Визначено лауреатів Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя "Тріумф" за 2015 рік
Цю почесну нагороду засновано у 1998 р. Чернігівським медіа-клубом за сприяння Національної спілки письменників України та міжнародних громадських організацій.

З 1 листопада 2014 року засновником премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців та журналістів із сорока п’яти країн світу.
Рішення ухвалює Комітет із нагородження Міжнародною літературною премією імені Миколи Гоголя «Тріумф», до якого входять знані письменники і науковці.
Серед лауреатів минулих років – Іван Кошелівець, Петро Яцик, Оксана Забужко, Василь Голобородько, Михайло Слабошпицький, Василь Слапчук, Віра Вовк, Сергій і Тетяна Дзюби, Михайло Сидоржевський, Дмитро Стус, Марко Павлишин, Віктор Баранов, Ігор Павлюк, Євген Баран, Богдан Бойчук, Емма Андієвська, Марко-Роберт Стех, Анна-Галя Горбач, Дмитро Чистяк, Дмитро Дроздовський, Димитр Христов, Боян Ангелов, Елка Няголова, Атанас Ванчев де Трасі, Ак Вельсапар, Єтон Келменді, Петро Захаров, Сограб Рагімі, Хрісто Петрескі, Ефраїм Баух, Войцех Пестка, Євген Чигрин, Ауезхан Кодар та інші відомі люди з України, США, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії, Канади, Бразилії, Австралії, Бельгії, Швеції, Болгарії, Словаччини, Польщі, Ізраїлю, Македонії, Латвії, Росії, Казахстану, Туркменістану, Грузії, Вірменії, Молдови, Білорусі, Косова, – письменники, перекладачі, науковці, меценати, журналісти, громадські діячі, актори театру й кіно, музиканти, художники, працівники освіти і культури.
У 2015 році до Комітету з нагородження Міжнародною літературною премією імені Миколи Гоголя «Тріумф» увійшли: Сергій Дзюба – голова журі, письменник, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, очільник Чернігівської міської організації Національної спілки журналістів України, почесний професор Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна», лауреат міжнародних літературних премій; Михайло Сидоржевський – голова Національної спілки письменників України, головний редактор «Української літературної газети»; Василь Голобородько – письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка; Петро Кралюк – письменник, доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія»; Іван Корсак – письменник, лауреат міжнародних літературних премій.
Названо цьогорічних лауреатів (надійшло близько 400 пропозицій з України та закордону), ними стали:
1. Грузинський і український письменник Рауль Чілачава (м. Київ) – за упорядкування та переклад вісімдесяти поезій Кобзаря, які увійшли до книги-альбому «Тарас Шевченко. Думи мої» (українською та грузинською мовами);
2. Письменник, видавець, громадський та політичний діяч, перший заступник голови Національної спілки письменників України Володимир Шовкошитний (м. Київ) – за роман «Боривітри»;
3. Поет, консул Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку Кшиштоф Савіцкі (Польща) – за поетичну збірку «Околиці світу»;
4. Письменник Бенедикт Дірліх (Німеччина) – за поетичні публікації в Україні та визначний внесок у пропаганду верхньолужицької культури, літератури і мови в світі;
5. Письменник, кінодокументаліст, тележурналіст Юрій Багрянцев
(м. Київ) – за багаторічну подвижницьку працю у створенні краєзнавчих телефільмів про історичні та культурні пам’ятки України й літературні твори патріотичного змісту;
6. Доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, президент Малої академії наук Станіслав Довгий (м. Київ) – за внесок у популяризацію шевченківської спадщини в Україні та за кордоном, зокрема за створення науково-освітнього проекту «Портал Шевченка»;
7. Письменник Гурген Баренц (Гурген Карапетян) (Вірменія) – за власну багатогранну творчість та численні переклади з вірменської і слов’янських мов (зокрема української), невтомне літературне подвижництво «посла миру», яке єднає народи; літературознавець, доктор філологічних наук, професор Сусанна Ованесян (Вірменія) – за першу фундаментальну наукову біографію класика світової літератури Ованеса Туманяна, великий внесок у туманянознавство, плідну й активну пропаганду актуальних проблем дослідження життя і творчої діяльності Ованеса Туманяна, літературні мости між вірменською й українською літературами;
8. Відомі зарубіжні письменники, відзначені за власний доробок та пропаганду української літератури: прозаїк, головний редактор інтернет-альманаху «Порт-Фоліо» Михайло Блехман (Канада) – за романи, п’єси, оповідання та актуальні статті на українську тематику; письменник Бранко Цветкоскі (Македонія) – за визначну поетичну творчість; поетеса, директор Удмуртського ПЕН-клубу, заступник редактора журналу «Инвожо» Лариса Орєхова (Удмуртія) – за збірку віршів «Безмежний Ліс» (Естонія), а також майстерні переклади творів світової класики; письменник Алекс Врубель (Великобританія) – за поетичну книжку «Піщинки часу»; поет Володимир Федоров – за вагомий внесок у пропаганду та розвиток сучасної світової поезії; письменник, доктор філософських наук Олексій Грякалов – за збірку інтелектуальної прози «Печальна почвара окраїни» та монографію «Лист і подія»; літературознавець, доктор філологічних наук Наталія Грякалова (Росія) – за монографію «Людина модерну»; письменник-сатирик, поет, публіцист Марсель Салімов (Башкортостан) – за книжку «Сміх – вище пояса»;
9. Письменниця Лана Перлулайнен (м. Львів) – за книгу вибраних поезій «Вітер часу» та роман «Мася або Правила ходіння проти вітру»; письменниця Світлана Антонишин (м. Броди Львівської обл.) – за збереження і продовження класичних традицій української літератури у книгах поезій «Закон самозбереження душі», «Бар’єр», повісті-феєрії «Ображена трава»;
10. Меценат, громадський діяч, депутат Чернігівської обласної ради Віктор Кияновський (м. Ічня Чернігівської обл.) – за подвижницьку громадську та благодійну діяльність;
11. Письменник, директор Інституту Українського Вільного Козацтва імені Антона Кущинського, доктор права Олександр Панченко (м. Лохвиця Полтавської обл.) – за популяризацію духовно-культурних надбань українського народу, плідну діяльність у галузі україністики, вагомий внесок у справу утвердження Української державності, зміцнення духовності й патріотизму нашого народу, вагому видавничу діяльність, активну й послідовну 25-літню національно-державницьку позицію в обороні прав, свобод і засад окремішності українського народу; письменник Ігор Моісєєнко (м. Кременчук Полтавської обл.) – за активну письменницьку та громадську діяльність у справі побудови суспільства життєдайної моралі;
12. Письменник Станіслав Маринчик (м. Ічня Чернігівської обл.) – за подвижницьку культурну, краєзнавчу та громадську діяльність; меценат Олександр Сенчик (смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл.) – за значну благодійну діяльність.
Останні новини Чернігівщини

