Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: Публикации http://monitor.cn.ua/ Інформ-агенція «Чернігівський монітор» http://monitor.cn.ua/i/sm-logo.png Чернігівський монітор http://monitor.cn.ua/ Другий розподіл субвенцій: скільки коштів цього разу надійде Чернігівщині http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/89631 Чернігівщина отримала 60 мільйонів гривень до тих сорока, що були виділені Кабміном у травні цього року. Це 3,5% від усієї суми субвенції і майже 62 грн на кожного мешканця області. Публикации article Thu, 23 Sep 2021 10:10:57 +0300 Тож, регіон займає позицію «посередині» серед областей країни: найбільше отримала Дніпропетровська область – 180 млн грн, найменше – Луганська, усього 2 млн грн. Десята частина коштів надійде до обласного бюджету. Найменше отримає  Новгород-Сіверська міська територіальна громада – лише 100 тисяч грн. Щодо округів, то левову частку спрямували до округу №209 – 17,45 млн грн, округ №205 отримав найменше – 3,5 млн грн.

Субвенція на соціально-економічний розвиток – це грошова допомога місцевому бюджету з боку державного бюджету, яка повинна йти на фінансування певного об'єкта інфраструктури, що є важливим для розвитку громади. На жаль, розподіл відбувається у «ручному режимі», а ключовий вплив на визначення переліку об’єктів, які будуть фінансуватися, мають народні депутати. Тож практика фінансування актуальних регіональних проблем залишається механізмом піар-кампаній народних обранців. ОПОРА проаналізувала, як розподілені субвенції у 2021 році та на які з напрямків витрачаються кошти платників податків.

Тематика субвенцій

Як і під час першого розподілу коштів, на медичні заклади припало найбільше субвенцій – 21 із 47 загалом. Це обійдеться платникам податків у 32 млн грн, або 53,5% від загальної кількості коштів. На заклади освіти спрямують 12 субвенцій загальною вартістю 13,6 млн грн (22,7%). Сфера ЖКГ та інфраструктури отримала 11 субвенцій. У грошовому еквіваленті це складає 8,6 млн грн (14,4% відповідно). Дві субвенції виділили на дитячі та спортивні майданчики. Загальна вартість – трохи більше 628 тис. грн (1,1%). Лише одна субвенція припала на соціально-культурну сферу, але вартістю 5 млн грн, що складає 8,3% від загальної суми субвенції. На ремонт доріг субвенції на Чернігівщині у 2021 році не передбачені.

Субвенції в округах

У Чернігівській області всі шість округів отримали додаткове фінансування у формі субвенції. Найбільше субвенцій і коштів отримав округ №209 – 18 інфраструктурних об’єктів будуть дофінансовані загальною вартістю 17,45 млн грн. Округ №208 отримав 14 субвенцій на 12 млн грн.  На третій позиції округ №207 – 6 субвенцій на 10 млн грн. Три округи – №205, 206 та 210 мають по три субвенції різною вартістю – 3,5 млн грн, 7,66 млн грн та 9,4 млн грн відповідно. ОПОРА проаналізувала, хто з народних депутатів і як саме залучає ці кошти.

В окрузі №205 обраний народним депутатом IX скликання Олег Семінський
(фракція партії «Слуга народу»). На своїй Facebook сторінці в дописі від 28 липня народний депутат привітав чернігівців із отриманням чергового траншу грошової допомоги. За словами народного обранця, вже вдруге за його сприяння на Чернігівщину залучено додаткові кошти у вигляді держсубвенцій.

Округ отримав найменшу кількість коштів – усього 3,5 млн грн. Куди ж їх спрямують? 2 субвенції на медичні заклади. Загальний розмір фінансування – 3,1 млн грн. Витратять їх для придбання системи візуалізації для комунального некомерційного підприємства «Чернігівський медичний центр сучасної онкології» Чернігівської обласної ради та реконструкції будівлі для влаштування лабораторії полімеразної ланцюгової реакції по вул. Волковича, 25 в м.  Чернігів» (Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради). Решта грошей – 400 тис. грн підуть на дитячі і спортивні майданчики, а саме «Капітальний ремонт дитячих майданчиків ЗДО №77 «Дельфін» м. Чернігів, вул. Захисників України, 15», м.  Чернігів. Олег Семінський на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook неодноразово зазначав, що саме за його підтримки були залучені кошти для обласної лікарні Чернігова.

206 округ, де народним депутатом обраний Антон Поляков (член депутатської групи «Партія «За майбутнє»), отримав 3 субвенції загальною вартістю 7,66 млн грн. Одна субвенція на 2 млн грн – на медичні заклади, а саме для придбання двох санітарних автомобілів та медичного обладнання до них для Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради, м. Чернігів, вул. Пирогова, 16. Ще одна на 2,5 млн грн – на заклади освіти – для капітального ремонту спортивного залу Чернігівського ліцею № 32, за адресою: м. Чернігів вул. Шевчука, 11. Третя субвенція розміром в 3 155 764 грн спрямована на ЖКГ та інфраструктуру – «Будівництво централізованої каналізації вулиць Московська (від будинку №46 до вулиці Кримської); вулиці Перемоги (від будинку №13 до вулиці Кримської); вулиці 21 вересня (від будинку №21 до вулиці Кримської); вулиці Панаса Мирного (від будинку №11 до будинку №24); вулиці Кримської (від будинку №75 до вулиці Керченської) в м. Чернігові» (Коригування) (ІІІ черга будівництва).

Щодо округу №207 (у Верховній Раді IX скликання його представляє Максим Зуєв, фракція партії «Слуга народу»), то він отримав 6 субвенцій на 10 млн грн. Їх витратять на такі напрямки:

    5 субвенцій спрямують на медичні заклади: для Комунального некомерційного підприємства «Коропська центральна лікарня» Коропської селищної ради для придбання апарату штучної вентиляції легень витратять 360 тис. грн, для придбання автоматичного біохімічного аналізатору – 450 тис. грн. Придбання цифрового рентгенапарату (флюорограф) обійдеться платникам податків у 2 млн 350 тис. грн. Ще одна лікарня – Комунальне некомерційне підприємство «Семенівська міська лікарня» отримала 3,5 млн грн для придбання рентгенівського діагностичного комплексу, а Комунальне некомерційне підприємство «Сосницька лікарня» Сосницької селищної ради – 3 млн 240 тис. грн для придбання рентгенівського діагностичного комплексу (на умовах співфінансування).
    Одна субвенція надійде для закладів освіти. Це проєкт «Придбання спортивного обладнання та інвентарю для Новгород-Сіверської гімназії №1 ім.  Б. Майстренка Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області». Обійдеться він в 100 тис. грн.

На округ №208 (у Верховній Раді його представляє Анатолій Гунько, член депутатської фракції політичної партії «Слуга народу») Кабінет Міністрів спрямував 12 млн гривень (20% від загальної субвенції на область) на 14 бюджетних проєктів. Народний депутат на своїй сторінці у Facebook 23 липня повідомив, що саме за його ініціативою Кабмін виділив другий транш субвенції на соціально-економічний розвиток громад округу. Щоправда у дописі йдеться про 13 субвенцій на 10 млн грн. Про виділення коштів Анатолій Гунько також заявив у соціальній мережі 18 вересня. Йдеться про реконструкцію чинного водозабору в м. Борзна. Нардеп зауважує, що саме з його ініціативи об’єкт включили до переліку на отримання субвенції соціально-економічного розвитку. На нього з державного бюджету вже виділили майже 1 млн 351 тис. грн.

Проєкти, які отримали підтримку держави у 208 окрузі мають різну тематику:

    3 субвенції на медичні заклади. Це капітальний ремонт внутрішніх приміщень сільської лікарської амбулаторії КНП «Батуринський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (1 688 944 грн), придбання відеогастроскопу з колоноскопом для КНП «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради (2 млн грн), капітальний ремонт будівлі КНП Талалаївська центральна лікарня Талалаївської селищної ради із заміною віконних та дверних блоків (3 млн 100 тис. грн);
    9 проєктів ЖКГ та інфраструктури: придбання трактора – 1 шт. та комплектуючого обладнання (причеп 2 ПТС-4 в кількості 1 шт., лопата відвал для МТЗ в кількості 1 шт., навантажувач фронтальний челюсний в кількості 1 шт., підйомник монтажний в кількості 1 шт.) для Комарівської сільської ради (1 млн 074 тис. грн), придбання модульної роздягальні з туалетами та душовими кімнатами для Талалаївського селищного стадіону (900 тис. грн), водопостачання та водовідведення с. Печі Борзнянського району (25 тис. грн), водопостачання та водовідведення с. Пам’ятне Борзнянського району (25 тис. грн), водопостачання та водовідведення в с. Омбиш Борзнянського району (150 тис. грн); реконструкція в межах відновлення системи вуличного освітлення КТП-304 по частині вул. Василя Прохорського в с.  Щуча Гребля Ніжинського району (146 708 грн), реконструкція в межах відновлення системи вуличного освітлення від КТП-264 по вул. Південна, вул. Ген. Савченка, вул. Ген. Жованика та частині вул. Шкільна в смт Дмитрівка, Ніжинського району (370 759 грн), реконструкція в рамках відновлення системи вуличного освітлення від КТП-234 по вул. Вокзальна, вул. Лесі Українки, вул. Гагаріна та частини вул. Чапаєва в смт Дмитрівка, Ніжинського району (387 239 грн), реконструкція в межах відновлення системи вуличного освітлення від КТП-249 по вул. Садова, вул. Лісова, вул. Яценка, вул. О. Пащенка та частина вул. Шевченка в смт Дмитрівка, Ніжинського району (407 263 грн);
    1 проєкт на підтримку закладів освіти. Реконструкція учбової теплиці Бахмацького закладу загальної середньої освіти І—ІІІ ступенів №5 Бахмацької міської ради (1 497 037 грн);
    1 субвенція на дитячі та спортивні майданчики. А саме придбання та встановлення елементів дитячого спортивного майданчика на території Березнянського опорного ЗЗСО І—ІІІ ступенів Березнянської селищної ради за адресою: вул. Домницька, 18, смт Березна, Менського району вартістю 228 050 грн.

Округ №209 отримав найбільшу підтримку проєктів - 18 інфраструктурних об’єктів на суму 17,45 млн грн. Більшість із цих об’єктів, а саме 9, належать до медичних закладів. Нагадаємо, що Валерій Зуб, народний депутат, обраний по округу №209 від фракції партії «Слуга народу» є головою підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Отже, фінансування отримають:

    9 медичних закладів: на придбання автоматичного гематологічного аналізатора для Рівчак-Степанівської сільської лікарської амбулаторії загальної практики — сімейної медицини Носівського району надійде 199 500 грн. Для КНП «Носівська центральна районна лікарня імені Ф. Я. Примака» Носівської районної ради з метою придбання автоматичного біохімічного аналізатора для виділили 600 тис. грн, на реконструкцію приміщень другого поверху чотирьох поверхової споруди поліклінічного відділення під розміщення маніпуляційної, денного стаціонару та санвузла комунального некомерційного підприємства «Носівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Носівської міської ради – 600 тис. грн, реконструкція приміщень другого поверху чотирьох поверхової споруди поліклінічного відділення КНП «Носівської міської лікарні ім. Ф. Я. Примака» під розміщення адміністративного блоку комунального некомерційного підприємства «Носівський центр первинної медико-санітарної допомоги» - 1млн 500 тис. грн. на капітальний ремонт системи електропостачання з встановленням автономного джерела живлення для потреб закладу Комунальне некомерційне підприємство «Срібнянська центральна лікарня» Срібнянської селищної ради витратять 784 173 грн. Розробка проєктно-кошторисної документації «Заміна вікон і дверей на металопластикові пакети у Варвинському центрі первинної медико-санітарної допомоги Леляківському фельдшерському пункті Прилуцького району» обійдеться в 40 тис. грн, заміна вікон і дверей на металопластикові пакети у Варвинському центрі первинної медико-санітарної допомоги Леляківському фельдшерському пункті Прилуцького району – у 155 тис. грн. Придбання реанімобілю для комунального некомерційного підприємства «Варвинська лікарня» Варвинської селищної ради Прилуцького району вартуватиме 3 млн 50 тис. грн, а придбання реанімобілю для комунального некомерційного підприємства «Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького» Ніжинської міської ради – 2 млн грн.
    8 закладів освіти: на придбання десяти одиниць системних блоків, десяти одиниць моніторів, 10 комплектів — комп’ютерна миша та клавіатура, п’яти одиниць ноутбуків, багатофункціонального пристрою для комунального закладу «Ніжинський фаховий медичний коледж» витратять 170 тис. грн, на придбання десяти одиниць комп’ютерної техніки для комунального закладу «Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької» – 224 590 грн. Реконструкція частини приміщень першого поверху будівлі медичного коледжу під туалет та його підключення до каналізаційних мереж м.  Ніжина обійдеться в 577 068 грн. На Капітальний ремонт глядацьких трибун стадіону Комунального позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа» Носівської міської ради виділили 1 525 895 грн, на капітальний ремонт з улаштуванням санвузла корпусу А2 –ІІ Лосинівської ЗОШ І—ІІІ ступенів – 1 млн 300 тис. грн. Капітальний ремонт даху будівлі Талаївської ЗЗСО Талалаївської сільської ради Ніжинського району обійдеться платникам податків у 2 млн 300 тис. грн, розроблення проектно-кошторисної документації «Влаштування автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, управління евакуацією людей, передавання тривожних сповіщень по будівлі Крутівського ЗЗСО І—ІІІ ст. Крутівської сільської ради Ніжинського району» – у 40 тис. грн, а саме влаштування автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, управління евакуацією людей, передавання тривожних сповіщень – у  380 тис. грн.
    1 проєкт ЖКГ та інфраструктури стане платникам податків у 2 млн грн. Це придбання обладнання та комунального транспорту спеціального призначення, а саме: двох одиниць трактору, двох одиниць навантажувачів фронтальних, двох одиниць причіпу тракторного самоскидного, двох одиниць подрібнювачів гілок, двох одиниць вилкових навантажувачів фронтальних, двох одиниць ковшів-захватів, двох одиниць відвалів для снігу для комунального підприємства «Альянс» Вертіївської сільської ради Ніжинського району.

Про вручення сертифікату на придбання відеогастроскопу з колоноскопом для Ічнянської міської лікарні Валерій Зуб 11 вересня відзвітував на своїй сторінці у Facebook. Депутат зауважив, що при розподілі субвенцій точно знав, що потрібно саме цій лікарні. А також про те, що вручив сертифікати на реконструкцію частини приміщень міської лікарні Носівки під ЦПМСД, капітальний ремонт глядацьких трибун стадіону та на придбання медобладнання для КНП «Носівська ЦРЛ ім. Ф.Я. Примака». «Загальна сума виділеної субвенції становила понад 3,5 мільйони гривень, кошти вдалося залучити з соцеконому. І направлені вони саме на ті напрямки, які довгий час того потребували», – підкреслив народний обранець.

Округ №210 отримав від Кабміну субвенцій на суму 9,4 млн грн. Загалом підтримку здобули 3 проєкти з трьох сфер:

    Медичні заклади – капітальний ремонт внутрішньої системи опалення (заміна котлів) в КНП «Остерська міська лікарня» вартістю 1 млн 400 тис. грн;
    Соціально-культурна сфера – капітальний ремонт приміщень будівлі комунального закладу «Центр культури, дозвілля та спорту» Ладанської селищної ради обійдеться платникам податків у 5 млн грн;
    Заклади освіти – реконструкція з впровадженням комплексних заходів із теплореновації закладу загальної середньої освіти І—ІІІ ступенів №7 коштуватиме 3 млн грн.

Про виділення коштів на своїй Facebook сторінці відзвітував народний депутат Борис Приходько (обраний по 210 ОВО, член депутатської групи «Довіра»). Народний обранець також зауважив, що саме на його пропозицію Кабмін виділив ще 10 млн грн держсубвенції на реконструкцію закладів медицини, освіти і культури в Остерський і Ладанській громадах, а також Прилуках. Не оминув увагою депутат і місто Носівку – зазначив, що частину коштів держсубвенції направить на реконструкцію приміщень поліклінічного відділення Носівської міської лікарні під розміщення маніпуляційної, денного стаціонару та санвузла КНП «Носівський центр первинної медико-санітарної допомоги». Хоч Носівка й входить до округу 209, а не його 210-го.

ОПОРА  й надалі буде слідкувати за тим, як витрачаються кошти з державного бюджету на підтримку проєктів соціально-економічного розвитку. А також за тим, як депутати піаряться на залученні коштів платників податків, особливо напередодні виборів.

]]>
Тактичний урбанізм: створюємо місто для людей http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/89391 Як часто від наших родичів, друзів, знайомих з інших місцин ми чуємо, що Чернігів неабияк змінився за останні роки? І дійсно, він у буквальному сенсі щодня росте і в ширину і вгору. Публикации article Mon, 13 Sep 2021 17:27:13 +0300 Можна побачити багато позитивного: стало чистіше, з’явилися нові локації для відпочинку, центральна частина вже більш пристосована для потреб людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. Роботи з благоустрою киплять, аж гуде!  

Та водночас неозброєним оком видно їхню хаотичність і точковість, що подекуди навпаки погіршує зручність користування публічним простором. Стратегія довгострокового розвитку Чернігова залишається незрозумілою, а тим часом місцеву владу й бізнес більше цікавлять мегапроєкти, що принесуть прибуток або виглядатимуть масштабно. Всі інші питання не на часі.

Дехто скаже, що від нас мало чого залежить. Мовляв, у кого є гроші та повноваження, той і вирішує, яким буде вигляд міста. Насправді ж, є чимало інструментів, якими можуть скористатися громадяни. Першими на думку спадають інструменти місцевої демократії: громадські слухання, консультації, петиції, або ж акції, протести, демонстрації. Але є ще один дієвий спосіб, поки що новий для нас – використання методів тактичного урбанізму.

Насправді це вже поширена світова практика в області міського дизайну та перепланування. Мова йде про своєрідний рух, який допомагає згуртувати громаду і «відвоювати» публічні простори через дії, що не вимагають багато часу та ресурсів, проте мають довгострокову перспективу і роблять місто зручнішим для життя. Таким чином, тактичний урбанізм не тільки змінює його, а й формує в громаді розуміння, що багато чого залежить від самих людей і не треба чекати когось «зверху», поки «вони хоч щось зроблять».

Локальні малобюджетні ініціативи щодо покращення міста стали дуже популярні у світі з початком кризи 2008 року. «Handmade urbanism», «DIY (do it yourself) urbanism», «quirella», «pop-up urbanism» — все це різні назви, що означають рух тактичного урбанізму як реалізації малих швидких перетворень для глобальних змін у громаді в майбутньому.

Наведемо кілька практичних прикладів застосування цього підходу в містах.

«CHAIR-BOMBING»

Головна ідея «chair-bombing» (з англійської дослівно – «бомбардування стільцями») наступна: там, де був пустий шмат асфальту, ставлять вуличні меблі, наповнюючи відповідний простір «життям». Але сенс цієї ініціативи значно глибший. По-перше, вони виготовляються з вторинної сировини, наприклад, непотрібних палет. Таким чином, «chair-bombing» стає екологічним та практичним способом її використання. По-друге, саморобні меблі на вулицях створюють вільні мобільні простори для спілкування та відпочинку громадян, а також туристів, які, в свою чергу, підживлюють міське життя й торгівлю. А ще завдяки цій ініціативі місто збагачується новими об’єктами інфраструктури. Такий метод широко розповсюджений, наприклад, у Нью-Йорку, де всюди розставлені переносні стільці. Ба більше, вони стали його родзинкою!

2C30E690-5166-4D85-AA2C-BB9053C4FB7B

ПАРКЛЕТИ

Маючи на меті збільшення зелених зон, винахідливі тактичні урбаністи “захоплюють” пусті або малопопулярні парковки та створюють нові невеличкі зони відпочинку, кав’ярні, тимчасові ігрові майданчики тощо.

7247F300-1B0E-470D-B827-3D0F86805F77

«АТАКА ЗЕБРАМИ»

Цей прояв тактичного урбанізму характерний для автомобілецентричних міст. Щоб показати муніципальній владі, що пішоходи мають бути головним пріоритетом у транспортній та інфраструктурній політиці, активісти створюють тимчасові «зебри» у локаціях, які, на їхню думку, потребують наземного переходу. Для цього використовують крейду, фарбу, а іноді виготовляють гумові чи картонні об´єкти, щоб надалі їх можна було вільно переміщувати з місця на місце.

D6A07920-1B21-4F87-9382-D84BD5CF5FDC

ВІДКРИТІ ВУЛИЦІ АБО «ДЕНЬ БЕЗ АВТО»

Можливо в когось думка про день без автомобіля викликає паніку, але у цілій низці країн світу є практика перекриття вулиць на один день для руху подібного транспорту на користь пішоходів, велосипедистів, скейтерів, ролерів тощо або ж для проведення різноманітних публічних заходів. Перша подібна акція пройшла ще у 1965 році в американському Сіетлі. Ця ініціатива створює нові виміри міського простору «для людей» та «про людей».

9E8FCE67-5022-4513-AC9E-B59EB81E5D99

СОЦІАЛЬНІ АРТ-ІНТЕРВЕНЦІЇ

Часом через них виникають суперечки: вони є проявами мистецтва чи вандалізму? Проте розміщення художніх витворів та інсталяцій у міському просторі, а подекуди їх трохи агресивне «вторгнення», відіграють важливу роль у тактичному урбанізмі. Адже митці, які створюють неймовірні об’єкти стріт-арту, мають на меті не тільки показати саме мистецтво, а й привернути увагу своїми витворами чи перформансами до соціальних проблем.

6AB56CDC-750B-4079-BDF8-F00F86E31CA0

Підводячи підсумки, можна сказати, що велика кількість прикладів різноманітних громадських ініціатив доводять ефективність тактичного урбанізму, а також його здатність формувати в громадах новий світогляд небайдужого жителя міста. А хіба це не саме те, що так необхідне зараз Чернігову?

З червня цього року громадська організація «Еко Місто Чернігів» у партнерстві з Національним університетом «Чернігівська політехніка» розпочала реалізацію проєкту «Простір DIY», що дозволить переосмислити та осучаснити простір кампусу цього вишу інструментами співучасного проєктування, тактичного урбанізму і вуличного мистецтва. В планах також створити локальний креативний хаб.

9DA55CCF-FEDC-489A-B39C-FB7584F0A786

Також окрім осучаснення кампусу в рамках проєкту відбудеться фестиваль «Простір DIY», на якому будуть презентовані його результати, нові локальні об’єкти інфраструктури та арт-об’єкти. Гості заходу зможуть навіть взяти участь у майстер-класах з апсайклінгу та переробки пластику. Тому щоб не пропустити головну подію осені, слідкуйте за новинами громадської організації «Еко Місто Чернігів» та проєкту!

Впровадження останнього в цьому році стало можливим завдяки підтримці «Українського культурного фонду», проте будемо сподіватися, що подібні ініціативи в майбутньому набудуть ширшого застосування серед чернігівців.

Проєкт «Простір DIY» реалізується ГО «Еко Місто Чернігів» у партнерстві з Національним університетом «Чернігівська політехніка» за підтримки Українського культурного фонду.

джерело

]]>
Соціально-економічне становище Чернігівського району в січні–червні 2021 року http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/89225 Публикации article Mon, 06 Sep 2021 13:53:39 +0300 Про стан економіки та соціальної сфери Чернігівського району за шість місяців 2021 року повідомляє Головне управління статистики у Чернігівській області.

НАСЕЛЕННЯ

Чисельність наявного населення в Чернігівському районі, за оцінкою, на 1 липня 2021р. становила 448,5 тис. осіб. Упродовж січня–червня 2021р. кількість жителів району зменшилася на 2958 осіб.
Упродовж січня–червня 2021р. народилися 1256 малюків. Кількість померлих склала 4457 осіб.

РИНОК ПРАЦІ

У ІI кварталі 2021р. на підприємства, в установи, організації (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) району було прийнято 5950 осіб, тоді як звільнено 7499 осіб (відповідно 6,6% та 8,3% середньооблікової кількості штатних працівників). Загалом середньооблікова кількість штатних працівників у ІI кварталі 2021р. становила 90628 осіб    (53,1% від загальної кількості в області).
Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств становила 11146 грн. Це в 1,9 раза більше рівня мінімальної заробітної плати (6000 грн), але на 3% менше середньообласного показника (11492 грн).

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Під урожай 2021р. підприємствами Чернігівського району посіяно 182369 га зернових та зернобобових (22,9% від посівів підприємств області), 90963 га культур технічних (28,7%), 2847 га картоплі, овочів та баштанних (47,7%) і 6719 га культур кормових (19,9%).
У структурі посівів зернових та зернобобових переважала кукурудза (60%), технічних – соняшник (86,9%).
У січні–червні 2021р. підприємствами1 району було реалізовано на забій 2720 т худоби та птиці (у живій масі), у т.ч. 1275 т великої рогатої худоби, вироблено 21022 т молока. У структурі реалізації аграрними підприємствами худоби та птиці на забій частка великої рогатої худоби становила 46,9%, свиней – 53%.
Обсяг вирощування тварин у І півріччі 2021р. становив 2449 т, у т.ч. великої рогатої худоби – 1263 т; свиней – 1110 т.
Станом на 1 липня 2021р. в підприємствах1 району нараховувалося  20470 голів великої рогатої (у т.ч. 8653 корови) та 9405 голів свиней. У районі утримувалося 23,4% загальної кількості в області великої рогатої худоби, 23,2% – корів, 7,5% – свиней.

БУДІВНИЦТВО

У січні–червні 2021р. прийнято в експлуатацію    52816 м2 загальної площі житлових будівель, що на 14,1% більше, ніж у січні–червні 2020р.

____________________
1 Підприємства, які утримують від 100 голів великої рогатої худоби, овець та кіз та/або від 200 голів свиней, та/або від 5000 голів птиці свійської всіх видів.

]]>
Як «закон про ліцеї» вплине на освіту в громадах http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/88881 Аналіз Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти» Публикации article Wed, 18 Aug 2021 17:38:17 +0300 6 серпня Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти», яким оновлено певні правила функціонування профільної школи. Поряд із цим, закон вплинув на вирішення і ряду інших питань. В метушні перед початком навчального року багато хто відніс ознайомлення з новинками на пізніший термін – і прогадав, бо окремі норми змушують діяти вже. З них і розпочну огляд змін.

Реорганізація закладів загальної середньої освіти. Тепер законом «Про повну загальну середню освіту» (абзац 2 частини 2 ст 32) передбачено, що будь-якій зміні шкільної мережі в сільській місцевості має передувати громадське обговорення тривалістю  не менше ніж 1 рік! Тобто проєкт рішення про реорганізацію, зміну типу чи ліквідацію закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості має бути оприлюдненим за рік до прийняття відповідного рішення.

До змін закон не визначав строків громадського обговорення та й вимагав його лише про реорганізації та ліквідації. Тепер же при усіх змінах, включаючи і при зміні типу, або як ми звикли це називати – при «пониженні ступеня» закладу.

Ця норма фактично блокує внесення змін в мережу влітку 2022 року, принаймні значно ускладнює її і здорожчує для органів місцевого самоврядування, бо максимально, що вони зможуть встигнути зробити, то це оприлюднити проєкт рішення в другій половині серпня, а ще ж після майбутнього рішення потрібно буде за 2 місяці попередити працівників про можливе звільнення, та й графік сесій не завжди сприятливий.

Зважаючи на цю норму, засновники, які планують внести зміни в свою мережу закладів загальної середньої освіти, мають зробити це просто терміново до початку навчального року.

Приведення типів закладів загальної середньої освіти у відповідність з законодавством. Жодних змін не зазнала норма Закону України «Про освіту», яка відводила 5 років на переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом. Отже з 28 вересня 2022 року в територіальних громадах не може бути жодних ЗНЗ зі ступенями (звідки і йде поняття «пониження ступеня»), НВК чи НВО. Лише початкові школи, гімназії і ліцеї. На приведення у відповідність або «перейменування» у всіх ще є рік.

Ліцеї. Про ліцеї написано багато, в різних місцях і з різними строками впровадження. Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства. Всі територіальні громади мають право бути засновниками ліцеїв. При цьому їм потрібно виконати умови, визначені в законі:

  • створення безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища відповідно до вимог законодавства;
  • підвезення (у разі потреби) учнів і педагогічних працівників до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку до місця проживання (за потреби) на відстань, що визначається законодавством;
  • забезпечення проживання учнів у пансіонах у разі, якщо час їхнього доїзду до ліцею буде більше норми, визначеної законодавством;
  • забезпечення учасникам освітнього процесу вільного і безоплатного бездротового доступу до мережі Інтернет з характеристиками, що відповідають вимогам законодавства, у приміщеннях закладу освіти, у тому числі у пансіоні;
  • забезпечення здобувачів освіти харчуванням у порядку та відповідно до вимог, визначених Кабінетом Міністрів України.

З 2027 року, коли профільна середня освіта у ліцеях буде здобуватися протягом трьох років, потрібно буде виконувати ще три умови:

  • функціонування ліцею як окремої юридичної особи, відокремленої від початкової школи та гімназії. Однак, за рішенням засновника ліцей зможе також забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, здобуття початкової освіти;
  • функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10-12 років навчання учнів);
  • забезпечення здобуття учнями профільної середньої освіти відповідно до профілів навчання з навчальним навантаженням та з можливістю обрання учнями навчальних предметів (інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів) в обсягах, що визначаються законодавством.

Перелік вимог не є виключним, оскільки вони можуть бути передбачені ще в ліцензійних умовах та в положенні про ліцеї, що його має затвердити Кабінет Міністрів України.

Закон зобов’язує Верховну Раду Автономної Республіки Крим, обласні (з урахуванням пропозицій міських, сільських, селищних рад), Київську та Севастопольську міські ради до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти.

Початкові школи і гімназії. Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають міські, сільські, селищні ради. Обласні чи районні ради не можуть бути засновником таких закладів освіти.

З 2027 року початкові школи мають функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи гімназій. Також окремими юридичними особами мають бути гімназії. Але, як вже згадувалося, за рішенням засновника ліцей зможе забезпечувати здобуття базової загальної середньої освіти і, навіть, початкової.

Також  з 2027 року дошкільні структурні підрозділи початкових шкіл чи гімназій мають розміщуватися в окремій будівлі або відокремленому приміщенні з окремими входом/виходом і територією для вихованців дошкільного підрозділу.

Військово-цивільні адміністрації. Закон вносить до повноважень військово-цивільних адміністрацій населених пунктів на відповідній території прийняття рішень відповідно до законодавства щодо врегулювання правових, організаційних та економічних засад функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти.

На час дії в окремих областях, частинах територій областей військово-цивільних адміністрацій повноваження органів місцевого самоврядування, передбачені Законом України Про повну загальну середню освіту, здійснюють на відповідних територіях військово-цивільні адміністрації.

Безпечне освітнє середовище. Варто зазначити, що засновник має забезпечувати в закладах освіти безпечне освітнє середовище. Законом окремо визначено, що це: сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

Опорний заклад. Законом змінено визначення опорного закладу. Тепер це заклад загальної середньої освіти, що має у своєму складі філії та/або здійснює підвезення здобувачів освіти, педагогічних працівників (за потреби) до цього закладу і у зворотному напрямку, а також забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу, безпечне освітнє середовище та спроможний відповідно до вимог цього Закону забезпечувати здобуття на належному рівні початкової, базової та/або профільної середньої освіти на рівні державних стандартів.

Автор: Сергій Дятленко, експерт з освітньої політики Програми «U-LEAD з Європою»

]]>
Доступний та зручний Чернігів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/87717 Команда Доступно.UA нагородила найзручніші заклади Чернігова. Публикации article Tue, 15 Jun 2021 09:48:41 +0300 У березні 2021 року команда громадської організації Доступно.UA промоніторила міські локації на доступність для маломобільних груп населення (люди з інвалідністю, люди з маленькими дітьми, літні люди тощо).

Команда промоніторила 90 локацій. Серед них адміністративні, заклади громадського харчування, супермаркети, аптеки, банки, торгові центри тощо. Після перевірки їх додали на мапу доступності українських міст, що розвиває Доступно.UA.

«Ми не акцентуємо увагу на тому, що людина на візку. Простір має бути доступним для всіх. Ми спонукаємо до активного життя: щоб люди з маломобільних груп населення не сиділи вдома і повноцінно насолоджувались життям, незалежно від того, чи є у них порушення здоров’я. Це стосується і батьків з маленькими дітьми: ти можеш жити активно, і простір довкола має бути зручним, бо немає людей з обмеженими можливостями — є простір, що обмежує можливості. Коли ти гуляєш, то маєш насолоджуватись містом, а не думати, як подолати перешкоди на шляху» — зазначив засновник організації Дмитро Щебетюк.

Із числа перевірених Дмитро Щебетюк і команда Доступно.UA обрала 15 локацій, котрі нагородила відзнакою ДоступноРекомендує. Заклади, які були нагороджені відзнакою #ДоступноРекомендує: один супермаркет, 5 аптек, 1 відділення банку, 6 кав’ярень та пекарень, один торговельний центр та одна адміністративна локація. Зручність закладів команда визначає за такими критеріями, як вхід (відсутність сходів чи зручний та функціональний пандус), простір всередині, облаштована вбиральня та можливість в принципі скористатися послугами закладу для тих, хто пересувається на візку, з маленькими дітьми та дитячими візочками, літнім людям тощо. Тепер наліпку #ДоступноРекомендує можна буде побачити у Чернігові при вході на закладах, які справді доступні для маломобільних груп населення.

Нагорода #ДоступноРекомендує призначається для найдоступніших локацій, куди представники маломобільних груп населення можуть безперешкодно потрапити та отримати всі потрібні послуги. Мета цього — відзначити безбар’єрні локації, привернути увагу, мотивувати інші заклади та міську владу облаштовувати свій простір так, щоб він був доступним для всіх груп населення, незалежно від рівня їхньої мобільності. Можливості відвідувати потрібні їм локації, спонукатиме представників маломобільних груп населення до активнішого соціального життя та участі в житті суспільства.

]]>
В Україні запустили інтерактивну Карту вакцинації. Чернігівщина посідає 18 місце http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/87265 Інструмент запустила громадська організація "Антикорупційний штаб". Вона доступна за лінком vac.shtab.net. Публикации article Wed, 26 May 2021 14:20:38 +0300 За допомогою Карти жителі як Чернігівської області, так і всієї України зможуть у кілька кліків знайти найближчий пункт вакцинації та ознайомитись із статистикою щеплень на ньому.

Згідно з даними аналітиків ГО “Антикорупційний штаб”, наразі Чернігівська область посідає 18 місце серед 24-х регіонів України за кількістю провакцинованого населення із розрахунку на 10 тис. осіб. У топ-3 за кількістю щеплених від COVID-19 осіб входять Київська, Полтавська та Тернопільська області. Найменше осіб провакциновано на Донеччині, Луганщині та Харківщині.

Карта автоматично обробляє відкриті дані, що публікуються Національною службою здоров'я України. Вона охоплює всю територію України: від маленьких сіл до великих міст (за винятком тимчасово окупованих території), є повністю безкоштовною, має форму зворотнього зв’язку та можливість повідомити про порушення пов'язані з процесом вакцинації в України.

“До Антикорупційного штабу регулярно звертаються зі скаргами на порушення в процесі вакцинації. Це і недотримання соціальної дистанції, і вакцинація в порушення етапів визначених МОЗ, і надмірна утилізація вакцин. Відтепер кожен українець отримав змогу побачити існуючі пункти вакцинації та статистику використання вакцин ними, а також залишити повідомлення про порушення, на яке обов'язково відреагують наші юристи” – зазначив виконавчий директор ГО “Антикорупційний штаб” Сергій Миткалик.

З усіх питань звертайтеся до комунікаційного менеджера ГО "Антикорупційний штаб" Дмитра телефоном 066-900-3222 або електронною поштою dmytro.kalinin99@gmail.com. Будемо раді дати коментар.

Довідково: Антикорупційний штаб — громадська організація, створена у 2014 році. Вона розробляє цифрові інструменти для контролю прозорості та ефективності  роботи органів місцевої влади. Інструмент створено завдяки фінансовій підтримці Посольства Франції в Україні.

Команда Антикорупційного штабу

]]>
Інклюзивність комітетів: практики та виклики регіональної співпраці в Чернігівській області http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/86533 ОПОРА під час регіонального обговорення дізнавалась, як відбувається співпраця на Чернігівщині і чи враховуються пропозиції та ініціативи при розгляді комітетами. Публикации article Tue, 20 Apr 2021 10:28:29 +0300 Згідно з Законом України «Про комітети Верховної Ради України», комітет Верховної Ради України – це орган, який утворюється з числа народних депутатів України для роботи  за окремими напрямами законопроєктної діяльності, підготовки  та  попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України та виконання контрольних функцій.

Для врахування регіонального контексту та представлення інтересів певного регіону депутати співпрацюють з представниками органів місцевого самоврядування, представниками громадського сектору та ініціативними групами, які, у свою чергу, мають змогу через депутатське представництво вносити власні напрацювання та ідеї з метою покращення законодавства. ОПОРА під час регіонального обговорення дізнавалась, як відбувається співпраця на Чернігівщині і чи враховуються пропозиції та ініціативи при розгляді комітетами.

Депутати в комітетах

Чернігівську область у Верховній Раді України ІХ скликання представляють 9 народних депутатів: 6 обрано у мажоритарних округах, 3 пройшли до парламенту за партійними списками. 8 з них є членами комітетів.

Олег Семінський, обраний на окрузі №205 від партії «Слуга народу» є заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг

Антон Поляков (округ 206) - член депутатської групи «Партія «За майбутнє», голова підкомітету з питань дотриманням антикорупційного законодавства у сфері реформування оборонно-промислового комплексу Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Максим Зуєв (округ 207) – член фракції «Слуга народу», голова підкомітету з питань поштового зв’язку Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури

Анатолій Гунько (округ 208) - член депутатської фракції політичної партії «Слуга народу». Не входить до складу будь-якого комітету (обраний на проміжних виборах 25 жовтня 2020 року).

Валерій Зуб (округ 209) – член фракції партії «Слуга народу». Є головою підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Борис Приходько (округ 210) - член депутатської групи «Довіра», член Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Павло Халімон, обраний по списку партії «Слуга народу». Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Сергій Гривко (список) - фракція партії «Слуга народу», голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об'єднань Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Валерій Дубіль (список) – член фракції ВО «Батьківщина», перший заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань технічного регулювання та стандартизації у сфері охорони здоров'я Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування

Створення локальних робочих груп для налагодження співпраці з регіональними стейкхолдерами

За словами помічниці народного депутата Сергія Гривка Олени Котенко, саме в підкомітеті з питань соціального захисту, який представляє народний депутат, створена найбільша кількість робочих груп - 36. Пані Олена наголосила, що одним з методів налагодження співпраці з регіональними стейкхолдерами є  створення  великої кількості ініціативних груп, адже на практиці  ефективно створювати робочу групу на місцях, локально. У ці групи необхідно запрошувати народних депутатів, які представляють той чи інший регіон та працюють у відповідному комітеті, залучати також місцевих депутатів, начальників департаментів та відділів стосовно певного питання. Якщо до депутата звертаються з питань, що не стосуються його комітету, є можливість залучити інших народних депутатів, які можуть лобіювати необхідне питання.

Секретар Менської міської ради Юрій Стальниченко зазначив, що міськрада має досвід роботи з депутатами – представниками різних комітетів, в тому числі і з мажоритарником минулого скликання.

«На сьогоднішній день досить багато питань, які  піднімаються,  стосуються потреби органів місцевого самоврядування змін до законодавчих актів. Якщо це суттєва зміна, то її необхідно детально описати  та  вказати, що саме та в яких законах треба змінити і чому, а якщо це, скажімо, менш суттєві зміни, але на сьогоднішній день вони викликають певні незручності у роботі органів місцевого самоврядування, то це може бути звичайне повідомлення навіть на пошту, або в месенджері», - сказав він.

За його словами, рекомендації представників ради беруться до розгляду, є зворотній зв'язок, під час якого  більш детально уточнюються ті чи інші моменти.
Депутати відкриті до взаємодії, але є проблема з комунікацією

Останні 2,5 роки  відбувається активна співпраця та  навчання представників комітетів і підкомітетів, помічників народних депутатів щодо того, як взаємодіяти в округах та здійснювати законотворчу діяльність. Альона  Шешеня, представниця ГО «Об’єднання «Маю право», з власного досвіду засвідчила, що насправді депутати дуже відкриті до того, щоби взаємодія відбувалась. Але на тлі позитивних змін є проблеми  з комунікацією і з умінням використовувати ті чи інші інструменти. Дуже цікавим, на її погляд,  є інструмент комітетських слухань, або парламентських слухань (відтоді, як був введений локдаун, останні не проводились, але це було цікаве джерело інформації для депутатів).

«Депутати приходять раз на п’ять років, а парламентські слухання могли бути і шість, і сім років тому назад. І оформлена потім в постанову інформація і стенограма дають змогу провести аналіз , яку позицію і хто  зберіг, чи  хтось обрав  інші вектори. У ході ознайомлення зі  стенограмою можна побачити, хто виступає - депутати чи міністри, чи запрошені представники регіональної, місцевої  влади, які висловлюють свою позицію. І депутати можуть шукати або помічників у вирішенні тої чи іншої проблеми, написанні чи внесенні змін, чи бачити, де вже є опоненти і дивитись, як з ними вибудовувати лінію комунікації»,  - сказала вона.

Останніх 1,5 року пані Альона бере участь у двох робочих групах при різних комітетах і співпрацює ще з одним комітетом. Зокрема, у робочій групі з розробки Закону України про політичні партії, яка працює на базі Комітету цифрової трансформації, для налагодження комунікації використовуються  всі сучасні інструменти, у тому числі спільний доступ до документів. Це суттєво скорочує час роботи та дає змогу швидше ознайомитись з усіма змінами. Проблема, за словами пані Альони, полягає в тому, що не всі комітети так добре налагоджують комунікацію, але, якщо принаймні ці інструменти застосовувати, багато питань зникає. Якщо організація дуже добре орієнтується у проблематиці і має візію, що треба змінювати,  налагодити взаємодію складно не буде. Якщо  не знати, звідки почати, то треба  починати з сайту Верховної Ради: дослідити  сторінки комітетів, вони мають предмети відання, що допоможе зорієнтуватись, до кого звертатись у тому чи іншому випадку. Ще один варіант - звернутись до приймальні депутата з пропозицією. Головне, за словами пані Альони - це почати.
Стейкхолдерам необхідно мати актуальний та цікавий продукт для роботи комітету

Президент ГО «Поліський фонд міжнародних і регіональних досліджень» Максим Корявець розповів, що 2013 року  організація реалізувала ряд масштабних проектів, результатом яких були рекомендації, що направлялись  на розгляд народних депутатів і відповідних комітетів. У 2013-2016 роках аналітики направляли рекомендації на комітети у письмовому вигляді. Відповіді організація  не отримувала. Інший формат  досвіду співпраці – запрошення на загальнонаціональні конференції депутатів та представників депутатів. Це більш позитивний досвід і пов'язаний він з тим, що ці заходи  проводились у місті Києві, що, за словами пана Максима, дуже важливий аспект - географічне розташування. Втім нинішній досвід взаємодії приносить кращі результати.   Так, одна з аналітичних робіт, яку робила організація через партнерів, була представлена Комітету цифрової трансформації і викликала зацікавлення.

«Перше, що треба робити, це як рекомендація для  регіональних громадських організацій – треба мати продукт, який є актуальним, цікавим і необхідним для роботи комітету», - сказав Максим Корявець.  
Депутати мають більше спілкуватись з людьми та бачити їхні потреби

Громадська організація ГО «Агенція міських ініціатив», яку представляє Тетяна Романова, займається більше локальними, регіональними питаннями, співпрацює з місцевими депутатами та громадами й не часто звертається до народних депутатів. Втім, ділиться досвідом роботи в експертній раді при Міністерстві інфраструктури, де були напрацьовані різні пропозиції з приводу роботи громадського транспорту і формування інфраструктури загалом. Однак, за її словами, з боку народних депутатів не було зацікавленості, тому все залишилось на рівні напрацьованих нормативних документів.

«Я в принципі слідкую за діяльністю деяких народних депутатів у Чернігівській області, і мені здається, що не все так райдужно в плані комунікації з народними депутатами. Сьогодні  на обговоренні присутня лише одна помічниця народного депутата, хоча це дуже важливий захід, коли можна висловити свою власну думку і почути тих людей, ті громадські організації, представників органів місцевого самоврядування і поговорити про важливі питання в регіоні. Я працюю багато з громадами і часто від них чую, що вони дуже рідко бачать своїх депутатів. Було б доречно депутатам інколи «спускатись» із Києва в маленькі громади, невеличкі населені пункти. Там більше спілкуватись з людьми і дивитися, які там є потреби. Існує проблема, що на рівні країни приймаються рішення, які невідповідні для регіону. І коли представники громадських організації спілкуються з людьми в регіонах, отримують інформацію про нереальність впровадження тих чи інших процесів з огляду на невідповідність потребам і можливостям».
Рекомендації, напрацьовані  учасниками обговорення

Народним депутатам варто:
    більш ретельно підходити до підбору помічників на місцях, залучаючи представників ГО, бізнесу та академічної спільноти
    переглянути комунікацію в регіоні, адже вона є дуже слабкою та не дає змоги враховувати  важливі для регіону речі
    налагодити спілкування на рівні найменших населених пунктів
    створювати локальні робочі групи з відповідних питань та опрацьовувати інформаційну складову роботи таких груп.

Стейкхолдерам необхідно:
    для внесення пропозицій залучати всі можливі ресурси: сайт Верховної Ради України, сторінки відповідних комітетів, сайти народних депутатів, партійних осередків, які представляють депутати, безпосередньо приймальні депутатів, куди вносити свої пропозиції
    мати реальний продукт, який буде цікавим для комітетів та буде затребуваний, виходячи з вимог часу
    шукати партнерів, чиї зв’язки дозволять розширити коло спілкування та допоможуть знайти підхід до необхідного комітету чи його представників

https://www.oporaua.org/article/parliament/23022-inkliuzivnist-komitetiv-praktiki-ta-vikliki-regionalnoyi-spivpratsi-v-chernigivskii-oblasti

]]>
41 відсоток населення Чернігівщини оцінили стан свого здоров’я як "добрий" http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/86260 З метою дослідження питань щодо стану здоров’я населення органами державної статистики наприкінці минулого року проведено опитування. Публикации article Wed, 07 Apr 2021 10:24:22 +0300 За його результатами у 2020 р. 41% населення Чернігівської області оцінили стан свого здоров’я як «добрий», 45% – як «задовільний» та 14% – як «поганий».  
В Україні таких осіб 50%, 40% та 10% відповідно.

Повідомили, що хворіли протягом року 820 тис. респондентів Чернігівщини (84% населення). Зверталися за медичною допомогою 778 тис. осіб, серед них 80% до сімейного лікаря в поліклініці, 48% – у поліклініку,    13% – до стоматолога в державній медичній установі.

Мають хронічні захворювання або проблеми зі здоров’ям 40% жителів області. Найбільш поширеними захворюваннями були: гіпертонія, серцеві захворювання, артроз та артрит (54%, 28% та 20% відповідно).

Кожна п’ята особа відчула вплив перенесених захворювань на повсякденну працездатність, а 17% – на життєву активність, тобто можливість займатися фізичною працею, вести активний спосіб життя.

За даними опитування в 97% домогосподарств області хто-небудь з членів потребував медичної допомоги, придбання ліків та медичного приладдя. Разом з тим, респонденти 58% домогосподарств не змогли задовольнити ці потреби через високу вартість ліків (95%) та  медичного обладнання (90%).

Головне управління статистики у Чернігівській області

]]>
Скільки коштів чернігівців витратять органи влади на висвітлення своєї роботи http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/85986 Чернігівські місцеві органи влади закладають щороку сотні тисяч бюджетних гривень на висвітлення свої діяльності. Публикации article Thu, 25 Mar 2021 15:22:03 +0200 З одного боку влада має інформувати громадян про свою діяльність, але з іншого, є  дуже тонка межа між інформуванням та відвертим піаром та маніпуляцією за наші ж гроші.

В ІМІ розбиралися скільки заплановано витратити в 2021 році коштів платників податків на висвітлення діяльності чернігівських обласної ради, адміністрації та міської ради обласного центру. Для цього були надіслані офіційні інформаційні запити до органів влади.

Оскільки в Україні бюджетне фінансування здійснюється бюджетно-цільовим способом, відповідні ради ухвалюють програми на забезпечення висвітлення їх діяльності.

Чернігівська обласна рада 26 січня 2021 року ухвалила Програму розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини на 2021 – 2022 роки, яким передбачено спільне фінансування висвітлення діяльності двох обласних органів влади – державної адміністрації та обласної ради.  
 
Згідно документу,  на поточний рік закладено видатків на  загальну суму 848 тисяч гривень.
З них на розміщення матеріалів про ОДА та обласну раду  в друкованих ЗМІ передбачено 250 тисяч грн., на телебаченні – 300 тис. грн., в інтернеті – 198 тис. грн, ще по 50 тисяч передбачено на замовлення соціальної реклами та на «технічну підтримку» висвітлення в різних видах ЗМІ.

Але оскільки через політичні причини,протистояння в  обласній раді, бюджет області був ухвалений із місячним запізненням, договори на висвітлення діяльності ще не укладались, а   видатки в рамках ухваленої програми   не здійснювалися.

За відсутності річного бюджету, обласна рада  на початку року витратила 49 800 тисяч на висвітлення свої роботи, уклавши договори із традиційним партнером – ТОВ «Чернігівська Деснянська правда», яке до «роздержавлення» було у комунальній власності.


Чернігівська міська рада за сумою витрат на висвітлення своєї роботи наближається до показників обласної ради та адміністрації разом узятих. Так, Програмою  висвітленнядіяльності органів місцевого самоврядування міста Чернігова на 2021 – 2023 роки" заплановано  730 000 грн.  З них 500 тис. грн передбаченою на висвітлення в друкованому ЗМІ, та по 115 тис. грн.  на висвітлення в ефірі радіостанцій та навебпорталах.

Вже не перший рік в тендерах на оприлюднення матеріалів Чернігівської міської ради перемагає  ТОВ «Чернігівська медіа група», яка розміщує друковані матеріали на сторінках газети «7 дней».

Але висвітлення роботи чернігівської міської ради за гроші чернігівців не обмежується друкованими та інтернет ЗМІ. Комунальне телебачення «Новий Чернігів» також фінансується з міського бюджету.

В поточному році на його роботу передбачено 4,2 млн. грн. І хоча офіційно концепціямовлення комунального телеканалу окреслена, як «створення суспільно важливих програм різної тематики,задоволення потреб телеглядачів не тільки в інформації про події у місті, а й укультурологічних, просвітницьких, спортивних, дитячих, розважальнихпрограмах, соціальних проектах», критичної інформації про діяльність міської влади на ньому не побачиш.

Якщо врахувати, що нинішньому міському голові Владиславу Атрошенку належить ще й чернігівських приватний телеканал «Дитинець», компліментарного контенту про роботу чернігівської  міської  влади в інформаційному просторі більше, ніж досить.  

Юрист ІМІ Алі Сафаров про законодавчі передумови витрат органів влади на висвітлення своєї діяльності:  
- Законодавство України, зокрема Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" передбачає, що тут йдеться саме про інформацію "про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб про роботу цих органів;". Тобто саме - про рішення комісій, про те, хто як голосував під виділення землі під чергову забудову тощо. Законодавство не передбачає, що в такій інформації мер урочисто на камери перерізає червону стрічку чи відвідує бабусю тощо - мова саме про офіційну діяльність (яку як раз старанно намагаються приховати, блокуючи доступ журналістів до публічної інформації, сесій рад тощо). Тобто висвітлення потрібно, але потрібно повернутися до первісного розуміння цього висвітлення.

Також немає юридичних вимог до ЗМІ маркувати окремо матеріали органів влади. Однак, в інтересах суспільства було б добре відокремлювати замовний матеріал від власного матеріалу редакції, якщо б це робилося з власної ініціативи ЗМІ, зазначає юрист ІМІ.



Павло Пущенко, регіональний координатор ГО «Інститут масової інформації в Чернігівській області». "Матеріал підготовлено в межах проекту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки FreedomHouse"

]]>
Прогноз розвитку весняної повені у 2021 році http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/85640 Проходження максимумів водопілля очікується на другу половину квітня-початок травня. Публикации article Wed, 10 Mar 2021 08:13:54 +0200 За інформацією Чернігівського обласного центру з гідрометеорології та виходячи з гідрометеорологічної ситуації, що склалася у басейні Дніпра до Київського водосховища та Десни до Києва, та результатів розрахунків за гідрологічними моделями, весняне водопілля 2021 року буде значно вищим за минулорічне та  меншим за норму.

За серединою прогнозованих інтервалів максимальні рівні водопілля очікуються нижчими за середньобагаторічні значення:
-  на Дніпрі – на 0,3-1,0 м,
-  на Десні  – на 1,0-2,5 м,
-  на Сеймі та Снові – на 0,8-1,0 м.

Амплітуда очікуваних підйомів рівнів води (порівняно з відмітками водної поверхні на 9 березня) становитиме:
- на Дніпрі – 1,0-1,2 м,
- на Десні та її притоках Сеймі та Снові – 0,8-1,80 м.

Проходження максимумів водопілля очікується близько та пізніше середньобагаторічних строків (друга половина квітня-початок травня).

Розвиток водопілля супроводжуватиметься виходом води на окремі низькі дільниці заплав Дніпра, Десни та Сейму.    
При проходженні максимумів водопілля  на р. Дніпрі (Ріпкинський та Чернігівський райони) та на р. Десні (Н. Сіверський та Сосницький  райони) можливе порушення транспортного сполучення, перелив річкових вод через понижені ділянки автодоріг місцевого значення.

]]>
Стан туристичної галузі в Чернігівській області тенденції 2015-2020 р.р. та напрямки розвитку http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/85541 Чернігівщина втратила транзитних туристів з Білорусі. Практично зникли туристи з Росії. Натомість розпочався підйом внутрішнього туризму. Публикации article Thu, 04 Mar 2021 12:19:20 +0200 Люди почали більше подорожувати Україною та шукати нові для них локації. Відповідно, зріс потік внутрішніх туристів і на Чернігівщину. Ось тут і виявилось, що наша область не готова до цих змін.

Раніше головними транспортними артеріями були міжнародні автошляхи М-01 (Київ — Чернігів — Нові Яриловичі, на якому знаходиться Чернігів) та М-02 (Кіпті — Глухів — Бачівськ, на якому знаходиться Батурин). Стан дорожнього покриття на цих шляхах був завжди задовільним, а Чернігів та Батурин були вже розкрученими туристичними центрами. Саме вони й взяли на себе більшу частину внутрішнього турпотоку області, хоча загальні показники були нижчі за попередні роки через значне зменшення кількості транзитних туристів з Росії та Білорусі. Водночас показовим був факт, що ті туристичні обʼєкти, які і до 2014 року були орієнтовані на внутрішнього туриста, не зазнали після 2014 році зменшення кількості туристів, а деякі навіть покращили статистику (Качанівка, Тростянець, Седнів, Мезинський природний парк, Новгород-Сіверський).

Через відсутність прямого залізничного сполучення Чернігова з іншими регіонами України більшість туристів в область приїжджало або власним авто, або в складі автобусних груп, що формували турфірми з інших регіонів. Відповідно, зросла тривалість перебування туристів в регіоні. Адже автобусний тур або поїздка на власному автомобілі до Чернігова, наприклад, з Харкова, на відміну від поїздки з Києва, вимагають мінімум однієї ночівлі, а відтак і розширення туристичної програми додатковими обʼєктами відвідування. Тоді значно зросла зацікавленість регіоном з боку турфірм Дніпра, Харкова, Запоріжжя та ін., які давно вже організовували тури до Львова, Закарпаття, Івано-Франківської області, чудово знали ті регіони, але зовсім не орієнтувалися в нашому регіоні.

Зазвичай у програму туру включали лише найвідоміші туристичні атракції (Чернігів, Батурин, Качанівка). Постало нагальне питання поінформованості турфірм і туристів про цікаві туристичні місця та стан доріг до цих обʼєктів. Виникали ситуації, коли турфірми самостійно складали маршрути подорожі, користуючись гугл картами, і вже на маршруті стикались з тим, що деякі ділянки доріг були непроїздні для автобусів. З цього випливали затримки та зміни в програмі подорожі.

Як же змінювалась ситуація за останні пʼять років і минулий рік, особливо враховуючи вплив COVID-19?
В 2016-2017 роках потік в Чернігівську область туристів з інших регіонів України збільшувався. Треба наголосити: не одноденних екскурсантів, а саме туристів, тобто тих, хто залишався у нас більше, ніж на один день. Наша статистика показує, що навіть кияни, які традиційно вранці приїжджали, а ввечері поверталися, все частіше залишались ночувати в Чернігові.
Пояснити це можна тенденцією до збільшення кількості більш заможних туристів. В той же час кількість бюджетних екскурсантів, які раніше приїжджали в Чернігів маршруткою на один день та замовляли індивідуальну екскурсію, скорочується. Тепер такі екскурсанти починають подорожувати в складі автобусних груп, які організовують турфірми Києва. Кількість фірм, які починають організовувати екскурсії Чернігівщиною, зростає. Більш заможні індивідуальні туристи надають перевагу переїздам на власному авто, вони мають фінансові можливості і бажають відпочити у вихідні дні з ночівлею. Ці туристи замовляють індивідуальне екскурсійне обслуговування, бронюють готелі та вечеряють у дорогих ресторанах.

Відчувається загальнодержавний попит на подорожі саме Україною та відвідання нових регіонів, а не тільки традиційних Карпатського та приморського. Загальна тенденція по області після 2015 року така, що поступово збільшувалась кількість екскурсантів та туристів за рахунок збільшення кількості групових автобусних турів з інших регіонів так і індивідуальних туристів на власному транспорті. Поступово збільшується кількість дестинацій, якими цікавляться турфірми та туристи. Крім традиційних і відомих Чернігова, Батурина та Качанівки, збільшується турпотік до Тростянця, Седнєва, Новгорода-Сіверського, Ніжина, Козельця, Міжрічинського парку, Любеча, Мени, Олешні та навіть Добрянки тощо.

В Інтернеті стає більше інформаціїї про туристичні принади Чернігівщини. Зважаючи на зростаючу конкуренцію, турфірми з інших регіонів починають вишукувати маловідомі обʼєкти та розробляти нові, нестандартні цікаві маршрути. Щоправда, деякий спад турпотоку до Чернігівщини ми відчули в 2018 році. Пояснити це можна початком безвізового режиму і переорієнтацією туристів на закордонні подорожі.

2020 рік вніс свої неочікувані корективи. Закриття кордонів сприяло відновленню інтересу до подорожей Україною. Деякі турфірми, які раніше займались виїзним туризмом, вимушені були переорієнтовуватись на організацію автобусних турів у різні регіони країни. Але карантинні обмеження та, власне, ситуація з епідемією не давала можливості набирати великі автобусні групи. Тим паче туристичні обʼєкти періодично зачинялись або ж обмежували відвідування. Практично повністю були відсутні шкільні групи. Як результат в 2020році в області було достатньо значне (до 30%) зменшення загальної кількості туристів.

З іншого боку, зʼявився попит на розміщення в окремих котеджах та відвідування парків, віддалених природних обʼєктів, де можна було відпочити на свіжому повітрі. Головна ж тенденція — це сімейні подорожі на власному автотранспорті. Для прикладу, в Національному історико-Культурному заповіднику “Качанівка” статистика відвідувачів в 2020 році показує незначне зменшення проти 2019 року. І це враховуючи той факт, що заповідник в 2020 році декілька місяців взагалі не приймав відвідувачі. В тому числі на травневі свята, під час яких область традиційно відвідують багато екскурсантів та туристів. А в таких місцях як Голубі озера, Мезинський парк, Міжрічинський парк, сафарі-парк “Беремицьке” була висхідна тенденція щодо відвідуваності.

Наразі вимальовується концепція туристичної філософії області як центру пізнавального та рекреаційного туризму. Все частіше хочеться провести паралелі між Чернігівською областю та такою Європейською країною як Норвегія.
Що ж такого подібного в туристичному плані між регіонами?
 - обидва регіони мають величезну кількість історико-культурних місць і обʼєктів та об’єктів природно-заповідного фонду;
- історичні міста та обʼєкти пізнавального туризму розкидані по всій території регіонів і між ними достатньо значні відстані (Чернігів-Батурин 150 км, Чернігів – Новгород-Сіверський 180 км, Чернігів – Качанівка 180 км; Осло-Берген  - 460км, Берген-Ставангер - 210км, Берген — Олесунн - 425 км тощо);
- в столиці Норвегії Осло (населення 680тис) зазвичай туристи залишаються на одну ніч, а той взагалі не ночують, а після екскурсії містом їдуть далі, щоб переночувати десь в готелі біля фьорду або ж в горах по дорозі в Берген, де, зазвичай, зупиняються на ніч або дві і знову ж таки їдуть далі.

Тобто для того, щоб побачити Норвегію, потрібно постійно переїжджати. Сенсу перебувати довго на одному місці і кожного дня радіально виїжджати на екскурсії немає. Логічніше оглядати цікаві місця подорожуючи з одного місця в інше. На кілька ночей або більше в Норвегії зазвичай бронюють готелі або котеджі біля фьордів з метою відпочити від міста і помилуватися природою, порибалити, або ж на гірськолижних курортах. Тому більшість іноземців відкривають для себе Норвегію у складі автобусних турів.

