Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

 

 

 

Розібрали цей кейс, як приклад типової маніпуляції та ще одне підтвердження чому варто читати лише доброчесні медіа, або ж шукати першоджерело.  

Запитання, відповідь, маніпуляції і вирвані з контексту цитати 

Слова про вірогідність наступу російських військ пролунали під час брифінгу голови ОВА В'ячеслава Чауса чернігівським медіа 2 січня 2024 рокуі: “Останнім часом багато говорять про 19 тисяч російського угруповання на кордоні, чи ви вбачаєте реальну загрозу повторного вторгнення на кордоні області чи ні?”

Голова ОВА свою відповідь почав із зустрічного питання: “От як відповісти на це питання?  Дивіться, якщо я зараз скажу,  що вбачаю, то скажете, що Чаус сіє паніку і каже що буде другий наступ, а його там немає. Скажу,  що не вбачаю, а вони підуть”. 

Далі він зазначив, що росіяни здатні швидко сформувати сили для такого наступу, але все буде залежати, зокрема, і від укріпленості північного кордону. 

“Я на це питання відповідав у 2022 році і у 2023 нічого не змінилося - Росія сьогодні здатна дуже-дуже швидко, протягом тижня-трьох, сформувати контингент, достатній для повторного наступу на територію області. Чи вони це зроблять  чи ні залежить, в тому числі і від того, наскільки ми будемо працювати над нарощуванням фортифікацій. Вони ж все бачать - десь літають, де можуть, десь їздять. Вони розуміють, що ми підсилюємо фортифікацію. І ми це дійсно робимо. Фортифікація 2023 року у порівняння з 2022 роком - це зовсім інший рівень, і далі будемо підсилювати. І чим більше ми це будемо робити, тим менше вірогідність повторного заходу ворога на територію Чернігівської області”, - відповів він.

Після брифінгу окремі телеграм-канали та медіа поширили заголовки про наступ,  який почнеться за кілька тижнів, та подали вирвані з контексту слова голови ОВА.  

Маніпулювали у заголовках не лише деякі чернігівські телеграм-канали, але й всеукраїнські медіа.  Наприклад, в ТСН подали слова Чауса під заголовком: “Росія може знов розпочати наступ на Чернігівщину: Чаус розповів про загрозу”. 

На Youtube-каналі  “Ми Україна”, що має понад 400 тисяч підписників, випустили сюжет “ЕКСТРЕНО. Росія готує повторний наступ з Півночі. Двадцять тисяч солдатів РФ вже готові”. 

Реакція ОВА 

Побачивши непрофесійну реакцію на заяву В'ячеслава Чауса в соціальних мережах, в Чернігівській ОВА поширили відео з повним варіантом запитання і відповіді.

Ось як прокоментував ситуацію ІМІ заступник директора Департаменту інформдіяльності та комунікацій   з громадськістю Чернігівської ОВА Валерій Сорокін: 

“Одразу після того, як на Суспільне.Чернігів з’явилися перші новини з пресконференції, в анонімних ТГ-каналах почалася хвиля повідомлень з маніпулятивними заголовками та вирваними з контексту фразами щодо концентрування сил ворога на кордоні з Чернігівщиною і, як наслідок, ймовірного повторного наступу.

Для припинення дезінформування в офіційному ТГ-каналі та ФБ-сторінці було максимально оперативно розміщено фрагмент з пресконференції. Власне,  саме запитання, бо важливий контекст, який задала ним журналістка, та повна відповідь В'ячеслава Чауса.”

Після уточення від ОВА окремі видання або змінили заголовки, або видалили публікації. 

Наприклад, телеграм канал “Ми з Чернігова” прибрав із заголовку слово що рф “незабаром” може напасти на Чернігівщину. 

Кілька місяців тому представники влади також спростовували фейк “Ідуть танки з боку Городні: фейк, який учора поширювали в Менській громаді” щодо ніби наступу російських військ з північного кордону. 

Через те, що в Мені (громада на півночі Чернігівської області) вирішили з питань безпеки  залишити на кілька днів  всі заклади освіти працювати онлайн, жителі почали додумувати різні версії та ширити фейки в соцмережах. Начальнику Корюківської РВА Івану Ващенку довелося інформувати, що змін у безпековій ситуації немає, а всі служби працюють штатно.

Варто відзначити,  що тема нового наступу на Чернігівщині є дуже чутливою для місцевих жителів. Адже у лютому 2022 року, буквально за день-два наступу російських військ, бої точилися вже на околицях Чернігова, була окупована значна частина області. 

На цьому все ще намагаються зробити хайп окремі телеграм-канали та медіа, забуваючи про стандарти журналістики та елементарну повагу до читачів, сіючи паніку та тривогу серед чернігівців.  В ситуації, коли ворожі інформаційні операції постійно  намагаються впливати на інформаційний простір, така поведінка місцевих телеграм каналів та окремих медіа грає тільки на руку противнику. 

Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Прикордонна область щодня зазнає обстрілів російських військ,  а влітку удару було завдано і по центру Чернігова. Не зважаючи на все, чернігівські медіа в 2023 році робили якісний контент, отримали нагороди, випускали книги, готували нові кадри і боролися за свої права.  В кінці року ІМІ традиційно підсумовує медійний рік, згадує найважливіші події та тенденції.

Російська агресія

Найбільш трагічною подією 2023 року в житті Чернігова став удар російською  ракетою “Іскандер”  по центру міста в обласний музично-драматичний театр 19 серпня. Унаслідок ракетного удару росіян  постраждала 181 людина, з яких семеро загинуло.

Під час цього удару журналіст онлайн-видання “Час Чернігівський” Арсен Чепурний отримав поранення руки. Він разом з оператором сайту Дмитром Фальчевським у момент вибуху перебував у приміщенні театру, де відкрилася виставка дронів “Люті пташки летять у Чернігів”.

Під час цього російського удару по центру Чернігова також був зруйнований офіс редакції видання “Челайн”

“У нашої редакції не стало приміщення, в якому ми народились і пропрацювали всі сім років. На щастя, у суботу (день обстрілу, – Ред.) в редакції не було нікого. Хоча нас запрошували висвітлювати той злощасний “дроновий” захід, але ми відмовилися. На щастя, всі працівники редакції живі”, – розповів тоді редактор “Челайну” Павло Солодовник. Орендоване редакцією приміщення було розташоване в центральній частині Чернігова, за кілька десятків метрів від епіцентру влучання російської ракети.

Книги  про війну чернігівських журналістів

Чернігівські журналісти продовжують узагальнювати та систематизувати  інформацію про активні бойові дії на Чернігівщині після 24 лютого 2022 року  і до звільнення області. 

В 2023 році місцеві журналісти підготували низку видань. У жовтні презентували другу книгу «Чернігів у вогні», яка є продовженням збірки «Чернігів у вогні. Зметем орду, відправимо до пекла!», і в якій зібрані окремі розповіді про захисників Чернігівщини.   Це спільний проєкт авторського колективу обласної газети «Чернігівщина», військовослужбовців Оперативного командування «Північ» та Міжнародної літературно–мистецької Академії України. Авторами книги стали журналісти тижневика Сергій Дзюба, Марія Пучинець, Віталій Назаренко, Григорій Войток.

«Боротьба нескорених: злочини російських окупантів на Чернігівщині» – книга, створена редактором Чернігівського інтернет-видання «Чеline» Павлом Солодовником. Вона стала другою в творчому доробку колективу. Перша книга, над якою працювала вся команда «Чеline», – «Нескорена Чернігівщина». Друга створена на основі документальних і аналітичних даних за період боротьби за Чернігів. Спільно з редактором над створенням книги працювала команда з Оперативного командування «Північ», Чернігівської облпрокуратури, облправління СБУ, Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Не лише через книжки, але і через фото чернігівські журналісти доносять, що пережили   на початку 2022 року. Чотири великі виставки з 30 фоторобіт журналіста  Владислава Савенка і фотографа Валентина Бобиря з оточеного Чернігова пройшли у Варшаві: у  Варшавському університеті, Вищій економічній школі, у посольстві Франції у Варшаві, а також  на Мальті.

Утиски свободи  слова

Потрапила Чернігівська область і до “Барометру свободи слова” ІМІ із порушенням прав журналістів.

Так, 30 березня у Чернігові знімальній групі місцевого телеканалу “Дитинець”  розбили камеру під час знімання в кафе в центрі міста. Як стверджує журналістка каналу Наталія Мєдвєдєва, зробив це чернігівський бізнесмен і екскандидат у депутати міськради від партії “Слуга народу” Сергій Берестовий.

За її словами, журналісти намагалися взяти коментар у іншого депутата міської ради від  “Слуги народу” Юрія Тарасовця через його відсутність на засіданні сесії. Разом з Тарасовцем у кафе був Сергій Берестовий, який почав бити камеру і зламав її. Журналістка встигла зняти на телефон, як цей чоловік погрожував їм зламати камеру.

Юрій Тарасовець, який також був у цей час біля кафе, сів у своє авто та поїхав, не давши коментарів з цього приводу. За фактом нападу на знімальну групу поліція Чернігова відкрила кримінальне провадження щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів. Втім майже за 8 місяців розслідування справа фактично не зрушила з місця, розповіла представнику ІМІ редакторка “Дитинця” Ірина Ломонос.

“З того часу, як подали на психолого-лінгвістичну експертизу відеозапис нападу, досі чекаємо його результатів. Між тим дізнавачка відповідає, що не можуть вручити підозру Берестовому, доки не буде результатів цієї експертизи. Влітку журналістка та оператор були на перехресному допиті, куди запросили свідка. А свідок - знайомий Берестового, який знаходився з ним за столом. Оце поки що все. Справа заведена лише за статтею 171.1, а за погрози пошкодження майна - ні”, - уточнила стан справ редакторка.

Також у березні суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Тетяна Рощина заборонила журналістам редакцій Суспільне.Чернігів та 0462 проводити аудіо-, а також фото- і відеофіксацію відкритого засідання у справі вибуху під час благодійного ярмарку на Валу в Чернігові, що стався 3 березня 2022 року всупереч частині 6 статті 27 Кримінально кодексу України.

Намагалася тиснути в 2023 року  на журналістську спільноту  і Чернігівська військова адміністрація в особі керівника Дмитра Брижинського. Він надіслав на ім'я  представника ІМІ в Чернігівській області Павла Пущенка запит на доступ до публічної інформації, в якому просив розкрити дані про результати голосування редакцій, отримані в межах проведення опитування на визначення антипремії "Чернігівський будяк". Організатором проведення опитування журналістів "Чернігівський будяк" виступив регіональний хаб "МедіаБаза.Чернігів", який входить в мережу хабів Інституту масової інформації.

Метою опитування було визначення тих місцевих посадовців, депутатів, установ та структурних підрозділів органів влади, які найменш відкриті у спілкуванні з журналістами та відверто порушують права представників ЗМІ. В опитуванні взялв участь 21 медійник. Брижинський став одним з тих, кого за результатами опитуванням журналісти назвали закритим чиновником.

Кадровий голод та мобілізація журналістів 

Після 24 лютого 2022 багато журналістів,  які виїхали з Чернігова в активну фазу боїв за місто, так і не повернулися. Тому кадровий голод залишався однією з головних проблем місцевих медіа і в 2023 році. На ситуацію впливає і мобілізація чоловіків-журналістів.  Більшості редакцій так і не вдалося отримати “бронь” на мобілізацію співробітників.

Так, в цьому році в редакції Суспільне Чернігів мобілізували трьох співробітників -  журналіста Олександра  Котенко, оператора Костянтина Сільченко, відеографа Миколу Іванчика. В команді телеканалу “Новий Чернігів”  мобілізували співробітника Богдана Зайця. Ще одна колега, Діна Вонг, добровільно записалася  в ЗСУ.

Нові кадри чернігівським медіа

Проблему кадрової нестачі в місцевих медіа намагалися вирішити підготовкою молодих спеціалістів.  В 2023 році в Чернігові провели дві медіашколи.

Перша  - проєкт хабу “Медіабаза.Чернігів”, в які протягом 10 занять 15  учасників мали змогу пізнати журналістику зсередини. Зокрема, їм розповідали про стандарти роботи журналістів, особливості тележурналістики і газетної справи, новинний SMM, інтерв’ювання та журналістські розслідування. Викладачами медіашколи були працюючі журналісти та редактори провідних чернігівських видань.

Друга - навчання від Суспільне Чернігів. Освітній курс медіашколи мовника  пройшли 24 людини. Cтуденти вчили стандарти журналістики, особливості телевиробництва, жанри тележурналістики, роботу в digital-сфері. Також були лекції, присвячені інтерв’ю, і практика в них, практична частина про прямі ввімкнення, робота в кадрі, студії та з голосом.

Обидві медіашколи відбулися за фінансової підтримки Інституту  масової інформації. За результатами учасники не лише засвоїли основи професії, але й продовжили професійний шлях у сфері -   чотири учасники почали свою роботу на Суспільному, а ще троє -  в місцевих онлайн-виданнях. 

Грантова підтримка медіа та медіапроєкти

Без грантової підтримки сьогодні редакціям виживати дуже важко - кажуть при зустрічах представнику ІМІ редактори місцевих видань, але, водночас, скаржаться на невисоку підтримку та складність написання заявок.  

При цьому маємо на Чернігівщині низку успішних кейсів із залучення фінансування та іншої підтримки  від міжнародних донорів місцевими медіа. Ось кілька прикладів.

Корюківська районна газета “Маяк” та менська газета “Наше слово” отримали грант від  IREX на видавництво безкоштовних примірників для сіл прикордоння. Протягом кількох місяців безкоштовні примірники газет отримуватимуть жителі сіл, які проживають безпосередньо на кордоні з країною-агресором.

Чернігівське онлайн-видання “Челайн” – одна із 16 редакцій, які потрапили на довготривалий міжнародний медійний проєкт “Fight for facts”. Програма передбачатиме події та тренінги на різноманітні теми – від створення якісного контенту та його просування до управління виданням та фінансової незалежності. Співорганізатори проєкту – Європейська журналістська мережа n-ost, Львівський медіафорум та Інститут масової інформації.

Редакція газети “Вісник Ч” отримала підтримку від RSF ("Репортери без кордонів") та міні-грант від ІМІ. Обидва проєкти більшою мірою інституційні, спрямовані на підтримку сталості редакції, з акцентом на роботу у прикордонні і для прикордоння.

Редакція газети “Вість” реалізувала проєкт по підвищенню гендерної чутливості медіа. Також мала стипендійні матеріали в жанрі журналістики рішень та розслідувань від ГО Інтерньюз”  та фінансування на придбання техніки  від організації Voice of Ukraine.

Чернігівська медіагрупа долучилася до проєку ЮНЕСКО з ІМІ щодо документування пам'яток, зруйнованих/пошкоджених росіянами та/або про тих, хто зберігав в окупації чи перевозив предмети культурної спадщини і подібне.

У 2023 році на Чернігівщині також реалізується медійний проєкт ГО "Асоціація регіональних ЗМІ”  “Підтримка стійкості та фінансової спроможності локальних медіа у Чернігівській області” за підтримки Посольства США в Україні.  Проєкт передбачає тренінги та практичні заняття, що  стосуватимуться розвитку медіа та роботи в умовах дії Закону України «Про медіа», фінансової стійкості та масштабування медіа.

Відзнаки чернігівських медійників

Мабуть, одним із ключових фактів визнання роботи місцевої команди Суспільного стало те, що саме на базі чернігівської філії було створено хаб, який обʼєднав бюро Сум і Полтави. Сьогодні керівництво суспільного мовника виділило  команді північно-східного хабу з центром у Чернігові завдання напрямку роботи  в аналітичній журналістиці з фокусом на судову журналістику та воєнні злочини.

Газета “Вість” стала фіналістом Національного конкурсу журналістських розслідувань-2023  за спільний матеріал з виданням Texty   «Бомби, смерть і збитий льотчик. Три дні бомбардування Чернігова в березні 2022 року» (від газети «Вість» авторка — Ольга Макуха, співавтори — Юлія Семенець, Інна Гадзинська, Петро Бондар, Євгенія Дроздова, Надія Кельм, Texty.org.ua).

Два матеріали Суспільне Чернігів стали  переможцями у номінаціях щорічного конкурсу професійної журналістики «Честь Професії». 

Премію за "Найкраще новинне висвітлення резонансної події в локальному медіа" отримав репортаж "Вибух на Валу в Чернігові: як це відбувалося та які наслідки" ─ Янушкевич Дар'я, Суспільне Чернігів.

Переможець в номінації «Найкраща аналітика в локальному медіа» — «Трисерійний документальний фільм «Битва за Чернігів» (Андрій Тіток, Суспільне Чернігів).

Директорку телеканалу Наталія Левочко нагородили Почесною відзнакою Верховної Ради України. Журналісти та оператори “Нового Чернігова” продовжили працювати й під час оточення Чернігова. Вони знімали наслідки обстрілів міста окупантами.

Журналіст телеканалу “Новий Чернігів” Юрій Тосенко отримав звання “Амбасадор культури Чернігова”, яке присуджує міське управління культури та туризму.

Серед інших подій медіароку слід також відзначити використання імені чернігівської журналістки Ірини Синельник, що співпрацює з агенцією УНІАН, для поширення фейкових новин. Поширені матеріали, підписані її  іменем, мали провокативні заголовки «Криваве шоу має тривати», «Агент Кремля проник у ГУР», «Як Україна перетворилась на найбільшого постачальника дітей на ринку торгівлі людьми?». Це відбувається через створення фейкових сайтів-дублікатів відомих українських інформаційних агенцій, де розміщують матеріали з проросійськими наративами.

Як виявилося, ця ситуація була частиною  російської міжнародної кампанії дезінформації «Двійник» .

Після повномасштабного російського вторгнення на території Чернігівської області було збудовано чотири додаткові вежі для відновлення телерадіомовлення.

Ще у 2022 року розпочато будівництво і введення в дію загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі MX-7. Роботи проводили фахівці Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Проте повномасштабне вторгнення ускладнило процес логістики та безпеку самих фахівців.

Водночас ситуація з друкованими виданнями залишається нестабільно. Чернігівщина -  область, де виходить чи не найбільше газет - близько трьох десятків видань, з них - 20 “районок”.  Найбільше редактори газет нарікають на проблеми з “Укрпоштою”, яка, на їх думку, після реформування не може якісно і вчасно доставляти передплачені видання до читачів. До того ж, у жовтні  монополіст заявив про намір значно підвищити тарифи на доставку газет.

Підтримку роботі місцевим медіа надає регіональний хаб ІМІ «Медіабаза. Чернігів» . За минулий рік там проведели 38 заходів для медійників області - тренінги, вебінари, зустрічі та навіть ретріт-сесії. Крім того, хаб завжди готовий надати техніку та безпекове обладнання для роботи журналістів в небезпечних умовах.

Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Найбільше уваги чернігівські медіа приділяють висвітленню місцевих новин. Новини національного і міжнародного масштабів у їхніх стрічках трапляються рідко. 

В листопаді 2023 року ІМІ провело черговий моніторинг чернігівських онлайн медіа на тему  про те, які теми найчастіше писали чернігівські онлайн медіа, а яких тем у стрічці новин найменше. Моніторинг проводився  із 6 по 10 листопада 2023 року.

Дослідженням  були охоплені п'ять найвідвідуваніших інтернет-ресурсів регіону: 

“Город.CN”, “Челайн”, “Час Чернігівський”,  0462.ua  і “Високий Вал”. Всього проаналізували 356 новини, з них 344, або 96,7 % – це новини Чернігівської  області, 3% загальнонаціональних новин, і ще 0,3% - новин з інших регіонів країни.  Найбільше загальнонаціональних новин друкувало видання “Челайн” - майже 4 % від загальної кількості на цьому сайті.  Міжнародні новини в цей період не потрапили на сайти місцевих видань.

