В чернігівському музеї підготували виставку про етнологиню Євгенію Спаську
У Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського до 125-річчя від дня народження видатного етнографа і мистецтвознавця Євгенії Юріївни Спаської відбулося відкриття виставки “Я себе завжди вважала перш за все “чернігівкою”. Цій події була проведена музейна зустріч.
Майже все своє довге і складне життя Євгенія Юріївна Спаська (1891–1980) присвятила вивченню народного мистецтва України та кочових племен Середньої Азії.
Народилася Є.Ю.Спаська 20 грудня 1891 року в місті Ніжині, в родині місцевого священика протоієрея Георгія (Юрія) Спаського. У 1910 р. успішно закінчила міську жіночу гімназію П.І. Кушакевич і згодом вступила на Вищі жіночі курси в Москві. З початком Першої світової війни у вересні 1914 р. майбутня дослідниця вступає у Ніжині до приватної фельдшерсько-акушерської школи лікаря П.А. Буштедта і після шестимісячного навчання стає штатною медичною сестрою в Земському шпиталі для поранених вояків. Згодом, у 1915 р. Є.Ю.Спаська їде на Південно-Західний фронт, щоб виконувати обов’язки хірургічної сестри.
Перші народознавчі дослідження Є.Ю. Спаської припадають на кінець Першої світової війни. Як член Всеросійського земського союзу з надання допомоги населенню Галичини та Буковини дослідниця активно починає вивчати традиційні народні художні промисли. Результатом копіткої праці Євгенії Юріївни стала видана у 1919 р. в Києві українською мовою монографія «Народне мистецтво Галичини і Буковини».
Після повернення додому Є.Ю. Спаська бере активну участь в роботі Інспекції з відновлення в Україні художніх промислів, зокрема, у Ніжині, стає слухачкою відділення етнографії Київського археологічного інституту, займається дослідницькою діяльністю. Після утворення в 1925 р. в Києві Сільськогосподарського (етнографічного) музею, Євгенія Юріївна стає науковим співробітником відділу кустарного виробництва цього музею. Дослідниця спеціалізується на вивченні гончарства, народної вишивки, золотарства. У цей час виходять з друку такі відомі праці вченої, як «Кахлі Чернігівщини ХVIII–ХІХ ст.», «Гончарські кахлі Чернігівщини» тощо. Є. Спаська – справжній піонер у вивченні історії ніжинського золотарства.
Але з початком 1930-х років у суспільному житті Радянської України відбуваються негативні процеси: згортання українізації, звинувачення національної інтелігенції в «буржуазному націоналізмі» призводять до ліквідації дослідницьких установ і музеїв народознавчого характеру, чимало провідних науковців зазнали репресій комуністичного режиму. Зазнала поневірянь і Євгенія Юріївна Спаська. Після арешту 1934 р. вона опинилась на засланні в далекому Казахстані.
Жорстокі переслідування підірвали здоров’я, але не зламали дух вченої-народознавця. Отримавши реабілітацію вже після смерті «батька всіх народів», Є.Ю. Спаська стає науковим секретарем Алма-Атинського педінституту ім. Абая, відновлює невтомну дослідницьку роботу.
Під час музейної зустрічі доктор історичних наук викладач кафедри історії України Ніжинського державного університету імені Гоголя Сергій Лепявко у короткому виступі подав відомості про місто Ніжин другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Старший науковий співробітник відділу історичного пам’яткознавства, керівник Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАН України, відповідальний редактор збірника “Ніжинська старовина” Сергій Зозуля розповів про будинок Спаських, що зберігся у Ніжині.
Завідуюча відділу Ніжинського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Наталія Дмитренко повідомила про життя дослідниці у Казахстані, близьких родичів Є. Спаської, її нащадків.
Старший науковий співробітник музею імені В.В. Тарновського кандидат історичних наук Ігор Ситий презентував ту частину виставки, де на основі документальних матеріалів висвітлено коло наукових інтересів Є. Спаської.
Старший науковий співробітник музею імені В.В. Тарновського Вікторія Гончаренко розповіла про гончарні вироби, які вивчала дослідниця.
На виставці представлені майже 20 експонатів з колекції Чернігівського історичного музею ім. В.Тарновського: листи, рукописи, друковані праці Є. Спаської, вироби, які вона досліджувала – глечики, миски, супниця майстрів Лаврентія Пузиря (1845–1917) з Коропа, Івана Фігури (Короп), ічнянські кахлі.
На заході були присутні: викладачі Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, музейники, краєзнавці, ЗМІ.
Виставка експонуватиметься протягом місяця.
Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського
Останні новини Чернігівщини
Уряд запускає кешбек на пальне — українці зможуть отримати від 5% до 15% компенсації 12:17
Зростання цін на пальне має глобальні причини і пов'язане з війною на Близькому Сході та її наслідками для світових енергетичних ринків. Держава реагує на ці виклики, щоб захистити добробут громадян.
Чернігівські стрільці здобувають медалі на чемпіонаті України у Львові 12:16
Вітаємо вихованців Чернігівської обласної школи вищої спортивної майстерності Олену Костевич та Ігоря Солов’я, які здобули золото у вправі ПП-мікст.
Псевдобанкіри заволоділи коштами жінки у сумі понад 55 тисяч гривень: поліція застерігає громадян від шахраїв 12:13
Поліцейські закликають мешканців Чернігівщини не передавати стороннім особам жодних відомостей про свої банківські картки та уникати операцій з переказу грошей на невідомі рахунки.
Надзвичайні події в області за останню добу 11:01
Протягом минулої доби зареєстровано 9 небезпечних подій, а саме: 1 дорожньо-транспортну пригоду та 8 пожеж. Внаслідок цих подій 1 особа постраждала.
єВідновлення: компенсацію за пошкоджене житло отримають ще 12 чернігівців, за знищене — троє 10:57
Виконавчий комітет Чернігівської міської ради 19 березня затвердив чергові рішення комісій із розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
© 2005-2026