Для порівняння, сусідня Швеція для більшості іноземців — це відпочинок на гірськолижних курортах або риболовля, а в плані пізнавального туризму — якраз тривале проживання в столиці та радіальні одноденні екскурсії із Стокгольма в Уппсалу, Сігтуну, на архіпелаг, відвідання палаців та замків навколо озера Меларен.

Туристична концепція, подібна до норвезької, вимальовується і в Чернігівській області, яка за розмірами трішки не дотягує до площі такої країни як Молдова і є більшою за Бельгію. Щоб грунтовно подивитись основні туристичні цікавинки, треба постійно переміщуватись по області. Зупинитись в Чернігові і виїжджати з нього на одноденні екскурсії логістично та, відповідно економічно для туриста недоцільно. Для цього більш перспективним виглядає Ніжин, який знаходиться в центрі області.

В рамках одноденної екскурсії в області можна відвідати всього декілька обʼєктів і лише за умови, що екскурсант приїжджає з сусіднього регіону. В області в одному місці на декілька або більше ночей туристи зазвичай зупиняються в котеджах або готелях на території природних обʼєктів біля озер, річок, в лісових та паркових масивах (готель “ШишкINN”, бази відпочинку на Голубих озерах, коттеджі в парку “Беремицьке” та Міжрічинському парку та ін.). Саме така вже сформована концепція туризму в області має стати основою його подальшого розвитку.

Що стоїть на заваді?
На відміну від тієї ж Норвегії, де розгалуджена система доріг в гарному стані та є можливість подорожувати будь де громадським транспортом, у нас ситуація зовсім протилежна. Наприклад, з Чернігова дістатись рейсовим автобусом до Батурин і назад за один день неможливо. З Качанівкою та Тростянцем те ж саме. Дістатись у Чернігів поїздом зазвичай можна лише через Київ. Прямого залізничного сполучення Чернігова з іншими регіонами нема.

Краща ситуація з цим у Ніжина. По суті, єдиним засобом подорожування областю є автотранспорт. Відповідно, на перший план виходить стан доріг за напрямками туристичних маршрутів. Адже незадовільне дорожнє покриття подовжує час переїздів, зменшує кількість часу на відвідання обʼєктів, безпосередньо впливає на вибір традиційного маршруту або ж формування подорожі своїм власним маршрутом.

Дуже проблемним питанням є стан більшості туристичних та історико-культурних обʼєктів. Є велика кількість цікавих, навіть, унікальних місць, які знаходяться в жалюгідному стані: палац Румʼянцева-Задунайського в с.Вишеньки, садиба Дараган («Покорщина») в Козельці, парк Кочубеїв у с.Тиниця та ін. Ця ситуація теж впливає на створення варіантів маршрутів Чернігівщиною.

Нерівномірність розташування закладів розміщення та відсутність вибору між бюджетними та люксовими варіантами розміщення теж зменшує варіанти подорожування. Якщо турист звик ночувати в готелях високої категорії, то навряд чи він зважиться ночувати в тих умовах, які пропонують на території Мезинського природного парку.

Враховуючи вищесказане, при створенні туристичних маршрутів, що турфірмам, що власне туристам потрібно враховувати всі вищезгадані моменти: чи дозволяє стан дороги дістатись того чи іншого обʼєкту, чи не стане розчаруванням той стан, в якому перебувають більшість історико-культурних обʼєктів області, чи є заклади розміщення на бажаному маршруті.

Є купа інших моментів, які додають певних незручностей туристам. Це і неможливість в більшості музеїв розрахуватися платіжною карткою, замовити екскурсійне обслуговування іноземними мовами, відсутність теплих туалетів, не усюди є кафе з належним рівнем сервісу. Це незначні обсяги інвестицій у розвиток рекреаційно-туристичної галузі Чернігівщини. Відсутність ефективної системи органів державного управління галуззю та взаємодії між державою та місцевими приватними/ громадськими ініціативами.

Що потрібно робити?
Спробуємо розподілити вищезгадані проблеми за наступними критеріями:
- питання та проблеми місцевого, локального рівня
- загальнообласні проблеми
- проблемні питання державного рівня
- проблеми, вирішення яких вимагає тривалого часу
- проблеми, які вирішуються в коротко та середньостроковій перспективі
- проблеми, яки вимагають великих фінансових витрат
- маловитратні проблеми
- проблеми, які вимагають першочергового вирішення
- проблеми, вирішення яких можна відтермінувати, адже скоріш за все ці питання зникнуть внаслідок вирішення проблем з інших категорій.

1) локальні проблеми та питання, які не надто витратні і можуть бути вирішені на місцевому рівні силами місцевих громад та керівництва туристичних обʼєктів та закладів за рахунок залучення грантів, спонсорських, бюджетних коштів та спецрахунку в достатньо стислі строки.
Ці проблеми не є вирішальним фактором, який істотно вплине на рішення туриста відвідати той чи інший обʼєкт/місце. А в протилежному випадку додасть туристу лише позитивних вражень, відповідно, гарних відгуків, які формуватимуть позитивний імідж місця для наступних відвідувачів. До них можна віднести наявність безкоштовного Wi-Fi, платіжного терміналу, теплого туалету; можливість взяти аудіогіда іноземною мовою при відсутності штатного фахівця, належний стан під’їзних шляхів. Це ті речі, які відповідають звичайним потребам сучасних туристів.

2) проблеми, які потребують значних коштів. Це реставрація збережених та, за можливості, реконструкція зниклих об’єктів історико-культурної спадщини. Ці питання мають вирішуватись на обласному та загальнодержавному рівнях. Реалізація таких проектів займає багато часу та потребує залучення великих бюджетних та спонсорських коштів. При їх вирішенні необхідно буде визначитися з пріоритетами та першочерговістю.
На нашу думку, в першу чергу треба звернути увагу на ті місця, які вже відомі серед туристів і є знаними туристичними обʼєктами, як, наприклад, Національний історико-культурний заповідник “Качанівка” та потенційно перспективні обʼєкти, що знаходяться на межі зникнення, як садиба Дараганів в Козельці та палац у Вишеньках.
Вдала реставрація таких обʼєктів стане гарним інформаційним приводом для висвітлення в ЗМІ, що піде на користь створенню позитивного туристичного іміджу цих місць і всієї області в державі та сприятиме збільшенню кількості відвідувачів. Створення нових туристичних обʼєктів теж сприятиме розвитку місцевих громад. Наприклад, відбудова деревʼяного замку в Любечі буде чудовим магнітом для збільшеня в селищі кількості туристів. А це спонукатиме місцеву громаду та інвесторів до розширення послуг гостям, створення закладів розміщення та відпочинку і, відповідно, нових робочих місць. Адже поруч є озера та р.Дніпро, можливості для рекреації та риболовлі. Прикладом вдалої реалізації подібного проекту можна вважати фортецю у Батурині.

3) загальнообласною проблемою, яка, на нашу думку, вимагає першочергового вирішення, є стан доріг за напрямками туристичних маршрутів. Психологія туриста така, що він зазвичай вибирає більш комфортний напрямок для подорожі. Наприклад, киянин, який ніколи не був ні в Умані, ні в Качанівці (припустимо, вже після капітальної реставрації) буде порівнювати стан доріг до цих обʼєктів, за наявності ділянки поганої дороги з боку Прилук, поїде по одеській трасі в Умань.
Ще раз зазначимо, що наразі єдиною можливістю подорожувати Чернігівщиною є автомобільний транспорт. Кошти на ремонт доріг в області виділяються постійно, але не завжди ремонт проводять на тих дорогах, по яких їздить туристичний транспорт, або ж ремонт роблять вже після закінчення сезону. Тому бажано за відсутності коштів на проведення капітального ремонту робити поточний ремонт у строки, які передують початку сезонного турпотоку по тому чи іншому напрямку. Для визначення цих строків та напрямків запровадити можливість двостороннього спілкування між представниками дорожніх служб та місцевої туріндустрії. За таких умов цю проблему можна вирішити в коротко- та середньостроковій перспективі.

Інвестиції в такі інфраструктурні обʼєкти як кафе, ресторани, готелі, бази відпочинку та інші заклади розміщення — це прерогатива приватного бізнесу, де успіх залежить від вміння прорахувати доцільність інвестицій та вибору вдалої бізнес моделі. Влада може і повинна сприяти цьому процесу. Що стосується стану історико-культурних обʼєктів та доріг, то вирішення цієї проблеми повністю лягає на плечі влади.
Перш ніж відвідати туристичний обʼєкт, турист має про нього дізнатися, потім захотіти його відвідати, далі спланувати маршрут, яким чином краще дістатися, і тільки на місці може стикнутись з незручностями у вигляді старих туалетів, відсутністю платіжних терміналів.

Алгоритм дій має бути наступний
В першу чергу, на обласному рівні має розпочатися процес ремонту доріг за напрямками туристичних маршрутів та встановлення дороговказів до вже відомих туристичних локацій. Паралельно варто готувати проектну документацію для реконструкції історико-культурних обʼєктів та за можливості розпочинати ремонтні роботи. На місцевих рівня проводити роботу з приведенню музеїв та інших туристичних обʼєктів державної та комунальної власності до сучасних норм та потреб туристів. За вдалої реалізації зʼявиться більше інформаційних приводів для створення позитивного туристичного іміджу та просування маловідомих туристичних місць, збільшиться кількість туристів та зʼявиться попит на послуги харчування, розміщення та ін., що призведе до збільшення інвестицій у цю галузь.

МАРКЕРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ В ОБЛАСТІ:

- збільшення кількості та термінів перебування туристів в області
- розширення географії гостей
- покращення впізнаваності регіону в інших областях
- покращення стандартів обслуговування
- покращення інфраструктури
- розширення географії відвідуваних тур об’єктів в області
- збільшення інвестицій
- збільшення надходження до бюджету

Представники туристичної сфери Чернігівщини:
Олег Герасименко (м.Чернігів),
Олена Самотяжко (м.Чернігів),
Юрій Король (м. Чернігів),
Вікторія Сидорова (м. Чернігів),
Віта Шут (м. Короп),
Віталій Крутий (м. Мена).
 

]]>
Інформація про виконання обласного бюджету Чернігівської області за 2020 рік http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/85388 За інформацією Чернігівської обласної ради. Публикации article Thu, 25 Feb 2021 15:51:08 +0200 ДОХОДИ
Виконання доходів обласного бюджету у 2020 році (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) склало 3 080,0 млн грн (95,2% до річного плану).
З державного бюджету було одержано 1 986,4 млн грн міжбюджетних трансфертів, з місцевих бюджетів області – 23,4 млн  грн, з обласного бюджету Черкаської області – 0,6 млн грн, разом – 2 010,4 млн гривень.
Обсяг отриманих субвенцій і дотацій зменшився порівняно з 2019 роком на 2 580,9 млн грн (-56,2%), через те, що з 2020 року державні соціальні допомоги та субсидії населенню надаються Міністерством соціальної політики України безпосередньо з державного бюджету (у попередні роки обласному бюджету виділялись відповідні субвенції з держбюджету) та у зв’язку з переведенням лікувальних закладів, що надають вторинну і третинну спеціалізовану медичну допомогу, екстрену медичну допомогу, з 01.04.2020 на фінансування Національною службою здоров’я України з державного бюджету.
Доходи обласного бюджету (без міжбюджетних трансфертів) виконані в сумі 1 069,6 млн  грн (97,1% до плану). У порівнянні з 2019 роком вони зросли на 80,3 млн грн або на 8,1%.
До загального фонду надійшло власних доходів (без міжбюджетних трансфертів) у сумі 957,7 млн грн (94,2% до плану). Порівняно з 2019 роком надходження виросли на 94,7 млн грн (+11,0%). Під час планування доходів обласного бюджету на 2020 рік було закладено збільшення планових показників порівняно з 2019 роком на 17,0%. Карантинні заходи та інші обмеження, що запроваджені з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, не дозволили досягти запланованого рівня зростання власних доходів обласного бюджету.
Основним бюджетоутворюючим податком обласного бюджету є податок на доходи фізичних осіб, який надійшов у сумі 823,2 млн грн (90,1% до плану). У порівнянні з 2019 роком обсяг податку збільшився на 72,9 млн грн або на 9,7%.
До спеціального фонду обласного бюджету надійшло доходів  (без міжбюджетних трансфертів) у сумі майже 111,9 млн грн (131,3% до річного плану), із яких власних надходжень бюджетних установ (платні послуги, благодійні внески, гранти та дарунки тощо) – 77,3 млн грн (69,1% усіх доходів спецфонду).

ВИДАТКИ
Видатки обласного бюджету за 2020 рік (з урахуванням міжбюджетних трансфертів, перерахованих іншим бюджетам) здійснені в сумі 3 070,0 млн грн (89,6% до плану 2020 року та 54,3% до рівня 2019 року).
Зменшення обсягу видатків пояснюється переважно тим, що, на відміну від попередніх років, у 2020 році надання державних соціальних допомог та субсидій населенню проводилось Міністерством соціальної політики України безпосередньо з державного бюджету. У 2019 році видатки обласного бюджету на вказані цілі за рахунок відповідних субвенцій з держбюджету становили 2 254,6 млн грн, у 2020 році їх не було взагалі.
Також, через переведення з 01.04.2020 обласних лікувальних закладів на фінансування до Національної служби здоров’я України (державний бюджет), видатки обласного бюджету за 2020 рік на охорону здоров’я зменшились у порівнянні з 2019 роком на 535,1 млн грн або у 2,1 раза.
Видатки загального фонду обласного бюджету здійснені в сумі 1 998,9 млн грн (зменшення внаслідок наведених раніше причин порівняно з 2019 роком становило 2 811,0 млн грн або 58,4%), без урахування трансфертів, переданих іншим бюджетам – 1 570,5 млн гривень.
У галузевій структурі видатків обласного бюджету (без трансфертів, переданих іншим бюджетам) на освіту припадає 42,7% усіх видатків, на охорону здоров’я – 24,0%, на соціальний захист та соціальне забезпечення – 17,2%, на культуру – 9,8%, на фізкультуру і спорт – 3,1%, на інші галузі – 3,2%.
За економічною класифікацією бюджету (з урахуванням одержувачів бюджетних коштів) питома вага видатків загального фонду на заробітну плату склала 74,9%, оплату комунальних послуг і енергоносіїв – 7,1%, медикаменти і харчування – 5,5%, всього на захищені статті – 91,6%.
Видатки спеціального фонду обласного бюджету здійснені в сумі 1 071,1 млн грн та зросли порівняно з 2019 роком на 230,3 млн грн (+27,4%). Зростання відбулось, переважно, за рахунок збільшення видатків, що здійснені за кошти субвенції з державного бюджету на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

КРЕДИТУВАННЯ
У 2020 році  відповідно до чинного законодавства з обласного бюджету  надано кредитів на суму 7,1 млн гривень.
Зокрема на виконання заходів обласної програм підтримки індивідуального житлового будівництва та розвитку особистого селянського господарства «Власний дім»  використано  5,2 млн гривень. За рахунок цих коштів введено в експлуатацію 6 житлових будинків загальною площею 0,6 тис. м², придбано 6 житлових будинків, інженерно облаштовано 2 домогосподарства, надано 22 кредити на розвиток особистого селянського господарства,  в тому числі 3 родинам  учасників АТО.
На реалізацію заходів обласної програми підтримки розвитку житлового кредитування молоді спрямовано 1,9 млн гривень. Чернігівським регіональним управлінням державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» забезпечено житлом 3 молоді сім’ї.

]]>
Очікувані характеристики весняного водопілля http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/85340 Гідрометеорологічні умови, що склались в басейнах річок Дніпра вище Київського водосховища і Десни та очікувані характеристики весняного водопілля 2021 р. Публикации article Tue, 23 Feb 2021 13:21:17 +0200 Упродовж осінньо-зимового періоду 2020-21 рр. у басейні Дніпра та Десни складалися наступні гідрометеорологічні умови:

Погодні умови осіннього періоду.Осінь 2020 року була теплою і переважно сухою. Протягом вересня-листопада середньомісячні температури повітря були вищими за норму на 2-5º. Кількість опадів у вересні склала 26-37 см (40-84% від норми), у жовтні – 47-70 мм (122-196% від норми), у листопаді – 21-49 мм (44-95% від норми).
Зимовий період. 30 листопада по всій території водозбору Дніпра та Десни відбувся перехід середньої добової температури повітря через 0ºC в сторону від’ємних значень, що на 5-13 днів пізніше нормальних строків.

У грудні зберігалась тепла погода з частими опадами різної інтенсивності. Середньомісячна температура повітря у грудні склала 0,7-2,4º морозу і була на 2º вища середніх багаторічних значень.
Кількість опадів за місяць дорівнювала 30-48 мм (62-87% від норми).

У січні переважала погода з підвищеним температурним режимом та опадами різної інтенсивності.
Середньомісячна температура повітря у січні склала 3-4º морозу, що на 3-4º вищевід середніх багаторічних значень.
У цілому за місяць опадів випало 54-68 мм (129-153% від норми).

Снігонакопичення. З кінця листопада і до кінця січня погодні умови мали дуже мінливий характер: періоди похолодань змінювались менш тривалими періодами потеплінь. Сніговий покрив встановлювався, танув, ущільнювався і знову накопичувався.
Стійкий сніговий покрив встановився у другій декаді грудня і до кінця січня процес снігонакопичення був малоактивним.

Під час відлиги 23-27 січня середньодобові температури повітря підвищились до 1-5, ºC тепла, що обумовило активне танення незначного снігового покриву. Сніг залишився лише на верхніх ділянках басейну Дніпра та Десни поза межами країни, а на нижніх ділянках басейну сніг розтанув і відтанув верхній шар грунту.
Черговий затік холоду 28 січня, який тривав до 20 лютого, докорінно змінив умови у басейні. Активне похолодання (до аномальних морозів) супроводжувалося значними процесами снігонакопичення.
Відповідно найбільші його висота та снігозапаси спостерігались за даними снігомірних зйомок 15-20 лютого.

За даними снігозйомки 20 лютогосніг по частинах водозбору залягав висотою 24-50 см, і в середньому по басейну Десни до Чернігова – 36 см.

Середній запас води у ньому дорівнював (у мм і відсотках норми на дату 20.02): у басейні Дніпра до Лоєва 69 мм (147%), Сожу до Гомеля 80мм (170%), Сейму до Мутина 64 мм (131%), Десни до Чернігова 78 мм (160%).

Підстильна поверхня. Зволоження метрового шару ґрунту восени було значно нижчим за норму і загалом в середньому по басейн Дніпра та Десни становило 40-110 мм. Внаслідок нестійкого зимового режиму погоди (танення снігу і дощів у періоди відлиг), у порівнянні з осіннім, зволоження збільшилось і за інструментальними вимірами 10 лютого дорівнювало 190-200 мм, що близько і більше середніх величин.

Промерзання ґрунту. Метеоумови не сприяли значному промерзанню ґрунту. За вимірами 20 лютого ґрунт у басейнах річок промерз на глибину 10-25 см, що менше норми. Грунти у басейнах річок слабо зцементовані льодом, що може призвестидо втрат тало-дощових вод на просочування; коефіцієнти стоку будуть дорівнювати 0,3-0,4.

Льодоутворення. Починаючи з 6-8 грудня на річках області розпочалися процеси льодоутворення. Різке зниження температур з 7 грудня обумовило утворення зажорних явищ на ряді ділянок Дніпра та Десни з різкими коливаннями рівнів води 15-40 см за добу.
З 10 грудня на багатьох ділянках основних річок встановився льодостав і річки перейшли на зимовий режим живлення. Під час відлиг на річках відбувалось послаблення та часткове руйнування льодового покриву. Під час холодних періодів відновлювалися і посилювалися льодові явища. Станом на 22 лютого на річках басейну спостерігається льодостав, місцями з ополонками.

Товщина льоду за вимірами 20 лютого становила 15-30 см, висота снігу на льоду 10 -35 см, а на Десні в районі Новгород Сіверського – 35-50 см.
Водність річок. На річках басейну Дніпра та Десни до початку процесів льодоутворення (7 грудня) відбувалося збільшення витрат води, яке було обумовлено періодичними дощами у жовтні-листопаді, але зупинилося внаслідок льодових процесів. Річки перейшли на зимовий режим живлення, водність зменшилася.
Внаслідок відлиги на початку січня відбулося повторне збільшення водності, зруйнувався і місцями розтанув лід на річках.

На кінець осені водність річок становила 30-80% від норми, станом на 20 лютого збільшилась і приблизилась до середньобагаторічних значень. .Зараз на річках зберігаються малозмінні витрати.

За висотою поточні рівні води на Десні та її притоках нижчі від середніх рівнів зимової межені і вищі ніж найменші рівні зимової межіні за багаторічний період спостережень. На окремих ділянках Дніпра, Десни та Сейму поточні рівні близькі до середніх меженних, внаслідок утримання зажорів на ділянках цих річок.
Виходячи з гідрометеорологічної ситуації, що склалася у басейнах річок Дніпра та Десни упродовж осінньо-зимового періоду 2020-2021 рр. та за нормального розвитку гідрометеорологічних процесів у березні – квітні, весняне водопілля 2021 р. буде значно вищим за минулорічне і може бути подібним до повені 2018 року. При цьому треба враховувати, що снігонакопичення може тривати і у березні (наприклад, як було у 2010, 2013 рр.).

За максимальними рівнями водопілля 2021 р. очікується:
– близькими до норми на р. Дніпрі;
– нижчими за норму на р. Десні та р. Сеймі.

Загальна амплітуда підвищення рівнів води над поточними відмітками становитиме на ділянці Дніпра від с. Неданчичі до с. Дніпровського – 1,2-1,7 м; на р. Десні – 1,5-2,0 м, на р. Сеймі- 1,0-1,5 м, на р. Снові – 0,9-1,1 м.

Чернігівський обласний центр з гідрометеорології

]]>
Як спрацювало міжрегіональне управління Міністерства юстиції на Чернігівщині? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/85274 Відбувся публічний звіт керівника Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за 2020 рік. Публикации article Sat, 20 Feb 2021 11:36:11 +0200 Під час заходу були підведені підсумки роботи підпорядкованих органів юстиції за минулий рік та виділені основні досягнення установи.

Визначальною рисою 2020 року для Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), яке об’єднало Полтавську, Сумська та Чернігівську області, стала динаміка руху вперед.

Основні показники державної реєстрації актів цивільного стану:

У 2020 році спеціалісти органів державної реєстрації актів цивільного стану видали майже 21 тисячу свідоцтв про народження, на Чернігівщині – майже 6 тисяч.
До речі, майже кожне третє свідоцтво було видано фахівцями міжрегіонального управління у пологовому будинку.

Водночас, було надано понад 4,2 тисячі послуг щодо реєстрації місця проживання малюка одночасно з проведенням державної реєстрації народження дитини, на Чернігівщині – 1,5 тисячі.

Одним із важливих досягнень минулого року є успішний старт прогресивного сервісу «єМалятко» – прийнято понад 2,3 тисячі заяв на отримання комплексного сервісу, 800 – на Чернігівщині.

Реєстрація шлюбів: засвідчено стосунки понад 12,5 тисяч пар, на Чернігівщині – 3,6 тисячі. Водночас, неабиякою популярністю користувалася сучасна послуга «Шлюб за добу». Зменшити час на очікування та у скорочений термін провести церемонію одруження у Чернігівській області вирішили 617 пар.

У минулого року органи державної виконавчої служби забезпечили погашення заборгованості по аліментах у розмірі близько 650 мільйонів гривень, у тому числі на Чернігівщині – 164 мільйони гривень.

Завдяки масштабній щоденній роботі державних виконавців з початку 2020 року було стягнуто 44 мільйони гривень заборгованості по заробітній платі, на Чернігівщині – понад 26 мільйонів гривень.

Державна реєстрація нормативно-правових актів:
Торік Північно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Суми) було зареєстровано 253 нормативно-правових акти, з них - Чернігівська область – 73.

З метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів міжрегіональним управлінням проведено 5046 перевірок, з них по Чернігівській області – 1726.

]]>
Соціально-економічне становище Чернігівської області у 2020 році http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/85051 Повідомлення Головного управління статистики у Чернігівській області. Публикации article Wed, 10 Feb 2021 15:05:48 +0200 НАСЕЛЕННЯ. Чисельність наявного населення в області, за оцінкою, на 1 грудня 2020 р. становила 978,4 тис.осіб. Упродовж січня–листопада 2020р. кількість жителів Чернігівщини зменшилася на 12860 осіб.
Порівняно із січнем–листопадом 2019 р. обсяг природного скорочення збільшився на 584 особи.
Упродовж січня–листопада 2020 р. народилися 5389 малюків. Кількість померлих склала 17342 особи.

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ. У січні–листопаді 2020 р. середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно із січнем–листопадом 2019 р. зросла на 12,7% й становила 9186 грн.
Індекс реальної заробітної плати всічні–листопаді 2020 р. порівняно з відповідним періодом 2019р. становив 109,5%.

СПОЖИВЧІ ЦІНИ. Індекс споживчих цін (індекс інфляції)за 2020 р. в областістановив 105,2%, в Україні –105%.
Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої у 2020 р. зросли на 4%. Тютюнові вироби стали дорожчими на 20,3%.
Ціни на природний газ підвищилися на 61,1%, паливо та мастила подешевшали на 17,7%.
Вартість місцевого телефонного зв'язку зросла на 17%, поштових послуг – на 12,5%, Інтернету – на 11,6%.

ПРОМИСЛОВІСТЬ.У 2020 р. порівняно з 2019 р. індекс промислової продукції становив 92,7%.  
У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги промислового виробництва склали 96,6%, у переробній промисловості – 89%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря– 99%.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. Індекс сільськогосподарської продукції, за попередніми розрахунками, у 2020 р. становив 104,7% до 2019 р., у т.ч. в підприємствах – 105,9%, господарствах населення – 99,3%.

БУДІВНИЦТВО. У2020 р.підприємствами області вироблено будівельної продукції (виконано будівельних робіт) на суму 2440,2 млн.грн. Індекс будівельної продукції у 2020 р. порівняно з 2019р. становив 124,3%.
    
ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ТОВАРАМИ. У січні–листопаді 2020 р. експорт товарів становив 788,6 млн.дол. США, імпорт – 315,3 млн.дол. Порівняно із січнем–листопадом 2019 р. експорт збільшився на 9,5% (на68,6 млн.дол.), імпорт зменшився на 19,9% (на 78,5 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 473,3 млн.дол. (у  січні–листопаді 2019 р. також позитивне – 326,2 млн.дол.).

ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ. Оборот роздрібної торгівлі,який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у 2020 р. становив 22490,7 млн.грн, що на 14,2% більше від обсягу 2019 р.

ТРАНСПОРТ. У 2020 р. вантажообіг підприємств транспорту становив 1022,1 млн.ткм, або 95,1% від обсягу 2019 р. Підприємствами  транспорту перевезено 1649,8 тис.твантажів, що становить 88,8% від обсягу 2019 р.
У 2020 р. пасажирообіг підприємств транспорту становив 392 млн.пас.км, або 55,3% від обсягу 2019р. Послугами пасажирського транспорту скористалися 45,9 млн пасажирів, або 62,6% від обсягу 2019 р.

]]>
Селища Чернігівщини занепадають: коли нарешті стартує земельна реформа? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/84991 Уже 30 років українські селяни залишаються бідними на родючій землі. Середня зарплата в Чернігівській області становить 9 тис. грн. Водночас корумповані чиновники отримують на схемах десятки тисяч доларів. Публикации article Mon, 08 Feb 2021 12:29:29 +0200 Землі використовують неефективно, а частина з них взагалі не має господаря. Дехто з жителів помер, не встигнувши записати ділянку на себе, або родичі так і не оформили спадок. І лише відкриття ринку землі дає надію, що село нарешті почне відроджуватися.

За даними Держгеокадастру на 2021 рік, понад 1 млн га у Чернігівській області є приватною власністю, а державною – менше 500 тис. га.

Через те що продати землю неможливо, орендна плата є низькою, адже немає балансу між попитом і пропозицією. Як свідчить сервіс моніторингу реєстраційних даних OpenDataBot, середня вартість оренди землі в Україні – 3,5 тис. грн за гектар.

Утім навіть такі гроші дають далеко не завжди. “У віддалених селах власники отримують кілька мішків зерна як орендну плату”, – зазначає керівник напряму земельної реформи програми USAID АГРО Сергій Кубах. Рівень життя на Чернігівщині є низьким. За даними Держстату, у 2020 році середня зарплата по області становила трохи більше 9 тис. грн. А вільний ринок землі – це можливість сформувати на селі середній клас і зменшити трудову міграцію.

Насправді ринок землі вже існує. На платформі OLX чимало оголошень про продаж земельних паїв. Для цього існує кілька схем: “порожні” договори оренди, у яких заповнюються лише реквізити, папери з формулюванням, що після скасування мораторію документ можна буде вважати угодою купівлі-продажу. А деякі підприємці просто змушують власників підписувати договори оренди на 49 років.

Безоплатна приватизація дорого обходиться суспільству

Безоплатна приватизація створює підґрунтя для численних корупційних оборудок. Згідно із Земельним кодексом кожен українець має право приватизувати до 6 га. Проте на практиці це майже неможливо. Пересічним громадянам зазвичай у цьому відмовляють. Натомість, існують корупційні шляхи, як вирішити це питання. На цьому в обхід місцевих бюджетів роками наживалися голови сільських і селищних рад.

За даними Держгеокадастру, за останні 7 років держава передала в межах безоплатної приватизації 700 тис. га. Водночас під час аудиту виявили тисячі фактів подвійної приватизації. За словами Міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка, до 2013 року зловживань було ще більше, адже всі дані зберігали в паперовій формі. “Найбільша кількість правопорушень стосується безоплатної приватизації в масштабі мільйонів гектарів”, – повідомив міністр на прес-конференції “Дорожня карта земельної реформи в Україні. Розвиток економіки”.

Як свідчать інсайдери, хабар за “безоплатне” виділення 1 га в середньому сягає 1 тис. доларів. Якщо ж ділянку хоче викупити забудовник, щоб в подальшому змінити її цільове призначення, ідеться про тисячі доларів.

Вирішити проблему допоможе відкритий геопортал про земельні ресурси та землевласників. Він запрацює вже в лютому та дасть змогу оцифрувати всі процеси, оприлюднити інформацію про безоплатно отримані ділянки й відомості про суб’єктів приватизації, провести повний аудит відчуження землі комунальної та державної власності.

Щоб подолати корупцію, експерти радять замінити безоплатну приватизацію грошовою компенсацією. Тоді ветерани АТО й інші пільгові категорії громадян зможуть отримати живі гроші замість ефемерних 6 га, передбачених лише де-юре.