Найбільша частина місцевих новин стосується теми війни та її наслідків -  31 % від загальної кількості. На другому місці новини які стосуються кримінальної хроніки та  ДТП - 27%, а на третьому категорія, яка стосується місцевої  політики, економіки, та соціальної проблематики  - 22% від загальної кількості новин.

Про інші категорії новин писали набагато менше: культура і спорт - 5%, здоров’я і медицина - 4%, волонтерство - 3%, інші теми - 8% новин.

Війна і її наслідки

Тема війни продовжує займати центральне місце в прикордонній області країни.  Для всіх чернігівських медіа стали буденністю зведення  про наслідки російських обстрілів прикордоння Чернігівщини. Майже щодня в онлайн-медіа публікуються звістки про поховання загиблих на фронті воїнів-земляків.

 Цікавою публікацією на тему війни стало спростування фейку щодо ніби наступу російських військ з північного кордону: “Ідуть танки з боку Городні: фейк, який учора поширювали в Менській громаді”.

Через те, що в Мені вирішили, з питань безпеки,  залишити на кілька днів  всі заклади освіти працювати онлайн, жителі почали додумати різні версії та ширити фейки в соцмережах. Начальнику Корюківської РВА Івану Ващенку довелося інформувати, що змін у безпековій ситуації немає, а всі служби працюють штатно.

Тема відбудови інфраструктури постраждалої в Чернігові після воєнних дій є однією з центральних в цьому блоці. Наприклад, в матеріалі на сайті  0462.ua “Стало відомо, коли відкриються три пошкоджених магазини “АТБ” у Чернігові” розповідається про рішення компанії відновити три з чотирьох супермаркетів, які були пошкоджені чи зруйновані під час блокади і обстрілів Чернігова російськими військами.

Кримінальна хроніка

Традиційно багато повідомлень в місцевих ЗМІ займають кримінальні новини у та ДТП, які повторюються в різних ЗМІ, оскільки передруковуються з повідомлень правоохоронних органів. Для окремих видань такі повідомлення становлять більше третини. Наприклад, на сайті “Високий Вал” за досліджуваний період  з 40 новин 15 були про кримінальні випадки та ДТП.  Натомість найменше публікують подібні новини на сайті “Час Чернігівський” - 14 % від загальної кількості новин.

Місцева політика, соціально-економічний розвиток

Такі новини - треті за чисельністю в стрічках місцевих видань. Окрім традиційного блоку про проблематику ЖКГ, політична складова займає багато місця в повідомленнях місцевих сайтів. Це пов'язане із політичним протистоянням в Чернігові між місцевим самоврядуванням на чолі з відстороненим через суд головою Владиславом Атрошенком та обласною і міською військовими адміністраціями.

За тиждень, що потрапив під моніторинг, в місцевих  медіа,  зокрема,  піднімали і тему можливої участі начальника міської військової адміністрації Дмитра Брижинського у майбутніх виборах.

Волонтерским ініціативам присвячено троих більше 3% матеріалів.

Крім повідомлень про волонтерську діяльність та збори для допомоги ЗСУ, в досліджуваний період видання “Час чернігівський” опублікувало матеріалі про коміків з Чернігівщини, які знялися в серіалі про волонтерів. 

Прилучанин Артем Дамницький разом з уродженцем Остра Владом Кураном знялися у серіалі «Волонтери».  Серіал створили на основі комедійного ютуб-проєкту «Волонтери про волонтерів».

Новини культури представлені на сайтах публікаціями  про підготовку Чернігова  до різдвяних свят та різноманітними  ініціативи для дітей які з цим пов'язані.

 Новини на тему медицини і здоров'я представлені, в основному, публікаціями щодо порад лікарів, як протистояти  зимовим захворюванням чи як боротися  з осінньою депресією.  Також на кількох сайтах пройшла інформація про тяжкий випадок випадок лептоспірозу, що  виявили у жительки Менської громади на Чернігівщині.

 Подібна тенденція лідерів тем місцевих новин  зберігається в чернігівських медіа впродовж всього 2023 року.  Так, за результатами дослідження  ІМІ в липні 2023 року, трійка топ-тем в місцевих новинах також складалася із повідомлення про відновлення та відбудову області після деокупації, оперативними зведеннями про обстріли прикордоння Чернігівщини, інформацією про загиблих на фронті захисників з області. Інший великий блок тем – це надзвичайні події (ДТП, погодні катаклізми) та кримінал, на третьому місці йшли новини про місцеву політику.

Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Ознайомитись з аналітичним матеріалом можна за посиланням: https://tinyurl.com/887pr6am  

Матеріал підготовлено у межах проєкту «Житло для життя: комплексні рішення для внутрішньо переміщених осіб». Проєкт створений та реалізується Громадською організацією «Київський міський осередок Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа ОПОРА» завдяки отриманому гранту від Програми «Підтримка організацій громадянського суспільства (ОГС)» в Україні у межах фінансової підтримки Посольства Великої Британії. Програма реалізується Crown Agents у партнерстві з International Alert і у співпраці з Crown Agents in Ukraine.

Зміст матеріалу не обов’язково відображає погляди Посольства Великої Британії, погляди Crown Agents, International Alert та Crown Agents in Ukraine.

джерело

У жовтні 2023 року ІМІ проаналізував низку  популярних медіа чернігівського регіону щодо використання соцмереж для поширення контенту та поговорив про це з редакторами. До моніторингу увійшли “Суспільне Чернігів”, телеканал “Новий Чернігів”, газета “Вість” та сайти Челайн, Час Чернігівський

Важливо зазначити, що українці за останні кілька років віддали перевагу в отриманні інформації соціальним мережам. Про це свідчать, зокрема, і останнє опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене у вересні 2023 року. Так, 44% зараз отримують інформацію з телеграм-каналів, 43% – з телебачення (більш старші респонденти), 36% – з YouTube-каналів, 34% – з новинних інтернет-видань. Інші опитування КМІС показують, що серед тих же телеграм-каналів немає однозначних лідерів, а респонденти називають сотні чи тисячі різних каналів. Водночас серед респондентів є запит на швидкий та лаконічний формат викладу інформації (з короткими текстами чи відео).

Чернігівське телебачення в соціальних мережах

В чернігівському сегменті новинних соцмереж безумовне лідерство, як за кількістю аудиторії, що охоплює майже всю область, так і за якістю та збалансованістю контенту, дотримання журналістських стандартів займає Суспільне Чернігів.

Андрій Тіток, продюсер Суспільне Чернігів, говорить, що сьогодні редакція чітко усвідомлює - майбутнє за соцмережами, тому всі відділи працюють саме в цьому напрямку.

“Соцмережі, в яких ми поширюємо контент - це Telegram, Facebook, Viber, власний сайт та YouTube. В діджитал-відділі працює 4 людини, але ми шукаємо ще людей, щоб розширити штат в цьому напрямку. Наш контент ділиться на дві частини - те, що виробляє телебачення і радіо, і те, що продукує сам діджитал. Те, що виробляється телебаченням і радіо, адаптується під соцмережі в формах, в яких це зручно буде дивитися або читати. Наприклад, телевізійні сюжети, які ми завантажуємо до YouTube, ріжуться під шортси. Найоперативніша наша форма, в якій ми виставляємо всі новини, це Telegram,  а далі вже йдуть інші соціальні мережі”, - розповів продюсер.

За його словами, всі сторінки Суспільного в соцмережах є найпопулярнішими в Чернігівській області і також в системі регіональних мовників Суспільного. Загалом по всім соцмережам у Суспільне Чернігів  800 тисяч, при цьому актуальне населення на сьогодні Чернігівської області 930 тисяч.

“У нас була рекламна кампанія цього літа по соцмережам, яка була профінансована за гроші наших грантодавців - ми розкручували матеріали в YouTube та Facebook. Але сильного ефекту від цієї розкрутки ми не побачили, що свідчить про те, що більшість нашої аудиторії є органічною”, - розповів пробюсер філії.

Нагадаємо, коли відбувалася реформа держтелерадіокомпаній, чернігівська філія “Сівер-центр” у 2018 році в YouTube мала 1373 підписники, у Facebook - 626 підписників. У 2023 році Суспільне Чернігів має в YouTube - 236 тисяч, Facebook - понад 330 тисяч, Telegram,  - близько 160 тисяч, Viber - 38 тисяч, Instagram - 47 тисяч підписників.

ТРА “Новий Чернігів” - комунальний телеканал Чернігівської міськради

Телеканал мовить у цифровому форматі 24 години на добу і охоплює Чернігів та прилеглі території. Телеканал має сайт, Facebook-сторінку (72 тисяч підписників), Instagram-акаунт (11 тис. читачів), Тelegram-канал (1800 підписників) та YouTube-сторінку (35 тисяч підписників).

Наталія Левочко, директорка комунального телеканалу “Новий Чернігів” говорить, що виготовлений переважно для телеефіру продукт вони намагаються так чи інакше адаптувати під кожну соцмережу. “Зокрема, для Instagram та Facebook ми практикуємо формати “каруселей” з короткою текстовою інформацією та фотоматеріалами; коротких рілсами, які міститимуть основну, найцікавішу інформацію або ж анонси передач. Аналогічний підхід використовуємо і для YouTube Shorts. В Telegram віддаємо перевагу коротким текстовим форматам з пропозицією переходу на сторінку для більшої інформації”, - розповідає директорка.

Одночасно телеканал не є конвергентною редакцією, зазначає медійниця, хоча є прагнення максимально до неї наблизитись. За словами Наталії Левочко, пряму рекламу телеканал не використовує. “Проте, на різних платформах максимально надаємо інформацію про інші наші сторінки, намагаючись розширити свою аудиторію в різних соцмережах. Це qr-коди, гіперпосилання в описах чи коментарях. На сьогодні в діджитал-відділі ТРА “Новий Чернігів” працює одна людина. Планується його розширення”, - говорить вона.

Сайти Чернігова

Одне із популярних видань регіону сайт “Челайн” має у Facebook  46 тисячі читачів, Telegram 7 тисяч підписників, Instagram  - 16 тисяч читачів.

Всі соціальні мережі видання оперативно оновлюються. Наприклад, в Telegram за добу може бути 30 - 40 новинних повідомлень. 

Павло Солодовник, редактор сайту “Челайн” говорить, що сайт присутній і у Facebook, Telegram, Instagram та Twitter (Х) . “З 2017 року ми відмовились від російських соцмереж і принципово ними не користуємося. Комерційною «розкруткою» наших офіційних сторінок також принципово не займаємося – у нас лише живі, справжні читачі-користувачі. Намагаємося брати оперативністю, об’єктивністю, ексклюзивністю і якістю. В штаті у нас фаховий і креативний смм-менеджер, який займається наповненням, адаптуванням і розвитком соціальних мереж”, - розповів редактор.

Активно розвивають напрямок соціальних мереж і сайт “Час Чернігівський”.

Видання отримало значний розвиток по якості і кількості контенту, збільшенню аудиторії  після російського широкомасштабного наступу. Це пов'язано з тим, що кілька ключових співробітників видання не залишали Чернігів під час облоги міста російськими військами і мали оперативний доступ до інформації у військово-цивільній адміністрації області. Відповідно, на сайті видавали актуальний унікальний контент та залучали до його поширення свій  Telegram-канал під назвою “Час Чернігівський|Війна” (9,5 тисяч підписників). На каналі  сьогодні публікують від 10 до 15 повідомлень щодня, які стосуються як подій пов'язаних з війною, так і інших подій життя області.

Також сайт розвиває Facebook-сторінку, яка налічує 114 тисяч читачів. На сторінці щодня публікують до десятка повідомлень - це як перепублікація новин із сайту, так і повідомлення створені спеціально для соціальних мереж. 

Друковані медіа

Мабуть, найважче переходити на нові платформи друкованим виданням. В Чернігові цей шлях почала, зокрема, газета “Вість”. Поки видання має у Facebook близько 2 тисячі читачів, але активно працює над соцмережами.

Ольга Макуха, редакторка газети “Вість” уточнює: "Вість" активно просуває фб-сторінку. Навіщо? Не знаю. Монетизації ще не було. Є чимало застережень, що люди читатимуть сторінку безкоштовно і не передплатять (не придбають) газету за гроші. Тому найгарячіші новини - спочатку в газеті. В штаті є людина, яка займається соцмережами та розміщенням.  Сторінку у Facebook ніяк не розкручуємо і не рекламуємо. Ставимо контент, який вважаємо якісним та ефективним, сподіваючись, що, за рахунок контенту, ми помітні в медіасередовищі. Найбільше досягнення сторінки "Вість" на сьогодні - 480 тисяч переглядів матеріалу про двох загиблих бійців з однієї родини”.

Загалом аудиторія місцевих медіа в соціальних мережах за останні роки значно зросла. Вони конкурують за аудиторію з чисельними, часто анонімними і низкоякісними каналами і групами в соціальних мережах регіону. Але, на відміну від останніх, соціальні мережі офіційних медіа продукують більш відповідальний та якісний контент для жителів Чернігівщини.

Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

У вересні 2023 року ІМІ проводив комплексний моніторинг регіональних онлайн-видань на наявність джинси, неналежно маркованої реклами та контрагітації. З 4 по 8 вересня 2023 року ми моніторили п’ять онлайн-видань: сайт “Город.CN”, “Челайн”, “Час Чернігівський”, “Високий Вал” і 0462.ua. Всього онлайн-медіа опубліковали 317 матеріалів, з яких  6% становила комерційна і політична джинса, 2% неналежно маркована комерційна реклама, ще 0,3% - контрагітація. 

Владислав - один з небагатьох представників ЗМІ Чернігова,  який був в місті весь час облоги протягом кінця лютого–початку квітня 2022 року. Під час постійних обстрілів, коли ворожі війська були вже на околицях, а саме місто за крок до гуманітарної катастрофи, працювати доводилося за відсутності електрики, мобільного зв’язку,  інтернету, тепла.
Він пішки та на велосипеді об’їхав майже усі місця обстрілів і документував злочини російської армії в Чернігові. Його репортажі розліталися в місцевих, всеукраїнських ЗМІ та, що важливо,  міжнародних  агентствах.
Про моменти, які найбільше врізалися в памʼять, розказує Владислав Савенок:

“Ранок 7 березня, коли знімав обстріляні вночі 20-ту і 10-ту школи, Казанську церкву, житловий 9-поверховий  будинок і догораючий приватний. Там  вночі загинула сім’я, що сховалася, як вони думали,  у безпечному місці.  
Ще 16 березня врізався  епізод, коли над головою  просвистів снаряд і потрапив у дах  будинку в районі Привокзального ринку. Я тільки-но взяв інтерв’ю у жінки з двома дітьми, які вийшли з підвалу.  
Або 30 березня – обстріл центральної частини міста, коли ходив  по центральному ринку, що догорав, і знімав обстріляну бібліотеку Короленка. Знімки потім забрало одне з найбільших інформаційних агентств Ассошіейтед Прес і вони розлетілися по всьому світу. У пам’яті – всі епізоди, що знімав, усі спілкування на блок-постах і з теробороною”.

Редактор сайту “Челайн” Павло Солодовник: “Незалежна журналістика – це окремий вид зброї в сучасній війні”

Після деокупації Чернігівської області у квітні 2022 року, медійники почали скрупульозно збирати та узагальнювати інформацію про боротьбу чернігівців.
Видання “Челайн” підготувало вже кілька книжок про це.

“Вже котрий рік поспіль Україна відзначає не повноцінний День Незалежності. Український народ нині кров’ю виборює свою незалежність. Незалежна журналістика – це окремий вид зброї в сучасній війні, де об’єктивність, правда і неупередженість є важливими засобами протидії ворожій пропаганді і російським імперським наративам. Після деокупації Чернігівщини журналісти ЧЕЛАЙН підготовили і видали дві книги про злочини російських окупантів, реальні історії війни. Правду про жахи окупації і злочини росіян нам вдалося розказати навіть за кордоном, що в нинішніх умовах є дуже важливим”, - розповів редактор «Челайна».

Співзасновник інтернет-видання "Менщина" Сергій Лавський: “Незалежні медіа необхідні для існування незалежної держави”

Особливу  повагу викликають незалежні  медійні проєкти в невеликих громадах, з обмеженим ресурсом і традиційним впливом влади на ЗМІ. Вони достойно показали себе і у час війни.

"Менщину" ми створювали в час, коли більшість місцевих ЗМІ були залежними від місцевої влади, а місцева влада - від центральної, яка контролювалася "Партією Регіонів". Хотілося, щоб наша громада мала незалежне видання, яке буде доносити до місцевих жителів достовірну інформацію, у якому факти будуть відокремлені від коментарів, при цьому місцеві жителі матимуть можливість публічно висловити свою думку, навіть якщо її не поділятиме редакція чи, тим більше, представники влади.

А ще ми принципово були і залишаємося противниками розміщення в ЗМІ платної політичної реклами, бо бачимо, що навіть відповідне маркування подібних матеріалів не рятує від введення читачів в оману.
Вже 12-й рік поспіль стараємося дотримуватися цих стандартів. У громаді і  у країні змінюється влада, відбуваються революції й військові дії - наш народ бореться за незалежність, ми ж допомагаємо в цій боротьбі, роблячи свою справу. "Менщина" працювала навіть під час окупації громади у 2022 році. Бо ми переконані, що незалежні медіа необхідні для існування незалежної держави”, - розповів Сергій Лавський.

Замість висновків

Роль незалежної журналістики важко переоцінити, особливо в умовах війни на фронті і війни інформаційної. Сьогодні все більше громадян вчаться шукати перевірені джерела інформації. Хоча на Чернігівщині  багато медійних проєктів перебувають під сильним впливом своїх власників, але журналісти забувають про чвари чи політичні амбіції своїх власників, коли мова йде про найцінніше - незалежність країни.


Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.


 

Контент каналу сьогодні складається із офіційних повідомлень Чернігівської ОВА, щоденно о 9 годині ранку викладається пости-вшанування про загиблих на війні земляків, також публікується інформація про повітряні тривоги, щоденні звернення Президента України, офіційна інформація про наслідки російських обстрілів території області, процеси відбудови тощо.
В період, що був охоплений аналізом, на телеграм-каналі, крім іншого, публікувалася інформація про нові можливості для громад Чернігівщини у співпраці з міжнародними донорами - низка громад стала партнерами Проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА»).

Традиційними для офіційних каналів є формати звітування та висвітлення роботи керівників.
 
Найбільш популярним та авторитетним телеграм-каналом в області є Суспільне Чернігів. Створений ще у травні 2018 року сьогодні канал налічує 162 тисячі підписників. Найбільш динамічно паблік набирав підписників також після початку повномасштабної війни, оскільки оперативно збирав та поширював актуальну інформацію в умовах інформаційного вакууму.

Сьогодні телеграма-канал є збалансованим і об'єктивним джерелом інформації про події, які відбуваються в Україні і в чернігівському регіоні.

В аналізований період найактуальнішою темою став саміт НАТО у Вільнюсі - на каналі висвітлювали головні події, а також транслювали пресконференцію генсека Столтенберга та Президента Зеленського за підсумками засідання.

На каналі багато унікального контенту, який продукує вся редакція Суспільне Чернігів - на тижні це були сюжети про, наприклад, протирадіаційні укриття, як у Чернігові можна отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій або ж про крафтову сироварню в одному з сіл області.

