Чи існувало чернігівське літописання домонгольського періоду?
Відповідь на це питання можна отримати, прочитавши монографію Ірини Чугаєвої «Чернігівське літописання ХІ–ХІІІ ст.: історіографічний міф чи історичне джерело?». Авторка презентувала книгу широкому загалу.

- Задум написати монографію з’явився після захисту дисертації згаданої тематики у 2012 році. Над рукописом працювала майже п’ять років. На сьогодні це перше і єдине комплексне історико-джерелознавче дослідження унікального культурного явища — місцевого літописання давньоруського часу, — зазначила Ірина Чугаєва. — Чернігово-Сіверщині є чим пишатися: це було не лише одне з найбільших за площею та чисельністю князівство, одне з найміцніших державницьких утворень Центрально-Східної Європи, а й мала батьківщина відомих амбітних князів, православний центр з численними духовно-релігійними пам’ятками. До речі, п’ять з них збереглися в Чернігові. Це все показує суперництво між Києвом і Черніговом. За таких умов тут мало вестися літописання.
Загалом літописання було модним явищем давньоруського часу, а літописець був фактично «піар-менеджером» того чи іншого києво-руського володаря. Літопис був своєрідною візитівкою князівства та династії, яка в ньому правила. Причиною того, що чернігівські літописи не збереглися, авторка вбачає у монгольських набігах у ХІІІ столітті. Не виключає з причин і конкуренцію між Київщиною та Чернігово-Сіверською землею.
У своїй праці Ірина Чугаєва також здійснила реконструкцію Чернігівського літописання Ольговичів.
Видання насичене цитатами з літописів і додатками, що відображають основні риси чернігівських літописних фрагментів (ілюстрації до тексту). Воно стане у нагоді не тільки науковцям та студентам, а й усім, хто цікавиться історією Київської Русі та Чернігово-Сіверської землі.
Варто зазначити, що монографія видана коштом обласного бюджету у ста примірниках за результатами обласного конкурсу рукописів місцевих авторів. Він проводиться щороку з метою відкритого відбору творів для випуску друком у рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівської області. Видані книги згодом потрапляють до бібліотек, закладів освіти та культури, інших зацікавлених установ та організацій, розповсюджуються на виставках та презентаційних заходах. Наразі вийшли друком усі книги, що стали цього року переможцями обласного конкурсу рукописів місцевих авторів (9 видань). Їх загальний наклад склав 1400 примірників.
— Задум написати монографію з’явився після захисту дисертації згаданої тематики у 2012 році. Над рукописом працювала майже п’ять років. На сьогодні це перше і єдине комплексне історико-джерелознавче дослідження унікального культурного явища — місцевого літописання давньоруського часу, — зазначила Ірина Чугаєва. — Чернігово-Сіверщині є чим пишатися: це було не лише одне з найбільших за площею та чисельністю князівство, одне з найміцніших державницьких утворень Центрально-Східної Європи, а й мала батьківщина відомих амбітних князів, православний центр з численними духовно-релігійними пам’ятками. До речі, п’ять з них збереглися в Чернігові. Це все показує суперництво між Києвом і Черніговом. За таких умов тут мало вестися літописання.
Загалом літописання було модним явищем давньоруського часу, а літописець був фактично «піар-менеджером» того чи іншого києво-руського володаря. Літопис був своєрідною візитівкою князівства та династії, яка в ньому правила. Причиною того, що чернігівські літописи не збереглися, авторка вбачає у монгольських набігах у ХІІІ столітті. Не виключає з причин і конкуренцію між Київщиною та Чернігово-Сіверською землею.
У своїй праці Ірина Чугаєва також здійснила реконструкцію Чернігівського літописання Ольговичів.
Видання насичене цитатами з літописів і додатками, що відображають основні риси чернігівських літописних фрагментів (ілюстрації до тексту). Воно стане у нагоді не тільки науковцям та студентам, а й усім, хто цікавиться історією Київської Русі та Чернігово-Сіверської землі.
Варто зазначити, що монографія видана коштом обласного бюджету у ста примірниках за результатами обласного конкурсу рукописів місцевих авторів. Він проводиться щороку з метою відкритого відбору творів для випуску друком у рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівської області. Видані книги згодом потрапляють до бібліотек, закладів освіти та культури, інших зацікавлених установ та організацій, розповсюджуються на виставках та презентаційних заходах. Наразі вийшли друком усі книги, що стали цього року переможцями обласного конкурсу рукописів місцевих авторів (9 видань). Їх загальний наклад склав 1400 примірників.
Останні новини Чернігівщини
Поліція документує наслідки ударів росіян на Чернігівщині 13:07
Упродовж доби ворог продовжував атакувати Чернігівську область. Інформації про постраждалих не надходило.
Ворог атакував відновлений Михайло-Коцюбинський ліцей: заступниця голови ОДА оглянула масштаби руйнувань 12:45
12 червня вночі атаки ворога зазнало селище Михайло-Коцюбинське – там чули 4 вибухи. Внаслідок удару російської армії суттєві пошкодження отримала нещодавно відновлена будівля місцевого ліцею.
Навіть краплинка крові рятує життя: в обласній дитячій лікарні відзначили донорів Чернігівщини 11:41
Всесвітній день донора крові відзначається щорічно 14 червня. Сьогодні, напередодні свята, в Чернігівській обласній дитячій лікарні дякували тим, хто свідомо та самовіддано ділиться своєю кров'ю задля порятунку інших.
Довічне позбавлення волі: у Чернігові суд виніс вирок обвинуваченому у вбивстві двох інструкторів у навчальному центрі 11:06
Чернігівський районний суд визнав винним курсанта у вчиненні умисного вбивства двох інструкторів-військовослужбовців та пораненні ще одного, призначивши йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
У День Сил безпілотних систем Президент відзначив досвід України у застосуванні технологій та закликав пам'ятати, якою ціною він здобувається 10:29
У День Сил безпілотних систем ЗСУ Президент України вручив орден «Золота Зірка» рідним загиблого Героя України, молодшого лейтенанта Андрія Михна – уродженця Чернігівщини, який служив у складі 414-ї окремої бригади ударних безпілотних авіаційних систем «Птахи Мадяра».