Чи існувало чернігівське літописання домонгольського періоду?
Відповідь на це питання можна отримати, прочитавши монографію Ірини Чугаєвої «Чернігівське літописання ХІ–ХІІІ ст.: історіографічний міф чи історичне джерело?». Авторка презентувала книгу широкому загалу.

- Задум написати монографію з’явився після захисту дисертації згаданої тематики у 2012 році. Над рукописом працювала майже п’ять років. На сьогодні це перше і єдине комплексне історико-джерелознавче дослідження унікального культурного явища — місцевого літописання давньоруського часу, — зазначила Ірина Чугаєва. — Чернігово-Сіверщині є чим пишатися: це було не лише одне з найбільших за площею та чисельністю князівство, одне з найміцніших державницьких утворень Центрально-Східної Європи, а й мала батьківщина відомих амбітних князів, православний центр з численними духовно-релігійними пам’ятками. До речі, п’ять з них збереглися в Чернігові. Це все показує суперництво між Києвом і Черніговом. За таких умов тут мало вестися літописання.
Загалом літописання було модним явищем давньоруського часу, а літописець був фактично «піар-менеджером» того чи іншого києво-руського володаря. Літопис був своєрідною візитівкою князівства та династії, яка в ньому правила. Причиною того, що чернігівські літописи не збереглися, авторка вбачає у монгольських набігах у ХІІІ столітті. Не виключає з причин і конкуренцію між Київщиною та Чернігово-Сіверською землею.
У своїй праці Ірина Чугаєва також здійснила реконструкцію Чернігівського літописання Ольговичів.
Видання насичене цитатами з літописів і додатками, що відображають основні риси чернігівських літописних фрагментів (ілюстрації до тексту). Воно стане у нагоді не тільки науковцям та студентам, а й усім, хто цікавиться історією Київської Русі та Чернігово-Сіверської землі.
Варто зазначити, що монографія видана коштом обласного бюджету у ста примірниках за результатами обласного конкурсу рукописів місцевих авторів. Він проводиться щороку з метою відкритого відбору творів для випуску друком у рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівської області. Видані книги згодом потрапляють до бібліотек, закладів освіти та культури, інших зацікавлених установ та організацій, розповсюджуються на виставках та презентаційних заходах. Наразі вийшли друком усі книги, що стали цього року переможцями обласного конкурсу рукописів місцевих авторів (9 видань). Їх загальний наклад склав 1400 примірників.
— Задум написати монографію з’явився після захисту дисертації згаданої тематики у 2012 році. Над рукописом працювала майже п’ять років. На сьогодні це перше і єдине комплексне історико-джерелознавче дослідження унікального культурного явища — місцевого літописання давньоруського часу, — зазначила Ірина Чугаєва. — Чернігово-Сіверщині є чим пишатися: це було не лише одне з найбільших за площею та чисельністю князівство, одне з найміцніших державницьких утворень Центрально-Східної Європи, а й мала батьківщина відомих амбітних князів, православний центр з численними духовно-релігійними пам’ятками. До речі, п’ять з них збереглися в Чернігові. Це все показує суперництво між Києвом і Черніговом. За таких умов тут мало вестися літописання.
Загалом літописання було модним явищем давньоруського часу, а літописець був фактично «піар-менеджером» того чи іншого києво-руського володаря. Літопис був своєрідною візитівкою князівства та династії, яка в ньому правила. Причиною того, що чернігівські літописи не збереглися, авторка вбачає у монгольських набігах у ХІІІ столітті. Не виключає з причин і конкуренцію між Київщиною та Чернігово-Сіверською землею.
У своїй праці Ірина Чугаєва також здійснила реконструкцію Чернігівського літописання Ольговичів.
Видання насичене цитатами з літописів і додатками, що відображають основні риси чернігівських літописних фрагментів (ілюстрації до тексту). Воно стане у нагоді не тільки науковцям та студентам, а й усім, хто цікавиться історією Київської Русі та Чернігово-Сіверської землі.
Варто зазначити, що монографія видана коштом обласного бюджету у ста примірниках за результатами обласного конкурсу рукописів місцевих авторів. Він проводиться щороку з метою відкритого відбору творів для випуску друком у рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівської області. Видані книги згодом потрапляють до бібліотек, закладів освіти та культури, інших зацікавлених установ та організацій, розповсюджуються на виставках та презентаційних заходах. Наразі вийшли друком усі книги, що стали цього року переможцями обласного конкурсу рукописів місцевих авторів (9 видань). Їх загальний наклад склав 1400 примірників.
Останні новини Чернігівщини
Цифрова трансформація Чернігівщини: від енергонезалежних ЦНАПів до створення Офісу цифрових компетенцій 19:47
Чернігівська область продовжує впроваджувати сучасні цифрові рішення, що роблять державні сервіси доступнішими для кожного мешканця. Днями відбулася робоча зустріч за участі заступника голови ОДА Сергія Зенченка, фахівців Управління цифрової трансформації, регіональної координаторки програми EGAP Юлії Масляної та керівниці Агенції регіонального розвитку Ірини Сімонової.
Чий голос домінує в чернігівських новинах: результати гендерного моніторингу 19:43
В онлайн-медіа Чернігівської області чоловіки й надалі значно частіше фігурують у новинах, ніж жінки — як у ролі головних героїв матеріалів, так і як фахові коментатори та експерти.
Про ефективну комунікацію у сфері ветеранської політики – на нараді в ОВА 14:31
Як надалі збільшити на рівні області ефективність міжвідомчої взаємодії у сфері ветеранської політики – обговорювали на нараді, яку провів заступник голови Чернігівської ОДА Іван Ващенко.
Старт роботи над Стратегією розвитку Чернігівської громади: аналітика та опитування мешканців 14:16
Перше засідання робочої групи з розроблення проєкту Стратегії розвитку Чернігівської міської територіальної громади на період до 2027 року (з перспективою до 2034 року) та Плану заходів з її реалізації на 2026–2027 роки під головуванням заступника міського голови Віктора Геращенка відбулося 26 лютого.
“Симфонія тривалістю в життя” — оркестр “Філармонія” продовжує проєкт 14:13
І знову сцена Чернігівського обласного філармонійного центру належала Моцарту! Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” (художній керівник та головний диригент — заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач) продовжує реалізацію мистецького проєкту “Симфонія тривалістю в життя”, який передбачає виконання всіх симфоній великого австрійського композитора у хронологічній послідовності.