Трагічною резонансною подією цього періоду стала аварія на залізничному переїзді недалеко від Чернігова, де від зіткнення авто з поїздом загинула родина з малолітніми дітьми.

Також на каналу публікуються зручні щоденні дайджести головних подій дня, кожного ранку повідомляє про наслідки ворожих обстрілів та оперативно повідомляє про початок та закінчення повітряних тривог.

Ще один популярний чернігівський паблік  “Чернігівський кисіль” публікує резонансний контент всеукраїнського характеру, розваги і найактуальніші новини регіону. В політичних симпатіях цієї групи в фейсбуці чітко простежується прихильність до колишнього міського голови Владислава Атрошенко та його команди в місцевій раді. Про себе в описі кажуть, що вони “Чернігівська новинна спільнота, приправлена цікавою інформацією та добрим гумором!” Сторінка створена в лютому 2017 року і сьогодні налічує 87 тисячі читачів, засновником і власником вважається громадський діяч Дмитро Тігранов.

Тут також передруковуються повідомлення пресслужб від міської ради та її комунальних підприємств, як-то оновлення транспортної мережі або намір Німеччини профінансувати реконструкцію водопроводу в Чернігові тощо. Майже кожного дня на каналі розміщуються матеріали про діяльність в.о. міського голови, секретаря Чернігівської міської ради Олександра Ломако, який є виразником інтересів колишнього мера.

Також на каналі розміщуються тези із матеріалу видання “Дзеркала тижня” про “цілі, які має Банкова, безпідставно підміняючи місцеве самоврядування військовими адміністраціями”, що є одним проявів конфлікту між міською радою та обласною військовою адміністрацією області.

Також зустрічаються на каналі рекламні пости, наприклад,  цього тижня реклама стосувалася місцевої хінкальні. Рекламні матеріали на каналі жодним чином не маркуються.

Верифікація контенту на каналі відбувається не надто ретельно, про що може свідчити публікація історії про те, що “угорська авіакомпанія Wizz Air висадила з рейсу українського ветерана, який втратив ногу на війні”. Навіть після спростування на інших ресурсах інформації, що це не був український військовий, на каналі публікація залишається і досі без уточнень.

Є на Чернігівщині і традиційний для інших регіонів канал про надзвичайні події “Чернігів Оперативний”. Створений у серпні 2018 року, телеграм-канал сьогодні налічує 55 тисяч підписників.
Контент каналу передбачуваний - надзвичайні події, ДТП, природні катаклізми, інформація від правоохоронних органів, повітряні тривоги, ситуація на фронті тощо. На каналі багато записів з камер відеореєстрації під хештегом “#Лосі на дорозі”, про ДТП на чернігівських дорогах та реакцію на них від підписників. Цікаво, що канал пропонує плату за контент для підписників - від 100 до 500 грн за повідомлення про надзвичайну подію.

Одна з найбільших регіональних груп у фейсбуці “Новини Чернігівщини” налічує 140 тисяч користувачів. Модераторів групи - 4 особи і ще майже 1000 користувачів має статус співавторів і також можуть розміщувати дописи.
Контент групи складається, в основному, з републікацій із місцевих сайтів про головні події регіону.

Водночас в публікаціях основних модераторів групи часто спостерігається упередженість стосовно окремих політичних фігур області, що може свідчити про замовних характер таких постів. Такі публікації стосувались, наприклад, в.о. міського голови Олександра Ломако, якого звинувачували у розтраті бюджетних коштів на відпочинок. В матеріалі, який опублікований на каналі, подана лише позиція опозиційної депутатки Марини  Рейко (Семененко), яка звинувачує Ломако у нецільовому використанні бюджетних коштів, але немає позиції іншої сторони. В той же час Суспільне Чернігів незабаром оприлюднила позицію звинуваченого чиновника.

Також критичні публікації містяться проти народних депутатів з Чернігівської області Анатолія Гунька, якого канал звинувачує у рейдерстві державного аграрного підприємства, і заступника міського голови Чернігова Віктора Геращенка, який зараз перебуває під слідством за купівлю трансформатора для ТЕЦ по завищеній ціні.

Крім згаданих вище, свої пабліки мають більшість онлайн-ЗМІ та телеканалів чернігівського регіону. Серед них можна виділити фейсбук-сторінки телебачення “Новий Чернігів” (68 тисяч підписників) і “Дитинець”(53 тисяч читачів) та телеграм-канали сайтів “Челайн” (6 тисяч підписників)  та “Час Чернігівський” (9 тисяч підписників).

Загалом аудиторія місцевих пабліків за останні роки значно зросла, також з'явилися і нові канали. Щоправда, часто серед таких новостворених пабліків верифікація інформації, що публікується, є мінімальною, а кремі канали в телеграмі займаються інформаційним кілерством, поширюючи копромат чи відверту маніпуляцію на замовлення.

Тому залишається побажати читачам бути уважними і довіряти лише перевіреним джерелам інформації в сьогоднішньому морі інформаційних потоків.

Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
 

Такі результати огляду ключових тем, які висвітлюються в регіональних ЗМІ з 12  по 16 червня 2023 року.  До моніторингу потрапили такі місцеві онлайн видання як: “Челайн”, “Город.CN”, “0462.com”, “Час Чернігівський”. Подивимося, про що писали чернігівські ЗМІ в цей період детальніше.

Довкола війни

Теми відбудови Чернігівщини після окупації та воєнних дій лютого - квітня 2022 року залишаються актуальними, адже було зруйновано багато інфраструктурних об'єктів та особистого житла жителів. 

На тижні, який потрапив до нашого огляду, мова, наприклад, йшла про відкриття на Чернігівщині руху мостом на дорозі Київ – Чернігів – Нові Яриловичі.

 Видання також згадують щодня про загиблих в часи окупації області земляків в рубриці - меморіал пам'яті.

 Для всіх чернігівських медіа стали буденністю зведення ОК “Північ” про наслідки російських обстрілів прикордоння Чернігівщини - більшість жителів звідти вже евакуювалися, але час від час приходять трагічні відомості про загибель чи поранення людей. 

Майже щодня в онлайн-медіа публікуються звістки про поховання загиблих на фронті воїнів-земляків. В матеріалах розповідають про життєвий шлях захисників, коли загинули та спогади побратимів, друзів, батьків. 

 Повідомлення від ДСНС про знешкодження вибухонебезпечних предметів також є регулярними для чернігівських медіа. 

 На досліджуваному тижні чернігівські сайти реагували також на трагедію спричинену росіянами на Каховській ГЄС. 

Наприклад, сайт Челайн провів опитування чернігівців, що вони думають про цей злочин та проаносували можливість допомогти херсонцям - ініціативу волонтерської організації «Волонтери миру», що збирає необхідні речі. 

Видання 0462.com публікували коментар завідувача кафедри екології та охорони природу НУ «Чернігівського колегіуму» Юрія Карпенка щодо наслідків екоциду на Каховській ГЄС. 

 Інші видання також присвятили цій темі свої матеріали, розповідаючи про допомогу чернігівців для херсонців. 

Видання “Час Чернігівський” приділяє агато увагу навколовоєнній тематиці. Має окремий проєкт “Воєнний час”, що створюється за грантові кошти в партнерстві з DW Akademie. На тижні, що потрапив до моніторингу, в рамках цього проєкту говорили з місцевим військовим експертом Михайлом Жироховим про те “чи почався контрнаступ ЗСУ на Запоріжжі, для чого рашисти підірвали Каховську ГЕС і чому нічого не можуть зробити із вилазками РДК на Білгородщині”.

 Кримінал, ДТП, стихійні лиха та інші теми 

Традиційно чільне місце займають новини криміногенного характеру та надзвичайні події - ДТП, стихійні лиха тощо, які надходять від пресслужб поліції та ДСНС. Для окремих видань такі повідомлення складають від третини до чи не половини повідомлень. 

В період, що був охоплений моніторингом, актуально темою тижня стало продовження історії “найстаршої матері України”. 

13 червня 2023 року Новозаводський районний суд міста Чернігова мав розглянути справу про відібрання малолітньої дитини в найстаршої матері України Валентини Підвербної. Утім, засідання у цій справі перенесли. За цією історією слідкують всі місцеві та й багато всеукраїнських видань. 

Нагадаємо, що 24 квітня у соціальній мережі Інстаграм з'явилися дописи від нібито доньки Валентини Підвербної Анни, де йшлося, що мати знущається з дівчинки фізично та психологічно. Зокрема, б’є, дряпає, цькує, забороняє митися і хоче довести до самогубства. 25 квітня рішенням виконавчого комітету Чернігівської міськради дитину вилучили від матері та помістили до лікарні. Зараз триває суд, щоб позбавити Підвербну батьківських прав. 

Політичне протистояння в Чернігові 

Якщо тему війни, надзвичайних подій та криміналу всі видання висвітлюють добросовісно, з дотриманням стандартів, етики, норм моралі та законодавства, то, коли мова заходить про висвітлення політичних подій, ситуація змінюється. 

Протистояння в Чернігові між місцевим самоврядуванням на чолі із відстороненим через суд головою Владиславом Атрошенком та обласною і міською військовими адміністраціями рясно виливається на сторінках місцевих сайтів. Одні видання зберігають нейтралітет та об'єктивність, інші займають одну із сторін конфлікту, треті просто намагаються на цьому заробити. 

“Атрошенко обов‘язково повернеться та надере зад всім “будякам” та іншій нечисті, що сьогодні дуже шкодить Чернігову”, - Олександр Ломако” - матеріал із таким заголовком розміщено під рубрикою “Актуально” на сайті Город.СN, що означає, що матеріал розміщений на замовлення, хоча і підписаний пресслужбою міської ради. 

Замовну політичну статтю під рубрикою “Позиція” “Щотижнева нарада у мерії: вода, укриття, безпека містян розмістили і на сайті 0462.com, де, крім іншого, йшлося про “повернення Атрошенка”. Але, на відміну від інших колег з онлайн-медіа, журналісти 0462.com паралельно намагаються об’єктивно розібратися в ситуації довкола владного протистояння в Чернігові. І беруть коментар у незалежного юриста в матеріалі “Все, що треба знати про останній суд по справі Атрошенка, у питаннях і відповідях юриста”.

А ось на сайті “Час Чернігівський” важко знайти збалансовані матеріали про діяльність місцевого самоврядування. Видання публікує матеріали проти представників місцевої ради. Один з таких на тижні, що потрапив огляд, під назвою “Прозвітували за чужі генератори: подробиці закордонних подорожей чиновників із мерії під час війни”. Стаття містить лише одну позицію - звинувачення у нецільовому використанні бюджетних коштів місцевими чиновниками, також тут відсутня будь-яка спроба редакції висвітлити іншу сторону. 

Як висновок, можемо констатувати, що чернігівські онлайн медіа працюють добросовісно щодо тематики війни, традиційно схиляються до висвітлення криміналу та надзвичайних подій та по-різному щодо політичного протистояння в чернігівському регіоні - від нейтралітету до підтримки однієї зі сторін конфлікту. 

 Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Ще до війни між ними існували певні політичні незгоди, а в травні 2022 року у ЗМІ з’явилася інформація про політичний тиск голови Чернігівської ОВА на міського голову. 1 лютого 2023 року Владислава Атрошенка на рік відсторонили від посади. Нині в Чернігові діє міська військово-цивільна адміністрація, а обов’язки міського голови виконує секретар міськради Олександр Ломако. ОПОРА проаналізувала, як політичні конфлікти в керівництві області впливають на рівень місцевого самоврядування та  децентралізацію.

На початку квітня 2022 року російська армія відступила від Чернігова у бік білоруського Гомеля, а ЗСУ повністю деокупували Чернігівщину. Регіон належить до трійки областей, які зазнали збитків у житловій інфраструктурі на суму понад мільярд доларів. Втрати від пошкодження навчальних закладів сягають 152 млн доларів, закладів охорони здоров’я — більш ніж 259 млн доларів (за даними Світового банку станом на 27 березня 2023 року). 6 березня 2022 року Президент України Указом № 111/2022 присвоїв Чернігову почесну відзнаку “Місто-герой України”. Також Володимир Зеленський нагородив орденами голову обласної та міської адміністрацій — В’ячеслава Чауса та Владислава Атрошенка — за оборону своїх громад.

Нагадаємо, що на місцевих виборах 2020 року Владислав Атрошенко здобув абсолютну більшість голосів (77,5%) і переобрався в першому турі на другий термін від власної політичної партії “Рідний дім”. Натомість В’ячеслава Чауса Президент призначив на посаду голови Чернігівської ОДА 4 серпня 2021 року. Раніше той заступником гендиректора підприємства “Укргазвидобування” із земельних та соціальних питань.

У перший місяць після деблокади Чернігова політична ситуація була спокійною, але згодом напруга почала повертатися. 20 травня 2022 року в ЗМІ з’явилася інформація, що начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус заборонив Владиславу Атрошенку брати участь у Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Про це “Дзеркалу тижня” повідомив секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако.

Фото з сайту “Дзеркало тижня”.

Згодом мер Чернігова таки вирушив у Давос, адже виявилося, що начальник ОВА не має повноважень забороняти виїзд чинному міському голові. Всі погодження щодо перетину кордону Атрошенко отримав у військового комісара області. 31 травня Владислав Атрошенко дав пресконференцію за результатами поїздки, що тривала з 20 до 29 травня на запрошення фонду Віктора Пінчука для залучення міжнародних коштів на відбудову міста.

Зустрічі Владислава Атрошенка під час поїздки до Давосу. ФОТО: Суспільне Чернігів

Міський голова відзвітував, що під час форуму домовився з міністром енергетики Швеції про пошук інвесторів для будівництва ТЕЦ і сміттєпереробного заводу. Із послом України у Швейцарії Атрошенко говорив про інвесторів, благодійників та органи влади, які допоможуть у відбудові. На зворотному шляху Атрошенко побував у польських містах Познань та Жешув, а також у німецькому місті-побратимі Чернігова Меммінгені. Із Жешувом Чернігів уже підписав договір про співпрацю, а про договір із Познанем поки інформації немає.
На запитання про заборону виїзду у відрядження Атрошенко зауважив, що такі дії Чауса були перешкоджанням діяльності керівника місцевого самоврядування.

Начальник ОВА В'ячеслав Чаус в інтерв’ю чернігівським ЗМІ сказав, що конфлікту з Владиславом Атрошенком немає, і розповів анекдот про невловимого Джо. “Якщо б була якась мета, щоб Владислав Анатолійович не виїхав у Давос, то він би не виїхав у Давос”, — додав посадовець.

Також відомо, що наступного дня після виходу статті в “Дзеркалі тижня”, 21 травня 2022 року, виклик до військкомату отримали секретар міськради та заступники міського голови.

Придатним до військової служби визнали Олександра Ломака, але він має відстрочку через трьох неповнолітніх дітей. А заступники міського голови Віктор Геращенко, Олександр Атрощенко та Сергій Фесенко виявилися непридатними до служби.

Ще один конфлікт у зв’язку з міжнародними відрядженнями міського голови виник 19 червня 2022 року. Тоді Владислава Атрошенка не випустили до Польщі, де він мав взяти участь у підписанні меморандуму про співпрацю між містами Жешув і Чернігів. Про це повідомив сам мер на своїй сторінці у фейсбуці. Він також додав, що пов’язує такі дії з конфліктом із неназваним представником Офісу Президента. А в коментарі “Суспільному” Атрошенко зауважив, що цей конфлікт намагався роздути начальник ОВА В'ячеслав Чаус, коли не погодив його попереднє відрядження в Давос і телефонував до Офісу Президента щодо Атрошенка.

Скріншот із фейсбук-сторінки Владислава Атрошенка

1 лютого 2023 року міського голову Чернігова Владислава Атрошенка відсторонили від займаної посади на рік. Таке рішення ухвалив Львівський апеляційний суд під час розгляду апеляції на рішення Яворівського районного суду, який 7 грудня 2022 року на рік заборонив Владиславу Атрошенку обіймати посаду міського голови. Також мер заплатить штраф.

Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що в серпні Атрошенко дав розпорядження своєму водієві вивезти автівку дружини Tesla Model X за кордон. Він діяв в умовах конфлікту інтересів, адже водій має забезпечувати транспортне обслуговування мера лише в межах виконання ним посадових обов’язків, зазначає НАЗК. На суди за Атрошенком їздили керівники місцевих управлінь та депутати, приїздили навіть мер Києва Кличко й мер Львова Садовий, виявляючи солідарність. Вочевидь, розуміючи, що ситуація з Атрошенкрм може бути сигналом від центральної влади й для інших міських голів, Андрій Садовий заявив: Асоціація міст України шукатиме справедливості в європейських судах.

За законом обов’язки мера виконує секретар міської ради — Олександр Ломако.

ОПОРА взяла коментар у Миколи Силенка, виконавчого директора чернігівського відділення Асоціації міст України з приводу становища місцевого самоврядування в Чернігові: “На жаль, ми спостерігаємо ситуацію, за якої складається упереджене ставлення до місцевого самоврядування в Україні. На мою думку, існують спроби применшити його участь, вмонтувати в існуючу державну вертикаль. Дуже схоже, що, користуючись воєнним станом, існують спроби політично мотивованих рішень. Хоча всі, у тому числі міжнародні організації, визнають роль саме децентралізації і місцевого самоврядування у русі опору, у тому числі, на Чернігівщині. Щодо введення в Чернігові військової цивільної адміністрації, то, очевидно, і про це зазначав сам голова ОВА, підстав для цього не було – усі виконували свої обов’язки. А одразу після її введення починається тиск на місцеве самоврядування і виникають загрози для його роботи й подальшого розвитку. Хоча має бути одна мета для всіх нині — наближати нашу перемогу”.

7 лютого Президент України створив міську військову адміністрацію Чернігова, а 17 лютого 2023 року своїм розпорядженням призначив її керівника замість відстороненого від посади мера Владислав Атрошенка. Ним став військовий Дмитро Брижинський, який очолював оборону Чернігова. Сам він — полковник Збройних Сил України і з жовтня 2022 року керує патронатною службою апарату облдержадміністрації. 10 березня він дав розлоге інтерв’ю “Суспільному”, де зазначив, що не вбачає загроз для місцевого самоврядування в Чернігові. Припинення діяльності міського голови та міської ради поки не відбулося.

18 квітня 2023 року у ЗМІ з’явилася інформація, що Чернігівська міська військова адміністрація надіслала скаргу до Мін’юсту та подала до суду на Чернігівську міську раду, в.о. міського голови Чернігова Олександра Ломака та відстороненого керівника міста Владислава Атрошенка. У чому суть скарги й позову, начальник МВА коментувати “Суспільному” відмовився. Ломако ж назвав такі рішення політичним тиском: “Ми бачимо черговий крок по дестабілізації ситуації в місті, по перешкоджанню роботи міської адміністрації. Подана скарга до Міністерства юстиції й позов до адміністративного суду, що начебто, я, як в.о. голови міськради, неправильно відсторонили Владислава Атрошенка, неправильно виконали рішення Яворівського суду. Ми прийняли рішення, як і написано в рішенні суду, на один рік. Вони хочуть, щоб взагалі його достроково припинилися повноваження”.

Суб’єктом оскарження є державний реєстратор управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Юрій Носенко. Олександр Ломако та Владислав Атрошенко вказані як заінтересовані особи.

Скарга на сайті Мін'юсту. ФОТО: Сайт Мін'юсту

В Єдиному державному реєстрі судових рішень є інформація про адміністративний позов до Чернігівського окружного адміністративного суду та ряд Ухвал за справою №620/4428/23.

