Президентська кампанія на Чернігівщині: крок вперед чи два – назад?

01.06.2014   20:17 —

Результати кампанії були майже очікуваними, але їх наслідки можуть бути дуже важкими для населення, якщо переможці не врахують помилки переможених. Головна інтрига сьогодення – хто і як використає наближеність до нового Президента України та його оточення та буде впливати на прийняття рішень в Чернігівський області.

Як ми бачимо тривідсотковий бар'єр на Чернігівщині подолали Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Анатолій Гриценко та Сергій Тігіпко. Саме за них проголосувала найбільша кількість виборців. Представники цих осіб в області можуть говорити від імені тих, хто підтримав їх кандидатів. Тобто саме представники першої п’ятірки на Чернігівщині мають найбільший рівень легітимності.

Всі інші не пройшли перевірки найкращої соціології – виборів.

Аналізуючи результати виборів в області, народний депутат України Владислав Атрошенко писав: «Сюрпризом для мене особисто було електоральне сприйняття Ляшка. Я сподівався, що він забере голоси у Юлії Володимирівни, натомість аналіз виборів по округах, по містах, населених пунктах показав, що де більше набирає Ляшко, там менше набирає Порошенко. Якщо Ляшко забрав у Тимошенко один голос у співвідношенні, то у Порошенка він забрав десь два з половиною».

Кращий результат у всеукраїнському розрізі Юлія Тимошенко та Олег Ляшко показали саме на Чернігівщині.

92509 за Ляшка – прогнозований, але цікавий результат в області.

34770 за Гриценко мабуть не очікували навіть і його місцеві прихильники.

7658 за Тягнибока та Яроша проти 8385 за Рабиновича така арифметика президентської кампанії на Чернігівщині.

7267 за Симоненко мабуть результат незрозумілості ситуації його прихильниками після оголошення КПУ про його зняття.

Найбільш цікаве питання – хто буде представляти інтереси переможців в Чернігівський області? Хто з ким проти кого буде об’єднуватися? На які посади будуть претендувати?

Якщо підходити за формальною ознакою, то потрібно переглянути, хто представляє політичні сили переможців на Чернігівщині. Звернемося до такого джерела як Головне управління юстиції в Чернігівській області. Цікаво, що інформація, представлена на цьому офіційному ресурсі (http://just.cg.gov.ua/index.php?id=29313&tp=0) реально не обновлялася навіть після рішень Мінюсту.

Чернігівська обласна організація партії «Солідарність»

(Свідоцтво про реєстрацію анульовано на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2013 у справі № 826/10225/13-а) 

Керівник – вийшов з членів партії та припинив повноваження голови з 09.07.2003 року.

Чернігівська обласна партійна організація Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина»     

Чернігівська територіальна організація Радикальної Партії Олега Ляшка      

Чернігівська обласна організація Політичної партії "Громадянська позиція" 

Юридична адреса: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Ярмаркова, 41/2, кв. 11      

Чернігівська обласна організація Політичної партії "Сильна Україна"

(Запис скасовано наказом ГУЮ у Чернігівській області № 435/1 від 12.07.2012)    

Таким чином складається цікава, але доволі недостовірна інформація.

Офіційні ресурси політичних сил та інші джерела доповнюють цю інформацію.

Політичний компас виборця вказував, що Чернігівщину в Партії "Солідарність" представляв Карпунцов Валерій Віталійович. http://party.civicua.org/d0239000.htm На чергових парламентських виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 року був обраний народним депутатом України 7-го скликання від партії «УДАР» (№ 13 у виборчому списку). У грудні 2012 року перший заступник голови Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Офіційний ресурс Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» підтверджує, що на Чернігівщині керує організацією Кодола Олександр Михайлович, а адреса партійного осередку – м. Чернігів, вул. Пушкіна, 16.

Народний депутат Валерій Дубіль на власному сайті повідомляв про те, що саме він виконує обов’язки голови Чернігівської обласної організації політичної партії ВО «Батьківщина».

Інтернет-ресурс Радикальної Партії Олега Ляшка інформує, що головою Чернігівської територіальної організації РПЛ є Купрієнко Олег Васильович.

Чернігівську обласну організацію Політичної партії "Громадянська позиція" згідно офіційного ресурсу Анатолія Гриценко очолює дійсно Мельник Олександр Григорович.        

У ході президентської кампанії на Чернігівщині головним представником Петра Порошенко став народний депутат Владислав Атрошенко. Це показав і візит кандидата на Чернігівщину, і діяльність всіх, пов’язаних з Владиславом Анатолійовичем структур.

Найбільш загадковою є участь у кампанії Петра Порошенко інших політичних сил. На рівні чуток існує інформація про участь представників місцевого осередків «Удару» та «Єдиного центру», ряду суспільно-політичних громадських організацій.

Таким чином, ми бачимо, що одним з головних завдань нового президента на Чернігівщині буде вирішити, хто буде найбільш ефективно представляти його в регіоні. Причому навряд чи шлях інтеграції спільних дій представників переможців буде ефективним.

Що робити?

Прогнозування – важке і невдячне заняття. Прогнозування — це метод, в якому використовується як накопичений у минулому досвід, так і поточні припущення щодо майбутнього з метою його визначення.

Ситуація постійно змінюється, але є і загальні тенденції, врахування яких важливо, щоб, насамперед не повторювати помилки попередників.

1. Якомога швидше визначитися з керівництвом Чернігівської області. Або підтвердити повноваження існуючого голови облдержадміністрації, його замів та керівників районів, або швидко провести ротацію та відбудувати власну вертикаль влади. У першому випадку – свій перший заступник та керівники ряду департаментів і силових структур. У другому – розбудова команди (а не конгломерату, яким керують з різних центрів впливу).
2. Почати реальні консультації з громадськістю стосовно найважливіших сторін життя. Як перший крок – проінспектувати роботу громадських рад при органах влади (а не при їх керівниках), активізувати і профілювати роботу громадських рад та враховувати пропозиції громадськості щодо кадрових призначень. Особливо, коли суспільна думка має вагомі аргументи проти якихось кандидатур.
3. Переформувати існуючий депутатський корпус. Проводити виважену політику стосовно загальнообласних проблем, з врахуванням насамперед думки більшості депутатського корпусу місцевих рад. «Люстрацію» депутатам роблять виборці. Але, якщо неможливо зараз провести як локальні, так і загальнодержавні політичні реформи – головне – переформувати існуючий депутатський корпус та його керівництво у разі потреби. Головне – не допустити у кризовий час протистояння гілок влади.
4. Налагодити механізм конструктивного діалогу з опозицією. Запровадити регулярні зустрічі з керівниками опозиційних сил у форматі круглого столу по актуальним питанням. Обов’язкова присутність представників у громадських радах. Публічні площадки для опозиції і конструктивного діалогу у ЗМІ. Перелік можна доповнювати. Головне – замість огульної популістської критики – конструктивний діалог. Не зможуть конструктивно співпрацювати – виборці повинні про це дізнатися.
5. Враховувати настрої суспільства стосовно резонансних проблем. І головне – вирішувати їх, або запропоновувати реальні кроки їх вирішення. Питання Ялівщини у Чернігові, корупційних схем у місцевих органах влади, безпричинна бюрократизація, земельні питання. Тут також перелік можна і потрібно продовжити. Бажано використовувати механізми опитування з використанням мережі Інтернет, анонімних анкетувань депутатського корпусу та громадських активістів, моніторинг публікацій у ЗМІ та експертні фокус-групи.
6. Максимальна публічність влади. Революція Гідності несумісна із закритістю влади. Наміри влади, її плани – саме це насамперед виноситься для обговорення. Непродуманих кроків не повинно бути. Треба збільшити кількість майданчиків спілкування, враховуючі специфіку спілкування з різними прошарками населення. Не потрібно ігнорувати и перевірені методи, такі, як виїзні засідання та колегії.

Може так статися, що після президентської кампанії на Чернігівщині, окрім людей у владних кабінетах нічого не змінитися. Якщо так буде, то і нова влада прийде ненадовго, а замість кроку вперед буде два кроки назад.

Нова влада – це та влада, яка відрізняється від минулої, і бажано у кращий бік. Та влада, яка враховує помилки попередників і хоче працювати довго. Та, яка запропонує суспільству програму, яка отримає підтримку і реалізує обіцяне. На жаль це може залишитися тільки мрією.