На Чернігівщині можуть створити спеціальну економічну зону

27.07.2022   09:11 — Агенцiя

На Чернігівщині може бути запроваджений пільговий податковий режим, щоб податки вкладались в розвиток виробництва.

 А також може бути часткова компенсація зарплат для нових робочих місць та інші бонуси, йдеться в ТСН.

Російські ракети впереміш зі згорілими верстатами. Від цеху - лише металевий каркас, а від сировини - попіл.

15 «ураганів» і нескінченні артобстріли наполовину знищили виробництво дитячих меблів із натурального дерева. Гліб Кочин каже, що лише прямих збитків нарахували на 7 млн грн.

- Все було розтрощене.

Мова йде про відоме на всю Європу підприємство «Верес», світлини, де у зруйнованих чернігівських багатоповерхівках лишалися дитячі ліжечка цього бренду - облетіли весь світ.

Загалом, потужних руйнувань зазнали понад шість  десятків потужних промислових підприємств  Чернігівщини. Із десяток великих фактично зрівняно  із землею. Частина - переїхала на захід країни.

«Ми втратили мільярди гривень, головне, розвернути вектор падіння у вектор зростання. Це дуже важко зробити в наших умовах. Ми це намагалися зробити до активних військових дій на Чернігівщині, а зараз зробити це важче», - розповідає В‘ячеслав Чаус, голова обласної військової адміністрації.

Завдання мінімум - вийти на доокупаційний рівень економіки, але самотужки це зробити - нереально.

Про виробництво зооамуніції Collar знають чи не на кожному континенту: товар постачають до 70 країн світу. Ще на початку березня вивезли обладнання на захід країни. Микола Синиця, виконавчий директор компанії:

- У нас є клієнти, у нас є працівники, яких треба забезпечити роботою.

Після деблокади Чернігова на території підприємства зібрали російські снаряди, а обладнання повернули до рідних цехів.

На Західній Україні нас залишився склад і частина виробництва, але це тільки маленька частина, у нас є ідея зробити хаб, такий великий склад у приблизно Київській області, ми поки тільки розроблюємо цей проєкт. Це робиться для того, щоб логістично покращити наші потужності, ну і трошки так подалі від кордону.

Російські війська обстрілюють Чернігівщину ледь не щодня, у таких умовах доводиться міняти підходи до бізнесу, каже Микола Синиця.

Легпром. Уже готову продукцію відвантажують іноземним замовникам. Це швацьке виробництво працює за так званою системою долінгу. Одяг шиють за лекалами та з тканин замовників. Навіть через 4 місяці після деокупації області на фабрику повернулися не всі кравчині. Поки не виїхали всі остаточно - треба розвивати свій регіон.

- Найголовніша проблема - треба перевезти людей, - пояснює Наталія Романовська, директор ПАТ «Чернігівська швейна фабрика «Елегант».

На фабриці планують відкрити спеціальний клас для дітей кравчинь. Поки їхні мами працюватимуть - за дітьми наглядатимуть вихователі.

- Незабаром 1 вересня. Онлайн чи онлайн воно буде - але мама буде спокійна, що дитина не сидить вдома, не знає як спуститися вниз і куди. А так - вона буде тут і зможе скористатися бомбосховищем фабрики.

Економічні зони завжди створювали для залучення інвестицій, каже Чаус. Але Чернігівщині вона потрібна, щоб утримати на місці та якось підняти локальний бізнес.

- Зараз залучити той обсяг інвестицій, який був до активних бойових дій - про це взагалі не йдеться. Зараз головне - врятувати власний місцевий бізнес, є десятки підприємств, які можуть працювати та оздоровлюватися навіть в цих умовах місцевих, але вони цього не роблять, тому що відсутні податкові пільги.

На відновлення виробництва дитячих меблів вкладають обігові кошти, каже Гліб Кочин. Через війну вони втратили левову частку внутрішніх покупців і тому не хочуть втратити ще й іноземних партнерів.

- Ми не можемо зупинитися через те, що у нас підписані довгострокові контракти і таке підприємство як наше, яке працює 20-40% на експорт - ми просто втратимо своїх партнерів та клієнтів. І ось в цьому головний біль експортерів. За За чотири  місяці після деокупації області економіка регіону не вийшла  на той рівень, що мала - до.  Для цього  потрібні роки.