Громадський бюджет в Чернігові: перший млинець

15.08.2016   11:10 — Агенцiя

Право витрачати частку загального бюджету на ті проекти, які мешканці вважають найпотрібнішими місту, дає бюджет участі. Ось уже більше року він працює в українських містах. Чернігів став одним з перших таких міст в Україні.

А зародилась ідея бюджету участі у великому бразильському місті Порту-Алегрі у складні 90-ті роки. Починалось все знизу, коли у мікрорайонах збирались мешканці на обговорення, що потрібне їхньому району та місту. Згодом більші групи перетворювали думки на конкретний проект. А потім було голосування – переможці отримували право потратити частку міського бюджету на реалізацію проекту, який підтримала громадськість.


Громадський бюджет у Чернігів принесли поляки

Ініціатором запровадження громадського бюджету в Чернігові та ще кількох містах України в 2015 році виступила Фундація  українсько-польської співпраці ПАУСІ.

 У   квітні 2015 у Чернігові Фундація ПАУСІ провела серію  семінарів  з  метою впровадження практики "партисипаторного бюджету"  для посадових осіб чернігівської ради та громадських активістів.

 13 – 17 липня 2015 року представники Чернігова – громадські активісти Ірина Бабчук та Анна Ніколенко-Баєва, а також заступник начальника фінансового управління міської ради Олена Лисенко і радник міського голови Ірина Синельник – відвідали Польщу у рамках ознайомлення з кращими практиками впровадження партиcипаторного бюджету. Учасники поїздки побували у чотирьох польських містах – Гданську, Гдині, Сопоті та Торуні, де зустрілися із представниками влади та громадськості, ознайомилися із особливостями проведення інформаційної кампанії бюджету участі, організації голосування за проекти, і власне втілення поданих жителями міста пропозицій.

Після цього в Чернігові була створена робоча група, до якої увійшли представники громадських організацій, які були залучені до навчання, та посадові особи та депутати Чернігівської міської ради.

Робоча група працювала над розробкою Положення «Про бюджет участі» та над проведенням інформаційної кампанії.

В серпні 2015 року Чернігівська міська рада ухвалила Положення «Про громадський (бюджет участі) м. Чернігова».  Рішенням міської ради  було передбачено виділення 4, 8 млн.  грн на фінансування проектів бюджету участі.


Політична складова

Чернігів став фактично першим містом обласного значення, де впровадили  громадський бюджет.

Те, з якою легкістю тодішня міська  влада пішла на реалізацію громадської ініціативи, мало і певне політичне підґрунтя.   Процес відбувався напередодні місцевих виборів 2015 року, і ініціатива, підтримана  тодішнім міським головою Олександром Соколовим, була ним та партією «Наш край» використана у передвиборчій агітації. Про це,  зокрема,  наголошували довготермінові спостерігачі громадянської мережі «Опора».

 
Юридична основа громадського бюджету в Чернігові

Основні засади Положення про бюджет участі в Чернігові передбачають:
-  Загальний обсяг громадського бюджету (бюджету участі) у місті Чернігові на наступний бюджетний рік складає до 1 відсотка затвердженого обсягу власних та закріплених доходів
- Участь у проекті можуть брати громадяни України, які зареєстровані та проживають на території міста Чернігова і мають право голосу на місцевих виборах
- Сума бюджету участі складається 50:50 між поточними та капітальними видатками
- Пропозиції та проекти можуть  стосуватись лише одного об’єкта, що належить до комунальної власності (наприклад, вулиці, парку, установи: школа, поліклініка, дитячий садочок тощо).
- Для подання пропозицій та проектів необхідно заповнити відповідний  бланк,  додавши до нього список з підписами щонайменше 15 городян.

Голосувати за проекти мають право всі мешканці Чернігова, що досягли 18 років та зареєстровані в місті.
- Бланки для голосування можна отримати у пунктах голосування, або ж роздрукувати самостійно на сайті міської ради.  

 
Практика впровадження

У 2015 році  до голосування у рамках бюджету участі допущено 56 проектів, з яких 32 стосувалися капітальних видатків і 24 – поточних.

Переможцями шляхом голосування чернігівців визначені 17 проектів, 13 – у частині поточних витрат, 4 – у частині капітальних витрат.

Серед цікавих проектів переможців слід виділити наступні:  створення службисоціальноготаксі у. м. Чернігові для людей з обмеженими можливостями, створення інформаційно-культурного центру  «Файнбук» у віддаленому районі міста, що передбачає   надання мешканцям району  основи комп’ютерної грамотності, мови, інформаційних послуг (е-урядування). Також переміг проект, що передбачав створення серії муралів в місті.

Але, на жаль, не всі гарні пропозиції перемогли. Так, проект створення сучасного скейт-парку не потрапив до переможців, хоча його ініціатори провели найкращу інформаційну кампанію.

Одним з вдалих прикладів реалізації  громадського бюджету в Чернігові, який ставлять в приклад всій Україні,  є служба соціального таксі.

Як розповідає  голова громадської організації «Логос» Надія Лозбень,  що ініціювала даний соціальний проект, ідея такого проекту з’явилася вже давно, але була реалізовані тільки завдяки бюджету участі.

«Протягом вже 12 років ми займаємося людьми з інвалідністю,  які мають інтелектуальні порушення. Кожного року ми шукали фінансування для оплати транспортних послуг таким людям. Оскільки багато наших клієнтів не можуть самостійно пересуватися в громадському транспорті. Тому і виникла ідея  створити службу соціального таксі,  що надавати послуги всім категоріям громадян  з обмеженими можливостями.»

Автомобіль служби соціального таксі  працює  в Чернігові вже з лютого 2016 року. Мікроавтобус,  який винаймається у приватного перевізника, обладнаний для перевезення інвалідних візків. Окрім водія, за викликом  приїжджає і супроводжуючий працівник, який допомагає людині з обмеженими можливостями. Вартість перевезення пасажира в соціальному таксі для людини з обмеженими можливостями коштує 10 грн. , тоді як у звичайному таксі  мінімальний проїзд починається від 30 грн.

Вартість цього проект для міського бюджету становила 185 тисяч грн. Більшість коштів пішла на оренду автобусу, оплату роботи двох диспетчерів, що приймали виклики від громадян.

 
Проблеми впровадження

Якщо проаналізувати перелік переможців,  на яких пішло найбільше коштів з бюджету, то побачимо, що це комунальні заклади міста.

Так, з 4,8 млн грн, які виділялися на громадський бюджет, половину суми витратять  на капітальні ремонтні роботи в чотирьох комунальних закладах. Це завершення реконструкції відділення медичних профілактичних оглядів поліклініки №1, ремонт туалетів в школі № 14,  ремонтні роботи в садку № 58 , заміна меблів в  школі  № 28.

Саме за ці проекти проголосували найбільше чернігівців. Що не дивно, адже на повну силу був задіяний адміністративний ресурс. Керівництво лікарні та навчальних закладів змогли мобілізувати як своїх працівників, так і клієнтів установ.

Водночас виглядає сумнівним таке витрачання коштів, виділених на парсипаторний бюджет.  Проблеми в комунальних закладах міста були і ще довгий час будуть, і вирішувати їх необхідно за рахунок інших статей бюджету – які йдуть на утримання освітніх та медичних закладів.

Адже ідея  саме «громадського бюджету» - фінансувати інноваційні ідеї городян,  які додають «родзинку» місту  чи створюють комфортніші умови проживання містян. А в Чернігові в перший рік впровадження громадського бюджету скалася ситуація, коли на ремонтні роботи в 4 комунальних  закладах витратили половину коштів, а за іншу частину профінансували 13 проектів.

Проблему нецільового використання коштів громадського бюджету визнають як громадські активісти, так і представники  міської ради.

"Через те, що було багато нарікань на переважання переможців бюджетників, цього року вноситься нове формулювання в положення, а саме "загальнодоступність для всіх мешканців міста". Це зміни, які унеможливлюють участь більшості бюджетних установ, які є закритими, тобто до них не мають доступу всі громадяни". – розповідає член робочої групи з впровадження громадського бюджету в Чернігові Ірина Бабчук.

Тому в новій редакції  Положення «Про громадський бюджет», що затвердили в 2016 році, заклали запобіжники виникненню подібних ситуацій.

Так, за словами начальника  відділу звернень громадян міської ради Олена Редчиць, передбачається, що реалізація пропозицій та проектів за рахунок громадського бюджету може стосуватися лише об’єктів, що належать до комунальної власності міста, та є загальнодоступними для всіх мешканців міста. Тобто тепер фінансування не може стосуватися, наприклад, туалетів шкіл чи їдалень лікарень .

В 2016 році запровадили і ще деякі прогресивні речі в «громадському бюджетуванні», Зокрема, для більшого залучення молоді до процесу,  знизили вік з 18 років до 16 громадянам  для подання проектних заявок та участі в голосуванні. Також збільшили термін подачі заявок та тривалість процесу голосування, передбачили можливість електронного голосування, якщо така технічна можливість з’явиться.

Окрім вказаної проблеми в запровадженні бюджетів участі є також інші.

Як відзначають аналітики інформаційної кампанії «Сильніші разом!»,  мешканці часто не уявляють вартості робіт, тому складають неадекватні бюджети проектів. Це стає причиною їх відхилення владою, відповідно – розчарування активістів.

Проблемами є достовірність голосування – чи не накручують голоси боти, чи не вигадані люди, які підписались, чи справді власноруч заповнили бланки голосування, якщо їх цілим стосом приносять з будинку чи підприємства. Крім цього, проблемною є репрезентативність вибірки – адже голосує переважно активний середній клас. Тож як зробити так, аби підтримані проекти відповідали інтересам всіх верств жителів міста і як змусити бути небайдужими усіх – теж виклик.

Ще одна проблема – невисока проінформованість про цю змогу. Тож на популяризацію бюджету участі треба витрачати гроші, час, креатив і залучати ЗМІ. 



Павло Пущенко для інформаційної кампанії "Сильніші разом!"