Скасування зайвих адмінпроцедур – ще один важливий етап земельної реформи. Процес отримання землі дуже складний і тривалий. Це численні системи реєстрації та узгоджень, на кожному рівні яких від власника вимагають хабаря (зокрема, під час таких процедур, як державна експертиза документації з впорядкування земель, погодження проєктів землеустрою щодо відведення ділянки, авторський нагляд). Тому документацію із землеустрою буде оцифровано, а перевірки документів здійснюватимуть онлайн.

У селах побільшає успішних підприємців

Із липня 2021 року селяни зможуть самостійно вирішувати, що робити із землю: здавати в оренду, обробляти власноруч чи використовувати в інший спосіб. На Чернігівщині вже 54 об’єднаних територіальних громад отримали у власність загалом понад 120 тис. га, і процес триває.

Щоб землю не скупили за безцінь, до 2030 року вартість гектара не може бути меншою за нормативну грошову оцінку (НГО). Для Чернігівської області це 24 тис. грн за га ріллі. За оцінками експертів Easy Business, протягом наступних 10 років середня вартість землі може зрости до 4,5 тис. доларів за гектар.

Кошти від оренди й оподаткування земель у селах витрачатимуться на будівництво й ремонт доріг, шкіл і лікарень. Малі землевласники зможуть отримувати кредити під заставу ділянок і купувати необхідну техніку й обладнання для польових робіт. Крім того, ринок землі сприятиме розвитку переробки сільськогосподарської сировини та виробництву продовольчої продукції з вищою доданою вартістю.

Водночас, варто зауважити, що ринок землі повноцінно запрацює лише у разі ухвалення законодавчого пакета, який забезпечить: спрощення та децентралізацію земельних процедур (№ 2194), продаж земельних ділянок на електронних земельних торгах (№ 2195), створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (№ 3205-2), забезпечення права працівників державних агропідприємств на земельну частку (пай) (№3012-2). Ці проєкти документів вже очікують своєї черги в парламенті.

https://drive.google.com/file/d/1BjJFqHDtKKphq4VNoCX5ggwRQTTNJMM0/view?msID=1ef9966f-63f6-4724-b28f-4e49e7988fba

]]>
Чернігівщина посіла друге місце в рейтингу Regional Doing Business-2020 http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/84867 Офіс ефективного регулювання BRDO презентував цьогорічний рейтинг “Regional Doing Business — 2020”. Публикации article Tue, 02 Feb 2021 09:24:04 +0200 За результатами дослідження, Чернігівська область посіла другу сходинку в списку найкомфортніших для ведення бізнесу областей України. Переможцем рейтингу стала Житомирщина, а до топ-4  “Regional Doing Business — 2020” місто Київ (3 місце) і Рівненщина (4 місце). Вінниччина та Івано-Франківщина набрали однакову кількість балів і поділили 5-6 місця рейтингу.

Рейтинг “Regional Doing Business — 2020” визначається за сумою балів, набраною обласним центром у шести компонентах: започаткування бізнесу, сплата місцевих податків, оформлення земельної ділянки, приєднання до електромереж, одержання дозволів на будівництво та електронні сервіси. Оцінювання проводилося за адаптованою методологією Світового банку на основі опитування українських підприємців, у якому взяли участь 1754 респонденти з 25 областей та міста Києва.

У рейтингу “Regional Doing Business — 2018” Чернігівська область зайняла 6 місце. У 2020 році область посіла другу сходинку за рахунок високих балів респондентів за компонентами “одержання дозволів на будівництво” та “оформлення земельної ділянки”. Окремо респонденти оцінили швидкість опрацювання заявок на підключення до мереж водопостачання та каналізації Чернігівводоканалом.

“Це вже третє дослідження сприятливості умов ведення бізнесу в українських областях, яке проводить BRDO. Рейтинг здійснюється на підставі опитування згідно з адаптованою методологією Doing Business Світового банку. Поступ реформи децентралізації надає нові повноваження місцевому самоврядуванню. Спосіб реалізації повноважень часто має визначальний вплив на те, який державний сервіс отримають місцеві підприємці. Від місцевого самоврядування часто залежить, чи будуть реалізовані ухвалені реформаторські закони. Regional Doing Business — лакмусовий папірець, що вказує органам місцевого самоврядування, на чому треба акцентувати увагу, щоби поліпшити умови для підприємців та залучати інвесторів”, — відзначив Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO

Зазначимо, що рейтинг “Regional Doing Business”, який оцінює легкість ведення бізнесу в усіх обласних центрах України, експерти BRDO розробляють із 2017 року.

]]>
Соціально-економічне становище Чернігівської області http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/84453 Січень–листопад 2020 року. Публикации article Tue, 12 Jan 2021 13:01:47 +0200 НАСЕЛЕННЯ

Чисельність наявного населення в області, за оцінкою, на 1 листопада 2020 р. становила 980,3 тис. осіб. Упродовж січня–жовтня 2020р. кількість жителів Чернігівщини зменшилася на 11004 особи.
Порівняно із січнем–жовтнем 2019 р. обсяг природного скорочення зменшився на 86 осіб.
Упродовж січня–жовтня 2020 р. народилися 4944 малюки. Кількість померлих склала 15207 осіб.

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

У січні–жовтні 2020 р. середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно із січнем–жовтнем 2019 р. зросла на 12,5% й становила 9144 грн.
До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися: фінансова та страхова діяльність, державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування, а серед промислових видів діяльності – добувна промисловість і розроблення кар’єрів, виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, де заробітна плата перевищила середній показник в економіці області в 1,8–1,3 раза.
Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався в тимчасовому розміщуванні й організації харчування, у виробництві меблів, іншої продукції, ремонті та монтажі машин і устатковання, у сфері творчості, мистецтва та розваг і не перевищував 63,3% середнього показника в області.
Індекс реальної заробітної плати в січні–жовтні 2020 р. порівняно з відповідним періодом 2019 р. становив 109,4%.
Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати впродовж січня–жовтня 2020 р. збільшилася на 6556,6 тис.грн (на 52,9%) та на 1 листопада 2020 р. становила 18944,4 тис.грн, що дорівнює 1,1% від фонду оплати праці, нарахованого за жовтень 2020 р.
Борги працівникам економічно активних підприємств становили 16222,5 тис. грн. Їхні розміри збільшилися впродовж січня–жовтня 2020 р. на 4962,4 тис.грн (на 44,1%). Найбільша заборгованість серед економічно активних підприємств спостерігалася в промисловості – 11689,6 тис.грн. (72,1% загальної суми).
Кількість працівників економічно активних підприємств, які вчасно не отримали заробітну плату, на 1 листопада 2020 р. становила 1234 особи (0,7% загальної кількості штатних працівників, зайнятих в економіці області).
Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 13146 грн., що на 31,9% більше від середньої заробітної плати, нарахованої за жовтень 2020 р.

СПОЖИВЧІ ЦІНИ

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–листопаді 2020 р. в області становив 104,4%, в Україні – 104,1%.
На продовольчому ринку області найбільше (на 45,3%) подорожчав цукор, на 9,8–19,3% – фрукти, олія соняшникова, макаронні вироби, яйця, продукти переробки зернових. На 1,1–3,3% зросли ціни на молоко, кисломолочну продукцію, сири, рис, хліб, яловичину, безалкогольні напої. Водночас на 17,2% знизилися в ціні овочі. На 1,6–8,2% стали дешевшими сметана, свинина, м'ясо птиці.
Тютюнові вироби стали дорожчими на 18,8%.
Ціни на природний газ підвищилися на 61,1%, паливо та мастила подешевшали на 18,8%.
Вартість місцевого телефонного зв'язку зросла на 17%, поштових послуг – на 12,5%, Інтернету – на 11,6%.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У січні–листопаді 2020 р. порівняно із січнем–листопадом 2019 р. індекс промислової продукції становив 92,2%.
У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги промислового виробництва склали 96,6%, у переробній промисловості – 88,4%.
На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів обсяг промислової продукції становив 95,4%. У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів обсяг промислової продукції склав 74,7%, у виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності – 87%, у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – 106,7%, у виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – 114,3%, у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, – 96,4%, у машинобудуванні – 63,6%.
У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря випуск промислової продукції склав 98,2%.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Індекс сільськогосподарської продукції в січні–листопаді 2020 р., за розрахунками, становив 97,6% до січня–листопада 2019 р., у т.ч. в підприємствах – 97,2%, господарствах населення – 99,5%.
Індекс обсягу виробництва продукції рослинництва за січень–листопад 2020 р. порівняно із січнем–листопадом 2019 р. становив 98,2%, у т.ч. в підприємствах – 97%, господарствах населення – 105,7%.
Станом на 1 грудня 2020 р. господарствами всіх категорій зернові та зернобобові культури скошені та обмолочені на площі 727,3 тис.га, що становить 87,8% площ, посіяних під урожай 2020 р. та на 5,2% менше, ніж на початок грудня 2019 р. Із зібраної площі одержано 5007,5 тис.т зерна (у початково оприбуткованій масі), що становить 97% урожаю на 1 грудня 2019 р.
Cоняшнику зібрано 699,8 тис.т (на 10,4% більше, ніж рік тому), буряку цукрового фабричного накопано 200,3 тис.т (на 7,5% менше), картоплі накопано 1258,5 тис.т (104,5% до відповідної дати 2019р.), овочів відкритого ґрунту зібрано 216,1 тис.т (110,9%). Господарствами населення вироблено 98,4% овочів відкритого ґрунту та 91,8% картоплі загальнообласного обсягу.
Індекс обсягу виробництва продукції тваринництва за січень–листопад 2020 р. порівняно з відповідним періодом 2019 р. становив 93,1%, у т.ч. в підприємствах – 99,9%, господарствах населення – 87%.
За розрахунками, на 1 грудня 2020 р. загальна кількість великої рогатої худоби була 160,7 тис. голів (на 9,2% менше 1 грудня 2019 р.), у т.ч. корів – 85,2 тис. (на 13,3% менше); свиней – 202,5 тис. (на 4,8% більше), овець і кіз – 30,4 тис. (на 9,5% менше), птиці всіх видів – 3643,6 тис. голів (на 9,8% менше).
У господарствах населення утримувалося 41,4% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 53,4%; 32,8% – свиней, 95,4% – овець і кіз та 93,9% – птиці свійської.
Господарствами всіх категорій у січні–листопаді 2020 р. реалізовані на забій 44,4 тис.т тварин сільськогосподарських (у живій масі), що на 5,5% менше, ніж у січні–листопаді 2019 р., вироблені 425,9 тис.т молока (на 10,9% менше) та 274,9 млн.шт. яєць (на 2,8% менше).
Питома вага господарств населення в загальному виробництві м’яса становила 39,9%, молока – 47,9%, яєць – 85,6%.
На 1 грудня 2020 р. в підприємствах, які вирощують зернові і зернобобові, та підприємствах, що займаються їхнім зберіганням та переробленням, були в наявності 2127,3 тис.т зерна (на 4% менше проти 1 грудня 2019 р.), у т.ч. 1837,4 тис.т кукурудзи, 135,6 тис.т пшениці, 49,2 тис.т жита, 40,3 тис.т ячменю. Насіння соняшнику зберігалося 230,6 тис.т (на 23,5% більше, ніж рік тому).

БУДІВНИЦТВО

У січні–листопаді 2020 р. підприємствами області вироблено будівельної продукції (виконано будівельних робіт) на суму 2162,6 млн. грн. Індекс будівельної продукції в січні–листопаді 2020 р. порівняно із січнем–листопадом 2019 р. становив 131,8%.
Обсяги будівництва будівель зросли на 0,1% (нежитлових – на 5,5%), інженерних споруд – у 2 рази. Водночас обсяги будівництва житлових будівель скоротилися на 8,6%.
Нове будівництво склало 10,8% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, ремонт (капітальний та поточний) – 44,3%, реконструкція та технічне переоcнащення – 44,9%.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У січні–жовтні 2020 р. експорт товарів становив 652,5 млн. дол. США, імпорт – 289,8 млн. дол. Порівняно із січнем–жовтнем 2019 р. експорт збільшився на 2,3% (на 14,7 млн. дол.), імпорт зменшився на 21,5% (на 79,2 млн. дол.). Позитивне сальдо становило 362,7 млн. дол. (у січні–жовтні 2019 р. також позитивне – 268,7 млн. дол.).
У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–жовтнем 2019 р. збільшилася частка текстильних матеріалів та текстильних виробів, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, паперу та картону, деревини і виробів із деревини. Натомість зменшилася частка готових харчових продуктів, насіння і плодів олійних рослин, взуття, зернових культур.
Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 250,5 млн. дол., або 38,4% від загального обсягу експорту (у січні–жовтні 2019 р. – 269,3 млн. дол., або 42,2%), та зменшився порівняно із січнем–жовтнем 2019 р. на 18,8 млн. дол., або на 7%.
Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювалися до Нідерландів, Іспанії, Румунії, Німеччини та Латвії.
Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Китаю, Азербайджану, Єгипту, Білорусі, Російської Федерації, Туреччини та Казахстану.
Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Китаю в 3,2 раза, Казахстану – у 2,9 раза, Російської Федерації – в 1,6 раза, Латвії – на 24,4%, Німеччини – на 17,5%, Румунії – на 4,9%; зменшився до Туреччини на 41,2%, Білорусі – на 29,8%, Нідерландів – на 11,7%, Єгипту – на 10,8%, Азербайджану – на 8,8%, Іспанії – на 0,9%.
У загальному обсязі імпорту товарів порівняно із січнем–жовтнем 2019 р. збільшилася частка мінеральних продуктів, готових харчових продуктів, текстильних матеріалів та текстильних виробів, недорогоцінних металів та виробів із них, паперу та картону, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості. Зменшилася частка полімерних матеріалів, пластмас та виробів із них, машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, засобів наземного транспорту, крім залізничного.
Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 128,2 млн. дол., або 44,2% загального обсягу (у січні–жовтні 2019 р. – відповідно 167,8 млн. дол. та 45,5%), та зменшився проти січня–жовтня 2019 р. на 39,6 млн. дол., або на 23,6%.
Серед країн ЄС найвагоміші імпортні поставки товарів надходили з Німеччини, Італії, Литви, Нідерландів, Польщі та Австрії.
Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Білорусі, Китаю, Бразилії, Російської Федерації, США та Туреччини.
Порівняно із січнем–жовтнем 2019 р. імпорт товарів збільшився з Туреччини на 28,6%, США – на 14,8%, Нідерландів – на 0,9%; зменшився з Російської Федерації на 44,3%, Литви – на 33,6%,  Білорусі – на 32,5%, Німеччини – на 30,9%, Польщі – на 29,1%, Китаю – на 20,9%, Австрії – на 9,9%, Бразилії – на 1,9%, Італії – на 0,6%.

ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ

Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–листопаді 2020 р. становив 19866,2 млн. грн, що на 12,8% більше від обсягу січня–листопада 2019 р.
Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні–листопаді 2020 р. становив 12977,7 млн. грн і зріс проти січня–листопада 2019 р. на 11,8%.

ТРАНСПОРТ

У січні–листопаді 2020 р. вантажообіг підприємств транспорту становив 925,6 млн. ткм, або 93,9% від обсягу січня–листопада 2019 р. Підприємствами транспорту перевезено 1482,5 тис.т вантажів, що становить 86,3% від обсягів січня–листопада  2019 р.
Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) у січні–листопаді 2020 р. виконано вантажообіг в обсязі 870,9 млн. ткм, який зменшився на 9,1% порівняно із січнем–листопадом 2019 р., та перевезено 1184,8 тис.т вантажів, що на 21,8% менше, ніж у відповідному періоді попереднього року.
Річковим транспортом перевезено вантажів в обсязі 297,7 тис.т, що на 47,2% більше, ніж у січні–листопаді 2019 р.
У січні–листопаді 2020 р. пасажирообіг підприємств транспорту становив 360 млн.пас.км, або 55% від обсягу січня–листопада 2019 р.
Послугами пасажирського транспорту скористалися 42,2 млн. пасажирів, або 62,7% від обсягу січня–листопада 2019 р.
Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 21,9 млн. пасажирів, що на 36,8% менше, ніж у січні–листопаді 2019 р.
Міським електротранспортом перевезено 20,3 млн пасажирів, що становить 62,2% рівня січня–листопада 2019 р.

За інформацією Головного управління статистики у Чернігівській області

]]>
Чернігівщина займає передостаннє місце по передачі соціально важливих об'єктів в ОТГ http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/84367 За даними моніторингу Мінрегіону, одні з найвищих показників передачі об’єктів мають Дніпропетровська (93%) та Чернівецька (91%) області. Публикации article Wed, 06 Jan 2021 08:37:04 +0200 Активно працюють також територіальні громади Запорізької (83%), Тернопільської (84%) і Черкаської (89%), областей.

Погодити процедуру передачі більш як половини об’єктів вдалося громадам Волинської (79%), Івано-Франківської (74%), Миколаївської (74%), Херсонської (71%), Рівненської (66%) і Сумської (64%), Львівської (60%) областей.

Разом з тим, невтішна ситуація, на жаль, вже традиційно, в Закарпатській області, громади якої мають досить низькі показники. З 2 тис. об’єктів там передали лише 122. В Чернігівській області громади готові перебрати поки лише 25 % об’єктів.

]]>
Політичний конфлікт в Чернігівський обласній раді і можливі шляхи його вирішення http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/84360 Політичний конфлікт, що розгорнувся на першій сесії облради фактично переріс у політичну кризу, яка може мати доволі неочікувані результати, як короткотермінові, так відтерміновані у часі. Публикации article Tue, 05 Jan 2021 17:11:36 +0200 У чому суть конфлікту?

Загальний склад Чернігівської обласної ради становить 64 депутатські мандати, які за результатами виборчої кампанії розподілилися наступним чином:
Партія “Рідний дім” – 19;
Партія “Наш край” – 9;
Партія “Слуга народу” – 8;
Радикальна партія Олега Ляшка – 7;
Партія ВО “Батьківщина” – 6;
Партія “Європейська солідарність” – 5;
Партія “За майбутнє” – 5;
Партія “Опозиційна платформа – За життя” – 5.

Третього грудня 2020 року – відбулася перша сесія Чернігівської обласної ради восьмого скликання: обрано голову, двох заступників та голів депутатських комісій.
Ця сесія, за результатами голосування, поділила депутатський корпус на дві частини:
– перша – “Рідний дім”, “Слуга народу” та Радикальна партія Олега Ляшка – 34 депутати,
– друга – “Наш край”, ВО “Батьківщина”, “Європейська солідарність”, “За майбутнє”, “Опозиційна платформа – За життя” – 30 депутатів.
Практично новостворена “більшість” залишила за собою всі керівні посади та майже всіх голів постійних депутатських комісій. Причому обрання останніх спочатку у порядку денному не було.
Опозиція вважає, що було багато порушень, чекає останній протокол установчої сесії та готує позов до суду щодо порушення процедурних моментів.

Сесії, які були заплановані на 23 та потім на 28 грудня, не відбулися через відсутність кворуму. “Меншість” просто не реєструвалася. Стало зрозумілим, що умовна “більшість” не може впевнено керувати ситуацією.
Замість того, щоб почати конструктивний діалог та пошук компромісів, лунали звинувачення у блокуванні та не виконанні депутатських обов’язків перед виборцями.

28 грудня голова Чернігівської ОДА Анна Коваленко наголосила, що “готова виступити модератором процесу перемовин між усіма депутатськими групами” та закликала депутатів Чернігівської обласної ради до конструктивної комунікації.

31 грудня на сайті Чернігівської ОДА опубліковано звернення голови Чернігівської обласної державної адміністрації Анни Коваленко, в якому вона висловлює стурбованість ситуацією, яка склалася в Чернігівській обласній раді. В цьому документі сказано, що “Обласна рада є органом, який представляє спільні інтереси виборців. І ситуація, при якій фактично половина депутатів облради усунена від прийняття рішень, є порушенням основного демократичного принципу представництва народу в органах влади”.

На зустріч 4 січня в облдержадміністрацію прийшли лише представники “меншості”.
Керівництво обласної ради цього ж дня розмістило власну заяву, де звинуватили пані Коваленко, що “замість того, щоб налагодити конструктивну співпрацю та діалог з новообраними органами місцевого самоврядування, фактично виступає представником інтересів п’яти партій”.

У вівторок, 5 січня відбулася пресконференція “щодо організації діяльності Чернігівської обласної ради восьмого скликання”, але зрозуміти які шляхи виходу з політичного тупика та як буде організована діяльність облради на сьогодні було неможливо. Самі організатори заходу не знають, що на сьогодні треба зробити, аби політична криза в регіоні не розгорталася.


Можливі варіанти?



Ідеальний для “більшості”

На наступну сесію мобілізувати всіх 33-34 депутати. Можливо “залучення” до важливих голосувань деяких представників “меншості”. Голосується та змінюється регламент облради, приймаються інші заплановані на засіданнях депутатських комісій документи. Зміни у програмах показують, що облдержадміністрація не може ні на що впливати.

Ідеальний для “меншості”


Знову зрив, якщо немає кворуму, або “забалакування” питань порядку денного, одночасно з тотальним контролем голосування “більшості”.

Компроміси, або домовленості

Тут простору для політичного маневрування значно більше.

1. Домовленості між “більшістю” та “меншістю” про перерозподіл посад у комісіях та, можливо посада одного з замів, але збереження за “більшістю посади голови Постійної комісії з питань бюджету та фінансів. Як і у минулому скликанні він працює “на посаді”.

2. Вступ до “більшості” однієї з політичних сил “меншості”. Тут – або загальноукраїнський вплив на місцевих політичних гравців, або банальний підкуп грошима та посадами.

3. Нова “більшість”. Якщо “меншість” залучить депутатів з “більшості”, яких позбудуться наприкінці цього року як зрадників, а поки вони будуть “позафракційними”.

Більшість фахівців, аналізуючи політичні процеси в області, розуміють, що поки до регулювання політичної кризи не втрутиться головний на сьогодні політичний гравець лідер партії “Рідний дім” та міський голова Чернігова Владислав Атрошенко реальний результат очікувати важко. Сучасну політичну “архітектуру” Чернігівської обласної ради та розподіл посад проєктував саме він.

На сьогодні жоден з провладних народних обранців та керівництва облдержадміністрації не може вплинути реально на місцевих депутатів.

Коаліція “Рідний дім” – “Слуга народу” – Радикальна партія Олега Ляшка вже сформувалась в місцевих радах та територіальних громадах. Тут збій приведе до падіння “карткового дому”.

Забезпечити на сьогодні постійно кворум в облраді важко. Змінюючи регламент “на грані фолу”, можна отримати блокування трибуни та чергові судові позови.

Складається враження, що політична криза спрямована саме проти голови Чернігівської обласної державної адміністрації Анни Коваленко, щоб показати її нездатність керувати політичними процесами в області.

Головному політичному гравцю в регіоні потрібний інший очільник виконавчої влади, особливо напередодні змін в управлінні виконавчою гілкою в регіоні. А якщо цю кризу подолають, а склад обласної ради стане більш керованим, то і “імпічмент” голові ОДА можна підготувати. Саме про це згадувалося на пресконференції “щодо організації діяльності Чернігівської обласної ради восьмого скликання”.

Ще один наслідок не вирішення кризи зараз – формування “системної опозиції” в області. Якщо не можливо впливати на монобільшість, опозиція чекатиме її розшарування і внутрішніх конфліктів, випадання “слабких”…

Одне зрозуміло, політична криза не буде тривалою, бо нейтралізація роботи обласної ради може привести до її розпуску, якщо не витримають нерви у загальноукраїнських гравців, або це буде їм цікаво.

]]>
Рік для чернігівських медіа: карантин, місцеві вибори і не без порушень свободи слова http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/84189 Збираємо підсумки року, аналізуємо, яка була ситуація зі свободою слова та безпекою роботи журналістів в регіоні у фінальному матеріалі від ІМІ. Публикации article Sat, 26 Dec 2020 11:18:04 +0200
Робота в умовах карантину

Головним викликом для місцевих медіа стала пандемія коронавірусу. Олександр Назаренко, голова Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів України розповідає, що внаслідок весняного локдауну більшість медіа перейшли в режим максимальної економії коштів. Але є і позитивні моменти – у цей час редакції активно освоювали онлайн інструменти для роботи у віддаленому режимі, вчилися працювати у критичних ситуаціях, більше використовували цифрові платформи для доступу до аудиторії.

Допомогли “втриматися на плаву” місцеві вибори – редакціям вдалося заробити на політичній рекламі кошти, які втратили на рекламі комерційній.

Загальмувався розвиток і телекомунікаційної сфери.Після успішного 2019 року (вихід в ефір 4 телекомпаній на цифрових каналах, освоєння добових єфірів місцевими телеканалами, конкурси, розбудова мережі місцевих радіостанцій тощо) в 2020 році, через низку заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, ініціювання, оголошення і проведення конкурсів Національною радою зупинилися. Саме тому, робота, яка проводилася представником Нацради в Чернігівській області щодо продовження розбудови мережі місцевого радіомовлення наразі “заморозив” карантин, розповідає представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Чернігівській області Ірина Сенченко.

Важливим питанням для регіону є надання прикордонним районах Чернігівської області – статуту територій з особливим режимом мовлення. Даний статус надав би можливість вітчизняним мовникам розпочати мовлення на територіях, які роками страждають від засилля пропагандистських програм з боку російського телебачення.
Місцеві органи влади не могли не відреагувати на запровадженні Кабінетом міністрів карантинні обмеження.

Це стосується в першу чергу обмеження щодо кількості присутніх осіб на публічних заходах. Так Чернігівській ОДА та міській раді частину публічних заходів перевели в онлайн, або обирають приміщення значно більші за площею, ніж в докарантинний період.

Випадків, коли б журналістів через карантинні обмеження не допустили до засідань колегіальних органів влади, не було – про це заявляють представники влади і підтверджують самі журналісти.


Свобода слова та дотримання прав журналістів

Лише одне провадження щодо перешкоджання журналістській діяльності у 2020 році може потрапити до суду, а інші заяви представників ЗМІ щодо порушення їхніх професійних прав не знайшли підтвердження під час розслідування.

Загалом в 2020 році в Чернігівській області надійшло шість заяв від журналістів щодо перешкоджання журналістській діяльності за якими були відкриті провадження.

Як пояснили представнику ІМІ в чернігівському Департаменті захисту інтересів суспільства і держави, більшість таких проваджень закриваються, оскільки журналісти, які подавали заяви, оцінюють дії проти них як перешкоджання діяльності представників ЗМІ, але під час перевірки поліцією, проведення слідчих дій такі факти не підтверджуються.

Єдине провадження, яке має шанси потрапити до суду, стосується конфлікту між телекомпанією “Прилуки” та представниками ГО “Прилуцький козацький полк”.
11 вересня, за словами керівниці телеканалу Ірини Павлютіної, до приміщення каналу ввірвалася група невідомих осіб. Минуло вже кілька місяців, але в справі все ще очікують висновків судово-медичної експертизи щодо постраждалої під час конфлікту журналістки.
Ще один епізод минулого року щодо свободи слова в регіоні пов’язаний із нововведеннями очільниці облдержадміністрації Анною Коваленко, яка видала доручення щодо зобов’язання представників підрозділів ОДА погоджувати свої виступи і коментарі для ЗМІ. Такий крок викликав резонанс, а окремі представники чернігівської медіаспільнотирозцінили його як спроби цензури.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що пояснення, які оприлюднено на сайті Чернігівської ОДА, щодо цього доручення Анни Ковалено суперечать принципам відкритості й прозорості діяльності суб’єктів владних повноважень.

“Будь-яка заборона будь-якому посадовцю коментувати журналістам і засобам масової інформації поточні події є порушенням визначеного статтею 34 Конституції принципу свободи слова. Якщо посадовця, який надав коментар без узгодження, спробують якимось чином покарати, це буде протиправною дією і може потягнути за собою відповідальність для керівництва”, – сказав юрист ІМІ.


Виборчий період


Медійна карта Чернігівщини в період місцевих виборів глобально не змінилася . Великих медійних проєктів не з’явилося, лише кілька інтернет ініціатив.
У червні 2020 в Чернігові почав роботу новий прес-центр DРnews.com.ua, створений на базі газети “Деснянська правда”, який відверто орієнтувався на одну з політичних сил області.

Також традиційно під час виборчого періоду масово повертається “джинса” – непозначена політична реклама чи агітація. У найбільших масштабах це явище в Чернігові проявилося з виходом спецвипусків місцевих газет, які цілковито були присвячені майбутнім кандидатам та їх командам.

В той же часчернігівські онлайн медіа стали більше поважати своїх читачів під час передвиборчої кампанії і вже “не годували” користувачів відвертою немаркованою політичною джинсою– прихованою рекламою та немаркованими замовними матеріалами, опубліковані у вигляді новин чи журналістських матеріалів. Натомість збільшилася кількість неналежно маркованих рекламних матеріалів про кандидатів. Зазвичай, вони позначаються незрозумілим для аудиторії чином, назвами рубрик, “Актуально”, “Позиція”, “Імідж” тощо. Лише одиниці з проаналізованих видань відповідним чином маркують замовні передвиборчі матеріали, використовуючи слово “Реклама”.

Павло Пущенко, регіональний координатор ГО “Інститут масової інформації в Чернігівській області”

]]>
За підсумками січня-вересня 2020-го Чернігівщина посіла 12 місце у рейтингу соціально-економічного розвитку регіонів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/84139 Міністерство розвитку громад та територій України оприлюднило моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів України за січень–вересень 2020 року. Публикации article Wed, 23 Dec 2020 15:08:36 +0200 Чернігівська область вийшла на 12-те місце в рейтингу.



Для порівняння: за підсумками аналогічного періоду 2019 року область посідала 15-те місце, з таким же результатом завершився і минулий рік.

Слід зазначити, що протягом усього 2020-го року область продовжує демонструвати позитивну динаміку соціально-економічного розвитку.

Порівняно з січнем-вереснем 2019 року високі темпи зростання забезпечено за трьома напрямками:

1. Фінансова самодостатність: область піднялася на 11 сходинок (з 14-го на 3 місце).

Регіон на 4-му місці за темпом зростання доходів місцевих бюджетів - 107 % (в Україні - 103,3 %), на 11-му – по доходах місцевих бюджетів на 1 особу, які склали 4,7 тисячі гривень ( в Україні - 5,3 тис. грн).
 



2. Розвиток інфраструктури: область піднялася на 3 сходинки (з 16-го на 13 місце), зберігши рівень І півріччя 2020 року.
 



3. Економічна ефективність – область піднялася на 1 сходинку (з 12-го на 11 місце).
 



Так, Чернігівщина увійшла у трійку лідерів за індексом зростання будівельної продукції, продемонструвавши ріст в 1,4 раза. Результат -  134,7% при загальному по Україні – 100,2%. Обсяг виконання будівельних робіт на 1 особу становить 1687,1 грн.

