На Менщині опробовують “органічне землеробство”
Про “салатики-нітратики” знає навіть малеча у дитсадках. Адже майже всі сільгоспкультури “купаються” у гербіцидах, пестицидах і хімдобривах. Це не надто добре ні для грунту, ні для споживачів вирощеного врожаю.
Нинішні аграрії, котрі стежать за передовими науковими розробками, знають, у чому тут корінь зла і що з ним робити. На зміну традиційному землеробству в Україні поступово приходить альтернативне – органічне або природне.
Тут замість хімії використовують мікробні препарати. Нині в Україні під “альтернативою” перебуває 500 тис. га. Зокрема, цього року її спробували в Бахмацькому, Ічнянському, Талалаївському, Варвинському, Менському, Корюківському і Семенівському районах Чернігівщини.
Над альтернативними добривами та засобами захисту рослин в Україні вже понад 51 рік працює Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААНУ, який за цей час створив єдину в Україні колекцію корисних грунтових мікроорганізмів. На основі селекції штамів наші науковці й розробляють мікробні препарати – під кожну сільгоспкультуру.
Як пояснив заступник директора з маркетингу та інноваційної діяльності цього інституту, кандидат економічних наук доцент Анатолій Москаленко, мікробні препарати використовують аграрії і як альтернативу (у разі, якщо господарство спеціалізується на виробництві екопродукції. – Авт.), і як допоміжний засіб для зменшення кількості споживання хімії.
Наука довела, що рослина за своєю фізіологією не може спожити більш як 50% внесених міндобрив. Не засвоєне рослиною – шкода для довкілля та викинуті гроші, підсумовує він. Якщо ж говорити про економічний ефект, то, за даними господарств, які їх використовують, вони отримують на 4–5, а подекуди і до 10 центнерів більше зерна, ніж зазвичай, за традиційного вирощування. На багатогектарних площах це вагомі прибутки.
– Наукові сівозміни завжди були основою підвищення врожаїв. А мікробні добрива цей ефект підсилюють, – каже науковець. – Після збирання бобових у грунті лишається 60–80 кг природного азоту на гектар, який буде денітрифікуватися і майже на 100% спожитий рослинами. Якщо ж попередника було оброблено бактеріями, вміст азоту зросте до 130, а в люцерни навіть до 500 кг! Уявляєте, яка це економія! Та в країні є люди, які думають не лише про гроші, а й про екоперспективу. Ви не уявляєте, яку насолоду я отримав, відвідавши господарство “Агроекологія” Шишацького району на Полтавщині і коли його керівник Семен Свиридонович Антонець повів мене у поле, зачерпнув жменю ріллі і каже “Чуєте, як земля дихає?”
http://nslovo.com/blog/na-menschyni-oprobovuyut-orhanichne-hliborobstvo
Останні новини Чернігівщини
У Чернігові відбувся «Нова пошта напівмарафон» 17:48
19 вересня у Чернігові пройшов напівмарафон Нової пошти. Забіги стартували з Красної площі та об’єднали понад 1500 бігунів.
«ШКВАРКА-FEST»: спортивно, весело та смачно. У Семенівці по-новому відзначили День міста 17:37
Щороку, у вересні, жителі Семенівки з нетерпінням чекають свята, яке об’єднує нас усіх – День міста.
Прокуратура через суд домоглася забезпечити належне збереження ботанічного заказника місцевого значення «Косий клин» 17:22
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у повному обсязі задоволено позов Новгород-Сіверської окружної прокуратури до ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Косий клин» площею 183 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Сільські бібліотеки Чернігівщини отримали 100 комп’ютерів у рамках проекту «Дія. Цифрова освіта» 17:21
Передача техніки відбулася 20 вересня у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Володимира Короленка.
«Мобільна майстерня «Plastic Fantastic»». 17:14
В планах організаторів проєкту долучити до сортування пластикових відходів дітей міста Чернігова та їх батьків.
© 2005-2021