Педагогічне приниження

25.04.2015   10:11 —

Річний оклад учителя в середньому становить 68 000 доларів і перевищує середню зарплату по країні, яка становить близько 50 000 доларів за рік. Та це щось із області фантастики чи просто якесь марення, скаже читач. Зовсім ні – мова йде про абсолютно реальну ситуацію, що спостерігається в державі під назвою Швейцарія.

Наші ж учителі хіба що в солодких снах можуть отримати за місяць своєї праці грошову винагороду в еквіваленті більше п’яти з половиною тисяч світової валюти номер один. І взагалі, якщо порівняти рівень життя швейцарців (та й багатьох інших народів Європи, курс на яку тримає Україна) та українців, то здається, що ми з ними живемо в паралельних світах, які розділяє безмежна фінансово-соціальна прірва.

Та Бог із ними, тими заможними європейцями. Українські педагоги готові «сіяти розумне й вічне» відповідно до більш ніж скромних економічних можливостей своєї держави. Єдине їхнє бажання – щоб зароблене платили вчасно. Якщо ж цього не відбувається, бажання стає справедливою вимогою. Саме така трансформація довго визрівала в середовищі вчителів прилуцьких шкіл, аж доки не вилилась у відчайдушний візит десятків освітян на сесію міської ради минулого четверга.

Коли з початку нинішнього року держава взяла на себе фінансування шкільної освіти, місцева влада отримала нагоду зітхнути з полегшенням – такий тягар спав із плечей бюджету міста. Однак виявилося, що субвенція не спроможна забезпечити своєчасну оплату праці вчителів навіть у ті сім місяців, на які за підрахунками її має вистачити. Мало того, що зарплатню стабільно затримують, так іще й ділять на шматки, немовби, даруйте, кидаючи собаці кістку. Аванс за лютий вчителі отримали лише незадовго до 8 березня, а зарплату було поділено на 89 і 11 процентів, які виплачено 25 березня та 2 квітня відповідно. 40% авансу за березень надійшло на картки також 2 квітня, решта авансу очікується цього тижня. Як вам така арифметика? А як вам той факт, що закон вимагає п’ятого числа кожного місця повністю закрити зарплатню за місяць попередній? А як щодо комунальних платіжок за новими тарифами, що ріжуть гаманець і серце терплячого педагога?

Опинившись у вкрай незавидному становищі, вчителі й вирішили звернутися за підтримкою до депутатського корпусу. Втім, шанси віднайти рятівний ресурс у міській казні виглядають примарними. Натомість освітянам уже вкотре порадили – здогадуєтесь? – економити. Це тим людям, яким із 1 квітня всупереч урядовій політиці наполовину скоротили надбавку за престижність праці. Та що, власне, залишилося від так званої престижності, коли протягом двох тижнів весняних канікул учителі ходили на роботу мерзнути в неопалюваних приміщеннях… І тому право на оголошення страйку, яке залишили за собою прилуцькі педагоги, є цілком адекватною відповіддю на всі приниження, від котрих вони змушені потерпати.


Олександр Бойко