Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

П`ятниця, 28 лютого, 02:20:15

Вигнання нацистських окупантів з України: пам'ять та уроки історії для сьогодення

25.10.2014   07:40Агенцiя

Під такою назвою відбулася Міжрегіональна науково-практична конференція.

23 жовтня відбулася Міжрегіональна науково-практична конференція, організатором якої за підтримки Українського інституту національної пам’яті, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка виступив Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського.

На конференції виступило близько 20 науковців, науково-педагогічних і педагогічних працівників, студентів ВНЗ.

Відкрив конференцію в. о. ректора Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, доктор філософських наук Віктор Довбня. Він наголосив, що пошук істини можливий тільки у вільних, фахових і конструктивних дискусіях, переосмислення нашого минулого є запорукою успішного розвитку суспільства і держави. Віктор Миколайович нагадав, що це вже третій спільний науковий форум з Українським інститутом національної пам’яті (УІНП).

Кирило Галушко, координатор громадського проекту українських істориків, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, член ВГО «Наукове гуманітарне товариство», кандидат історичних наук, представив сайт «ЛІКБЕЗ. Історичний фронт». Як представник фахової громадськості істориків, координатор підкреслив, що мета проекту – спростування міфів в історії, насамперед радянських і російських: «Ми беремо поширений міф і стисло інформуємо історичні факти, які відомі фахівцям з історії. Читач сам має зробити висновок, наше завдання донести результати наукових досліджень, познайомити з документами, які пересічна людина знайти не може. Це наш внесок у протидії інформаційній війні, що веде проти нас агресор» - сказав, зокрема, пан Галушко.

На сайті, який вже представлено російською та українськими мовами, є відповіді-спростування на понад 100 міфів, в окремі дні його відвідують до 20 тисяч читачів. Планується представлення сайту й іншими мовами. Учасниками проекту стали історики з академічних установ і університетів. Підтримали проект, який дослідники роблять безоплатно у вільний від роботи час, УІНП та Інформаційно-аналітичний центр Ради національної безпеки і оборони України.

У доповіді «Друга світова війна у сучасній державній політиці національної пам’яті» голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович наголосив, що на Другу світову війну та всю українську історію ми маємо дивитися українськими очима, національну пам’ять про своє минуле маємо самі формувати та розвивати. Необхідно звільнитися від радянсько-російських та інших імперських міфів, які є знаряддям обґрунтування в Україні панування чужинців. Одним із важливих результатом такої роботи за неповні сім місяців стало формування української державної політики національної пам’яті щодо Другої світової війни. Український народ взяв участь саме в Другій світовій війні з 1939 року, а не з 1941 року, термін «Велика Вітчизняна війна» Сталіним вигадано для приховування власної загарбницької політики та союзу з нацистською Німеччиною у 1939–1941 роках. Треба пам’ятати про те, що мільйони українців та представників всіх народів СРСР разом із державами – членами антигітлерівської коаліції врятували світ від коричневої чуми. І це було зроблено всупереч бездарної антинародної політики комуністичної тоталітарної держави на чолі зі Сталіним.

Володимир Михайлович підкреслив, що внесок України у розгром нацистської Німеччини та її союзників важко переоцінити. Тільки у лавах Червоної армії воювало до 7 млн. українців, тобто 23% особового складу Збройних сил СРСР, що більше, ніж військо Великої Британії, яка мобілізувала близько 6 мільйонів своїх громадян. Українці захищали світ від нацистських окупантів також в лавах УПА (до 100 тис. осіб), польській, американській, канадській арміях, антинацистських рухах країн Європи.

Особливу увагу було приділено оцінці події, яка відзначається відповідно указу Президента України з 2009 року – 28 жовтня. Керівник УІНП повідомив результати фахового аналізу: у 1944 році відбулося вигнання нацистських окупантів з України, ані визволення, ані свободи і незалежності не сталося. Замість нацистського режиму в Україну повернувся комуністичний тоталітарний режим із репресіями, депортаціями, русифікацією та радянізацією, наступним штучним голодом 1946–1947 років. Годі вже говорити, що документально відомо: повне вигнання нацистів з України сталося тільки 25 листопада 1944 року. Отже, Україна виборола свободу, визволилася тільки 24 серпня 1991 року і стала незалежною, демократичною державою, господарем своєї долі.

Ростислав Пилявець, провідний науковий співробітник УІНП, кандидат історичних наук, доцент, полковник запасу Збройних сил України, в доповіді «Вигнання нацистських окупантів з України (1943–1944 роки): головні підсумки» та Олександр Штоквиш, науковий співробітник УІНП, кандидат філосовських наук, у доповіді «Визволення 1944». Ігри з пам’яттю в контексті російсько-української війни 2014 р.» ґрунтовно проаналізували перебіг та результати вигнання нацистських окупантів з України, показали використання терміну «визволення» як один із термінів – інструментів російсько-радянської імперської політики поневолення України, а під час сучасної російської агресії – спроби повернення її колоніального минулого. Разом із головою УІНП вони наголосили – національна пам’ять є питанням національної безпеки держави Україна.

Короткий коментар з приводу цих процесів зробив доцент кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО імені К. Д. Ушинського, кандидат історичних наук Михайло Коропатник. Він привів два аргументи на користь неупередженого висвітлення історії, правильного трактування подій минулого і сучасного на теренах України. Перший ґрунтується на заклику Ліни Костенко шукати українських «Колумбів», відкривати українську історію, як це зробив для росіян Карамзін. Другий аргумент – складність і багатогранність подій в Україні у воєнні роки, що відзначав у своїй книзі «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним» американський історик Т. Снайдер: «Україна стояла у центрі найбільшої катастрофи Західного світу. У 1930-1940-их роках вона була найнебезпечнішим для життя місцем у світі».

Сергій Бутко, представник УІНП у Чернігівській області, науковий співробітник, у науковому повідомленні «Злочини проти цивільного населення в Україні нацистських окупантів в 1941–1944 рр. і російських агресорів у 2014 р.: порівняльний аналіз» заявив, що розслідування, дослідження, вшанування пам’яті жертв злочинів нацистського та російського агресорів проти цивільного населення України у державній політиці має стати важливою засадою створення нетерпимості та безумовного засудження можливості їхнього здійснення в майбутньому потенційними організаторами і виконавцями. Наступні покоління слід виховувати у непримиренності до злочинів проти людяності, органічного відторгнення будь-якої злочинної ідеології та політики, у першу чергу комунізму, нацизму, фашизму, різновидів сучасної російської імперської ідеології («Русский мир» тощо).

У доповіді Лідії Нестеренко, доцента кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО імені К. Д. Ушинського, кандидата історичних наук, було порушено проблему остарбайтерів Чернігівщини в період Другої світової війни. Аналізуючи кількісні показники по районах області, доповідачка відзначила, значну роль старост сіл та поліцаїв в окремих районах області у поставках робочої сили до Німеччини, в тому числі неповнолітніх і дітей.

Окремі виступи було присвячено історії сіл області в період окупації. Ніна Авраменко, учитель історії та правознавства Лосинівської ЗОШ І-ІІІ ст. Ніжинської районної ради у своєму виступі проаналізувала умови життя цивільного населення села Лосинівка у 1941-1943 рр. Виступ Наталії Рослік, учителя історії та правознавства Улянівського НВК Чернігівського району, також було присвячено історії с. Улянівка періоду окупації.

У роботі конференції взяли участь студенти Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського ЧНПУ імені Т. Г.Шевченка Євгеній Ткаченко, Сергій Кузьмич та Олександр Лях. У своїх виступах Є. Ткаченко і С. Кузьмич акцентували увагу на участі Івана Ремболовича та Тараса Бульби-Боровця у національно-визвольному русі під час війни. Доповідь О.Ляха було присвячено формуванню історичної пам’яті про Корюківську трагедію.

Характерною особливістю конференції став її інтерактивний характер, активне включення всіх учасників у дискусію стосовно нових сучасних підходів в оцінці вкладу України у перемогу над нацистською Німеччиною, історичних аналогій подій 1939-1944 рр. та 2014 р. в контексті агресії гітлерівської Німеччини та путінської Росії.

 

Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського
 

Останні новини Чернігівщини

В області відпрацьовані заходи із запобігання поширенню коронавірусу

В області відпрацьовані заходи із запобігання поширенню коронавірусу 16:17

26 лютого голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко провів об’єднане засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій і тимчасової протиепідемічної комісії щодо координації роботи із запобігання занесенню та поширенню на території області випадків захворювання коронавірусом.

Депутати підтримали рішення щодо знесення недобудови

Депутати підтримали рішення щодо знесення недобудови "Дворянського зібрання" на Валу 16:08

27 лютого на засіданні 52-ї сесії Чернігівської міської ради 7-го скликання депутати підтримали питання щодо визначення відповідального управління міської ради, якому буде доручено провести необхідні заходи, пов’язані зі знесенням багаторічної недобудови на Валу, з урахуванням однієї правки.

Щодо захворюваності на ГРВІ та грип. Офіційно

Щодо захворюваності на ГРВІ та грип. Офіційно 12:55

Епідемічна ситуація щодо захворюваності на грип та ГРВІ як в Україні, так і в області відповідає середньорічному рівню для даної пори року.

Капелі бандуристів - 10 років

Капелі бандуристів - 10 років 12:48

Своє перше десятиліття відзначив один з найунікальніших бандурних колективів України — Капела бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм.

Затвердили бренд міста

Затвердили бренд міста "Ніжин-завжди різний" 12:16

26 лютого на черговій 68 сесії Ніжинської міської ради VII скликання було прийнято важливе рішення для громади «Про організаційні заходи щодо визначення бренду міста Ніжина».