За напрямом «Відновлювана енергетика та енергоефективність» область займає 15-те місце. 19-те - за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця».  За обсягами прямих іноземних інвестицій на 1 особу з початку інвестування область знаходимось на 8 позиції (447,4 грн на 1 особу).

За обсягом експорту товарів на 1 особу займаємо 13 позицію з розрахунку 554 дол. США, і 14-ту - за обсягом капітальних інвестицій з результатом 3600,9 грн. на 1 особу населення.

Дещо погіршились результати за напрямом «Ефективність ринку праці» - 15 місце замість 13-го. При цьому зберігаємо 8 позицію серед регіонів України за індексом реальної зарплати, досягнену в І півріччі поточного року (область - 109,1 %, Україна - 106,6 %) і 7-8 місце по сумі заборгованості з виплати заробітної плати у % до фонду оплати праці. Результат області - 1,1 %, середньостатистичний по Україні - 4,0 %.

]]>
Експерти визначили найбідніші обласні центри України. Чернігів в трійці лідерів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/83992 Українські експерти склали рейтинг обласних центрів з найвищим рівнем бідності, під час незалежного дослідження рівня життя міст України. Публикации article Wed, 16 Dec 2020 14:35:44 +0200 Oцінювалось близько 10 різних параметрів – рівень зарплатні, ціни на споживчі тoвари, житло, житлово-комунальне господарство, безпека, освіта, медицина і т.д. Як наслідок, веред великих міст України були виявлені 7 з мінімальними показниками.

Перше місце в рейтингу зайняв Херсон.

«Тут немає ні робoти, ні зарплат. Промисловість давно розвалилась, а ось кримінал та злочинність зростають з року в рік. Тому Херсон зайняв останнє місце за рівнем безпеки громадян», – вказують автори дослідження.

На другому місці опинилися Суми.

«У Cумах сьогодні відбувається розвал комунальної сфери – тут сотні розвалених багатоквартирних будинків. Місто і за рештою показників в числі аутсайдерів» – стверджують дослідники.

В трійці лідерів опинився Чернігів, як місто з низьким рівнем соціальної інфраструктури, розваленою медициною, освітою та зруйнованими іншими сферами.

Також наступні позиції в рейтингу зайняли: Миколаїв, Кропивницький, Черкаси і Полтава.

]]>
Інформацію в карантин не сховаєш: публічна інформація в умовах обмежень http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/83610 Чи наклали відбиток довготривалі карантинні заходи на роботу журналістів та доступу до інформації у Чернігівській області, з’ясовував в листопаді Інститут масової інформації. Публикации article Fri, 27 Nov 2020 08:12:26 +0200 Загалом карантин суттєво не обмежив доступ до публічної інформації для журналістів Чернігівщини. Опитані редактори чернігівських видань не помітили особливих змін в отриманні інформації від чиновників чи доступу до колегіальних засідань органів влади. В той же час залишаються певні труднощі в доступі розслідувачів до великих масивів інформації господарської діяльності на рівні комунальних чи державних підприємств
Вокремих випадках були спроби не допуститипредставників ЗМІ через карантинні заходи, але питання швидко були зняті.

“Тільки один раз, коли приїздив на той момент ще голова ОДА Андрій Прокопенко, представляти нового голову РДА, спочатку не хотіли пускати відеооператорачерез карантинні обмеження. Але одного мого дзвінка вистачило, щоб дозволили.” – розповідає Олександр Назаренко, редактор Менської газети “Наше слово” та сайту “Сусіди. Сіту”.
В свою чергу місцеві органи влади не могли не відреагувати на запровадженні Кабінетом міністрів карантинні обмеження. Це стосується в першу чергу обмеження щодо кількості присутніх осіб на публічних заходах.

Так в Департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДАповідомили представнику ІМІ, що всі заходи проводяться з дотриманням карантинних вимог, а частина була переведена в онлайн-режим.
“Робота з журналістами йде у звичному режимі. З метою дотримання карантинних вимог є певні обмеження на кількість осіб, які можуть знаходитися в одному приміщенні. З цієї ситуації виходимо наступним чином: проводимо онлайн-трансляції публічних заходів або намагаємося обрати приміщення більші за площею.” – каже начальниця департаменту Оксана Стельмах.
Випадків, коли б журналістів через карантинні обмеження не допустили до засідань колегіальних органів влади, не було, наголосили в адміністрації.

Аналогічно виходять із ситуації з карантином і в Чернігівській міській раді.
“Доступ журналістів не обмежувався. Зі змін через ковід – самі засідання при можливості переносяться в більші зали та всі присутні мають бути в масках.” – наголосила представниця прес-служби Чернігівської міської ради Наталія Чусь.
Однак систематично зіштовхується із відмовою у доступі до публічноїінформації громадський активіст, який проводить антикорупційні розслідування, чернігівець Олександр Гашпар. Щоправда, такі випадки пов’язані із ненаданням інформації не напряму органами влади, а комунальними підприємствами.
“В переважній більшості випадків у мене проблем з отриманням публічної інформації не виникає, особливо після того, як на мою користь було винесено кілька судових рішень у спорах у сфері доступу до публічної інформації з Чернігівською міською радою та окремими підпорядкованими їй комунальними підприємствами. Наприклад, спір з КП “Чернігівводоканалом” щодо доступу до інформації про керівний склад комунального підприємства обійшовся останньому в кругленьку суму (приблизно в 25 тисяч гривень) і запитувану інформацію я все ж таки отримав”, – розповідає Олександр.
Однак залишається ще практика, коли розпорядники інформації специфічно трактують норми закону “Про доступ до публічної інформації”.
Наприклад, є певна проблема з доступом до об’ємної інформації, яка знаходиться в розпорядженні Управління ЖКГ Чернігівської міської ради, як то акти виконаних робіт або проектна документація щодо певних об’єктів. Попри те, що громадський розслідувач просив надати запитувану інформацію в електронному (сканованому) вигляді і яка становить суспільний інтерес, Управління надає у відповідь на запити безоплатно не більші 10 сторінок запитуваного документу. А за решту вимагає оплату.
Аналогічна ситуація виникла і при спробі отримати скановані копії документів від НКРЕКП.
“Попри те, що суд визнав запитуваною мною інформацію суспільно необхідною і чітко зобов’язав надати її мені, НКРЕКП просило у мене оплатити виготовлення електронних копій і не виконувало рішення суду протягом 5 місяців” – розповідає Олександр Гашпар.

Ситуацію із платою за копіювання документів органами влади для надання відповіді на запит на публічну інформацію коментує юрист ІМІ Алі Сафаров.
Відповідно до Граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 740 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2020 р. № 4) за виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування стягується не більше ніж 0,1 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сканування однієї сторінки. При цьому треба мати на увазі, що відповідно до частини третьої статті 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації” у разі, якщо конкретний розпорядник інформації не встановив своїм розпорядчим актом (наказом) розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. Також необхідно враховувати, що відповідно до частини четвертої зазначеної статті 20 при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

У висновку бачимо, що журналісти на Чернігівщині не мають особливих перешкод для отримання поточної інформації від влади навіть в умовах карантину. В той же час, органи влади та створені ними комунальні підприємства не дуже охоче надають для антикорупційного аналізу велику за об’ємом інформацію, яка стосується господарської діяльності.

Павло Пущенко, регіональний координатор ГО “Інститут масової інформації в Чернігівській області”

]]>
Соціально-економічне становище Чернігівської області в січні–вересні http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/83326 Повідомлення Головного управління статистики у Чернігівській області. Публикации article Fri, 13 Nov 2020 09:48:05 +0200 НАСЕЛЕННЯ

Чисельність наявного населення в області, за оцінкою,на 1 вересня 2020 р. становила 983,4 тис.осіб. Упродовж січня–серпня 2020р. кількість жителів Чернігівщини зменшилася на 7898 осіб.
Порівняно із січнем–серпнем 2019 р. обсяг природного скорочення зменшився на 668 осіб.
Упродовжсічня–серпня 2020р.народилися 3940 малюків. Кількість померлих склала 11768 осіб.

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

У січні–серпні 2020 р. середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно із січнем–серпнем 2019 р. зросла на 11,5% й становила 8949 грн.
Індекс реальної заробітної плати в січні–серпні 2020 р. порівняно з відповідним періодом 2019 р. становив 108,4%.

СПОЖИВЧІ ЦІНИ

Індекс споживчих цін (індекс інфляції)у січні–вересні 2020 р. в областістановив 101,6%, в Україні –101,7%.
Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в області за січень–вересень зросли на 0,1%. Тютюнові вироби стали дорожчими на 14,9%.
Паливо та мастила подешевшали на 22,1%, природний газ став дорожчим на 6,7%.
Вартість місцевого телефонного зв'язку зросла на 17%, поштових послуг – на 12,5%, Інтернету – на 11,6%.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У січні–вересні 2020 р. порівняно із січнем–вереснем 2019р. індекс промислової продукції становив 91,5%.  
У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги промислового виробництва склали 97,2%, у переробній промисловості– 86,7%, упостачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря випуск промислової продукції – 98%.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Індекс сільськогосподарської продукціївсічні–вересні 2020р., за розрахунками, становив 85% до січня–вересня 2019р., у т.ч. в підприємствах – 80,6%, господарствах населення – 95,3%.

БУДІВНИЦТВО

Усічні–вересні 2020 р. підприємствами області вироблено будівельної продукції на суму 1670,2млн.грн. Індекс будівельної продукції в січні–вересні 2020р. порівняно із січнем–вереснем 2019 р. становив 134,7%.
    
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У січні–серпні 2020 р. експорт товарів становив 489,1 млн.дол. США, імпорт – 234,2 млн.дол. Порівняно із січнем–серпнем 2019р. експорт зменшився на 1,4% (на 7 млн.дол.), імпорт – на 21,1% (на 62,5 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 254,9 млн.дол. (у  січні–серпні 2019 р. також позитивне – 199,5 млн.дол.).

ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ

Оборот роздрібної торгівлі,який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–вересні 2020 р. становив 15975,6 млн.грн, що на 12,4% більше від обсягу січня–вересня 2019 р.

ТРАНСПОРТ

У січні–вересн і2020 р. вантажообіг підприємств транспорту становив 744,1 млн.ткм, або 92,7% від обсягу січня–вересня 2019 р. Підприємствами транспорту перевезено 1168,8 тис.твантажів,що становить 84,9% відобсягусічня–вересня 2019 р.
У січні–вересні 202 0р. пасажирообіг підприємств транспорту становив 290,8 млн.пас.км, або 54,9% від обсягу січня–вересня 2019 р. Послугами пасажирського транспорту скористалися 34 млн пасажирів, або 62,3% від обсягу січня–вересня 2019 р.

]]>
Вулиця політики: хто з партій найбільше витратив на зовнішню рекламу в області http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/82545 Фактично, як розповідають у агенціях, які надають послуги у галузі реклами та поліграфії, послуга розміщення її на зовнішніх носіях - вже більше місяця популярна. Публикации article Thu, 01 Oct 2020 13:00:51 +0300 Усі рекламні конструкції у місцях, де високий людський трафік,  розібрані аж до кінця жовтня, до того ж, навіть за ціну, яка майже у півтора рази перевищує звичайну комерційну оренду.

Про це одразу попереджують оператори ринку, якщо ви раптом схочете орендувати таку площину для власних потреб. Вільні борди у крупних містах Чернігівщини будуть тільки… наприкінці осені. Ми спробували порахувати - скільки ж коштує вулична реклама партійним бюджетам? Хто найбільше витратився на борди у Чернігівській області?

Упродовж кількох тижнів ми їздили Чернігівщиною і рахували. Найпопулярніші напрямки та локації розміщення зовнішньої реклами - класичних бордів розміром 6 на 3 метри - кілька: міста обласного значення (Чернігів, Ніжин, Прилуки, а також Бахмач) та київська траса М-01.

Офіційних даних щодо точної загальної кількості рекламних конструкцій у межах Чернігівської області немає. Не знають її достеменно і оператори ринку. Але методом візуального підрахунку, плюс опитування фахівців, вдалося встановити - таких споруд у регіоні орієнтовно 700 - 800. Близько половини з них зосереджені у Чернігові, у його передмісті та на трасі М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі.

Ціна питання

З чого складається ціна оренди? Окрім, власне, самої площини орендарю доведеться витратитися на друк, поклеювання та оренду. Найдешевше друкувати політичну поліграфію у Києві, якщо оптові замовлення, то можна вкластися і по 350 грн (+ ПДВ) на 1 площину. Якщо замовляти поліграфію у Чернігові - то вийде дорожче: десь по 500 грн/ шт. Розклеювання теж варіюється - від 500 до 1200 грн, в залежності від локації та терміновості замовлення. Власне оренда - її ціна варіюється у межах 6500 -7500 грн (плюс ПДВ) (такі дані називає один з найпоширеніших чернігівських операторів “Реклама та друк”, який входить до загальнонаціональної мережі “РТМ Україна”). Ціна оренди також залежить від локації.

Борди у області - трохи дешевші. Козелець та київська траса - 6500-7000 грн, у Прилуках - 6500- 7500 грн, Бахмачі - 5500 грн. Інша агенція у приватній розмові називає суму витрат на оренду рекламного носія дорожче - 7500-8500 грн (Чернігів). Можливо замовити також і так звані сіті-скроли (там, де реклама змінюється кожні 10-20 секунд) - 4500 грн. Або замовити на місяць великий телеекран (таких у Чернігові три) - за 15000 грн.   

Тож, якщо ці всі суми скласти докупи, то виходить, що тільки у Чернігові оренда та виготовлення і розміщення 1 носія зовнішньої реклами у “сезон” коштує 7350 - 10000 грн. У області в середньому, близько 7000 грн. А у політичних партій таких носіїв десятки, якщо не сотні!

То хто ж витратився найбільше?

Якщо оцінювати ті партії, які за попередніми оцінками соціологів долають 5%-й бар’єр, то за нашими власними підрахунками лідером у розміщенні зовнішньої реклами є політична партія “Рідний дім”. Її агітація розташована як у містах обласного значення, так і на київській трасі. Зустрічаються зразки у межах найближчих до Чернігова громад, а також у прикордонному колишньому райцентрі Ріпки.  

Зовнішньою рекламою партії охоплені всі 22 районних центри разом з обласним (якщо не брати до уваги адмінреформу і рахувати 22 населені пункти як саме райцентри), крупні ОТГ, та ділянки міжнародних трас, яких через Чернігівську область проходять дві - М-01 та М-02 (Кіпті-Глухів-Бачівськ). У Чернігові “Рідний дім” - абсолютний лідер по розміщенню на всіх видах носіїв: не лише на бордах, а й на призмах, сіті-лайтах, скролах. Тільки ці всі опції дозволяють говорити про сотню рекламних місць агітації і це лише в Чернігові. Приблизний бюджет на рекламу у політсили - понад мільйон грн в обласному центрі та трохи більше 600 тисяч на носіях по області.

Друга за популярністю на вуличних рекламних носіях партія - це “Слуга народу”. Партія воліє рекламувати тільки одного кандидата - Юрія Тарасовця та за межами обласного центру обходиться без персоналізованої реклами, обмежуючись своїм слоганом “Україна - це ти” або його локальним варіантом. Витрати на рекламу на бордах варіюються у межах 1 млн грн.

Третя за обсягами політсила - “Наш Край”. “Господарники та професіонали” мають фактично, близький до обсягів “Слуги народу” результат - до 1 млн грн. Теж представлені у всіх колишніх районних центрах, є агітація і на ділянках міжнародних трас.

Четверта партія - “Європейська солідарність”. Однак тут є нюанси - один з кандидатів політсили, зокрема, претендентка на посаду міського голови Чернігова екс-депутатка Чернігівської міської ради Марина Рейко завдяки своєму бізнесу і наближеності до бізнес-групи “ВЕНА” має власні рекламні площини. Тож, якщо приплюсувати сюди і ці показники разом з регіональними, то результат “ЄС” - близько 0,5 млн грн.

Партія “За майбутнє” найменше від своїх політичних опонентів витратила на вуличну рекламу. За нашими орієнтовними підрахунками, це, ймовірно близько 200 тис грн.

https://www.unn.com.ua/uk/publication/1894730-vulitsya-politiki-khto-z-partiy-naybilshe-vitrativ-na-zovnishnyu-reklamu-v-oblasti

]]>
Мер, "дім", інстаграм. Як чернігівські медіа розпочали виборчу кампанію http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/82506 Хто з кандидатів уже піариться в медіа, які з видань працюватимуть на владу й опозицію та де розгорнеться найбрудніша боротьба між учасниками місцевих виборів? Сайт «Вибори і ЗМІ» продовжує цикл матеріалів про перебіг місцевої виборчої кампанії 2020 року в регіональних і місцевих медіа. Публикации article Tue, 29 Sep 2020 18:15:01 +0300 Ми вже писали про ситуацію на Кіровоградщині, у Кривому Розі, на Полтавщині, у вільній частині Луганської області, на Миколаївщині, у Запоріжжі та Сумах. На черзі Чернігівщина. Тут, щоб залишитися на посаді, міський голова готовий залучити навіть інстаблогерів — а журналісти охоче працюють для нього «підставками для мікрофонів».

Два чернігівські телеканали з літа їздять за міським головою та його партією в «турне» областю. Місцеві «слуги» відволікалися від піару партії на внутрішню суперечку. Кандидатка в міські голови від «Європейської солідарності» випускає журнал, який слугував їй і на минулих виборах. У різних районних та міських газетах з’явилися однакові матеріали. Це лише окремі епізоди передвиборної чернігівської медіареальності.

Улюблені мікрофони мера

Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко як нардеп-регіонал голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року, а в мери 2015 року балотувався вже від «Блоку Петра Порошенка». Навесні він створив власну партію «Рідний дім», яку веде до обласної та міської рад. Усе літо мер катався областю з концертами та презентаціями партії, а з ним два телеканали — приватний «Дитинець» та комунальний «Новий Чернігів», які не випускають критичних матеріалів про міську владу.

«Дитинець» пов’язують з Атрошенком — власник телеканалу мав спільний бізнес із його родиною. Сюжети про мера чи «Рідний дім» виходять ледь не щодня: ось «Атрошенко розчулився під час візиту на свій колишній округ», ось мер відкриває скейтпарк, ось ранкова пробіжка «Рідного дому», ось Атрошенко з банерами та кульками партії спілкується з містянами, а ось «у Добрянці вірять у зміни на краще» на презентації партії.

Скріншот із ютуб-каналу «Дитинця»

У сюжетах «Дитинця» трапляється критика опонентів мера. Наприкінці серпня вийшов сюжет, де четверо депутатів міськради оголошують про те, що йдуть від «ЄС» до партії мера, «єдиної партії, яка ставить перед собою не політичні цілі, а продовження змін у Чернігові», говорить журналіст. Причина переходу — депутати вважають, що кандидатка в мери від «ЄС» далека від цінностей партії. У вересні вийшов сюжет «Невідомі захопили чуже майно заради розміщення політичної реклами» з великим планом білборда кандидата в мери від «Слуги народу». Сюжети комунального телеканалу «Новий Чернігів» схожі на сюжети колег з «Дитинця»: впродовж літа багато новин про презентації та концерти партії мера.

Скріншот із ютуб-каналу «Нового Чернігова». Новини про презентації партії чинного мера виходили майже з кожного населеного пункту, де партія бувала

Схоже, що саме ці два телеканали забезпечуватимуть основний піар Атрошенка, висвітлюючи роботу чинного міського голови, а не «кандидата». З місцевих телеканалів на замовлення не працює лише чернігівська філія Суспільного.

Спецвипуск для міського голови та газети для всіх

Чернігівська газета «Весть» наприкінці серпня підготувала «спецвипуск» у стилістиці видання про роботу міської влади. Звичайний наклад газети — 5 тисяч. «Спецвипуск» — 30 тисяч. Примірники, вочевидь, потрапили до поштових скриньок без передплати.

Статті «спецвипуску» вихваляють владу. У матеріалі «Почему изменился Чернигов?» журналістка пише: опоненти мера Атрошенка вважають успіхи мера заслугою децентралізації, а не команди «Рідного дому» (хоч партія з’явилася цьогоріч). Щоб дізнатися, чи це правда, авторка звертається по єдиний коментар до заступника міського голови. Заступник починає так: «Это полный бред». Далі пояснює: справа не в децентралізації, а в «політичній волі». У «спецвипуску» є опитування, як і у звичайному номері. Запитують, що містянам сподобалося на тижні в Чернігові. Люди згадують скейтпарк, новий садочок, автостоянку на пляжі, спортивні майданчики, дороги і тротуари — усе те, чим команда мера хизується на плакатах.

Стаття «спецвипуску», у якій журналістки газети «Весть» обговорюють концерти Атрошенка. Згадують, що його хоч уже й штрафували за порушення карантину, але «мер нічого, несе людям свято».

Зазвичай у газеті «Весть» виходять матеріали про різні партії. У випуску від 4 вересня є три публікації про «Наш край». Того ж тижня ці статті вийшли одночасно і в іншій міській газеті «Семь дней» — жодних змін, але додали інше фото й позначку «позиція» (так у цій газеті маркують рекламу) та забули виділити жирним одне запитання в інтерв’ю.

Газета «Весть» і «Семь дней» від 4 вересня — однакові матеріали про чернігівський осередок партії «Наш край». Один із цих матеріалів також вийшов в інтернет-виданні «Челайн» та в їхній газеті, їх пов’язують із «Нашим краєм»

Ці дві популярні в Чернігові газети публікували матеріали про різні політсили, не маючи до когось особливої прихильності. Та ж ситуація з новинними сайтами 0462.ua та gorod.cn, які разом із газетою «Семь дней» входять до «Чернігівської медіагрупи».

Зате міський голова та його команда часто з’являються на сторінках газети «Деснянська правда» та в її пресцентрі. Після роздержавлення видання пов’язують з бізнесменом та депутатом облради Валерієм Кулічем, бізнес-партнером Атрошенка.

Майже однакові статті про начальника управління культури в Чернігові, який разом із чинним мером з’являється на заходах його партії. На першому фото — газета «Весть», на другому — «Деснянська правда». Скріншоти з фейсбуку начальника управління

Також у перших вересневих номерах майже всіх чернігівських «районок» від 3 та 4 вересня вийшли однакові матеріали про партію чинного мера: для однієї частини області «Рідний дім» хвалить колишній нардеп Анатолій Євлахов, для іншої — бізнесмен та депутат облради Віктор Кияновський. Різні маркери, які вказують на рекламу, здебільшого є, але слова «реклама» уникають.

Ця стаття одночасно вийшла в частині чернігівських «районок»

Журналісти для всіх

Два інтернет-видання «ПіК» та «Час Чернігівський» віднедавна пов’язують з Андрієм Прокопенком, головою Чернігівської облдержадміністрації, який на парламентських виборах керував одеським штабом «Слуги народу». Нині брав участь у підготовці чернігівського осередку до місцевих виборів, про що говорив в інтерв’ю «UA: Чернігів», але 12 вересня заявив, що йому не дають впливати на список кандидатів, тому він подав у відставку.

Після призначення Прокопенка, видання почали часто дублювати новини із сайту облдержадміністрації та фейсбук-сторінки голови.

Раніше керівником видання «ПіК» був чернігівський журналіст Павло Пущенко, проте в січні він повідомив, що покинув проєкт. Зараз щонайменше двох журналістів, які працюють для «ПіК», помічають на зйомках відеоновин для Чернігівської ОДА.

Наприклад, журналістка Альона Середа знімає сюжети для «ПіК», але одночасно її вважають прессекретаркою Прокопенка. У її сюжеті для «ПіК» бізнесмен розповідає про своє підприємство, але згадує, що завжди підтримував президента Зеленського й залюбки піде під «прапорами партії президента» на місцеві.

У виданні «ПіК» виходять інтерв’ю з чернігівським ректором-депутатом ідепутаткою та головною лікаркою міської поліклініки, які нещодавно перейшли до «слуг». А ще — компліментарні матеріали без маркувань про те, як «відомі чернігівці» відгукуються про чернігівський осередок «Слуги народу» (спойлер — чудово відгукуються, бо йдуть на місцеві зі «слугами») чи про конференцію чернігівських «слуг». Останній матеріал із позначкою «реклама» та перетасованими абзацами вийшов у локальному інтернет-виданні «Сусіди.Сity» (мережа локальних медіа «Або»).

Головне фото інтерв’ю видання «ПіК» з очільницею міської дитячої поліклініки та депутаткою «Нашого краю», яка перейшла до новоствореної фракції «СН» у міській раді

«ПіК» долучився й до внутрішнього конфлікту між головою облдержадміністрації Прокопенком і нардепом та очільником обласного осередку «слуг» Павлом Халімоном. Спершу видання, посилаючись на свої джерела, повідомило, що Халімон збирає підписи депутатів облради за відставку Прокопенка. Причина — він буцімто занедбав дитячий санаторій. Згодом «ПіК» опублікував матеріал «“Злив” партії? Чи в курсі Зеленський?», де натякав, що нардеп Халімон не проводить жодних активностей партії (мовляв, навіть конференцію готували мажоритарники та голова ОДА) і «зливає» вибори чинному меру, й, можливо, перейшов у «суто комерційну площину». Потім видання протягом кількох матеріалів про санаторій захищало Прокопенка, мовляв про санаторій депутати згадали аж під кінець каденції.

Вочевидь, зв’язок видання з головою ОДА, який сприяє «слугам», не завжди на користь партії влади. Невідомо, якою буде робота редакції, якщо Прокопенко піде з команди.

«Час Чернігівський» розміщував матеріали про «Слугу народу» з позначкою «імідж». Натомість видання причетне до реклами у фейсбуку постів голови облдержадміністрації Прокопенка. Дописи голови та відео під саундтрек фільму «Слуга народу» рекламувала спільнота «Підслухано Чернігів». В інформації про того, хто оплатив рекламу, вказали пошту «Часу Чернігівського». Вказаний поруч номер телефону належить Аллі Луценко. Жінка з таким іменем та прізвищем працює «фахівцем з інтерв’ювання» в департаменті інформаційної діяльності Чернігівської ОДА. Керівник «Часу Чернігівського» тоді сказав, що рекламу запустили власним коштом, щоби залучити підписників.

Також «Час Чернігівський» рекламував відеосюжет Альони Середи (ймовірно, працює на «ПіК» та в команді губернатора) про Прокопенка «Один день із губернатором». Тоді Прокопенко сказав, що Середа на стажуванні в ОДА. Водночас керівник «Часу Чернігівського» говорив, що сюжет здався авторці вартим реклами (тобто працювала вона і там).

Ці інтернет-видання на місцевих виборах можуть продовжити інформаційну підтримку «Слуги народу» та самого Прокопенка.

Особистий журнал

Марина Рейко, кандидатка в міські голови від «Європейської солідарності», пов’язана з великим чернігівським гіпермаркетом «Вена» та є редакторкою журналу «Эспрессо по-черниговски», який поширюють містом безкоштовно.

У журналі друкують рекламу чернігівського торгівельно-розважального центру (проєкт «Вени») та самого гіпермаркету. Проте на перших сторінках виходять авторські статті, колонки чи розслідування Марини Рейко. Журнал уже кілька разів використовували під час виборів.

У 2011 році «Эспрессо по-черниговски» стало друкованим органом об’єднання «Громадська думка» (йшла на місцеві під назвою «Громадська солідарність»), яке пов’язують із «Веною», а під час виборів у журналі була агітація. Тоді Марина Рейко стала депутаткою міськради від «Громадянської солідарності».

На торішніх парламентських виборах у цьому ж журналі Марина Рейко агітувала за себе як кандидатку в народні депутатки на чернігівському окрузі № 206. Її фото з гаслом «Йду драконити раду» було не лише на білбордах, але й в «Эспрессо по-черниговски».

Ще в серпневому номері на звороті розмістили гасло чернігівських «слуг», але у вересневому це місце зайняла картинка з банерів «ЄС». Мова статей теж змінилася з російської на українську.

У вересневому «Эспрессо по-черниговски» на обкладинці з’явилося фото Рейко. На перших сторінках розмістили статтю кандидатки про компанії, які постійно отримують тендери на роботи в Чернігові чи скульптури за 5 мільйонів, з претензіями в бік міської влади та текст – умовний план дій Рейко. У матеріалі «ЄС Команда професіоналів» розмістили фото членів чернігівського осередку та їхні пояснення, чому вони з цією партією. Вочевидь, у жовтневому номері будуть подібні статті.

«До» та «після» приєднання до «ЄС». Вереснева та серпнева обкладинки «Эспрессо по-черниговски»

Де шукати «Наш край»

Інтернет-видання «Челайн» та їхню ж газету «Голос Чернігівщини. Челайн» пов’язують із «Нашим краєм», ця партія з’являється тут і тоді, коли до виборів ще далеко. На сайті виходять матеріали про різні партії, які маркують як «імідж» чи «актуально», проте найбільше таких текстів про «Наш край» (тут, тут, тут, тут, тут, тут). Є тут і те саме інтерв’ю представника «Нашого краю», яке вийшло одночасно у двох чернігівських газетах «Весть» і «Семь дней».

Матеріали про «Наш край» не завжди маркують у газеті «Голос Чернігівщини. Челайн». Як-от про політичні амбіції лідера чернігівської команди — у газеті це «тема номера». Або ж стаття в номері від 10 вересня «“Наш край”: партія господарників і професіоналів іде на вибори» — на першій сторінці це «тема номера», а позначка «актуально», якою маркують рекламу, з’являється лише в продовженні на четвертій сторінці.

Затишшя «Батьківщини», Ляшко «для районок»

Інтернет-видання «Високий вал» пов’язують із місцевою «Батьківщиною», проте нині на сайті не так багато матеріалів про партію. Є трохи про загальну підготовку «Батьківщини» до місцевих із серпня (немарковані) та саму Юлію Тимошенко з липня (маркування «позиція»). Ймовірно, окрім «Високого валу» партія користуватиметься можливостями пропіаритися в районних та обласних газетах, тим паче в області «Батьківщина» має більшу підтримку, ніж у місті.

Така ж ситуація з чернігівськими «радикалами» — вони публікують рекламу в тих самих газетах, маючи кращу підтримку в області.

Через загибель нардепа з округу № 208 на Чернігівщині Олег Ляшко отримав шанс повернутися до парламенту. Він оголосив, що йтиме на довибори і вже встиг покататися округом у компанії Юлії Тимошенко. Однакові матеріали про те, як Ляшко вибиває зарплати для вихователів з Менського району (входить до округу № 208), розмістили в перших вересневих номерах п’яти районних газет. Матеріали відрізняються хіба позначками, за якими ховають рекламу.

Одна й та сама стаття про Ляшка вийшла в усіх районках округу №208 на Чернігівщині

Нові медійні проєкти

Влітку в Чернігові з’явилося кілька нових медійних проєктів. Власну програму на ютубі запустила журналістка Альона Макаренко, яка працювала у виданні «Челайн», потім — на «UA: Чернігів», після була прессекретаркою голови чернігівської ОДА Прокопенка, звідки згодом пішла.

Її авторський проєкт «Бліц» — короткі інтерв’ю «з відомими людьми про політичне життя Чернігова та області». Нині журналістка оприлюднила сім випусків. Гостями трьох були люди, причетні до партії мера «Рідний дім». Гість першого випуску — сам мер Владислав Атрошенко. Наступним був лівий активіст Михайло Чаплига, завсідник каналів Медведчука, який представляється політичним аналітиком і часом критикує «Слугу народу» (а до виборів 2019 відверто заявляв, що бореться проти Порошенка). Потім — Сергій Гривко, нардеп від «Слуги народу» із Чернігова. Третій гість — чернігівський історик Володимир Пилипенко. Після нього — депутат облради та бізнесмен Віктор Кияновський, який теж розповідав і про партнерство з «Рідним домом», а журналістка зауважали, що вважає їхнє об’єднання формує в області потужну команду. Далі були кандидат у мери Чернігова від «Слуги народу» Юрій Тарасовець і начальник управління культури та туризму міськради, кандидат у депутати міськради від «Рідного дому» Олександр Шевчук. Саме про Кияновського, Атрошенка та «Рідний дім» у вересні одночасно розмістили матеріали щонайменше шість чернігівських «районок».

Скріншоти із першого випуску авторського відеопроєкту «Бліц» — коротке інтерв’ю з чинним мером та очільником власної партії

Авторський блог «Чернігівський політклуб» влітку запустив Олександр Рись, який представляється політичним оглядачем. Його блог — щотижневе десятихвилинне відео про місцеву політику. Автор висуває припущення та прогнози щодо дій партій на місцевих виборах, часом з гумором та іронією. У вересні вийшло перше інтерв’ю в межах блогу з кандидатом від «слуг» — забудовником Юрієм Тарасовцем. Як сказав сам Олександр Рись, витрати на виготовлення відеоінтерв’ю (у тому числі роботу оператора й інтерв’юера) оплачує гість.

Наостанок — інстаблогери

Чернігівський мер спробував підійти до молодшої аудиторії через інстаграм та проєкт «#діалогзмером». Шість чернігівських інстаблогерів записали спільне відео з Владиславом Атрошенком, мовляв, хочуть поставити йому запитання. На своїх сторінках блогери запропонували підписникам написати запитання до міського голови, щоби вони озвучили їх на зустрічі. Зустріч відбулася під банерами партії «Рідного дому» та скінчилася спільними фото в інстаграмі й постами вдячності, навіть «якщо зустріч організували через майбутні вибори», як написала одна з блогерок.

Віра Курико

https://vybory.detector.media/2020/09/29/mer-dim-instahram-yak-chernihivski-media-rozpochaly-vyborchu-kampaniyu/?fbclid=IwAR3pQa9pfmxYLqNjG-nj8mrANVhG5pFprlbXT7dhzKwEsk2Pt2tOkaTruro

]]>
Як депутати Чернігівської міської ради звітували протягом чотирьох років каденції http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/81916 Тільки четверо депутатів Чернігівської міської ради протягом трьох років звітували про свою діяльність. Публикации article Tue, 01 Sep 2020 18:12:28 +0300 Хто з обранців робив це систематично, а хто поставився до цього питання невідповідально та як виборцю оцінити роботу депутата напередодні місцевих виборів, – Досліджувала Громадська організація "Агенція міських ініціатив".

Вже восени повноваження депутатів Чернігівської міської ради цього скликання завершуються. Переважна частина обранців знову буде балотуватися на виборах до місцевих рад, про що свідчить їх активізація напередодні старту виборчої кампанії. Однак для того, щоб зрозуміти, чи варті підтримки нинішні місцеві депутати, необхідно знати, як же вони представляли інтереси громади попередні п’ять років. Інформацію про це також можна знайти у звітах депутатів.

Для чого депутатам звітувати?
По-перше, цього вимагає Закон України “Про статус депутатів місцевих рад”, де у статті 16 написано, що депутати місцевої ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов’язані звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу.

Окрім того, Регламентом Чернігівської міської ради передбачено проведення звітування депутатами за свою діяльність перед виборцями з 1 січня по 15 лютого наступного за звітним року.

По-друге, підзвітність депутата перед громадою пов’язана з тим, що він є представником своїх виборців в органі місцевого самоврядування, тобто інституції, через яку громада управляє справами локального масштабу за допомогою депутатів. Саме тому звітування депутата перед громадою - це ще й елементарний прояв поваги до виборців.

Важливо, що невиконання депутатом зобов’язань звітувати перед виборцями є підставою для відкликання депутата. Це закріплює стаття 37 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”.

Як депутати звітували протягом 4 років каденції
“Агенція міських ініціатив” проаналізувала сайт Чернігівської міської ради на предмет наявності персональних звітів обранців. Більшість із місцевих депутатів не звітувала взагалі, й тільки 4 депутатів звітували щорічно протягом трьох років: Віктор Тарасов (фракція «Демальянс»), Ірина Березинець (фракція Радикальної партії Олега Ляшка), Сергій Вакуленко та Володимир Козир (фракція «Наш край»). Їх звіти є за 2017, 2018 та 2019 роки. Натомість інформація щодо звітування за 2016 рік на сайті по всім депутатам відсутня.

Також за 3 роки замість 4 є колективний звіт фракції “Об’єднання “Самопоміч” - за 2016, 2018 та 2019 роки.

Двічі звітувався Вячеслав Летута (фракція «Блок Петра Порошенка») та позафракційний депутат Сергій Кирієнко – за 2017 та 2019 роки. Звіт за один рік подав Андрій Дериземля (фракція «Блок Петра Порошенка»), Лариса Кадіна (фракція «Батьківщина») – за 2017 рік. А Олександр Тимошенко (фракція «Об’єднання Самопоміч») та Роман Старіков (фракція «Блок Петра Порошенка») прозвітувались тільки за 2019 рік.

Віталій Козирев (фракція «Об’єднання Самопоміч») став депутатом лише у 2020 році, тому звітів про його роботу на сайті ради ще немає.

Тобто за 2017 рік відзвітували 8 депутатів: Лариса Кадіна, Вячесла Летута, Андрій Дериземля, Віктор Тарасов, Сергій Вакуленко, Володимир Козир, Ірина Березинець  та Сергій Кирієнко. За 2018 рік – всього 4 депутатів: Сергій Вакуленко, Володимир Козир, Віктор Тарасов та Ірина Березинець.

Лідером за кількістю звітів став 2019 рік, адже в цьому році за депутатську діяльність відзвітували аж 9 депутатів Чернігівської міської ради: Ірина Березинець, Сергій Вакуленко, Віктор Іванченко, Володимир Козир, Вячеслав Летута, Роман Старіков, Віктор Тарасов, Олександр Тимошенко, Сергій Кирієнко.

Серед них тільки троє провели публічне звітування, тобто на відкритій зустрічі з громадянами, - Олександр Тимошенко, Сергій Вакуленко та Володимир Козир.

Всього в Чернігівській міській раді налічується 42 депутати.

Чи будуть депутати звітувати за п‘ятий рік повноважень?
Регламентом Чернігівської міської ради передбачено проведення звітування депутатами про діяльність на останній рік повноважень ради не пізніше як за тридцять днів до дня проведення наступних місцевих виборів.

А отже, таке звітування є обов'язком для кожного депутата перед громадою, бо так працює механізм відповідальності делегованої демократії.

Про що депутати розказують в своїх звітах?
Факт оприлюднення звіту депутатом не завжди свідчить про те, що він містить достатньо інформації – як з точки зору закону, так і з точки зору інтересу виборця. Тому важливо звертати увагу на змістовне наповнення звіту.

Закон вимагає, щоб звіт депутата містив такі відомості:
    про його діяльність у раді та в її органах, до яких його обрано,
    про його роботу у виборчому окрузі,
    про прийняті радою та її органами рішення, про хід їх виконання,
    про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень ради, її органів,
    про виконання доручень виборців свого виборчого округу.

Дев’ять представників міської громади, які оприлюднили текстові звіти на офіційному сайті Чернігівської міської ради за результатами четвертого року повноважень, переважно інформують у них виборців про кількість прийнятих людей на особистих прийомах, про виконану роботу у виборчому окрузі, який представляє депутат, виконання доручень виборців, про кількість підготовлених депутатських запитів та звернень.

Разом з тим, депутати майже не згадують про свою роботу під час пленарних засідань, засідань постійних комісій, хід виконання рішень ради та свою участь в обговоренні, прийнятті та організації виконання рішень ради та її органів. Звіти переважно лаконічні, містять лише цифри та загальні тези про те, на що була спрямована діяльність депутата. У звітах переважно не зазначається, як прийняті радою рішення були реалізовані на практиці, як вони вплинули на розвиток міста, якою була особиста участь депутата у прийнятті тих чи інших рішень (участь у голосуваннях). Також депутати не звітують про використання коштів депутатського фонду.

І наостанок
Попереду місцеві вибори. Сподіваємося, що депутати Чернігівської міської ради зможуть підбити підсумки своєї роботи за п’ятий рік повноважень, а ми як виборці будемо мати можливість ознайомитися з такими звітами перед безпосереднім голосуванням на виборчих дільницях.
Тож вивчаймо звіти депутатів і робімо вибір свідомо!

За додатковою інформацією звертайтесь:
Громадська організація «Агенція міських ініціатив»
goami.info@gmail.com

https://attestation.in.ua/article/365?fbclid=IwAR34uItmLOZETrdXZbUK5y0BHZl6L0UKY7m5jWDN-u6ASoI90_S2Fc0OHQ0

]]>
Як захистити своїх співробітників та жителів громад від коронавірусної хвороби? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/81708 Роз'яснення до ухваленої Урядом постанови № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території зі значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Публикации article Fri, 21 Aug 2020 14:25:30 +0300 Якими є рекомендації для органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування?

Встановлено початок робочого часу:
- о 8-й годині в органах виконавчої влади, інших державних органах та органах місцевого самоврядування
- о 10-й годині в органах соціального захисту населення та територіальних органах Пенсійного фонду України
- о 10-й годині або пізніше для суб’єктів господарювання, які провадять свою діяльність за визначеним переліком видів економічної діяльності

Уряд також рекомендує:
- на період дії карантину з метою обмеження скупчення осіб в транспорті та на шляхах прямування на роботу/з роботи застосування за можливості гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників та дистанційну (надомну) роботу (див. п. 39 Постанови)
- встановлення відстані у прикасовій та касовій зонах закладів торгівлі між особами (за винятком покупця і продавця) не менше ніж 1,5 метра та/або наявність між ними відповідних захисних екранів
- дотримання відстані не менше ніж 1,5 метра між відвідувачами, які очікують дозволу на вхід до приміщень

Державним адміністраціям доручено опрацювати разом з органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання питання щодо можливості запровадження на період дії карантину графіків роботи підприємств, установ, організацій, які передбачатимуть різний час початку та закінчення їх роботи залежно від територіального розташування, галузевої належності, специфіки виконання робіт чи надання послуг.

Також органам місцевого самоврядування рекомендується розробити (скорегувати) маршрути руху громадського транспорту з урахуванням змінених графіків роботи підприємств, установ, організацій для забезпечення створення можливості переміщення працівників на роботу/з роботи.

]]>
ЦВК сформувала 22 виборчі комісії на Чернігівщині, найбільше керівних посад – у “Слуги народу” http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/81524 ЦВК утворила 22 виборчі комісії в Чернігівській області. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала склад цих комісій на предмет партійності та гендеру представників керівного складу. Публикации article Thu, 13 Aug 2020 13:24:41 +0300 Найбільшу кількість керівних посад отримали представники партії “Слуга народу”.

10 серпня ЦВК утворила 16 міських, 5 районних та одну обласна територіальну виборчу комісію прийняла на території Чернігівщини. Причиною такого поділу стало рішення Кабінету Міністрів України від 12 червня цього року щодо нових адміністративних центрів.

ОПОРА підготувала аналіз політичного та гендерного представництва керівного складу в територіальних виборчих комісіях. Так, виявилось, що кількість жінок в утворених комісіях складає: серед голів ТВК – 81.82%, заступників – 77.27%, секретарів – 78.26%. Натомість чоловіків суттєво менше лише 18.18% серед голів, 22.73% заступників й 21.74% секретарів.

Серед голів ТВК переважають представники наступних партій:“Слуга народу” – 54.55%, ВО “Батьківщина” – 13.64%, “Солідарність жінок України” та “За життя” – 9.09%, “За майбутнє”, “Голос” й Соціалістична партія України – 4.55%.

Серед заступників: “Голос” – 26.09%; “За життя” та ВО “Батьківщина” – 13.04%; “Слуга народу”, “Рідний Дім”, “Європейська Солідарність” та Радикальна партія Олега Ляшка – 8.70%; “Солідарність жінок України”, “Команда Андрія Балоги”та Соціалістична партія України – 4.35%.

Щодо секретарів: “За життя” – 27.27%, “Голос” та “За майбутнє” – 18.18%, “Слуга народу” й“Солідарність жінок України” – 9.09%, “Команда Андрія Балоги”, “Рідний Дім”, “Європейська Солідарність” та Партія пенсіонерів України – 4.55%.

Згідно з пунктом 1 статті 32 Виборчого кодексув Україні утворюються і діють передбачені цим Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та цим Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Виборчого кодексу перше засідання виборчої комісії скликається не пізніш як на другий день після дня її утворення. Тож,12 серпня– крайній термін, коли комісії мали провести свої перші засідання, та розпочати свою роботу.

Наталія Висіканець, координаторка спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Чернігівській області

]]>
Партійне будівництво на Чернігівщині – враховуючі адмінреформу http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/81401 Місцеві вибори – найкращий час для партійної розбудови. Особливо враховуючи, що процедура створення фракцій у районних радах – незворотній процес. Публикации article Fri, 07 Aug 2020 14:23:00 +0300 На сьогодні, якщо аналізувати доступні офіційні джерела, особливо реєстри Мінюсту, скласти реальну картину щодо керівництва партійних осередків практично неможливо. Навіть їх загальна кількість «за межею похибки». А, враховуючі політичних мігрантів, деякі з яких за останні роки встигли змінити не один партійний проект, персональне орієнтування, взагалі, на грані фантастики.

Партійному керівництву Чернігівщини, скоріш за все, можна не враховувати сучасну політичну мапу області, а будувати стратегію і, головне, тактику виборчих перегонів, враховуючи вже окреслене адмінреформою та виборчим кодексом політичне майбутнє регіону.

По-перше, не створювати вертикаль штабів на базі існуючих районних організацій. Доцільніше вже зараз активізувати процес створення осередків у територіальних громадах. Штаб -  це тимчасове і технологічне явище. Багато хто його буде використовувати на «освоєння коштів» та вводити в оману вище керівництво про власну «вагомість». Контроль реальності справ – кількість членів первинної парторганізації (наприклад, з майбутніх кандидатів, членів комісій та спостерігачів). Є члени – є зовнішне дофінансування.

Друге, терміново переорієнтувати Чернігівський, Ніжинський, Прилуцький, Корюківський та Новгород-Сіверський осередки, підсилюючи їхна роботу в межах новоутворених районів. Насамперед проводячи районні партійні конференції по висуванню кандидатів в громадах, містах обласного значення та райрадах. Юридично оформлювати, як вимагають партдокументи та керівні органи, але реально проводити, охоплюючи саме нові райони. А вже після цього – обласні конференції.

Найбільшу партійну активність потрібно розгорнути насамперед у громадах з кількістю виборців більше десяти тисяч. Це ОТГ з адміністративними центрами у Чернігові, Ніжині, Прилуках, Козельці, Ріпках, Городні, Сновську, Мені, Куликівці, Носівці, Бобровиці, Сухополовій, Варві, Ічні, Бахмачі, Борзні, Коропі, Сосниці, Корюківці, Семенівці та Новгород-Сіверському.

Щоб не було хаосу – окремо створюється штаб, якщо будуть висуватися кандидати по 208 округу. Низова ланка керування – територіальна громада. Ось тут старий районний розподіл доцільно використовувати для налагодження роботи громадських приймалень кандидатів, як осередків насамперед агітаційної роботи.

Зрозуміло, що така «перебудова» не вигідна старим партійним структурам, де все вже стало і традиційно, але на мою думку, час потребує нових організаційних рішень, враховуючи майбутнє, а не минуле.

Паперний Юрій

]]>
Чернігівщина напередодні формування виборчих команд: чи буде довіра? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/81328 Не просто аналізувати процеси виборчої кампанії в регіоні, коли багато хто вважає, що тільки він має повну та ексклюзивну інформацію «хто, з ким і як». Публикации article Tue, 04 Aug 2020 12:25:58 +0300 Насправді, остаточне формування виборчих команд закінчиться за кілька годин до подачі виборчих списків до територіальних комісій. Як показує досвід, «рокіровки» ще будуть, бо основні баталії, «хто зверху» ще попереду.

Спочатку кандидатам у депутати різних рівнів доцільно прорахувати, хоча б орієнтовно, потенційні відсотки обраних політичних сил на день виборів в обраному регіоні.
А це не так і легко, наприклад, голосування на останніх  парламентських виборах значно відрізнялося по округам. У 2019 році у 205 окрузі безперечно лідирували представники партій «Слуга народу», та «Батьківщини», у 206 – «Слуга народу», «За життя» та «Батьківщина», у 207 – «Слуга народу», у 208 – «Наш край», «Батьківщина» та Радикальна партія, у 209 – «Слуга народу» та «Батьківщина», у 210 – «Наш край», «Батьківщина» та «Слуга народу».
Можна зробити припущення, що висуваючись від цих політичних сил кандидати майже не ризикують, балотуючись у ради різних рівнів.
З іншими політичними силами не все так і гаразд. Тут потрібно враховувати рівень майбутньої ради. Чим нижче – тим більше враховувати, чи буде набрано 5 відсотків обраної партії на цієї території.

Партійні аспекти потрібно враховувати кандидатам, які балотуються до обласної та п’яти районних рад, а також у Чернігові, Ніжині, Прилуках, Козельці, Ріпках, Городні, Сновську, Мені, Куликівці, Носівці, Бобровиці, Сухополові, Варві, Ічні, Бахмачі, Борзні, Коропі, Сосниці, Корюківці, Семенівці та Новгород-Сіверському.

Ось тут головним стає людський фактор. Найбільш впливові кандидати в територіальні громади, районні ради та обласну раду – це насамперед головний ресурс і гарантія зростання рейтингу політичних сил.
Саме зараз такі кандидати більше потрібні партіям, ніж навпаки.
Головними вимогами при обранні саме політичної сили стають такі фактори:
- загальноукраїнський та місцевий рейтинг,
- реальна мережа осередків (постійно діючий людський ресурс),
- фінансова спроможність лідерів та донорів,
- низький негатив щодо майбутніх колег у списку (враховуючи власний).
Останній критерій може допомогти комусь особисто піднятися у виборчому списку, але більше заважає загальному рейтингу політичної сили.

Саме реальний розрахунок можливостей потенційного кандидата дозволить йому саме вимагати належне місце у партійному списку. Або «світа та апарат» у своїх інтригах здвине так, що мало не буде. А рівень поваги від керівника знати потрібно, щоб не маніпулювали у переговорах та не занижували у загальному списку…
Саме реальний розрахунок власних можливостей дозволяє зрозуміти, скільки виборчих квот можна отримати.
Ніхто не відміняв «мікрокоманди» всередині партійних списків. Але це вже робота технологів.

З відносно новими політичними проектами та тими, хто не був у лідерах в області все набагато складніше.
Наприклад, не заперечую, що в Чернігові та, навіть, на обласному рівні «Рідний дім» здолає необхідні відсотки. Але на рівні районів та окремих територіальних громад багато чого вже не буде залежати від партійного керівництва. А регіональні списки можуть і сюрпризи приготувати: бажаючих голосувати «за» може бути набагато менше ніж очікувалося. Це стосується і Європейської солідарності, і Аграрної партії, і кількох ще більш «порогових» в регіоні політичних проектів.

Загроза і законодавче закріплення імперативного мандату: депутат місцевої ради, який був обраний у раду за списком політичної партії, може бути відкликаний. Зокрема, якщо його діяльність не відповідає програмі партії чи її осередку, якщо такий депутат не увійшов до фракції місцевої організації партії або був виключений з такої фракції також має велике значення для формування партійних списків. Тобто за допомогою імперативного мандату доволі легко можна позбавитися неугодного депутата, який не подобається керівництву. 
Також мають значення рівень довіри до слів керівництва, впевненості у виконанні обіцянок, та гарантії щодо відсутності «кидалова» через рік депутатів, які були «паровозами» і забезпечили перемогу списку.

Ще однією тенденцією у підборі партіями кадрів може стати їх новизна.
Ті, хто зараз при владі, депутати різних рівнів та голови територіальних громад своєю діяльністю не тільки отримали прихильників, але і збільшили коло опонентів і, навіть непримиримих борців з ними.
Розрахувати потенційні результати виборчої кампанії в цьому випадку буде набагато важче, особливо, якщо «старі кадри» впевнені в перемозі і бажають найбільших преференцій. В цьому випадку дуже важко визначитися і потрібно проводити місцеві соціологічні дослідження.

Обрання потрібної кандидату партії – дуже важливе стратегічне питання виборчої кампанії. І воно зараз одне з самих актуальних.

Паперний Юрій
 

]]>
Прилуки очолили рейтинг найкращих громад Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/81070 Фондом "Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу" сформовано черговий рейтинг інституційної спроможності і сталого розвитку малих та середніх громад України. Публикации article Wed, 22 Jul 2020 11:43:15 +0300 Наразі опубліковано кращі двадцятки громад по регіонам, а вже найближчим часом буде опубліковано рейтинг найкращих 200 громад України.

Презентовано 20 найкращих громад Чернігівської області станом на 01.07.2020.

Рейтинг враховує 40 критеріальних показників та відображає інвестиційну привабливість громад у 2020 році.

Оцінено по області 58 громад.

Оцінено по Україні 1540 громад.

]]>
208 округ: суспільно-політичні настрої http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/80976 Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 4-11 липня 2020 року серед мешканців одномандатного виборчого округу №208, продемонстрували, що респонденти краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в області, чи країні. Публикации article Fri, 17 Jul 2020 15:12:17 +0300 Так, лише 16% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 65% – протилежної думки. 25% оцінюють стан справ у області як правильний, 52% – як неправильний. Натомість 36% мешканців округу вважають, що справи у їхніх населених пунктах йдуть правильно, 50% – протилежної думки. Молодші та більш заможні респонденти дають більш оптимістичну оцінку на всіх рівнях.

•    Військовий конфлікт на Сході країни (59%) та відсутність роботи, безробіття (50%) очолюють рейтинг проблем загальнодержавного значення серед опитаних. Попри це, респондентів на загальнодержавному рівні хвилюють епідемія коронавірусу COVID-2019 (30%), низький рівень зарплат та пенсій (23%), хабарництво і корупція у владі (23%), неможливість отримати якісне медичне обслуговування (21%). Особисто для себе опитані вважають найбільшою проблемою низький рівень зарплат та пенсій (40%). Відсутність роботи особисто турбує 35%, війна на Сході – 29%, неякісна медицина – 22%, епідемія коронавірусу COVID-2019 – 17%, підвищення тарифів на комунальні послуги – 16%, хабарництво і корупція у владі та підвищення цін на основні товари – по 14%.

•    Серед місцевих проблем мешканці округу найбільше хвилюються через відсутність роботи (51%) та низький рівень зарплат в регіоні (40%). Неякісне медичне обслуговування турбує 33%, поганий стан доріг – 28%, бідність – 26%, вимирання сіл – 24%, розкрадання земель – 20%, занепад промисловості – 17%, наркоманія, алкоголізм та занепад сільського господарства – по 14%.

•    Близько 40% не змогли оцінити роботу Чернігівської обласної державної адміністрації та Чернігівської обласної ради. Третина опитаних висловила задоволеність їхньою діяльністю, стільки ж – не задоволені.

•    44% опитаних задоволені діяльністю Президента Зеленського, 45% – не задоволені. Діяльністю Прем’єр-міністра Д.Шмигаля не задоволені – 43%, задоволені – 17%, не змогли оцінити – 42%. Роботою Верховної Ради не задоволені – 75%, задоволені – лише 13%.

•    Серед основних сфер життя респонденти відносно краще оцінили роботу освітніх закладів (шкіл та дитсадків) – близько 50% задоволені їхньою роботою, близько третини – не задоволені. Станом екології задоволені 40%, не задоволені – 56%, безпечністю життя та боротьбою зі злочинністю задоволені 37%, не задоволені – 55%, розвитком сільського господарства задоволені 32%, не задоволені – 63%, соціальним захистом населення задоволені – 29%, не задоволені – 59%, підтримкою молодих сімей задоволені 23%, не задоволені – 58%, боротьбою з корупцією на місцевому рівні задоволені лише 13%, не задоволені – 64%. Найбільше невдоволення мешканці округу висловили щодо стану доріг (не задоволені – 73%, задоволені – 26%), медицини (76% та 20% відповідно), та створенням нових робочих місць (85% та 10%).

•    Якістю електропостачання задоволені 82%, не задоволені – 17%, газопостачанням – 64% та 28% відповідно. Якістю питної води задоволені 62%, не задоволені – 36%.

•    Серед місцевих політиків найкраще ставлення у респондентів до О.Ляшка (49% – позитивне, 23% – нейтральне, 27% – негативне). До А.Богдана  позитивно ставляться 6%, нейтрально – 26%, негативно – 19%, не знають його – 50%. Інших політиків не знають більше 75% опитаних.

•    У рейтингу політичних сил на виборах до Верховної ради лідером є Радикальна партія Олега Ляшка, за яку готові проголосувати 27,6% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори. Партію «Слуга народу» підтримують 19,0%, партію «Батьківщина» – 16,0%, партію «Опозиційна платформа – За життя» – 8,4%, партію «Європейська солідарність» – 6,5%,  партію «Сила і честь» – 4,6%, партію «Наш край» – 4,0%, партію «Рідний дім» – 3,2%.Рейтинг інших політичних сил – нижче 3%. Тих, хто не визначився, – близько 25%.

•    Серед кандидатів на проміжних виборах народного депутата у виборчому окрузі  лідером є Олег Ляшко, якого підтримують 65,1% тих, хто визначився і взяв би участь голосуванні. Рейтинг інших кандидатів значно нижчий. Так, А.Панченка підтримали б 9,3% опитаних, А.Усенка – 5,9%, А.Богдана – 4,5%, В.Ткаченка – 4,5%, А.Гунька – 1,1%. Тих, хто не визначився, – 26-27%.

•    55% опитаних вважають, що Верховна рада повинна складатися з досвідчених депутатів, 25% переконані, що народними депутатами повинні ставати т.зв «нові обличчя».  20% не визначилися із відповіддю.

•    62% зазначили, що обираючи народного депутата вони б скоріше проголосували за кандидата, який більше уваги приділяє вирішенню господарських справ безпосередньо в окрузі. Лише 19% підтримали б кандидата, що приділяв би більше уваги вирішенню державних справ.

•    61% готові підтримати кандидата, що вже має досвід роботи в політиці, лише 16% мають намір підтримати кандидата без такого досвіду.

•    37% могли б проголосувати за кандидата, що підтримує курс президента Зеленського, 26% – за опозиціонера, для 37% ці фактори не є значимими. 36% підтримали б кандидата, представника конкретної партії, 21% – кандидата самовисуванця, для 47% ці фактори є незначимими.


Аудиторія: мешканці одномандатного виборчого округу №208 (Чернігівська область)  від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%.  Терміни проведення дослідження: 4-11 липня 2020 р.

 

]]>
Чернігів посів перше місце в Рейтингу доступності міст України "Тостер" http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/80889 Чернігів став новим лідером у Рейтингу доступності міст України "Тостер". Про це оголошено на офіційній Fb-сторінці проєкту. Публикации article Mon, 13 Jul 2020 12:34:42 +0300 Рейтинг доступності українських міст «Тостер» — це авторитетний в Україні проєкт громадської організації Доступно.UA, який піднімає питання безбар’єрності громадського простору. Команда проекту досліджує її на практиці та порівнює результати, а також дає рекомендації для подальшого вдосконалення.

Нещодавно в оновленому рейтингу саме Чернігів посів перше місце, витіснивши Вінницю, з результатом у 19,46% доступності.

Плюси нашого міста, відзначені експертами з безбар’єрності міського середовища:
     інфраструктура (переходи, пониження, велодоріжки, тактильна плитка, тротуари),
     пристосованість ЦНАП,
     громадський транспорт,
     громадські вбиральні.

Разом з тим, команда проєкту вважає за потрібне покращення безбар’єрності:
    у міській раді,
    на автовокзалі,
    у безпеці на дорозі,
    у відділах поліції та ДРАЦС.



Прес-служба Чернігівської міської ради

]]>
Рейтинг губернаторів. Голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко теж заробив позитивну суму балів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/80345 Підсумки за перший квартал 2020 року. Інформує видання "Ділова столиця". Публикации article Tue, 16 Jun 2020 19:34:37 +0300 11. Прокопенко піднявся на будівництві

Голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко теж заробив позитивну суму балів (13). Його область стала лідером за динамікою будівництва, показавши в першому кварталі зростання на 22,9% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а за підсумками чотирьох місяців - зростання на 38,3% (тоді як в середньому по Україні зафіксовано, навпаки, спад на 5,5% і 8,7% відповідно). Це було забезпечено зростанням робіт на будівництві інженерних споруд в 2,7 рази, нежитлових будівель - на 24%, житла - на 3,3%. Понад дві третини (66,8%) усієї будівельної продукції вироблено в процесі реконструкції та технічного переоснащення об'єктів, більше п'ятої частини (20,5%) - в ході капітальних і поточних ремонтів, решту (12,7%) - в ході поточного будівництва .

Також в першому кварталі Чернігівщина увійшла в число двох регіонів з найбільшим скороченням смертності населення і в четвірку лідерів за динамікою експорту товарів і послуг.

Однак в той же час область опинилася в четвірці аутсайдерів по динаміці нефінансових послуг (падіння на 10,1% в ринкових цінах) і по середньомісячній зарплаті, в п'ятірці найгірших по динаміці роздрібної торгівлі та по загальній площі нового житла на тисячу жителів, в шістці гірших по динаміці штатних працівників (скорочення на 2,2%).

]]>
Хто з депутатів Чернігівської міської ради пройшов "атестацію": підсумки 4-го року повноважень http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79969 Аналітики ГО “Агенція міських ініціатив”, в рамках громадської кампанії “Атестація депутатів місцевих рад” провели презентацію аналізу роботи депутатів Чернігівської міської ради у 2019 році. Публикации article Thu, 28 May 2020 15:11:47 +0300 Для того, щоб показати, наскільки ефективними були депутати, в межах ініціативи був проведений щомісячний моніторинг діяльності депутатів за методологією, яка включала три компоненти: відкритість, доброчесність та підзвітність. Протягом року аналітики ГО “Агенція міських ініціатив” проводили моніторинг та оцінювали роботу депутатів. Оцінки зводяться за п’ятибальною шкалою. Окрім того, роботу депутатів міськради оцінили місцеві експерти – редактори видань, журналісти, представники громадських організацій та політичні оглядачі. Вони визначили трьох кращих, на їх погляд, та трьох гірших депутатів зі складу міської ради.

