Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: Публикации http://monitor.cn.ua/ Інформ-агенція «Чернігівський монітор» http://monitor.cn.ua/i/sm-logo.png Чернігівський монітор http://monitor.cn.ua/ КП "Чернігівводоканал" про якість питної води в Чернігові http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/68687 Відповідно до чинного законодавства, підприємства-постачальники питної води в Україні зобов’язані інформувати абонентів про якість питної води, що подається в мережу. Публикации article Fri, 04 Jan 2019 14:48:01 +0200

В січні 2019  року КП «Чернігівводоканал» оприлюднює чергові результати дослідження показників якості питної води в місті Чернігові, оскільки, відповідно до обсягів води, що реалізується підприємством, інформування населення щодо якості води передбачене для  підприємства двічі на рік.

Джерело водопостачання міста – Чернігівське родовище прісних підземних вод.

Водопостачання міста забезпечується:
• 5-ма груповими водозаборами
• 6-ма окремо розташованими міськими артезіанськими свердловинами.

Вода видобувається із підземних горизонтів – сеноман-нижньокрейдяного та бучацького.

Загальна кількість артезіанських свердловин – 109 шт.

Глибина бучацьких свердловин – 81÷138 м, кількість – 74 шт.

Глибина сеноман-нижньокрейдяних свердловин – 618÷735 м, кількість 35 шт.

До забору води придатні 65 свердловин: з них 32 шт. – сеноман-нижньокрейдяного горизонту, та 33 шт. – бучацького горизонту.

Проектний дебіт діючих свердловин – 117,9 тис м³/добу або 4 911,8 м³/год. Експлуатаційні запаси підземних вод водозабірних споруд становлять 151 тис. м³/добу. Діючі водозабори експлуатуються протягом 37-80 років.

Середньодобовий відбір за останні п’ять років в розрізі водозаборів становить:
Ялівщина - 11.6 тис. м³/ добу
Подусівка - 18.2 тис. м³/ добу
Бобровиця - 21.7 тис. м³/ добу
Полуботки - 11.9 тис. м³/ добу
Хімволокно - 1.0 м³/ добу
Міський - 3.2 м³/ добу

Водопровідні мережі

На балансі КП «Чернігівводоканал» обліковуються вуличні, квартальні мережі та водопровідні вводи багатоквартирних житлових будинків Діаметр водопроводів – від 25 до 700 мм. Довжина розподільчої водопровідної мережі становить 554,45 км, з яких 182,74 км, або 33,27% замортизовані. Ветхі та аварійні – 178,67 км від загальної протяжності, або 32,22%. Водопровідні мережі побудовані із чавунних труб –72%, сталевих –20%, 8% – пластик, азбестоцемент, бетон.

Питна вода в Чернігові відповідає встановленим нормативам. Ці нормативи контролюються щоденно. Відповідно до проведених досліджень, лише на свердловині села Зарічне станом на 01.01.2019 виявлено перевищення нормативів по такому показнику, як залізо загальне – 0,44 мг/дм3 при нормі, встановленій ДСанПіН 2.2.4-171-10 на рівні, <0,2 мг/дм3.

Перевищення нормативів ДСанПіН 2.2.4-171-10 на свердловині села Зарічне не є порушенням, оскільки рівень заліза загального і, як наслідки, каламутність води, викликані природними характеристиками артезіанської води на території водозабору. Таке перевищення є допустимим та передбачено у Технологічному регламенті роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Абонентам, які отримують питну воду зі свердловини в селі Зарічне постійно проводиться перерахунок вартості питної води в сторону зменшення.

Також треба зазначити, що відхилення від нормативів ДСанПіН 2.2.4-171-10 на підставі Технологічних регламентів роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення буде діяти лише до 2020 року. Тому КП «Чернігівводоканал» веде активний пошук технологій по безреагентному знезалізненню води (без додавання в неї хімічних сполук). В першу чергу планується вирішувати питання щодо знезалізнення води на водозаборі «Подусівка», який є найбільш продуктивним в Чернігові.

 
За повідомленням інформаційної служби КП "Чернігівводоканал"

]]>
Чернігівська область у трійці лідерів з децентралізації http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/68244 Про це свідчать дані щомісячного моніторингу процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування, здійсненого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Публикации article Thu, 13 Dec 2018 10:39:05 +0200 Область – третя за кількістю громад, що об’єдналися, та відсотком населення ОТГ до загальної кількості населення, четверта – за показником охоплення території області перспективним планом (98%). Крім того, займає шосте місце за покриттям ОТГ площі області (55,8%), сьоме – за кількістю ОТГ, тринадцяте – за кількістю ОТГ з чисельністю менше 5 тисяч осіб.

Нагадаємо, що на Чернігівщині функціонують 39 об’єднаних територіальних громад, дві з яких утворилися шляхом приєднання громад до міст обласного значення – Новгорода-Сіверського та Ніжина.

]]>
Археологічна спадщина Ялівщини http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/68174 Протягом останніх 10 років проблемні питання урочища Ялівщина перебувають у центрі уваги посадовців та громадськості. Що представляє собою Ялівщина, яке вона має значення для міста і його мешканців, які перспективи її збереження і використання? Публикации article Mon, 10 Dec 2018 11:45:52 +0200 Більшість чернігівців і гостей міста знають Ялівщину, як лісову зону відпочинку на березі р. Стрижня, як «легені міста», як лижний спуск «Королівська гірка». Частина громадськості також знає Ялівщину, як унікальну територію, де у післявоєнні роки, не дивлячись на скрутні часи відновлення зруйнованого міста і людських душ, мешканці Чернігова спромоглися створити Чернігівський обласний ботанічний сад для прийдешніх поколінь. На той час він був єдиним на Лівобережжі Дніпра. Окрім типових порід декоративних дерев тут були висаджені екзотичні цінні породи. Ялівщина стала окрасою міста, традиційним місцем відпочинку чернігівців. Тут склалася особлива екосистема – ліс із його мешканцями, своєрідний ландшафт, водна мережа, що включає р. Стрижень та його численні безіменні притоки.

Але окрім природної складової Ялівщина має ще й історичну складову. Не всі, напевне, знають, що ця територія є скарбницею археологічної спадщини.


Комплекс археологічних пам’яток урочища Ялівщина

Пам’ятки археології тут були відомі з кінця ХІХ – початку ХХ ст. за матеріалами нашого відомого земляка, заслуженого професора Імператорського Московського університету Д. Самоквасова. Саме він описав та позначив на карті міста курганний некрополь в районі південної частини Ялівщини. Пізніше поселення Ялівщини обстежили і описали археолог, співробітник Чернігівського історичного музею О. Попко (1940-1960) та київський дослідник Д. Бліфельд (1949). На сьогодні насипи курганів, вірогідно, були знищені в результаті господарської діяльності, а поховання ще чекають на виявлення і дослідження науковцями. Частину згаданих поселень неможливо ототожнити з відомими пам’ятками.

У 1970-1990-их роках територія Ялівщини досліджувалася київськими археологами Є. Максимовим та Р. Терпиловським (1976), чернігівськими археологами М. Попудренко (1971), Г. Кузнецовим (1982), О. Шекуном (1976, 1993-1997), В. Коваленком (1984), Т. Вальковою та В. Сохацьким (1993-1996), Г. Жаровим та Т. Майбородою (1994-1995), А. Мултаненом та автором статті (1986, 1992-1993). Суцільне археологічне обстеження урочища (Г. Жаров І. Ігнатенко, 2008) дозволило зафіксувати і визначити межі територій всіх збережених  пам’яток.

На сьогодні у межах урочища Ялівщина на державному обліку перебуває комплекс археологічних пам’яток, який нараховує 8 об’єктів: городище «Ялівщина», що має статус пам’ятки національного значення, та 7 неукріплених поселень («Ялівщина», «Ялівщина-1», «Ялівщина-2», «Ялівщина-3», «Ялівщина-4», «Олександрівка-1», «Стрижень-1») – пам’яток місцевого значення. Ці назви умовні, дослідники називають їх довільно, на свій розсуд, використовуючи топоніми та гідроніми; стародавні імена виявленого городища і поселень не відомі. Комплекс займає площу близько 73 га. Вказані пам’ятки занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України; дані про них розміщені на сайті Міністерства культури України, на сайті Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації, їх можна знайти у Вікіпедії (Вікі любить пам’ятки) та інших інтернет-ресурсах.

Високий берег р. Стрижень, у яку впадали численні притоки, завжди приваблював поселенців. Вже чотири тисячі років тому територія урочища Ялівщина була заселена племенами доби бронзи (ІІ тис. до н. е.). Життя тут продовжувалося і в  подальшому.

Відповідно до чинного законодавства об’єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю, зокрема, справили значний вплив на розвиток культури, безпосередньо пов’язані з історичними подіями, віруваннями, є витворами зниклої цивілізації. Критерій автентичності пам’ятки означає, що пам’ятка значною мірою зберігає свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні нашарування та роль у навколишньому середовищі. Саме таким критеріям відповідає городище «Ялівщина», розташоване у центрі урочища. Воно містить матеріали декількох хронологічних горизонтів, які характеризують життя і побут місцевого населення в епоху бронзи (ІІ тис. до н. е.)., раннього заліза (І тис. до н. е.),  у ранньослов’янський (І тис. н. е.) і давньоруський період (ХІ-ХІІІ ст.), має добру збереженість як майданчика, так і укріплень навколо нього.

За цими укріпленнями міститься поселення «Ялівщина», яке трактується науковцями як посад городища у період Давньої Русі. Під час охоронних досліджень, що передували прокладанню електрокабеля, тут, окрім матеріалів доби бронзи, раннього заліза та Давньої Русі виявлено житлову будівлю київської культури ранньослов’янського періоду (А. Мултанен, 1986).
На поселенні «Ялівщина-1» невеликі дослідження проводили А. Мултанен та В. Мултанен (1992-1993), Т. Валькова та В. Сохацький (1993-1996). Поселення було заселене племенами зарубинецької культури, час існування якої датується ІІІ ст. до н. е. – І  ст. н. е. Вважалося, що на території Середнього Подесення ці племена перебували лише в пізній період свого існування – від рубежу ер до кінця І ст. н. е. Розкопані три житла поселення «Ялівщина-1», з яких походить значна колекцією посуду, «поламали» теорії науковців. Виявилося, що воно є яскравою класичною зарубинецькою пам’яткою ІІ ст. до н. е. Пам’ятка займає високий берег Стрижня в районі лижного спуску «Королівська гірка». Біля її підніжжя міститься поселення доби бронзи, а на схилах зібрано фрагменти давньоруської та ранньомодерної (ХVІ-ХVІІ ст.) кераміки.

Ще одне поселення «Олександрівка-1» було розкопане на значній площі (2 га) археологічною експедицією Чернігівського історичного музею під керівництвом О. Шекуна протягом 1993-1997 років. Воно розташоване у східній частині урочища, у витоках безіменного струмка, що впадає у р. Стрижень. На сьогодні це одна з найбільш досліджених слов’янських пам’яток періоду закінчення процесів загальнослов’янського етногенезу напередодні виникнення давньоруської державності. Після проведених охоронних археологічних досліджень на цьому місці була дозволена індивідуальна забудова (житловий масив «Олександрівка»), а за результатами досліджень видано монографію, де висвітлено життя стародавнього поселення наших пращурів упродовж трьох ранньослов’янських періодів з ІІІ до VІІІ ст. (київська, колочинська та волинцівська археологічні культури).

На інших поселеннях («Стрижень-1», «Ялівщина-2», «Ялівщина-3», «Ялівщина-4») проводилася лише розвідка з шурфуванням, за допомогою якої визначені їх межі, товщину стародавнього культурного шару і його насиченість археологічними знахідками, культурну належність і періоди існування. Стаціонарні розкопки на них не проводилися.


Ялівщина: комерційний проект чи археологічна перлина у «Зеленому намисті» Чернігова? Ціна питання.

Скільки у місті коштує сотка землі? А у Ялівщині? Скільки можна отримати за неї, продавши землю під чергові «наливайки», парковки, «царські села» та зони рекреації для «простих людей»? Кого хвилюють ці питання? І чи хвилює взагалі чернігівців, власників цього нашого загального комунального майна, питання хто і як ним розпоряджається? Стільки питань…
Звичайно, держава потурбувалася про грошову оцінку археологічних пам’яток, адже треба ж якось обрахувати балансову вартість державного майна (підкреслюю – державного!), відшкодувати збитки, покаравши порушників. Але у скільки можна оцінити рукостискання через тисячоліття за допомогою горщика чи меча, коли сучасний дослідник, викопує їх із землі і торкається сьогодні, а востаннє тисячі років тому їх торкалися гончар чи воїн? Наші пращури передають нам історію із рук у руки. Це безцінне надбання. Воно не піддається обрахункам.

Коли пояснювала спійманим на гарячому чорним копачам, у чому їх злочин, наводила таке порівняння. Метал золото має свою ціну, золота прикраса – свою, вже вищу ціну, стародавня золота прикраса – на порядки вищу, а стародавня золота прикраса (та навіть і не золота), яка була виявлена дослідниками на археологічній пам’ятці і яка «розповіла історію», – безцінна.   
 
Дослідники розуміють значення території Ялівщини з її археологічним потенціалом. І не тільки для наукового вивчення та відтворення історії Чернігова і його округи, але й для розвитку туризму на Чернігівщині, для можливості показати мешканцям і гостям Чернігова не тільки присутні скрізь типові об’єкти, нехай навіть облаштовані чи відремонтовані. Людям цікаво побачити щось особливе, притаманне тільки Чернігову. І Ялівщина за своїм потенціалом вже є такою родзинкою, перлиною. Можна зберегти цю перлину, покращити, впорядкувати, розкрити для сприйняття, а можна знищити черговою стандартною забудовою. Як донести це до посадовців і пересічних громадян? Як переконати у принципі «Не зашкодь!»? Як змусити задуматися про те, що від часів Римської імперії за дві тисячі років людство, схоже, не дуже прогресувало у своєму розвитку – принципи «Поділяй і владарюй» та «Хліба і видовищ» невмирущі? Це сумно.

У 1945 році наші попередники, переживши страшну війну, голод, розруху, незважаючи на всі труднощі, які супроводжували їх у відновленні нормального життя, спромоглися посадити для нас ботанічний сад на площі 200 га! (До речі, жодного рішення про скасування рішення про Чернігівський обласний ботанічний сад не приймалося!). 


А що залишимо ми після себе?

Наприклад, на території Ялівщини, як туристичний об’єкт, можна було б облаштувати ранньослов’янське чи давньоруське поселення. При цьому, відвідувачів тут зустрічатимуть поселенці, одягнуті у «стародавні» шати, їх пригостять стравами за давніми рецептами з посуду, виготовленого за зразками оригінальних горщиків з поселень Ялівщини. Тут можна буде спостерігати за роботою ремісників, які печуть хліб, ліплять посуд, кують знаряддя праці чи зброю, чеканять монети тощо. А можна відтворити табір вікінгів, де дадуть постріляти з лука чи арбалету, проїхати на коні і сфотографують у «військових» обладунках. Варто створити маленький музей з відкритою експозицією, де поряд із оригінальними артефактами під склом помістити для вільного доступу сучасні копії речей, які можна потримати в руках та застосувати у ділі: загострити сокирою палицю, нарізати ножем буханець хліба, вирізати пружинними ножицями шматки полотна і зшити кістяною голкою заплічну торбу. Все це можуть супроводжувати конкурси і змагання, у тому числі серед дітей і молоді. Так, як це відбувається у «Карпатській Трої» чи у комплексі «Каліш – князівська обитель Пястов».

