Під час неформального спілкування за системою «рівний-рівному» з експертами з молодіжних політик Аліною Сірою, Владиславом Пархоменко та Денисом Семенцем, молодь озвучила основні проблеми, які її турбують, зокрема: 

• Діяльність, що пропонує місцева влада, не відповідає зацікавленості та інтересам молоді;

• Майже повністю відсутнє культурне дозвілля;

• Молодь не знає які є варіанти взаємодії з владою;

• Багато все ще пасивної молоді, яка не прагне до змін і їх майже все влаштовує;

• Слабка комунікація місцевої влади з молоддю;

• Молодь не знає, як просувати свої інтереси.

Як Молодіжна рада може допомогти вирішити вищезазначені питання та сприяти залученню молоді до життя в громаді - розповіли Аліна Сіра, Владислав Пархоменко та Денис Семенець. Вони поділилися власним досвідом та основними принципами функціонування Молодіжної ради. Зокрема, Аліна Сіра на прикладі Чернігівської молодіжної ради розповіла як крок за кроком можна досягти значних успіхів завдяки злагодженій співпраці активної молоді. 

«Не погоджуюсь з тим, що «один у полі не воїн». Це не так. Я два роки очолювала молодіжну раду в Чернігові. Спочатку було важко, але мені вдалося зібрати міцну команду та долучити молодь до вирішення важливих питань. Будьте тим «локомотивом», який власним прикладом змусить інших стати вашими однодумцями», - наголосила Аліна Сіра, звертаючись до молоді на зустрічах. 

Такий мотиваційний блок не залишав молодь байдужими. Учасники активно долучалися до дискусій та разом із експертами обговорювали питання, які стосуються молодіжної політики та створення Молодіжної ради. 

Всі зустрічі відбувались у невимушеній та довірливій атмосфері, в процесі яких були напрацьовані аспекти подальшої співпраці.

Діяльність проходить в рамках проекту Центру Доброчин «Розширення можливостей залучення молоді в Чернігівській області», що виконується за фінансової підтримки Європейського фонду за демократію.

Літня відпустка команди учасників Ліцею №7 проходить у режимі самоосвіти та онлайн навчаннях. Педагоги беруть участь у програмі підвищення кваліфікації керівників, шкіл-учасників інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня «Нова українська школа: перехід на наступний рівень», який складається з 6 модулів. Паралельно співпрацюють із регіональними тренерами Програми підтримки освітніх реформ «Демократична школа» та авторськими колективами, які працюють над створенням навчальних програм та розробленням матеріалів.

Які ж особливості має новий Стандарт? Він не містить поділу на предмети, натомість є лише освітні галузі. Це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну освітню галузь через окремі предмети, так і комбінувати їх для інтеграції. Цими 9-ма освітніми галузями є мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, мистецька, фізична культура. Навчання здобувачів освіти проходитиме відповідно до модельних програм, які педагоги Ліцею вибирають самостійно.

На сьогодні затверджено 75 модельних програм. Для того, щоб краще зорієнтуватися у виборі програм, Прилуцьким центром професійного розвитку педагогічних працівників організовано інформування та проведення консультацій для шкільної команди Ліцею № 7. Перед педагогами Ліцею постало завдання: обрати модельні програми, а найголовніше – обрати ті програми, до яких розроблені посібники та календарне планування (методичний супровід).Тим паче, що вищезазначена кількість модельних навчальних програм не є остаточною, оскільки авторські колективи і в подальшому можуть розробляти такі програми для впровадження нового змісту базової середньої освіти в освітній процес закладів загальної середньої освіти. Саме в цьому питанні педагогам допомогають розібратися консультанти Центру. Світлана Чернякова, директор Центру, мала пряму телефонну лінію із Тетяною Засєкіною, кандидатом педагогічних наук, старшим науковим співробітником, заступником директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогіки НАПН України щодо підготовки повного комплекту навчально-методичних матеріалів для забезпечення реформи НУШ.

23 липня працівники Центру Світлана Чернякова, Дмитро Клугман і адміністрація Ліцею № 7 Володимир Зуб, Олена Бондаренко розглянули питання нової ролі адміністрації шкіл у контексті впровадження Нової української школи, основні елементи Державного стандарту базової середньої освіти, створення освітньої програми закладу та наступність ланок початкової та середньої освіти, обмінялися думками щодо роботи вчительських спільнот, підвищення кваліфікації та налагодження реальної взаємодії між учителями- предметниками, які будуть працювати в п’ятих пілотних класах; обговорили розроблений працівниками Центру проєкт професійного розвитку педагогів «Організаційно-методичний інструментарій для педагогів по впровадженню Державного стандарту базової середньої освіти на засадах Нової української школи» та план роботи за даним проєктом з травня 2021 року по травень 2022 року.

Світлана Чернякова та Володимир Зуб переконані, що така тісна співпраця Центру і Ліцею № 7 приведе до позитивної практики, яка може стати прикладом для інших закладів освіти, які готуються до запуску НУШ у 5-9 класах за новим Державним стандартом базової освіти з наступного навчального року.

Після пожежно-технічної виставки учні відвідали пожежно-рятувальний підрозділ, де ознайомились з аварійно-рятувальною технікою та обладнанням. Всі бажаючі мали змогу посидіти у пожежному автомобілі, приміряти бойовий одяг і спорядження, загасити умовну пожежу та сфотографуватись на згадку.

Під час екскурсії у дітлахів виникало безліч запитань різного характеру, на які вони отримали від фахівця ДСНС вичерпні та ґрунтовні відповіді.

ГУ ДСНС України у Чернігівській області

Проте батьківський актив Дроздівської школи незадоволений таким рішенням, вважає його безпідставним та вимагає його скасування.

Оскільки звернення до Куликівської селищної ради, за словами активістів, бажаного результату не принесли, дроздівці приїхали шукати правди в облдержадміністрації. Вони переконані, що школу в селі варто зберегти. І для того запровадили ініціативу «Допомога сім’ям», за якою запрошують до села багатодітні родини, сподіваючись таким чином збільшити кількість дітей та молоді у Дроздівці. Кілька сімей вже скористалися таким запрошенням і дітей у Дроздівці справді побільшало.

Та чи вплине це на ситуацію зі школою? Відповідь на це та багато інших запитань і має дати робоча група, до якої увійдуть представники структурних підрозділів облдержадміністрації, Куликівської селищної ради (за згодою) та громадські активісти. На думку батьків дроздівських школярів, робоча група має також зробити перерахунок вартості навчання учнів у їхній школі, виходячи з нових реалій, та об’єктивно оцінити перспективність навчального закладу.

На сьогодні ж, за інформацією управління освіти ОДА, вартість утримання одного учня у Дроздівській школі перевищує 84 тисячі гривень, що значно більше норми. Понад половину класів у ній — малокомплектні, тобто там навчається менше п’яти учнів. Не всі навчальні предмети викладаються фахівцями, від чого не може не страждати як навчальний процес в цілому, так і рівень знань кожного конкретного учня.

— Обласна державна адміністрація діятиме виключно у межах своїх повноважень, — наголосила Жанна Шерстюк. — Юридично питання вже вирішене — рішення про ліквідацію школи прийняте і тиснути на депутатів Куликівської селищної ради ми не маємо права. Законність такого рішення визначить суд, до якого звернулися дроздівці. Проте пріоритетом для ОДА є люди та їхні потреби. Тому робоча група буде створена, детально вивчить всі обставини справи та поінформує громадськість про результати.

Департамент інформаційної діяльності та
комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

Експерти громадської організації «Центр громадського моніторингу та досліджень» Юрій Кузько та Мирослав Сімка детально розповіли про:
    • законодавство з питань публічних закупівель, їх основних змін;
    • роботу електронної системи ProZorro, її можливості, переваги та результати застосування на практиці;
    • практичні кейси щодо організації закупівельної діяльності та здійснення закупівель.

«Законодавство у сфері закупівель змінюється постійно, тому варто завжди тримати в полі зору всі процеси змін і оперативно їх вивчати. В іншому випадку ми ризикуємо наробити помилок. Крім того, сама система закупівельне є не простою, і нові працівники мають освоювати великий масив інформації. Такі семінари дозволяють проговорити зміни та поділитись досвідом», - наголосив Мирослав Сімка, голова правління громадської організації «Центр громадського моніторингу та досліджень».

Учасники навчань цікавились тонкощами роботи електронних систем закупівель, нюансами закупівель енергоносіїв, звітуванням за проведення закупівлі та процедурами спрощених закупівель.

Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
 

Проєкт громади обрали для фінансування у рамках конкурсу «Громада, дружня до бізнесу». Проєктні заявки на конкурс мали можливість подавати лише ті громади, очільники яких успішно унікальну навчальну програму «Кроки для керівників».

«Стратегія конкурсу полягає у забезпеченні створення сприятливого бізнес-середовища та налагодженні діалогу з бізнесом. Розвиток відповідального підприємництва впливає не лише на надходження до місцевого бюджету, а й сприяє покращенню якості муніципальних послуг, притоку жителів і формуванню позитивного іміджу громади», - наголошує Ірина Кудрик, керівниця Чернігівського регіонального офісу Програми.

Реалізовуватиме проєкт громадська організація «Куликівська районна громадська організація «Агенція регіонального розвитку» протягом шести місяців. Старт проєктів розпочнеться орієнтовно у вересні 2021 року і буде завершений найпізніше 31 березня 2022 року.

Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
 

Ірина Протченко зазначила, що в минулому році на Чернігівщині було запроваджено проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є  підозрюваними у вчинення кримінального правопорушення».  Проєкт був запроваджений з метою впровадження   альтернативних шляхів притягнення неповнолітнього правопорушника до відповідальності, відновлення його соціальних зв’язків з суспільством та відшкодування завданої шкоди. Для ефективної реалізації проекту, до роботи з неповнолітнім підозрюваним залучаються представники різних організацій та установ, серед яких: працівники прокуратури, психологи, та адвокати-медіатори, які виконують роль посередника в процесі примирення сторін кримінального провадження.

Олеся Пирковська презентувала присутнім Методичні рекомендації щодо реалізації пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» та детальніше  роз’яснила практичну сторону реалізації програми відновлення для неповнолітніх. Зокрема, вона звернула увагу на те, що успішне проходження процесу ресоціалізації неповнолітніми правопорушниками можливий лише за умови  комплексної роботи різних органів та служб, які беруть участь в реалізації даної програми. Навела приклади успішних практик проходження програми відновлення для неповнолітніх в інших регіонах, в яких програма реалізовувалась, як пілотний проект з 2019 року(справи: №724/357/21; № 225/8685/19; № 522/7557/19). Існує кілька моделей відновного правосуддя. Одна з найпоширеніших форм — програма примирення потерпілих і неповнолітніх, зокрема медіація в кримінальних справах.

Надія Шевкун наголосила на важливості впровадження альтернативних заходів, що застосовуються до неповнолітніх правопорушників, оскільки усвідомлення скоєного часто приходить, коли вже пізно. Можливість на даному етапі застосування заходів, альтернативних обмеженню волі, є хорошим способом зменшення числа скоєних кримінальних правопорушень неповнолітніми, про що навела відповідну статистику.

Адвокат-медіатор Олег Руднєв поділився з присутніми своїм практичним досвідом участі в якості посередника в програмі відновлення для неповнолітніх. Розповів про процес проходження примирення сторонами на прикладі успішних практик. Всього, з моменту впровадження програми відновлення для неповнолітніх, Олег Руднєв провів вісім медіаційних програм. Як зазначає пан Олег, - найважчою частиною роботи посередника є знаходження балансу між інтересами потерпілого та підозрюваного, а також знаходження підходу до потерпілої сторони.

Алла Кот зазначила, що  для досягнення мети програми з неповнолітнім підозрюваним необхідно провести курс психологічної корекція та формування позитивних навичок, які визначаються в кожному випадку індивідуально. Окрім цього, роботу варто проводити також з сімейним та соціальним оточенням підозрюваного.

Питання запровадження ювенальної юстиції та відновного правосуддя для України є дуже актуальним, оскільки стан підліткової злочинності в державі викликає глибоку занепокоєність та зумовлює необхідність пошуку нових засобів її попередження. На сьогодні система ювенальної юстиції в Україні перебуває в процесі становлення. Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597/2011, схвалена Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, яка має забезпечити створення в Україні повноцінної системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх, спроможної забезпечити законність, обґрунтованість та ефективність кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом, пов'язаного з її перевихованням та дальшою соціальною підтримкою, а також надати змогу сформувати у громадськості розуміння важливості питання особливого захисту прав і інтересів дітей, зменшити рівень дитячої злочинності, - заначила Ольга Панкратова.

Громадські центри правосуддя (ГЦП) – це відносно нова для України модель співпраці між cудовою владою, сектором юстиції та громадськістю, яка успішно реалізовується в багатьох країнах, зокрема в США, Сінгапурі та країнах Латинської Америки. Центри надають громадянам правову допомогу, сприяють альтернативному вирішенню спорів, інформують про функціонування судів та інших державних установ сектору юстиції, сприяють розширенню доступу до правосуддя, вирішенню проблем у громадах (наприклад, проявам вуличної злочинності та домашнього насильства, торгівлі людьми та ін.). ГЦП назагал сприяють підвищенню довіри громадян до судової влади, оскільки можуть виступати своєрідними посередниками. В Україні перші шість таких центрів було створено за сприяння Програми USAID «Нове правосуддя» у Київській, Одеській, Чернігівській та Харківській областях, - розповіла Ірина Бірюк.

Також, вона додала, що медіація це один з перспективних напрямів вирішення спорів та подолання конфліктних ситуація, тому Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини реалізовується проект впровадження шкільної медіації, який навчає молодь залагоджувати конфлікти в мирний спосіб шляхом діалогу.

Відділ інформаційно-аналітичної роботи та комунікацій з громадськістю