Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

П`ятниця, 23 квітня, 11:56:04

У Чернігові обговорили постать гетьмана України Івана Мазепи в історії міста та країни

22.03.2021   13:33Агенцiя

19 березня в Чернігові в Обласному молодіжному центрі на честь гетьмана України Івана Мазепи та з нагоди 382-ї річниці від його дня народження проведено онлайн-гутірку за участю істориків.

Напередодні заходу співробітниці Молодіжного центру зробили своєрідний сюрприз його учасникам — непрезентаційне опитування молоді у центрі Чернігова з двох питань: 1) «Мазепа – герой чи зрадник?»; «Чому у Чернігові на Валу пам’ятник Івана Мазепи?». З нього виходило, що тільки десь третина опитаних однозначно вважає його героєм, а частина геть не знає як його оцінити. Опитані так і не змогли зрозуміло пояснити причини увічнення його пам’яті в обласному центрі…

Павло Славинський, модератор гутірки, доброволець, учасник бойових дій в російсько-українській війні, психолог, переглянувши разом із фахівцями відеозвіт цього опитування, не зміг приховати деякої розгубленості від побаченого і почутого («І це на 30-му році незалежності… під час війни…»). Він із сарказмом спитав істориків: «Так Мазепа герой чи зрадник?».

«Звичайно, герой. Що тут обговорювати? Він 22 роки успішно керував козацькою державою, захищав її права та вольності від знищення Московським царством, яке, всупереч своїм зобов’язанням, взяло чіткий курс на ліквідацію будь-якої автономії Гетьманщини, скасування всіх прав і свобод українців. Це, до речі, й була головна причина повстання Мазепи», — пояснив Сергій Горобець, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

«Так, середньовічна українська держава Військо Запорізьке – або, як ми звикли її називати, Гетьманщина – утворилася після повстання Богдана Хмельницького 1648 року. Її знали в Європі та Османській імперії, рахувалися з нею. Попри заборону московитів мати дипломатичні відносини з іноземними країнами, Іван Мазепа налагодив контакти практично з усією Європою та сусідніми державами», — зазначив Олександр Бондар, кандидат історичних наук, співробітник Управління культури і туризму Чернігівської міської ради.

На питання Павла Славинського про відношення Мазепи до Чернігова історикам просто не вистачило ефірного часу, аби лише перерахувати все те корисне, що він зробив і як державний діяч, і як меценат. У підсумку виявилося, що з того часу й до сьогоднішнього дня у Мазепи відсутні конкуренти як у мецената. Це такий собі виклик сучасній вітчизняній, в тому числі і чернігівській, бізнес-еліті…

Проте, постало питання, а чому Іван Мазепа вкладав такі колосальні кошти у будівництво та облаштування церков, монастирів, освітніх закладів тощо… І де він брав стільки коштів?

«Тодішня українська політична й економічна еліта здебільшого була значно багатше, чим московська. Проте, жили вони, навпаки, набагато скромніше московітів. Чому? Є дві причини: 1) Політичні посади в державі хоч і формально, але таки були виборними. Отже, контроль з боку суспільства, говорячи сучасною мовою. 2) Мазепа і вся керівна еліта вкладали кошти у розвиток країни, її майбутнє. У тому числі в освіту, культуру — гуманітарну сферу», — наголосив О. Бондар.

«Приклад розумного, хоч і цілком заможного життя середньовічної української керівної еліти в Чернігові — будинок Лизогуба на Валу. Шикарно, престижно, але скромно та без марнотратства, що повсюдно спостерігаємо в еліти Московського царства, яка жорстоко експлуатувала своїх підданих. Успішна торгівля, висока продуктивність праці, загалом успішний розвиток економіки, який стимулювала наявність певних прав і свобод («вольностей») населення. Фактом є те, що тодішня Україна до пограбування та розорення її військами Петра I була багатою країною з високим рівнем життя населення», — зауважив С. Горобець.

Історики пояснили, що гуманітарна сфера часів середньовіччя – освіта, культура, мистецтво – розвивалася насамперед зусиллями церкви за підтримки держави. Коли краще, коли гірше. Якраз за часів гетьмана Мазепи — дуже успішно.

«Саме тому Петро I примусив підлеглу йому московську церкву оголосити так звану «анафему» (відлучення від Церкви) Іванові Мазепі. Так він намагався морально зганьбити і знищити борця за волю України, брутально порушивши всі церковні канони та засади. Саме через її неканонічність, цю ганебну «анафему» Вселенський патріарх і синод Константинопольської церкви ніколи не визнавали, адже вона була накладена суто з політичних мотивів. Про це була заява у 2018 році», — одноголосно підкреслили обидва історики.

Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України

Останні новини Чернігівщини

Кількість інтернаціональних шлюбів скоротилася

Кількість інтернаціональних шлюбів скоротилася 11:48

У Чернігівській області у 2020 році з 3693 зареєстрованих шлюбів 159 (або 4,3%) – укладені між громадянами України та представниками інших країн.

Усучаснений музей Прилук

Усучаснений музей Прилук 11:35

Музеї у сучасному суспільстві розглядаються як невід’ємна складова його соціокультурного простору. Музей, як специфічний, багатофункціональний соціокультурний механізм передбачає широкі контакти з громадськістю та надання своїх культурних послуг.

Ніжин: відбулось чергове 9 засідання сесії Ніжинської міської ради

Ніжин: відбулось чергове 9 засідання сесії Ніжинської міської ради 11:22

22 квітня відбулось чергове 9 засідання сесії Ніжинської міської ради.

Чернігів: міська комісія з техногенно-екологічної безпеки визнала скасування протиепідемічних заходів передчасним

Чернігів: міська комісія з техногенно-екологічної безпеки визнала скасування протиепідемічних заходів передчасним 11:14

Засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій відбулося в Чернігівській міській раді 22 квітня.

Олена Дмитренко ознайомилась із проєктами розвитку Менської громади та відвідала Блистівський старостинський округ

Олена Дмитренко ознайомилась із проєктами розвитку Менської громади та відвідала Блистівський старостинський округ 11:00

Голова обласної ради Олена Дмитренко перебувала із робочою поїздкою в Менській територіальній громаді, де побувала в Блистівському старостинському окрузі.