Ідей безліч. Їх висувають реконструктори і фахівці туристичного бізнесу, які вже мають досвід проведення фестивалів і знають, що може зацікавити містян та гостей Чернігова. І охочих відвідати ці фестивалі з інших регіонів України та зарубіжжя більш ніж достатньо. Ці проекти справлять мінімальне навантаження як на територію Ялівщини, так і на міський бюджет, що формується з коштів платників податків.

Коли до чернігівців приїжджають гості з інших міст чи із-за кордону, що ми їм показуємо, про що розповідаємо, куди ведемо? Правильно – на найвідоміші і найдавніші ділянки стародавнього міста – Вал, Болдині Гори з Антоніївими печерами, Єлецький та Троїцький монастирі, на Чорну Могилу, до музеїв. Часто можна почути версії та суперечки про походження назви міста, легенди про князя Чорного і княжну Чорну, Іллю Муромця, похованого у кургані Гульбище, а також доводи-бажання про старшість Чернігова перед Києвом. Тоді ми звертаємося до давнини, до свого коріння, ми хочемо мати під ногами багатовікову базу, представити щось оригінальне, своє, що є тільки у нас, у Чернігові. Тоді нам подобається історія, археологія, дослідники, музеї, чернігівські артефакти.

Але коли чернігівці оформляють приватизацію чи викуп земельної ділянки, будівництво в охоронних археологічних зонах та на пам’ятках, коли вони зустрічають обмеження у використанні територій, на яких жили ще їхні батьки-діди-прадіди, то історія відразу забувається, пам’ятки викликають незадоволення, а дослідники і пам’яткоохоронці стають ворогами. І їм ось уже протягом десятків років ставляться одні й ті самі запитання.


Чи не забагато в нас пам’яток?

Часто можна почути закид пам’яткоохоронцям: мовляв, навіщо вам стільки пам’яток, тисяча вже є, для чого тисяча перша пам’ятка? Досить виявляти і брати на облік нові, зупиніться, вивчайте ті, що вже обліковані. Але ж ми не на базарі – купили необхідну кількість товарів і заспокоїлися, бо на найближчий час вистачить. Кожна пам’ятка – як одна із сторінок книги історії, унікальна, неповторна, зі своєю виключною інформацією і речовими доказами. І жодний найдосвідченіший науковець без досліджень не може сказати: ця пам’ятка унікальна, а ця рядова, типова. Маючи на обліку в області близько 7 тисяч археологічних об’єктів культурної спадщини, ми, можливо, ще не виявили найвизначнішої, такої, що переверне нашу уяву про історичні процеси, які відбувалися на теренах Чернігівщини, спростує усталені теорії і приведе до сенсаційного відкриття. Не перший раз уже повторюю: знищити пам’ятку будівництвом чи знецінити, спустошити її чорнокопацькими розкопками – вирвати сторінку з книги історії. І якщо вирвати багато таких сторінок, ця книга, безцінне неупереджене джерело інформації, книга, записана у землі, а не на замовлення правлячої князівської чи церковної верхівки, буде втрачена. І станемо ми «Іванами непомнящими» без роду-племені, без коріння, без зв’язку поколінь, такого важливого для нашої самоідентичності, прагнення донести свою самобутність, неповторність, свій вклад у розвиток людства. І особливо у наш час постійних викликів у зв’язку з подіями в Криму та на Сході країни.


Розкопати всі археологічні пам’ятки?

Другий закид, який теж уже набив оскому дослідникам: навіщо вічно охороняти пам’ятки, чому б їх усі не розкопати, щоб звільнити територію для будівництва, господарської діяльності та ще й на правах приватної власності.

 Хочу донести до свідомості громадськості цю тезу: сьогодні не стоїть питання дослідити всі археологічні пам’ятки. Адже будь-яке втручання у пам’ятку, у тому числі і археологічні дослідження, є руйнівним, оскільки пам’ятка розкопується так би мовити «на знос», предмет її охорони (стародавній культурний шар, житла, господарські споруди і ями, поховання, посуд, предмети побуту, прикраси, зброя, а також матеріали антропології, палеозоології та палеоботаніки) вилучаються і ця територія буде викреслена з пам’ятки. Водночас сучасні методи польових археологічних досліджень та лабораторних аналізів не є ідеальними, не гарантують здобуття повної інформації на об’єкті дослідження. Саме тому головна задача сьогодення не розкопати якнайбільше пам’яток, а зберегти їх для майбутнього більш досконалого  вивчення.


Право власності на пам’ятки

Ще одне дражливе питання, яке зачіпає інтереси громадян та юридичних осіб, – право власності на пам’ятки археології. Законом України «Про охорону культурної спадщини» передбачене виключне право власності держави на пам’ятки археології та земельні ділянки, на яких вони розташовані (ст. 17), що підтверджено Земельним кодексом України (ст. 84). Інші пам’ятки (архітектури, історії, монументального мистецтва, науки і техніки), за виключенням деяких, занесених до спеціального переліку, можуть перебувати у приватній власності, а пам’ятки археології – ні. Передача цих земель у приватну і навіть комунальну власність (ст. 83 Земельного кодексу України) заборонена. І не треба вдаватися до словоблудства і маніпулювання статтями законів щодо перебування пам’яток у Держреєстрі чи Державному земельному кадастрі, забезпечення її обліковою документацією. Адже для стародавнього поселення, городища чи кургану це не має значення – вони існують, вони є об’єктами матеріального права, об’єктивною реальністю. І навіть той, хто отримав земельну ділянку під пам’яткою археології у власність, повинен пам’ятати: будь-якому будівництву на ній передують охоронні археологічні дослідження.


Чорні копачі і археологія

Чому археологічними дослідженнями повинні займатися фахівці, а не чорні копачі без відповідних дозволів і кваліфікації? «Народна археологія», як назвали у сусідній державі чорнокопацтво, – це болюче питання сьогодення. Розкрадачі старожитностей, які заполонили зі своїми металодетекторами та саперними лопатками всю Україну, наносять археологічній спадщині найбільших, непоправних збитків. Давно відійшли у минуле часи, коли таких фахівців не було, але інтерес до старовини був присутнім і представники різних верств населення займалися збиранням окремих знахідок. Але з того часу пройшло більше 300 років. Людство усвідомило, що речі «розповідають» історію тільки «у своїй хаті». Тобто певний артефакт може дати нам відомості для історичних реконструкцій тільки у контексті прив’язки до конкретного археологічного об’єкта (житла, господарської споруди, поховання, культурного шару певного поселення, городища, міста у межах певного ареалу конкретної археологічної культури). І тоді ми отримаємо відомості про дату існування населеного пункту; етнічне та соціальне походження його мешканців; за ними можна простежити торгові зв’язки, розвиток культури та ремесел; виявити зміни у побуті, освіті, віруваннях населення на певній території. В іншому випадку це якраз і буде тисяча перше вістря спису чи стріли, браслет, хрестик, монета, ніж і т. д і т. п. Жодний із цих предметів вже не дасть тої інформації, яку потенціально містить у собі. Так само, як «випотрошені» пам’ятки втратять своє значення, свою найважливішу частину – речові докази для історичних розслідувань.  

Вже 1874 року на ІІІ Київському Археологічному з’їзді були затверджені перші інструкції з методики археологічних досліджень, зберігання знахідок, публікації матеріалів. 1908 року, готуючи матеріали до ХІV Чернігівського Археологічного з’їзду професор Д. Самоквасов запропонував нову редакцію методики. Він наголошував: «…Еще вреднее для науки Комиссия признала раскопки курганов лицами, неподготовленными к этому делу теоретически и практически. Каждая древняя земляная насыпь представляет собою вещественный исторический памятник. Этот памятник делается достоянием современной науки и сохраняется для будущих ученых поколений правильною научною раскопкою, верным и полным описанием его внешней формы и внутреннего содержания и хранением бытового материала в полной целости, в том составе, в каком он выкопан из древней могилы или древнего общественного жилища». Вчений порівнював неякісно видану літописну пам’ятку, яку можна виправити у другому виданні, з неякісними розкопками археологічних пам’яток, які вже не можна розкопати вдруге – вони назавжди будуть втрачені. Більше того, такі розкопки можуть призвести до неправильних висновків і як наслідок – викривлення історії. 

Про велику кількість археологічних речей, отриманих фактично внаслідок грабіжницьких розкопок і знищення курганів «по распоряжению начальства», він зазначає: «…Эти древности не имееют ни малейшего интереса для историка, потому что при найденных вещах не имеется дневников раскопок, — описания устройства гробниц, положения покойников и расположения бытовых предметов в гробницах. Столько же бесполезны для историка большинство археологических материалов, хранящихся в Императорском Эрмитаже. Копали могилы естествоиспытатели и археологи; первые искали в могилах костей, интересных для антрополога, а вторые бытовых изделий; но те и другие, за немногими исключениями, обращали одинаково ничтожное внимание на устройство могил и различия в частностях похоронного обряда разных местностей».
Таким чином, вченими 150 років тому було започатковано певні методи і принципи польових археологічних досліджень, які у подальшому були вдосконалені науковим товариством і зведені у ранг закону, який передбачає відповідальність дослідників за якість проведених вишукувань, і в якому прописані всі етапи: від отримання дозвільних документів на археологічні дослідження до здачі наукового звіту до архівів, а отриманих колекцій – до державних музейних закладів.

То ми скеруємо історію назад? Будемо деградувати? Повернемося у скарбошукацтво і невігластво?


А як за кордоном?

Така позиція держави України не є унікальною. Це норми міжнародного права у сфері збереження культурної спадщини.
16.01.1992 р. Україна ратифікувала Європейську конвенцію про охорону археологічної спадщини. За її визначенням, археологічна спадщина, одна із складових національного культурного надбання, – це головний елемент пізнання історії людства, свідок стародавніх подій, невідтворне джерело європейської колективної пам’яті, засіб історичних та наукових досліджень та реконструкцій.

І тут ключовими є всі слова. Збереження національної культурної спадщини є одним із пріорітетних завдань кожної держави. Разом із тим, такі визначення і поняття конвенції недвозначно показують, що археологічна спадщина кожної держави, населеного пункту в державі, і Чернігова у тому числі, не є містечковим надбанням, це частина загальної історії людства і ставитися до її збереження необхідно саме на цих засадах.
У Конвенції звертається увага на питання серйозних загроз для найбільш вразливої категорії пам’яток – археологічних, – через руйнування від зростаючої  кількості   великих проектів освоєння територій. Адже пам’ятки археології нерозривно пов’язані із земельними ділянками, на яких вони розташовані; їх не можна перенести в інше місце. І «…відповідальність  за  охорону археологічної спадщини має покладатися не тільки на безпосередньо заінтересовану державу, а й на всі європейські країни з метою зменшення ризику руйнування і сприяння збереженню такої спадщини».

Конвенція наголошує на важливості запровадження відповідних адміністративних  і наукових наглядових процедур і необхідність урахування потреб охорони археологічної спадщини у політиці  планування  забудови  міської  та  сільської територій та культурного розвитку.   

Комплексне збереження археологічної спадщини, за Конвенцією, передбачає використання у міру можливості неруйнівних методів дослідження, які повинні здійснюватися лише кваліфікованими, спеціально уповноваженими на те особами за попередніми дозволами, у тому числі, на використання в археологічних  дослідженнях  детекторів металу та будь-якого іншого обладнання чи методів для виявлення
археологічних об’єктів.

 За міжнародними стандартами, охорона археологічної спадщини, серед іншого, полягає
- у плануванні, спрямованому на забезпечення збалансованих стратегій охорони, збереження та введення у культурний обіг ділянок територій, що мають археологічну цінність,
- у внесенні змін до тих проектів розвитку територій, які можуть мати негативний вплив на археологічну спадщину,
- у повному врахуванні місцевостей, що мають археологічну цінність, та їхнього контексту в оцінках екологічних наслідків та рішеннях, що приймаються на їхній основі.
І у всьому світі пам’ятки археології є державною власністю.  

2014 року територія урочища Ялівщина отримала статус регіонального ландшафтного парку, за який протягом 2007-2014 боролися і науковці, і громадськість, який був схвалений Міністерством екології та природних ресурсів України і який на сьогодні чинний.

Підсумовуючи сказане, хочу підкреслити бачення фахівців у сфері охорони і досліджень археологічної спадщини: тільки статус регіонального ландшафтного парку дозволить зберегти Ялівщину, як унікальний природний та історичний об’єкт з усіма її неоціненними складовими. Ця позиція залишається незмінною з 2007 р., коли Ялівщиною почала опікуватися громадськість Чернігова спільно з державними установами: Погоджувально-експертна комісія з питань Ялівщини, Громадська рада, профільна депутатська комісія при Чернігівській обласній раді, Громадська рада, тимчасова контрольна, експертна комісії і робочі групи при Чернігівській обласній державній адміністрації. Громадські ініціативи підтримали Чернігівська обласна інспекція з охорони пам’яток історії та культури, на той час орган охорони пам’яток у Чернігівській області; розвили науковці кафедри екології та охорони природи Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, Державна екологічна інспекція Чернігівської області, Державне управління охорони навколишнього середовища Чернігівської області.
Питання залишається актуальним і сьогодні, коли про Ялівщину знову заговорили як про комерційний об’єкт. Тому громадськість та фахівці державних установ хочуть привернути увагу чернігівців до подальшої долі Ялівщини.   

Нам тримати відповідь перед нащадками. Нам усім і все буде зараховане рано чи пізно. Адже «від кожної нашої дії залежить рівновага усього сущого. Ми повинні навчитися берегти рівновагу. Маючи розум, ми не повинні вчиняти нерозумно. Маючи вибір, ми не можемо діяти безвідповідально» (Урсула Ле Гуін).


Валентина Мултанен, начальник відділу охорони пам’яток історії, археології та монументального мистецтва комунального закладу «Організаційно-методичний центр контролю та технічного нагляду закладів культури і туризму» Чернігівської обласної ради.

 

]]>
Нічийна земля: в Україні 391 000 га невитребуваних паїв. Яка область втрачає найбільше? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/67904 Територія практично п’яти Києвів не потрібна своїм власникам – 391 тисяча гектарів, згідно Моніторингу земельних відносин, який був започаткований в рамках проекту Світового Банку та провів повну інвентаризацію всієї ріллі в земельному кадастрі, вважаються невитребуваними. Публикации article Thu, 29 Nov 2018 13:04:29 +0200 Що від цього втрачає країна, розповідає доктор економічних наук Віталій Данкевич.

У житті «невитребуваними паями» вважають усі ті землі, які опинилися на півдорозі між колишньою колективною власністю колишніх колгоспів та приватними земельними ділянками пайовиків. Це – або землі, на які не було видано сертифікати, або земельні ділянки, визначені в натурі, але без оформленого права власності. Фактично, люди, які мали б ними володіти, прав на цю землю не мають. За словами юристів, які займаються цим питанням, оформлювати документи власники часто відмовляються через існуючий мораторій на продаж землі: змоги продати паї вони не мають, а займатися здачею в оренду чи обробкою, не мають можливості чи бажання.

«Невитребуваний пай» або «невитребувана земельна частка (пай)» – терміни, які широко використовують як державні службовці, так громадяни. Але офіційно ці терміни не визначені.

Згідно законодавства, здавати в оренду ці невитребувані паї можна за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації для використання за цільовим призначенням. Але до моменту, коли їх власники оформлять  державні акти на право власності на земельну ділянку. Це зазначається в договорі про оренду. Водночас реєстрація права оренди таких ділянок законодавством не передбачена і орендарі не можуть їх включити в зареєстрований земельний банк. Через це під час перевірок часто можуть виникати питання щодо законності використання таких земель.

Тому часто невитребувані паї орендуються нелегально, не проходять по документах, а громади, на чиїй території знаходиться найбільше таких невитребуваних паїв, втрачають чималі суми податків.

Лідерство з кількості невитребуваних паїв належить Житомирській (28318 шт), Івано-Франківській (26080 шт.), Чернігівській (9561 шт.), Хмельницькій (6736 шт.), Вінницькій (4458 шт.) областям. Найменша їх кількість  – у Чернівецькій (143 шт.), Тернопільській (290 шт.), Закарпатській (418 шт.), Миколаївській (666 шт.) областях.

За площею найбільше невитребуваних паїв залишилось у Житомирській (85976,0 га), Чернігівській (40766,4 га), Сумській (30116,6 га), Івано-Франківській (26436,0 га), Харківській (25382,9 га) областях. Найменше за площею невитребуваних паїв у – Чернівецькій (188,0 га), Закарпатській (450,5 га), Тернопільській (552,0 га) областях.

Через невизначеність питання невитребуваних паїв величезні території обробляються фактично незаконно, а їх власники та громади, до яких географічно належить ця земля, втрачають величезні кошти.




https://voxukraine.org/uk/connector/nichijna-zemlya-v-ukrayini-391-000-ga-nevitrebuvanih-payiv-yaka-oblast-vtrachaye-najbilshe/?fbclid=IwAR29YLtTqFGbfH01vW1a2Z21-mU9O0ABycsY9RrjDNmq-YSu_r4bMMjKwlc

]]>
Чи маємо ми право знати, що відбувається на комісіях рад? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/67585 Коаліція "Прозорі ради" дослідила, чи передбачаються актами місцевого самоврядування оприлюднення протоколів, висновків та рекомендацій постійних депутатських комісій. Публикации article Sat, 17 Nov 2018 10:24:39 +0200 Також дослідили спосіб оприлюднення даної інформації, передбачений для кожної ради. Серед проаналізованих міських рад – Чернігівська, Ніжинська, Новгород-Сіверська міські ради та Чернігівська обласна рада.

Ті люди які хоча б одного разу намагались вирішити питання через міську раду знають що перед пленарним засіданням в міській раді завжди проходять засідання постійних депутатських комісій. І для того щоб позитивно вирішити своє питання необхідно ходити на засідання цих комісій, і презентувати свій проект рішення або надати уточнюючі відповіді, щоб депутати могли адекватно розібратись в ситуації і прийняти більш збалансоване і вірне (на думку депутатів) рішення.
Всі місцеві ради декларують, що працюють на користь громади та громадян і намагаються викладати всю доступну інформацію для громадян, але це не завжди у них виходить.

Чернігівська обласна рада

В Регламенті Чернігівської обласної ради прописано що на засіданнях постійних депутатських комісіях можуть бути присутні будь-хто за умови пред’явлення документу, що посвідчує їх особу. Дізнатись про дату та час засідань цих комісій можна з анонсу який зазвичай викладають на сайті Чернігівської обласної ради. Також згідно регламенту за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації, які разом з протоколами засідань повинні оприлюднюватись на сайті Чернігівської обласної ради згідно Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Але на практиці лише постійна комісія з питань бюджету та фінансів разом з постійною комісією з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО постійно викладають протоколи.  Ще  6 комісій з 10 не мають протоколів засідань за останні два і більше місяців. А такі комісії як постійна комісія з питань економічного розвитку, інвестиційної діяльності та здійснення державної регуляторної політики та постійна комісія з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму взагалі не викладають протоколів ще з 2017 року.  

Чернігівська міська рада

В положенні про постійні комісії Чернігівської міської ради заявлено що комісії проводяться відкрито і гласно, крім випадків, коли за рішенням постійної комісії проводиться закрите засідання. Іноді навіть треба писати заяву на ім’я голови комісії щоб бути присутнім на засіданні. Дізнатись про засідання постійних комісій можна з орієнтованого плану основних заходів за тиждень, який оприлюднюють на офіційному сайті Чернігівської міської ради. І як прописано в регламенті на сайті оприлюднюються всі протоколи постійних комісій Чернігівської міської ради.

Ніжинська міська рада

В Ніжинській міській раді не прописаний порядок доступу громадян на засідання постійних комісій, але на практиці доступ до засідань вільний для всіх громадян. Лише в деяких випадках  можуть провести реєстрацію осіб за наявними у них документами, що підтверджують їх особу. Дізнатись про день, місце  та час засідань можна з рубрики анонси/заходи на тиждень. Протоколи засідань постійної комісії є відкритими і оприлюднюються на офіційному сайті Ніжинської міської ради, як і написано в регламенті але з запізненням в 1-2 місяці.  А висновки та рекомендації постійних комісій взагалі не оновлювались з кінця 2017 року..

Новгород-Сіверська міська рада

В регламенті Новгород-Сіверської міської ради прописано що засідання постійних комісій є відкритими і гласними, але дізнатись коли вони будуть проходити та знайти цю інформацію на офіційному сайті неможливо. На ньому  є рубрика анонсів, і іноді там з’являється інформація про скликання сесії, яка дуже швидко зникає. Також на сайті є рубрика “План роботи”, так в цій рубриці останній план роботи за вересень 2018 року, а на жовтень мабуть ще планів не складали. Новгород-Сіверська міська рада єдина хто дотримується свого регламенту в частини не оприлюднення протоколів засідань постійних комісій, їх висновків та рішень. Вони ніде не прописали, що будуть оприлюднювати протоколи, висновки та рішення постійних депутатських комісій, тому і не оприлюднюють. Тим самим порушують ч.10 ст.47 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”: “Висновки та рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються на запит відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”.


Довідково: Матеріал підготовлений в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative) - найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією. Програма фінансується ЄС та спів-фінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).

 

]]>
Щодо проведення обстеження умов життя домогосподарств http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/67297 Головне управління статистики у Чернігівській області повідомляє, що з 5 листопада 2018 р. в усіх регіонах країни розпочинається відбір домогосподарств для участі в обстеженні умов їхнього життя впродовж 2019 року. Публикации article Mon, 05 Nov 2018 09:53:54 +0200 За методологією кожні п’ять років відбираються населені пункти, в яких проводиться обстеження.

Починаючи з 2019 р. на Чернігівщині обстеження буде здійснюватися в містах Чернігів, Ніжин, Прилуки, Носівка, Мена, Ічня, селищах міського типу Десна, Талалаївка, Любеч та в сільській місцевості кожного району. У наступному році до обстеження в цих населених пунктах залучається 441 домогосподарство, адреси яких визначаються шляхом випадкового відбору.

Метою проведення обстеження умов життя домогосподарств є отримання даних щодо соціодемографічних характеристик, умов життя, структури фактичних витрат, ресурсів тощо.

Органи державної статистики запрошують населення до співробітництва і запевняють, що вся інформація, отримана від будь-якої родини, матиме суто конфіденційний характер і використовуватиметься лише у зведеному вигляді в статистичних цілях. Конфіденційність наданої населенням інформації гарантується Законами України «Про державну статистику», «Про інформацію» та «Про захист персональних даних».

Тому, якщо в листопаді до Вашої родини завітає фахівець з інтерв’ювання (який зобов’язаний пред’явити посвідчення працівника Головного управління статистики у Чернігівській області), просимо залучитися до обстеження. За участь в обстеженні домогосподарство отримує плату.

Довідково: Дані спостереження у 2018 р. свідчать, що на Чернігівщині проживає 435,4 тис. домогосподарств (3% від загальної кількості домогосподарств країни). Середній їх розмір 2,3 особи. Характерною для області є значна частка домогосподарств з однієї особи – 29%. У кожному третьому домогосподарстві Чернігівщини є діти до 18 років, переважна більшість (91%) з яких має одну дитину.


Головне управління статистики у Чернігівській області

]]>
Рейтинг Regional Doing Business 2018: Чернігівщина – один з найкомфортніших регіонів України для ведення бізнесу http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/66797 Такі результати рейтингу Regional Doing Business 2018, розробниками якого вдруге стали Офіс ефективного регулювання (BRDO) та Спілка українських підприємців (СУП). Публикации article Tue, 16 Oct 2018 09:36:58 +0300 Оцінювання проводилось за адаптованою методологією Світового банку на основі опитування вітчизняних підприємців. У фокусі дослідження шість напрямків взаємодії підприємців із владою: створення підприємства, сплата місцевих податків, одержання дозволів на будівництво, оформлення земельної ділянки під об’єкт нерухомості, приєднання до електромережі та якість електронних сервісів.

Крім того, Чернігівщина стала лідером за компонентом «Одержання дозволів на будівництво» та має найбільший прогрес за критеріями «Відведення земельної ділянки» і «Одержання дозволів на будівництво».

Зазначені позитивні результати стали можливими завдяки плідній співпраці з проектом міжнародної технічної допомоги FORBIZ. Чернігівська область наразі є пілотною в Україні щодо розробки та реалізації регіональних стратегічних документів, спрямованих на розвиток малого та середнього підприємництва.

Робота в цьому напрямі продовжується, Офісом ефективного регулювання розроблені для регіонів наступні ключові рекомендації:
– запровадити електронне надання дозволів та погоджень шляхом приєднання до загальнодержавних систем електронних послуг або розробки локального аналогу;
– забезпечити прозорість містобудівної документації, виклавши її он-лайн;
– приєднатися до ініціативи #StartBusinessChallenge;
– зменшити до 0 розмір пайового внеску в інфраструктуру;
– прискорити процес оформлення земельних ділянок під лінії електропередач.


За інформацією Департаменту економічного розвитку Чернігівської облдержадміністрації

]]>
Моніторинг веб-сайтів органів влади щодо інформування громадськості про регуляторну політику http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/66725 За результатами моніторингу наявності у ОМС офіційних веб-сайтів та створених на них розділів про регуляторну діяльність, що проведений представниками Сектору ДРС у Чернігівській області станом на 28 вересня 2018 року, було визначено наступне. Публикации article Sat, 13 Oct 2018 09:39:44 +0300 Із 333 органів місцевого самоврядування Чернігівської області (це обласна, районні, міські, сільські, селищні ради та ОТГ) мають власні офіційні веб-сайти 66 (19,82%) органів та 69 (70%) з них створили розділи про регуляторну діяльність для інформування суспільства про свою регуляторну діяльність в мережі Інтернет.

Серед ОМС Чернігівської області передову позицію в здатності органів місцевого самоврядування інформувати підприємницьку громадськість про свою регуляторну діяльність в мережі Інтернет на власних офіційних веб-сайтах обійняли три міські ради обласного значення (100%), це Ніжинська, Прилуцька, Чернігівська міські ради.

Нагадаємо, відповідно до статті 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» одним з основних принципів державної регуляторної політики є принцип прозорості та врахування громадської думки, який передбачає:
    відкритість дій регуляторних органів на всіх етапахїх регуляторної діяльності;
    обов’язковий розглядрегуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій громадськості;
    обов’язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань;
    інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

На виконання цього принципу весь масив документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності, підлягає обов’язковому оприлюдненню, у тому числі, шляхом розміщення  на  офіційній веб-сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет або у друкованих засобах масової інформації.

Зокрема, Закон вимагає від регуляторних органів оприлюднення усього масиву інформації та документів, які готуються в процесі регуляторної діяльності, а саме:
    планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів;
    повідомлень про оприлюднення проектів регуляторного акта;
    проектів регуляторних актів;
    аналізів регуляторного впливу до них;
    звітів про відстеження результативності регуляторних актів;
    інформації про здійснення регуляторної діяльності.

Зазначені документи підлягають оприлюдненню на офіційних сайтах регуляторних органів також і відповідно до пункту 8 Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 04.01.2002 року № 3.

Важливим також для доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади є розміщення розділів про регуляторну діяльність на головних сторінках сайтів органів влади. На головних сторінках сайтів ОМС Чернігівської області розділи про регуляторну діяльність створені у 45,5% сайтів таких органів.

Водночас, плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2018 рік майже всіх ОМС (87,9%) розміщено в інших розділах на офіційних сайтах цих органів, а проекти регуляторних актів, розробниками яких є ОМС включені до планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів ОМС, що спрямовують їх діяльність.

У районних рад області розділ про регуляторну діяльність створено у 90,9% від їх загальної кількості; у міських рад районного значення – у 83,3% (без міських рад, що створили ОТГ) та у об’єднаних територіальних громад – у 56,8%.

Водночас, у сільських рад забезпеченість офіційними сторінками в мережі Інтернет становить 0%, у селищних рад області забезпеченість офіційними сторінками в мережі Інтернет становить 33%.

Серед органів виконавчої  влади ситуація краще. Всі органи виконавчої  влади Чернігівської області мають власні офіційні сторінки в мережі Інтернет (100%) та 95,5% з них створили розділи про регуляторну діяльність для інформування суспільства про свою регуляторну діяльність в мережі Інтернет.

Слід зауважити, що на веб-сайтах обласної та районних державних адміністрацій Чернігівської області, інформація про планування регуляторної діяльності є у 95,5% органів.

Адже створення розділів про регуляторну діяльність забезпечує принцип прозорості, врахування думки громад, отримання зауважень та пропозицій від них, що є складовою частиною проведення регуляторної діяльності.

Слід зазначити, що інформація про здійснення регуляторної діяльності розміщується не у повному обсязі. Також не всі створені офіційні веб-сайти містять розділ «Регуляторна політика» та необхідні підрозділи, в яких відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» повинна публікуватися інформація про планування регулярної діяльності; повідомлення про оприлюднення проектів регуляторних актів, проекти регуляторних актів та розроблені до них аналізи регуляторного впливу; звіти про відстеження результативності регуляторних актів; перелік діючих регуляторних актів. 

Сектором ДРС у Чернігівській області планується проведення роботи щодо усунення місцевими органами влади виявлених недоліків.
 

]]>
Про що каже аналіз фінансових результатів комунальних підприємств м. Чернігів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/66365 Аналіз фінансового стану і фінансових результатів комунальних підприємств м. Чернігова показав, що переважно діяльність підприємств є вкрай низько ефективною. Публикации article Sat, 29 Sep 2018 09:20:38 +0300 По-перше, за наявності значних обсягів активів за розмірами (8827940 тис.грн. (8,8 млрд.грн.) на кінець 2017 р., що на 1,3% більше за 2016 р.), доходи підприємств є занизькими (396 910 тис.грн. (396 млн.)).