В’ячеслава Чауса, голову Чернігівської ОВА обрали заступником голови Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Таке рішення під час засідання у березні 2023 року прийняли члени організації — керівники ОВА та обласних рад з усієї країни. Головою Палати став начальник Закарпатської ОВА Віктора Микиту.

21 квітня 2023 року В’ячеслава Чауса обрали головою обласного осередку "Слуги народу" на партійному заході, який не дозволили знімати журналістам, посилаючись на те, що подія закрита. Голова ОВА також відмовився коментувати своє обрання. Наприкінці березня від політичної партії “Слуга народу” поширювали партійні газети — про це повідомив у фейсбуці Павло Пущенко, голова ГО “Чернігівський освітній центр «Ініціатива»”. Тож політичні оглядачі почали говорити про підготовку партії до виборів.

Останні сесії Чернігівської міської ради також не обходяться без скандалів. На 30 березня у Чернігові було заплановане чергове засідання сесії міськради, яке розпочалося на кілька годин пізніше. В.о. міського голови Олександр Ломако заявив, що перед сесією чотирьох депутатів викликали на допити до СБУ: керівника КП "АТП-2528" Руслана Волока (“Рідний дім”), позафракційного, а раніше представника "ОПЗЖ" та заступника директора КП "Чернігівводоканал" Павла Вовка, приватного підприємця Віталія Гриця (“Рідний дім”), а також гендиректора Чернігівської міської лікарні №2 Владислава Кухаря (“Рідний дім”). Двох депутатів викликали до військкомату: Артема Тарасенка (“Рідний дім”) — для отримання відстрочки від служби в армії, а Володимира Коваленка (“Наш край”) — для проходження медкомісії. Депутатку й директорку КП “Міський палац культури імені В.Радченка” Ірину Должикову (“Рідний дім”) правоохоронці зняли з потягу.

За словами Олександра Ломака, на цій сесії мали розглядати низку питань, зокрема бюджетні та земельні: “Це і підтримка Збройних Сил України, це і матеріальна допомога працівникам комунальних служб, лікарям, вчителям, працівникам закладів освіти, культури й спорту. Це питання створення музею міста, позбавлення чернігівців від платежів за комунальні послуги у тих, у кого зруйновані квартири внаслідок російської агресії. Також багато інших питань, пов’язаних із життєдіяльністю міста, зокрема земельні, зміни до бюджету, в тому числі фінансування військової адміністрації”. Сесія не розпочалася вчасно через анонімне повідомлення про замінування будівлі міськради та відсутність депутатського кворуму.

Водночас Начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський повідомив журналістам, що в ситуації, коли сесія міськради не може зібратися, питання порядку денного, згідно з законодавством, може ухвалювати він особисто: “Мені стало відомо, що сесія міської ради не зібралася з різних причин: деякі депутати знаходяться за кордоном, хтось за особистими проблемами не зміг прибути на сесію. В ці моменти є законні підстави й визначений законом механізм розв'язання таких проблемних питань, це передбачено законом. За поданням міського фінансового органу всі ті питання, які виносилися на сесію, можу затвердити я. Тому я пропоную виконувачу обов'язків голови міської ради, депутатському корпусу передбачити це й подати мені на затвердження всі документи, які потрібні для розв'язання нагальних проблем для наших людей”.

Попри все, під вечір 30 березня засідання 30-ї сесії міської ради 8-го скликання відкрили. Що стосується рішень, яким дала старт сесія, — це Програма одноразової допомоги-винагороди чернігівцям за їхній особистий внесок у відновлення міста та роботу в найважчий період блокади, як знак вдячності від усієї громади.

Це рішення теж мало скандальне продовження. 25 квітня на своїй сторінці у Facebook в.о. міського голови Олександр Ломако повідомив, що Чернігівська військова адміністрація через суд вимагає від 10 тисяч містян повернути виплати з бюджету, а також забрати кошти на підтримку ЗСУ. Про це він говорив і під час щотижневої наради в міській раді.

Скріншот із фейсбук-сторінки Олександра Ломаки

Станом на 8 травня Програма надання одноразової матеріальної допомоги — винагороди мешканцям міста Чернігова за особистий внесок у відновлення міста–героя від наслідків російської військової агресії на 2023 рік діє. За даними міської ради, в поточному році одноразову матеріальну допомогу вже отримали 10 203 чернігівці на загальну суму 30,609 млн грн.

2 травня на позачергову 31-шу сесію Чернігівської міської ради прийшли 30 депутатів з 42 обраних. Протягом кількох годин вони розглянули 18 питань порядку денного. В.о. міського голови Олександр Ломако вважає це показником того, що міське самоврядування у Чернігові працює.

ОПОРА й надалі слідкуватиме за тим, як розгортається політична війна за Чернігів та аналізуватиме вплив владної вертикалі на реалізацію права на місцеве врядування.

 

ГО “Інститут масової інформації” з перших днів війни здійснювала підтримку чернігівським ЗМІ. Надавалася фінансова допомога журналістам та їх родинам для релокації в безпечні регіони.

Завдяки роботі команди ІМІ та чернігівським волонтерам, які в умовах небезпеки змогли доставити необхідну передачу до Чернігова, вдалося забезпечити засобами захисту та інтернетом місцевих журналістів (бронежилети та каски, тактичні аптечки, повербанки, старлінки).

В кінці року в Чернігові, як і в 10 інших регіонах, відкрився хаб для місцевих ЗМІ “Медіабаза”. Сьогодні серед потреб чернігівських журналістів - це можливість безперебійної роботи в умовах постійних відключень електроенергії та відсутністю у зв'язку із цим інтернету. Чернігівський медіахаб пропонує таку можливість представникам чернігівських ЗМІ, забезпечивши офіс альтернативними джерелами електроенергії та інтернету.

Протягом півроку роботи медіахаб організував навчання для чернігівських медійників по домедичній допомозі, особистій фізичній безпеці, кібербезпеці, роботі з соціальними мережами, написання грантових проєктів, тощо

Сьогодні ситуація в редакціях у прикордонній області стабілізувалася. Більшість редакцій відновили свою роботу і працюють, незважаючи на відключення електроенергії, проблеми з інтернетом та загрозу обстрілів.

Місцеві журналісти розуміють, що не буде швидкого повторного наступу, як було торік, коли за день російські війська дійшли до Чернігова. З іншого боку, редакції підготовлені - є бронежилети, каски, аптечки, генератори, багато журналістів пройшли навчання по домедичній допомозі. Є розуміння, як працювати за відсутності централізованого електропостачання, як випускати новини. Вже є запас міцності, якого не було напередодні вторгнення росії з півночі.

Павло Пущенко, регіональний представник ГО “Інститут масової інформації” в Чернігівській області

Блог підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.  Зміст блогу є відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та його автора й необов'язково відбиває позицію Freedom House.

Через війну держава закрила доступ до раніше відкритих даних, якими користуються українці, журналісти та звичайні громадяни. З початком великої війни Єдиний портал відкритих даних з міркувань безпеки закрили. Пізніше, 12 березня, Кабмін прийняв постанову, зупинивши функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів на період воєнного стану.  Аналогічні заходи відбулися й в інших розпорядників даних, таких як Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) із реєстром корупціонерів та Мін'юстом із єдиним державним реєстром, який містить інформацію про всіх суб’єктів господарювання.

Якщо говорити про зміни  законодавства,  стосовно доступу до публічної інформації на рівні місцевої влади, то органам місцевого самаврядування дозволили не публікувати проєкти рішень місцевих рад. 

Законом України від 12.05.2022 № № 2259-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану»  на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Але ухвалені рішення органи місцевого самоврядування зобов'язані публікувати  -  на п. 2 ч. 1 ст. 15 ЗУ “Про доступ до публічної інформації”  обмежень за воєнним станом не встановлено, хоча, при потребі, рішення можуть оприлюднюватись частково (ч. 8 ст. 6).

Водночас офіс омбудсмена роз'яснив, що органи влади зобов'язані і надалі надавати громадянам доступ до публічної інформації, зокрема через надання відповідей на звернення та запити громадян на публічну інформацію. 

“Відповідно до положень частини третьої статті 34, частини другої статті 64 Конституції України, статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням, перш за все, для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави. 

При цьому, право громадян на звернення до суб’єктів владних повноважень та отримання відповіді, гарантоване статтею 40 Конституції України не може бути обмеженим навіть в умовах воєнного стану” - йдеться в роз'ясненні. 

Неможливість належного та вчасного опрацювання звернень, запитів та надання відповідей обумовлюється тим, що державні органи, органи місцевого самоврядування відповідно до положень статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» здійснюють в першу чергу заходи, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки.

Як надає і обмежує  публічну інформацію Чернігівська міська рада?  

Треба розуміти, що Чернігів  починаючи з перших днів війни і до початку квітня перебував в облозі, під щільними обстрілами та загрозою окупації. В таких умовах влада обмежила доступ до інформації, якою міг  скористатися ворог. 

3 24-гo лютого 2022 року на офіційному сайті чернігівської міської ради  було тимчасово обмежено доступ до інформації, яка містила  адреси, контакти,  важливі дані стосовно роботи структурних підрозділів, комунальних підприємств, а також об'єктів критичної інфраструктури - повідомили в міській раді у відповідь на інформаційний запит Інституту масової інформації. 

Зокрема приховали з сайту ради дані про: міського голову, депутатів ради, склад виконавчого комітету, структурні підрозділи і комунальні підприємства, оголошення про скликання сесій, проєкти та рішення ради, виконкому, розпорядження голови, протоколи засідань комісій, розділ регуляторної політики, міську квартирну чергу, містобудівну документацію, інформацію щодо об'єктів критичної інфраструктури, освітніх та медичних закладів.  

Водночас наповнення розділів працівниками органів влади продовжує здійснюватись. 

Після відступу російських військ від Чернігова у квітні  та відновлення більш повноцінної роботи структурних підрозділів, влада відновила роботу з надання відповідей на звернення та запити громадян. 

Згідно даних наданих в Чернігівській міській раді, в період з  квітня по серпень 2022 року до ради надійшло 48 запитів на надання публічної інформації. На 36 з них було надано запитувану інформацію в повному обсязі,  на 3 запити - частково, 7 запитів було перенаправлено до інших розпорядників інформації. На два запити не було надана відповідь через недотримання вимог до оформлення. 

Тож хоч більшість інформації на сайті Чернігівської міської ради прихована у воєнний час,  всі бажаючи українці можуть отримати необхідну інформацію через запит на публічну інформацію, який можна надіслати електронною або звичайною поштою. 

Павло Пущенко, представник ГО “Інститут масової інформації в Чернігівській області” 

Блог підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.  Зміст блогу є відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та його автора й необов'язково відбиває позицію Freedom House.

Mon, 01 Aug 2022 10:48:53 +0300 Онлайн-видання зазнавали DоS-атак, а згодом не мали не те, щоб Інтернету, а й електроенергії. Перерву на кілька місяців взяли найбільші друковані видання прикордонних областей.

Та вже після звільнення Чернігівщини та Сумщини усі види засобів масової інформації почали приходити до тями. Утім час без активних ЗМІ таки дався в знаки: соціальні мережі закріпили свої позиції в інформуванні. До того ж, можливість коментувати дописи підігріває інтерес до такого способу комунікації як в наляканих мешканців прикордонних регіонів, так і в ботів, що працюють на рф.

Як тільки почалося вторгнення, були створені Телеграм-канали як-от «Путивльсская Народная Республика», «Черниговская Народная Республика». З назви відразу зрозуміло, про що у них йшлося. Місцеві ЗМІ не послуговувалися інформацією з тих каналів, згодом їх заблокували. Однак, підписників там було кілька десятків тисяч.

«Після звільнення області проросійські наративи все ж простежуться в дописах та коментарях у соціальних мережах. Їх можна розподілити за темами: перейменування вулиць — не на часі; культура — а що поганого зробив Пушкін; мовне питання — багато патріотів України говорять російською, не треба акцентувати на переході на українську. Навіть після того, що пережила Сумщина, є дописи з розряду «не все так однозначно і не треба нагнітати»; а на новини про пожежі на військових складах рф — коментарі типу «там теж люди»; активізувалася тема конфесійного підпорядкування церков. Звісно, частина цих дописів — з акаунтів ботів. Але ж ще частина…», — зауважує голова громадської організації «Асоціація регіональних ЗМІ Сумщини» Наталія Калініченко.

«Після надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, деякі місцеві активісти почали активно просувати тему мало значущості цього об’єднання; нівелювати все, що за час війни зробили країни ЄС. На щастя, такі активісти не мають значної аудиторії, але створюють інформаційний шум», — каже Наталія Калініченко.

На Чернігівщині активна коментаторка вийшла за рамки груп і почала створювати свій контент з яскравим прикладом глорифікації дій рф в Україні. Звісно, це не могло не привернути уваги правоохоронців: 18 травня жінці було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 436-2 КК України; її 5 днів протримали в СІЗо до обрання запобіжного заходу.

Однак, повернувшись додому своєї затії вона не полишила.

Якщо все ж повернутися до класичних ЗМІ, то, як зазначає представник ІМІ в Чернігівській області Павло Пущенко, інформаційна гігієна є.

    «Найпопулярніші ЗМІ використовують перевірені та офіційні джерела інформації. І це не може не тішити», — акцентує медіа-експерт.

Втім, не без промахів. Свідомих чи несвідомих розбиратиметься служба безпеки.

    «Одна з обласних газет в іміджевому матеріалі, на нашу думку, маніпулювала питанням мобілізації. Мова йшла про те, наче б то через повістку людина скоїла самогубство. Звісно, було звернення до СБУ. Після перевірки фактів, стало зрозуміло, що інформація в газеті подана некоректно. Однак, цей матеріал підхопили вже онлай-видання. Після роз’яснень, сайти прибрали ту статтю», — пояснює радник начальника Чернігівської ОВА із питань медіа Андрій Подорван.

***

Маніпуляції та фейки — це прихована зброя в інформаційно-психологічній операції ворога. У відкриту російські пропагандисти працюють на своїх телеканалах, які, на жаль, досі в хорошій якості транслюються в прикордонних населених пунктах Сумщини та Чернігівщини.

Як зауважує представниця Нацради в області Ірина Сенченко сигнали семи потужних російських передавачів сягають територій на півночі Чернігівщини. А от український телерадіоконтент на цьому просторі розповсюджують лише з двох точок. Відтак понад дві сотні населених пунктів області досі дивляться російські новини.

Ситуація на Сумщині не краща.

Звісно, під час активних бойових дій в країні, навряд чи хтось займатиметься встановленням передавачів та ретрансляторів.

Утім, є рішення, які наближають нас до правильного розуміння ведення інформаційної політики в час відкритої агресії: згідно з рішенням РНБО від 18 березня встановлено, що «в умовах воєнного стану реалізація єдиної інформаційної політики є пріоритетним питанням національної безпеки, забезпечення якої реалізується шляхом об’єднання усіх загальнонаціональних телеканалів, програмне наповнення яких складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач на єдиній інформаційній платформі стратегічної комунікації – цілодобовому інформаційному марафоні "Єдині новини #UАразом"».

Також вже рік активно працює Центр протидії дезінформації при РНБО. Його створення підтримали європейські партнери.

Однак, за рік складно вичистити те, що росія кидала в наш бік десятиліттями.

Час Чернігівський

Очікування різких заяв путіна під час параду у Москві 9 травня не виправдалися – російська влада утрималася від публічного підвищення ставок у війні проти України.

Заяви російських чиновників продемонстрували, що держава-агресор ще сподівається на нову глобальну угоду та шукає козирі для торгу.

Зокрема, минулого тижня почалися "дискусії" між посадовцями росії та її маріонетками на тимчасово окупованих територіях щодо майбутнього Херсонської області.

Володимир Зеленський відкинув необхідність дати путіну спосіб "зберегти обличчя" для завершення війни, а також підтвердив готовність говорити з лідером росії без посередників та ультиматумів.

Міністри закордонних справ та оборони України Дмитро Кулеба й Олексій Резніков підсумували перші результати протистояння російській агресії. Як вважає Кулеба, у разі успішної української відсічі на Донбасі картиною перемоги для України може стати звільнення всіх окупованих територій, а не лише повернення росії на позиції до 24 лютого.

Олексій Резніков, своєю чергою, повідомив про те, що Україна успішно попередила плани знищити нашу державу, для якої відкривається нове вікно можливостей. 

Безликий і спокійний путін, грізний медведєв: які сигнали посилала росія світові

Ключові очікування щодо виступу путіна на параді в Москві 9 травня не справдилися, причому одночасно і для зовнішньої, і для внутрішньої аудиторій.

Якщо цивілізований світ прогнозував посилення погроз та розмахувань ядерним "ціпком", то внутрішня публіка хотіла побачити образ майбутньої "перемоги" росії у війні проти України та роз’яснень перспектив загальної мобілізації росіян. Натомість на всі ці запити путін відповів стандартним пропагандистським набором виправдань агресії проти України, не вдаючись у подробиці подальших планів кремля.

Російський диктатор знову заявив про відсутність у росії вибору між війною і миром, оскільки "відбувалася" підготовка до "каральної" операції України на Донбасі і Криму, Київ заявляв про можливе "придбання" ядерної зброї, а Північноатлантичний альянс розпочав "освоєння" прилеглих до росії територій. Усе це, за словами путіна, змусило росію дати "попереджувальну відсіч" агресії.

Очільник кремля вже традиційно пов’язав агресію проти України з нібито намаганнями США домінувати, "принижуючи" не лише весь світ, а й своїх "сателітів". Путін знову згадував російські ініціативи кінця 2021 року щодо нових гарантій світової безпеки, за допомогою яких він напередодні початку війни проти України намагався перекроїти європейську архітектуру безпеки.

"Рутинний" виступ путіна засвідчив небажання російського диктатора повторювати помилку, яку він зробив на початку війни проти України, коли з відкритим забралом анонсував усі свої мрії, плани й очікування щодо сусідньої незалежної країни та світового безпекового порядку.

Заявивши високу планку своїх майбутніх досягнень, владімір путін зіштовхнувся з неможливістю їх повної реалізації і так чи інакше отримав іміджевий удар у самій росії та за кордоном. Буденність тез путіна підкреслило його повернення до своєї традиційної тактики: менше пояснювати дії і плани, а за їх результатами брати на себе всі досягнення, відкидаючи особисту відповідальність за невдачі. 

Реакцію демократичних країн на "святкові" тези путіна можна продемонструвати добре сформульованою фразою Прем’єр-міністра Чехії Петера Фіали. "Немає сенсу протистояти кожній окремо взятій брехні, яка була зроблена в Москві, але промова підтвердила важливість об’єднаних і енергійних дій Заходу проти агресора", – заявив Фіала.

Багато західних експертів побачили у кволості виступу путіна його слабкість, але серед російських залишків демократичної (і не дуже) опозиції домінували побоювання про перехід росії у режим довготривалої війни. Відсутність яскравих посилів від путіна може свідчити про наміри російського лідера зробити криваву війну проти України звичною для росіян справою, яка навіть не заслуговує бути топтемою внутрішньополітичного порядку денного.

Протягом тижня "молодший брат" путіна, заступник голови радбезу росії дмітрій медвєдєв знову зіграв роль "поганого поліцейського" в їхньому тандемі. Після "безликої" промови путіна на московському параді медвєдєв виступив із цілою низкою гучних заяв.

Експрезидент росії анонсував наслідки від антиросійських санкцій для Заходу: руйнування глобальних ланцюгів постачання товарів та виникнення логістичної кризи, енергетична криза та зростання цін на паливо, повноцінна продовольча криза і перспектива виникнення голоду в окремих державах, валютно-фінансові потрясіння в деяких країнах та галопуюча інфляція, а також початок нових епідемій, пов’язаних із "відмовою" від міжнародного співробітництва в цій сфері або використанням біологічної зброї.

