Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Середа, 19 лютого, 08:34:04

Ірина Воробей: “Я напевно знаю, що в регіонах можна робити якісну журналістику”

24.11.2013   21:33Агенцiя

Ірина Воробей працює на Чернігівському обласному телебаченні вже 13 років. Вона виконує обов’язки старшого редактора новин на ДОТРК “Сівер-центр”, тож завжди перебуває у гущі регіональних подій. Однак як людині неспокійній у творчому плані Ірині цього замало, тому щотижня вона створює авторську програму “Студія “Діалог”.

Гостею цієї програми нещодавно була й головний редактор газети “День” Лариса Івшина, яку запросили в Чернігів для участі в читацькій конференції, присвяченій серії “Підривна література”. Про особливості регіональної журналістики, розуміння правильних посилів у професії та необхідність постійного самовдосконалення “День” розмовляв з Іриною ВОРОБЕЙ.

– Переважна більшість людей, які приходять до нашої “Студії “Діалог”, телевізор не дивляться, – дещо несподівано почала нашу розмову пані Ірина. – Мені здається, що й газет вони не читають. Може, хтось і читає, але все одно набагато менше, ніж колись, ще за радянських часів. Звісно, у цих людей є пояснення: більш нагальні справи, мовляв, є чим займатися в житті. Таку позицію треба змінювати. Наша робота в чомусь зводиться до “поглядання збоку”. Завдання журналіста – запрошувати до діалогу тих людей, які, незважаючи на все, долають обставини, досягають мети, домагаються успіху. Вони є прикладом для інших. Дивлячись на таких людей, хочеться самому розвиватися – читати книжки, переглядати інтелектуальні програми…

– Чи вдається тобі знаходити таких людей для участі у програмі в “Студії “Діалог”?

– У “Діалозі” можуть перебувати будь-які люди, які вільно обмінюються думками, щирі одне з одним. Кілька тижнів тому наша програма набула “столичного” формату, в гостях у наших глядачів побували Лариса Івшина, Андрій Кокотюха, брати Капранови… А до того були представники територіальних громад, голови сільських рад. Також був цілий цикл зустрічей з істориками – і місцевими, і киянами. Такі люди в нас часто недорозпитані. Також запрошуємо до розмови молоде покоління: в нашу студію приходять юні винахідники, школярі, що ведуть свої дослідження в рамках роботи Малої академії наук.

Нещодавно я запрошувала до студії батюшку з Коропа, якому 78 років. Це дивовижна людина, в якої теплі добрі очі, борода, як у Льва Толстого, він колись серйозно займався альпінізмом, а зараз подорожує святими місцями. Із ним було про що поговорити. Вочевидь, ця людина справді добра, а не здається “добренькою”, світла. Намагаємося для діалогів добирати теми, що можуть зацікавити всіх жителів Чернігівщини.


“ГАЗЕТА “День” – ЦЕ СПРАВЖНІЙ ВИКЛИК”

– Нещодавно вийшла в ефір твоя програма з головним редактором “Дня” Ларисою Івшиною…

– Так, хороша була розмова. Ми говорили і про “Підривну літературу”, і про Чернігів. Мені завжди цікаво спілкуватися з цією людиною. Раніше пані Лариса приїздила в Чернігів із фотовиставками газети “День”, я чула й про нову серію книжкових видань. Хотілося познайомити глядачів із цією особистістю. Газета, яку робить пані Івшина, упродовж багатьох років не знижує планку, вона не “попсова”, це справжній виклик у нинішній ситуації. Хто читає “День”, знає, що в газеті працюють журналісти з новими поглядами, які генерують нові думки. Приємно тішить те, що “День” з усіма його проектами не стоїть на місці, постійно розвивається. А на медіа-ринку і взагалі в бізнесі як відбувається: якщо ти перестаєш рухатися, то завтра ще можеш залишатися на тому ж місці, де перебував раніше, але вже післязавтра тебе посунуть більш активні, молоді, амбіційні.

Мені імпонує, що пані Лариса завжди має власну думку і не боїться її висловлювати. Вона підтримує національну ідею і все, що з нею пов’язано, – мову, історію, літературу. І ця її любов до Батьківщини незмінна. Гадаю, якби всі ми так любили свою країну, прагнули кращого, то й жили б набагато краще.

Коли я прочитала роздуми Бандери, Шевченка з серії “Підривна література”, була просто вражена! Я почала по-іншому сприймати, приміром, Шевченка. Його думки надзвичайно актуальні. Ця серія – чудовий проект! І формат книжок підходящий для сучасників, адже нам часто бракує часу на тривале читання. Але якось же потрібно людей зацікавити, щоб вони знайшли ці книжки! Сподіваюся, що наша розмова з Ларисою Івшиною у “Студії “Діалог” цьому посприяє.

Ще ми говорили про Чернігів. Знаєте, мої друзі колись переїхали до Москви, вони успішні й заможні люди. І от коли приїздять сюди, частенько зауважують: “Тільки-но погляньте, в якому страхітті ви живете. І бордюри у вас неохайні, і асфальт під ногами порепався, і трава не така соковита”. Я починаю сердитися: “У нас чудове місто!” “А де ж ваші сучасні готелі? Де нові тролейбуси?” – перепитують вони. А мені ж хочеться, щоб гості сприймали наше місто моїми очима – очима любові, доброти, розуміння нашої ситуації. І, звісно ж, з перспективними планами на майбутнє.


