Відбулось відкриття фотовиставки "Історія родоводу Розумовських"
18 березня в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відбулось відкриття фотовиставки «Історія родоводу Розумовських».
18 березня виповнилось 286 років від дня народження останнього гетьмана України, генерал-фельдмаршала, президента Петербурзької академії наук, нашого земляка графа Кирила Розумовського (1728-1803), який увійшов в історію як видатний державотворець, благодійник та меценат.
Впродовж майже трьох століть не згасає інтерес до родини Розумовських, адже тривалий час її представники відігравали провідну роль не тільки в історії Української та Російської держав, а і Європи. Серед них були відомі дипломати, міністри, військові діячі, меценати. Своїми визначними діяннями Розумовські прославилися далеко за межами рідної країни, цим самим підтверджуючи свій родинний девіз – «Famam exfendere factis!» або «Славу примножувати ділами!».
Козацька родина Розумовських – вихідці з с. Лемеші, Козелецького району, що на Чернігівщині. Їхнє возвеличення розпочинається з 1731 р., коли полковник Федір Вишневський проїздив на Різдвяні свята через с. Чемер і випадково почув у місцевій церкві спів молодого козака з сусіднього с. Лемеші Олексія Розума. Чудовий голос і приваблива зовнішність зробили свою справу – Вишневський запросив юнака до Петербурга співати в придворному хорі. А трохи згодом він став фаворитом і таємним чоловіком імператриці Єлизавети Петрівни. Нова родословна, яку написав М. Козачинський, принесла всьому роду прізвище Розумовські. Велич і могутність Олексія Кириловича позначилися на становищі його численної родини, яка стає однією з найвідоміших у середині ХVІІІ століття, і.,зокрема, на долі його молодшого брата – Кирила.
Кирило Григорович Розумовський (1728-1803 рр.) - останній гетьман Лівобережної України (1750-1764 рр.), граф, російський генерал-фельдмаршал, президент Петербурзької академії наук. За допомогою брата Олексія потрапив до Санкт-Петербурга, звідки під опікою адьюнкта Академії наук Г. Теплова був відправлений на навчання за кордон (Німеччина, Франція, Італія), де перебував у 1743-45 роках. Повернувшись, у 1746 році був призначений Президентом Російської Академії Наук.
У 1746 р. відбулося весілля К.Г.Розумовського та К.І. Наришкіної. За 25 років спільного життя подружжя Розумовських виховало одинадцятьох дітей. Старший із синів, Олексій Розумовський (1748-1822 рр.), був міністром народної освіти (1810-1816 рр.), сприяв поширенню мережі початкових шкіл та гімназій, дбав про поліпшення методів навчання. Син гетьмана Андрій (1752-1836 рр.) з успіхом виконував дипломатичні місії в Неаполі, Копенгагені, Стокгольмі, Відні. Саме Андрій Кирилович був одним з керівників російської делегації на Віденському конгресі 1814-1815 рр. на якому вирішувалась доля повоєнної Європи.
Попри численну родинну, гетьманський рід продовжився по лінії сина Григорія, який народився в Гостилицях 10 листопада 1759 р. Спочатку Григорій навчався в Петербурзі, потім - за кордоном. Григорій Кирилович був відомим ученим у галузі мінералогії і геології. Заснував у Лозанні Товариство любителів фізичних наук і видав декілька наукових праць по геології в Швейцарії. Григорій був почесним членом Російської Академії наук, Королівської Академії Стокгольма.
Діти Григорія від другого шлюбу не були визнані в Росії, але їх нащадки створили австрійську лінію графів Розумовських, яка існує й досі.
Лев Григорович народився в 1816 р. Перебував на службі ад’ютантом при герцозі Саксен-Кобургському. Його дружина була Роза фон Левенстерн. Діти - Камілло, Лев, Єлизавета.
Камілло Львович Розумовський, правнук гетьмана, народився 21 серпня 1852 р. у Моравії, в австрійському місті Тропау. Освіту юнак здобував у віденській гімназії Терезіанума. Камілло Львович одружився на Марії Вінер фон Вельтен, дочці заможного віденського промисловця та землевласника. Після смерті тестя Камілло отримав величезний спадок. Він залишив державну службу, почав із захопленням цікавитись історією свого роду. В період з 1891 по 1912 рр. Камілло Львович чотири рази приїздив у Росію, хоча російською мовою він знав лише декілька слів. В 1909 р. Камілло разом із сином Левом на автомобілі об’їхав батьківщину своїх пращурів, відвідав місця, які пов’язані з родиною Розумовських в Україні: м. Глухів, м. Батурин, м. Козелець, м. Почеп. Перебуваючи в Лемешах, він виділяє кошти на будівництво нової цегляної школи на місці старої дерев’яної. Школу в Лемешах спроектував чернігівський інженер, активний діяч місцевої «Просвіти» Іван Якубович, автор народної школи в Чернігові (тепер це приміщення І поліклініки). На думку відомого дослідника українського зодчества Віктора Чепелика, обидві будівлі стали новим словом у тогочасному архітектурному модерні, де біла площина стіни поєднана з червоними деталями, як бачимо на знаменитих кролевецьких рушниках.
У Батурині Камілло розгорнув широку меценатську діяльність. Дякуючи його коштам було збудовано міську школу в 1911 році. Проведено реставрація могили К. Розумовського, розпочато реставрацію палацу, на відновлення якого Камілло пожертвував 150 тис. австрійських крон.
Наймолодшим у родині був Андрій Каміллович. Народився у 1892 р. Після себе залишив двох синів: Олександра та Андрія, та трьох доньок: Марію, Дарію та Ольгу.
Найстаршою в родині Андрія була донька Марія. Народилася Марія Андріївна 9 березня 1923 р. в Чехії, в м. Тропау. Марія отримала гарну освіту. Все життя працювала в Австрійській національній бібліотеці, вивчала творчість російської поетеси Марини Цветаєвої та видала збірник її віршів на німецькій мові. Також вона досліджувала історію своєї родини. У 2004 р. була видана її монографія «Разумовские при царском дворе».
Нащадки Гетьманського роду пам’ятають про своє українське коріння, тож 21 вересня 1998 р. вперше за роки незалежності України вони відвідали Батурин. Приїздили: Олександр та Марія Розумовські, їх діти, племінники та інші представники роду. Після цього візиту з нащадками Розумовського та колективом заповідника зав’язалися дружні стосунки. Зокрема, з Марією Розумовською розпочалося активне листування, а вже пізніше - з її племінником Грегором Розумовським. 3 березня 2003 р. до НІКЗ «Гетьманська столиця» Марією Розумовською були надіслані світлини з родинного фото архіву. Ці надіслані фото світлини становлять велику цінність для дослідження історії декількох поколінь графської родини. Під час останнього візиту до Батурина Грегора Розумовського, в день відкриття палацу К.Розумовського, яке відбулося 22 серпня 2009 р., ним було подаровано палаш К. Розумовського з сімейної колекції. Сьогодні нащадки славного гетьманського роду бережуть пам'ять про свою знатну родину і продовжують носити графський титул.
Останні новини Чернігівщини
1–2 липня у Чернігові перевірятимуть систему оповіщення населення — просимо зберігати спокій 17:46
Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради повідомляє
День спільнодії: на Чернігівщині знайомились з психологічними практиками МВС в межах програми «Ти як?» 17:25
У межах Дня спільнодії психологи Національної поліції, ДСНС, Нацгвардії, прикордонного загону поділились можливостями у сфері ментального здоров’я, зокрема представили проєкт «Пункт психологічних практик», спрямований на формування звички піклуватися про психічне здоров’я, зменшення тривожних станів, панічних атак та зняття надмірної психічної напруги в умовах військових дій.
Поліцейські Ніжинщини затримали чоловіка, який скоїв замах на вбивство родички 16:32
Поліцейські встановили, що на ґрунті давнього конфлікту місцевий мешканець вистрілив з рушниці у дружину свого брата. Поранену жінку госпіталізовано.
За матеріалами СБУ 11 років тюрми заочно отримав митрополит УПЦ (МП), який благословив війну рф проти України 16:11
За матеріалами Служби безпеки до 11 років позбавлення волі заочно засуджено підсанкційного митрополита Луганської єпархії УПЦ (МП) Василя Поворознюка, який співпрацює з рашистами на тимчасово захоплених територіях.
“Чернігівські гуляння” — мистецьке спілкування у дворику філармонійного центру 15:41
Традиційні танці, народні пісні посідають чільне місце в українській культурі.
© 2005-2025