Позитивним фактором є те, що незначний відносний приріст активів (+1,3%) зумовив суттєвий приріст доходів за 2017 рік:  +35%, проте якщо ми подивимось на цифри у абсолютному значенні, то отримаємо, що зростання активів на 113710 тис.грн. спричинило зростання доходів на лише на 102982 тис.грн., тобто вклали в майно більше, ніж заробили доходів (не прибутку, а лише доходів) за рік.Аналіз структури і динаміки активів і пасивів показує, що джерелом збільшення активів є власний капітал, що начебто і добре, але у структурі власного капіталу спостерігається не стільки зростання нерозподіленого прибутку (цього зростання взагалі нема), скільки зростання статутного капіталу – в цілому за рік на 43%, (87085 тис.грн.).

А зростання статутного капіталу за звичай відбувається за рахунок внесків з міського бюджету, і не всі підприємства фактично отримали ці надходження, оскільки у половини КП (М-ТВ Новий Чернігів, АТП-2528, Будинок книги, Деснянське, ЖЕК-10, Жек-13, Новозаводське, ЧТУ) ми бачимо в балансі неоплачений капітал, що відображає заборгованість за внесками до статутного капіталу. Також на деяких підприємствах (АТП-2528, Будинок книги, Зеленбуд, Спецкомбінат КПО, Чернігівбудінвест, ЧТУ) спостерігається зростання додаткового капіталу, тобто внесків власників до підприємства понад статутний капітал. Цільове фінансування на довгостроковій основі було надано КП «Міськсвітло» в 2016 і 2017 рр., КП «Новозаводське» в 2016 р., Спецкомбінат КПО в 2016 і 2017 рр., Центральний парк культури та відпочинку (велика сума 3901 тис.грн. в 2016 р.).

Таким чином, можна підсумувати, що зростання капіталу підприємств відбувається за рахунок вкладеного капіталу, а не за рахунок заробленого. 
Сукупна частка заробленого (накопиченого) капіталу зменшилась з 22,3 млн.грн. до 10,6 млн.грн. за рік і це погано.Тобто власний капітал підприємства, який суттєво переважає у структурі капіталу практично кожного КП, сформовано не за рахунок зароблених прибутків, а за рахунок додаткових вкладень майна і коштів (міського бюджету) і дооцінки активів.

У підсумку: приріст активів за рік (113710 тис.грн.), який відбувся головним чином за рахунок приросту статутного капіталу на 87085 тис.грн. забезпечив приріст доходів  лише на 102982тис.грн., що навіть без оцінки прибутковості вже доводить низьку ефективність роботи підприємств комунальної сфери.

Детальний аналіз доходів Чернігівських КП показав, що основний приріст доходів КП комунальної сфери забезпечили наступні підприємства: АТП-2528 (+34 083 тис.грн.), ЧТУ (+34780 тис.грн.), Шкільне (+10728 тис.грн.), Зеленбуд (+9915 тис.грн.). Суттєво зменшились доходи у КП «Міськсвітло» (-14958 тис.грн.), Чернігівбудінвест (-1547 тис.грн.), та М-ТВ-Новий Чернігів (-81 тис.грн.). Зменшення доходів поряд зі збільшенням витрат стало причиною збитковості КП «Міськсвітло» та М-ТВ-Новий чернігів. КП «Чернігівбудінвест» незважаючи на зменшення доходів показав збільшення прибутків, проте КП Шкільне, незважаючи на суттєве зростання доходів в 2017 році (+47%) збільшило свій збиток на 4143 тис.грн., або у 28 разів!

Аналіз фінансових результатів свідчить, що сукупний чистий фінансовий результат 2017 року склав 3118 тис.грн., що на 8592 тис.грн. менше, ніж у 2016 році. У складі фінансового результату сукупний прибуток в 2017 році склав 11,3 млн.грн. (проти 14,9 млн.грн. в 2016 р.), сукупний збиток – 8,22 млн.грн.(проти 3,16 млн.грн. в 2016 р.).

Серед 16 підприємств, що розглядалися, покращили свої фінансові результати 4 підприємства, а саме: КП «Будинок книги», КП «Чернігівбудінвест» та КП «Зеленбуд» заробили більше прибутку, ніж у 2016 році. КП «Центральний парк культури та відпочинку» та КП «ЧТУ» зі збиткових підприємств стали прибутковими.  Зменшення чистого прибутку спостерігається у 3-х КП: АТП-2528, ЖЕК-10 та Міський палац культури.
УСпецкомбіната КПО фінансовий результат залишився на рівні 2016 року. 5 підприємств з прибуткових стали збитковими в 2017 році (М-ТВ Новий Чернігів, Деснянське, ЖЕК 13, Міськсвітло, Новозаводське), і у КП «Шкільне» сума збитку за 2017 рік зросла на 4,1 млн.грн.

Однією з причин збитковості є те, що практично всі КП є низькомаржинальними за валовим прибутком (собівартість посідає дуже велику частку в доходах – до 90% і вище. Внаслідок цього підприємства не можуть покривати свої інші зростаючі витрати (заробітна плата, сплата комунальних рахунків тощо) валовим прибутком та іншими операційними доходами. Стосовно заробітної плати, то сукупна кількість працівників КП в 2017 році становила 2343 працівника. Витрати на заробітну плату, які разом з нарахуваннями склали 154095 тис.грн., тобто середні витрати на 1 працівника на рік становлять 169,4 тис.грн. Частка витрат на заробітну плату в доходах 2017 року склала 38,82%. За такої структури доходів і витрат лише суттєвий приріст доходів надасть змогу збитковим підприємствам самостійно покрити свої збитки.

Стосовно показників фінансового стану, то зазначимо, що структура капіталу згідно стандартів фінансового стану являється стійкою, з великою перевагою власного капіталу, і низько ризиковою: підприємства не користуються кредитами і кредиторська заборгованість є незначною. Основні засоби не дуже зношені: лише у М-ТВ Новий Чернгігів, Будинок книги, Новозаводське та Чернігівбудінвест  ступінь зносу майна становить дещо більше 50%. Також в 2017 році суттєво оновились основні засоби на КП Шкільне, ЧТУ, Зеленбуд, Міський палац культури, АТП-2528. Тобто майновий стан можна вважати задовільним. Більшість підприємств мають робочий капітал і є достатньо ліквідними, оскільки їх зобов’язання дуже незначні.

Але їх ділова активність (швидкість обороту їх активів) знаходиться на дуже низькому рівні, тобто кількість виконаних операцій є дуже незначною для такої кількості майна, що знаходяться в розпорядженні. Лише КП Шкільне, ЧТУ, Спецкомбінат КПО, Зеленбуд, Будинок книги мають задовільні показники ділової активності.

Стосовно рентабельності, то окрім наведеного вище можна додати, що найбільш ефективним підприємством є КП Будинок книги, КП Зеленбуд збільшило фінансовий результат, але ефективність його діяльності дещо знизилась. Також підвищилась діяльність КП Чернігівбудінвест.


*Матеріал створений в рамках реалізації проекту «Прозорі комунальні підприємства», який реалізується Центром «ЕЙДОС» за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні в рамках Програми MATRA.

]]>
Майже 100 % туристів зізнались, що рекомендуватимуть друзям відвідати Чернігів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/66111 У Чернігові презентували результати третього маркетингового вивчення ринку в’їзних туристів міста. Публикации article Tue, 18 Sep 2018 10:40:20 +0300 Дослідження, яке готували фахівці кафедри маркетингу, PR-технологій та логістики Чернігівського національного технологічного університету, охопило період з 20 квітня до 20 червня поточного року, тобто у період так званого "високого туристичного сезону".



Спікери заходу - заступник Чернігівського міського голови Ольга Хоніч, завідувач кафедри маркетингу, PR-технологій та логістики, к.е.н. ЧНТУ Вікторія Жидок, доцент кафедри маркетингу, PR-технологій та логістики, к.е.н. ЧНТУ Тетяна Забаштанська.

Як повідомили під час презентації, безпосереднє опитування проводили протягом 2-х місяців серед українських, а також іноземних туристів, шляхом заповнення анкети українською, англійською та російською мовами. Всього опитано 881 респондент, з яких 12 пройшли анкетування в онлайн-режимі через мережу Інтернет, інші ж 869 – у режимі face-to-face в різних геолокаціях Чернігова.



Відповідаючи на запитання анкети, туристи оцінювали свою подорож до Чернігова. Із цих оцінок виводився індекс задоволення туристичними послугами та індекс туристичної привабливості, що є основними показниками конкурентоспроможності міста.

За результатами, маємо цьогорічний індекс туристичної привабливості міста на рівні 4,01 (за 5-бальною шкалою). Для порівнння, минулого року - 3,96. Позитивні зміни пов'язані, передусім, з позитивними оцінками змін у місті.
 



У ході опитування також виявлено Топ-10 міст, жителі яких переважають в туристичному обороті міста Чернігова.

Так, найбільше туристів приїжджає до міста із Чернігівської області – 29,6% від загальної кількості опитаних. 18,3% – туристів з Києва, 5,3% - з Гомеля (Республіка Білорусь), 4% - з Мінська (Республіка Білорусь), 3,7% - зі Славутича (Київська область).

Варто відзначити збільшення кількості туристів із Гомеля та Мінська (Республіка Білорусь), а також зі Львова, Харкова, Конотопу (Сумська область) та Броварів (Київська область).

Крім ключових туристичних ринків (Україна, Білорусь, Росія, Польща, Вірменія), у Чернігів приїздили туристи з Азербайджану, Бельгії, Болгарії, Великобританії, Голландії, Ізраїлю, Китаю, Латвії, Лівану, Молдови, Німеччини, США та Франції.


Більшість опитаних туристів вказали "відпочинок та розваги" (48,8%), як характеристику першочергової мети поїздки до Чернігова. Серед популярних відповідей також фігурують «відвідування друзів та родичів» (41,2%), «шопінг» (31,3%) та «відвідування культурних об’єктів та екскурсій» (30,8%).

Щодо демографічних характеристик туристів, то жінки становлять 55,4%, а чоловіки 44,6% від загальної кількості туристів міста.

Як і у попередні періоди найбільше туристів віком 18-25 років (32,5%) та 26-35 років (28,4%). Втім кількість даних категорій туристів щороку зменшується, натомість збільшується кількість туристів віком 36-45 років – 19% (на 2,4 % більше), 46-55 років – 11,2% (на 3,7% більше), 56-65 років – 6,7% (на 2,2% більше), та 2,3% осіб 66 років і старше (на 0,9% більше).
 



Більшість опитаних гостей міста відвідують Чернігів регулярно (54%). Зросла частка респондентів, які вперше відвідали місто (23%), що на 5% та на 7% більше, ніж в 2017 та 2016 роках відповідно. Найбільшою є частка туристів, які приїжджають до Чернігова друге (77%).

Варто зазначити, що за даними анкетування майже всі туристи виявили бажання (до речі, як і у попередні періоди) відвідати Чернігів знову (96,5%). 96% - будуть рекомендувати своїм друзям відвідати це місто.

Охайність та чистота, відреставровані сквери, а також гостинність містян - це те, що приємно вражає туристів у Чернігові.



Найпоширенішими варіантами проведення дозвілля у Чернігові залишаються самостійні екскурсії по місту (60,8%), а також відвідування кафе та ресторанів (52,3%).

Результати дослідження дають зрозуміти, що саме у туристичній галузі міста необхідно вдосконалити чи впровадити, від чого відмовитися. Тож всі дані будуть використані у практичній роботі зі стратегічного та тактичного планування розвитку туристичної галузі.


Прес-служба Чернігівської міської ради

]]>
Чернігів – у лідерах за успішністю електронних петицій http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/65327 Такі дані оприлюднила Система електронного голосування "Єдність" на своїй сторінці у суспільній мережі facebook. Публикации article Tue, 14 Aug 2018 14:16:29 +0300 За даними організації, у Чернігові, Сумах та Чернівцях звернення найчастіше набирали необхідну кількість голосів та розглядалися радами.

«Електронні петиції – один із найефективніших інструментів е-врядування. Завдяки сучасним технологіям жителі можуть впливати на порядок денний ради, ініціювати розгляд тих чи інших питань. Пряма демократія в дії.

У лідерах за успішністю електронних петицій жителів Чернігів (236), Суми (177), Чернівці (173) і Луцьк (135). Саме в цих містах звернення найчастіше набирали необхідну кількість голосів та розглядалися радами», – ідеться у дописі.

]]>
Валерій Куліч: У багатьох питаннях область стала лідером і прикладом для інших регіонів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/65045 Пропонуємо стислий узагальнений перелік зробленого ізперспективами впливу на загальну соціально-економічну ситуацію в області у наступні роки. Публикации article Wed, 01 Aug 2018 12:04:42 +0300 Точки зростання в області за підсумками 3 років

Чернігівщина стабільно демонструє один з найкращих в Україні темпів реформи децентралізації – створені 37 самодостатніх громад, які отримали достатньо коштів для розвитку. Тим самим закладено підвалини для подальшого відновлення та розвитку сіл та селищ.
Підприємствам області вдалося переорієнтуватись на ринки ЄС, Азії та Африки. Зокрема, частка країн ЄС в експорті досягла 36%. Таким чином подолано критичну залежність бізнесу від Росії.
Область є прикладом позитивних змін у питаннях оборонної роботи: започатковано реформу системи призову на військову службу, створено власну бригаду територіальної оброни, відновлено центр оперативного командування «Північ», багато підприємств області почали працювати на оборонний комплекс.
У Чернігівську область нарешті повірив бізнес. Підтвердження цьому – один з найвищих показників в Україні щодо притоку іноземних інвестицій.
Нарешті почалися перетворення у медицині: за 3 роки в ремонт та придбання нового обладнання лікарень вкладено більш як півмільярда гривень – таких коштів медицина не бачила за останні десятиліття. Це фундамент для того, щоб Чернігівщина вибралась із демографічної кризи, що почалась ще у 70-і роки минулого століття.


Конкретизація досягнень у різних сферах життєдіяльності



Децентралізація


Наразі в області функціонує 37 ОТГ, чекають призначення перших виборів ще три громади, у трьох ОТГ триває процес приєднання суміжних сільських рад.
Згідно рейтингових даних Мінрегіонуупродовж трьох останніх років Чернігівська область стабільно посідає місця у першій п’ятірці регіонів щодо темпів проведення реформи децентралізації.
Чернігівщина – одна з шести областей, де перспективний план формування ОТГ покриває 100% території регіону, наразі очікується його затвердження Урядом.
У результаті реформи громади отримали зростання власних доходів:у 2016-2017 роках ОТГ додатково отримали 116,2 мільйона гривень державної субвенції на розвиток інфраструктури, за рахунок яких реалізовані 134 інфраструктурні проекти.
Цьогоріч за кошти субвенції (143,3 мільйона гривень) планується реалізувати 177 проектів.
Це прямо впливає на якість життя у громадах. І це вже відчули самі жителі цих громад.


Економія коштів платників податків


У 2015 році, коли реформа державних закупівель тільки розпочиналась, за розпорядженнямголови облдержадміністрації Валерія Кулічарайдержадміністрації, структурні підрозділи ОДА та їх підвідомчі установи перейшли до використання Prozorro при здійсненні допорогових закупівель.Усього ж завдяки використанню системи за 3 роки сумарно зекономлено майже 45 мільйонів гривень (12% від запланованої суми торгів).
Економія бюджетних коштів також забезпечена завдяки скороченню на 27% державного апарату як на обласному, так і на районних рівнях.Наразі в ОДА, структурних підрозділах, РДА працює 1861 державний службовець. Це на 681 особу менше, ніж у 2015 році.


