Іноземці та Україна або чому вдячність не має строку давності

28.11.2019   08:49 — Агенцiя

Вдячність та вміння дякувати за добро – ознака шляхетності людини та здорового суспільства зі стійкою системою моральних координат. Чому важливо бути вдячним та за що Україна має подякувати, наприклад, Гарету Джонсу, Фрітьофу Нансену, Джеймсу Мейсу, Єжи Гедройцю або Андрію Сахарову, Валерії Новодворській та іншим іноземцям?

Саме про них та вдячність як дієвий спосіб відновлення історичної пам'яті йшлося під час презентації видання «День вдячності», яка відбулася в Чернігові 2️7️ листопада.

В ній взяли участь науковці, освітяни, студенти, письменники, працівники органів влади, бібліотек, журналісти та громадські діячі з Чернігівщини.

"Сьогодні ми проходимо досить складний етап нашої історії. Наступними поколіннями він буде оцінюватися з позиції того, чи правильно ми відповіли на виклики, врахували досвід та прийняли вірні рішення. Водночас ми долаємо глибу під назвою "Україна інкогніта", згадуючи та водночас дякуючи людям, які були з нами в найбільш важкі часи", – зазначила заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Наталія Романова.

"В своїй тисячолітній історії ми несемо напластування різних культур та часів. Щоб зрозуміти їх правильно та донести людям, маємо залучити інший формат бачення особистості в історії. Якщо скористатися цими знаннями правильно, вони допоможуть суспільству змінитися та поступово долати травми постгеноцидного суспільства, комплекс меншовартості, страх діяти та зрештою відновити моральне здоров'я народу", - зауважила головний редактор газети "День" Лариса Івшина.

"Вдячність - це потужний інтелектуальний важіль, який може змінити духовну ситуацію в суспільстві. Подяка нашим попередникам та сучасникам як в Україні так і закордоном - це ознака сили, що дозволяє позбуватися комплексу меншовартості, притаманному постгеноцидному суспільству. Власне ця книга про людей, якими, ми, українці, маємо пишатися та кому зобов'язані подякувати", - наголосив упорядник видання Ігор Сюндюков.

Отже, "День вдячності". До недавнього комусь із персонажів цієї книги пощастило бути пошанованим у наукових працях та публіцистичних есе. Про декого з іноземців читачі дізнаються вперше саме з її сторінок.
Але дехто з них все ще чекає на належну подяку від України. Наприклад, Джеймс Мейс. Як зазначив один з авторів видання Володимир Бойко, Мейс був чи не єдиним американцем, який на початку 1990-х рр. приїхав до України робити не бізнес, а першим донести правду про страшний злочин проти її народу та лікувати його душевні рани.

Правда змінює українське суспільство за допомогою відданих правді людей. В цьому процесі пам’ять і вдячність дуже тісно пов’язані, вони одна без одної не існують. В нашому минулому та сьогоденні є багато тих, хто заслуговує саме на вдячність, а не лише на критику та забуття.