Чернігівські депутати стають ближчими в мережі

16.11.2011   10:18 — Агенцiя

Новою модою українського політикуму стали соціальні мережі. Майже вся опозиція передислокувалась в Інтернет. Більше того, навіть прем’єр Азаров вже має свою сторінку в Facebook.

Чи дійшли нові віяння зі столиці до Чернігова, я вирішив дізнатись, дослідивши ситуацію з представленістю депутатів Чернігівської міської ради у соціальних мережах.

Логічно, що авангардом у цій справі має бути опозиція, ми це яскраво бачимо на всеукраїнському рівні. Тому і почав я шукати представників “Батьківщини”.
Першим на чию сторінку я натрапив був Андрій Вареник, його сторінка “Вконтакті” хоч і давно не оновлювалась, мала “живий” вигляд, на стіні зовсім свіжі повідомлення, альбоми з фото проектів “728” та “Велодень”.

Наступним я натрапив на сторінку в “Facebook”, голови фракції В’ячеслава Лебедя. Через його френдс-стрічку знайшов й інших представників “Батьківщини”, що зареєстровані на цьому ресурсі. Серед них Владислав Кухар, Олег Русін, Віталій Федотов, Надія Лозбень і Поліна Фесюн. Що мене неприємно здивувало, так це те, що представники патріотичної партії, в преважній більшості, ведуть свої сторінки на російській мові, а деякі навіть із помилками. Це, що правда, не стосується Поліни Фесюн, всі її дописи україномовні, за кількістю друзів у списку вона теж тут безперечний лідер.

Серед депутатів обраних від партії “Фронт Змін” (їх подальшу долю думаю знають всі), активними користувачам “Facebook” виявились Олег Мороз та Василь Білогура. Зі сторінки Олега Володимировича одразу стає зрозуміло, що людина палкий прихильник футболу, вболіває за Чернігівську “Десну” і динамівця Алієва. Інформація зі сторінки Василя Білогури була закрита, єдине, що вдалося побачити там, це те, що він є підписником на новини одіозної Олександри Шевченко, активістки FEMEN.

“Громадську Солідарність” у соц. мережах представляють жінки Валентина Трахтенберг і Марина Рейко. А от представник майже однойменної депутатської групи “Громадянської позиції”, представлений самим лише Олександром Мельником.

Представників “Сильної України” мені знайти не вдалось, а от не менш сильний “УДАР” представлений Костянтином Івановим і Сергієм Аверченко. Про те, як виявилось, вони не є друзями в “Facebook”, не зафрендились, чи внутрішньопартійні протиріччя? Про це можемо лише здогадуватись.

Ось так, плавно, і підійшов я до правлячої партії, чесно кажучи, знайти багато її представників і не сподівався, бо настрої в суспільстві всім відомі і виходити в народ їм, м’яко кажучи, важкувато. Єдиним на кого натрапив, був Андрій Кужельний, мабуть найсильніша людина в чернігівській “Партії Регіонів”.

Чернігівських комуністів шукати почав з “Однокласників”, проте ні там, ні в будь-якій іншій соціальній мережі, я їх не знайшов. Мабуть, всі ці породження буржуазії не для них.

Підсумовуючи, хотілось би сказати, що я сподівався на набагато гірший результат, все ж знайти за досить короткий термін 15-ьох депутатів, не так вже й погано, це майже третина корпусу міської ради. Хотілось би вірити, що з часом вони стануть ближчими до народу, це в великій мірі стосується і міського голову Олександра Соколова, чиєї сторінки не знайшлося навіть в Вікипедії.

Мережею блукав Андрій Кужель

http://pik.cn.ua/novini-chernigova-novosti-chernigova/5783-chernigivski-deputaty-stajut-blyzhchymy-v-merezhi