Крім фінансово-економічних наслідків, медвєдєв заявив про загрозу активізації терористів, які відчують перемикання уваги Заходу на "розборки" з росією. Він також "попередив" про можливість виникнення нових регіональних військових конфліктів. Ці виклики, на думку заступника голови радбезу росії, призведуть до руйнування "американоцентричного" світу та виникнення нової архітектури безпеки, в якій поважають інтереси країн, що конфліктують із Заходом.

Ще раніше протягом тижня медвєдєв "попереджував" про ризики прямого конфлікту росії з НАТО внаслідок допомоги, яку альянс надає Україні. На думку російського чиновника, такий конфлікт має потенціал перейти в повноцінну ядерну війну.

У заявах медвєдєва можна виокремити три основні сюжетні лінії.

• По-перше, це натяки на перспективи подальшого загострення ситуації в світі – зокрема, зростання терористичних загроз для країн, які "відволіклися" на конфлікт із росією.
• По-друге, вустами медведєва Заходу знову запропонували вступити в діалог із росією і досягти глобальної угоди для уникнення песимістичного розвитку подій.
• По-третє, внутрішній аудиторії пояснили, що шляхом дестабілізації і створення проблем для світу росія все одно зміцнить свою позицію, навіть якщо Захід відмовиться врахувати її вимоги.

Питання вступу Фінляндії та Швеції до НАТО займало важливе місце у російському політичному дискурсі протягом минулого тижня, що неминуче пов’язували з подіями в Україні.

14 травня кремль повідомив свою версію розмови владіміра путіна з Президентом Фінляндії Саулі Нійністе. За словами російської пресслужби, між лідерами відбулася відверта розмова, під час якої путін назвав рішення Фінляндії приєднатися до НАТО помилковим, оскільки жодних загроз для її безпеки не існує.

За словами російського лідера, зміна зовнішньополітичного курсу Фінляндії негативно вплине на взаємовигідні російсько-фінські відносини. Напередодні телефонної розмови президентів путін провів нараду з членами радбезу росії, під час якої вони "обмінялися" думками щодо перспектив вступу Фінляндії і Швеції до НАТО.

"Спокійний" тон кремля під час розмови з Саулі Нійністе підтвердив і останній у своєму коментарі ЗМІ. Він сказав, що спокійна реакція путіна на інформацію про наміри Фінляндії стала для нього сюрпризом. "Але в політиці безпеки, особливо в розмові з росією, ви повинні мати на увазі: те, що він сказав, не означає, що ви не повинні бути постійно напоготові. Втім, здається, негайних проблем поки що не передбачається," – сказав Саулі Нійністе.

Незважаючи на "спокійну" розмову путіна з фінським колегою, росія вже продемонструвала своє ставлення до майбутнього членства Фінляндії у НАТО.

Напередодні розмови лідерів Фінляндії та росії стало відомо про зупинку російським "Інтер РАТ" постачання електроенергії у Фінляндію, представники якої заявили про "некритичність" такого рішення росіян для її ринку. Натомість МЗС росії попередило Фінляндію про наслідки для неї у випадку приєднання до НАТО.

"Росія буде змушена зробити кроки у відповідь як військово-технічного, так і іншого характеру з метою купірування загроз, що виникають у зв'язку з цим для її національної безпеки", – заявило російське МЗС. Більш обережною у свої погрозах була росія щодо постачання газу до Фінляндії, можливість припинення якого заперечив дмітрій пєсков.

"Все йде за планом" або повна безнадія для переговорів: що говорили росіяни про війну проти України

Російські заяви щодо війни проти України знову засвідчили неготовність держави-агресора перейти до мирного врегулювання і вести справжні переговори. В цілому за останній тиждень у позиції росіян мало що змінилося. Повторення мантри про те, що в Україні все йде за планом, замінює для росіян реальні переговори і готовність домовлятися про завершення війни. 

У росії доволі активно критикували зусилля міжнародних посередників, таким чином демонструючи низьку спроможність вирішувати конкретні наслідки бойових дій.

Зокрема, міністр закордонних справ росії сєргєй лавров порадив Генеральному Секретарю ООН Антоні Гутеррешу звернути свої заклики до української сторони і вимагати від неї "забезпечити" вихід цивільного населення з районів бойових дій. Він також звинуватив Секретаріат ООН та самого Генерального Секретаря в тому, що вони "упустили" можливість досягти політичного врегулювання ситуації на Донбасі. 

"Якби керівництво Секретаріату після того, як ця резолюція у лютому 2015 року була одноголосно схвалена РБ, намагалося спонукати українську владу виконати зобов’язання, що випливають із цього документа, то ми не мали б зараз тих проблем, які в результаті були створені київським режимом за потурання та відкритої підтримки з боку США та їх союзників," – лавров відкрито атакував Гутерреша, з яким путін нещодавно мав зустріч. 

Применшити значення міжнародного посередництва намагався і прессекретар кремля дмітрій пєсков. Він "подякував" Туреччині за зусилля, але підкреслив, що переговори починалися без посередників і також без посередників тривають, хоч і "дуже мляво та нерезультативно".

Вустами пєскова кремль вчергове звинуватив Україну у відмові від попередніх домовленостей, досягнутих у Стамбулі.

"Там навіть було досягнуто потрібного нам розуміння, яке потім було дезавуйоване українською стороною", – заявив пєсков. При цьому російський прессекретар, як і раніше, не заперечував можливості зустрічі Зеленського і путіна. Вона, за його словами, може відбутися лише після фіналізації договірного документу на найвищому рівні.

"Воля народу" або як рф готує ґрунт для окупації Херсонської області

Російська влада публічно відреагувала на заяви своїх маріонеток у Херсоні про можливість приєднання нових окупованих територій до росії. Колишній народний депутат України Володимир Сальдо, "призначений" у Херсоні очільником військово-окупаційної адміністрації, заявив про існування певних кулуарних намірів включити Херсонську область у якесь спільне з Кримом і частиною Запорізької області "федеральне утворення". При цьому колаборант заявив, що про просте "приєднання" Херсонської області до Криму не йдеться.

Публічна заява представника окупаційної адміністрації отримала реакцію росії на найвищому рівні. Можна сказати, що росіяни послідовно розіграли пас щодо майбутнього захоплених силою територій. 

"Херсонська область може самостійно приймати рішення, лише самі херсонці, це їхнє право. Ніхто їх не форсує, ніхто на них не тисне, це буде їхня воля, їхнє рішення. Хоч яка це буде воля – ми з нею погодимося", – прокоментувала заяву російських колаборантів голова ради федерації росії валентина матвієнко.

Схожу реакцію висловив і прессекретар путіна дмітрій пєсков. Він підкреслив, що рішення про звернення до росії з проханням прийняти Херсонську область до складу рф "мають приймати мешканці цього регіону".

"Подібні доленосні рішення повинні мати абсолютно чітке юридичне підґрунтя, обґрунтування, бути абсолютно легітимними, як це було у випадку з Кримом", – заявив пєсков. Ніякого обґрунтування для окупації Криму, звичайно, не було, але логіка пєскова зрозуміла. Будемо торгуватись.  

Таким чином, шляхом інспірації ініціативи місцевих окупантів про "приєднання" Херсонської області росіяни одночасно продемонстрували наміри контролювати окуповану територію і торгуватися про її подальшу долю.

Анекдоти про біологічну зброю в Україні

Російські дипломати протягом тижня продовжували дезінформувати світ про розміщення на території України біологічної зброї та "проведення біологічних експериментів" над людьми.

Голова постійного представництва рф в ООН васілій небензя знову потішив свою специфічну аудиторію цілою серією знахідок, які за абсурдністю вже нагадують анекдоти. Зокрема, російський посол заявив, що серед дітей у населеному пункті Луганської області поширювали фальшиві грошові купюри, інфіковані збудником туберкульозу.

За словами небензі, розрахунок був на те, що діти, доторкнувшись до грошей, братимуть продукти харчування немитими руками.

Натомість "нелюдські біологічні досліди" проводили у психіатричній лікарні №1 у селі Стрілеччя Харківської області. Крім цього, російський дипломат заявив про запит української сторони до турецького виробника безпілотників Baykar Makina щодо оснащення БПЛА "Байрактар" навісним аерозольним обладнанням для розпорошення біологічних і хімічних речовин.

Попри абсурдність заяв російських дипломатів, можна припустити, що вони все ж мають вдячну аудиторію всередині їхньої країни та серед конспірологів за кордоном. У протилежному випадку дуже важко пояснити спрямованість росіян на відтворення відвертої нісенітниці протягом багатьох місяців.

Яким є бачення перемоги для України і що їй пропонував Макрон?

На минулому тижні Президент України Володимир Зеленський зробив низку резонансних заяв щодо перебігу міжнародних переговорів про завершення війни з росією в інтерв’ю італійському телеканалу Rai 1. 

Володимир Зеленський заявив, що йому пропонували зробити деякі поступки українським суверенітетом для того, аби зберегти обличчя путіну. "Ми не готові зберігати щось комусь і втрачати за це наші території. Мені здається, що це зовсім несправедливо," – заявив президент Зеленський. 

За словами Володимира Зеленського, неприпустимо шукати вихід із ситуації для росії замість розв'язання самої проблеми.

"Ми не повинні шукати вихід для росії, і пан Макрон даремно це робить, я вважаю, що у нього є прекрасний досвід, що поки росія сама не захоче, поки вона не зрозуміє, що їй це потрібно, вона не буде нічого шукати, ніякого виходу", – Зеленський фактично прокоментував ефективність дипломатичних зусиль французького лідера. Таким чином, український президент продовжив реалізовувати стратегію достатньо різких заяв щодо своїх європейських колег, аби привернути увагу світу до недоліків їхньої політики.

Натомість в адміністрації Макрона заявили, що французький президент "ніколи нічого" не обговорював із путіним без згоди президента Зеленського і ніколи не просив українського лідера про поступки росії. 

Питання відповідальності міжнародної спільноти за події в Україні піднімав на цьому тижні і посол України в ООН Сергій Кислиця.

"Війна росії проти України стала результатом "безвідповідальної самозаспокоєності міжнародної спільноти" за останні 30 років. Дії росії у Молдові, Грузії та Сирії мали підняти тривогу у міжнародного співтовариства. Але ніхто не відреагував, давши росії зелене світло на те, щоб діяти так само в Україні", – заявив Кислиця.

У тому самому інтерв’ю італійському телеканалу Володимир Зеленський знову підтвердив свою готовність говорити з путіним, але тільки з ним самим, без посередників і без жодних ультиматумів.

Першим кроком для справжніх переговорів Зеленський назвав повернення російських військ до позицій, на яких вони перебували до 24 лютого 2022 року. При цьому український лідер підкреслив, що питання переговорів із росією ускладнюється щодня.

"Коли ми деокуповуємо місця, ми бачимо сліди знущань, катування, розстрілів та руйнувань, які залишили російські військові. Саме через це ускладнюються моменти щодо можливості перемовин", – пояснив Зеленський.

У контексті популярних на минулому тижні дискусій "про збереження обличчя путіна" Зеленський поділився своїм баченням викликів для росії внаслідок її війни проти України.

На думку Президента України, перед путіним вже стоїть завдання збереження держави, а не свого обличчя. Зеленський переконаний, що лідеру росії вже не вдасться "зберегти" політичне реноме. 

Широко обговорювали в медіа й інтерв'ю Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби виданню Financial Times. Політик заявив, що у перші місяці війни перемога для України виглядала як відведення російських військ на позиції до 24 лютого і розплата агресора за завдані збитки.

Після провалу першого плану росії та у разі успішного відбиття Україною атаки на Донбасі перемогою для країни вже стане звільнення всіх окупованих територій. Ця заява українського міністра викликала багато дискусій про перспективи і доцільність подальших переговорів з росією та здатність західних партнерів консолідовано підтримати плани України звільнити всі без винятку окуповані території, включаючи АР Крим, Севастополь, Донецьк та Луганськ.

Досягнення України на воєнному треку підсумав Міністр оборони України Олексій Резніков. На його думку, до 9 травня росія зазнала стратегічної поразки – не змогла знищити українську Державу шляхом військової інтервенції та зміни влади на російських маріонеток.

Україна, як вважає Резніков, знизила масштаб цілей держави-агресора до оперативно-тактичних і за короткий період пройшла інтеграцію з партнерами в сфері оборони. У перспективі кількох місяців Резніков бачить нове вікно можливостей для України внаслідок санкційного тиску на росію та збільшення іноземної допомоги Україні. 

Голова Офісу Президента України Андрій Єрмак продовжив публічно просувати санкційну політику проти росії та пошук механізмів зі знищення "обхідних" схем для російського бізнесу. Він, зокрема, проінформував громадськість про підготовку міжнародною експертною групою рекомендацій щодо дій в енергетичному секторі, зокрема щодо впровадження повного ембарго на російську нафту.

Аналогічні вимоги щодо санкцій проти енергетичного сектору росії неодноразово протягом тижня озвучили Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та інші посадові особи України.

Топтемою тижня для української сторони стала продовольча безпека країни та світу.

"Україна постачає зерно майже для 400 млн людей на планеті. Блокування експорту української аграрної продукції вже призводить до зростання цін на продовольство у світі. Як наслідок, це може викликати посилення голоду й політичну нестабільність у низці регіонів планети", – заявив Президент Володимир Зеленський. Цю проблему інтенсивно обговорювали і на міжнародному рівні. Зокрема, Президент США Джо Байден заявив, що Америка і Європа шукають шляхів експорту продовольчих товарів з України, що є важливою складовою стабілізації цін у світі.

У зв’язку із Днем пам’яті і примирення Президент України Володимир Зеленський зробив низку заяв і звернень, де провів аналогії між злочинами нацистів та російських збройних сил. 

У підсумку всіх публічних заяв України та росії можна констатувати відсутність ознак будь-якого прогресу у переговорах між ними і сконцентрованості сторін на власних, кардинально відмінних цілях.

Україна продовжує консолідувати підтримку цивілізованого світу і вимагати посилення санкцій, натомість росія займається зміцненням власної пропагандистської рамки та пошуку нових виправдань своїй агресії. Втім, публічні заяви держави-агресора засвідчують, що вона досі сподівається сісти за стіл переговорів із "колективним Заходом" і залишає простір для маневру. 

Громадянська мережа ОПОРА створила онлайн-інструмент "War Speeches" для відстеження офіційної позиції та публічного дискурсу держави-окупанта щодо перебігу війни проти України та прогнозування майбутніх агресивних планів рф. У фокусі нашого моніторингу – насамперед заяви і виступи посадових осіб росії, а також офіційні документи владних інституцій. Крім детальної хронології публічних позицій, презентованих на вебсайті, ми пропонуємо тижневі аналітичні висновки щодо основних змін у публічній риториці сторін військового протистояння.

ГМ ОПОРА

Голова Іванівської ОТГ у 2016–2020 роках Сергій Гарус та лідер місцевого осередку політичної партії «Національний корпус» Олександр Тарнавський першими заявили про намір взяти участь у виборчих перегонах. Також результатом політичної співпраці місцевої політичної партії «Рідний дім» та «УДАРУ» Віталія Кличка може стати висунення Олександра Ломака, чинного секретаря Чернігівської міської ради, який вже активізував публічну роботу в межах округу. Не залишають поза увагою виборчий процес на Чернігівщині і парламентські партії, які розглядають можливість висунення кандидатів. Партії ВО «Батьківщина», «Європейська Солідарність», «Слуга народу», «Опозиційна платформа — За життя» та «Наш край» перебувають поки що у процесі визначення кандидатів та прийняття остаточних рішень щодо їх участі у виборах.   

Загальні дані

У сучасному вигляді округ утворений 28 квітня 2012 року постановою ЦВК №82. Центр розташований у Чернігові в приміщенні Чернігівської районної ради. Округ включає частину Чернігівського району, а саме частину Новозаводського району міста Чернігова та території 11 територіальних громад області — Гончарівська, Михайло-Коцюбинська, Олишівська, Седнівська, Любецька, Добрянська, Ріпкинська селищні та Іванівська, Новобілоуська, Киселівська, Киїнська сільські громади.

Кількість виборчих дільниць в окрузі становить 174. Із них 43 розташовані в обласному центрі, 131 — у сільській місцевості. Орієнтовна кількість виборців — 141 692 особи, половина з яких проживає у міській частині округу — Чернігові.

Хто представляв виборчий округ?

● У 2012–2015 роках — Владислав Атрошенко, чинний міський голова Чернігова, народний депутат України IV, VII і VIII скликань, бізнесмен, голова Наглядової ради ВАТ «Хліб Києва», засновник благодійного фонду «Поліський оберіг». У 2012 році балотувався шляхом самовисування, а на позачергових виборах до Верховної Ради 2014 року переміг від партії «Блок Петра Порошенка». Резонансним фактом його біографії як народного депутата було голосування за так звані «диктаторські закони» 16 січня 2014 року (згодом нардеп відкликав свій підпис). На місцевих виборах 2015 року був обраний міським головою Чернігова та склав депутатські повноваження.

● У 2016–2019 роках — Максим Микитась,  український підприємець, екскерівник державної корпорації «Укрбуд». На проміжних виборах народних депутатів 2016 року балотувався шляхом самовисування. У 2019-2020 рр. був підозрюваним у кримінальних правопорушеннях, зокрема щодо організації корупційної схеми із заволодіння нерухомістю Національної гвардії України та викрадення юриста Олега Мирошніченка.

● У 2019–2021 роках — Антон Поляков, приватний підприємець. На позачергових  виборах народних депутатів 2019 року обрався від політичної партії «Слуга народу». Був виключений із фракції «Слуга народу» за голосування в розріз позиції партії та у 2020 році став членом депутатської групи «За майбутнє». 8 жовтня 2021 року Національна поліція України повідомила про смерть Антона Полякова.

Обласна влада

Напередодні місцевих виборів 2020 року в Чернігівській області міський голова Владислав Атрошенко заявив про створення політичної партії «Рідний дім». За результатами виборів до Чернігівської обласної ради обрали 64 представників різних політичних сил. Партія «Рідний дім» отримала близько 30% голосів та «завела» до обласної ради 19 депутатів. Друге місце посіла партія «Наш край», яка отримала 9 мандатів. Політична партія «Слуга народу» здобула 8 мандатів, 7 представників пройшли від Радикальної партії Олега Ляшка, а по 5 мандатів мають «Опозиційна платформа — За життя», «За майбутнє» і «Європейська Солідарність». Під час першого засідання на посаду голови обласної ради запропонували та згодом обрали Олену Дмитренко — представницю політичної партії «Слуга народу», яка була депутаткою обласної ради шостого скликання та представляла на той момент «Соціалістичну партію України», а пізніше очолювала Козелецьку об'єднану територіальну громаду. Першим та другим заступниками стали Ніна Лемеш, представниця партії «Рідний дім», і Дмитро Блауш із Радикальної партії Олега Ляшка. За всіх кандидатів більшість голосів надійшли від партій «Рідний дім», «Слуга народу» та Радикальна партія Олега Ляшка, які згодом стали коаліцією у раді. Представники інших п’яти політичних сил участі у голосуванні не брали.

Досить активним було політичне життя Чернігівської обласної адміністрації, де за неповних два роки змінилося троє керівників. 20 жовтня 2019 року Президент України призначив головою ОДА Андрія Прокопенка, який перебував на цій посаді майже рік. Причиною звільнення Прокопенка місцеві експерти називають внутрішньопартійний конфлікт Андрія Прокопенка і Павла Халімона, заступника голови депутатської фракції партії «Слуга народу» в обласній раді. Прокопенко причиною звільнення назвав неможливість впливати на формування списку кандидатів до обласної ради.

