Відкрилась виставка декоративного розпису з нагоди 90-річчя від дня народження народної художниці України Марфи Тимченко
7 березня в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відбулось відкриття виставки декоративного розпису з нагоди 90-річчя від дня народження народної художниці України Марфи Тимченко. Безсмертним витвором українського народного генія, навіяного щедрою природою рідної землі й багатою фантазією самого майстра, є декоративний розпис.

Він бере початок від настінного малювання часів появи хати-мазанки, був поширений в архітектурі та побуті селян. Поступово переходить і стає популярним у поліграфії, фарфоро-фаянсовій, текстильній промисловості, широко застосовується для дизайну сучасних споруд, предметів ужитку, а також виконується на папері, картоні, полотні й експонується на художніх виставках, як твори станкового мистецтва.
Давні традиції декоративного живопису продовжувала і збагачувала в другій половині ХХ – на початку ХХІ століть творча династія Тимченко-Скицюк, яскрава представниця якої Марфа Тимченко (1922-2009) – член Спілки художників України (1950), народний художник України (1977), перший лауреат премії ім. К. Білокур (1990), лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка (2000).
На формування її як маляра вплинули петриківська та київська школи орнаментального мистецтва.
Природне відчуття краси і тонкий естетичний смак художниці, злагодженість барв знайшли втілення в зображенні квітів. Структуру “кілкових” рушників для оздоблення хати наслідує декоративне панно “Зірочки”, 1987 р. В його основу покладений мотив куща, що символізує “дерево життя” і тяжіє до стилізації реальних природних форм рослинного світу.
Поміж розкішних дарів флори значне місце в розписах майстрині посідають орнітологічні представники фауни. Великі за розміром квіти та ритмічно поєднана з ними пара павичів утворюють цілісну композицію “Птахи”, 1988 р. Здавна образи птахів пов’язували зі щасливим шлюбом. Декоративно трактовані, вони часто виступали головними персонажами сюжетно-тематичних творів Марфи Ксенофонтівни. Гармонію сімейних стосунків передано в роботі “На гулянні”, 1986 р., що є “картинною”, й разом з тим – ілюстративною.
Оригінальністю композиційного вирішення відзначаються символіко-алегоричні твори малярки. Відгомоном Чорнобильської трагедії є таке персоніфіковане зображення, як “Крилатий птах”, 1986 р. Чорно-сива зозуля в обрамлені сірих квітів здіймає крила та уособлює собою наслідки атомного лиха.
Мистецькі пошуки і мальовничі куточки Седнєва наснажили художницю до написання квітково-рослинними елементами-мазками краєвидів з людськими постатями. Як складові тематичних композицій, вони становлять вагому частку творчого доробку майстрині, присвяченого Тарасу Шевченку. За мотивами його віршованих рядків виконані, зокрема панно “Сім’я”, 1987 р. та “Явір над водою”, 1985-1989 рр. Природа виступає в них як самостійний художній образ, що сполучає в собі конкретність реального пейзажу з декоративно-стилізованою подачею.
З іменем вітчизняного класика пов’язана й робота “Липа в цвіту”, 1982 р. Велично, урівноважено, з ніжними тональними переходами світлих і темних фарб зобразила авторка квітуче дерево-патріарх, де колись любив відпочивати великий поет.
Сповнений ностальгією за рідною Петриківкою, минулим дитинством та юністю є ще один цикл унікальних картин. Закарбовані в пам’яті малярки епізоди пережитих років задумувались як ілюстрації до літературної автобіографічної сповіді. Але мотиви, трансформовані її фантазією, поєднані з ідеалізацією дійсності, були втілені в станкових панно.
Серед них – “Моє дитинство”, 1986 р., “Косар”, 1989 р., які вирізняються витонченим малюнком, відчуттям ритму та колористичною довершеністю.
Супутником Марфи Тимченко в житті та мистецтві був Іван Скицюк (1907-2004) – член Спілки художників України (1967), заслужений майстер народної творчості України (1986), лауреат премії ім. К. Білокур (1997).
