Про фінанси місцевого самоврядування

05.05.2025   14:06 — Агенцiя

«Ніколи не говоріть з донором про гроші, виключно з точки зору досягнення поставлених цілей. Адже гранти дають для того, аби зробили щось не так, як завжди – тож спробуйте, переконайтеся, що це діє та впроваджуйте зміни», – така думка прозвучала на семінарі «Фінансова діяльність територіальних громад як складова управління їх розвитком та європейської інтеграції».

 Проходив він 1 – 2 травня в Чернігові за підтримки фонду Ганнса Зайделя. Учасники – 42 представника з 41 однієї громади області – голови, заступники голів, секретарі рад начальники відділів. Мета – проаналізувати існуючу практику управління публічними фінансами в громадах для розвитку території, виявити типові виклики, запропонувати рішення з кращих практик країн ЄС. Проводили заняття Україні фахівці-практики з місцевих фінансів: Галина Семенець та Сергій Гаращук.

Питання, що розглядалися: фінансове планування у системі планування розвитку громад; визначення ролі та місця документів фінансового планування у структурі планувальних документів на місцевому рівні; гармонізація системи фінансового планування з системою економічного програмування розвитку громади, виявлення фінансових викликів та можливостей реалізації стратегій розвитку громад; бюджет та інші інструменти досягнення стратегічних цілей розвитку громади; джерела фінансування розвитку громад та ін.
Втім, як наголосили експерти, йдеться не про фінансове планування як таке, тобто не про його технічні аспекти. А про те, як знайти місце бюджету в плануванні розвитку громади. І перший крок – розробка концепції інтегрованого розвитку. Цей документ дає загальне уявлення як розвиватиметься територія. Далі можна переходити до стратегії, що деталізує концепцію та відповідає на питання що ми будемо робити,  та просторового планування, яке відповідає на питання де ми будемо робити. Потім – програми соціально-економічного розвитку та цільові програми. Тому під час розподілу рівнів планування бюджет, який відповідає на питання коли ми будемо робити, опиняється в нижній частині ієрархії.  Бо це каса. Звідси заклик забути про гроші під час розмови з донором. Головне – ідеї та інституційна спроможність їх реалізовувати. Остання створюється.  
На думку експертів перехід в Україні до середньострокового планування посилить значення програм. Звідси порада – співставляти цілі місцевих стратегій розвитку з цільовими програмами. Останніх не треба багато – якщо їх 60 – 80, то якісно управляти такою кількістю неможливо. Натомість програми мають бути комплексними. До речі, такий підхід закладається в основу функціонування  оновленого Державного фонду регіонального розвитку.  
Експерти, звертаючись до аудиторії, наголосили – плануючи діяльність, спрямовану на зміни, створюйте нову практику. Місцеве самоврядування має для цього можливості. Зрештою спочатку має виникнути явище й лише після цього – його унормування.
Для успіху експерти порадили звертати увагу на так звану абсолютну та відносну цінність запланованого. У випадку першої йдеться про користь для галузі, а другої – для людини. Звідси заклик – мрійте їхніми очима, підкреслюйте значимість особистого внеску. А ще – формуйте корпоративну культуру та етику, це ключа речовина, що поєднує цілі, завдання, персонал…
Надзвичайно важливо також налагодити ефективну систему моніторингу зробленого, що передбачає вміння формулювати реальні кількісна та якісні показники. Це основи критичного мислення, якому у нас не вчили. А нинішні обставини його вимагають.
Серед порушених питань, що викликали чи не найбільші дискусії, –впровадження в Україні терміну публічні інвестиції та нові вимоги до процедур їхнього залучення й використання. А також майбутнє комунальних підприємств, тобто їхня корпоратизація. До цих питань експерти та учасники навчання домовилися повернутися у ближчим часом.

Проєкт «Підвищення рівня спроможності територіальних громад Чернігівської області до роботи з локальними партнерами країн Європейського Союзу в рамках доступних для України як країни-кандидата фінансових інструментів» здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації  та Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради та підтримки фонду Hanns Seidel Stiftung Ukraine (Баварія, Німеччина).