13 жовтня 2020 року Володимир Зеленський призначив на посаду голови Чернігівської обласної адміністрації Анну Коваленко. Під час її каденції в обласній раді відбувалося протистояння між представниками більшості, сформованої з політичних сил «Рідний дім», «Слуга народу», «Радикальна партія», та меншістю — фракціями «Батьківщина», «За майбутнє», «Наш край», «Опозиційна платформа — За життя» та «Європейська Солідарність». Також під час керування Анни Коваленко відбулися гучні затримання її підлеглих на хабарах та скандальні звільнення з посад керівників департаментів.   

4 серпня 2021 року головою Чернігівської обласної адміністрації призначили В’ячеслава Чауса. З 2015 до 2021 року він працював у компанії «Укргазвидобування» заступником генерального директора із земельних та соціальних питань. Крім цього, 4 роки він входив до правління компанії. Чаус втілює політику Президента у регіоні, зокрема програму «Велике будівництво», але не проявляє передвиборчих амбіцій та тримається відсторонено від майбутніх виборчих перегонів. Характер відносин обласної ради й адміністрації є неконфліктним і не супроводжується гучними скандалами або непорозуміннями.   

Місцева влада в ОВО

Найбільш результативну кампанію на місцевих виборах 2020 року провела партія «Рідний дім», яка має визначальний вплив на органи місцевого самоврядування, зокрема ті, які входять у межі 206 округу. За підсумками виборів до Чернігівської міської ради обрали 42 депутатів. 26 із них — представники політичної партії «Рідний дім». По 4 представляють партії «Слуга народу», «Наш край», «Опозиційна платформа — За життя» та «Європейська Солідарність». Абсолютну підтримку отримав і лідер партії Владислав Атрошенко, переобраний на посаду чернігівського міського голови у першому турі з результатом 77,5% голосів виборців. Політична ситуація в раді обласного центру безконфліктна, усі важливі рішення приймаються більшістю голосів та мають підтримку не тільки «Рідного дому», а й інших політичних сил.

Результати місцевих виборів до інших громад 206 виборчого округу також вказують на домінантну роль партії «Рідний дім». З 11 громад 9 очолюють представники «Рідного дому». Також за цією партією — 82 мандати в місцевих радах, що становить 34% від загальної кількості депутатів. Крім того, доволі велику електоральну підтримку в громадах, які розташовані на території виборчого округу, мають політичні партії «Наш край» — 44 мандати, «Слуга народу» — 29 мандатів та «Батьківщина» — 26 мандатів.

Однак навіть у такому потужному політичному проєкті можуть відбуватися внутрішньопартійні конфлікти. Крім виборів народного депутата, округ очікують і місцеві вибори. Седнівський селищний голова Сергій Маслов («Рідний дім») склав з себе повноваження, що 10 грудня одноголосно підтримали 22 депутати. Паралельно з сесією відставку Сергія Маслова намагалися ініціювати на конференції обласної організації партії «Рідний дім». Лідер партії Владислав Атрошенко публічно заявив, що коаліція в селищній раді розбіглася і виникло багато питань до голови щодо тендерів у правоохоронних органах та публічних позицій посадовця.      

206 округ — це частина Чернігівського району, і останні місцеві вибори до Чернігівського районної ради також пройшли успішно для партії «Рідний дім». До Чернігівської районної ради обрали 54 депутатів, з яких 20 представляють згадану політичну силу. Партія «Наш край» має 7 представників, «Слуга народу» отримала 6 мандатів, по 5 мають «Опозиційна платформа — За життя» і «Європейська Солідарність», по 4 представники — у ВО «Батьківщина» та Радикальної партії, 3 мандати має «За майбутнє».

Історія проведення проміжних виборів у мажоритарних округах вказує на практику залучення до агітаційної кампанії кандидатів посадових осіб ОМС та депутатів місцевих рад. Політична монополія однієї політичної сили несе ризики застосування адміністративного ресурсу та порушення принципу політичної нейтральності посадових осіб органів місцевого самоврядування. В умовах співпраці партій «Рідний дім» та «УДАР» для участі в парламентських виборах передвиборча ситуація зумовлює грунтовну агітаційну роботу на користь політичної сили Віталія Кличка. 30 липня 2021 року під час «Форуму єдності» партія «Рідний дім» об’єдналася з партією «УДАР». Відтак, партія «Рідний дім» міського голови Чернігова Владислава Атрошенка та «УДАР» міського голови Києва Віталія Кличка підписали угоду про співпрацю, яка втілиться, зокрема, через їх спільну участь у загальнонаціональних виборах на базі політичної партії «УДАР». Очільником «УДАРу» на Чернігівщині став Олександр Ломако, який обіймає посаду секретаря міської ради Чернігова.  

Потенційні учасники виборчих перегонів

Першим оголосив про свої наміри балотуватися по 206 округу Сергій Гарус, білборди якого з’явилися біля магістралі в межах округу. Раніше Гарус входив до команди нинішнього міського голови Чернігова. Після перемоги Атрошенка на виборах у 2015 році потенційний кандидат певний час очолював КП «Паркування і ринок». В 2016 році на проміжних виборах в ОВО №206 він був кандидатом від «Блоку Петра Порошенка» і набрав 0,48% голосів. Згодом Гарус переміг на виборах голови Іванівської ОТГ, яку очолював до 2020 року. Запам’ятався він тим, що під час виборчого процесу роздавав рис.

Про те, що партія «Рідний дім» буде висувати кандидата по 206 округу, міський голова Чернігова Владислав Атрошенко заявив у стінах міської ради під час засідання 19 жовтня 2021 року. Втім, хто буде кандидатом, він не озвучив. Імовірно, ним стане нещодавно призначений голова обласної організації партії «УДАР» Олександр Ломако, чинний секретар Чернігівської міської ради, обраний від «Рідного дому». Вже згодом по місту та за його межами з’явились інформаційні постери з брендуванням партій «Рідний дім» та «УДАР». Плакати розміщено на білбордах та зупинках міста з інформацією про роботу відкритого офісу з адресою та номерами телефонів. Також нещодавно в Чернігові активізувалась робота благодійного фонду «Поліський оберіг», який публічно працює в рамках соціальної програми «Рука допомоги», ініційованої Олександром Ломаком. А 10 грудня в місті Чернігів та смт Ріпки (частина ОВО №206) поширювали запрошення на медичний огляд та зустріч з Олександром Ломаком. Це свідчить про підготовку політичної сили до проміжних виборів, хоча сам Ломако в інтерв’ю ЗМІ повідомив, що висування кандидатів буде лише в кінці січня. Разом з тим, 26 грудня лідер партії «Рідний Дім» Владислав Атрошенко заявив про тиск Офісу Президента України з метою відмови від висунення свого представника на окрузі. 

Про наміри балотуватися на своїй сторінці у Facebook також оголосив керівник місцевого осередку «Національного корпусу» Олександр Тарнавський. Активність потенційного кандидата полягає поки тільки у заяві, в якій він повідомив, що замість підкупів та реклами пропонуватиме своїм виборцям щирість та проукраїнську позицію.

206 округ стане плацдармом для багатьох політичних сил, спрямованих на загальнонаціональні вибори, проте публічних заяв або передвиборчої активності вони досі ще не здійснювали. ОПОРА звернулася за коментарями до парламентських партій та ключових місцевих політичних сил щодо їх намірів взяти участь у виборчих перегонах. Олег Шпак, керівник секретаріату Чернігівської територіальної організації партії «Європейська Солідарність», зазначив, що з’їзд буде приймати остаточне рішення, але попередньо партія розглядає можливість участі у виборах. 

Більш очевидна позиція у партії ВО «Батьківщина», яка наголосила, що однозначно буде висувати кандидата. Виконувач обов’язків голови Чернігівської міської організації партії Артем Євмінець вказав на відсутність визначеного кандидата, але відповідне рішення буде приймати вище керівництво політичної сили. Крім того, партієць охарактеризував важливу роль народного депутата Валерія Дубіля для області та підкреслив, що додатковий представник у парламенті стане перевагою для партії та Чернігівщини в цілому.     

Народний депутат від партії «Слуга народу» Сергій Гривко прокоментував, що зараз триває обговорення цього питання і найближчим часом стане відомо, чи буде рух у цьому напрямку від партії. 

Так само чіткого рішення щодо участі не має «Опозиційна платформа — За життя». Голова чернігівської обласної організації партії Віталій Голець зазначив, що однозначної позиції політична сили поки не сформувала, а рішення буде прийняте на з’їзді після офіційного старту виборчого процесу. 

Своєю чергою, партія «Наш край» за необхідності готова підтримати іншого кандидата. Таку позицію висловив депутат Чернігівської обласної ради Юрій Музика, який повідомив, що партія опрацьовує питання висунення кандидата, збирає інформацію, соціологічні дані. Депутат підкреслив, що найближчим часом партія визначиться з кандидатом, але в будь-якому разі когось із кандидатів буде підтримувати. 

Медіаринок

Офіційно на Чернігівщині зареєстровано 358 друкованих ЗМІ. Однак регулярно випускають матеріали лише близько 70, і лише 40 спеціалізуються на політичних новинах регіону та країни. Щодо локальних ЗМІ, то, за інформацією відкритих джерел, 24 видання, які перебували в комунальній власності, внаслідок роздержавлення пройшли реформування і зараз функціонують як приватні підприємства або товариства з обмеженою відповідальністю. Тиражі друкованих видань невпинно знижуються, попит на них падає, а це, своєю чергою, повільно вбиває видання, змушуючи їх балансувати на грані закриття. На заміну друкованим виданням приходить інтернет.

Найпотужнішими загальнообласними виданнями залишаються «Гарт», який має наклад більше 75 тисяч, та «Вісник Ч» тиражем у 40 тисяч екземплярів. Такі тиражі є помітними  не тільки для області, а й загалом для України. За оцінками експертів, ці видання є комерційними прибутковими проєктами, тому досі не потрапили під прямий вплив місцевих еліт. Частину обласних газет («Чернігівщина», «Деснянка», «Деснянська правда») тією чи іншою мірою фінансують великий бізнес чи політичні партії, і вони максимально активізуються під час виборчих процесів, надаючи площі для розміщення політичної реклами, часто не маркованої.

Із великих комунальних видань можна відзначити газету «Чернігівські відомості», яка перебуває у підпорядкуванні управління економіки міської ради та має тираж близько 27 тисяч екземплярів. Газета поширюється на території міста та займається переважно висвітленням діяльності органів місцевого самоврядування й міського голови.

Варто зазначити, що в області функціонує Чернігівська медіагрупа — регіональна компанія, яка об’єднує різноманітні засоби масової інформації та підприємства, проєкти, пов’язані з медіа. Так, до групи входять газети «Черниговские новости: семь дней», «Семь дней» і журнал «Boom!», торгова мережа «Чернігівмедіасервіс», міські портали Gorod.cn.ua і 0462.ua, продакшн-студія тощо. Група займає більш нейтральну політичну позицію та не має чітких афіліацій з політиками області.

У Чернігівській області є низка популярних сайтів, що публікують різноманітний контент. Серед таких — «Чеline», суспільно-політичний сайт, який розпочав роботу 2016 року, випускає власні відеоновини (Cheline TV). Керівником ТОВ «Челайн медіа груп» є Павло Солодовник, депутат Сновської міської ради від політичної партії «Наш край» та помічник народного депутата Бориса Приходька (ОВО №210, група «Довіра»).

«Високий вал» — найстаріший онлайн-ресурс Чернігова, який працює ще з 2001 року. За даними відкритих джерел, сайт зареєстровано на ТОВ «Телерадіокомпанія “Високий Вал”», засновниками якого є Артем Євминець і Сергій Тепляков. Останній — юрист у громадській приймальні народного депутата Валерія Дубіля (ВО «Батьківщина»), а також очільник Носівської районної організації партії ВО «Батьківщина».

Популярним в області є онлайн-ресурс «Чернігівський монітор», створений для інформування про суспільно-політичне життя в Чернігові, Ніжині, Прилуках та інших містах і селах. Платформа має декілька рубрик, які висвітлюють політику, економіку, культуру, освіту Чернігівщини тощо. 

Також під виборчі процеси партійні осередки друкують власні газети, які безкоштовно розповсюджують мешканцям Чернігівщини. В них публікують інформацію як про діяльність відповідної партії, так і додаткові матеріали, що користуються попитом та викликають інтерес аудиторії. Втім, у міжвиборчий період ці медіа майже зникають.

Громадські організації та ризики дестабілізації

Розташування Чернігівської області на кордоні з Росією потенційно може нести дестабілізаційні загрози. У листопаді 2021 року в Чернігові заарештували псевдоактивіста з громадянством Російської Федерації, який під «антивакцинаторськими» гаслами намагався дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в державі. Відео з мітингу оприлюднив на своїй сторінці у Facebook керівник чернігівського осередку “Національного корпусу” Олександр Тарнавський, закликаючи СБУ звернути увагу на цього «антивакцинатора».

У регіоні діють організації, які мають ознаки парамілітарності та проявляють активність. 18 травня 2021 року в Чернігові відбулися установчі збори, на яких було створено Штаб оборони Чернігівщини за ініціативи «Національного корпусу». В області також функціонує громадська організація «Національні дружини», до складу якої входять колишні учасники бойових дій, молодь та патріотично налаштовані мешканці. Втім, Telegram-канал організації в області неактивний від 2020 року.

Варто виокремити й громадські організації, пов’язані з місцевими політичними діячами. Наприклад, це громадська організація «Ліга ділових і професійних жінок України», яку очолює депутатка обласної ради від партії «Європейська Солідарність» Юлія Заїка. Вона також є радницею голови облдержадміністрації на громадських засадах з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Одна з останніх подій, у якій взяла участь депутатка, — національний форум «ВІН+ВОНА. IQ+EQ. Партнери чи вороги?», що відбувся 7 грудня 2021 року. На заході дискутували про природу конкуренції чоловіків та жінок у бізнесі, політиці, родинних стосунках та інших сферах життя, обговорювали проблему гендеру в сучасному суспільстві. Серед учасників та спікерів були Борислав Береза та Ірина Геращенко.

У регіоні є також благодійні фонди, які можна пов’язати з політиками. Наприклад, Благодійна організація «Європа» пов’язана з народним депутатом Валерієм Дубілем (ВО «Батьківщина»). Ще одна подібна організація — Благодійний фонд «Наш край», який пов’язують з однойменною політичною партією. Він вже розпочав активну діяльність і роздає продпакети мешканцям округу. 

До окремої групи слід віднести молодіжні організації, створені у складі партійних структур. Так, у Чернігівській області діє «Юнацький корпус», підтримуваний партією «Національний корпус». Також створені та діють молодіжні крила політичних партій «Наш край», «Батьківщина», «Європейська Солідарність», «Слуга народу».

Загалом у Чернігівській області зареєстровано чимало громадських організацій, які провадять діяльність у різних напрямках, але більшість із них існують лише на папері та не виявляють активності протягом тривалого часу. З-поміж активних організацій, які фігурують у медійному просторі та провадять статутну діяльність у регіоні, варто назвати:

● ГО «Поліський фонд міжнародних і регіональних досліджень» — аналітичний центр, який провадить діяльність у сфері міжнародних відносин, регіональної політики, соціологічних досліджень та економічного аналізу;

● Центр «Доброчин» — організація, що об’єднує локальні, регіональні ініціативи та організації, проводить моніторинг діяльності місцевих влад та правоохоронних органів, веде роботу в сфері інформування та навчання механізмам забезпечення участі громадськості у процесі прийняття рішень та контролю на постійній основі;

● Обласна громадська організація «Єдина родина Чернігівщини», яка фокусується на соціальній та моральній підтримці родин загиблих воїнів АТО. Позиціонують себе як одна велика сім'я, мета проєкту — об'єднати і згуртувати родини загиблих, підтримати один одного, відновити контакти в сім'ях, поліпшити якість спілкування і взаєморозуміння;

● ГО «ЕКО МІСТО ЧЕРНІГІВ», основні напрямки діяльності якої — екологічна просвіта, захист та розвиток рекреаційних зон, збір небезпечних побутових відходів, сприяння активізації та самоорганізації молоді; популяризація волонтерського руху, розвиток демократичного громадянського суспільства;

● ГО «Асоціація Ромів» ЗОР провадить діяльність, спрямовану на захист інтересів національних меншин, зокрема ромів;

● Активними є низка громадських організацій соціального спрямування (працюють із дітьми в інтернатних закладах, дітьми-інвалідами, дорослими з інвалідністю тощо): ГО «Голос батьків», ММЦ «Жменя», ГО «Шанс», ГО «РАДА ПАРТНЕРСЬКОГО РОЗВИТКУ», ГО «Коло Чернігівщини» та інші;

● Серед молодіжних ГО найактивнішими є регіональне представництво Фундації регіональних ініціатив («ФРІ Чернігів»). Також у Чернігівській області створена та діє мережа молодіжних хабів при Обласному молодіжному центрі (комунальна установа);

Фінансово-промислові групи

Чернігівська область має доволі розвинуту промислову структуру. Провідні промислові центри області — Чернігів, Ніжин, Прилуки та Бахмач. Основні напрямки роботи підприємств зосереджені на машинобудуванні, хімічній промисловості, а також легкій, деревообробній та харчовій галузях. Через територію Чернігівщини проходить Дніпровсько-Донецька  нафтогазоносна область.

Серед великих підприємств на території області можна виділити Ічнянський молочно-консервний комбінат, кінцевим бенефіціаром якого є депутат обласної ради від політичної партії «Батьківщина» Валентин Запорощук, та Державне підприємство Науково-виробничий комплекс «ПРОГРЕС», власником якого є Державний Концерн «Укроборонпром». Крім того, має великі потужності «Чернігівський завод радіоприладів  ЧеЗаРа» Віталія Кучеренка, якого свого часу пов’язували з кількома іншими кампаніями, і, зокрема, з ТОВ «Компанія з управління активами «Ейві Інвест», де 11 552 інвестиційних сертифікатів на суму 11 552 000 гривень належать міському голові Чернігова Владиславу Атрошенку. Крім того, міський голова у декларації також надав інформацію про інші компанії, де він є бенефіціарним власником: «Форсаж», «Телерадіоагенція «Ніса», «Телерадіоагентство «Терра», «Ріел Ко.», «Раїл», «Інтер», «Десна»-ФК-2», «Агро-Трейдер», «Сідко Україна», «Північагро», «Торговий дім «Сатурн», «Жадьківське», «Брокерська контора «Агроенергопостач».

В обласному центрі сильні позиції займає торговельна  група «Вена», яку пов’язують із Мариною Рейко, депутаткою Чернігівської міської ради від «Європейської Солідарності». Депутатка також причетна до торговельного центру «ГОЛІВУД», що належить її чоловіку і де вона займає посаду амбасадора бренду. Також варто виділити групу Юрія Тарасовця, якого у 2020 році обрали до міської ради від партії «Слуга народу». Тарасовець є комерційним директором ТОВ «Чернігівміськбуд». У 2020 році між Владиславом Атрошенко та Юрієм Тарасовцем відбувся конфлікт навколо майна, яке перебувало в заставі у «Полікомбанку», що належить родині Тарасовця, та було переписано державним реєстратором Чернігівської міської ради на іншу компанію. У регіоні діє неформальна бізнес-політична група «Європа», до якої входять відомі на Чернігівщині діячі, зокрема народний депутат від «Батьківщини» Валерій Дубіль. Існує в регіоні також бізнес-група «Сіверщина», що об’єднує підприємців середнього бізнесу Чернігова та навколишніх районів.

