Хто ж насправді ідіот?

20.04.2023   10:44 — Агенцiя

Нещодавно в драмтеатрі відбулися прем’єрні покази вистави «Чарлі Гордон – ідіот», поставленої режисеркою Анастасією Кузик за мотивами твору Деніела Кіза «Квіти для Елджернона». І після вдумливого перегляду цієї творчої роботи виникають сумніви, чи не варто додати у назву вистави знак питання – «Чарлі Гордон – ідіот?»

І справа не в тому, що головний герой вистави, дійсно маючи ознаки розумової неповносправності, є при цьому добросердною й щирою людиною. Якщо слідувати медичній термінології: «ідіот – людина, що страждає глибокою формою розумової відсталості», то Чарлі Гордон (арт. Сергій Пунтус) дійсно відповідає цьому визначенню. Але якщо почати аналізувати поведінку інших дійових осіб цієї віртуально-фантастичної історії, які начебто вважаються нормальними повносправними особами, питання «Хто ж насправді ідіот?» постає більш виразно. Чи можемо ми вважати нормальним прагнення лікарів проводити експерименти над людиною, нехай і хворою, допоки не завершено дослідження над тваринами? І вже зовсім «по-ідіотські» виглядає суперечка доктора Штраус (арт. Світлана Бойко) і доктора Немюра (арт. Микола Бичук) щодо першості в гонитві за славою і науковим визнанням у разі успішного проведення експерименту та бездушне нехтування долею піддослідного пацієнта після руйнівних для його психіки наслідків операції.

Невже сприймається за нормальну поведінка гурту гордонових буцімто друзів – хлопців-приколістів Джо (арт. Олександр Манастирський) і Френка (арт. Павло Дубовий) та їхніх подружок Елін (арт. Ганна Колеснікова) і Джессі (арт. Альона Броницька), які заради розваги кепкують і насміхаються з нього? А знущання регочучого натовпу з хлопчини-прибиральника, який через свою неповноспроможність розбив посуд у кафе, виглядає як абсолютна втрата цими людьми здорового глузду. То, можливо, ідіот не Чарлі Гордон?

На щастя в оточенні Чарлі є люди, що виявляють ознаки чуйності і турботливого ставлення до нього – його шкільна вчителька міс Кенніан (арт. Ірина Лозовська), яка підтримує його впродовж усіх випробувань під час участі в експерименті, та хазяйка квартири місіс Флін (арт. Вікторія Пеняєва), де він орендує кімнату. І, напевне, найбільш зворушливим епізодом цієї історії стала нова зустріч Чарлі-каліки з колишніми друзями Джо і Френком, в яких прокинулись людські почуття і здатність з повагою ставитися до іншої людини попри її інакшість. Саме тут на часі замислитись: наскільки сучасна людська спільнота здатна позбавлятися від ознак суспільного ідіотизму – жорстокості, байдужості, бездушного ставлення до слабких і хворих людей.
Після завершення цієї хвилюючої історії вдячні глядачі, стоячи, бурхливими оплесками вітали виконавців, режисерку Анастасію Кузик та весь творчий склад з успішною прем’єрою.

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру