Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Середа, 19 лютого, 12:51:18

Дорога до Храму Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського

02.07.2013   08:14Агенцiя

29 червня на кордоні України, Білорусії та Росії відбувся традиційний фестиваль “Дружба”. Як і завжди, він складався з офіційної, творчої, виставкової, концертної та ярмаркової частин. Чернігівська область виступала в ролі приймаючої сторони, тож тематику фестивалю задавала саме вона. Цьогоріч головними подіями були: 1025-річчя хрещення Київської Русі та Рік Дитячої Творчості. Відповідно до цих тем сформувалися й виставки.

Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського не вперше бере участь у фестивалі. Ось і тепер робочою групою у складі Сергія Лаєвського, Людмили Линюк та Ганни Арендар була розроблена концепція виставки “Дорога до Храму”. Вона мала на меті показати значення Чернігово-Сіверщини та її представників у творенні величі православ’я. В експозиції взяла участь і команда Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”, тим самим “Дорога до Храму” стала першим спільним виставковим проектом колег за останні роки.

Чернігово-Сіверщина уславлена своєю історією, в яку яскравими сторінками вписані й православні традиції. Невдовзі по хрещенню в Києві, 992 року, однією з перших у державі була створена Чернігівська єпархія, яку очолив єпископ Неофіт.

Як символ утвердження християнської православної віри постав у князівському стольному Чернігові Спасо-Преображенський собор. Його будівництво почалося у першій третині ХІ століття князем Мстиславом Володимировичем – сином рівноапостольного Володимира, Хрестителя Русі. Собор і досі, попри численні війни та негаразди, залишається однією із найдавніших християнських пам’яток Східної Європи, що збереглися до наших часів.

Чимало церков та соборів Чернігівщини – шедеври не тільки вітчизняної, а й світової архітектури. Вони постали завдяки турботам багатьох наших земляків-достойників, у числі яких і родина гетьмана України Кирила Розумовського, коштом якої зведений собор Різдва Богородиці у Козельці. Чудовий макет цього храму, який експонувався на виставці привертав значну увагу багатотисячної аудиторії відвідувачів, які намагалися зафіксувати себе на його тлі.

У кожному храмі є Євангеліє – Слово Боже. Напрестольне Євангеліє знаходиться на престолі у вівтарі. Багато оздоблені сріблом, коштовним камінням, позолотою, емалями святі книги вкладалися до церков і монастирів представниками світської і церковної еліти України. Як правило, на коштовній оправі відтворювався сюжет, що відповідав назві храму, в який жертвувалося Євангеліє. Ім’я жертводавців зазначалося на спеціальній табличці або писалося на берегах книги. Своєю благодійністю щодо церкви на Чернігівщині відзначалася і родина Полуботків, тому й не дивно, що до експозиції було включене Євангеліє 1762 року в коштовній оправі, вкладене онуком знаменитого гетьмана України бунчуковим товаришем Василем Полуботком до Вознесенської церкви Чернігова (не збереглася).

Одним із головних символів християнської віри є святий образ, або ікона. З Чернігівщиною пов’язано близько 30 чудотворних ікон і серед них найдавніший києворуський образ Богородиці – ікона Єлецької Чернігівської Божої Матері. Вона з’явилася на ялині 1060 року перед онуком Володимира – чернігівським князем Святославом Ярославичем. На цьому місці з благословення нашого земляка преподобного Антонія Печерського був заснований Єлецький Свято-Успенський монастир. На іконі кінця XVII століття із зібрання Національного заповідника “Чернігів стародавній” можна побачити найдавніше зображення міста Чернігова й, зокрема, самого монастиря.

Особливе значення в християнській вірі має хрест. Це один із символів віри, який вінчає церкви. Його творенню надавалася особлива увага. Серед значних витворів мистецтва другої чверті XVIII століття – хрест напрестольний роботи українського ювеліра Матвія Наруновича. Він вирізьблений з кипарисового дерева та оправлений сріблом.

У Православній церкві основу богослужіння складає причастя, яке неможливе без потиру – образу чаші, яку передав Христос своїм учням під час Тайної Вечері. Оздоблені вишуканим орнаментом, прикрашені коштовним камінням, виготовлені відомими українськими та європейськими майстрами на замовлення козацької старшини у XVII–XVIII століттях потири офірувалися церквам. Згодом звідти, особливо цінні з історичної точки зору, вони, з благословення архієреїв потрапляли до церковних музеїв. Потир із зібрання Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, гданської роботи кінця XVII століття, зроблений на замовлення генерального обозного Війська Запорозького Василя Дуніна-Борковського був вкладений до Благовіщенського собору в Чернігові (не зберігся).

Впродовж всієї історії християнства від Хрещення Русі й до сьогодення Храм пізнають, в тому числі й через священнослужителів. З Чернігівщиною пов’язана доля багатьох відомих архіпастирів, чимало з яких канонізовані Православною церквою святителями, благовірними, преподобними. Одяг священнослужителя – фелон, єпитрахиль, здавна був урочистим, красивим. В Україні його вкривали гаптованими сюжетами. Особливою майстерністю вирізнялися монахині чернігівських жіночих монастирів: Чернігівського П’ятницького, Макошинського Покровського, Ніжинського Введенського та багатьох інших. Серед сюжетів можна зустріти образи святих, як-от: преподобного Антонія Печерського. Він – уродженець Любеча, засновник багатьох монастирів, в тому числі й Києво-Печерського та Богородичного Чернігівського. Облачення священика кінця XVII – початку XVIII століття із музейної збірки експонувалося на виставці.

Символічна Дорога до Храму приводить до наріжного каменю, яким в експозиції стала плінфа Чернігівського Спасо-Преображенського собору першої третини ХІ століття та мощениця, знайдена під час досліджень одного з престолів собору. Ці реліквії – зі збірки Національного заповідника “Чернігів стародавній”.

Доповнили виставку великі фото храмів, збудованих на Чернігівщині до монголо-татарської навали. Варто зауважити, що чверть культових споруд тієї доби, які збереглися на теренах колишнього СРСР, розташовані на Чернігівщині: Спасо-Преображенський, Борисоглібський, Успенський собори, Іллінська та П’ятницька церкви – в Чернігові та Юр’єва Божниця – в Острі.

Загалом, експозиція, яка була представлена в наметі, вийшла урочистою та вишуканою. Її оглянули почесні гості фестивалю, а потім впродовж декількох годин тисячі відвідувачів милувалися раритетами, спілкувалися з музейними працівниками, фотографували музейні пам’ятки, проходячи свою Дорогу до Храму.


Людмила Линюк, Сергій Лаєвський

 

 

 

 

 

 

 


 

Останні новини Чернігівщини

Про ефективне управління людьми дізналися представники громад Чернігівщини

Про ефективне управління людьми дізналися представники громад Чернігівщини 11:42

У вівторок, 18 лютого у Чернігівському регіональному офісі Програми «U-LEAD з Європою» відбувся тренінг на тему «Управління людськими ресурсами в ОТГ». Учасниками заходу стали представники об’єднаних територіальних громад Чернігівської області.

Освітня субвенція у 2020 році для Чернігівщини збільшена на 36,66 млн. грн

Освітня субвенція у 2020 році для Чернігівщини збільшена на 36,66 млн. грн 10:44

Уряд спрямував місцевим бюджетам кошти на освіту та підтримав позицію Асоціації міст України щодо врахування реального контингенту учнів.

Міський голова Ніжинв провів особистий прийом громадян

Міський голова Ніжинв провів особистий прийом громадян 10:23

18 лютого міський голова Анатолій Лінник провів особистий прийом громадян.

Відбулося публічне представлення звіту про виконання міського бюджету Чернігова за 2019 рік

Відбулося публічне представлення звіту про виконання міського бюджету Чернігова за 2019 рік 10:13

Звіт про виконання міського бюджету міста Чернігова в 2019 році був представлений на щотижневій розширеній нараді в Чернігівській міській раді 18 лютого. Озвучила підсумкові показники фінансового року керівниця фінансового управління міської ради Олена Лисенко.

В обласній раді обговорювали питання подальшої діяльності та розвитку ДП

В обласній раді обговорювали питання подальшої діяльності та розвитку ДП "Чернігівторф" 10:05

Призначення профільним Міністерством чергового в.о. директора ДП «Чернігівторф» (без оголошення конкурсу) викликало занепокоєння працівників підприємства щодо його подальшої долі.

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини