Децентралізація по-польськи: роботодавцем для чиновників є громада

01.10.2016   14:11 — Агенцiя

Як живуть наші сусіди-поляки і чи дійсно децентралізація дієва та на часі для України? Як змінити ставлення людей до управління своїм містом або селищем, і хто насправді є роботодавцем для чиновників? А також про розвиток спроможних громад, читайте у цій статті.

На початку вересня відбувся освітній візит журналістів з різних друкованих та он-лайн ЗМІ до Польщі в рамках проекту «Інституційна підтримка – активізація місцевих ЗМІ в місії інформування про реформу децентралізації в Україні. Під час поїздки відбулися зустрічі з представниками влади, бізнесу, ЗМІ та громадських організацій Катовіце, Вроцлава, Стшеліна та Дзержонюва. А також побували у закладах освіти, культури, туризму, на підприємствах та об’єктах, проекти яких були реалізовані польськими громадами після реформи децентралізації.

Зустріч з пані Доротою Павнук, яка виконує функцію бургомістра міста та гміни Стшелін, відбулася у приміщенні міської ради, де українських журналістів привітно зустрічали кавою та тістечками. Під час всіх спілкувань ми переконалися, що польські господарі дуже гостинні і щирі. Особливо у тому, що стосується популяризації громад та гмін. У кожному слові, жесті та сувенірі відчувалася гордість за свою громаду і територію, за власні досягнення та здобутки. І їм дійсно є чим пишатися.

Гміна Стшелін, як приклад…

Гміна (базова одиниці місцевого самоврядування) Стшелін є прикладом того, як із звичайного містечка та прилеглих сіл зробити цікаву місцевість, із історичних руїн – привабливості для туристів, а відпрацьований кар’єр використовувати із користю та задля безпеки нації. Але про все по порядку.

Гміна Стшелін – це міська і сільська гміна, яка знаходиться у Нижньоселезькому воєводстві, у Стшелінському повіті. Всього на її території проживає 24 тисячі населення, з них 12 тисяч у місті Стшелін і 12 тисяч у населених пунктах, які мають статус солецтва (або в містах "мікрорайони", "дільниці" – створені ґмінами і є їхніми допоміжними одиницями). Цікаво, що у Польщі всі населені пункти відмінні від міста називаються селами.

Гміною управляє бургомістр, якого обирає громада на прямих виборах. Жителі, обираючи бургомістра, самостійно задовольняють спільні потреби місцевої громади.

Як зазначила Дорота Павнук, для бургомістра найважливіше те, що він не править, а управляє за співучасті громадян. «Роботодавцем для бургомістра та чиновників є жителі гміни. Щоб забезпечити контакт із громадою створюються допоміжні органи місцевого самоврядування. Тому у кожному із 36 населених пунктів, які входять до складу нашої гміни, маємо солтисів, а місто поділено на 6 мікрорайонів, якими управляють голови. Ці люди – мої найближчі помічники. Вони знають, які потреби є в кожному конкретному селі і мікрорайоні міста», - розповіла пані бургомістр.

Серед основних завдань гміни – благоустрій території, управління нерухомим майном, охорона навколишнього середовища, утримання та забезпечення роботи водопроводу та каналізації, дорожньої інфраструктури, утримання початкових шкіл та дитячих садочків, закладів культури, бібліотек. А також гміна відповідає такі сфери: охорону здоров’я, соціальну допомогу, охорону порядку та безпеки громадян, тощо. Всі завдання та обов’язки гмін чітко визначені законодавством.

Фінанси гміни

Основне джерело наповнення бюджету гміни – це місцеві податки і збори. А також фінансування з державного бюджету, цільові та загальні дотації, тощо. Для гміни Стшелін на першому місці – податок на нерухоме майно та частина податку на доходи фізичних осіб. Грошей завжди не вистачає, розповідає пані Дорота Павнук. За її словами доход гміни за 2015 рік склав 71 мільйон злотих (біля 16,5 млн.євро), а видатки на 2016 склали 69 мільйонів (16 млн.євро).

Майже 40% видатків – це витрати на утримання освітньої сфери, далі йдуть соціальна сфера, утримання мерії, комунальне господарство, і т.д.

Практично всі органи місцевого самоврядування стикаються із проблемою недофінансування освітньої галузі. Наприклад, на підвезення дітей до школи держава виділяє цільову дотацію. Але для гміни Стшелін на цю програму потрібно 21 мільйон злотих, а дотація становить 13 мільйонів. Різницю доводиться компенсувати із місцевого бюджету.

Але такі фінансові невідповідності не заважають здійснювати інвестиційні проекти у освітню галузь. Бургомістр Стшеліна розповіла, що у школах гміни постійно проводяться роботи із поліпшення умов для учнів. Наприклад, у гімназії № 2 був збудований ліфт для дітей з обмеженими можливостями, у іншій школі з’явився стадіон та багатофункціональний спортивний зал. Силами гміни було побудовано дитячий садочок.

Звичайно, що на всі задуми та проекти грошей не вистачає. Керівниці громади доводиться нелегко, адже вона як найнятий менеджер має переконати жителів, що проект є необхідним і важливим, особливо якщо він надто дорогий, а результатів неозброєним оком не видно. Таким для гміни Стшелін – є проект громадської каналізації та водовідведення. «Оскільки ми знаходимося у Європейському союзі, то маємо виконувати умову, щоб всі населені пункти з населенням більше 2000 мешканців мали водовідведення і каналізацію», - пояснює пані Дорота Павнук.

Вільні економічні зони та інвестиції

На території гміни згідно польського законодавства можуть створюватися вільні економічні зони. Це спеціально виділені для розміщення промислових підприємств території, де діють спеціальні умови для ведення бізнесу (пільгові податки, налагоджені інженерні мережі та комунікації, транспортні розв’язки, тощо).

Причому в умовах безробіття та постійного пошуку додаткових надходжень гміни Польщі конкурують за інвесторів і намагаються створити якомога вигідніші умови для підприємців. Адже завдяки приходу інвестора місцевий бюджет поповнюється грошима, а мешканці громади отримують роботу.

У Стшелінській гміні діє така зона. На території працюють цукровий завод із німецьким капіталом, підприємство з виробництва картоплі фрі для фаст-фуду, а також фірми із чеським (видобуток граніту), іспанським та італійським капіталом.

Солецький фонд та громадські проекти

У бюджеті гміни щороку закладається певна сума грошей на проекти від громадян. І жителі на сільському сході визначають на що витратити ці кошти. Базовою умовою для громадських проектів є те, що вони мають служити покращенню якості життя у селі і бути в рамках повноважень гміни.

Процедура конкурсу проектів – проста. На сходах солецтва, які відбуваються восени, громадяни обговорюють пропозиції, обирають кращі і передають протоколи цих засідань керівництву гміни. Далі відбувається експертиза пропозицій щодо їх відповідності умовам, і за їх виконання ці проекти включаються до місцевого бюджету на наступний рік.

  «Сільські жителі дуже розсудливо і ефективно використовують ці кошти. У селах будуються вуличні майданчики для занять фізкультурою і спортом, ремонтуються дороги та освітлення. Також частина грошей призначається на інтеграцію села: організацію свят та різних заходів для жителів. А також подарунки до свят для дітей. Останнім часом стали популярними поїздки-екскурсії всім селом», - розповідає пані бургомістр.

Солецький фонд створюється за рахунок власних фінансів гміни і використовується лише на сільських територіях. Держава може компенсувати від 20 до 40 відсотків цього фонду у бюджет громади. З бюджету гміні Стшелін на солецький фонд виділяється 500 тисяч злотих (117 тисяч євро).

А для жителів міста у Стшеліні вже другий рік діє парципаторний бюджет, який також фінансується за рахунок місцевих фінансів і становить 500 тисяч злотих. Розподілення цих коштів проводиться за допомогою громадських слухань. «Це ще один важливий елемент співпраці з громадянами», - зазначила Дорота Павнук.

Бургомістру подаються заявки, які мають отримати підписи жителів міста. І реалізовуватися ці проекти мають тільки на території міста Стшелін. Потім відбувається перевірка і в разі відповідності проводиться голосування серед жителів міста. Віддати свій голос на підтримку тієї чи іншої ініціативи містяни можуть або через інтернет, або заповнивши бюлетень у адміністрації.

Проекти дуже цікаві. Вони не обов’язково узгоджуються з намірами міської влади. «Депутати або бургомістр не запропонували б виконання деяких завдань, а тут потрібно їх профінансувати оскільки жителі за них проголосували. Як приклад, минулого року жителі вибрали будівництво тенісного корту. Ми трохи модернізували цей проект, оскільки можна було додатково залучити кошти міністерства спорту Польщі, і робимо так, що в літній період це буде корт, а у зимовий період – льодовий каток», - розповіла пані бургомістр. За її словами окрім тенісного корту з ковзанкою за ці півмільйона змогли профінансувати ще й ремонт дороги до одного з мікрорайонів міста.

У 2016 році на конкурсі проектів перемогли проекти будівництва стадіону у великому мікрорайоні та облаштування гайд-парку. За словами Дороти Павнук такі ініціативи дуже потрібні, бо дітям треба мати можливість грати на спеціальних майданчиках, а не на вулиці.

І хоча такі проекти не дуже подобаються владі, бо потім треба шукати фінансування для їх утримання. А це суттєві видатки для місцевого бюджет. «Але люди проголосували, запропонували – мусимо виконати», - наголосила пані бургомістр.

Місто граніту та історії

Стшелін, як наголошувалося під час презентації, - це місто граніту. На території міста знаходиться найбільший кар’єр по видобутку породи і працює завод. На сьогодні це ефективне підприємство із чеським інвестором і є найбільшою каменоломнею з видобутку граніту у Стшелінському повіті. Цю породу використовують для будівництва доріг, ритуальних пам’ятників і т.д. Навіть деякі прикраси та дрібнички (брелоки, сувеніри) у Стшеліні місцеві майстри виготовляють із граніту.

Цікаво, що відпрацьовані кар’єри, де вже не ведеться видобуток граніту, використовують для навчання польських гірських військ. Тут проводяться тренування із скелелазіння, пірнання з висоти, тощо. 

На території міста знаходиться вежа з оглядовим майданчиком. Цю історичну пам’ятку було вщент зруйновано разом із іншими міськими будівлями під час другої світової війни. І лише через 60 років були розпочаті роботи по її реконструкції, які тривали шість років. Сьогодні це одне з улюблених місць для туристів, де можна дізнатися історію міста. Крім того у вежі працюють виставки та музейні експозиції.

Оксана Стельмах