Сіверському інституту – 10 років

15.11.2011   09:39 — Агенцiя

"В Чернігові створено новий інститут, але в ньому не навчаються”, – так восени 2001 р. відгукнулася газета "Голос України” на заснування Сіверського інституту регіональних досліджень.

Справді, йшлося не про новий вищий навчальний заклад, а про міську громадську організацію, засновниками якої стали викладачі місцевих вищих навчальних закладів, переважно гуманітарії, насамперед – історики. Днями вона відзначає свої перші 10 років.

Поява ідеї такого об’єднання обумовлювалася прагненням його ініціаторів (Володимир Бойко, Дмитро Гринь, Юрій Паперний, Олександр Кухарук, Сергій Лепявко, Олександр Тарасенко та інші) поєднати свої інтелектуальні та організаційні можливості, аби пожвавити наукове життя на Чернігівщині, надати йому нових організаційних форм.
 
Засновники вирішили не чекати та просити допомоги ззовні, а створити організацію, за допомогою якої вони зможуть самостійно знаходити джерела фінансування для своїх проектів та адмініструвати їх власноруч. Втім від самого початку було зрозуміло – суто професійною сферою справа не обмежиться і пошириться на громадські дії.

Метою діяльності Інституту проголошувалося проведення незалежних наукових досліджень в галузях гуманітарних та політичних наук, сприяння становленню громадянського суспільства, розвитку науки, освіти, мистецтва; поширенню наукової інформації в українських та іноземних засобах масової інформації, насамперед в мережі Інтернет, пропаганді історико-культурної спадщини, задоволенні потреб громадськості в друкованій продукції; наданню громадянам та юридичним особам інформаційної та іншої підтримки…

Час дещо змінив первісні підходи. Залишилося два ключові напрями діяльністі, заради яких і сторювалася організація – науковий та громадсько-просвітницький, додався новий – бібліотечна справа. Доволі часто межу між ними провести доволі важко. Першими акціями Сіверського інстиуту протягом 2001 – 2003 рр. стала низка “круглих столів” за участю відомих в Україні та за її межами істориків і місцевих фахівців. В гостях у чернігівців були відомі українські й зарубіжні науковці: Н.Яковенко, В.Ульяновський, Ю.Мицик, Ю.Пінчук, С.Кульчицький, В.Верстюк, В.Кучер, Джеймс Мейс, Р.Сербин. Кожного разу обговорювалася тема, що становила сферу наукового інтересу гостя, разом з тим наводилися міцеві факти.

Не в останню чергу така активність призвела до того, що Канадський інстиут українських студій Альбертського університетут (Едмонтон) вирішив провести в Чернігові наприкінці серпня 2002 р. міжнародну наукову конференцію “Україна – Росія: діалог історіографій”. Її організаторами, поряд з Сіверським інститутом, виступили Східноукраїнський дослідний інститут ім. В. Липинського (Філадельфія, США), Інститут європейських досліджень НАН України, Чернігівський державний педагогічний університет. В місті над Десною зібралися відомі українські і російські історики та дослідники з української діаспори США та Канади: Н.Яковенко, Т.Яковлева, З.Когут, Я.Пеленський, Ф.Сисин, В.Верстюк, Ю.Шаповал, Л.Протасов. Разом з ними участь у дискусіях брали їхні молодші колеги, більшість з яких, природньо, представляли Чернігів.

До сьогодні цей науковий форум залишається найбільш представницьким за весь час роботи Сіверського інстиуту. Але не єдиним. Можна навіть сказати, що то був потужний поштовх для розгортання його активності у царині організації наукових заходів. Найтривалішим проектом, ініційованим Сіверським інститутом, стали традиційні Костомарівські читання, які проводяться щорічно, починаючи з 2002 р. Ініціатором читань виступив відомий дослідник наукового доробку М.Костомарова професор Ю.Пінчук. Основну частину доповідачів традиційно складають спеціалісти з Інституту історії України НАН України (А.Бовгиря, О.Гончар, О.Ковалевська, О.Удод та ін.) і чернігівські дослідники (С.Лепявко, С.Половнікова, І.Ситий, О.Тарасенко та ін.). Поряд з ними, в читаннях беруть участь вчені різних наукових інституцій Києва, а також гості з інших міст – Запоріжжя, Одеси (В.Брехуненко, В.Щербак, О.Бачинська та ін.) На засіданнях секцій обговорюються питання костомарознавства – життя, творчості й оточення М.Костомарова, історіографія проблем, якими він займався, насамперед, історія козацтва. Захід традиційно проводиться, насамперед, завдяки організаційним зусиллям Чернігівського історичному музеї (директор С.Лаєвський).