Основою мови його письма став характерний для Поділля орнамент, прикметою якого є напрочуд вражаючий декоративний ефект. Своєрідне образне мислення і світогляд митця втілені в роботах за сюжетами фольклору та літературних творів.
Звертаючись у думках до своїх дитячих років, з-під пензля майстра оживали чарівні красоти рідного краю, розповіді бабусі, що постали дивним світом казок у вигляді художніх панно: “Жар-птиця”, 1970 р. і 1988 р. тощо.
Подорож до Седнівського будинку творчості надихнула маляра на написання нових за стилістикою робіт, де передача реально існуючих пейзажів інтерпретується мовою декоративного мистецтва, а особливої оригінальності їм надають казковість і наївність зображення. Поезія Кобзаря, місто, де він неодноразово бував, є темами живописних полотен Івана Степановича “Доля”, “Липа Шевченка в Седневі”, 1978-1983 рр., “Тополя”, 1983 р.
Продовжує традиції знаної родини донька Олена Скицюк (1950 р. н.) – член Спілки художників України (1977), лауреат мистецької премії “Київ”, премії ім. К. Білокур (2011), яка має свій власний оригінальний почерк. З одного боку, він ніби й несхожий з мовою письма М. Тимченко та І. Скицюка, а з іншого – зумовлений художніми формами, виробленими батьками.
Фольклорно-літературні мотиви, враження від природи, образи, народжені уявою, авторка сміливо перетворила на гармонійні за кольором композиції на картоні (панно “Веселка”, “Цвіте горох”, 1986 р.), у керамічних виробах (плакетки “Рибки”, 1982 р., “Осіння”, 1983 р., “На горі”, “На дні морським”, 1988 р.) та фарфорі (ваза “Метелики”, таріль “Перед першим польотом”, 1978 р., пласти “А сонечко світить”, “Бабки”, 1986 р.).
Кожен з майстрів відомої родини – особлива творча натура, яка зробила воістину неоцінений внесок у розвиток української культури, примножив її національну скарбницю. Представлені з фондової колекції Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана твори славетного сімейства є свідченням високого професіоналізму, непересічного таланту і щирого бажання авторів дарувати сучасникам та нащадкам зустріч з прекрасним.
Останні новини Чернігівщини
На Ніжинщині поліцейські затримали жінку, яка підозрюється у вбивстві своєї матері 17:17
Оперативники кримінальної поліції відділення №3 (м. Борзна) Ніжинського райуправління поліції затримали 56-річну мешканку Борзни, яка завдала своїй матері смертельних тілесних ушкоджень. Жінку помістили до ізолятора тимчасового тримання.
У Чернігові дитина випала з вікна: поліція розслідує обставини травмування хлопчика 16:37
Співробітники Чернігівського районного управління поліції розслідують обставини, за яких хлопчик 2022 року народження випав з вікна другого поверху. Наразі дитину госпіталізовано до лікарні.
«Пліч-о-пліч: згуртовані громади»: Новгород-Сіверська громада отримала від партнерів зі Львівщини пожежний автомобіль 16:16
Днями в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» Новгород-Сіверську ТГ відвідала делегація Мурованської територіальної громади Львівської області на чолі із сільським головою Богданом Свистуном.
Поліція розслідує обставини ДТП в Корюківському районі, в якій травмувалися двоє неповнолітніх пасажирів 15:42
Поліцейські розслідують кримінальне провадження за фактом ДТП на автодорозі Холми-Жукля Корюківського району, внаслідок якої постраждали двоє неповнолітніх.
«Просвіт пам’яті»: медики Михайло-Коцюбинської громади вшанували загиблого колегу 15:11
Молодший сержант Олексій Шестаков народився 9 березня 1976 року у Донецьку. Там же у 1992 році закінчив школу. Після навчання у Донецькому державному медичному університеті молодий стоматолог у 1998 році приїхав до Чернігова проходити інтернатуру за розподілом в Чернігівській міській лікарні.