Депутатів Чернігівської міської ради “атестують” уже вдруге. Загалом, окрім Чернігова кампанія “Атестація депутатів місцевих рад” працює ще у 13-ти обласних центрах та місті Київ.

Тож, за результатами атестації «5-ку» (відмінно) не отримав жоден депутат Чернігівської міської ради, «4-ка» стала найвищим балом оцінки і отримали її лише 6 з 42 депутатів – Ірина Березинець, Віктор Іванченко, Сергій Вакуленко, Вячеслав Летута, Віктор Тарасов та Олександр Тимошенко. До речі, це на 5 депутатів більше, ніж було в минулому році.

Натомість цього разу всього 5 депутатів отримали оцінку «3»: Сергій Воробйов, Регіна Гусак, Володимир Козир, Сергій Кирієнко та Роман Старіков. Ці депутати показали згідно аналізу задовільний рівень роботи в раді.

Кількість «двійок» та «одиниць» залишилась майже на тому ж рівні, що й було в минулому році. Робота більше половини представників депутатського корпусу (62%) була оцінені як незадовільна: Віктор Акименко, Олександр Антонов, Іван Бакшун, Віктор Бистров, Василь Білогура, Павло Вовк, Андрій Дериземля, Світлана Живенко, Володимир Зуб, Лариса Кадіна, Сергій Кирієнко, Володимир Коваленко, Ярослав Ковтун, Інна Левченко, Ірина Любухіна, Наталія Малець, Микола Носко, Вікторія Овчаренко, Наталія Осіковська, Сергій Римаренко, Богдан Ткаченко, Григорій Федорець, Наталія Хольченкова, Максим Черненок, Олег Шеремет, Жанна Шерстюк, Ганна Якубова.

П’ятеро депутатів отримали оцінку «1»: Ігор Желдак, Андрій Заїка, Микола Миргородський, Олександр Соколов та Олександр Тарасовець. Це означає, що ці депутати не виконують напряму свої обов’язки щодо здійснення прийому виборців, відвідування постійних комісій та сесій, а також не реалізують відповідно свої повноваження, як депутат.

Відтак у порівнянні з результатами оцінювання роботи депутатів за третій рік повноважень, протягом четвертого року повноважень значно більше представників міської громади у раді отримали «4» бали, в той час як кількість оцінок «1» та «2» майже не змінилась.

Окремо було проведено експертне оцінювання місцевих депутатів, за результатами якого в лідери найкращих депутатів увійшли – Регіна Гусак (73% голосів), Олександр Тимошенко (36% голосів) та Віктор Тарасов (32% голосів). Найгіршими за думкою експертів виявились теж три депутати Микола Миргородський, Олександр Соколов та Павло Вовк.

Щодо звітування депутатів Чернігівської міської ради, то тут спостерігається позитивна тенденція, яка й вплинула позитивно на загальну оцінку. В порівнянні з минулим роком в 2019 році спостерігається більша кількість депутатів, які почали звітуватись перед виборцями, в тому числі й під час організованих публічних зустрічей. За депутатську діяльність 2019 року відзвітувалось 9 депутатів Чернігівської міської ради: Ірина Березинець, Сергій Вакуленко, Віктор Іванченко, Володимир Козир, Вячеслав Летута, Роман Старіков, Віктор Тарасов, Олександр Тимошенко. Серед них тільки троє провели публічне звітування – Сергій Вакуленко, Володимир Козир та Олександр Тимошенко. Також всі депутати мають розміщений звіт на офіційному сайті Чернігівської міської ради у відкритому доступі.

Натомість негативною тенденцією залишається те, що більшість депутатів Чернігівської міської ради все-таки нехтують вимогою щодо звітування та не публікують свої звіти на сайті міськради, щоб всі виборці могли з ним ознайомитись.

Також, варто зазначити, що троє депутатів Чернігівської міської ради пропустили понад половину сесій ради - Володимир Зуб, Андрій Заїка та Микола Миргородський. Згідно з законодавством, це є причиною для їх відкликання. Натомість більше половини депутатів (64% серед усіх депутатів) відвідали більше 90% пленарних засідань, що є позитивною тенденцією в порівнянні з минулим роком.

Що стосується відвідуваності депутатських постійних комісій, то тут спостерігається дещо гірша тенденція. Тільки 43% від усіх депутатів відвідали понад 90% засідань постійної комісії. І чотири депутатів не відвідали жодного засідання комісії: Андрій Заїка, Володимир Зуб, Микола Миргородський та Олександр Соколов. І тільки 2 депутати відвідали менше 50% засідань постійних комісій.

Втім підсумовуючи, можна зазначити, що загальні тенденції показників відкритості, прозорості, доброчесності та підзвітності, отримані в результаті дослідження роботи депутатів Чернігівської міської ради протягом четвертого року повноважень, демонструють позитивну динаміку, у порівнянні із результатами третього року повноважень ради.

]]>
Перший рік президенства Володимира Зеленського: розвиток Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79794 Рік, як Володимир Зеленський став Президентом України. Що змінилось за цей час? Публикации article Wed, 20 May 2020 09:58:04 +0300 1️. Боротьба з коронавірусом

В останні місяці значну частину зусиль довелось спрямувати на недопущення поширення епідемії коронавірусу в області. Завдяки вчасно прийнятим в області протиепідемічним заходам, а також високій свідомості людей, які дотримувались карантину, станом на 20 травня маємо один з найнижчих ❗️ рівнів захворювання на коронавірусну інфекцію в Україні. Так, лабораторно підтверджено 114 випадків гострої респіраторної хвороби COVID-19. 42 пацієнти вже одужали.

Область одна з перших закупила спеціальне обладнання для діагностування коронавірусної інфекції. Вже з кінця березня ПЛР-тестування проводиться безпосередньо в Чернігівському обласному лабораторному центрі МОЗ України. Тестуємо медиків, працівників лабораторної служби, які працюють у вогнищах спалаху інфекції, всіх хворих на пневмонію. Це значно знижує рівень поширення вірусу.

У квітні прийнято «Програму діагностики та лікування COVID-19 на території Чернігівської області, інфекції, викликаної COVID-19» із загальним обсягом – 117 мільйонів гривень.

Усі працівники, які були задіяні у наданні медичної допомоги хворим на коронавірус, отримали ❗️ 300%-ві виплати за березень.


2️. Економіка та сільське господарство

Затверджено Стратегію регіонального розвитку Чернігівщини на період до 2027 року
Визначено 5 стратегічних цілей: розвиток людського потенціалу, комфортні та безпечні умови для життя, підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки, прискорений інноваційний розвиток пріоритетних сфер економічної діяльності, посилення спроможності громадянського суспільства.

Чернігівщина увійшла до переліку шести кращих областей за динамікою соціально-економічного розвитку
За підсумками 2019 року за рейтингом Мінрегіону Чернігівщина піднялась на 4 позиції та посіла 15 місце серед регіонів.

Чернігівщина – стабільно у трійці лідерів із впровадження реформи децентралізації
13 травня Уряд затвердив Перспективний план формування територій громад Чернігівщини, відповідно до якого в області буде 57 ОТГ(замість 22 районів). Документ пройшов детальне обговорення з регіональними відділеннями асоціацій органів місцевого самоврядування, експертними організаціями, депутатами різних рівнів, громадами.

Лідер – за темпами будівництва
Чернігівська область – одна з лідерів за темпами росту будівництва❗️ За підсумками І кварталу 2020 року – перша позиція. Підприємства області виконали будівельних робіт майже на 23% більше, ніж за відповідний період 2019-го. За обсягом – 16 місце (у 2019 році – 22).

Президентська програма «Велике будівництво»
У рамках національної програми на Чернігівщині цьогоріч буде збудовано чи реконструйовано 15 об’єктів (5 шкіл, 5 садочків, 5 спортивних об’єктів). Роботи тривають на 7 об’єктах, два – вже у стадії завершення.

Також заплановано реконструкцію 9 приймальних відділень опорних лікарень та капітальний ремонт доріг та мостів.

Реалізація інфраструктурних проєктів

У 2019 році на поліпшення інфраструктури міст, сіл та селищ області використано 747 мільйонів гривень з державного бюджету, а також забезпечено співфінансування за місцеві кошти. За рахунок цього здійснено будівництво, реконструкція чи капітальний ремонт 620 об’єктів. Також реалізовані 350 проєктів по закупівлі комплектів обладнання і спецтехніки та 111 проєктів по встановленню спортивних та дитячих майданчиків.

У 2019 році на розбудову дорожньої інфраструктури спрямовано 1,5 мільярда гривень. 1,12 мільярда – з державного бюджету, 380 мільйонів – місцеві кошти.
Цьогоріч на будівництво доріг області передбачено більш ніж два мільярди гривень – рекордний обсяг фінансування за останні роки.


3️. У галузі містобудування та архітектури


Вперше затверджено обласну Програму реставрації пам’яток архітектури національного значення на території Чернігівської області на 2020-2022 роки, яка дає старт реставрації 7 важливих для області історичних пам’яток, серед них - Георгіївська церква у Седневі, Качанівський палац, Тріумфальна арка у Новгороді-Сіверському тощо.

В грудні 2019 року запрацював геопортал містобудівного кадастру Чернігівської області, де розміщено 148 наборів даних (інформаційних шарів) структурованих по 26 категоріям. Це революційний крок, який допомагає громадам та інвесторам планувати економічний  розвиток населених пунктів.


4️ .Підтримка (розвиток) бізнесу

Чернігівщина посідає 1 місце в Україні в підсумковому Рейтингу дотримання місцевими органами виконавчої влади вимог та принципів державної регуляторної політики.

У співпраці з проєктом FORBIZ реалізовано один із перших розвиткових проєктів в Україні, – на базі Агенції регіонального розвитку відкрито Центр підтримки підприємництва, інновацій та стартапів Чернігівської області.

За підтримки Офісу розвитку малого і середнього підприємництва при Мінекономіки та проекту FORBIZ Чернігівщина стала однією із чотирьох областей України, де впроваджено пілотний проєкт запуску мережі інформаційних пунктів підприємця на базі ЦНАПів.

За І квартал цього року надходження до місцевих бюджетів від діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва порівняно з відповідним періодом 2019 року зросли на 11,1% і становили 723,2 мільйона гривень (близько половини всіх податкових надходжень).


5️. Зростання експорту

Область продовжує нарощувати обсяги експорту. У січні-березні цього року підприємства області експортували товарів на 139,2 мільйона доларів США більше, ніж імпортували.

Відбувається торгівля з партнерами із 104 країн світу. Обсяг торговельних операцій перевищив 306,8 мільйона доларів США.
При цьому експорт товарів склав 223 мільйони (на 14,8% більше минулорічного відповідника)❗️

Порівняно з минулим роком на третину більше стали продавати готових продуктів харчування, майже в половину більше — текстильних матеріалів, у 2,4 разу — паперу та картону, у 2,7 — жирів та олій, у 1,9 — деревини та виробів з неї. Також зріс експорт зернових культур та продуктів рослинного походження.


6️. Сільське господарство

Чернігівщина – третя серед областей за урожаєм зернових за підсумками 2019 року.
Урожай – 5 мільйонів тонн – рекордний для Чернігівщини. Рівень урожайності – 65,3 центнера з гектара – на 16,2 центнера з гектара вищий, ніж у середньому по Україні. маємо 5 позицію.

Зріс експорт зерна: у 2019 році область експортувала на 379 мільйонів доларів – на майже 18% більше у порівнянні з 2018 роком.

У виробничу інфраструктуру аграрного комплексу інвестовано майже 700 мільйонів гривень. Зокрема, введено в дію 10 об’єктів, ще 15 знаходяться на на різних стадіях будівництва/реконструкції.

Середня зарплата робітників сільського господарства області – 9840 гривень – майже на 13% перевищила минулорічний загальноукраїнський показник.


7️. Оренда землі


У 2019 році збільшено надходження до місцевих бюджетів від орендної плати за землю на 815,3 тисячі гривень.

Орендна плата власникам земельних часток (паїв) зросла на 0,2 мільярда і склала у 2019 році 1,8 мільярда.

В травні 2020 року внесено зміни до Програми використання та охорони земель Чернігівської області на 2011-2020 роки. Це дозволить провести інвентаризацію земель державної власності несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів (площа 10,4 тисячі гектарів). Таким чином буде створена повноцінна база даних про земельні ділянки на паперових та електронних носіях. Це дасть можливість максимально контролювати використання земель.


8️. Інвестиції

За підсумками 2019 року інвестовано 8,7 мільярда гривень капітальних інвестицій, обсяг іноземних інвестицій – 442,9 мільйона доларів США
У 2019 році реалізовано 29 інвестиційних проєктів, ще 11 – у І кварталі поточного року.


9️. У фінансовій сфері

У 2019 році в порівнянні з 2018 роком обсяг отриманих місцевими бюджетами області власних доходів збільшився на 819,0 млн грн (+14,2%).

За підсумками січня-квітня 2020 року доходи зведеного бюджету області (без урахування трансфертів) зросли в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 123,4 млн грн або на 6,2%.


10. Нові робочі місця

У 2019 році створено 5526 нових робочих місць.
За 2 місяці 2020 року – приріст 1239 робочих місць.


1️1. У сфері ЖКГ та інфраструктури


Сумарна потужність об’єктів з виробництва електричної енергії, виробленої з альтернативних та відновлюваних джерел, за підсумками 2019 становила 14,2 МВт, що на 5,6 МВт, або на 65,1%, більше показника 2018 року.

За підсумками чотирьох місяців 2020 року потужність об’єктів з виробництва електричної енергії збільшилась вдвічі і наразі становить 28,8 МВт, що на 20,5 МВт, або майже у 3,5 рази, більше показника відповідного періоду 2019 року.

У 2019 році ОСББ області отримали 652 кредити на 53 млн грн.
Кількість ОСББ – учасників Урядової програми на території Чернігівської області  збільшилась майже у 2 рази, більш ніж у 3 рази зріс обсяг залучених ними коштів на енергоефективні заходи.

30 котелень бюджетної сфери області модернізовано, що дозволить скоротити використання природного газу на 0,7 млн м3.


12. У сфері культури і туризму

У 2019 році фінансова підтримка галузі культура зросла на 22,4% у порівнянні з 2018 роком.

Проведено ремонті роботи в обласній бібліотеці ім. Короленка, у меморіальної будівлі М.М.Коцюбинського, на об’єктах Менського зоопарку. Створено нову експозицію в обласному історико-меморіальному музеї-заповіднику П.Куліша «Ганнина Пустинь». Триває реставрація обласного філармонійного центру. Цього року розпочнуться ремонтні роботи у художньому музеї ім. Г.Галагана, Чернігівській обласній бібліотеці для юнацтва.

Для мотивації творчості започатковано 2 премії імені видатних митців Чернігівщини – Л.Ревуцького та Г.Верьовки.

Цього року у мистецьких школах додалось 300 учнів  (+3,4% до кількості 2018-2019 н.р.).

За 2019 рік туристичні об’єкти області відвідало 1,1 млн осіб (2018 – 1,05 млн), а суб’єктами туристичної діяльності сплачено на 38% більше коштів до бюджеті всіх рівнів.


1️3. У галузі молодіжної політики, сім’ї та спорту

Вперше в історії області розпочала діяти штатна спортивна команда резервного спорту Чернігівської області. Спортсмени віком до 23 років, які показують найкращі результати, отримують щомісячну зарплатню. Вже підписано перші 11 контрактів зі спортсменами із семи літніх олімпійських видів спорту.

Для підготовки кандидатів на участь в літніх Олімпійських іграх (Японія) Олени Костевич (стрільба кульова) та Андрія Пономаря (велосипедний спорт), а також чотирьох претендентів на участь у Паралімпійських іграх з обласного бюджету виділено додаткове фінансування.

На кінець 2019 року в області було побудовано 25 нових міні-футбольних і мультифункціональних спортивних майданчиків зі штучним покриттям.


14. У сфері екології та природних ресурсів

У травні 2020 році створено 5 нових об’єктів природно-заповідного фонду.
Чернігівщина займає перше місце в Україні за кількістю об’єктів природно-заповідного фонду.

Розроблено та прийнято Програму протидії незаконним рубкам лісів і діяльності нелегальних деревообробних пунктів у Чернігівській області на 2020-2024 роки. Для її реалізації залучено громадськість.

На Чернігівщині запроваджено електронний облік деревини в комунальних лісгоспах та приватних підприємствах.

В області почали роботу із захисту від розорювання прибережних захисних смугах. Започатковані виїзди мобільних груп для виявлення фактів аких порушень. За результатами виїздів вже відкрито кримінальні провадження проти порушників вимог Водного кодексу України та Земельного кодексу України.


15. У галузі освіти

У 2019 році відкрито 5 закладів дошкільної освіти (2018 році – 2), у дитсадках розпочали працювати 5 додаткових груп (2018 – 4). Таким чином додатково у садках створено 681 місце для дошкільнят (2018 – 434).

Для підвозу учнів придбано 16 шкільних автобусів, з них 2 спеціальних.

16. Для захисту дітей

За 2019-2020 року в області створено 6 дитячих будинків сімейного типу для 31 вихованця.


17. У галузі охорони здоров’я

В області визначено 9 опорних лікарень, розпочато робота по облаштуванню у кожній з них приймальних відділень-відділень екстреної медичної допомоги із відповідним оснащенням на рівні світових зразків.

Для оновлення матеріально-технічної бази медичних закладів у 2019-2020 році витрачено 310 млн грн. Серед знакових - реконструкція будівлі променевої терапії КНП «Чернігівський обласний медичний центр сучасної онкології», інфекційне відділення Чернігівської обласної дитячої лікарні.

У Чернігівській обласній лікарні відкрито відділення інтервенційної кардіології.

В обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф створено телемедичний центр, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги забезпечено сучасними засобами радіозв'язку.

У 2019 році безпрецедентне поповнення парку медичного автотранспорту: +60 спецавтомобілів.
 
Андрій Прокопенко, голова Чернігівської ОДА

]]>
Політичні партії Чернігівської області: активність у соціальних мережах http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79783 У квітні високу активність у соціальних мережах проявляли три партії, ще три – мають незначну кількість дописів. Найбільше постів були присвячені святам, пожежам, які поширилися Чернігівщиною у квітні, і звісно, допомозі у боротьбі з поширенням COVID-19. Публикации article Tue, 19 May 2020 19:25:43 +0300  

Партії рідко поширюють інформацію щодо діяльності  депутатів у регіоні. Найчастішими були репости зі сторінок центральних офісів партій про роботу їх лідерів або партії загалом. Політична реклама в регіоні не активна - тільки на початку травня дві партії рекламували свої дописи у Facebook.

У  регіоні зареєстровано 378 осередків політичних партій. Під час парламентських виборів 2019 року у всіх шести округах перемогу отримала партія «Слуга народу» — її підтримка в області становить 44,26%. На сьогоднішній момент партія, згідно з проведеним дослідженням,  не має сформованої партійної структури на місцях. Під час позачергових виборів у 2014 році перемогу в багатомандатному виборчому окрузі отримала партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність». У 2019 році підтримка цієї партії  становить лише 5,84%, що відповідає 5 позиції в рейтингу. Згідно з результатами позачергових виборів народних депутатів України найбільшу підтримку, окрім партії «Слуга народу», отримали Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка, «Опозиційна платформа – За життя», політична партія «Європейська Солідарність, політична партія «Сила і Честь», політична партія «Голос», Аграрна партія України. У десятку партій входить «Українська стратегія Гройсмана» та політична партія «Опозиційний блок». Не всі з цих партій проявляють високу активність у соціальних мережах.

 

Активність партій в соціальних мережах

Обласна партія «Слуга народу» має сторінку в Facebook, сторінка в Instagram не активна з липня 2019 року, як і Telegram-канал. Змістовне наповнення сторінки стосується в основному національних питань, публікуються відеозвернення президента Володимира Зеленського. Жодного посту з прив’язкою до Чернігівщини й проблем регіону за період моніторингу не було.  Загалом сторінка має 6909 підписників, 4 власних дописи та 23 репости.

 

Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» має дві активні сторінки в соціальній мережі Facebook (обласна та міська організації партії) та в Instagram. Такі ж сторінки має й припартійна молодіжна громадська  організація «Батьківщина молода». За період моніторингу партія інформувала через соціальні мережі про новини та роботу районних осередків партії, благодійну допомогу у зв’язку з пандемією Covid-19, негативну позицію щодо відкриття ринку землі. Можна відмітити, що популяризується лідер партії Юлії Тимошенко, значна частина постів інформує про її брифінги й участь в політичних шоу на різних телеканалах. Загалом за період моніторингу на цих сторінках  було зроблено 149 власних дописів, 83 репости. Сторінки мають 5452 вподобань. Дописи в Instagram переглядають 259 читачів.

 

Радикальна партія Олега Ляшка хоч і належить до партій, яким імпонують електоральні настрої мешканців Чернігівської області, але не використовує соціальні мережі для спілкування з виборцями в повній мірі. Такий висновок можна зробити за кількістю дописів на сторінці партії в області у Facebook. За період моніторингу там опубліковано лише один допис. Сторінка має 446 підписників.

 

 

Опозиційна платформа «За життя» має власну сторінку у Facebook, а також сторінку припартійного медіа та блогера. Загалом сторінка партії в області доволі активна,  в основному популяризує діяльність партії. Але є низка дописів, що стосуються міста Чернігова та області. Наприклад, звернення голови організації партії Віталія Гольця щодо адміністративно-територіальної реформи, допис та стрім про роздачу пасок перед Великоднем малозабезпеченим, продуктові набори перед 9 травня, одноразових масок мешканцям населених пунктів області тощо. Окремо зазначимо, що на сторінці публікуються свіжі випуски припартійної газети «Чернігівщина – за життя».

Політична партія «Європейська солідарність» активно використовує сторінку партії з регіональною прив’язкою у Facebook, а також Telegram-канал. Обидва канали соціальних мереж містять дописи як щодо національних питань, у тому числі брифінги й стріми лідера партії Петра Порошенка, так і з регіональною прив’язкою. Щодо місцевої тематики - то це адміністративно-територіальний устрій  Чернігівщини, комплекти продуктових наборів для малозабезпечених від Фонду Петра Порошенка (для тих, хто раніше зареєструвався на сайті v2020.org.ua, як указано в дописі) та політичної партії «ЄС», про допомогу медикам Чернігівщини від Фонду Петра Порошенка та  корпорації Roshen, репости зі сторінки центрального офісу про діяльність партії,  благодійну допомогу Roshen у боротьбі з пандемією Covid-19, тощо. Варто зазначити, що у травні кількість дописів зросла. За період моніторингу на сторінці в Facebook опубліковано 28 власних дописів, зроблено 27 репостів, вподобали сторінку 1101 підписник. Telegram-канал має 69 дописів власних, 139 репостів.

Політична партія «Наш край» має власну сторінку у Facebook 2842 підписниками, припартійне медіа, благодійний фонд та припартійного блогера. Левова частка дописів на сторінці присвячена діяльності депутатів міської та обласної ради від політичної сили «Наш край» щодо викриття корупційних схем, оснащення бібліотек, виділення коштів на забезпечення медичних закладів, залучення коштів на боротьбу з коронавірусом тощо. Також поширюється інформація щодо благодійної діяльності - фонду «Наш край» та депутата-мажоритарника Валерія Давиденка (медичні маски, продуктові набори тощо). Також у квітні на цій сторінці була популярною інформація щодо лісових пожеж та адміністративно-територіального поділу. А також економічні наслідки карантину та способи виходу з економічної кризи.

Всеукраїнське об’єднання «Свобода» залучає дуже активно як сторінку обласної організації партії, так і тих міст області, у яких партія має підтримку. Загальна кількість підписників на сторінці партії в області – 7831. Дописи стосуються діяльності партії, багато з них – просто картинки із патріотичними гаслами та тезами. Також велика кількість мемів, пов’язаних із сучасною владою. Популяризуються дописи зі стрімом лідера партії Олега Тягнибока. У квітні актуальною темою були продаж землі, негативні наслідки карантину для економіки, пожежі на Чернігівщині та в Україні загалом.

Аграрна партія України має два канали у соціальній мережі Facebook – групу та сторінку із загальною кількістю підписників – 4277. Інформація в постах  стосується діяльності депутатів обласної та міської рад, а також актуальних питань держави – карантину (у тому числі допомога медикам захисними костюмами та масками), продажу землі, спалювання трави тощо. Велика кількість дописів-привітань із різними святами, у тому числі партійних іменинників.

«Партія Шарія» в Чернігівській  області має Facebook сторінку, групу, Instagram сторінку та телеграм-канал. Загальна кількість підписників чотирьох каналів соціальних мереж – 557. Тематика дописів різна: боротьба представників партії зі стихійними звалищами міста, допомога медичним працівникам щодо довозу на роботу й назад. 20 квітня відбувся стрім представників партії в Чернігівській області щодо карантину, планів на майбутнє та як подати свою кандидатуру на місцеві вибори.  Також партія відкрила освітній курс «ЯШАРЮ» з різних напрямків: тайм-менеджмент, робота мрії, емоційний інтелект тощо.

У квітні-травні  активізувалася політична партія «Сила і Честь». Свідченням цього є конференція політичної сили, яка відбулася 11 травня з нагоди призначення голови осередку партії в Чернігівській області Олександра Голованя. Загалом же дописи на сторінці пов’язані з діяльністю партії, лідера Ігоря Смєшка та голови Чернігівського осередку партії, а саме економічні ризики у зв’язку з карантином, заяви з критикою уряду щодо атомної енергетики тощо. Також публікувалися поради щодо захисту від коронавірусу з вайбер-каналу, верифікованого МОЗ. На період моніторингу на сторінку підписалися 1267 користувачів, станом на 12 травня – 1925, що свідчить про активну діяльність партії із залучення аудиторії та підготовку до місцевих виборів, про яку неодноразово заявляли у дописах на сторінці.

Робити висновки щодо активності політичних партій на основі моніторингу сторінок у соціальних мережах складно, адже кожна політична сила має свою мережу – це блогери, припартійні медіа, благодійні фонди, громадські організації, просто прихильники партії, які поширюють інформацію про їх діяльність. Щодо Youtube-каналів, то в Чернігівській області жодна політсила не використовує їх для популяризації власної діяльності.

Що стосується політичної  реклами, то в міжвиборчий період її дуже мало. Так наприклад 5 травня сторінка «Європейська Солідарність – Чернігівщина» запустила рекламу, яка не є політичною. Згідно з даними Бібліотеки реклами на Facebook реклама на сторінці ПП «Сила і Честь» Чернігівщина  активна з 12 травня 2020 року. Сума, витрачена на неї, менше 100 доларів. Аудиторія, на яку таргетувалася реклама – в основному жінки від 35 до 65 років. Оплата за цю рекламу була здійснена Олександром Голованем керівником регіонального представництва політичної партії. Батьківщина Чернігівщина останній рекламний пост датовано 2 липня 2019 року, сума витрачена на політичну рекламу в останній період дорівнює 0. Решта партій теж не витрачають кошти на політичну рекламу в міжвиборчий час.

 

За додатковою інформацією звертайтеся:

Висіканець Наталія, обласна координаторка спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами в Чернігівській області

]]>
Соціально-економічне становище Чернігівської області в січні-березні 2020 року http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79580 Повідомлення Головного управління статистики у Чернігівській області. Публикации article Fri, 08 May 2020 11:32:02 +0300 НАСЕЛЕННЯ. Чисельність наявного населення в області, за оцінкою, на 1 березня 2020 р. становила 989,2 тис.осіб. Упродовж січня–лютого 2020 р. кількість жителів Чернігівщини зменшилася на 2085 осіб.
Порівняно із січнем–лютим 2019 р. обсяг природного скорочення зменшився на 725 осіб.
Упродовж  січня–лютого 2020 р. народилися 1030 малюків. Кількість померлих склала 3065 осіб.

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ.  У січні–лютому 2020 р. середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно із січнем–лютим 2019 р. зросла на 17,6% й становила 8509 грн.
Індекс реальної заробітної плати в січні–лютому 2020 р. порівняно з відповідним періодом 2019 р. становив 114%.

СПОЖИВЧІ ЦІНИ. Індекс споживчих цін (індекс інфляції)у січні–березні 2020 р. в областістановив 101%, в Україні –100,7%.
Ціни на продуктихарчування та безалкогольнінапоїв області за січень–березеньзросли на 1%. Тютюновівироби стали дорожчими на 6,4%.
Природний газподешевшав на 13,1%, паливо та мастила – на 8,7%.
Вартість місцевого телефонного зв'язку зросла на 17%, поштовихпослуг – на 12,5%, Інтернету – на 11,6%.
Проїзд у залізничному пасажирському транспорті подорожчав на 4,3%.

ПРОМИСЛОВІСТЬ. У січні–березні 2020 р. порівняно із січнем–березнем 2019 р. індекс промислової продукції становив 95,7%. 
У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги промислового виробництва склали 99,1%, у переробній промисловості – 95,3%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 92,2%.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. Індекс сільськогосподарської продукції в січні–березні 2020 р., за розрахунками, становив 98,8%до січня–березня 2019р., у т.ч. в підприємствах – 102,9%, господарствах населення – 93,9%.

БУДІВНИЦТВО. Усічні–березні 2020 р.підприємствами області вироблено будівельної продукції на суму 339,2 млн.грн. Індекс будівельної продукції в січні–березні 2020 р. порівняно із січнем–березнем 2019 р. становив 122,9%.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ. У січні–лютому 2020р. експорт товарів становив 152,9 млн.дол. США, імпорт – 52,4 млн.дол. Порівняно із січнем–лютим 2019 р. експорт збільшився на 17,6% (на 22,9 млн.дол.), імпорт зменшився на 13,1% (на 7,9 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 100,5 млн.дол. (у січні–лютому 2019р. також позитивне – 69,6 млн.дол.).

ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ. Оборот роздрібної торгівлі,який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–березні 2020 р. становив 4883,9 млн.грн, що в порівнянних цінах на 8,5% більше від обсягу січня–березня 2019 р.

ТРАНСПОРТ. У січні–березні 2020 р. вантажообіг підприємств транспорту становив 228,6 млн.ткм, або 99,2% від обсягу січня–березня 2019 р. Підприємствами транспорту перевезено 369,2 тис.твантажів, що становить 79,6% від обсягу січня–березня 2019 р.
У січні–березні 2020 р. усіма видами транспорту виконано пасажирообіг в обсязі 136,7 млн.пас.км, послугами пасажирського транспорту скористалися 15,9 млн пасажирів, що становить, відповідно, 80,2% та 82,8% від обсягу січня–березня 2019 р.