На початку жовтня 2007 р. Сіверський інститут, поруч з Чернігівською облдержадміністрацією, Чернігівською обласною радою, провів науково-практичну конференцію „Історія адміністративно-територіального устрою Чернігіво-Сіверщини”. До участі зголосилися професори С.Білокінь, В.Половець, М.Бутко, доктор юридичних наук Н.Нижник. Відкривали зібрання голова облдержадміністрації В.Хоменко та голова обласної ради Н.Романова. Це перша спроба дослідити зазначену проблематику на теренах Чернігівщини, починаючи з князівської доби і завершуючи сьогоденням. Дотепер не існує фахівця, який міг би створити цілісну картину змін що відбувалися протягом всієї історії Чернігово-Сіверщини, саме тому знадобилися колективні зусилля. Крім іншого, конференція стала зрізом наукових інтересів членів Сіверського інституту: козацька доба, ХІХ ст., Українська революція 1917 – 1921 рр., взаємини держави і церкви, 20 – 30 рр. ХХ ст.
Низку заходів Сіверський інститут проводив у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті, Інститутом історії України НАН України.

Першими стали наукові читання „Українська Народна Республіка – 90 років з дня проголошення” 25 жовтня 2007 р. До Чернігова тоді завітали В.Верстюк, Р.Пиріг і ледь не весь відділ історії Української революції Інституту історії України НАН України. Разом з чернігівськими колегами у присутності громадськості, численних працівників закладів культури і освіти вони розповіли про останні здобутки сучасної української історіографії зазначеного напряму.
У 2008 – 2011 рр. в діяльності Сіверського інституту популярності набули веб-конференції за різноманітною тематикою – як загальноукраїнські, так і міжнародні. Серед найпомітніших таких конференцій – “Україна за двадцять років”, що пройшла 22 серпня 2011 р. Того дня з чернігівською аудиторією спілкувалися: Джеймс Шерр – провідний співробітник програми з Росії та Євразії Королівського інституту міжнародних відносин (Великобританя), Анджей Шептицький – експерт Інституту міжнародних відносин Варшавського університету (Польща), Юрій Шаповал – керівник Центру історичної політології <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1> та завідувач відділу політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%96_%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BC.%D0%86.%D0%A4.%D0%9A%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8> (Україна), Віктор Мироненко – керівник Центру Українських досліджень Інституту Європи РАН, головний редактор журналу “Современная Европа” (Росія).

Втім начисленнішими виявилися просвітницькі заходи. Тому сприяла довготривала співпраця, що здійснюється на основі договору з Чернігівським центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій. В результаті за різними проектами та власними силами проведено понад сорок семінарів-тренінгів, в яких взяли участь біля тисячі слухачів. Переважно йшлося про посадових осіб місцевого самоврядування – голів територіальних громад. Але залучалися до навчання й вчителі, журналісти місцевих друкованих видань, представники регіональних телерадіокомпаній, громадських організацій, бібліотекарі. Основу для організації навчального процесу складали власні викладацькі кадри. Водночас, у проектах брали участь фахівці з Києва, Донецька, Москви, Монреаля, Брюсселя. В різні часи на семінарах, організованих Сіверським інститутом, викладали Олексій Гарань, Мішель Дюре, Ілько Кучерів, Наталія Немилівська, Олег Соскін, Володимир Коряк, Олег Кокошинський, Григорій Перепелиця, Ігор Тодоров, Володимир Фурашев, Ірина Солоненко, Давид Стулик, Роберт Хорольський, Тарас Качка, Сергій Штукарін, Вероніка Мовчан, Юрій Луканов та інші. Домінувала європейська та євроатлантична тематика, питання права, історії, розглядалися різні аспекти місцевого самоврядування. Крім Чернігова та області, тренінги проводилися в Полтаві, Донецьку, Миколаєві, Херсоні, Севастополі, Кіровограді, Луцьку, Києві, Сумах. Як правило, йшлося про регіональні семінари, але деякі з них мали загальноукраїнський характер, наприклад: “Досягнення медіа-спільноти України: навчання щодо ресурсів та побудови інформаційного потенціалу НАТО” (Київ, березень 2010 р.), тренінг з актуальних питань європейської інформації (Чернігів, вересень, 2010 р.). Завдяки цьому діяльність організації поширилася далеко за межі області.

З 2009 р. Сіверський інститут став партнером Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Н. Короленка щодо діяльності Центру європейської інформації. Вже протягом першого року було проведено понад двадцять різноманітних заходів – семінарів (як в Чернігові, так і в районах області), тренінгів, “круглих столів”. Надалі співробітництво розвивається та урізноманітнюється щодо форм та змісту, зростає кількість заходів. Свідченням уваги до такого роду діяльності стала передача з серії “Життя триває”, що вийшла в ефір на НТКУ у травні 2010 р. та цілком присвячувалася роботі Чернігівського ЦЕІ.

З 2010 р. співпраця з обласною бібліотекою набула нової якості – Сіверський інститут став її партнером у рамках проекту “Бібліоміст” (IREX). Він покликаний суттєво зміцнити матеріально-технічну базу місцевих бібліотек централізованої мережі та розширити їхні можливості через розвиток інформаційних технологій. Для цього постійно організовується низка семінарів і тренінгів з метою підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, інші інформаційні заходи. Таким чином, відтепер Сіверський інститут причетний до розвитку бібліотечної справи в області, залученню для цього нових інформаційних технологій.

