Седнів: казкові краєвиди і поет Казка
У Седневі Чернігівської області відкрили пам`ятник поету з когорти “Розстріляного Відродження” Аркадію Казці. Одна з найпівнічніших перлин країни чекає на туристів.
Не кожне селище може похвалитися чотирма будівлями сімнадцятого століття, численними сучасними скульптурами, запаморочливими краєвидами та земляком-поетом. А ось у Седневі все це є.
Пам`ятник поету з когорти “Розстріляного Відродження” Аркадію Казці
Колишня руська фортеця Сновськ, поблизу якої Святослав розгромив половців, потім сотенне козацьке містечко Седнів, а тепер селище з менш, ніж 1,5 тисячами населення, варте того, щоб його відвідати.
1 жовтня тут відкрили пам`ятник уродженцю селища, поету Аркадію Казці (1890-1929). Він навчався в Чернігові разом з Павлом Тичиною (дружив з ним до кінця життя), а потім учителював. Життя тодішніх учителів було не солодким, тож на саморозвиток, а іноді просто на писання, Казка елементарно не мав часу.
Плюс, мешкаючи то по селах, то в Чернігові, то в Одесі й майже не буваючи в Києві та Харкові поет був відірваний від мистецького середовища і контексту. Все це помітно завадило розвинутися його таланту, але все одно в особі Аркадія Казки маємо досить яскравого поета-лірика, прихильника класичної, традиційної форми та філософського, елегійного настрою.
Аркадій Казка загинув у 1929 році. Його арештували у справі СВУ, коли він мешкав в Одесі. Під час слідства він або повісився в камері, або йому “допомогли”.
Поезії Казки зовсім трохи надрукували в пізні радянські часи, а зробила його доступним широкому читачу України книжка “Крапля сонця у морі блакиту” історика і письменника Олександра Шугая. В ній — і белетризована біографія поета, і його твори. Великою мірою, саме привернувши увагу до цієї постаті книгою, вдалося добитися можливості зробити й пам`ятник. На відкритті був присутній Олександр Шугай, а також внучатий племінник Казки Михайло Байдаков.
Відкриття відбувалося в рамках місцевого фестивалю “Седнівська осінь”. Це значною мірою типовий для сьогоднішнього маленького населеного пункту захід, що його основа — концерт місцями досить цікавої фольклорної музики, трохи попси та торгівля кулішем, медом і виробами народних майстрів.
Проте, були тут й інші події. Наприклад, презентація старовинних фотографій Седнева, а також родинних фотографій Казки. Вона проходила під музику Шопена у школі, влаштованій у колишньому палаці знаменитої родини Лизогубів, що його будівництво розпочалося в сімнадцятому столітті. Неподалік палацу, в парку — альтанка Леоніда Глібова. Тут він нібито написав свій знаменитий архетипний вірш “Стоїть гора високая”.
Гора — і справді висока. З пагорбів, на яких стоїть Седнів, відкриваються надзвичайної краси краєвиди на долину річки Снов і дальні потужні чернігівські ліси, що розганяються кудись аж під білоруський кордон.
Також у лизогубівському парку можна спостерігати цілу низку сучасних скульптур, “колег” Казки. Це і монументи Лизогубам, і художниці Тетяні Яблонській, і “козацькій пісні”, і Тарасу Шевченку...
Секрет такої концентрації пластичного мистецтва простий: тут поряд є база Спілки Художників, на яку митці час від часу приїздять на пленер. А роботи скульпторів, вочевидь, призначаються для прикрашення Седнева. Втім, далеко не всі вони справді прикрашають парк, адже деякі дивакувато сполучують у собі романтичне піднесення і занепадницький пізній соцреалізм. Аркадій Казка на їхньому тлі виглядає досить непогано.
Далі від палацу гостям Седнева варто подивитися кам`яницю, також приписувану сімнадцятому століттю. Втім, судячи з явно неготичної вежі, її добудовували вже у дев`ятнадцятому. Далі — монументальна барокова Благовіщенська церква. Всередині навіть трохи збереглися старі розписи. А від неї вже видно бані дерев`яної Георгіївської церкви, все того ж сімнадцятого століття, знаменитої тим, що в ній знімали фільм “Вій”. Та незалежно від досягнень радянського кінематографу храм дуже красивий та ефектний.
Ну і ще — можу порадити “любителям цієї справи” послухати, як розмовляють у Седневі та довкола. Тут можна почути не лише стандартну українську, російську і суржик, а й дивакувату говірку, насичену, можливо, білоруським впливом, а може — давніми діалектами сіверців чи східних поліщуків.
http://culture.unian.net/ukr/detail/192575
Коцарев Олег, УНІАН
Останні новини Чернігівщини
В одному з ліцеїв Корюківської громади побудували протирадіаційне укриття за кошти державної субвенції 12:49
У межах робочого візиту в Корюківську громаду начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус відвідав один із ліцеїв, де оглянув новозбудоване протирадіаційне укриття.
На Чернігівщині адаптують освітні простори до викликів сучасності 12:23
Створення захищеного та безбар’єрного середовища в закладах освіти Чернігівської області залишається головним безпековим завданням для громад регіону.
Жителька Бахмача відкрила «Secret Bakery» завдяки мікрогранту від служби зайнятості 11:18
Авторські десерти, смачні солоні перекуси, ароматну каву та освіжаючі холодні напої: все це пропонують відвідувачам у кав’ярні-кондитерській «Secret Bakery». Для її відкриття жителька Бахмача Юлія Федай скористалася грантовою програмою «Власна справа» від служби зайнятості.
Стартує реалізація проєкту підтримки ветеранів та ветеранок, які повністю або частково втратили зір 10:57
З 1 липня 2026 починає діяти проєкт відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2026 року № 674 «Про затвердження Порядку реалізації спільного з Товариством Червоного Хреста України проєкту щодо надання підтримки окремим категоріям осіб, які повністю або частково втратили зір під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України», розроблений Міністерством у справах ветеранів спільно з Товариством Червоного Хреста України.
© 2005-2026