Політичні партії області тісно пов'язані з бізнесовими групами та можуть мати вплив на суспільно-політичне життя. У списках партій, що перемогли на виборах до Чернігівської обласної ради, є керівники або кінцеві бенефіціари великих підприємств. Втім, важливо дотримуватися демократичних стандартів проведення виборів та не допустити незаконного впливу на волевиявлення громадян через пов’язані з політиками бізнес-структури.

Дмитро Баштовий, Наталія Висіканець, ГМ ОПОРА

Водночас кримінальні провадження  щодо перешкоджання діяльності представників медіа,  що були відкриті, закінчувалися нічим.

Невирішеною залишається проблема захисту медійного простору  області від російського інформаційного впливу. 

А місцеві редакції, згідно моніторингу ІМІ, в минулому році дотримувались частини медійних стандартів, але продовжували активно розміщати “джинсу” та некоректно позначену рекламу.

Порушення проти журналістів та їх розслідування

Карантинні обмеження позначилися на роботі журналістів області. Були зафіксовані випадки, коли  представники влади, прикриваючись протиепідеміологічними  заходами, не пускали висвітлювати резонансні питання.

Наприклад, кореспондентів телеканалу "Суспільне.Чернігів" 22 квітня 2021  не пустили до зали засідань Куликівської селищної ради, де відбувалося пленарне засідання і розглядалося питання про закриття однієї зі шкіл цієї  громади. Кореспондентів Суспільного не пустили до сесійної зали, як і жителів громади, аргументувавши це тим, що сесія закрита через карантинні обмеження. . 

Поліцейська група, що прибула на виклик журналістів, склала протокол про перешкоджання діяльності журналістів. Однак за місяць поліція закрила кримінальне провадження ”за відсутністю складу злочину”.

Водночас, на рівні обласного центру – Чернігова не було зафіксовано випадків недопущення журналістів до висвітлення роботи органів влади через карантинні обмеження. Всі заходи проводяться з дотриманням карантинних вимог, а частина була переведена в онлайн-режим.

Одна із найрезонансніших справ останніх років щодо журналіста Владислава Савенка в 2021 році пішла до Європейського  суду з прав людини в Страсбурзі. У своєму зверненні  до Європейського  суду  Владислав Савенок наголошує, що використав всі ефективні правові засоби захисту в Україні для встановлення справедливості. Досудове слідство, яке тривало п'ять років, закінчилось його закриттям - у зв'язку із закінченням строків притягнення винних осіб до відповідальності. 

Нагадаємо, що восени 2015 року, в Чернігові кореспонденту видань “Українські новини” та “Svoboda.FM”, голові місцевої організації Незалежної медіапрофспілки Владиславу Савенку фізично перешкоджали вести професійну діяльність охоронці, на той момент народного депутата Владислава Атрошенка, який балотувався на посаду міського голови. Охоронці виштовхали журналіста, повалили на підлогу, забрали фотокамеру та винесли з приміщення. Пізніше експертиза підтвердила в журналіста наявність тілесних ушкоджень після інциденту.

Також не приніс 2021 рік результатів у розслідуванні  у кримінальному провадженні за фактом перешкоджання законній професійній діяльності комунального телебачення «Прилуки». Ще у  вересні 2020 року на телеканал прибули представники місцевого козачого полку, з'ясовували  стосунки із журналістами та заважали роботі каналу.

Поліція закривала це розслідування, посилаючись на відсутність складу злочину. Але прокуратура поновила провадження, оскільки встановила “неповноту проведення слідчих дій”. Чекають на результати судово-медичної  експертизи  щодо постраждалої під час конфлікту журналістки, і від висновків буде залежати подальша доля справи. 

В липні  2021 року журналістка  інформаційного агентства «Рубрика» Яна Хмелюк, що працює в Ніжині, заявила про кібербулінг після публікації її матеріалів, у яких висвітлювалося  протистояння місцевих ветеранів АТО з УПЦ (МП).  

Поліція розслідувала ситуацію, але 10 вересня   кримінальне провадження по цій справі було  закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з відсутністю події кримінального правопорушення, повідомили в поліції.

Однак, постанова поліції  про закриття також була скасована прокуратурою з огляду на неповноту проведених слідчих дій.   

Інформаційна безпека

Актуальним питанням протягом року залишається  російський  інформаційний  вплив на північні території області, що знаходяться на кордоні з РФ та Білоруссю.  За інформацією ОДА  243 населених пункти прикордоння Чернігівщини мають проблеми з прийомом цифрового сигналу загальнонаціональної телемережі: 64 — у Корюківському, 93 — у Новгород-Сіверському, 86 — у Чернігівському районі. Натомість там існує можливість переглядати до 30 російських телеканалів та чути мовлення багатьох російських радіостанцій.

Сигнали семи потужних російських передавачів сягають територій на півночі Чернігівщини. А от український телерадіоконтент на цьому просторі розповсюджують лише з двох точок. Тож питання інформаційної безпеки, особливо в умовах гібридної війни, стоїть доволі гостро.

Взаємодія ЗМІ  із правоохоронними органами 

За ініціативою ІМІ протягом року відбулося дві зустрічі представників чернігівської  медіаспільноти із правоохоронними органами. Метою яких було активізувати розгляд проваджень по заявам  журналістів та налагодити постійну комунікацію правоохоронців із представниками медіа щодо захисту їх прав. 

Крім обговорення розслідування  стану справ по “журналістських статтях”, в ході зустрічі було досягнуто домовленостей щодо покращення взаємодії правоохоронців та  ЗМІ. Зокрема,  домовилися розробити для поліцейських алгоритм дій в ситуації, коли представників ЗМІ не допускають на засідання місцевих рад та провести роз'яснювальну роботу правоохоронцями щодо цього. 

 У свою чергу силовики  закликали журналістів провести в редакціях розяснювальні розмови щодо етики поведінки представників ЗМІ.

В поліції та прокуратурі неодноразово наголошували, що будуть  оперативно реагувати на прояви порушень прав журналістів.

Результати моніторингу маніпуляцій  в місцевих ЗМІ

Протягом травня - листопада 2021 року регіональним представником ІМІ в Чернігівській області здійснювався моніторинг ЗМІ області, що мав на меті виявляти маніпуляції та фейки в місцевих матеріалах. 

Згідно методології кожного тижня аналізувались матеріали з 10 найпопулярніших інтернет-видань,   акаунтів  представників влади у Facebook, а також трьох місцевих телеканалів.

З ознаками маніпуляцій було виявлено 1402 матеріали, що складає 7,3% від загальної кількості повідомлень.  Більшість матеріалів із маніпуляціями потрапили до переліку через свій замовний характер та відсутність рекламних позначень. Це була або “джинса” - 61% матеріалів, або неналежним чином позначена реклама - 34%. Ще частина публікацій містила заголовки, що не відповідають змісту тексту, емоційну лексику та судження, які подавалися як факти.

Найбільше маніпуляцій в чернігівські медіа потрапляє через розміщення замовних матеріалів, які не позначені належним чином як рекламні. Статті про роботу органів виконавчої та місцевої влади, діяльність партій та заяви політиків складають основу публікацій із ознаками замовності на політичну тематику. Комерційна “джинса” представлена широким спектром товарів та послуг, що просуваються через чернігівські медіа ресурси.

Моніторинг інших журналістських стандартів

Крім моніторингу маніпуляцій в місцевих ЗМІ, дослідження також стосувалося моніторингу інших журналістських стандартів, зокрема, дотримання стандарту достовірності, оприлюднення редакційної політики, відсутності “мови ворожнечі”.

Чернігівські онлайн видання в більшості дотримуються стандарту достовірності в подачі матеріалів. З проаналізованих інформаційних повідомлень не більше 2% можна вважати такими, що написані із порушенням стандарту достовірності.

Серед позитивних тенденцій моніторингу - не було зафіксовано використання чернігівськими медіа мови ворожнечі 

У той же час чернігівські онлайн-медіа в своїй більшості не оприлюднюють на своїх сторінках принципів редакційної політики, де були би розміщені стандарти роботи, етичні принципи редакції, дії у випадку конфлікту інтересів і стандарти роботи в соціальних мережах тощо. 

Блог підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.  Зміст блогу є відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та його автора й необов'язково відбиває позицію Freedom House.

Тематика субвенцій

Як і під час першого розподілу коштів, на медичні заклади припало найбільше субвенцій – 21 із 47 загалом. Це обійдеться платникам податків у 32 млн грн, або 53,5% від загальної кількості коштів. На заклади освіти спрямують 12 субвенцій загальною вартістю 13,6 млн грн (22,7%). Сфера ЖКГ та інфраструктури отримала 11 субвенцій. У грошовому еквіваленті це складає 8,6 млн грн (14,4% відповідно). Дві субвенції виділили на дитячі та спортивні майданчики. Загальна вартість – трохи більше 628 тис. грн (1,1%). Лише одна субвенція припала на соціально-культурну сферу, але вартістю 5 млн грн, що складає 8,3% від загальної суми субвенції. На ремонт доріг субвенції на Чернігівщині у 2021 році не передбачені.

Субвенції в округах

У Чернігівській області всі шість округів отримали додаткове фінансування у формі субвенції. Найбільше субвенцій і коштів отримав округ №209 – 18 інфраструктурних об’єктів будуть дофінансовані загальною вартістю 17,45 млн грн. Округ №208 отримав 14 субвенцій на 12 млн грн.  На третій позиції округ №207 – 6 субвенцій на 10 млн грн. Три округи – №205, 206 та 210 мають по три субвенції різною вартістю – 3,5 млн грн, 7,66 млн грн та 9,4 млн грн відповідно. ОПОРА проаналізувала, хто з народних депутатів і як саме залучає ці кошти.

В окрузі №205 обраний народним депутатом IX скликання Олег Семінський (фракція партії «Слуга народу»). На своїй Facebook сторінці в дописі від 28 липня народний депутат привітав чернігівців із отриманням чергового траншу грошової допомоги. За словами народного обранця, вже вдруге за його сприяння на Чернігівщину залучено додаткові кошти у вигляді держсубвенцій.

Округ отримав найменшу кількість коштів – усього 3,5 млн грн. Куди ж їх спрямують? 2 субвенції на медичні заклади. Загальний розмір фінансування – 3,1 млн грн. Витратять їх для придбання системи візуалізації для комунального некомерційного підприємства «Чернігівський медичний центр сучасної онкології» Чернігівської обласної ради та реконструкції будівлі для влаштування лабораторії полімеразної ланцюгової реакції по вул. Волковича, 25 в м.  Чернігів» (Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради). Решта грошей – 400 тис. грн підуть на дитячі і спортивні майданчики, а саме «Капітальний ремонт дитячих майданчиків ЗДО №77 «Дельфін» м. Чернігів, вул. Захисників України, 15», м.  Чернігів. Олег Семінський на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook неодноразово зазначав, що саме за його підтримки були залучені кошти для обласної лікарні Чернігова.

206 округ, де народним депутатом обраний Антон Поляков (член депутатської групи «Партія «За майбутнє»), отримав 3 субвенції загальною вартістю 7,66 млн грн. Одна субвенція на 2 млн грн – на медичні заклади, а саме для придбання двох санітарних автомобілів та медичного обладнання до них для Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна дитяча лікарня» Чернігівської обласної ради, м. Чернігів, вул. Пирогова, 16. Ще одна на 2,5 млн грн – на заклади освіти – для капітального ремонту спортивного залу Чернігівського ліцею № 32, за адресою: м. Чернігів вул. Шевчука, 11. Третя субвенція розміром в 3 155 764 грн спрямована на ЖКГ та інфраструктуру – «Будівництво централізованої каналізації вулиць Московська (від будинку №46 до вулиці Кримської); вулиці Перемоги (від будинку №13 до вулиці Кримської); вулиці 21 вересня (від будинку №21 до вулиці Кримської); вулиці Панаса Мирного (від будинку №11 до будинку №24); вулиці Кримської (від будинку №75 до вулиці Керченської) в м. Чернігові» (Коригування) (ІІІ черга будівництва).

Щодо округу №207 (у Верховній Раді IX скликання його представляє Максим Зуєв, фракція партії «Слуга народу»), то він отримав 6 субвенцій на 10 млн грн. Їх витратять на такі напрямки:

    5 субвенцій спрямують на медичні заклади: для Комунального некомерційного підприємства «Коропська центральна лікарня» Коропської селищної ради для придбання апарату штучної вентиляції легень витратять 360 тис. грн, для придбання автоматичного біохімічного аналізатору – 450 тис. грн. Придбання цифрового рентгенапарату (флюорограф) обійдеться платникам податків у 2 млн 350 тис. грн. Ще одна лікарня – Комунальне некомерційне підприємство «Семенівська міська лікарня» отримала 3,5 млн грн для придбання рентгенівського діагностичного комплексу, а Комунальне некомерційне підприємство «Сосницька лікарня» Сосницької селищної ради – 3 млн 240 тис. грн для придбання рентгенівського діагностичного комплексу (на умовах співфінансування).
    Одна субвенція надійде для закладів освіти. Це проєкт «Придбання спортивного обладнання та інвентарю для Новгород-Сіверської гімназії №1 ім.  Б. Майстренка Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області». Обійдеться він в 100 тис. грн.

На округ №208 (у Верховній Раді його представляє Анатолій Гунько, член депутатської фракції політичної партії «Слуга народу») Кабінет Міністрів спрямував 12 млн гривень (20% від загальної субвенції на область) на 14 бюджетних проєктів. Народний депутат на своїй сторінці у Facebook 23 липня повідомив, що саме за його ініціативою Кабмін виділив другий транш субвенції на соціально-економічний розвиток громад округу. Щоправда у дописі йдеться про 13 субвенцій на 10 млн грн. Про виділення коштів Анатолій Гунько також заявив у соціальній мережі 18 вересня. Йдеться про реконструкцію чинного водозабору в м. Борзна. Нардеп зауважує, що саме з його ініціативи об’єкт включили до переліку на отримання субвенції соціально-економічного розвитку. На нього з державного бюджету вже виділили майже 1 млн 351 тис. грн.

Проєкти, які отримали підтримку держави у 208 окрузі мають різну тематику:

    3 субвенції на медичні заклади. Це капітальний ремонт внутрішніх приміщень сільської лікарської амбулаторії КНП «Батуринський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (1 688 944 грн), придбання відеогастроскопу з колоноскопом для КНП «Ічнянська міська лікарня» Ічнянської міської ради (2 млн грн), капітальний ремонт будівлі КНП Талалаївська центральна лікарня Талалаївської селищної ради із заміною віконних та дверних блоків (3 млн 100 тис. грн);
    9 проєктів ЖКГ та інфраструктури: придбання трактора – 1 шт. та комплектуючого обладнання (причеп 2 ПТС-4 в кількості 1 шт., лопата відвал для МТЗ в кількості 1 шт., навантажувач фронтальний челюсний в кількості 1 шт., підйомник монтажний в кількості 1 шт.) для Комарівської сільської ради (1 млн 074 тис. грн), придбання модульної роздягальні з туалетами та душовими кімнатами для Талалаївського селищного стадіону (900 тис. грн), водопостачання та водовідведення с. Печі Борзнянського району (25 тис. грн), водопостачання та водовідведення с. Пам’ятне Борзнянського району (25 тис. грн), водопостачання та водовідведення в с. Омбиш Борзнянського району (150 тис. грн); реконструкція в межах відновлення системи вуличного освітлення КТП-304 по частині вул. Василя Прохорського в с.  Щуча Гребля Ніжинського району (146 708 грн), реконструкція в межах відновлення системи вуличного освітлення від КТП-264 по вул. Південна, вул. Ген. Савченка, вул. Ген. Жованика та частині вул. Шкільна в смт Дмитрівка, Ніжинського району (370 759 грн), реконструкція в рамках відновлення системи вуличного освітлення від КТП-234 по вул. Вокзальна, вул. Лесі Українки, вул. Гагаріна та частини вул. Чапаєва в смт Дмитрівка, Ніжинського району (387 239 грн), реконструкція в межах відновлення системи вуличного освітлення від КТП-249 по вул. Садова, вул. Лісова, вул. Яценка, вул. О. Пащенка та частина вул. Шевченка в смт Дмитрівка, Ніжинського району (407 263 грн);
    1 проєкт на підтримку закладів освіти. Реконструкція учбової теплиці Бахмацького закладу загальної середньої освіти І—ІІІ ступенів №5 Бахмацької міської ради (1 497 037 грн);
    1 субвенція на дитячі та спортивні майданчики. А саме придбання та встановлення елементів дитячого спортивного майданчика на території Березнянського опорного ЗЗСО І—ІІІ ступенів Березнянської селищної ради за адресою: вул. Домницька, 18, смт Березна, Менського району вартістю 228 050 грн.

Округ №209 отримав найбільшу підтримку проєктів - 18 інфраструктурних об’єктів на суму 17,45 млн грн. Більшість із цих об’єктів, а саме 9, належать до медичних закладів. Нагадаємо, що Валерій Зуб, народний депутат, обраний по округу №209 від фракції партії «Слуга народу» є головою підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Отже, фінансування отримають:

    9 медичних закладів: на придбання автоматичного гематологічного аналізатора для Рівчак-Степанівської сільської лікарської амбулаторії загальної практики — сімейної медицини Носівського району надійде 199 500 грн. Для КНП «Носівська центральна районна лікарня імені Ф. Я. Примака» Носівської районної ради з метою придбання автоматичного біохімічного аналізатора для виділили 600 тис. грн, на реконструкцію приміщень другого поверху чотирьох поверхової споруди поліклінічного відділення під розміщення маніпуляційної, денного стаціонару та санвузла комунального некомерційного підприємства «Носівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Носівської міської ради – 600 тис. грн, реконструкція приміщень другого поверху чотирьох поверхової споруди поліклінічного відділення КНП «Носівської міської лікарні ім. Ф. Я. Примака» під розміщення адміністративного блоку комунального некомерційного підприємства «Носівський центр первинної медико-санітарної допомоги» - 1млн 500 тис. грн. на капітальний ремонт системи електропостачання з встановленням автономного джерела живлення для потреб закладу Комунальне некомерційне підприємство «Срібнянська центральна лікарня» Срібнянської селищної ради витратять 784 173 грн. Розробка проєктно-кошторисної документації «Заміна вікон і дверей на металопластикові пакети у Варвинському центрі первинної медико-санітарної допомоги Леляківському фельдшерському пункті Прилуцького району» обійдеться в 40 тис. грн, заміна вікон і дверей на металопластикові пакети у Варвинському центрі первинної медико-санітарної допомоги Леляківському фельдшерському пункті Прилуцького району – у 155 тис. грн. Придбання реанімобілю для комунального некомерційного підприємства «Варвинська лікарня» Варвинської селищної ради Прилуцького району вартуватиме 3 млн 50 тис. грн, а придбання реанімобілю для комунального некомерційного підприємства «Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького» Ніжинської міської ради – 2 млн грн.
    8 закладів освіти: на придбання десяти одиниць системних блоків, десяти одиниць моніторів, 10 комплектів — комп’ютерна миша та клавіатура, п’яти одиниць ноутбуків, багатофункціонального пристрою для комунального закладу «Ніжинський фаховий медичний коледж» витратять 170 тис. грн, на придбання десяти одиниць комп’ютерної техніки для комунального закладу «Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької» – 224 590 грн. Реконструкція частини приміщень першого поверху будівлі медичного коледжу під туалет та його підключення до каналізаційних мереж м.  Ніжина обійдеться в 577 068 грн. На Капітальний ремонт глядацьких трибун стадіону Комунального позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа» Носівської міської ради виділили 1 525 895 грн, на капітальний ремонт з улаштуванням санвузла корпусу А2 –ІІ Лосинівської ЗОШ І—ІІІ ступенів – 1 млн 300 тис. грн. Капітальний ремонт даху будівлі Талаївської ЗЗСО Талалаївської сільської ради Ніжинського району обійдеться платникам податків у 2 млн 300 тис. грн, розроблення проектно-кошторисної документації «Влаштування автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, управління евакуацією людей, передавання тривожних сповіщень по будівлі Крутівського ЗЗСО І—ІІІ ст. Крутівської сільської ради Ніжинського району» – у 40 тис. грн, а саме влаштування автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, управління евакуацією людей, передавання тривожних сповіщень – у  380 тис. грн.
    1 проєкт ЖКГ та інфраструктури стане платникам податків у 2 млн грн. Це придбання обладнання та комунального транспорту спеціального призначення, а саме: двох одиниць трактору, двох одиниць навантажувачів фронтальних, двох одиниць причіпу тракторного самоскидного, двох одиниць подрібнювачів гілок, двох одиниць вилкових навантажувачів фронтальних, двох одиниць ковшів-захватів, двох одиниць відвалів для снігу для комунального підприємства «Альянс» Вертіївської сільської ради Ніжинського району.

Про вручення сертифікату на придбання відеогастроскопу з колоноскопом для Ічнянської міської лікарні Валерій Зуб 11 вересня відзвітував на своїй сторінці у Facebook. Депутат зауважив, що при розподілі субвенцій точно знав, що потрібно саме цій лікарні. А також про те, що вручив сертифікати на реконструкцію частини приміщень міської лікарні Носівки під ЦПМСД, капітальний ремонт глядацьких трибун стадіону та на придбання медобладнання для КНП «Носівська ЦРЛ ім. Ф.Я. Примака». «Загальна сума виділеної субвенції становила понад 3,5 мільйони гривень, кошти вдалося залучити з соцеконому. І направлені вони саме на ті напрямки, які довгий час того потребували», – підкреслив народний обранець.

Округ №210 отримав від Кабміну субвенцій на суму 9,4 млн грн. Загалом підтримку здобули 3 проєкти з трьох сфер:

    Медичні заклади – капітальний ремонт внутрішньої системи опалення (заміна котлів) в КНП «Остерська міська лікарня» вартістю 1 млн 400 тис. грн;
    Соціально-культурна сфера – капітальний ремонт приміщень будівлі комунального закладу «Центр культури, дозвілля та спорту» Ладанської селищної ради обійдеться платникам податків у 5 млн грн;
    Заклади освіти – реконструкція з впровадженням комплексних заходів із теплореновації закладу загальної середньої освіти І—ІІІ ступенів №7 коштуватиме 3 млн грн.

Про виділення коштів на своїй Facebook сторінці відзвітував народний депутат Борис Приходько (обраний по 210 ОВО, член депутатської групи «Довіра»). Народний обранець також зауважив, що саме на його пропозицію Кабмін виділив ще 10 млн грн держсубвенції на реконструкцію закладів медицини, освіти і культури в Остерський і Ладанській громадах, а також Прилуках. Не оминув увагою депутат і місто Носівку – зазначив, що частину коштів держсубвенції направить на реконструкцію приміщень поліклінічного відділення Носівської міської лікарні під розміщення маніпуляційної, денного стаціонару та санвузла КНП «Носівський центр первинної медико-санітарної допомоги». Хоч Носівка й входить до округу 209, а не його 210-го.

ОПОРА  й надалі буде слідкувати за тим, як витрачаються кошти з державного бюджету на підтримку проєктів соціально-економічного розвитку. А також за тим, як депутати піаряться на залученні коштів платників податків, особливо напередодні виборів.

Та водночас неозброєним оком видно їхню хаотичність і точковість, що подекуди навпаки погіршує зручність користування публічним простором. Стратегія довгострокового розвитку Чернігова залишається незрозумілою, а тим часом місцеву владу й бізнес більше цікавлять мегапроєкти, що принесуть прибуток або виглядатимуть масштабно. Всі інші питання не на часі.

Дехто скаже, що від нас мало чого залежить. Мовляв, у кого є гроші та повноваження, той і вирішує, яким буде вигляд міста. Насправді ж, є чимало інструментів, якими можуть скористатися громадяни. Першими на думку спадають інструменти місцевої демократії: громадські слухання, консультації, петиції, або ж акції, протести, демонстрації. Але є ще один дієвий спосіб, поки що новий для нас – використання методів тактичного урбанізму.

Насправді це вже поширена світова практика в області міського дизайну та перепланування. Мова йде про своєрідний рух, який допомагає згуртувати громаду і «відвоювати» публічні простори через дії, що не вимагають багато часу та ресурсів, проте мають довгострокову перспективу і роблять місто зручнішим для життя. Таким чином, тактичний урбанізм не тільки змінює його, а й формує в громаді розуміння, що багато чого залежить від самих людей і не треба чекати когось «зверху», поки «вони хоч щось зроблять».

Локальні малобюджетні ініціативи щодо покращення міста стали дуже популярні у світі з початком кризи 2008 року. «Handmade urbanism», «DIY (do it yourself) urbanism», «quirella», «pop-up urbanism» — все це різні назви, що означають рух тактичного урбанізму як реалізації малих швидких перетворень для глобальних змін у громаді в майбутньому.

Наведемо кілька практичних прикладів застосування цього підходу в містах.

«CHAIR-BOMBING»

Головна ідея «chair-bombing» (з англійської дослівно – «бомбардування стільцями») наступна: там, де був пустий шмат асфальту, ставлять вуличні меблі, наповнюючи відповідний простір «життям». Але сенс цієї ініціативи значно глибший. По-перше, вони виготовляються з вторинної сировини, наприклад, непотрібних палет. Таким чином, «chair-bombing» стає екологічним та практичним способом її використання. По-друге, саморобні меблі на вулицях створюють вільні мобільні простори для спілкування та відпочинку громадян, а також туристів, які, в свою чергу, підживлюють міське життя й торгівлю. А ще завдяки цій ініціативі місто збагачується новими об’єктами інфраструктури. Такий метод широко розповсюджений, наприклад, у Нью-Йорку, де всюди розставлені переносні стільці. Ба більше, вони стали його родзинкою!

ПАРКЛЕТИ

Маючи на меті збільшення зелених зон, винахідливі тактичні урбаністи “захоплюють” пусті або малопопулярні парковки та створюють нові невеличкі зони відпочинку, кав’ярні, тимчасові ігрові майданчики тощо.

«АТАКА ЗЕБРАМИ»

Цей прояв тактичного урбанізму характерний для автомобілецентричних міст. Щоб показати муніципальній владі, що пішоходи мають бути головним пріоритетом у транспортній та інфраструктурній політиці, активісти створюють тимчасові «зебри» у локаціях, які, на їхню думку, потребують наземного переходу. Для цього використовують крейду, фарбу, а іноді виготовляють гумові чи картонні об´єкти, щоб надалі їх можна було вільно переміщувати з місця на місце.

ВІДКРИТІ ВУЛИЦІ АБО «ДЕНЬ БЕЗ АВТО»

Можливо в когось думка про день без автомобіля викликає паніку, але у цілій низці країн світу є практика перекриття вулиць на один день для руху подібного транспорту на користь пішоходів, велосипедистів, скейтерів, ролерів тощо або ж для проведення різноманітних публічних заходів. Перша подібна акція пройшла ще у 1965 році в американському Сіетлі. Ця ініціатива створює нові виміри міського простору «для людей» та «про людей».

СОЦІАЛЬНІ АРТ-ІНТЕРВЕНЦІЇ

Часом через них виникають суперечки: вони є проявами мистецтва чи вандалізму? Проте розміщення художніх витворів та інсталяцій у міському просторі, а подекуди їх трохи агресивне «вторгнення», відіграють важливу роль у тактичному урбанізмі. Адже митці, які створюють неймовірні об’єкти стріт-арту, мають на меті не тільки показати саме мистецтво, а й привернути увагу своїми витворами чи перформансами до соціальних проблем.

Підводячи підсумки, можна сказати, що велика кількість прикладів різноманітних громадських ініціатив доводять ефективність тактичного урбанізму, а також його здатність формувати в громадах новий світогляд небайдужого жителя міста. А хіба це не саме те, що так необхідне зараз Чернігову?

З червня цього року громадська організація «Еко Місто Чернігів» у партнерстві з Національним університетом «Чернігівська політехніка» розпочала реалізацію проєкту «Простір DIY», що дозволить переосмислити та осучаснити простір кампусу цього вишу інструментами співучасного проєктування, тактичного урбанізму і вуличного мистецтва. В планах також створити локальний креативний хаб.

Також окрім осучаснення кампусу в рамках проєкту відбудеться фестиваль «Простір DIY», на якому будуть презентовані його результати, нові локальні об’єкти інфраструктури та арт-об’єкти. Гості заходу зможуть навіть взяти участь у майстер-класах з апсайклінгу та переробки пластику. Тому щоб не пропустити головну подію осені, слідкуйте за новинами громадської організації «Еко Місто Чернігів» та проєкту!

Впровадження останнього в цьому році стало можливим завдяки підтримці «Українського культурного фонду», проте будемо сподіватися, що подібні ініціативи в майбутньому набудуть ширшого застосування серед чернігівців.

Проєкт «Простір DIY» реалізується ГО «Еко Місто Чернігів» у партнерстві з Національним університетом «Чернігівська політехніка» за підтримки Українського культурного фонду.

джерело

Чисельність наявного населення в Чернігівському районі, за оцінкою, на 1 липня 2021р. становила 448,5 тис. осіб. Упродовж січня–червня 2021р. кількість жителів району зменшилася на 2958 осіб.
Упродовж січня–червня 2021р. народилися 1256 малюків. Кількість померлих склала 4457 осіб.

РИНОК ПРАЦІ

У ІI кварталі 2021р. на підприємства, в установи, організації (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) району було прийнято 5950 осіб, тоді як звільнено 7499 осіб (відповідно 6,6% та 8,3% середньооблікової кількості штатних працівників). Загалом середньооблікова кількість штатних працівників у ІI кварталі 2021р. становила 90628 осіб    (53,1% від загальної кількості в області).
Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств становила 11146 грн. Це в 1,9 раза більше рівня мінімальної заробітної плати (6000 грн), але на 3% менше середньообласного показника (11492 грн).

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Під урожай 2021р. підприємствами Чернігівського району посіяно 182369 га зернових та зернобобових (22,9% від посівів підприємств області), 90963 га культур технічних (28,7%), 2847 га картоплі, овочів та баштанних (47,7%) і 6719 га культур кормових (19,9%).
У структурі посівів зернових та зернобобових переважала кукурудза (60%), технічних – соняшник (86,9%).
У січні–червні 2021р. підприємствами1 району було реалізовано на забій 2720 т худоби та птиці (у живій масі), у т.ч. 1275 т великої рогатої худоби, вироблено 21022 т молока. У структурі реалізації аграрними підприємствами худоби та птиці на забій частка великої рогатої худоби становила 46,9%, свиней – 53%.
Обсяг вирощування тварин у І півріччі 2021р. становив 2449 т, у т.ч. великої рогатої худоби – 1263 т; свиней – 1110 т.
Станом на 1 липня 2021р. в підприємствах1 району нараховувалося  20470 голів великої рогатої (у т.ч. 8653 корови) та 9405 голів свиней. У районі утримувалося 23,4% загальної кількості в області великої рогатої худоби, 23,2% – корів, 7,5% – свиней.

БУДІВНИЦТВО

У січні–червні 2021р. прийнято в експлуатацію    52816 м2 загальної площі житлових будівель, що на 14,1% більше, ніж у січні–червні 2020р.

____________________
1 Підприємства, які утримують від 100 голів великої рогатої худоби, овець та кіз та/або від 200 голів свиней, та/або від 5000 голів птиці свійської всіх видів.

Реорганізація закладів загальної середньої освіти. Тепер законом «Про повну загальну середню освіту» (абзац 2 частини 2 ст 32) передбачено, що будь-якій зміні шкільної мережі в сільській місцевості має передувати громадське обговорення тривалістю  не менше ніж 1 рік! Тобто проєкт рішення про реорганізацію, зміну типу чи ліквідацію закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості має бути оприлюдненим за рік до прийняття відповідного рішення.

До змін закон не визначав строків громадського обговорення та й вимагав його лише про реорганізації та ліквідації. Тепер же при усіх змінах, включаючи і при зміні типу, або як ми звикли це називати – при «пониженні ступеня» закладу.

Ця норма фактично блокує внесення змін в мережу влітку 2022 року, принаймні значно ускладнює її і здорожчує для органів місцевого самоврядування, бо максимально, що вони зможуть встигнути зробити, то це оприлюднити проєкт рішення в другій половині серпня, а ще ж після майбутнього рішення потрібно буде за 2 місяці попередити працівників про можливе звільнення, та й графік сесій не завжди сприятливий.

Зважаючи на цю норму, засновники, які планують внести зміни в свою мережу закладів загальної середньої освіти, мають зробити це просто терміново до початку навчального року.

Приведення типів закладів загальної середньої освіти у відповідність з законодавством. Жодних змін не зазнала норма Закону України «Про освіту», яка відводила 5 років на переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом. Отже з 28 вересня 2022 року в територіальних громадах не може бути жодних ЗНЗ зі ступенями (звідки і йде поняття «пониження ступеня»), НВК чи НВО. Лише початкові школи, гімназії і ліцеї. На приведення у відповідність або «перейменування» у всіх ще є рік.

Ліцеї. Про ліцеї написано багато, в різних місцях і з різними строками впровадження. Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства. Всі територіальні громади мають право бути засновниками ліцеїв. При цьому їм потрібно виконати умови, визначені в законі:

• створення безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища відповідно до вимог законодавства;
• підвезення (у разі потреби) учнів і педагогічних працівників до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку до місця проживання (за потреби) на відстань, що визначається законодавством;
• забезпечення проживання учнів у пансіонах у разі, якщо час їхнього доїзду до ліцею буде більше норми, визначеної законодавством;
• забезпечення учасникам освітнього процесу вільного і безоплатного бездротового доступу до мережі Інтернет з характеристиками, що відповідають вимогам законодавства, у приміщеннях закладу освіти, у тому числі у пансіоні;
• забезпечення здобувачів освіти харчуванням у порядку та відповідно до вимог, визначених Кабінетом Міністрів України.

З 2027 року, коли профільна середня освіта у ліцеях буде здобуватися протягом трьох років, потрібно буде виконувати ще три умови:

• функціонування ліцею як окремої юридичної особи, відокремленої від початкової школи та гімназії. Однак, за рішенням засновника ліцей зможе також забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, здобуття початкової освіти;
• функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10-12 років навчання учнів);
• забезпечення здобуття учнями профільної середньої освіти відповідно до профілів навчання з навчальним навантаженням та з можливістю обрання учнями навчальних предметів (інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів) в обсягах, що визначаються законодавством.

Перелік вимог не є виключним, оскільки вони можуть бути передбачені ще в ліцензійних умовах та в положенні про ліцеї, що його має затвердити Кабінет Міністрів України.

Закон зобов’язує Верховну Раду Автономної Республіки Крим, обласні (з урахуванням пропозицій міських, сільських, селищних рад), Київську та Севастопольську міські ради до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти.

Початкові школи і гімназії. Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають міські, сільські, селищні ради. Обласні чи районні ради не можуть бути засновником таких закладів освіти.

З 2027 року початкові школи мають функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи гімназій. Також окремими юридичними особами мають бути гімназії. Але, як вже згадувалося, за рішенням засновника ліцей зможе забезпечувати здобуття базової загальної середньої освіти і, навіть, початкової.

Також  з 2027 року дошкільні структурні підрозділи початкових шкіл чи гімназій мають розміщуватися в окремій будівлі або відокремленому приміщенні з окремими входом/виходом і територією для вихованців дошкільного підрозділу.

Військово-цивільні адміністрації. Закон вносить до повноважень військово-цивільних адміністрацій населених пунктів на відповідній території прийняття рішень відповідно до законодавства щодо врегулювання правових, організаційних та економічних засад функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти.

На час дії в окремих областях, частинах територій областей військово-цивільних адміністрацій повноваження органів місцевого самоврядування, передбачені Законом України Про повну загальну середню освіту, здійснюють на відповідних територіях військово-цивільні адміністрації.

Безпечне освітнє середовище. Варто зазначити, що засновник має забезпечувати в закладах освіти безпечне освітнє середовище. Законом окремо визначено, що це: сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

Опорний заклад. Законом змінено визначення опорного закладу. Тепер це заклад загальної середньої освіти, що має у своєму складі філії та/або здійснює підвезення здобувачів освіти, педагогічних працівників (за потреби) до цього закладу і у зворотному напрямку, а також забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу, безпечне освітнє середовище та спроможний відповідно до вимог цього Закону забезпечувати здобуття на належному рівні початкової, базової та/або профільної середньої освіти на рівні державних стандартів.

Автор: Сергій Дятленко, експерт з освітньої політики Програми «U-LEAD з Європою»

https://drive.google.com/file/d/1BjJFqHDtKKphq4VNoCX5ggwRQTTNJMM0/view?msID=1ef9966f-63f6-4724-b28f-4e49e7988fba

Для порівняння: за підсумками аналогічного періоду 2019 року область посідала 15-те місце, з таким же результатом завершився і минулий рік.

Слід зазначити, що протягом усього 2020-го року область продовжує демонструвати позитивну динаміку соціально-економічного розвитку.

Порівняно з січнем-вереснем 2019 року високі темпи зростання забезпечено за трьома напрямками:

1. Фінансова самодостатність: область піднялася на 11 сходинок (з 14-го на 3 місце).

Регіон на 4-му місці за темпом зростання доходів місцевих бюджетів - 107 % (в Україні - 103,3 %), на 11-му – по доходах місцевих бюджетів на 1 особу, які склали 4,7 тисячі гривень ( в Україні - 5,3 тис. грн).
 

2. Розвиток інфраструктури: область піднялася на 3 сходинки (з 16-го на 13 місце), зберігши рівень І півріччя 2020 року.
 

3. Економічна ефективність – область піднялася на 1 сходинку (з 12-го на 11 місце).
 

Так, Чернігівщина увійшла у трійку лідерів за індексом зростання будівельної продукції, продемонструвавши ріст в 1,4 раза. Результат -  134,7% при загальному по Україні – 100,2%. Обсяг виконання будівельних робіт на 1 особу становить 1687,1 грн.

За напрямом «Відновлювана енергетика та енергоефективність» область займає 15-те місце. 19-те - за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця».  За обсягами прямих іноземних інвестицій на 1 особу з початку інвестування область знаходимось на 8 позиції (447,4 грн на 1 особу).

За обсягом експорту товарів на 1 особу займаємо 13 позицію з розрахунку 554 дол. США, і 14-ту - за обсягом капітальних інвестицій з результатом 3600,9 грн. на 1 особу населення.

Дещо погіршились результати за напрямом «Ефективність ринку праці» - 15 місце замість 13-го. При цьому зберігаємо 8 позицію серед регіонів України за індексом реальної зарплати, досягнену в І півріччі поточного року (область - 109,1 %, Україна - 106,6 %) і 7-8 місце по сумі заборгованості з виплати заробітної плати у % до фонду оплати праці. Результат області - 1,1 %, середньостатистичний по Україні - 4,0 %.