ЗМІ: у нас і за кордоном
У травні делегація українських та білоруських журналістів мала змогу відвідати країни Вишеградської четвірки для обміну досвідом. Представники медіа побували в Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині. Пропонуємо Вашій увазі враження від почутого та побаченого.
Кому потрібні газети?
Зустрічі у Варшаві здебільшого стосувалися друкованої преси. Журналісти зустрілися зі своїми колегами з “Газети Виборчої”, експертами, редакторами просвітницьких видань. Тенденція зменшення попиту на газети та журнали присутня в усьому світі, Польща не виключення. Прогрес техніки великі об’єми інформації даються в знаки. Навіть такі друковані монстри, як “Газета виборча” поступово зменшують тиражі. За словами польських медійщиків зараз “Газета Виборча” виходить тиражем близько 230 тисяч, хоча були часи коли цифра була вищою за мільйон. Для підняття рівня збуту дарують разом з газетою побутові дрібнички, сувеніри тощо.
ЗМІ і держава
В Україні і Білорусі досі живуть комунальні друковані ЗМІ. В країнах східної Європи цього явища вже немає. Газети і журнали є комерційними і орієнтуються на прибуток, а тобто на читача. Наші ж комунальні ЗМІ іноді навіть рекламу лінуються розміщувати, бо живуть на кошти місцевого бюджету. Очевидно, є потреба в роздержавленні. В Україні вже запускаються пілотні проекти, деякі державні ЗМІ скоро підуть у незалежне плавання. В Білорусі про роздержавлення навіть і не думають.
В то й же час державні радіо і телебачення в Європі залишаються і почувають себе досить непогано. У нас же державне радіо і телебачення залишають бажати кращого: роздуті штати, низька оперативність і якість, відсутність зацікавлення у глядача.
Ще одна особливість Європи: надання грантів на видання просвітницької й якісної аналітичної інформації. Шкода, що часто вони не можуть жити навіть за умови самоокупності.
Незалежність українських видань також ставиться європейцями під сумнів із-за політичної заангажованості їх власників. Так повелося, що наші “олігархи” часто використовують свої медіа-активи в цілях впливу на електорат. Зі слів польських журналістів – це не є нормальним явищем.
ЗМІ
ЗМІнюють
ЗМІст
Максимально коротко – це тенденція майже для усіх матеріалів ЗМІ. Телебачення скорочує відео сюжети, газети зменшують число знаків в статтях на користь фото. Все просто – інформації дуже багато, а часу на неї стільки ж. Читачі сприймають тільки заголовки, максимум лід. З іншого боку, виникає потреба в якісній професійній інформації. Саме тому розвиток прослідковується в сфері спеціалізованих видань. Але слід зауважити, що аудиторія в цьому сегменті малочисельна і вибаглива. Тут також є велика потреба в дозуванні інформації та візуалізації. Тут стає в нагоді інфографіка, яку вже можна назвати окремим особливим видом подання інформації.
Ну і звичайно – “жовтіємо”. Чи то аудиторія потребує, чи то ЗМІ так привчають аудиторію – не зрозуміло. Але факт: усі ЗМІ все більше пишуть про смерть, скандали, секс і знаменитостей. Європейські ЗМІ – яскравий тому приклад.
Його Величність, Інтернет!
Жодна розмова з представниками європейських медіа не обійшлась без теми впливу інтернету на сферу медіа. Жодна. Третина планети вже користується інтернетом, а в країнах ЄС вже далеко за половину населення. Усі традиційні ЗМІ прагнуть інтегруватися з цим процесом. Кожен засіб масової інформації вважає за необхідне мати свій сайт і сторінки в соц. мережах. Це зрозуміло і ефективно. І Україна, як і Республіка Білорусь, активно розвиваються в цьому напрямку. Було дивно чути, що обласна газета і обласний телеканал в Угорщині тільки недавно створили інтернет-ресурси і ще жодної копійки на них не заробили.
Отже!
Ми є свідками революції медіа, де рулять лаконічність, яскравість та інтернет. Або ЗМІ змінюється, або помирає… Вже скоро! В усьому світі!
Проект був реалізований за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду та Міжнародного фонду «Відродження».
Рись Олександр
Останні новини Чернігівщини
365 пожеж в природній екосистемі Чернігівщини з початку року: чому виникають та як запобігти 18:11
«До речі, це майже в два рази більше, ніж за аналогічний період минулого року (186 надзвичайних ситуацій), – повідомив на брифінгу в офіційному медіацентрі ОВА Олександр Бобро, заступник начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України в області. – 356 із них – суха трава та сміття на відкритих територіях, а 9 пожеж – це лісові масиви та насадження».
Бізнес, який постраждав під час ракетних ударів 17 квітня, може отримати грант на відновлення від МОМ 18:08
Міжнародна організація з міграції (МОМ) в рамках проєкту «Життєздатність+ Економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від війни», що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через Банк розвитку KfW, допоможе чернігівським підприємцям.
На Чернігівщині до 11 років позбавлення волі засуджено двох російських військових, які катували та жорстоко поводились з цивільним 18:03
Поліція завершила досудове розслідування та скерували до суду провадження, щодо двох російських військовослужбовців, які 6 березня 2022 року затримали цивільного місцевого мешканця у селі Слобода Чернігівського району. Чоловіка тяжко побили та погрожували спалити живцем.
Майстер–клас для спортивної спільноти Чернігівщини від володаря першої олімпійської медалі на Чернігівщині Олександра Батюка 18:01
Цьогоріч виповнюється сорок років з часу проведення XIV Зимових Олімпійських ігор у місті Сараєво (на той час Соціалістична Федеративна Республіка Югославія). Тоді у далекому 1984 році на цих престижних міжнародних змаганнях наш земляк, відомий український лижник Олександр Батюк виборов срібло у складі команди з лижної естафети 4х10 км.
На Чернігівщині запрацювали одразу дев’ять поліцейських станцій 11:39
Сьогодні в Остерській ТГ та ще у восьми громадах області розпочали роботу нові поліцейські станції. Допомагати, дбати про безпеку і захищати місцевих мешканців відтепер будуть дев’ять поліцейських офіцерів громад.
© 2005-2024