Пом’яни, Господи, жертв Катастрофи і героїв її

27.01.2015   17:20 — Агенцiя

1 (1)70 років тому, 27 січня 1945 року, війська І Українського фронту звільнили Освенцім (Аушвіц) – найбільший з нацистських таборів смерті, що розміщувався на території Польщі. За деякими даними, з кінця травня 1940 року до січня 1945 року тут було знищено більше 1,1 мільйона євреїв, 70 тисяч поляків, 25 тисяч ромів, 15 тисяч військовополонених з СРСР та інших країн. Але й досі невідома точна кількість знищених людей.

З 2005 року день визволення Освенціма згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається як Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, а з 2012 року до цього вшанування долучилася й Україна.

Вже четвертий рік до цієї дати у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського створюється виставка “Пом’яни, Господи, жертв Катастрофи і героїв її”. Її назва – це рядки з “Ізкору” – єврейської поминальної молитви в пам’ять про шість мільйонів євреїв, що загинули під час Катастрофи. Молитву на відкритті прочитав чернігівський равін Ісраель Сілберштейн. В заході взяли участь чернігівська громадськість, музейники, члени єврейської громади Чернігова. Директор Благодійного Єврейського фонду “Хесед Естер” Ірина Іллівна Ліпкина розповіла про долю ветерана Другої Світової війни Володимира Мойсейовича Бабушкіна. Важливість вивчення теми Голокосту підкреслив голова Чернігівської обласної єврейської общини Семен Григорович Бельман. Спогадами про відвідання меморіального комплексу Освенцім поділилася голова Чернігівського осередку Всеукраїнської Асоціації колишніх в’язнів нацистських концтаборів та гетто Бася Абрамівна Ройтберг, а про свій порятунок розповів Георгій Наумович Голубов.

На виставці серед іншого представлений переданий до музею Благодійним єврейським фондом “Хасде Естер” та Чернігівською обласною єврейською общиною унікальний дерев’яний надгробок XIX ст. з Чернігова. Разом з ним вперше експонується фрагмент Тори кінця XVIII – початку XIX ст., знайдений у 1984 р. у Борзні під час ремонту будинку; яд – указка для читання Тори; таліт (таліс – ідиш) – предмет ритуального одягу іудея. В експозиції є дитячі іграшки-дзиги – дрейдл. Ними діти граються на Хануку (свято евреїв, встановлене у II ст. до н. е. в пам’ять про очищення Храму).

Ці речі розповідають про цікавий світ євреїв, який був знищений під час Голокосту, разом з його носіями, що з тих чи інших причин лишилися на окупованій території. За різними даними в Чернігівській області були знищені від 6 до 10 тисяч євреїв. На сьогодні встановлені імена приблизно половини загиблих. Символом пам’яті жертв Голокосту в Україні є Бабин Яр, а в Чернігові – Березовий Рів, де в листопаді 1941 року були розстріляні євреї та хворі психіатричної лікарні. “Єврейське питання” у нацистському розумінні на Чернігівщині було вирішено переважно восени 1941 року за виключенням деяких південних районів області.

Лише небагатьом вдалося вижити, в основному – завдяки добрим людям, які, ризикуючи власним життям і життям своїх близьких, допомагали у біді євреям під час окупації. Таких людей пізніше стали називати праведниками. Звання Праведників народів світу надає держава Ізраїль неєвреям, які рятували євреїв під час війни. OLYMPUS DIGITAL CAMERAУ Яд Вашемі (меморіал в Єрусалимі, який зберігає пам’ять про Голокост) є Сад праведників та Стіна Честі, де вписані імена багатьох представників України. На сьогодні найбільше праведників виявлено у Польщі – понад 6000, у Нідерландах – майже 5000, Франції – майже 3000. Україна займає четверте місце – 2472 (на 2014 рік). Тож не випадково на виставці експонуються  диплом та медаль Марії Трубенок з села Кошани Козелецького району. Почесним званням “Праведниці народів світу” вона була нагороджена 7 лютого 1995 року за врятування Хави Готман та її 11-річної доньки Марії. Це були зовсім незнайомі люди, які у вересні 1941 року постукали їй у двері. Родина Готманів тікала з Житомира до Києва, дивом врятувалась від Бабиного Яру, в якому загинули батьки Хави та її родичі. Марія Трубенок прихистила втікачів у себе і вони без документів, під чужими іменами прожили у неї до кінця окупації. По війні Хава знайшла свого чоловіка, але весь час не поривала зв’язку зі своєю рятівницею.

Окремий розділ виставки присвячений збереженню пам’яті про Голокост. Одним з перших у світі цим почав займатися Яд Вашем – меморіал, створений у 1953 році в Єрусалимі. Його назва перекладається як пам’ять та ім’я. Він складається з Музею історії Голокосту, Музею мистецтва Голокосту, Дитячого меморіалу та Зали Пам’яті, Долини Общин, Алеї та Гаю Праведників, синагоги, архіву, дослідного інституту, бібліотеки, навчального центру та Міжнародної школи вивчення Голокосту.

На виставці представлені спогади про концтабір Освенцім, що зберігаються у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського ветерана 167-ї стрілецької дивізії 1-ї гвардійської армії, лейтенанта Ніни Річняк, написані у 1982 році та гвардії старшого лейтенанта Олександра Ісаєва (113-й запасний артполк 1-ї гвардійської армії), укладені 1964 року.

Це спогади про страшні події, які віддалені від нас на 70 років. Про них потрібно нагадувати, потрібно пам’ятати, щоб ніколи ніде подібне не відбулося знову.

Виставка працюватиме до кінця лютого.