На Менщині опробовують “органічне землеробство”
Про “салатики-нітратики” знає навіть малеча у дитсадках. Адже майже всі сільгоспкультури “купаються” у гербіцидах, пестицидах і хімдобривах. Це не надто добре ні для грунту, ні для споживачів вирощеного врожаю.
Нинішні аграрії, котрі стежать за передовими науковими розробками, знають, у чому тут корінь зла і що з ним робити. На зміну традиційному землеробству в Україні поступово приходить альтернативне – органічне або природне.
Тут замість хімії використовують мікробні препарати. Нині в Україні під “альтернативою” перебуває 500 тис. га. Зокрема, цього року її спробували в Бахмацькому, Ічнянському, Талалаївському, Варвинському, Менському, Корюківському і Семенівському районах Чернігівщини.
Над альтернативними добривами та засобами захисту рослин в Україні вже понад 51 рік працює Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААНУ, який за цей час створив єдину в Україні колекцію корисних грунтових мікроорганізмів. На основі селекції штамів наші науковці й розробляють мікробні препарати – під кожну сільгоспкультуру.
Як пояснив заступник директора з маркетингу та інноваційної діяльності цього інституту, кандидат економічних наук доцент Анатолій Москаленко, мікробні препарати використовують аграрії і як альтернативу (у разі, якщо господарство спеціалізується на виробництві екопродукції. – Авт.), і як допоміжний засіб для зменшення кількості споживання хімії.
Наука довела, що рослина за своєю фізіологією не може спожити більш як 50% внесених міндобрив. Не засвоєне рослиною – шкода для довкілля та викинуті гроші, підсумовує він. Якщо ж говорити про економічний ефект, то, за даними господарств, які їх використовують, вони отримують на 4–5, а подекуди і до 10 центнерів більше зерна, ніж зазвичай, за традиційного вирощування. На багатогектарних площах це вагомі прибутки.
– Наукові сівозміни завжди були основою підвищення врожаїв. А мікробні добрива цей ефект підсилюють, – каже науковець. – Після збирання бобових у грунті лишається 60–80 кг природного азоту на гектар, який буде денітрифікуватися і майже на 100% спожитий рослинами. Якщо ж попередника було оброблено бактеріями, вміст азоту зросте до 130, а в люцерни навіть до 500 кг! Уявляєте, яка це економія! Та в країні є люди, які думають не лише про гроші, а й про екоперспективу. Ви не уявляєте, яку насолоду я отримав, відвідавши господарство “Агроекологія” Шишацького району на Полтавщині і коли його керівник Семен Свиридонович Антонець повів мене у поле, зачерпнув жменю ріллі і каже “Чуєте, як земля дихає?”
http://nslovo.com/blog/na-menschyni-oprobovuyut-orhanichne-hliborobstvo
Останні новини Чернігівщини
До 15 та 14 років ув’язнення засуджено двох чоловіків, які вбили знайомого та викрали його трактор для продажу 11:21
За публічного обвинувачення прокурорів Чернігівської обласної прокуратури двох жителів міста Мена Корюківського району визнано винними в умисному вбивстві та незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинених за попередньою змовою групою осіб (ч. 1 ст. 115 КК України).
Поліція розслідує обставини смертельної ДТП в Чернігівському районі 11:17
Поліцейські розслідують кримінальне провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинув 67-річний пішохід.
“Грінч. Той, що вкрав Різдво” — запальна прем’єра у різдвяно-новорічні свята! 11:13
Святковий різдвяно-новорічний сезон у Чернігівському обласному філармонійному центрі триває! І за кілька днів до Різдва, 20 грудня 2025 року, артисти філармонійного центру зробили юним та дорослим глядачам святковий подарунок — яскраву прем’єру дитячої музичної казки у постановці Олександра Сєроштанова та Марини Маккей “Грінч. Той, що вкрав Різдво”.
Надзвичайні ситуації в області за минулу добу 11:05
Протягом минулої доби зареєстровано 6 небезпечних подій, а саме: 2 дорожньо-транспортні пригоди та 4 пожежі. Внаслідок цих подій загинула 1 особа та 1 особа постраждала.
22 грудня: цей день в Україні і світі 09:02
День 1398 Російська агресія - Day 1398 Russian aggression
© 2005-2025