Судитимуть браконьєра, який незаконно вполював лося на Прилуччині 16:39
Прокурорами Прилуцької окружної прокуратури скеровано до суду обвинувальний акт стосовно жителя міста Прилуки за фактом вчинення незаконного полювання на звірів, які занесені до Червоної книги України (ч. 1 ст. 248 КК України).

ТОП-10 найзатребуваніших вакансій від місцевих роботодавців 16:36
Робота є. Зокрема, й на Чернігівщині. Наразі у базі даних обласної служби зайнятості налічується 1924 вакансії.

Правоохоронці підвели підсумки роботи 1 півріччя 2025 року протидії злочинності у бюджетній сфері Чернігівщини 16:33
Сьогодні в Чернігівській обласній прокуратурі відбулась робоча нарада з керівниками правоохоронних органів регіону. На нараді були присутні керівник Чернігівської обласної прокуратури Станіслав Гущесов, начальник Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Іван Іщенко та начальник Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області Олександр Кондрашов.

Олена Шуляк: Антикорупція, цифровізація, ринок землі – головні реформи протягом останніх років 16:31
У нещодавньому інтерв’ю "Вокс Україна" очільниця "Слуги Народу" та народна депутатка Олена Шуляк зазначила, що, на її переконання, найбільш відчутні результати команда влади, зокрема й партія "Слуга Народу", демонструє в трьох напрямах реформування держави: розвитку антикорупційної інфраструктури, цифровій трансформації та впровадженні земельної реформи.

єРобота на Чернігівщині: результати програми «Власна справа» 14:42
Грантова програма «Власна справа» урядового проєкту «єРобота», яку адмініструє Державна служба зайнятості, - не просто про гроші, а про довіру та можливості, про людей та бізнес, які працюють у найважчі часи і мотивують інших.