Такого роду активність стала можливою завдяки проектній діяльності Сіверського інституту. Так за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” реалізовані проекти: „Розробка та сприяння запровадженню статутів територіальних громад в Чернігівській області” (2002 – 2003 рр.), “Адаптація соціальної політики та трудового законодавства України до стандартів ЄС” (2006 – 2007 рр.), “Залучення депутатів місцевих рад та керівників територіальних громад до навчання з євроатлантичної інтеграції” (2007 – 2008 рр.), “Активізація діяльності Чернігівського центру європейської інформації” та інші. Саме в їх рамках проводилися семінари, конференції, тренінги. Низку заходів підтримав Центр інформації та документації НАТО в Україні.

Важливим громадським доробком організації став проект статуту міста Чернігова. Його створили завдяки кооперації зусиль із місцевим осередком Асоціації міст і громад України. Підсумковий текст, з певними змінами у жовтні 2007 р. ухвалила міська рада.
Інша складова діяльності Сіверського інституту – видавнича. Першою спробою став вихід матеріалів до бібліографії М.Костомарова. Протягом наступних років були видані дві збірки документів з історії України XVIII ст. (упорядник І.Ситий), монографія чернігівських авторів В.Бойка, Т.Демченко та О.Онищенко „1917 рік на Чернігівщині”, шість видань матеріалів конференції, наукових читань: „Місцеве самоврядування та статутне право в Україні”, “Україна-Росія: діалог історіографій”, „Історія адміністративно-територіального устрою Чернігово-Сіверщини”, „Науково-історичні читання, присвячені 140-річчю з дня народження М.С. Грушевського”, “Деякі питання сучасних україно-російських відносин”, “Державотворчий потенціал Української соборності (до 90-ї річниці проголошення Акту злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки). Чернігів – Луганськ – Херсон – Івано-Франківськ – Кіровоград”, меморіальна збірка “Я думав, які б теми були б цікаві…”, серія видань “Європейське місто” (історико-краєзнавчі нариси про Чернігів, Ніжин, Короп, Сосницю, Новгород-Сіверський, Семенівку, Остер, Козелець). Всього – понад двадцять наукових та науково-популярних видань.

Для популяризації історичної спадщини України організація, починаючи з 2008 р., ініціювала або взяла участь у створенні ряду документальних фільмів. Першою такою спробою стала допомога у створенні восьми серій з циклу “Скрижалі історії” ТРК “Культура”, де розповідається про минуле Чернігова та його пам’ятки (режисер – Галина Загороднюк). Надалі співпраця тривала, завдяки чому з’явилося кілька відео-мініатюр про європейські міста, які демонструвалися на згаданому телеканалі. Першою самостійною роботою Сіверського інституту в сфері документального кіно став відеоролик “Відкрий Європу для себе”, який висвітлював діяльність мережі центрів європейської інформації.
Найбільшим проектом Інституту став документальний серіал “Європейські традиції міського самоврядування в Україні: магістрат – дума – рада”, створений у 2010 – 2011 рр.

У відеострічці в хронологічній послідовності розглядаються історичні форми міського самоврядування, починаючи від появи на теренах України в XIV ст. Магдебурзького права до сьогодення. Мовою кіно зроблена спроба показати, як зароджувалось та розвивалось міське самоврядування в різних регіонах України – від заходу до сходу, переплетіння цієї європейської інституції з місцевими традиціями. В серіалі зібрані історичні факти, доробок провідних українських істориків, сучасних керівників місцевих самоврядних і державних інституцій України. До фільму були залучені відомі експерти: Мирон Капраль, Тимофій Мокренко, Дмитро Чорний, Григорій Самойленко, Юрій Волошин (Україна), Віктор Мироненко (Росія), Блер Рубл (США) та інші.

Зйомки фільму відбувались у вісімнадцяти містах України: Дніпропетровську, Запоріжжі, Івано-Франківську, Кам’янець-Подільському, Києві, Коломиї, Любечі, Луцьку, Львові, Миколаєві, Ніжині, Одесі, Острозі, Полтаві, Харкові, Херсоні, Чернігові, Чернівцях. Залучено також документальне відео з Берліну, Стокгольму, Лісабону, Парижу. Фільм розрахований на всіх, хто цікавиться минулим та сучасністю місцевого самоврядування в Україні, і призначений для показу на телебаченні та в навчальному процесі.

Висвітлені напрями роботи Сіверського інституту розвиватимуться надалі, набуваючи нових рис та змісту. Водночас Інститут, як і будь яка організація прагне до постійного оновлення та продовження наукової та громадської активності, сподіваючись тут на співпрацю з усіма зацікавленими сторонами.

Володимир Бойко