Охорона здоров’я

В області реалізованонайбільший проект у системі охорони здоров’я за останні часи: в окремому новозбудованому корпусі онкодиспансеру запрацював лінійний прискорювач. Завдяки цьому кілька тисяч жителів Чернігівщинибезпосередньо в областібезкоштовно отримуватимуть сучасне лікування на рівні світових стандартів.
Також останнім часом відбулися реконструкції практично всіх лікарень та медичних установ обласного, районного та міського рівнів, придбано нове обладнання. Ці зміни вже відчутні для людей.
Серед останнього – нещодавно запрацювала єдина оперативно-диспетчерська служба області. Тепер усі виклики 103 зав’язуються на єдину службу. Вперше на рівні області координується діяльність швидких допомог задля вчасного і оперативного реагування на виклики.
Загалом за рахунок різних джерел фінансування на покращання матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я області у 2016-2018 роках спрямовано 535 мільйонів гривень. Це і нове обладнання, і комп’ютерна техніка, і автотранспорт, і ремонтні та будівельні роботи.


Безпека громадян


Спільно з Нацполіцією та за фінансової підтримки з бюджету запущено систему «Мережа безпеки»– першу в Україні загальнообласну систему відеоспостереження, яка вже дала відчутні результати щодо встановлення осіб та транспортних засобів, причетних до протиправної діяльності.
Чернігівщина – лідер серед областей по організації територіальної оброни. Сюди приїздять вчитись із інших регіонів. Так, цього року пройшли навчання для резервістів «Північна фортеця-2018». До них долучились військовозобов’язані державні службовці, які працюють у структурних підрозділах й апараті ОДА, всі голови РДА.


Економіка


Упродовж трьох останніх років область має рекордні врожаї зернових культур. Так, у 2015 році в області зібрали 3,5 мільйона тонн зерна, у 2016 році – 3,7 мільйона, у 2017 році – 4 мільйони тонн.
Чернігівщинапозиціонуєсебе як регіон, що поєднує промисловий хай-тек і розвинутий аграрний сектор. Адже кожне десяте підприємство із більше ніж 250-ти – інноваційно-активне. А в сільське господарство спрямовується майже половина всіх капіталовкладень.
За останні три роки обласна влада спільно з представниками великого та малого бізнесу, регіональною Торгово-промисловою палатою, Агенцією регіонального розвитку (до речі, створеною у 2017 році) працювали на посилення інвестиційної привабливості області, переорієнтування на товарообіг з країнами ЄС.
Започатковані щорічні економічні форуми з цікавим порядком денним: Форум інвестицій та експорту Чернігівщини, регіональний Форум «Інвестиції & Децентралізація» – вони вже дають конкретні результати у вигляді інвестицій та підписаних меморандумів про наміри.
В області значно зросли обсяги залучення іноземних інвестицій. За останні два роки в економіку надійшло понад 340 мільйонів доларів США прямих іноземних інвестицій (їх загальний обсяг склав 430 мільйонів доларів США). За темпом зростання інвестицій у 2017 році Чернігівщина зайняла 1 місце в Україні.
В область почали заходити великі корпорації. Зокрема, у липні цього року підписано тристоронню угоду між Чернігівською ОДА, КП «Надра Чернігівщини» та АТ «Укргазвидобування».
Є позитивні тенденції й залучення капітальних інвестицій. Красномовний результат 2017 року – 6 місце в Україні за темпом росту (інвестовано в економіку області 7,4 мільярда гривень — зростання на 34,8%). А за три місяці 2018-го вже вкладено 1,7 мільярда гривень, що у 2 рази більше, ніж за відповідний період минулого року – 2 показник по країні.
За 3 роки в області реалізовано понад 80 інвестиційних проектів, завдяки чому створено більш ніж 850 робочих місць. До того ж, це реальні податки до місцевих бюджетів.
Нарешті досягнуто позитивного сальдо експорту +180,2 мільйона доларів США. У 2017 році за зростанням експорту (+44,4%) область мала другий в Україні показник. Не втрачаються позиції і цьогоріч – експорт за 5 місяців зріс на 38,5%.
Зовнішній товарообіг відбувається із 130 країнами-партнерами. У 2017 році він сягнув понад 1 мільярд доларів США.
Чернігівська ОДА спільно з торгово-промисловою палатою допомагали підприємствам області переорієнтуватись на експорт товарів та послуг з російського ринку – до країн ЄС, Азії, Африки. У результаті – частка експорту до країн ЄС зросла з 33,1% у 2015 році до 36,4% за 5 місяців 2018 року.
Показники співпраці з Китаєм – понад 5 мільйонів доларів США прямих іноземних інвестицій, з Латвією – 3 мільйони доларів США, з Польщею – понад 18 мільйонів доларів США, до того ж участь у Проекті «Підвищення конкурентоспроможності українських регіонів та розвиток українсько-польської економічної співпраці», що реалізується Міністерством розвитку Польщі.
За останні 3 роки «нове дихання» отримали підприємства, які працюють на оборонну сферу, – а це нові замовлення, нові робочі місця.
Область вийшла на нормальний рівень спілкування з бізнесом. А приклади відкриття заводів, проведення економічних форумів в області переконали інвесторів: якщо вони хочуть працювати на Чернігівщині– їм допоможуть в ОДА.
Для зменшення споживання газу, а значить і для зменшення енергозалежності області, за останні 3 роки перевели на інші види палива 72 об’єкти. Таким чином за рік тепер економиться до 6 мільйонів кубічних метрів газу.
Частка котелень на альтернативних видах палива за останні 3 роки фактично подвоїлась – з 5,3% у 2015 році до 11% у 2017-му.
У 2018 році тривають або заплановані роботи ще на 46 об’єктах, що дозволить довести щорічну економію до 9 мільйонів метрів кубічних газу.


Підтримка бійців АТО та їхніх родин


Упродовж останніх 3 років у Чернігівській області здійснюється широкомасштабна підтримка громадських організацій воїнів АТО, членів їхніх сімей, родин загиблих. Надається повне сприяння у реалізації їх соціальних та гуманітарних ініціатив.
У 2016 році за підтримки ОДАвперше в Україні відбулася акція «Єдина родина України», започаткована рядом громадських організацій (у першу чергу, «Єдиний волонтерський центр», «Єдина родина Чернігівщини») з метою вшанування пам’яті полеглих героїв. Акція зібрала понад 400 членів сімей загиблих воїнів АТО з усіх областей України і стала щорічним проектом, який відтепер реалізується і в інших областях.


Декомунізація

У 2015-2016 роках в області завершили те, що мало бути зроблено ще 28 років тому – повне позбавлення тоталітарної спадщини, або декомунізація.
Знесено 88 пам’ятників, перейменовано 2623 вулиці. Цей процес координувався з ОДА. При цьому керівництво області нікого не «ламало» – натомість переконувало громади, що їм варто позбутись комуністичного минулого.
У результаті –розпорядженням голови ОДА довелось перейменувати лише 86 об’єктів (3%) – там, де місцеві ради не прийняли відповідних рішень.


Рейтинги

За останні 3 роки вдалося переламати ситуацію, коли область по багатьох позиціях займала місця в кінці рейтингових списків.
Тепер маємо наступні показники:
-    Чернігівщина у 2016-2018 роках стабільно займала 3-5 місце щодо реалізації реформи децентралізації.
-    У 2017 році за темпом зростання прямих іноземних інвестицій – 1 місце в Україні.
-    За три місяці 2018 року – 2 місце в Україні за темпом росту капітальних інвестицій.
-    За результатами моніторингу відкритих даних ProZorro за підсумками 9 місяців 2017 року Чернігівська ОДА посіла 4 місце у рейтингу найбільш привабливих і відкритих для малого і середнього бізнесу обласних державних адміністрацій України.
-    За підсумками 2017 року Чернігівщина була у п’ятірці лідерів з використання субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ (99,43%), 2 місце — по використанню коштів ДФРР (99,3%).

– Головне – з областю стали рахуватись. Посадовці, посли іноземних країн, представники потужних корпорацій масово відвідують Чернігівщину, налагоджують співпрацю, отримують порозуміння та сприяння з боку керівництва області, – зауважив голова ОДА Валерій Куліч, підсумовуючи свою роботу в якості очільника області.


Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

 

]]>
На Чернігівщині зменшився показник використання наркотичного знеболюючого http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/65006 До такого висновку дійшли в Інституті аналітики та адвокації. Аналітичний центр дослідив тенденцію використання опіоїдних анальгетиків у Чернігівській області. Публикации article Tue, 31 Jul 2018 08:07:28 +0300 З 2015 року рівень використання морфіну у лікарнях зменшився.
   
Опіоїдні анальгетики – це препарати, які використовують у лікарнях для знеболення після операцій, поліпшення якості життя смертельно хворим пацієнтам та інших медичних цілей.

- Найчастіше це трамадол, кодеїн, тримеперидин, фентаніл і морфін, який у світі вважають золотим стандартом знеболення. – пояснює аналітик ІАА Олександр Ткаченко – Ми виявили, що упродовж 2012-2016 років українські лікарні використали найбільше опіоїдних анальгетиків у 2015 році, а найменше у 2016 році (за виключенням фентанілу).
   
Спеціалісти зазначають, що розвиток сфери обігу наркотичних лікарських засобів має стратегічне значення для всієї сфери охорони здоров'я.

У 2015 році за використанням морфіну у лікарнях лідирувала Волинська область, а найменше анальгетика застосовували на Рівненщині. Чернігівська область із показником 80,47 грам/100 тис. населення була на 3 місці по Україні.
Упродовж наступного 2016 року середньоукраїнське значення використання морфіну зменшилося майже вдвічі, а лідером стала Хмельниччина. Використання на Чернігівщині також зменшилось, але у загальноукраїнському рейтингурегіон залишився на 3 місці.

У результаті дослідження експерти розробили пропозиції для поліпшення системи обігу.

Довідково: Матеріал створений ГО «Інститут аналітики та адвокації» у рамках проекту «Формування моделей звітності та обробки даних у сфері обігу наркотичних анальгетиків», який реалізується ГО «Інститут аналітики та адвокації».



Прес-служба ГО "Інститут аналітики та адвокації"

]]>
Чернігів у 10 найкомфортніших міст для життя в Україні http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/64242 Журнал "Фокус" склав рейтинг українських міст із найкомфортнішими умовами для життя. Публикации article Mon, 25 Jun 2018 11:19:18 +0300 Лідером рейтингу став Харків – у міста 67,1 балів зі 100. На другому місці опинилась Вінниця – 61,5 бала. Першу трійку замикає Київ – у столиці 55,9 балів.

ТОП-10 найкомфортніших міст в Україні:
Харків – 67,1
Вінниця – 61,5
Київ – 55,9
Львів – 55,8
Одеса – 52,5
Дніпро – 51,7
Чернігів – 50,9
Луцьк – 48,9
Житомир – 48,5
Хмельницький – 48,1

Згідно із рейтингом, найбільш екологічно чистим містом України визнано Луцьк, найбільш безпечним – Івано-Франківськ, а найвища інвестиційна привабливість у Полтави.

Якість життя в містах оцінювали за сімома критеріями: економічне становище, можливості для освіти та роботи, якість муніципальних послуг, перспективи для ведення бізнесу, рівень злочинності, транспортна інфраструктура та екологія.

Редакція журналу оцінювала 22 обласних центри в Україні, за винятком Донецька, Луганська та Криму. Максимум місто могло набрати 100 балів.

]]>
Чернігівська молодь у системі сучасних суспільних координат http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/63969 Громадська організація "Асоціація регіональних ЗМІ" презентує результати соціологічного дослідження "Чернігівська молодь у системі сучасних суспільних координат". Публикации article Thu, 14 Jun 2018 11:12:11 +0300 Дослідження проведене 14 – 20 квітня 2018 р. громадською організацією „Асоціація регіональних засобів масової інформації” на замовлення Департаменту сім'ї, молоді та спорту Чернігівської обласної державної адміністрації.

Методом персонального інтерв’ю опитано 300 респондентів у 14 районах Чернігівської області (36 населених пунктів):
    обласний центр (м. Чернігів);
    2 міста обласного підпорядкування (Ніжин, Прилуки);
    11 міст і смт (Ріпки, Городня, Сновськ, Мена, Сосниця, Корюківка, Носівка, Козелець, Бобровиця, Ічня, Куликівка);
    22 села (Монастирище, Велика Дорога, Вертіївка, Товкачівка, Прогрес, Чемер, Кіпті, Мрин, Кобижча, Жуківка, Дрімайлівка, Волосківці, Гвоздиківка, Великий Щимель, Сахутовка, Смичин, Вербичі, Голубичі, Загребелля, Трисвятська Слобода, Київка, Количівка).

У досліджені використана дворівнева стратифікована вибірка з рівним розміщенням і квотою за статтю і віком на останньому етапі відбору.

Статистична помилка вибірки з рівнем довіри 95 % для показників наближених до:
    50 % не перевищує 5,7 %;
    40 і 60 % не перевищує 5,5 %;
    30 і 70 % не перевищує 5,2 %;
    20 і 80 % не перевищує 4,5 %;
    10 і 90 % не перевищує 3,6 %.

]]>
Місцеві депутати забувають звітувати перед громадянами http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/63646 Кожен з місцевих депутатів на передвиборчих кампаніях обіцяв, що буде виконувати та поважати закони України та зробить багато хороших справ на благо громади. Натомість про своїх опонентів відгукувались, що ті нічого не будуть робити. Публикации article Fri, 01 Jun 2018 07:44:38 +0300 Проте, коли депутати приступають до обов’язків, то стає майже неможливо проконтролювати, які обіцянки виконуються, а які ні.

Відповідно до Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” ч.1 ст.16 ”депутат місцевої ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов’язаний звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об’єднаннями громадян.

Рада визначає орієнтовані строки проведення звітів депутатів місцевої ради перед виборцями”. Місцеві ради навіть визначають конкретні строки для звітування, а депутати самі їх погоджують.

Проте відразу після голосування часто забувають про те, що перед виборцями треба звітувати. Хоча в ч.3 ст.16 ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад” говориться, що “звіт депутата місцевої ради може бути проведено в будь-який час на вимогу зборів виборців за місцем проживання, трудової діяльності або навчання, а також органів самоорганізації населення” .

Крім того згідно з  ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад” ч.2 ст.16 “звіт депутата місцевої ради повинен містити відомості про його діяльність у раді та в її органах, до яких його обрано, а також про його роботу у виборчому окрузі, про прийняті радою та її органами рішення, про хід їх виконання, про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень ради, її органів, а також доручень виборців свого виборчого округу”. Не зважаючи на це часто на сайті ради навіть не вказуються контакти депутатів, а також місце та час прийому громадян.

Практично кожна рада закріпила в регламенті, що “депутат зобов’язаний завчасно подати до виконавчого апарату ради звіт в електронній або письмовій формі для його розміщення на офіційному веб-сайті ради, а також провести звітну зустріч із виборцями в визначені строки”.

Фактичні дані показують, що за 2017 рік лише частина відповідальних депутатів відзвітувалась перед виборцями та надала звіти в електронній або письмовій формі:
● Чернігівська обласна рада: 9 з 64 депутатів;
● Чернігівська міська рада: 6 депутатів та 2 фракції з 42 депутатів;
● Ніжинська міська рада: 19 з 36 депутатів;
● Н.Сіверська міська рада: 0 з 26 депутатів.

