Влучний град пострілів гончарівських гармашів. ФОТО

05.11.2013   13:02 —

Нині на конкурсі на кращу артилерійську батарею Збройних Сил України у напруженій боротьбі перше місце здобула реактивна артилерійська батарея під командуванням капітана Дмитра Сахненка з 1-ї гвардійської окремої танкової бригади, що в Гончарівському на Чернігівщині.

П'ятий років поспіль офіцери бригади виборюють перемогу на всеармійському конкурсі «Залп», який проводить Управління РВіА Сухопутних військ ЗС України на звання кращого артилериста. До речі, капітан Сахненко був переможцем на «Залпі-2012», а нині - у номінації «Кращий командир батареї». До цих здобутків приєдналась і перемога його батареї. Цікаво, що гончарівські гармаші вперше брали участь у конкурсі на кращу батарею й одразу взяли «золото».

Реактивній артилерійській батареї на чолі з її командиром капітаном Дмитром Сахненком не дарма довірили захищати на конкурсі честь бригади. Спочатку вона стала кращою на змаганнях у 8-му армійському корпусі. А у Львові гончарівські реактивники здобули повну перемогу в трьох з чотирьох номінацій: тактичній, професійній та спеціальній, поступившись лише десантникам у спортивній, де взяли друге місце. До Гончарівська вони привезли чимало «артилерійських трофеїв»: перехідний приз - макет бойової машини, вимпел «Краща артилерійська батарея ЗС України», дипломи, грамоти, а також сертифікат грошової винагороди у розмірі 50 тисяч гривень.

  Безперечно, головна заслуга у перемозі належить командиру батареї, яка була створена на початку року. Та капітан Дмитро Сахненко довів, що і за такий короткий проміжок часу можна підготувати злагоджений колектив, повністю боєготову військову одиницю, яка це підтвердила вже на ділі, досягнувши чималих успіхів.

  Дмитро Сахненко з сім'ї офіцера-артилериста, мабуть від батька йому і дістався хист до цієї справи. У 2005 році хлопець завершив навчання у Сумському інституті ракетних військ і артилерії при Сумському державному університеті на командирському факультеті. Офіцерську службу Дмитро  розпочав командиром взводу в 26-й артилерійській бригаді в Бердичеві. У 2010 році він був призначений командиром взводу - старшим офіцером батареї в танковій бригаді, а вже в 2012 - командиром батареї. За короткий час капітан досяг чималих успіхів і став одним з кращих офіцерів бригади.

  Серед захоплень офіцера - важка атлетика, військова історія, а також англійська мова. Свого часу він успішно вивчав її в школі з посиленим вивченням іноземної мови. До речі у 2011 році Дмитро, як один з найбільш підготовлених офіцерів, в рамках Програми міжнародного співробітництва проходив навчання в Сполучених Штатах Америки. Він підвищував свою кваліфікацію в Лінгвістичному інституті МО США і Школі польової артилерії армії США. Результатом успішного навчання Дмитра стало отримання в інституті Диплому з відзнакою, а в школі він став «Почесним випускником» з врученням Золотої медалі.

- Проводилися змагання на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, - розповідає Дмитро. - На конкурсі ми змагалися з кращими артилерійськими батареями армійських корпусів Сухопутних військ, Високомобільних десантних військ та Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Це дійсно гідні супротивники. І я вважаю, що всі учасники конкурсу виступили дуже добре. Нам у перемозі сприяло те, що в ході бойової підготовки та утилізації боєприпасів, за сім місяців поточного року, ми відстріляли зі своїх реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град» майже 23 тисячі снарядів, що еквівалентно 1,5 тисячі тон. Тож військовослужбовці отримали чималий досвід, досконало вивчили і довели до автоматизму як свої дії так і колективні. Адже як екіпаж, так і батарея повинні працювати як добре налагоджений механізм.

  Також однією з цінних перемог гончарівців є диплом «Кращому екіпажу». Серед 20 обслуг бойових машин нагороду для своєї батареї виборов екіпаж молодшого сержанта Станіслава Труша. Він, навідник, заряджаючий і водій обійшли всіх під час виконання індивідуальних нормативів на швидкість у номінації зі спеціальної підготовки. У навчальному центрі Станіслав опановував роботу на самохідній артилерійській установці  2С-1 «Гвоздика», з неї вперше і стріляв. Та за цей рік опанував не гірше і БМ-21 «Град».

  - Я служу в бригаді на контрактній основі всього 2,5 роки, а до цього завершив навчання у Київському геологорозвідувальному технікумі. Та допоміг мені «працевлаштуватися» в армії, - жартома розповідає Станіслав, - рідний брат Олег. Він служить тут вже п'ять років, також артилеристом, вже сержант. Мені подобається військова служба, а в артилерійській батареї - особливо. Артилерія - це ж бог війни! У нас надзвичайно дружний колектив, хороші командири, цікаве життя. А участь в змаганнях на конкурсі взагалі було справжньою подією! Стільки адреналіну я давно не мав, та як бачите не дарма старалися. Є про що розповісти рідним і друзям.

  До слів юнака долучається і молодший сержант Юрій Гаврилченко, який в бригаді служить вже п'ять років:

- Під час конкурсу я виконував обов'язки оператора-топогеодезиста, визначав координати цілі. Змагання дійсно були дуже цікавими, насиченими і напруженими, але без заздрощів, конкурували як кажуть «по доброму». Батарея чотирма залпами «випустила» 500 снарядів. І всі в ціль. Познайомилися з хлопцями з ВДВ, ВМФ, інших корпусів. Принесли задоволення не тільки змагання, а й екскурсія по Львову, де я був вперше. Ми оглянули місто, побували в Музеї Академії Сухопутних військ ЗС України та Соборі Святого Петра і Павла. 

  Загалом на змаганнях конкурсанти не тільки вогневими залпами вражали умовного противника, а й виконували нормативи у складі батарей та екіпажів зі спеціальної й технічної підготовки, долали у повному складі етапи естафети літнього артилерійського біатлону, стріляли з автоматів та вирішували складні математичні завдання

  - Секрет нашого успіху досить простий, - відповів на моє запитання капітан Сахненко, - один за всіх і всі за одного. Перемога - це заслуга всієї батареї. Кожен чітко виконував своє завдання. Починаючи з правильного визначення цілі й розрахунку даних командирами на командно-спостережному пункті, роботі розвідника і дальномірника, швидкій і чіткій передачі команди на позицію телефоністом, правильним дорозрахунком даних і подачі команди старшим офіцером командиру машини, і нарешті правильним діям екіпажу. Лише після цього лунає залп.  Два роки тому я навчався у Школі польової артилерії армії США, тож мав можливість порівняти їхній вишкіл з нашим. Я вважаю, що якщо ми поступаємося американцям у техніці, то рівень підготовки наших артилеристів набагато вищий. Українські артилеристи кращі!

Нагороди артилеристів

Капітан Дмитро Сахненко і молодші сержанти Станіслав Труш та Юрій Гаврилченко з «артилерійськими трофеями»

Станіслав  і Олег Труш: «Не близнюки, зате брати-артилеристи»

Олександр Парій