Павло Герасименко: "Ми вдячні донорам за те, що вони діляться власним здоров’ям з іншими"

07.09.2017   15:49 — Агенцiя

Чи знаєте Ви, що у людській крові можна знайти практично всю таблицю Мєндєлєєва і навіть отрути? А щоб зберігати кров у гарному стані достатньо дотримуватися здорового способу життя?

Лікар-трансфузіолог за покликанням і керівник обласної станції переливання крові за призначенням Павло Герасименко багато років приділив вивченню трансфузіології - науці, яка вивчає переливання крові та її компонентів від донорів до пацієнтів.

- Павло Володимирович, розкажіть, будь ласка, про себе?
- Народився у сім’ї лікарів в далекому Узбекистані. У 1991 році батька, який був військовим лікарем, перевели працювати до шпиталю у Чернігів. Так наша родина повернулася на Батьківщину.
Фах батьків визначив і мій шлях. Вступив до Київського медичного університету, отримав спеціальність – лікарська справа. Мріяв стати педіатром. Але після ординатури був розподілений у відділення анастезіології-реаманітології Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру, де за 13 років пройшов шлях від звичайного лікаря-ординатора до завідуючого відділенням. Моїм вчителем був Хмелінін Юрій Михайлович – лікар-анестезіолог, завідувач реанімаційного відділення тубдиспансеру, Заслужений лікар України.
З 2000 року я зацікавився питаннями очищення крові зовні організму. Вже тоді почав проводитипроцедури плазмаферезу (видалення токсичної плазми), ультрафіолетове опромінення крові та інші трансфузіологічні операції. У 2005 році був призначений відповідальним за забезпечення трансфузіями усього тубдиспансеру. Співпрацював із Українським інститутом гематології та трансфузіології. І у 2011 році успішно захистив дисертацію з цього напрямку.
У 2013 році мені запропонували очолити Обласну станцію переливання крові, після недовгих роздумів я погодився на цю посаду. 

- Яка ситуація з донорством склалася на сьогодні у Чернігівській області?
- Ми маємо найгірший показник кількості донороздатного населення. З одного боку бажаючі стати донором є. Але не всі вони мають відповідний стан здоров’я. Адже за найменших ознак невідповідності стану здоров’я потенційного донора або первинних аналізів стандартам, згідно яких працюємо, ми не можемо допустити його до здачі крові.
Крім того, в останні роки відбулося зменшення кількості кадрових та регулярних донорів. Наприклад, у 2014 році в області було зареєстровано 1500 регулярних донорів, зараз їх 828 осіб. З донорами плазми - ситуація ще гірша. Сьогодні їх кількість коливається біля сотні.
Єдиний резерв, за рахунок якого ми тримаємо необхідний запас крові, - це славнозвісне сімейне донорство. Тобто направлення до закладів збору крові родичів або знайомих людей, які потрапляють до лікарень. В такий спосіб формується баланс: станція заготовляє кров, виготовляє компоненти, передає їх до лікарень, а взамін дуже наполегливо доводиться просити здати кров.

- З чим пов’язано таке скорочення кількості бажаючих ділитися кров’ю?
- В першу чергу із неготовністю громади активно самостійно брати участь у донорському русі. Сьогодні 80% наших донорів є родичами або близькими пацієнтів. Ми повинні змінити цю пропорцію: сто відсотків донорів у Європі є добровольцями.
У всьому цивілізованому світі донорська система працює на добровільних засадах. Наприклад, у Голландії кадрових донорів стільки, що якщо всі разом здадуть кров, то її кількість в чотири рази перевищить максимальну потребу в ній. Якщо людина втрачає можливість здавати кров, її легко замінює інша. І це зменшує навантаження на всіх донорів. Бо донація (здача) крові - це невеличкий стрес для організму. Тому ми вдячні донорам за те, що вони діляться власним здоров’ям з іншими.

- Чи існують сучасні технології, які допомагають виявляти потребу Вашого закладу у донорах?
- Ми зараз працюємо над розробкою програми, яка буде фіксувати потреби у тій чи іншій групі крові в режимі онлайн. Тобто донор, зареєстрований в ній, може бачити чи є потреба у його крові чи ні. Завдяки цьому нам вдасться перейти до керованого добровільного донорства, щоб економити кошти та раціонально їх використовувати. А зекономлені ресурси будемо спрямовувати на сучасні технології та інновації. Адже особливість служби крові в тому, що вона має високу собівартість. Якість і безпека гарантується тільки дуже високовартісним обладнанням. Нам навіть звичайні холодильники не підходять.
Крім того, на сьогоднішній день наш заклад активно працює над створенням електронного реєстру осіб, які можуть бути донорами, а кому вже відмовлено з різних причин.
На одному з наукових семінарів колеги-трансфузіологи з Чехії розповідали про прикрий випадок, коли вони інфікували одразу трьох дітей з лейкозом гетатитом С. Це був жах для них, але згідно європейських стандартів про це офіційно повідомили, поінформували і почали всебічне обговорення з єдиною метою: розробити методику, яка б дозволила їм в подальшому не допустити подібного. І якщо європейці дають офіційну статистику, що протягом року реєструється 10% небажаних реакцій після переливання компонентів крові. То у нас ця статистика набагато простіша - нуль. Тобто або ми працюємо краще ніж в ЄС, або свідомо приховуємо інформацію.

- Хто є найкращим донором?
- Найкращий донор - це молодий чоловік, який здає кров мінімум 2 рази на рік.

- Скільки коштує кров для пацієнтів?
- Безкоштовно 24 години на добу. У разі складних випадків існують спеціальні умови отримання, які обумовлені тривалістю підбору пари донор-реципієнт.

- Можна сказати, що Чернігівщина без крові не залишиться?
- Колектив станції переливання крові робить все, що від нас залежить аби такого не сталося. Головне, що ми постійно аналізуємо ситуацію, знаємо потреби і робимо все, щоб у банку крові була необхідна кількість.

- Поділіться, будь ласка, історіями успіху, яка траплялися у Вашій практиці?
- Минулого року фахівці нашого станції допомагали лікарям із очищенням крові десятирічної пацієнтки з патологією, яка призводила до інтоксикації. У дитини кров не була здатна очиститися сама, так як відбувається у здорової людини. За допомогою сеансів лікувального плазмаферезу нам вдалося досягти очищення крові та гарного результату.

- Чи трапляються випадки, коли людина прийшла здати кров, а в результаті дізналася що хвора або інфікована?
- Таке буває. Але наша служба крові не займається визначенням діагнозу. Ми лише виявляємо небезпеку і відмовляємо за найменшої підозри.

- Яким має бути лікар?
- В першу чергу лікар повинен мати совість. Бути інтелектуалом і мати гарне здоров’я. Бо лікарська справа - це важка фізично і психологічно справа.

- Чим пишаєтеся?
- Родиною. В роботі я не вважаю, що досягнув результатів до яких прагнув. Інколи  здається, що і десятої частини не зробив запланованого.

- На наукову роботу та дослідження час залишається?
- Я продовжую лікарську практику, наукову роботу, викладаю в ЧНТУ на кафедрі фізичної реабілітації. Переконаний, що якщо є бажання, людина завжди знайде можливість розвиватися.

- Про що мрієте?
- Мрію про нормальне життя. Бути ефективним на роботі та мати можливість відпочивати вдома з родиною.

- Що для Вас відпочинок?
- Залежно від настрою. Це може бути і перегляд телебачення, і активні вправи на присадибній ділянці, і наукова діяльність, і подорожі.

- А що подобається найбільше?
- Риболовля. Я почав рибалити тоді, коли сам навіть рибу не міг витягнути з води. До речі, моя дружина також розділяє це хобі, і в неї дуже добре «клює». Чернігівщина багата озерами, які я називаю «маленька Швейцарія», де можна гарно сісти із вудкою і половити рибу. І головне, це дуже добре впливає на організм.

- Ваше побажання читачам?
- Міцного здоров’я, бо це головна запорука людського щастя і потрібно більш уважно ставитися до нього. Адже ні лікарі, ні держава, ні ворожки не відновлять організм на 100 відсотків.

Оксана Стельмах