]]>
Депутатські фракції Чернігівської міської та облрад напередодні місцевих виборів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79495 Чернігівська міська та облради демонструють завидну стабільність та сталість політичних структур. З моменту початку каденції у кожній з них відбулось лише по кілька замін депутатів. Такі результати аналізу Громадянської мережі ОПОРА. Публикации article Mon, 04 May 2020 13:47:57 +0300 Чергові вибори депутатів місцевих рад сільських, селищних та міських голів відбулися 25 жовтня 2015 року. На цих виборах було сформовано органи місцевого самоврядування. Вибори відбувались відповідно до Закону України «Про місцеві вибори», який був прийнятий 14 липня 2015 року та замінив Закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».


Зміни у складі фракцій Чернігівської міської ради

За підсумками цих виборів 2015 року в Чернігівській області Чернігівська міська рада отримала 42 депутатів, які утворили 7 депутатських фракцій. Найбільшою за кількісним складом фракцією, стала фракція політичної партії «Наш край», до якої увійшло 12 депутатів, двоє з яких жінки. Дев’ять  депутатів увійшло до фракції партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», серед яких три жінки. Депутатська фракція політичної партії Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» була сформована з семи депутатів, серед яких дві жінки. П’ятеро депутатів увійшли до фракції політичної партії «Об’єднання «Самопоміч»». По три особи налічують фракції Чернігівської місцевої організації Радикальної партії Олега Ляшка (варто зазначити, що це суто жіноча фракція) територіальної організації політичної партії «Опозиційний блок» (в її складі одна жінка) та фракція політичної партії «Демократичний альянс».

Станом на 1 квітня 2020 року в міській раді залишається сім фракцій, які були утворені на початку скликання, проте в деяких з них змінився склад.

Фракція політичної партії «Наш край» втратила двох депутатів. 23 грудня 2019 року Наталія Хольченкова та Вікторія Овчаренко вийшли з фракції, залишились позафракційними, а в подальшому увійшли до депутатської групи «За Чернігів!».

Зміни відбулись і у фракції політичної партії «Об’єднання «Самопоміч»». 11 грудня 2017 року Вадим Соколюк склав повноваження депутата міської ради 7 скликання. Це рішення було пов’язано з обранням його на посаду менеджера Суспільного телебачення Чернігівської області. На його місце 31 січня 2018 року прийшов Сергій Римаренко, який в свою чергу склав депутатський мандат 4 листопада 2019 року, зазначивши що залишає посаду з особистих причин. 11 грудня 2019 року вакантне місце зайняв Дмитро Койдан. 27 лютого 2020 року у фракції відбулась ще одна зміна. 12 червня 2018 року Андрія Заїку було виключено з фракції «Об’єднання «Самопоміч»», він залишався позафракційним, а склав депутатські повноваження 13 січня 2020 року. Замість нього депутатський мандат отримав Віталій Козирев. 

«Демократичний альянс» теж зазнав змін. Спочатку 31 березня 2017 року Ігор Андрійченко склав депутатський мандат, його замінив Сергій Кириєнко. А вже 25 вересня 2018 року останній був виключений з фракції політичної партії «Демократичний альянс» та залишається позафракційним. Причиною виключення, як зазначено на офіційній сторінці партії та у ЗМІ, стало невиконання партійних рішень та порушення Етичного кодексу партії.

Крім того, в Чернігівській міській раді була також спроба відкликання депутата з формулюванням «за народної ініціативи». Партія «Об'єднання «Самопоміч» повідомила на своїй сторінці у Фейсбуку про проведення 24 жовтня  2018 року зборів за відкликання депутата міської ради Андрія Заїки. Одним із приводів на користь відкликання депутата, однопартійці називали те, що він зайнята людина й через те, що є найманим робітником, на жаль, не має змоги приділяти достатньо часу депутатській діяльності. За час свого депутатства він пропустив майже всі комісії. Але не було достатньої кількості людей для створення ініціативної групи і перша спроба виявилась невдалою.  12 червня 2018 року його  було виключено з фракції «Об’єднання «Самопоміч»», він залишався позафракційним, склав депутатські повноваження з особистих причин 13 січня 2020 року.


Зміни у складі фракцій Чернігівської обласної ради

У ході виборів 2015 року до Чернігівської обласної ради увійшло 64 депутати, які утворили сім фракцій. Фракція політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» отримала 12 мандатів, один з яких посіла жінка. Депутатська фракція Аграрної партії України налічує дев’ять осіб, фракція політичної партії «Наш край» складається з одинадцяти депутатів, серед яких чотири жінки. Фракція політичної партії «УКРОП» отримала в результаті виборів п’ять представників в обласній раді, серед них одна жінка. Фракція партії «Опозиційний блок» налічує чотирьох осіб, серед яких одна жінка. Депутатська фракція Радикальної партії Олега Ляшка складається з восьми чоловіків та чотирьох жінок. Представники Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» сформували фракцію, до якої увійшла одна жінка та 10 чоловіків.

Станом на 1 квітня 2020 року в обласній раді залишились усі сім фракцій. Депутати створили міжфракційну депутатську групу «Депутатський контроль», до якої увійшли представники ВО «Батьківщина» та «УКРОП». Депутатська група «Чернігівщина – рідний дім», у складі якої представники фракції політичної партії «БПП «Солідарність». Депутатську групу «За розвиток освіти Чернігівщини» очолила Алла Ковтун, яка 26 червня 2019 року за особистою заявою вийшла зі складу депутатської фракції Радикальної партії та залишилась позафракційною. Причини такого рішення у своїй заяві вона не пояснила. До складу  депутатської групи крім неї входять представники фракцій «УКРОП», ВО «Батьківщина», «Наш край» та Радикальна партія Олега Ляшка. Також в облраді представлена депутатська група «Вірю в Чернігівщину», до складу якої увійшли представники фракцій «Наш край», «Опозиційний блок» та позафракційні.

За час роботи Чернігівської обласної ради депутатські повноваження слали двоє депутатів. Андрій Прокопенко, представник фракції «Наш край», за рішенням обласної ради №4-9/VII від 17.05.2017. За словами самого Андрія Прокопенка, це рішення далось йому нелегко, і було пов’язано з проблемою суміщати ведення бізнесу та виконанням депутатських обов’язків. Другим депутатом, який склав свої повноваження достроково став Артур Зінов’єв, який відмовився коментувати причини такого рішення, він також був представником фракції «Наш край».

Загалом міська та обласна ради демонструють завидну стабільність та сталість політичних структур.

https://www.oporaua.org/news/vybory/patrii/19852-deputatski-fraktsiyi-chernigivskoyi-miskoyi-ta-oblasnoyi-rad-naperedodni-mistsevikh-viboriv?fbclid=IwAR1cIWLnM0U0eqN8r2VmBhS5Lse3yPqhk4s87zr1x26xc6tGQDJskum1TMQ

]]>
До 25 річниці відкриття Батурина археологами http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79336 Батуринська археологічна експедиція – це викладачі та студенти Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства ім. О. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Шевченка. Публикации article Sat, 25 Apr 2020 11:02:24 +0300 У різні роки до них доєднувалися студенти Брянського державного університету імені І. Петровського (1995–1997 рр.), Сумського державного педагогічного університету імені А. Макаренка (2005–2011 рр.), Ніжинського державного педагогічного університету імені М. Гоголя (2007–2013 рр.), Глухівського національного педагогічного університету імені О. Довженка (з 2012 р.), співробітники Інституту археології НАН України.

Окремо варто відмітити, що від 2001 р., коли до дослідження Батурина долучилися канадські спеціалісти з археології, історії і архітектури середньовічної та модерної України на чолі з Зеноном Когутом та Володимиром Мезенцевим – експедиція стала міжнародною. 

У перший рік досліджень в експедиції взяло участь 30 дослідників, а от у найбільший пік (2007–2009 рр.) їх число коливалося від 120 до 200 осіб.

Право на проведення досліджень дає «Відкритий лист», який видається Інститутом археології НАН України на рік. Всі 25 років досліджень Батурина НЕЗМІННО отримував цей дозвіл Юрій Ситий. За безпосередньої участі Ю.Ситого було обстежено майже ввесь регіон Батуринського Посейм’я, що тривалий час було суцільною «білою плямою» на археологічній карті України.

Учасниками Батуринської експедиції були відомі на сьогодні українські вчені: Олександр Коваленко, Володимир Коваленко, Олександр Моця, Юрій Ситий, Vyacheslav Skorokhod
Володимир Мезенцев,
Зенон Когут
Людмила Ясновская
Юрий Коваленко
Игорь Кондратьев
Oleksandr Tereshchenko
Роман Луценко.

Після завершення польових археологічних досліджень, які тривають в Батурині впродовж серпня, щорічно проводяться необхідні роботи з консервації відкритих об’єктів або відтворення ландшафту, що існував до початку розкопок. І починається кабінетна, наукова робота тривалістю в декілька місяців – опрацьовується весь отриманий в ході польових досліджень матеріал, здійснюється написання наукового звіту про проведені робити, заміри, описи та складання точних списків археологічних знахідок.

І лише після цього Відкритий лист (до 31 грудня поточного року) разом зі звітом про проведені археологічні дослідження передається до установи, яка його видала, а саме – до Інститут археології НАН України.

За роки археологічних розкопок в Батурині до Національного заповідника «Гетьманська столиця» було передано двадцять три «Наукових звітів про археологічні дослідження» та тисячі безцінних індивідуальних археологічних знахідок та фрагментів кераміки, які розкривають історію міста.

Національний заповідник «Гетьманська столиця»

]]>
З4-ті роковини Чорнобильської аварії та Чернігівщина http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79327 На Чернігівщині від Чорнобильської аварії постраждало за офіційними та експертними даними від 14,6 до майже 16 тисяч людей. Публикации article Sat, 25 Apr 2020 09:11:14 +0300 Чорнобильська аварія — найбільша в історії людства техногенна катастрофа, яка стала наслідком панування комуністичного тоталітарного режиму.

Уніч на 26 квітня 1986-го два вибухи під час експерименту зруйнували 4-й реактор атомної електростанції, які потужністю мали еквівалент 300 Хіросим. В атмосферу потрапила хмара радіоактивного пилу — 11 тонн ядерного палива. Вітром радіоактивні речовини дісталися на територію Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

Найбільше постраждали Україна, Білорусь і Росія.

Від радіації, за оцінками незалежних експертів, померло 500 тисяч людей. У перші дні після початку катастрофи отримали значні дози опромінення 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії. З них в Україні — 2,6 млн. людей, які проживали на території 200 тис. кв. км у 2293 містах, селищах і селах.

На Чернігівщині від Чорнобильської аварії постраждало за офіційними та експертними даними від 14,6 до майже 16 тисяч людей. В зону радіаційного забруднення офіційно потрапили 244 населених пункти, в яких проживало понад 650 тисяч жителів. Реально постраждала вся область.

Майже 15 тисяч мешканців Чернігово-Сіверщини, яких відомо поіменно, рятували світ від смертельної загрози. Нагадаємо, що всього взяло участь у ліквідації ядерної аварії та будівництві саркофагу 600 тисяч осіб.

Треба також із вдячністю згадати тисячі й тисячі чернігівців, які своєю працею на заводах, підприємствах, в організаціях та установах області зробили вагомий внесок у перемозі над ядерним лихом. Так, на чернігівському заводі «Жовтневий молот» («Ремзавод») виготовляли пристрої для скидання піску та інших речовин із військових гелікоптерів для гасіння ядерної пожежі… До речі, ці гвинтокрилі пожежники базувалися під обласним центром.

Ліквідатори та всі, хто забезпечував їхню боротьбу, здійснили геройський подвиг в ім'я життя нинішніх і прийдешніх поколінь. Серед них варто згадати про Володимира Миколайовича Шашенка, одного іздвохзагиблихбезпосередньопід час аварії 26 квітня 1986-го.
Він народився 21 квітня 1951-го у селі Щуча Гребля Бахмацького району Чернігівської області. В 1970 році закінчив Конотопський індустріальний технікум. З серпня 1980-го працював на Чорнобильській атомній електростанції. Був налагоджувальником контрольно-вимірювальних приладів та автоматики 5-го, 6-го розрядів цеху налагоджування та випробувань. 2 квітня 1984-го перейшов працювати на підприємство «Смоленськатоменергоналагодження».

На Чорнобильську АЕС Володимир Шашенок був направлений для участі у випробуваннях на четвертому енергоблоці. В ніч на 26 квітня 1986-го знаходився у приміщенні деаераторної етажерки, де здійснював контроль параметрів систем та устаткування енергоблока. В результаті руйнування будівельних конструкцій під час вибуху він отримав чисельні поранення та опіки. Вже вдень 26 квітня 1986-го у тридцятипятирічному віці помер від опромінення.

Сергій Бутко, Український інститут національної пам’яті

]]>
Суспільно-політичні настрої мешканців Чернігова http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79021 Аудиторія: мешканці м.Чернігів від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI. Помилка не більше 3,1%. Терміни проведення: 3-7 квітня 2020. Публикации article Thu, 09 Apr 2020 13:44:22 +0300 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” протягом 3-7квітня2020 року серед мешканців Чернігова, продемонстрували, що абсолютна більшість опитаних (83%) бачать реальною загрозу розповсюдження коронавірусу в Україні.

• 59% респондентів бачать реальною загрозу поширення коронавірусу у Чернігові, 27% – не бачать. 44% – вважають реальною загрозу коронавірусу особисто для себе та для їхніх родин,45% – протилежної думки.

• 59% зазначили, що мали роботу до запровадження карантину. Серед них, 28% зазначили, що продовжують працювати в звичному режимі після запровадження обмежень. 16% – працюють дистанційно, 13% – знаходяться у відпустці за власним бажанням і лише 2% – втратили роботу.

• Попри карантин,20% опитаних зазначили, що виходять з дому декілька разів на день, 32% – один раз на день. Водночас 42% заявили, що виходять лише раз на кілька днів, 6% – взагалі намагають не виходити. Частіше про високий рівень обмежень виходу з дому зазначали жінки та найстарші опитані.

• 53% зазначили, що мають захисні маски в достатній кількості, 40% – мають але недостатньо, 7% – не мають взагалі. Серед тих, хто має маски в достатній кількості, –70% одягають їх часто, 19% – інколи, 11% – не одягають взагалі. Серед тих, то має їх недостатньо, – 58% одягають їх часто, 29% – інколи, 14% – не користуються. Частіше захисні засоби використовують жінки, молодші та найстарші респонденти.

• 91% підтримуютьзапровадження вимоги обов’язкового носіння маски в громадських місцях. 82% – підтримують рішення Уряду про продовження карантину до 24 квітня (14% – проти), 70% – не заперечують щодо обмежень на відвідування парків, лісосмуг, прибережних зон на час карантину (26% – проти).

• 58% опитаних вважають запроваджені владою заходи щодо боротьби з коронавірусом оптимальними. 21% стверджують, що вони є занадто м’якими. 12% переконані, що заходи є надто жорсткими.

• 47% опитаних вважають реакцію президента В.Зеленського на загрозу розповсюдження коронавірусу в Україні ефективною, 30% – дають протилежні оцінки.Щодо ефективності дій Прем’єр-міністра Д.Шмигаля, то 48% опитаних було важко відповісти на це питання. 28% – оцінили його дії як ефективні, 26% – як неефективні. Щодо Міністерства внутрішніх справ, то 35% вважають дії цієї інституції ефективними, 26% – неефективними, 38% – не змогли оцінити. Стосовно Міністерства охорони здоров’я, – 33% вважають дії відомства ефективними, 41% – неефективними, 26% – не змогли відповісти.

• Дії міського голови Чернігова В.Атрошенка стосовно реагування на загрозу коронавірусу 73% опитаних вважають ефективними, лише 10% – протилежної думки.

• 73% опитаних зазначили, що нічого не знають про діяльність народного депутата, обраного від їхнього виборчого округу. Задоволені його роботою – 13%, не задоволені – 10%.

• Лідером електоральних симпатій на виборах до міської ради є партія В.Атрошенка “Рідний дім”. Її підтримують 40,3% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 19% таких опитаних проголосували б за партію “Слуга народу”, по 8,6% – партії “Батьківщина” та “Європейська солідарність”, 7,8% – партію “Опозиційна платформа – За життя”. Рейтинг інших політичних сил – менше 4%. Не визначилися із вибором близько 40% опитаних.

• Абсолютним лідером серед кандидатів на посаду міського голови Чернігова є Владислав Атрошенко. Його за умови проведення виборів найближчим часом підтримали б більше 90% тих, хто визначився із вибором та має намір взяти участь у голосуванні. Рейтинги інших кандидатів – менше 2%. Не визначилися з вибором – близько 15% опитаних.

]]>
Фінансові результати громад Чернігівщини за 2019 рік http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/78681 Експерти Програми "U-LEAD з Європою" проаналізували фінансові результати 806 об’єднаних територіальних громад за підсумками 2019 року в розрізі областей. Публикации article Mon, 23 Mar 2020 09:51:35 +0200 Серед інших були проаналізовані фінансові показники 39 ОТГ Чернігівської області, створених впродовж 2015-2018 років.

Як зазначили аналітики, розрахунок показників здійснювали на основі восьми індикаторів, які в певній мірі характеризують фінансові аспекти діяльності об’єднаних територіальних громад.
Серед них показники доходів загального фонду, видатків на утримання апарату управління та капітальних видатків в розрахунку на одного мешканця громади, а також коефіцієнти дотаційності бюджетів, співвідношення видатків на утримання апарату управління із фінансовими ресурсами ОТГ, питомої ваги заробітної плати у видатках загального фонду бюджету ОТГ та частки капітальних видатків у загальному обсязі видатків.

Отже, за рівнем доходів загального фонду в трійці лідерів Варвинська, Гончарівська та Деснянська об’єднані територіальні громади – на 1 мешканця тут мають 8901,3 грн, 8377,5 грн та 7583,1 грн відповідно. Середній показник доходів загального фонду на 1 мешканця ОТГ Чернігівської області становить 4812 грн.

За рівнем витрат, знову ж таки в розрахунку на 1 мешканця, перше місце займає Варвинська ОТГ (9496,1 грн), друге – Ніжинська ОТГ (8577,1 грн) і третє – Плисківська ОТГ (8143,0 грн).

За даними моніторингу Гончарівська, Варвинська та Деснянська громади є серед найбагатших громад. Тут частка вилучення (реверсна дотація) становить 19,1%, 15,6% та 13,6% відповідно. Без вилучення та дотацій працювали у 2019 році Батуринська, Мринська, Вертіївська, Комарівська, Бобровицька, Михайло-Коцюбинська, Талалаївська, Новгород-Сіверська, Ічнянська та Козелецька громади.

Серед ОТГ Чернігівщини налічується 14 ОТГ, у яких видатки на управління не перевищують 20% від обсягу фінансових ресурсів. Найбільша питома вага управлінських видатків становить 49,9%, а найменша – 12,8%.

Найбільший відсоток капітальних видатків у загальних витратах мають Батуринська громада – 40,5%, Іванівська ОТГ – 30,7%, Вертіївська ОТГ – 27%, Корюківська – 24,1% та Гончарівська – 22,7%. Обсяги капітальних видатків відображають спроможність ОТГ забезпечувати соціально-економічний розвиток, можливості для реалізації проектів інфраструктурного розвитку, створення матеріальних активів або отримання відповідного соціального ефекту.

Експерти зазначили, що дані моніторингу є інформацією, яка відображає стан речей на відповідну дату, відображають окремі, найбільш суттєві напрямки фінансово-бюджетної діяльності громад, дають можливість порівнювати окремі параметри ОТГ.

Для всебічної об’єктивної оцінки необхідно здійснювати більш глибокий аналіз фінансових показників конкретних громад, виявляти причинно-наслідкові зв’язки між рівнем розвитку соціальної та промислової інфраструктури, підприємницьким та ресурсним потенціалом території, демографічними чинниками і т.п. Також слід враховувати і нематеріальні активи громади.

Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» підтримує децентралізацію та регіональну політику в Україні, реалізується за участі ряду донорів та спільно фінансується Європейським Союзом та його державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.

Чернігівський регіональний офіс Програми «U-LEAD з Європою»

]]>
Рейтинг українських міст з найдорожчою “комуналкою”. У топ-10 входить і Чернігів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/78170 У рейтингу розраховані нормативні витрати на комунальні послуги однієї сім’ї з трьох осіб, які проживають в квартирі площею 50 кв м. У квартирі є: гаряча/холодна вода, тепло, електроенергія і газ, але відсутні лічильники. Публикации article Thu, 27 Feb 2020 18:29:16 +0200 Реальні цифри найімовірніше відрізняються від абсолютних результатів, оскільки у кожного домогосподарства завдяки різним лічильників індивідуальне споживання.

З урахуванням всіх платежів, сім’я з трьох осіб, які проживають в Дніпрі без лічильників, може заплатити за комуналку 3466 грн.

Друге місце – Кропивницький, де без тарифу на утримання будинку і поставку гарячої води, фінальний платіж – 3 379,13 грн, далі йдуть Суми – 3350 грн.

У топ-10 також входять: Рівне (3335 грн), Луцьк (3266 грн), Тернопіль (3288 грн), Чернігів (3242 грн), Київ (3 145 грн), Маріуполь (3 040 грн), а також Харків (3035 грн) і Миколаїв (3018 грн).

Найменше платять в Ужгороді, де без тарифу за опалення і постачання гарячої води, комуналка – 854,5 грн.

Трохи більше в Чернівцях – 1 840,8 грн (без платежу за утримання будинку та поставку гарячої води) і Херсоні – 2331,9 грн (без тарифу на тепло і поставку гарячої води)

Однак, як зазначається, реальні комунальні платежі в Ужгороді, по заявою місцевих жителів, в зимовий період складають 1500-2000 грн.

Основна витрата йде за газ і електроенергію, так як городяни активно використовують бойлери та котли.

У кожного міста різні тарифи на комунальні послуги, які залежать від різних факторів, включаючи стан інфраструктури, щільності населення і його розташування; виключення – вартість електроенергії і ціна на газ, які для населення підпадають під пільгову категорію.

Фінальний платіж за розподіл газу в рейтингу визначили за спеціальною формулою НКРЕКУ. Решта тарифів кардинально відрізняються.

За даними Мінрегіону, в Києві один куб холодної води коштує майже 23 грн, тоді як в Кропивницькому – понад 37 грн. Гаряча вода в столиці обходиться в 107,4 грн (якщо в квартирі є сушка для рушників), а, наприклад, в Луцьку – 118,7 грн/кубометр.

Найбільша стаття витрат – опалення. У столиці один Гкал тепла (з лічильником) коштує 1654,4 грн, а але в тому ж Кропивницькому – більше 2137 грн. Відрізняється і плата за утримання будинків.

У розрахунках використовувалися такі дані: тарифи, опубліковані Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальний послуг (НКРЕКП); тарифи, опубліковані Міністерством розвитку загальний і територій; розрахунки Нафтогаз України за газ на січень. Всі тарифи – з ПДВ.

]]>
Названо самих ініціативних голів ОДА. Прокопенко - у топ-3 http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/77984 Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з інтернет-виданням "Апостроф" підготували "Рейтинг ініціативності голів ОДА". Публикации article Thu, 20 Feb 2020 07:57:26 +0200 Даний рейтинг відображає фактичну діяльність керівника ОДА на займаній ним посаді, дозволяє проаналізувати пріоритети в діяльності керівника ОДА, рівень співпраці з обласною радою, а також реакцію на ініціативи голови ОДА з боку місцевих ЗМІ.

 У рейтинг були включені голови ОДА, які переюувають на посаді не менш, ніж 3 місяці. У зв'язку з цим в рейтинг увійшли 13 керівників ОДА. Перше місце в рейтингу займає керівник Вінницької ОДА Владислав Скальський. За період з початку його призначення (18 вересня 2019) на цю посаду налічується 159 ініціатив, що означає, що Скальський продукував більше 42 активностей за різними напрямками на місяць.

На другому місці рейтингу розташовується колишній керівник Івано-Франківської ОДА та чинний віце-прем'єр-міністр і міністр розвитку громад і територій України Денис Шмигаль. В абсолютних значеннях кількість його ініціатив більша, ніж у Скальського, їх налічується 215. Але середнє число ініціатив за місяць все ж менше - їх було майже 38 (37,9). Проте, такий результат дозволив як Скальському, так і Шмигалю залишити найближчих "переслідувачів" далеко позаду.

Лідерів рейтингу замикає топ-3 ініціативних губернаторів Андрій Прокопенко, який не так давно, з 31 жовтня, очолює Чернігівську облдержадміністрацію. В середньому, Прокопенко був учасником 22 (21,9) активностей підконтрольної йому ОДА в місяць.

Справжнім "чемпіоном" в антирейтингу є керівник Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв, який був призначений ще 11 липня 2019. Другим претендентом на звільнення є керівник Рівненської ОДА Віталій Коваль. Третім знизу за ініціативністю став голова Тернопільської ОДА Ігор Сопель, який був призначений на цю посаду 31 жовтня 2019 року, але наразі так і не зміг відзначитися докладанням значних зусиль в розвиток очолюваного ним регіону.

]]>
Аналіз стану роботи суду по розгляду звернень громадян за 2019 рік http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/77616 Протягом 2019 року на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшло 16 звернень, з них 8 письмових звернень і 8 звернень від громадян в усній формі. Публикации article Wed, 05 Feb 2020 10:57:29 +0200 Протягом 2019 року на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду  надійшло 16 звернень, з них 8 письмових звернень (7 від фізичних осіб, 1 від юридичної особи) і 8 звернень від громадян в усній формі на особистому прийомі громадян керівництвом суду.

За аналогічний період 2018 року на розгляд до суду надійшло 17 звернень, з них 9 письмових звернень (7 від фізичних осіб, 1 від юридичної особи, 1 від громадської організації) і 8 звернень від громадян в усній формі на особистому прийомі громадян головою суду.

До однієї з дієвих форм забезпечення реалізації конституційного права громадян на звернення слід віднести проведення особистого прийому громадян керівництвом суду. Питання, які порушувались заявниками на особистому прийомі керівництва суду, стосувалися роз’яснення практики розгляду справ, порядку працевлаштування в суді, укладання публічних договорів, оскарження розрахунків пенсійних виплат військкоматів, перерозподілу справ, порядку звернення до суду з приводу перерахунку пенсії, питання захисту прав осіб, які постраждали внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС. У зв’язку з наданням вичерпних роз’яснень керівництвом суду під час особистого прийому громадян письмові звернення до розгляду не подавались.

Серед письмових звернень, що надійшли до суду протягом 2019 року, було 6 заяв та 2 скарги. Питання, що порушувались у заявах та скаргах, стосувалися неправильного оформлення вихідної кореспонденції; не вирішення питання по заявленому клопотанню у справі; порушення кримінальної справи проти керівництва Івано-Франківської області; скасування рішення про відмову в перетині державного кордону України іноземцю або особі без громадянства та відшкодування шкоди; функціонування підсистеми “Електронний суд”; роз’яснення порядку відновлення свідоцтва про народження; невидачі справи для ознайомлення; неправильного зазначення адреси для листування та невчасного отримання кореспонденції. На всі письмові звернення було надано відповіді.

]]>
Чернігівщина в рейтингу соціально-економічного розвитку регіонів піднялася на 6 позицій http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/76755 Міністерство розвитку громад та територій України оприлюднило результати моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів України за підсумками дев’яти місяців 2019 року. Публикации article Mon, 23 Dec 2019 15:00:44 +0200 Оцінка здійснена за 26 показниками, що характеризують ситуацію за шести напрямами у різних сферах соціально-економічного розвитку регіонів.

За загальним рейтингом область посіла 15 місце серед регіонів. У порівнянні з відповідним періодом минулого року піднялася на 6 позицій.

Маємо 11 місце за напрямом «Відновлювана енергетика та енергоефективність» (у порівняні із січнем-вереснем 2018 року покращено на 6 пунктів):
    6 місце – за часткою бюджетних установ, з якими укладено енергосервісні договори;
    12-те – за часткою сумарної потужності котелень на альтернативних видах палива в регіоні;
    13-те – за часткою домогосподарств, які уклали кредитні договори
    в рамках механізмів підтримки заходів з енергоефективності в житловому секторі за рахунок коштів державного бюджету;
    15 місце – за часткою оснащення багатоквартирних житлових будинків побудинковими приладами обліку теплової енергії.

За напрямом «Економічна ефективність» область посіла 12 місце, піднявшись на два щаблі.

2 місце – за індексом будівельних робіт (в 1,6 разу більше порівняно з минулим роком), 9-12 – за індексом споживчих цін (103,3%), 11 – за обсягом виробництва продукції сільського господарства на 1 особу (20,188 тисячі гривень).

13 місце область має за напрямом «Ефективність ринку праці» (рейтинговий показник покращений на три позиції).

Такий результат отримано завдяки:
    7-8 місцям по сумі заборгованості з виплати заробітної плати у % до фонду оплати праці;
    10-11 – за показником «Рівень зайнятості населення у віці 15–70 років
    (за Методологією Міжнародної організації праці)» (58,3%);
    12 – за індексом реальної зарплати (109,3%);
    20 місцю за рівнем безробіття населення у віці 15–70 років (за Методологією Міжнародної організації праці)» (10,5%).

За напрямом «Фінансова самодостатність» область посіла 14 місце (втратила дві позиції порівняно з минулорічним показником).

Маємо 11-12 місця за темпом зростання доходів місцевих бюджетів (117,9 %), 13-15 місця по доходам місцевих бюджетів на 1 особу (4,4 тисячі гривень, загальноукраїнський показник – 5,3 тисячі гривень), 16 місце – за темпом зростання податкового боргу.

]]>
У рейтингу найкомфортніших міст Чернігів – один з перших http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/76383 З’явилося нове дослідження щодо комфортності українських міст. У 2019 році найкомфортнішим містом України вп'яте поспіль стала Вінниця, на другому місці – Луцьк. Публикации article Sat, 07 Dec 2019 13:57:14 +0200 Дослідження проводила соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Міжнародного республіканського інституту International Republican Institute (IRI).

Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко поділився історією успіху Чернігова під час панельної дискусії "5 років динаміки муніципального розвитку", де презентували результати 5-го опитування IRI "Рейтинги міст України", де Чернігів у топ 5 серед обласних центрів. Він підкреслив: "Починали з позицій в двадцятці. Це результат, але рости є куди!"

Однакову кількість балів  набрали Луцьк, Івано-Франківськ, Чернігів, Хмельницький і Харків.

Найкомфортніші міста України:
Вінниця – 3,4 бали;
Луцьк – 3,1;
Івано-Франківськ – 3,1;
Чернігів – 3,1;
Хмельницький – 3,1;
Харків – 3,1;
Маріуполь – 3,0;
Тернопіль – 3,0;
Львів – 2,9;
Черкаси – 2,9;
Житомир – 2,9;
Кропивницький – 2,9.

]]>