“НІКОЛИ НЕ ПЕРЕСТУПЛЮ МЕЖУ ПОРЯДНОСТІ”

– Яка роль у плануванні порядку денного для країни, на твою думку, відведена журналістам?

– Величезна. Передусім журналістика має працювати на позитиві, тому що навколо нас відбувається чимало страшного. Якби ті факти, які ми щодня бачимо по телевізору – про тисячі смертей, епідемії чи катастрофи, – комусь у житті допомагали чи змінювали його на краще, я також робила б подібні сюжети. Напевно, кримінальні теми мають бути, але не в програмі новин, а в інших, і до того ж – у пізній час. Сьогодні ми не знаємо, скільки у нас діє промислових підприємств, скільки працює сільгосппідприємств, ми не знаємо людей, які дійсно працюють. Зате знаємо політичних лідерів, депутатів, чиновників, які часто дискутують у повітря. Мені здається, варто більше говорити про тих людей, які щось корисне виготовляють, сумлінно ставляться до своєї професії, справи.

– На твою думку, в чому полягає особливість роботи регіонального журналіста?

– Якщо займатися “джинсою”, хоч би де ця людина працює – в Чернігові чи в Києві, роль журналіста просто нівелюється. А в цілому – як в столиці, так і в регіонах журналістам потрібно професійно виконувати свої обов’язки. Я твердо знаю, що якісну журналістику можна роботи не лиши в Києві. Серйозні й авторитетні журналісти були й є в регіонах! До прикладу, в нашій області – це Владислав Савенок, Олексій Маслов, Василь Чепурний, Олег Головатенко. Це також Станіслав Реп’ях, який був не тільки серйозним письменником, а й публіцистом. Це люди, які мають власну позицію. Хоча їх і небагато. Так, є журналісти, які заробляють гроші від виборів до виборів, але я їх не засуджую.

– Особисто мені здається, що раніше влада активніше реагувала на критичні публікації чи сюжети, а зараз майже не звертає не них уваги. Це так?

– Не зовсім згодна з тобою. Наприклад, місцева влада миттєво реагує на будь-яку критику в наших сюжетах. Але якщо критика заслужена, не висмоктана з пальця. Представники влади переглядають матеріали, намагаються вирішити проблеми. Нам би хотілося, щоби, по можливості, такого було більше. Але ж для цього якісних сюжетів також має бути більше. І щоб журналісти були не роз’єднані, а згуртовані, “стріляли” б в одному напрямку. Тоді й результат був би вагоміший. У нас немає дієвої профспілки журналістів, немає “братства” журналістів, кожен сам по собі, на жаль. І це робить нас слабшими.

– Сьогодні актуальним питанням є роздержавлення ЗМІ. Як думаєш, такі компанії, як ОДТРК “Сівер-центр” чи ТРА “Новий Чернігів”, могли б існувати без фінансової підтримки – без бюджетних коштів?

– Один із відомих журналістів у нашій області – Петро Антоненко, колишній редактор газети “Сіверщина”, колись розповідав, у чому сила журналістів і видань у Польщі. Справа в тому, що на перших порах їх фінансово підтримували західні держави. Тоді журналіст дійсно міг піти із прес-конференції міністра зі словами: “Те, про що ви говорите, мені не цікаво”. Але будь-якому виданню, телекомпанії потрібні гроші. А скільки підприємств у нашому місті працюють? Чотири. І вони не мають можливості утримувати навіть газету. Якщо ж говорити про громадське телебачення, то наше суспільство також не готове його фінансово підтримувати. Тому відповідь однозначна: на даному етапі без підтримки держави ми навряд чи виживемо.


http://www.day.kiev.ua/uk/article/media/dialog-iz-akcentom

Останні новини Чернігівщини

На Чернігівщині кількість зареєстрованих підприємців зростає

На Чернігівщині кількість зареєстрованих підприємців зростає 08:24

На початок 2020 року на Чернігівщині кількість зареєстрованих фізичних осіб – підприємців становила 36285 осіб, що на 1097 більше, ніж на початок 2019 року.

Як організовуватиме бюджетний процес у найбільшій сільська громада Чернгівщини – Сухополов'янській?

Як організовуватиме бюджетний процес у найбільшій сільська громада Чернгівщини – Сухополов'янській? 08:14

Про його особливості в 2020 р. йшлося під чес семінару, проведеного для сільської ради Центром підвищення кваліфікації.

"Чорному лісорубу" призначено покарання у виді обмеження волі 08:08

Прилуцькою місцевою прокуратурою в кінці листопада 2018 року виявлено групу осіб, які за попередньою змовою здійснювали незаконну вирубку дерев породи «дуб» на території Прилуцького та Ічнянського районів, відомості про що внесені до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, а саме незаконна порубка дерев захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

У Варвинському районі кримінальна поліція викрила розбійників-гастролерів

У Варвинському районі кримінальна поліція викрила розбійників-гастролерів 07:58

Двох жителів Сумщини оперативники Варвинського відділення поліції затримали після того, як ті скоїли розбійний напад на жінку-підприємця.

Ніжинський район: під час пожежі загинув 47-річний чоловік

Ніжинський район: під час пожежі загинув 47-річний чоловік 07:48

17 лютого о 20:30 до Служби порятунку "101" у Ніжинському районі надійшло повідомлення про загоряння в одному з приватних житлових будинків, що у с. Талалаївка.

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини