Твори Рахманінова і Бетховена - на сцені філармонійного центру у виконанні легендарних музикантів

22.10.2019   08:30 — Агенцiя

Однією із центральних музичних подій нинішньої осені безумовно заслуговує стати концерт Академічного симфонічного оркестру «Філармонія» (художній керівник і головний диригент, заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач), що відбувся 19 жовтня на сцені Чернігівського обласного філармонійного центру.

Партію соло на фортепіано виконав Вадим Руденко - всесвітньо відомий віртуоз, лауреат багатьох престижних міжнародних конкурсів, в тому числі «Концертіно Прага», імені королеви Єлизавети в Брюсселі та Міжнародного конкурсу імені Віотті в Верчеллі (Італія). Щоб виступити разом з оркестром «Філармонія» маестро спеціально приїхав до Чернігова з Москви.

Творча співпраця оркестру на чолі з Миколою Сукачем та піаніста Вадима Руденка триває близько двох десятиліть. Вперше спільний виступ музикантів відбувся ще у лютому 2001 року, під час Міжнародного фестивалю класичної музики, що пізніше отримав назву «Сіверські музичні вечори». З того часу оркестр та піаніст разом зіграли вже майже півсотні концертів. Їхня співпраця тримається як на міцній дружбі, так і на спільних уподобаннях. – Нас зближає зацікавленість особистістю і творчістю Сергія Рахманінова. – розповідає Микола Сукач. – Кілька років тому ми з Вадимом Руденком навіть реалізували проект «Всі концерти Сергія Рахманінова».

Причину захоплення музикою Рахманінова пояснює і небагатослівний Вадим Руденко. Для нього Сергій Рахманінов - «вершина... причому у всіх іпостасях».

Цілком очікувано, що і концерт у Чернігові 19 жовтня теж не міг обійтися без творів видатного композитора. Для публіки зі сцени філармонійного центру прозвучав Концерт для фортепіано з оркестром № 4, соль мінор op.40 Сергія Рахманінова. Цей твір Сергій Васильович написав у 1926 році в еміграції і присвятив його своєму другові, композитору і також російському емігрантові Миколі Метнеру.

Концерт для фортепіано з оркестром № 4 не так часто виконується для публіки і не є таким же популярним, як, скажімо Другий або Третій концерти Рахманінова. В радянські часи цей твір критика нерідко називала занадто трагічним і, водночас, пафосним. Це пояснювалося тим, що Рахманінову в еміграції, начебто, творилося значно складніше, ніж на батьківщині. Цей висновок робився на підставі того, що композитор кілька разів доопрацьовував своє музичне дітище, яке розпочав писати ще до еміграції. І це тривало аж до 1941 року.

За два роки після внесення остаточних правок, великий композитор помер. Крім того, радянські музикознавці відчували в інтонації концерта деякий вплив модерністського мистецтва… Все це і сформувало певне несприйняття в СРСР Четвертого концерту Сергія Рахманінова. Разом з тим, було б неправильно стверджувати, що на цей твір було накладено «табу», однак й говорити, що його виконання всіляко заохочувалося, так само не можна. 

У другій частині концерту у виконанні Академічного симфонічного оркестру «Філармонія» під диригуванням Миколи Сукача була віртуозно виконана Симфонія № 3 мі-бемоль мажор геніального німецького композитора і піаніста Людвіга ван Бетховена. Ця симфонія, відома також як «Героїчна», є одним із  найвідоміших творів композитора. Музикознавці вважають цю симфонію важливою віхою в переході між класичним періодом і епохою романтизму.

Цікава подробиця з історії написання симфонії. Надихнувшись грандіозними суспільними перетвореннями, що принесла з собою революція у Франції, Бетховен у 1803–1804 роках створює величний твір для оркестру, у якому намагається зобразити героїзм і трагізм тієї епохи. Від самого початку свою працю композитор присвячує Наполеону I Бонапарту, котрий для музиканта був кумиром. Проте, згодом він відміняє свою присвяту, дізнавшись про рішення Наполеона прийняти імператорський титул. У першому виданні 1806 року Третя симфонія фігурує вже під назвою «Героїчна» і присвячується князю, австрійському генералу Францу Йозефу Максиміліану фон Лобковіцу, якого Бетховен вважав своїм покровителем.

Публіка схвально сприйняла обидва відділи концерту, фінал якого зустріла гучними оплесками, які ще довго не відпускали музикантів зі сцени. Її реакція на віртуозну гру музикантів ще раз засвідчила любов чернігівців до класичної музики і справедливість твердження про Чернігів, як про північну  музичну столицю України, інформує прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм.