Диспансер як бастіон необхідної допомоги

22.03.2013   09:18 — Агенцiя

На папері медична реформа проводиться лише у чотирьох пілотних регіонах України. Та про неї гуде кожне місто і село - від лікаря до пацієнта. Як мовиться, що у кого болить, про те й говорять. І, на жаль, це не слова вдячності, а швидше - волання про порятунок.

Адже поки що люди тільки й бачать, як то там, то там закривають медичні заклади, скорочують штати медпрацівників. Тож представники Вільної профспілки медичних працівників України в усіх регіонах стали на захист прав громадян на якісну медичну допомогу й гідну працю. Винятком не стала й Чернігівщина. З медиками цього регіону нещодавно зустрівся голова ВПМПУ Олег Панасенко.

 
Позитивний бік статистики

Робоча зустріч профспілківців відбулася у Чернігівському обласному шкірно-венерологічному диспансері (ОШВД). До речі, весь колектив медичного закладу – члени ВПМПУ, які вже отримали не одну перемогу у відстоюванні своїх прав. Та зосередити всі сили лише на лікуванні пацієнтів вони не можуть: перед ними та їхніми колегами з регіону стоїть черговий виклик під назвою «медична реформа».

За останні 7-8 років Чернігівщина - у лідерах за рівнем дерматологічних захворювань. Така статистика, хоч як дивно, має й позитивний бік: свідчить про високий рівень підготовки фахівців і їхнє відповідальне ставлення до роботи. Тут добросовісно реєструють випадки захворюваності, хоча б легше було оминути цей складний і тривалий процес.

Здавалося б, бажання чиновників якнайшвидше покращити дерматовенерологічну допомогу потрібно лише підтримати. Але лікарі виступили проти цього. І не безпідставно, бо поки що бачать лише бажання фактично ліквідувати диспансер, скоротити штат працівників і знищити систему дерматологічної допомоги. Ось чому вони звернулися до МОЗ щодо недоцільності таких дій. Більше того, колектив Чернігівського обласного дермдиспансеру порушив питання про кримінальну відповідальність за неправомірне проведення реформ. За словами головного лікаря  Чернігівського ОШВД, академіка НАНУ Володимира Максимонька, самовільне реформування - руйнування медичної галузі, і його цілком можна вважати злочином проти людства. Адже у міністерстві на звернення лікарів відповіли, що відпрацювання та апробація моделі реформування системи охорони здоров’я здійснюється відповідно до ЗУ «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві». Тож реформи в інших регіонах, зокрема й Чернігівській області – безпідставні.

Враховувати особливості регіону

Колектив Чернігівського ОШВД не просто виступив проти змін, а й надав конструктивну критику та обґрунтовані пропозиції для влади. Тут думають не тільки про здоров’я пацієнтів свого регіону, а й усієї України. До речі, серед тих, хто потерпає від дерматовенерологічних недуг у державі, понад 50% – безробітні, а 81,6% - соціально незабезпечені. Пересічний українець зазвичай сам не може повністю покрити затрати на лікування. З огляду на це, проводити нині реформи, впроваджувати страхову медицину без відповідного законодавчого та фінансового забезпечення не можна. Також дерматовенерологи закликають зберегти диспансерний метод надання  допомоги.

- Нам розповідають сьогодні, що в області 1,8 дерматовенерологічних ліжка припадає на 10 тис. населення. І це – один з найвищих показників в Україні, - сказав Володимир Максимонько. – Проте, чомусь забувають, що план ліжкоднів виконуємо на 110% - тобто потреба населення лікуватися у диспансері є. Не говорять чомусь і про те, що на 10 тис. населення припадає  0,4 лікарі-дерматовенерологи. А це - найнижчий в Україні показник. Наші лікарі працюють з великим навантаженням. Маємо звертати увагу не на показники в інших областях, а передусім враховувати особливості й потреби нашого регіону.

Неприпустимим медики вважають й бажання місцевих чиновників розділити дерматовенерологічну службу на дерматологів і венерологів – впровадити так звану англійську модель. Адже це призведе до значних фінансових витрат на матеріально-технічну базу, лікувальну і діагностичну апаратуру, медикаментозне забезпечення тощо. Негативно на здоров’ї пацієнтів може позначитися й те, що їм доведеться йти до дерматолога чи венеролога тільки після відвідин сімейного лікаря.

За зміною назви – негативні наслідки

 - Англійська модель формувалася кілька століть, і держава на це виділяла кошти, - пояснив Володимир Максимонько. – У Великобританії майже немає приватної дерматологічної допомоги, бо це – дуже вартісні послуги. Тож сама держава витрачає величезні кошти на лікування громадян. А у нас якщо зараз захочуть розділити дерматологічну службу, то елементарно поділити матеріальну базу не вийде, бо вона й так недостатня. А скільки часу потрібно, щоб наші навчальні заклади випустили сімейного лікаря, який зміг би відрізнити коросту від алергії?

Переформатування обласних і міських шкірвендинспансерів у центри дерматології та венерології медики також не вітають. Фактично принцип надання медичної допомоги населення не зміниться, але будуть інші негативні наслідки. Так, відбуватиметься юридична ліквідація закладу охорони здоров’я і створюватиметься нова структура.

- На перший погляд, просто змінять назви, але за красивим найменуванням стоїть чимало негативних наслідків, – наголосив Володимир Максимонько. –Маємо уже приклад з реформуванням санепідемстанції, яка зникла як юридична структура, а її фахівці були звільнені. Ми ж нічого не знаємо, яким буде штат нових центрів. Окрім того, потрібно буде викладати додаткові кошти на зміну реквізитів, оформлення юридичних документів тощо. На даний час наша держава не така багата, щоб викидати гроші на вітер. Ці кошти доцільніше використати на покращення матеріально-технічної бази, лікувально-діагностичної апаратури і диспансерів тощо.

Окрім того, зменшаться й без того мізерні зарплати медиків. Згідно з чинним законодавством, працівники в шкірвендинспансерах отримують 15% доплати до заробітної плати за шкідливі умови праці. А утворення нової структури може призвести до ліквідації пільг. У загальному підсумку – це негативно позначиться при нарахуванні пенсій.

Турбує питання атестації

Поки чиновники мають намір змінювати систему медичної допомоги, лікарі та профспілки звертають увагу на необхідності розв’язати низку проблем і самі беруться за цю справу. Наприклад, добиваються, щоб стаж для пенсій знову нараховувався за принципом: рік за два. Як розповів Володимир Максимонько, після численних звернень вдалося перерахувати пенсії медикам, але згодом дію наказу булопризупинено, тож віз – і нині там.

Керівника лабораторії Чернігівського ОШВД Валентину Каленську непокоїть питання надання матеріальної допомоги усім медичним працівникам. Адже нині фактично дискримінують біологів та бактеріологів з вищою освітою, санітарок та водіїв диспансеру.

Лікування хворих без участі цих  людей неможливе. Голова ВПМПУ Олег Панасенко відзначив, що нині профспілка працює над тим, щоб не тільки лікар, а й кожен працівник галузі отримував таку допомогу.

- У березні 2011 року організації ВПМУ Львівської області провели акції протесту з вимогою підвищити зарплати та поліпшити умови праці медикам, - розповів голова ВПМПУ. – Під нашим тиском було ухвалено постанову Кабміну про надання матеріальної допомоги для відпусток. Зараз нам потрібно добитися, щоб у ній зникли дискримінаційні нюанси. Для цього є усі підстави: на наш запит МОЗ відповіло, що кожен, хто працює у медичному закладі, вважається медичним працівником.

Турбує медиків і питання атестації. Лише в обласному шкірвендиспансері працює 11 лікарів вищої категорії і 5 –першої. Проте, інколи складається таке враження, що чиновники з власної кишені платять таким спеціалістам, тому й не хочуть атестовувати їх. А у Новгород-Сіверському один талановитий лікар не міг отримати вищу категорію через конфлікт із членом комісії. Атестація також може стати методом тиску на членів незалежних профспілок. Тому в цьому процесі необхідно змінювати підходи. Потрібно оцінювати людей за показниками їхньої роботи й всіляко підтримувати цінних фахівців.

Вирішувати має громада

Сьогодні ВПМПУ – єдина в Україні профспілкова організація, яка не боїться відкрито говорити правду про так звані реформи медичної системи. За словами Олега Панасенка, на позитивні зміни в медицині не закладено кошти в держбюджеті, тож можна дійти висновку, що все робиться лише задля скорочення кількості медичних закладів.

- Торік дохідна частина бюджету зросла на 30% за рахунок скорочення лікувальних закладів, – зазначив голова ВПМПУ. – Та ці кошти не пішли на покращення справ у медичній галузі, не  потрапили до сімейних бюджетів медичних працівників. Тому ми й надалі будемо не тільки критикувати, а й зупиняти медичні реформи та надавати свої пропозиції для реального розвитку галузі.

Зокрема, профспілка наполягає на тому, щоб було збережено бюджетну медицину. Водночас вона підтримує ухвалення законопроекту про страхову медицину. Багато  роботодавців бояться того, що після цього з’явиться додаткове фінансове навантаження. Але профспілківці запевняють, що на 10% буде зменшено відрахування до фонду соціального страхування, і ці кошти  спрямовуватимуться на страхову медицину.

ВПМПУ й надалі продовжуватиме боротьбу за збереження державних лікувальних закладів. Олег Панасенко наголосив, що лише громада має вирішувати, бути чи не бути лікарні. А держава повинна знайти кошти, щоб забезпечити її кадрами і фінансуванням, сучасним медичним обладнанням. В активі вільної профспілки вже не один збережений медичний заклад. Проте, на цьому профспілківці не зупинятимуться й  боротимуться за право усіх громадян на якісну медичну допомогу, а медпрацівників - на гідну працю.