Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Четвер, 28 березня, 22:32:25

Петро Дмитрович Барановський і Чернігів

09.02.2012   14:11Агенцiя

120-річчю від дня народження присвячується.

Зруйнована П’ятницька церква. 1943 р.; храм на початку ХХ століття

Зруйнована П’ятницька церква. 1943 р.; храм на початку ХХ століття

Петро Дмитрович Барановський і Чернігів (120-річчю від дня народження присвячується) Барановський Петро Дмитрович (1892–1984) – російський дослідник і архітектор-реставратор, що відтворив безліч повністю зруйнованих архітектурних пам’яток, видатний учений у галузі архітектурної археології, археографії та історії архітектури, автор методології відновлення втрачених елементів давніх будівель.

Петро Дмитрович народився 9 лютого 1892 року в с. Шуйське В’яземського повіту Смоленської губернії. Після закінчення школи 1911 року вирушає до Москви, де вступає до будівельно-технічного училища. У 1912 р. двадцятирічного Петра Барановського було нагороджено золотою медаллю Російського археологічного товариства за унікальний проект відновлення Свято-Троїцького Герасим-Болдинського монастиря в селі Болдині Смоленської губернії.

Після закінчення училища П. Барановський служить помічником архітектора на Тульському чавуноливарному заводі, потім в Управлінні будівництва Середньоазійської залізниці в Ашхабаді, одночасно вчиться на мистецтвознавчому факультеті Московського археологічного інституту.
Під час Першої світової війни Петра Дмитровича мобілізували до інженерної дружини у званні підпоручика, служив начальником команди, будував укріплення на західному фронті.

Навесні 1918 року П. Барановський закінчив із золотою медаллю Московський археологічний інститут, вступив на шлях наукової діяльності. У цей самий час його залучають до педагогічної діяльності у вузі, він захистив дисертацію. Петра Дмитровича залишили при кафедрі історії російської архітектури.
У 1922 р в Наркомосі було порушено питання про необхідність створення музею російської архітектури. Петро Барановський запропонував програму організації такого осередку історії та культури в Коломенському, на основі підмосковної царської садиби XVI–XVII ст.

У цьому музеї протягом 20 років він зібрав велику кількість експонатів з російської архітектури – численні речові пам’ятки, деталі дерев’яного й кам’яного різьблення, зразки живопису. Було створено постійну експозицію, яка демонструвала техніку і мистецтво будівельної справи в Московській державі в історичному розрізі, а також історію російського побуту того часу.

За участю П. Д. Барановського та під його безпосереднім керівництвом було проведено до десяти великих експедицій з метою наукового дослідження й охорони пам’яток історії та архітектури. Ці експедиції проводилися по берегах річок Північної Двіни, Пінеги, Онеги, Білого моря та Онезького озера.

Восени 1933 р. Петро Дмитрович зібрав у Коломенському дерев’яну фортечну башту, привезену з Білого моря. Він перевіз сюди архітектурні деталі церкви Миколи “Великий Хрест”, що розбиралась у той час у Москві. Цього самого року за втручання в порятунок собору Василія Блаженного в тій же Москві (його планували зруйнувати вщент) П. Д. Барановський був репресований, відправлений на 3 роки до Сибіру.

У провінційному Маріїнську (тепер Кемеровська область) реставратор створює сільськогосподарський музей, будує електростанцію, продовжує піклуватись про збереження історичних пам’яток. Йому було заборонено проживати в Москві, й тому після повернення з заслання вчений жив у містечку Александров. Значно пізніше оселився в маленькій кімнаті колишньої лікарні Новодівичого монастиря, перетвореній на комунальні квартири. На початку Великої Вітчизняної війни, в 1941 році нелегально працює в Москві, стає ініціатором використання склепінчастих приміщень для укриття людей і художніх цінностей від бомбардувань.

Пізніше Академію архітектури, в якій він працював, евакуйовано до Іванова. Сюди від’їжджає й Барановський і стає інспектором з охорони пам’яток області, до складу якої до 1944 року входили міста Суздаль, Владимир, Юр’єв-Польський, а також стає експертом Надзвичайної державної комісії з розслідування злочинів фашистів на окупованій території СРСР. У складі цієї комісії виїжджає у Смоленськ, Вітебськ, Полоцьк, Київ та Чернігів.

До Чернігова Петро Дмитрович прибуває 23 вересня 1943 року, через два дні після звільнення міста. Він провів обстеження пам’яток Чернігова, під час якого виявилось, що дуже постраждав П’ятницький храм. Під час бомбардувань було зруйновано майже повністю західну та південну стіни будівлі, обвалилися два західних пілони, велика частина склепінь і купол. Ці частини церкви перетворилися на гору цегли, щебеню та сміття, що піднімалася всередині будівлі на висоту 7 метрів.

Руїни пам’ятки являли собою діагональний розріз її від північно-західного кута до південно-східного, що давало можливість детального аналітичного дослідження її конструкцій, характеру матеріалів і техніки. Руїни були складним конгломератом цегляних кладок різного часу та характеру. У цій цегляній мозаїці принаймні п’яти епох, окрім цегли початкового періоду пам’ятки, трапляється ще й цегла, характерна для XVII, XVIII і XIX століть. Передусім увагу дослідника привернула та обставина, що всі основні конструктивні елементи будівлі до самого верху, включаючи склепіння й основу глави, було складено з однакового матеріалу – плінфи, характерної тільки для домонгольської епохи. У стінах відкрилися сліди дерев’яної зв’язки, у парусах – голосники, в інших місцях – обривки арок, сліди отворів.

У результаті дослідження пам’ятки в 1943 р. було встановлено виняткову цінність й унікальність тих частин, що збереглися від повного руйнування. Для дослідника була абсолютно очевидною необхідність їх збереження та консервації. Але реальні умови організації реставраційних робіт за наявності численних зруйнованих цінних архітектурних пам’яток у районах воєнних дій були дуже складними. Тому лише пізно восени 1944 року вдалося зробити частину робіт з порятунку залишків П’ятницької церкви. З 21 листопада до 14 грудня було зроблено тимчасове зміцнення майже перебитого північно-східного пілона, якому загрожувало падіння. Роботи було проведено з великим ризиком, але пілон укріпили тимчасовим корсетом з дерев’яних брусів, стягнених хомутом.

Одночасно з проведенням робіт зі зміцнення пілона було видалено зі східного склепіння додаткове навантаження, що складалося із залишків надбудов кінця XVII ст. з тризубим фронтоном над східним раменом хрестової частини храму, що полегшило конструкцію (до 53 тонн).
У 1945 р. було проведено другий цикл робіт з консервування П’ятницького храму вже з кращим результатом.

Для проведення робіт за особистим розпорядженням Голови Раднаркому УРСР М. С. Хрущова було відпущено необхідні будівельні матеріали й виділено одну з київських будівельних організацій для проведення реставрації. З 15 жовтня до 15 грудня проведено такі роботи: стіни укріплено шляхом ін’єкцій розчином, влаштовано додаткові стиски на північно-східний пілон, а також частину стін і склепінь, встановлено дерев’яні контрфорси до північної стіни, знято цегляні надбудови над північним раменом хреста, чим полегшено тримальні конструкції.

Під час розкопування та розбирання завалів було виявлено частини фрескового розпису, а також великі фрагменти будівлі, аналогічні деталям східної й північної частин, наприклад, уламки ступінчастих склепінь і їх фасадна обробка у вигляді ступінчастих закомар. Це ще раз підтверджує, що оброблення всіх фасадів було однаковим. Під час розбирання завалів виявлено до ста цеглин плінфи з клеймами. Така кількість різноманітних і цікавих клейм ще не траплялася в інших пам’ятках давньоруської архітектури.

Другий цикл реставраційних робіт проведено в П’ятницькому храмі в 1956–1962 рр. Майже двадцять років свого життя П. Д. Барановський вивчає і реставрує чернігівську П’ятницьку церкву, повертаючи їй первозданний вигляд. Тільки в 1962 р. ці роботи, що відкрили новий розділ в історії архітектури, було завершено. Утрачені частини було відновлено, для робіт виготовлялася спеціальна цегла шести різновидів за зразками і розмірами давньої плінфи, а блоки, знайдені під час розбирання руїн, було вмонтовано в нові мури, які клалися за шаблонами, імітуючи техніку будування XII–XIII століть. П. Д. Барановський довів, що арки закомари в архітектурі відомі з давньоруського часу, а не з XIV ст., як вважали раніше.

У 1943–1944 рр. П. Д. Барановський дослідив у нашому місті Спаський, Борисоглібський та Успенський собори, а також будівлю Колегіуму. Багато пам’яток архітектури, що постраждали в роки Другої світової війни в Москві, Ленінграді, Києві, Полоцьку, Смоленську та Пскові, дослідив і відновив Петро Дмитрович. Наприклад, у 1960 році з його ініціативи Свято-Андроників монастир у Москві дістав статус музею давньоруської культури і мистецтва імені Андрія Рубльова. З 1964 року Петро Дмитрович реставрує Крутицьке подвір’я в Москві.

Петро Барановський довгий час працював над створенням “Словника давньоруських архітекторів”. У 1923–1962 роках він зібрав відомості про 1700 майстрів будівельної справи XV–XVII століть.
Помер Петро Дмитрович Барановський 12 червня 1984 року, похований у Московському Донському монастирі. На надгробку напис із Біблії: “Ти – Петро, і на цьому камені…”.

http://naiz1.pp.net.ua/news/petro_dmitrovich_baranovskij_i_chernigiv_120_richchju_vid_dnja_narodzhennja_prisvjachuetsja/2012-02-08-1122

Людмила Нижник, “Чернігів стародавній”

Останні новини Чернігівщини

З 1 квітня 2024 року на Чернігівщині розпочинається нерестова заборона на вилов водних біоресурсів

З 1 квітня 2024 року на Чернігівщині розпочинається нерестова заборона на вилов водних біоресурсів 15:04

З 1 квітня 2024 року з метою охорони нерестовищ у рибогосподарських водних об’єктах та забезпечення сприятливих умов нересту водних біоресурсів, відповідно до Правил рибальства та наказу Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Чернігівській області від 22.03.2024 №45 на Чернігівщині розпочинається заборона добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) на період нересту.

За матеріалами СБУ винесено вирок російському окупанту, який знущався над сім’єю з неповнолітніми дітьми 14:55

За матеріалами СБУ суд виніс вирок військовому рф, причетному до вчинення воєнних злочинів під час тимчасового захоплення частини Чернігівської області.

Державна реєстраторка підозрюється у зловживанні повноваженнями, що спричинило неправомірне вибуття з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення 14:51

За процесуального керівництва Прилуцької окружної прокуратури повідомлено про підозру державному реєстратору однієї із сільських рад Прилуцького району у зловживанні своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки та несанкціонованій зміні інформації, що обробляється в автоматизованих системах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, вчиненій за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362 КК України).

Перекривається рух автотранспорту на перехресті вул. Героїв Маріуполя та Кримської

Перекривається рух автотранспорту на перехресті вул. Героїв Маріуполя та Кримської 14:49

З 27 березня по 16:00 год. 9 квітня. Відповідний дозвіл наданий КП «Чернігівводоканал» на засіданні виконавчого комітету Чернігівської міської ради сьогодні.

 Понад 7 мільйонів гривень – на вирішення екологічних проблем Чернігівщини

Понад 7 мільйонів гривень – на вирішення екологічних проблем Чернігівщини 14:45

Профільна робоча група при Чернігівській обласній раді сьогодні, 26 березня, погодила перелік видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області на 2024 рік.

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини