Вийшло з друку нове видання про Голодомор на Чернігівщині
Голодомор-геноцид – безпрецедентний злочин у світовій історії, масштабний і багатоаспектний. Який усіляко приховувався і маскувався владою, а документи про нього безжально знищувалися. Три неповних десятиліття досліджень – занадто малий термін для розкриття всіх механізмів і наслідків злочину.
До всього, покоління, яке пережило Голодомор, довгі десятиліття змушене було мовчати про цей комуністичний злочин, а їхні діти й онуки не отримали відповідну інформацію у родинному колі, що призвело до розриву пам’яті поколінь. Як наслідок, сьогодні постгеноцидне суспільство не завжди готове сприймати правду про трагедію 1932-1933 рр. у повному обсязі.
Автори книги «Усвідомлення Голодомору 1932-1933 рр.: Чернігівщина», щойно виданої у Чернігові, – історики і співробітники Українського інституту національної пам’яті Сергій Горобець та Сергій Бутко, – на прикладі Чернігівської області розглядають різні аспекти незадовільної суспільної пам’яті про один з найбільших злочинів в історії людства.
Ще не так давно головні зусилля істориків були спрямовані передусім на те, аби довести сам факт Голодомору, донести правду про трагедію до світової спільноти. Сьогодні ж на порядку денному стають інші питання, які потребують уважного і прискіпливого осмислення. Не тільки: «Чому це сталося?», «Хто винен?», але й питання незадовільної суспільної пам’яті про Голодомор.
Корекція свідомості проходить доволі повільно. Багато хто не може сприйняти правди, не довіряє документам, сумнівається у цифрах, що наводяться. Тому попереду на дослідників чекає серйозна і аргументована системна просвітницька робота. Тим більше, що в Чернігові досі відсутній пам’ятний знак або монумент жертвам Голодомору-геноциду 1932-1933 рр.
Коли в Україні вперше заговорили про Голодомор, підміна понять голодування і Голодомору, сутність тогочасних адміністративно-територіальних реформ, розкол селянства, селекція компартійного активу, жорстокість виконавців злочину, чи голодувала тодішня «еліта», продовження голоду взимку і навесні 1934 року – ці та інші питання піднімають автори на сторінках книги.
Олександр Майшев
Останні новини Чернігівщини
Цифрова трансформація Чернігівщини: від енергонезалежних ЦНАПів до створення Офісу цифрових компетенцій 19:47
Чернігівська область продовжує впроваджувати сучасні цифрові рішення, що роблять державні сервіси доступнішими для кожного мешканця. Днями відбулася робоча зустріч за участі заступника голови ОДА Сергія Зенченка, фахівців Управління цифрової трансформації, регіональної координаторки програми EGAP Юлії Масляної та керівниці Агенції регіонального розвитку Ірини Сімонової.
Чий голос домінує в чернігівських новинах: результати гендерного моніторингу 19:43
В онлайн-медіа Чернігівської області чоловіки й надалі значно частіше фігурують у новинах, ніж жінки — як у ролі головних героїв матеріалів, так і як фахові коментатори та експерти.
Про ефективну комунікацію у сфері ветеранської політики – на нараді в ОВА 14:31
Як надалі збільшити на рівні області ефективність міжвідомчої взаємодії у сфері ветеранської політики – обговорювали на нараді, яку провів заступник голови Чернігівської ОДА Іван Ващенко.
Старт роботи над Стратегією розвитку Чернігівської громади: аналітика та опитування мешканців 14:16
Перше засідання робочої групи з розроблення проєкту Стратегії розвитку Чернігівської міської територіальної громади на період до 2027 року (з перспективою до 2034 року) та Плану заходів з її реалізації на 2026–2027 роки під головуванням заступника міського голови Віктора Геращенка відбулося 26 лютого.
“Симфонія тривалістю в життя” — оркестр “Філармонія” продовжує проєкт 14:13
І знову сцена Чернігівського обласного філармонійного центру належала Моцарту! Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” (художній керівник та головний диригент — заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач) продовжує реалізацію мистецького проєкту “Симфонія тривалістю в життя”, який передбачає виконання всіх симфоній великого австрійського композитора у хронологічній послідовності.
© 2005-2026