Крикуни, ябедники і крамольники
До одних із побічних надбань Майдану можна з упевненістю віднести інститут Народного віче. Така форма громадського волевиявлення відлунням розійшлася по всіх містах і селищах України.

З розвитком подій на Майдані змінювалася й сама суть, а точніше, зміст самого віче. Декларації переростали у вимоги й дуже швидко змінилися на ультиматуми. Така еволюція знайшла своє відображення й на місцях.
За великим рахунком, перша теза, що віче нам подарував Майдан, не зовсім правильна. Коректніше було б сказати, що Майдан повернув нас до історичних коренів, до нашої генетичної пам’яті. Історики говорять, що загальні збори городян у вигляді віче існували ще з родоплемінних часів у всіх без винятку давньоруських общинах, що було згодом витіснено князівською владою.
Яскравим прикладом вічового правління є Новгородська республіка, яка проіснувала за часів роздробленості Русі у вигляді одного князівства найдовше. Віче призивало і виганяло князів, оголошувало війну й укладало мир, встановлювало закони. Фактично воно виконувало функції парламенту, членство в якому належало всьому вільному чоловічому населенню. Будь-якого регламенту чи то механізму проведення віче не існувало, як і не було поняття кворуму – скільки зібралося людей, стільки й зібралося.
Скликалося віче на підставі рішення міського правління, а бувало, що рішуче налаштовані городяни самі виступали з ініціативою проведення зборів: при цьому вони били у так званий вічовий дзвін собору на торговій площі.
Голосування проводили на око, точніше на слух, тобто за яку пропозицію кричали гучніше, така і вважалася прийнятою. Більшість зазвичай била меншість, право на окрему думку ніхто не мав. Коли позиції щодо голосування ділилися майже порівну, сторони розходилися по різні боки площі, проводили окремі збори та сходилися на мосту річки, що ділила новгородський майдан навпіл, і в фізичній формі з’ясовували стосунки. Перемагала сила. Міська влада була змушена декілька разів розбирати міст, щоб запобігти зайвому кровопролиттю.
Із часом у Новгороді сформувалася ціла індустрія маніпуляцій громадською свідомістю, з’явилися перші «політтехнологи». Було закладено фундамент специфічних професій, таких як крикуни, ябедники і крамольники. Якщо перші – це просто голосисті чоловіки, функції яких зводилися до перекрикування опонентів, то другі були досить небезпечними: вони збуджували натовп проти якоїсь наміченої та визначеної жертви, зазвичай із міської знаті. Але найбільшу загрозу являли крамольники. На відміну від ябедників, смуту вони затівали не з ціллю пограбувати якогось багатія, а з метою державного перевороту шляхом захоплення влади в місті.
Деякі історики, романтично описуючи новгородські вольності, називають їх втраченим раєм споконвічного народовладдя. Але як би там не було, вічову систему можна з великою натяжкою порівняти з демократією взагалі. Скоріше це була примітивно-дика демократія. Від волі «чорних людей» нічого не залежало – незважаючи на те, що вони складали переважну більшість населення. Простолюдини не могли належним чином сформулювати свої вимоги і тим більше втілити їх у життя. А про маніпуляції «політтехнологів» я вже згадував. Врешті така форма правління призводила до внутрішньої нестабільності, а пізніше «рай споконвічного народовладдя» був повністю придушений Москвою.
До чого цей непрофесійний історичний екскурс, запитаєте ви? Відповім. На мою думку, сьогоднішній «вічовий» процес дуже схожий на те, що наші пращури вже проходили і залишили нам у спадок – на підсвідомому рівні – модель «дикої демократії». Новгородська вічова форма правління виникла після історичного зламу, занепаду Київського князівства й ослаблення його впливу. Те ж саме відбувається зараз і з нами. Переважна частина населення увірувала у свою значимість під час вічового голосування, але не може ані сформулювати, ані втілити свої наміри в життя. З’являються новітні «політтехнологи». Все частіше помітні крикуни, ябедники і крамольники. Відмінність полягає в тому, що сучасники не можуть усвідомити ступінь небезпечності цих маніпуляторів. Навіть ініціатива скликання Народного віче, від кого б вона не надходила, нічого не змінює.
У древньому Новгороді влада розбирала міст через річку Волхов, щоб непримиренні сторони ліво- та правобережжя не змогли зійтись у протистоянні. У нашому випадку така технологія є неприйнятною. Дніпро без мостів не стане запорукою миру Сходу й Заходу. Та й питання внутрішнього напруження відходить на другий план, коли нависла загроза зовнішнього ворога. Дуже не хотілося б, щоб паростки навіть примітивної демократії, як і п’ять соліть тому, були задушені Москвою. А зі своїми крикунами, ябедниками і крамольниками ми зможемо розібратися самі. Пора знову бити у вічовий дзвін. А втім…
Останні новини Чернігівщини
На Ніжинщині поліцейські затримали жінку, яка підозрюється у вбивстві своєї матері 17:17
Оперативники кримінальної поліції відділення №3 (м. Борзна) Ніжинського райуправління поліції затримали 56-річну мешканку Борзни, яка завдала своїй матері смертельних тілесних ушкоджень. Жінку помістили до ізолятора тимчасового тримання.
У Чернігові дитина випала з вікна: поліція розслідує обставини травмування хлопчика 16:37
Співробітники Чернігівського районного управління поліції розслідують обставини, за яких хлопчик 2022 року народження випав з вікна другого поверху. Наразі дитину госпіталізовано до лікарні.
«Пліч-о-пліч: згуртовані громади»: Новгород-Сіверська громада отримала від партнерів зі Львівщини пожежний автомобіль 16:16
Днями в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» Новгород-Сіверську ТГ відвідала делегація Мурованської територіальної громади Львівської області на чолі із сільським головою Богданом Свистуном.
Поліція розслідує обставини ДТП в Корюківському районі, в якій травмувалися двоє неповнолітніх пасажирів 15:42
Поліцейські розслідують кримінальне провадження за фактом ДТП на автодорозі Холми-Жукля Корюківського району, внаслідок якої постраждали двоє неповнолітніх.
«Просвіт пам’яті»: медики Михайло-Коцюбинської громади вшанували загиблого колегу 15:11
Молодший сержант Олексій Шестаков народився 9 березня 1976 року у Донецьку. Там же у 1992 році закінчив школу. Після навчання у Донецькому державному медичному університеті молодий стоматолог у 1998 році приїхав до Чернігова проходити інтернатуру за розподілом в Чернігівській міській лікарні.