Відповідальний депутат, який займається в раді вирішенням реальних проблем, не повинен ховатися. В спілкуванні з людьми він отримуватиме зворотній зв'язок щодо правильності виконання роботи та інших нагальних питань, які можуть виникати. Саме в тому, щоб не відриватись від людей та потреб міста, а працювати в партнерстві з громадою, і є справжня роль місцевого депутата.


Коаліція “Прозорі Ради”

]]>
Чернігівщина - одна з лідерів реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/63506 За оцінкою виконання регіональних Програм сприяння розвитку громадянського суспільства Чернігівська область посіла 5 місце. Публикации article Sat, 26 May 2018 10:08:10 +0300 Під час наради-семінару «Механізми ефективної реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні», яка відбулася 25 травня у м. Києві, ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» презентувала результати відповідного дослідження.

Захід відбувся за участі представників Кабінету Міністрів та Адміністрації Президента України, представників обласних державних адміністрацій, облрад, експертів, членів Координаційних рад сприяння розвитку громадянського суспільства з Київської, Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Черкаської та Чернігівської областей і міста Києва.

Керівник проекту Андрій Крупник представив інформацію про хід реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в регіонах України. Аналіз було проведено Асоціацією спільно з регіональними експертами всеукраїнської коаліції. У Чернігівській області партнером Асоціації у здійсненні громадського супроводу Національної стратегії є ГО Центр «Доброчин» на чолі з Наталією Дрозд, яка є регіональним експертом у даному проекті.

За результатами дослідження Чернігівщина загалом – одна з лідерів реалізації Національної стратегії. Зокрема, за оцінкою виконання регіональних Програм сприяння розвитку громадянського суспільства Чернігівська область посіла 5 місце (79%). Відзначена активність Координаційної ради при Чернігівській ОДА (5 засідань за рік). Також оцінена наповненість офіційного сайту – 6 місце з 76 балами розділили Кіровоградська та Чернігівська облдержадміністрації.

Також на заході були представлені результати опитування представників влади та громадськості щодо факторів, що стримують і що стимулюють процеси розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні.

Учасники заходу обговорили, як налагодити ефективну роботу регіональних Коордрад, підрозділів ОДА по комунікаціях, удосконалити нормативно-методичне забезпечення розвитку громадянського суспільства, та представили пропозиції щодо реалізації стратегії.

Громадський супровід реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні здійснюється у рамках проекту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізовується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

]]>
На Чернігівщині збільшилась забезпеченість ліками від туберкульозу http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/62839 До такого висновку дійшли спеціалісти Інституту аналітики та адвокації. Вони проаналізували скільки замовляли медичних препаратів та встановили фактичну забезпеченість пацієнтів у 2014-2016 роках. Публикации article Sat, 28 Apr 2018 09:20:24 +0300 Упродовж 2012–2016 років в Україні діяла державна цільова програма протидії захворюванню на туберкульоз. Фінансували заходи за кошти Державного бюджету та коштів Глобального фонду.

- За результатами дослідження до 2016 року забезпеченість ліками у регіоні збільшилася до 75%. – розповідає аналітик ІАА Поліна Колганова. Але зрозуміти скільки хворих насправді отримували медичну допомогу ми не змогли, оскільки профільна установа Чернігівської областінадала інформацію лише про їх чисельність.

Також в Інституті аналітики та адвокації  дослідили епідеміологічну ситуацію регіону. За час дослідження кількість хворих у Чернігівській області зросла, на відміну від більшості інших регіонів України, де вона зменшується. У 2016 році на диспансерному обліку перебувало 865  осіб.

(Інфографіка: Статистичні показники захворюваності та лікування хворих на туберкульоз у Чернігівській області).

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, туберкульоз є однією з десяти найпоширеніших причини смерті в світі. А у 2014 році Україна вперше ввійшла до п'яти країн світу з найвищим рівнем захворюваності на стійкий до лікування туберкульоз.
Подробиці дослідження за посиланням.

Довідка: Дослідження здійснене ГО «Інститут аналітики та адвокації» за підтримки БО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД».
 

]]>
Знищення корупції на Чернігівщині триває http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/62174 Корумпованість чернігівської влади найнижча в Україні. Саме такий результат показало соціологічне дослідження, проведене серед 24 міст України соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення IRI (Міжнародного республіканського інституту). Публикации article Sat, 31 Mar 2018 08:56:20 +0300 Результати цього дослідження розміщено на сайті Чернігівської міської ради.

Безумовно, найкращий в Україні показник зовсім не свідчить про те, що Чернігів –  місто, вільне від корупції.

Проте, все одно приємно. А нам, експертам, учасникам, волонтерам, прихильникам і друзям Антикорупційної спілки «СОВІСТЬ», особливо приємно. Адже саме в квітні 2014 року «СОВІСТЬ» розпочала свою діяльність в Чернігові.

Коли ми обирали регіон, в якому будемо знищувати корупцію, нас вразило те, що з більше 600 громадських об’єднань, зареєстрованих на Чернігівщині, лише 2 мали антикорупційне спрямування: одне в Ніжині, друге – в Вертіївці.

Всі 4 роки, що минули, «СОВІСТЬ» напружено працювала:
1. В Чернігівській області і місті Чернігові проведено 13 громадських експертиз діяльності органів виконавчої влади, серед яких:  Чернігівська обласна державна адміністрація, Департамент соціального захисту ОДА, Департамент культури ОДА. Розроблено і спрямовано органам влади 6  Аналітичних довідок.

Завдяки ініціативі, настійливому тиску і методичній роботі в Чернігівській області оптимізована мережа комунальних закладів, припинена діяльність хронічно збиткових підприємств.

«СОВІСТЬ» розробила для Чернігівської обласної влади найкращий в Україні бюджетний регламент, низку методичних рекомендацій з організації проведення прозорих і публічних процедур.

Виконано 4 антикорупційні експертизи нормативно-правових актів.
Розроблено 4 проекти законів України.

Нами створена пересувна виставка творів образотворчого мистецтва на тему: «Знищення корупції. Часи і  країни».

Завдяки  втручанню «СОВІСТІ» прозоро і ефективно відбулись закупівлі тролейбусів для Чернігівського тролейбусного Управління і катафалка для Спецкомбінату.

Ефективною виявилась практика проведення соціально-виховних акцій в трудових колективах державних контролюючих органів, що працюють в зонах підвищеного корупційного ризику: Державна інспекції з питань праці, Державна архітектурно-будівельна інспекція, різні підрозділи поліції, Державна екологічна інспекція та інші.

Ці акції проводились за участю одного з найкращих акторів Чернігівщини в формі театралізованої лекції-вистави на тему: «Корупція – психо-онкологічне захворювання влади» і не тільки дуже сподобались публіці, а і виявили високу ефективність.

Завдяки цьому в Чернігівській області досягнуто найвищого в Україні рівня доброзичливого відношення контролюючих органів до доброчесних роботодавців; склався сприятливий інвестиційний клімат; виріс і зміцнився авторитет АГС «СОВІСТЬ»; розширилось коло друзів, інсайдерів, експертів і спонсорів.

І ось об’єктивно  оцінений результат: Чернігівська влада – найменш корумпована влада в Україні.

Чи було це зробити легко?  Ні. Спочатку «СОВІСТЬ» намагались не помічати, потім ігнорувати, спробували тиснути з рівня Заступника губернатора,  Заступника  міністра( 4-6 разів Президента АГС «СОВІСТЬ» допитували правоохоронці: хто, чому, на яких підставах, з якою метою діє «СОВІСТЬ»).

Проте ми встояли, не злякались і не зламались, насамперед, завдяки тій довірі і підтримці, яку нам надають чернігівці.

Ми ніколи не ставили собі завдання спіймати і запроторити в буцегарню корупціонера.

Так корупцію не знищити ніколи.

Наша мета – не дати посадовцю скоїти корупційне правопорушення, не дати йому приводу сісти у в’язницю. Ми створюємо такі умови, за яких людина не може або не хоче займатись корупцією.
І прогресивні представники влади вже оцінили перспективність нашого підходу.

До АГС «СОВІСТЬ» звернулась з проханням провести громадську експертизу власної діяльності Чернігівська районна рада, а Міністерство енергетики та вугільної промисловості України включило Президента АГС «СОВІСТЬ»  до складу комісії, яка розробляє Міністерству антикорупційну програму на 2018 рік.

Проте, корупція на Чернігівщині ще є. Найбільш огидна – в охороні здоров’я, в Чернігівській обласній станції переливання крові, в Управлінні будівництва і ЖКГ Чернігівської міської ради, в сфері закупівель.

Тому «СОВІСТЬ» не заспокоюється. Ми і надалі будемо напружено працювати, бо наш девіз: «Лише сумління мало мати, ще й «СОВІСТЬ» має мордувати».


Президент АГС «СОВІСТЬ» Демиденко В.Ю.

]]>
Чернігів за прозорістю діяльності міської влади - на 8 місці серед 50 найбільших міст України http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/61927 В оновленому рейтингу прозорості, який складається Міжнародним центром політичних досліджень, Чернігів підвищив свій показник на 9,8% і зайняв 8 місце серед 50 найбільших за кількістю населення міст України. Публикации article Wed, 21 Mar 2018 13:23:54 +0200 Загальний показник Чернігова в цьому рейтингу – 65,8% від максимально можливого результату.

За даними, які викладені в загальний доступ щодо цього дослідження, поняття «прозорість міста» в ньому є сумою оцінок за рядом критеріїв, врахованих пропорційно. Критеріями є інформаційна політика; розпорядження майном територіальної громади; землекористування та будівельна політика; державні закупівлі; складання бюджету; адміністративні, комунальні та соціальні послуги; професійна етика та конфлікт інтересів;  кадрова політика; участь громадян.

Найвищі бали Чернігів має в інформаційній політиці (73,3% від максимально можливого показника), у прозорості проведення закупівель за бюджетні кошти (83,3% від максимуму), в прозорості складання бюджету (78,6%) і в прозорості надання адміністративних, комунальних та соціальних послуг (73,3%).

Випереджають Чернігів у цьому рейтингу в 2017 році Суми, Львів, Вінниця, Бахмут (колишній Артемівськ), Маріуполь, Бердянськ і Луцьк. Місто суми лідирує другий рік поспіль. Серед тих, хто у списку позаду нашого міста – зокрема, Київ (16 місце), Дніпро (17 місце), Полтава (26 місце), Харків (40 місце).

Вчора у Києві відбулася презентація цього оновленого рейтингу «Прозорість 50-ти найбільших міст України» та нагородження його переможців.

Рейтинг проводиться Міжнародним центром політичних досліджень (МЦПД, Україна) спільно з Інститутом економічних і соціальних реформ у Словаччині (INEKO) та за фінансової підтримки Посольства США в Україні в рамках проекту «Прозорі, фінансово здорові і конкурентоспроможні органи місцевого самоврядування в Україні».


Прес-служба Чернігівської міської ради

]]>
Оцінка власного здоров’я. ДОСЛІДЖЕННЯ http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/61807 Результати опитування свідчать, що у 2017 р. оцінили стан свого здоров’я як «добрий» 38% населення Черніг ним» 16%. В Україні таких осіб 49%, 41% та 10% відповідно. Публикации article Sat, 17 Mar 2018 09:20:42 +0200 На Чернігівщині 81% респондентів повідомили, що хворіли протягом року. Більшість хворих зверталися за допомогою в поліклініку (77%), а 21%  – до сімейного лікаря в поліклініці. Майже половина (46%) жителів області мають хронічні захворювання або проблеми зі здоров’ям.

Найбільш поширеними серед них були: гіпертонія, про наявність якої повідомила майже кожна друга особа, серцеві захворювання – кожна четверта, артроз та артрит – кожна сьома.

Серед регіонів найкраще оцінили свій стан здоров’я жителі Львівської, Тернопільської, Чернівецької та Івано-Франківської областей (66–61%). Найбільше громадян з «поганим» самопочуттям у Сумській, Чернігівській, Черкаській та Луганській областях (17–14%).

У країнах ЄС найбільша частка населення (82–73%) із «добрим» здоров’ям проживає в Ірландії, на Кіпрі, у Нідерландах, Швеції, Греції та Бельґії. Найбільш незадоволені станом свого здоров’я в Хорватії, Литві, Портуґалії, Латвії, Естонії та Польщі (19–14%).


Головне управління статистики у Чернігівській області

]]>
Фінансова спроможність ОТГ Чернігівщини, - аналіз від експертів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/61618 Виявити слабкі місця та виробити необхідні управлінські рішення для їх усунення – саме на це спрямована оцінка фінансової спроможності 366 об’єднаних територіальних громад, які в минулому році перебували на прямих міжбюджетних відносинах з Державним бюджетом. Публикации article Wed, 07 Mar 2018 12:52:14 +0200 Про це сказала Яніна Казюк, координатор з фінансової децентралізації Центрального офісу реформ при Мінрегіоні.

Минулого тижня «Децентралізація» знайомила з Оцінкою фінансової спроможності 366 ОТГ у 2017 році.

Для зручності використання цієї інформації, за словами Яніни Казюк, експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та проекту SKL International) протягом короткого часу проаналізують громади кожної області окремо.

«З огляду на чималу об’ємність інформації, ми вирішили надати такий аналіз по громадам кожної області зокрема. Адже аналіз здійснюємо не задля аналізу, а для того, щоб кожна громада могла чітко побачити себе з боку, зробити потрібні висновки і працювати над виправленням ситуації там, де це необхідно. Такий аналіз ми будемо оприлюднювати на порталі «Децентралізація», - пояснила експерт.

Портал публікує аналіз фінансової спроможності громад Чернігівської  області.

Експерти відзначили ріст надходжень власних доходів об’єднаних громад цього регіону на одного мешканця. Такий показник по 16-ти ОТГ області збільшився на 1863,2 грн та склав 3286,2 грн (у тому числі: по 11-ти ОТГ, утворених у 2016 році цей показник зріс у 3,2 рази та становить 3029,3 грн, а по 5-ти ОТГ, утворених у 2015 році – на 21,7% і становить 4551,7 грн).

ОТГ Чернігівщини у 2017 році змогли спрямувати кошти на проведення капітальних видатків в сумі 196995,9 тис. грн, в розрахунку на 1 жителя становить 1380,5 гривень.

Найбільша штатна чисельність працівників місцевої ради затверджена Сновською ОТГ – 144 особи, найменша – Остерською ОТГ – 14 осіб (станом на 01.07.2017). Виходячи з розрахунку чисельності населення громад та чисельності службовців, можна зазначити, що найбільше навантаження на 1 службовця з надання послуг у Остерській ОТГ – 552 особи; найменше – у Макіївській ОТГ – 71 особа.

За підсумками 2017 року найбільша питома вага видатків на утримання службовців у фінансовому ресурсі ОТГ (без урахування трансфертів) припадає на бюджет Макіївської ОТГ – 41 %, найменша – на бюджет Гончарівської ОТГ –9 %.

Деталі  оцінки фінансової спроможності 16 ОТГ Чернігівської області.



Матеріали розроблено та підготовлено на підставі даних Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Державної статистичної служби України, обласних державних адміністрацій, експертами Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та проекту SKL International):

    Яніною Казюк, координатором з фінансової децентралізації
    Віктором Венцелем, експертом з фінансового моніторингу
    Світланою Демиденко, експертом з фінансового моніторингу
    Ігорем Герасимчуком, експертом з фінансового моніторингу

]]>
Головні виклики Президента України: про що Порошенко говорив на прес-конференції http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/61571 Президент України Петро Порошенко 28 лютого дав велику прес-конференцію "Виклики-2018". Головні висловлювання Глави держави. Публикации article Mon, 05 Mar 2018 14:40:52 +0200 - Про євроатлантичну інтеграцію та стандарти НАТО
"У моїй команді ми зараз обговорюємо пропозицію "заякорити" у Конституції європейську та євроатлантичну інтеграцію. Ці ідеї користуються широкою підтримкою в суспільстві… Поправки до Основного закону могли би стати страховкою від будь-яких несподіванок та імперативом для всіх політичних сил на роки вперед."
"Навіть під час війни ми маємо прийняти призначення цивільного міністра оборони, розділити позиції головнокомандувача і начальника Генштабу, зробити низку великих реформ, щоб перевести країну на стандарти НАТО й імплементувати норми, які я зазначив у стратегічному оборонному бюлетені."

- Про темпи зростання
"Все одно не полишає відчуття, що зробили не все, що могли…Очевидно, щотемпи є категорично неприйнятними і недостатніми, щоб забезпечувати символічне, але відчутне зростання зарплат…"
"Від багатьох реформ більшість українців, на жаль, не відчувають позитивного ефекту, божиття українців значно не покращилося. Рівень життя, особливо підкошений війною та економічною агресією, країни тільки-но починає відновлюватися, ітемпи надто повільні, і мене як президента не влаштовують. Але про те, що зміни помітили, те, що зміни визнали та оцінили в світі,свідчить багато фактів…"

- Про подорож на Мальдіви
"Хочу твердо наголосити, щокордон я перетинав за своїм прізвищем,по своєму паспорту з відповідною реєстрацією у прикордонників… Сплачував я і (за) літак, і готель зі свого банківського рахунку в українському банку…"
"На це не було витрачено жодної копійки із держбюджету, кошти всі були задекларовані, з них були сплачені всі податки."
- Про своє балотування на виборах та життя після виборів
"Я точно 100% братиму участь у президентських виборах як виборець… Я наголошую, що після виборів я точно житиму в Україні в будь-якій якості."
"Я не програв у своєму житті ще жодної виборчої програми."
"Я точно не збираюсь брати участь у парламентських виборах."

- Про дострокові вибори

"Парламент все приймає. Які ще можуть бути розмови з цього приводу. Я наголошую, що жодних цих розмов я не веду. Якщо парламент замість того, щоб займатися законами, буде займатися виборами, - вони до цього призведуть."
"Безумовно, я буду робити все можливе, щоб забезпечити ефективну координацію діяльності президента, уряду, парламентської коаліції і парламенту. Коли будуть інші умови – будемо тоді це обговорювати."

- Про передачу кораблів з Криму

"Ми точно готові прийняти кораблі з Криму… Ми готові прийняти кораблі із Криму тільки разом із Кримом. Впевнений, що це є одностайна позиція й української влади, й українського суспільства."

- Про Збройні сили України
"Наші ЗС слід укріпити настільки, щоб вони були не лише обороноздатними,але й спроможними звільнити окуповані території. Це наше безумовне право, і воно має бути забезпеченим достатнім військовим потенціалом."

- Про миротворців та ситуацію на Донбасі

"Миротворці – важлива складова відновлення суверенітету, територіальної цілісності і незалежності нашої держави."
"Питання миротворців дуже складне… Ми не маємо абсолютно безпекового компоненту для реалізації будь-яких процесів на Сході."
"Я буду робити все, щоб якнайшвидше запровадити миротворців, бо на сьогодні це єдиний варіант, яким можна зупинити вбивство українців і відновити український суверенітет на окупованому Донбасі."

- Про середній клас
"Ми повинні зробити цей та інші кроки, щоб на ноги знову підвівся середній клас, по якому найсильніше вдарили всі випробування останніх років. І на відміну від найзаможнішого прошарку цей середній клас не мав жирових запасів, які б дозволили пережити важкі часи. І на відміну від найбідніших його обійшли субсидіями. От і виходить, що середина просіла найбільше."
"Саме середній клас є гарантом демократичного характеру політичної системи, саме він є тією скелею, об яку розбиваються каламутні хвилі популізму."

- Про поставки озброєння

"На жаль, я не можу повідомити про деталі переговорів, алеперша поставка цього озброєння має відбутися вже через кілька тижнів."
"Ми говоримо про цілу низку поставок, починаючи з антиснайперських комплексів… Ми також говоримо про засоби електронної боротьби, протиповітряної оборони та багато інших видів озброєння."

- Про кримськотатарську автономію
"Я не бачив пропозицій робочої групи, вони мають бути затверджені Конституційною комісією. Я негайно після нашої зустрічі звернуся до Конституційної комісії для того, щоб вона провела публічне обговорення пропозицій робочої групи. Іяк тільки буде знайдений остаточний варіант, як я і обіцяв, питання щодо національної, національно-культурної автономії, внесення змін до Конституції мною буде ініційовано перед ВРУ."

- Про відносини з Польщею
"Наші відносини розвиваються дуже динамічно."
"Повірте мені, ми не потребуємо, щоб нам хтось казав, яких українських героїв ми повинні шанувати, а яких ні.Ми самі розберемося. Так само, як ми нікому не радимо, кого Польща має шанувати, а кого ні. Це недобре."

- Про зміну виборчого законодавства

"Я буду точно займатися змінами до виборчого законодавства, наголошую на цьому."
" Я впевненийу тому, щоми маємо різко підвищити відповідальністьза скупку голосів, і буду просити парламент це зробити – підвищити прозорість виборчого процесу, підвищити відповідальність за фальсифікацію виборів на дільницях."

]]>
Соціологічне дослідження показало, що 63% чернігівців бачать у місті зміни на краще http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/60927 Відбулася презентація результатів соціологічного дослідження громадської та експертної думки щодо діяльності органів місцевого самоврядування та їх співпраці з громадськістю. Публикации article Thu, 08 Feb 2018 10:13:59 +0200 Громадську думку жителів українських міст, сіл та селищ вивчали у рамках проекту «Партисипативна демократія та обґрунтовані рішення на місцевому рівні в Україні», що впроваджується Асоціацією міст України спільно з Норвезькою асоціацією місцевих та регіональних влад, Норвезьким інститутом міських і регіональних досліджень, Університетським коледжем прикладних наук Осло і Акерсгуса.

У презентації її результатів в Чернігові взяли участь координатор проекту в Норвезькій асоціації місцевих і регіональних влад Крістіан Ларсен, представники АМУ та її регіонального відділення в Чернігівській області, соціологи-практики, заступник Чернігівського міського голови Сергій Фесенко, депутати Чернігівської міської ради, голови районних у місті Чернігові рад та керівники управлінь та відділів Чернігівської міської ради.

Як повідомив на презентації Крістіан Ларсен, дослідження, під час якого вивчалося ставлення громади до діяльності органів місцевого самоврядування, проводилося у три етапи. Спочатку - опитування населення (віком 18 років і старше) 32 пілотних міст проекту методом поквартирного face-to-face інтерв’ю. Потім проводили експертне опитування депутатів місцевих рад із 22 міст, сіл та селищ—учасників проекту.  Саме в Чернігові було опитано 100 респондентів та 10 депутатів. А останнім етапом було всеукраїнське опитування методом телефонного інтерв’ю. Таке соціологічне дослідження  в Чернігові проводитися в друге, перший раз було проведено в 2014 році.

Проведені соціологічні дослідження базуються на методології, яка в Норвегії вже досить давно застосовуються для вивчення громадської думки, аби постійно покращувати роботу органів влади.

Крістіан Ларсен:
- Ви мабуть думаєте, що в Норвегії все прекрасно, чудово і досконало? Насправді це не так. Дуже часто люди не задоволені чимось, у тому числі і роботою місцевих органів влади. Але останнім важко змінитися та виправити проблеми, якщо вони не знають, якою саме є ситуація. Якщо єдиним орієнтиром є вибори, які відбуваються раз на чотири роки. Тому досить давно в Норвегії проводяться ось такі соціологічні дослідження і їх результати вважаються дуже важливими як для політиків, так і для органів влади.  Так за останній виборчий період у 55 місцевих органах з 400 було проведено такі дослідження. Перш за все для них такі соціологічні опитування є відправною точкою для подальшого розвитку та посилення роботи органів влади та їх стосунків з громадськістю. 

Жителі Чернігова оцінюють роботу органів місцевого самоврядування свого міста досить високо: а саме, 58% опитаних чернігівців вважають, що з 2014 року робота органів місцевого самоврядування стала кращою, і ще 5% - що набагато кращою. Сумарно це 63% і цей показник набагато вищий, ніж в інших містах України, що брали участь у дослідженні. Середній показник по Україні в цьому питанні – 39%:

Дослідження підтвердило, що як у Чернігові, так і по Україні оцінка депутатами місцевий рад набагато оптимістичніша та їх обізнаність набагато вища, ніж у мешканців міста загалом. Так, наприклад, 60% опитаних депутатів у Чернігові вважають, що громадяни мають можливість впливати на процеси прийняття рішень на місцевому рівні. У той же час більшість серед опитаних не–депутатів мають протилежну думку. Така ж різниця - в усіх досліджених містах України:

На думку соціологів, це свідчить про необхідність посилити інформування жителів, зокрема, нашого міста про способи, якими вони можуть долучатися до прийняття рішень на місцевому рівні, спільно з депутатами працювати над їх розробкою і впливати на них.

Також за результатами опитування рівень довіри респондентів до місцевих і центральних органів влади є доволі низьким. При цьому рівень довіри до органів місцевого самоврядування вищий, ніж до центральної влади. За результатами дослідження рівень довіри до Чернігівського міського голови в порівнянні з 2014 роком зріс з 2,4 до 2,9 балів. Оцінювання проводилося за максимальною шкалою 5 балів.

 

 

 

 

 



Прес-служба Чернігівської міської ради

]]>
Чи зможе бібліотека приносити користь об’єднаній територіальній громаді? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/60852 Так, якщо вона стає цікавою, буде відкритою для модернізації та стане одним з суспільно корисних центрів життя громади. І цьому процесу не стануть на заваді. Публикации article Mon, 05 Feb 2018 15:58:23 +0200
Чого боятися бібліотекам?

Яким представляють звичайного сільського бібліотекаря? Зазвичай, ті, кому задають це питання, вказують, що вже немолода жінка, яка, хоча і в курсі всіх подій, але її важко знайти на місті. Принаймні так вважає Сергій Гарус, голова Іванівський територіальної громади. І в певній мірі він є правий. Коли постає питання розвитку громади, створення робочих місць для молоді і позитивного фінансового балансу, такий «баласт» тримати не будуть. В цьому випадку виправляти ситуацію будуть вже нові кадри. І, як вважає голова громади, справляються з цим доволі гарно.

З іншого боку, в період жорсткої економії коштів постає питання ефективності використання коштів та майна. Будівлі бібліотек можуть стати «ласим шматком». Або навіть інструментом політичної боротьби, як це трапилось в Мені.

Наприкінці січня цього року у чернігівській пресі з’явилась інформація, що "у Мені чиновники ОТГ хочуть виселити районну бібліотеку".

Повідомлялося, що міська рада Менської ОТГ хоче забрати просторе приміщення Менської районної бібліотеки для розміщення там чиновників.  Замість пошуку компромісного рішення, керівництво бібліотеки та деякі політичні сили намагалися розпалити конфлікт та завести його в глухий кут.

Менський міський голова Геннадій Примаков у відповідь повідомив, що бібліотеку ніхто не утискає. Адже у бюджеті на 2018 рік на фінансування та утримання КЗ «Менська централізована бібліотечна система» передбачено більше трьох мільйонів гривень. Щодо пошуку приміщення для виконкому, голова ОТГ підтвердив, що для розміщення працівників міської ради потрібне більше приміщення. Адже на сьогоднішній день кількість працівників громади у зв’язку з розширенням повноважень та зростанням послуг, які надаються жителям громади, збільшилася.

За словами секретаря міської ради Юрія Стальниченка, на розгляд сесії було винесено лише питання про ініціювання передачі приміщення, а не про «виселення районної бібліотеки» чи її знищення. Але і воно не було прийнято політичними опонентами.

«Можливо виконком громади поширив передчасне рішення. Але замість того, щоб під час засідання сесії запропонувати створити робочу групу та розглянути пропозиції з пошуку приміщення для міської ради, політикани та популісти почали поширювати інформацію про виселення бібліотеки», – коментує Геннадій Примаков.

Менський «бібліотечний конфлікт» показав, що питання для бібліотек знайти власне місце у сучасних умовах децентралізації дуже гостре.


Позиція керівництва територіальних громад і бібліотек

Якщо ознайомитися з профільними інформаційними ресурсами на цю тему, то окреслюються два напрямки.

Перший, і складається враження, що його підтримують профільні державні бюрократичні структури, заморозити існуючу ситуацію. Щоб було чим керувати.

Вони роблять наголос на тому, що відповідно до Закону «Про добровільне об’єднання громадян», якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання. Тому важливим при реорганізації бібліотек та формуванні нової мережі є дотримання соціальних стандартів, дотримання прав населення на отримання бібліотечних соціальних послуг, а також дотримання соціальних і трудових прав працівників.

Цікаво, що за незмінність ситуації виступає насамперед керівництво різноманітних бібліотечних систем, яка хоче будь-яким чином зберегти свій вплив на ситуацію і зарплати керівництва. Так, наприклад, в тих територіальних громадах, які об’єдналися в межах цілих районів бюрократичні структури різноманітних галузей майже не змінилося.

Другий напрямок, і його підтримують більшість керівників громад, базується на тому, що всі рішення в об’єднаних територіальних громадах мають базуватися на основах економічної доцільності та соціального ефекту.

Вони погоджуються з тим, що бібліотеки повинні бути складовою частиною громади, як центр задоволення потреб громадян у публічній інформації, як інформаційний посередник між владою та громадою, як центр формування інформаційних мотивів для громади, як соціокультурний центр і т.д.


Шляхи для співпраці та компромісів

Сьогодні, коли активно впроваджується реформа децентралізації, увага переважно зосереджується на процесі об’єднання територіальних громад, реорганізації в освітній та медичній сферах, сфері надання адміністративних послуг тощо. Поряд з цим менш висвітленими залишаються чимало питань, які стосуються роботи інших галузей, зокрема і бібліотечної справи.

Багато хто з голів територіальних громад вважає за доцільне об’єднати роботу всіх закладів культури, звести разом, наприклад будинки культури та бібліотеки, оптимізувати чисельність працівників, надати нові функції (зокрема, відповідати за випуск місцевих інформаційних ресурсів – газет, радіо).

Не секрет, що працівники культури, особливо у сільський місцевості, доволі консервативні. Багато хто з них бажає лише “досидіти” до пенсії. Їм вже важко адаптуватися до нового місця бібліотек й ролі сільських книгозбірень в  соціально-культурному житті громади. Вони вже давно зупинилися у боротьбі за читача.

Але реформа децентралізації незворотна. І замість перепон, потрібно шукати шляхи для співпраці та компромісів.

Найбільш гострими питаннями, які потребують першочергового вирішення, фахівці називають процедуру передачі бібліотек громадам, систему фінансування закладів, джерела наповнення бібліотечних фондів, методичне забезпечення працівників. Оскільки відповідні законодавчі акти, які мають це врегульовувати, на сьогодні майже відсутні, стоїть питання про якнайшвидше їх прийняття.


Досвід Литви у реформуванні бібліотек – деякі українські побоювання вже подолані

З іншого боку і велосипед не потрібно заново вигадувати. На пострадянському просторі вже є приклади вирішення цього питання. Наприклад у Литва.

Директор Вільнюської публічної бібліотеки Петрас Зірлус, зустрічаючись з українськими колегами розповів, що бібліотечні філіали в його країні фінансуються за рахунок місцевого  бюджету.

Для наповнення книжкового фонду держава виділяє три млн. євро (більше ста млрд. грн). Ці  кошти Міністерство культури розподіляє по районах залежно від кількості населення.

Муніципалітети, які мають більші фінансові ресурси, виділяють свої бібліотекам додаткові  кошти на закупівлю книг.

Підвищення кваліфікації працівників бібліотек  здійснюється, переважно, за рахунок проектних  коштів – держава грошей на це не виділяє.

Для колегіального вирішення тих чи інших питань  бібліотеки активно створюють різні асоціації. Є асоціації, які об’єднують публічні, муніципальні,  наукові бібліотеки тощо. Це дозволяє  обмінюватися досвідом, проводити спільні заходи,  готувати та реалізовувати спільні проекти.


На сьогодні одне з головних завдань місцевих бібліотек в Україні - налагодження тісної співпраці з місцевою владою та окреслення власного місця в суспільно-культурному житті нових територіальних громад. І чим раніше, тим всім буде краще.
Коли на початку серпня 2017 року у Чернігові та Михайло-Коцюбинській об’єднаній територіальній громаді був організований захід для бібліотекарів Чернігівщини, багато хто з них зрозумів, що потрібно вже сьогодні робити бібліотеку конкурентоспроможною, такою, аби замість ліквідації вона стала центром культурного життя громади.



Паперний Юрій


Матеріал підготовлено у рамках Медіашколі децентралізації для регіональних журналістів у рамках програми U-LEAD з Європою. 

]]>
Найбільш прогнозованим буде другий тур президентської кампанії на Чернігівщині http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/60673 І це може стати найбільшою проблемою для штабів Петра Порошенка на Чернігівщині. Публикации article Mon, 29 Jan 2018 13:25:22 +0200 Наприкінці цього року президентська кампанія розгорнеться офіційно. Але, тим, хто буде працювати на результат, потрібно розпочинати ефективну діяльність вже сьогодні.

Найголовнішими питаннями на місцях стануть насамперед кадрові питання. Як показує досвід виборчих кампаній – це від трьох тисяч активно працюючих напередодні виборів, правильно скерованих та спеціально навчених насамперед агітаторів, відібраних заздалегідь членів виборчих комісій та насамперед логістів-штабістів різного рівня.

Хто раніше почне відбір та фінансування – для того кращим буде вибір. Навіть на таких локальних виборах, як до об’єднаних територіальних громад спостерігався певний дефіцит кадрів, а тому вигравав той, хто пропонував більше або був переконливішим.

Ще одним фактором, який буде сприяти дефіциту кваліфікованих кадрів під час президентської кампанії – це зацікавленість діючих народних обранців, які обрані по мажоритарним округам в активній реанімації власних передвиборчих мереж. Насамперед – для перевірки їх спроможності напередодні парламентської кампанії. І не факт, що, наприклад, діючі провладні депутати не будуть «класти яйця в одну корзину».

З опозицією на Чернігівщині ще більш цікаво.

Насамперед хто є реально опозицією діючої влади?

Право та ліворадикальні політичні сили майже не працюють у передвиборчий період та і не мають потужного фінансового, людського та медійного ресурсу в Чернігівській області. А те, чого не існує - важко реанімувати. Більшість обласних осередків цих політичних партій будуть реально «на побігеньках» у головних політичних гравців. Навіть охопити всі райони у своїх мобілізаційній роботі вони на сьогодні не спроможні. А активність у соцмережах багато виборців не додасть.

Найбільш цікава ситуація з «Нашим краєм» та Аграрною партією.
Перший, скоріше за все, буде вимушений співпрацювати з пропрезидентськими силами. Але більшість активістів, реально працюючи за гроші на Петра Порошенка, насправді на сьогодні не готові за нього проголосувати. Особливо у першому турі. А реальний прояв передвиборчої роботи буде, в першу чергу, в медійних ресурсах Валерія Давиденко та його особистій роботі з електоратом, а не партактивом.
З «Аграрною партією» навпаки. Якщо на першому турі вони підтримають власного кандидата (якщо він буде брати участь у президентських перегонах), то на другому турі більшість, так званих «агробаронів», будуть визначатися індивідуально з ким вони. І тут Київ навряд чи зможе активно дотиснути для досягнення потрібних результатів.


Як показали спочатку вибори керівництва чернігівської облради, а потім виборчі кампанії в ОТГ, системною опозицією діючої влади на Чернігівщині насправді виступає політичний альянс «Батьківщини», Радикальної партії Олега Ляшка та Опозиційного блоку.

Хоча їх лідери Валерій Дубіль, Олег Авер’янов та  Анатолій Мирошниченко і приховують в два останніх роки власні тісні стосунки, але і говорити про їх відокремлену політичну діяльність в регіоні доволі важко.
Так, лідер обласної «Батьківщини» у ході останніх місцевих виборчих кампаній неодноразово звинувачував радикалів у підкупі виборців, чомусь вважаючи їх представниками влади, але аналіз роботи дільничних комісій і агітаційної діяльності показує, що вони всі власні дії певним чином «синхронізують». Якщо десь спочатку і «перекривали кисень» один одному, то наприкінці вже чітко ділили ОТГ: хто і де реально домінує.

Склалася цікава ситуація. Результат другого туру президентської кампанії в Чернігівській області вже, більше ніж за рік до виборів, практично вже зрозумілий. Проти представників діючого Президента України Петра Порошенка будуть працювати насамперед представники об’єднаної економічними інтересами опозиції РПЛ, Опозиційного блоку та «Батьківщини» під реальним керівництвом Валерія Дубіля, як головного в цьому політичному угрупованні. Саме він має найбільший в регіоні людський, фінансовий та медійний ресурс серед опозиціонерів.

Як буде працювати влада? Побачимо.


Паперний Юрій

]]>
Скільки ОТГ Чернігівщини заробили коштів для кожного зі своїх мешканців? - аналіз від експертів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/60625 Експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні проаналізували дані, скільки кожна з об’єднаних територіальних громад (ОТГ) у 2017 році заробила коштів з розрахунку на одного мешканця. Публикации article Sat, 27 Jan 2018 10:47:22 +0200 У 2017 році 366 ОТГ, які були утворені протягом 2015 та 2016 років, функціонували вже як окремі суб’єкти міжбюджетних відносин. Результати діяльності громад в нових умовах, які забезпечила децентралізація, прокоментувала Яніна Казюк, координатор з фінансової децентралізації Центрального офісу реформ при Мінрегіоні.
За її словами, за підсумками 2017 року 159 ОТГ, у яких було проведено перші вибори у 2015 році, отримали 4,4 млрд грн власних надходжень. Із розрахунку надходжень на 1 мешканця, середній показник по цих громадах склав 3170 грн, що в 4,6 рази більше, ніж він був у 2015 році. П’ять громад Чернігівщини, які об’єдналися у 2015 році, демонструють гарні показники збільшення надходжень на одного жителя.

У Деснянській громаді у 2017 році на 1 мешканця 5207 грн., що в 17,3 рази більше, ніж у 2015 році. Інші – Вертіївська, Кіптівська, Парафіївська та Макіївська – також демонструють зростання надходжень на 1 мешканця – в середньому цей показник становить 3939 грн., що в 3,5 рази більше, ніж у 2015 році.

Щодо 207-ми громад, які об’єдналися у 2016 році, то власні надходження до їхніх бюджетів за 2017 рік склали 4,9 млрд. грн., що у розрахунку на 1-го мешканця становить 2844,3 грн. і є в 2,9 рази більшим від аналогічного показника за 2016 рік.

Громади Чернігівщини, які пройшли процес об’єднання у 2016 році не пасуть задніх у збільшенні надходжень на одного мешканця.

Лідером у зростанні надходжень на 1 мешканця у 2017 році стала Гончарівська громада – 6643 грн., що в 17 разів більше, ніж у 2016 році.

У решти громад в середньому надходження на 1 людину дорівнювали 993,3 грн. у 2016 році, а у 2017 збільшилися до 2852,2 грн. або в 2,9 разів.

Фінансовий експерт Яніна Казюк наголосила, що загальні результати виконання місцевих бюджетів ОТГ свідчать про позитивні тенденції у наповненні їх дохідної частини. «Такі результати вдалося досягти розширенням бази оподаткування за рахунок податку на доходи фізичних осіб, а також підвищенням якісного рівня адміністрування платежів до своїх бюджетів за рахунок застосування мотиваційних механізмів, забезпечених децентралізацією. І відповідно, громади тепер можуть заробити значно більше власних коштів, ніж вони мали до того, як об’єдналися», – прокоментувала експерт.
 


 

]]>
Рейтинг діяльності голів ОДА за 2017. Чернігівський - 14 http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/60502 Ооцінка діяльності губернаторів складається з двох компонентів: показників соціально-економічного розвитку регіону і результатів опитування експертів. Публикации article Mon, 22 Jan 2018 15:23:54 +0200 Як повідомив гендиректор Комітету виборців України Олексій Кошель, Харківщина зберігає лідируючі позиції з часу проведення першого дослідження за підсумками 2016 року.

Також в першій групі голови Тернопільської (Степан Барна), Вінницької (Валерій Коровій), Донецької (Павло Жебрівський), Львівської (Олег Синютка), Київської (Олександр Горган), Дніпропетровської (Валентин Резніченко) і Миколаївської (Олексій Савченко) обласних державних адміністрацій

“Тернопільська та Вінницька області поліпшили свої позиції, дещо погіршили – Кіровоградская і Закарпатська”, – зазначив Кошель.

За даними КВУ, середні результати продемонстрували Запорізька, Закарпатська, Житомирська, Сумська, Кіровоградська, Чернігівська, Луганська і Івано-Франківська області

Найнижчі результати показали Одеська, Херсонська, Полтавська, Хмельницька, Рівненська, Черкаська, Чернівецька та Волинська області.

Ооцінка діяльності губернаторів складається з двох компонентів: показників соціально-економічного розвитку регіону і результатів опитування експертів. Згідно з результатами аналізу діяльності ОДА, було сформовано три групи: з високим, середнім і низьким результатами


http://www.cvu.org.ua/nodes/view/type:news/slug:doslidzhennia-kvu-diialnist-holiv-oda-v-2017-rotsi

]]>
Пільгові перевезення у Чернігові: ефективність механізму компенсацій http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/60348 Неодноразово чернігівцямза минулий рік доводилось скаржитись на те, що водії міських автобусів, усупереч вимогам закону, не хочуть брати пасажирів пільгових категорій. Публикации article Tue, 16 Jan 2018 13:57:55 +0200 Певно, багато хто з вас також стикався з явно незаконними діями цих перевізників. Наприклад, коли водій, помітивши на зупинці громадського транспорту пільговика, навмисно не зупиняється на зупинці. Або ж просто безпідставно відмовляє пасажиру пільгової категорії у безкоштовному проїзді. Окрім цього, існує проблема й з боку пасажирів – зловживання своїмиправами та відсутність розуміння цінності даної можливості.

З метою створення ефективного механізму пільгових перевезень для всіх сторін експерти національного рівня разом з представниками Громадської організації «Агенція міських ініціатив»за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» проведуть дослідження в сфері даного питання та напрацюють конкретні механізми рішення.


Ситуація з пільговиками

У Чернігові станом на 2017 рік понад 85 тис. осіб мають пільги на проїзд в громадському транспорті. Фактично їх перевезення на автобусних маршрутах в межах міста у цьому році здійснювались коштом міста. До 2016 року компенсація відповідно до Бюджетного кодексу України здійснювалась за рахунок субвенції з державного бюджету.
Сам механізм компенсації за пільгові перевезення не є ефективним, оскільки вінніяк не мотивує перевізників дотримуватись умов роботи. А водій, в свою чергу, теж зацікавлений у тому, щоб не взяти пільговика. Окрім цього, в такій схемі завжди присутня корупційна складова, котра заважає всім сторонам добросовісно виконувати свої обов’язки.

 
Автотранспорт

Яквже зазначалось, починаючи з 2016 року державна компенсація не відбувається за перевезення пасажирів пільгових категорій. І цим питанням почало займатись місто. Компенсація з міста відбувається за фактичною кількістю перевезених пільговиків. Дану інформацію надають перевізники. Звісно, що вона буде досить орієнтовною, адже точної цифри перевезених пільговиків не знає, певно, ніхто з приватних перевізників.
Наприклад, в 2016 році потреба в компенсації автотранспорту складало 30, 556 млн грн(10 їздок * кількість пільговиків). В 2017 році ця сума різко зменшилась – 13,140 млн. грн. Хоча компенсували в 2016 році тільки в сумі 2, 971 млн. грнза пільгові перевезення, а в 2017 році – 5,200 млн. грн. На 2018 рік заплановано на компенсацію пільгових перевезень 6,682 млн. грн, хоча перевізники зазначили потребу в 2 рази більше (в сумі 14,075 млн. грн). Тобто в порівнянні з 2016 роком розмір компенсації зросла більше, ніж в 2 рази.


Електротранспорт

Якщо говорити про електротранспорт, то компенсаційна сума з міського бюджету зросла в 3,5 рази: 2016 році було витрачено 22 млн. грн, в 2017 році – 49,350 млн. грн, на 2018 рік заплановано 74,025 млн. грн. 
Дивлячись на таку тенденцію, то з кожним роком витрати з міського бюджету на компенсацію пільгових перевезень будуть продовжувати рости. І можливо вже через кілька років діяти по тій же схемі компенсації місту буде дуже важко.Навіть не зважаючи на те, що кількість пільговиків навіть почала зменшуватись (2016 рік – 74 754 осіб, 2017 рік – 88 569 осіб, 2018 рік – 85 222 осіб).

 
Які є рішення?

В деяких випадках ситуацію намагались вирішити за допомогою соціальних талонів для пільговиків. В закладах соціального захисту пільговик отримує талони, передає їх водію і отримує безкоштовний проїзд. Далі по цим талонам здійснюється компенсація за фактичну кількість перевезених пільговиків. Це, звісно, більш складний процес. Набагато простіше вирішиться дане питання за допомогою системи електронного квитка. В будь-якому випадку, варіанти рішення є. Головне – створити дієві умови для монетизації пільг в громадському транспорті. Даний механізм дисциплінує пасажира з одного боку і привчає до відповідальності перевізника, з іншого боку.

Наразі ми працюємо над пропозиціями, рекомендаціями та механізмами, котрі можуть вирішити ситуацію з пільговими перевезеннями в рамках реалізації проекту «Громадський транспорт: ефективність використання бюджетних коштів», котрі будуть запропоновані міській владі. Проект реалізовується Громадською організацією «Агенція міських ініціатив» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».


Прес-служба ГО «Агенція міських ініціатив»

]]>
Ремонт та експлуатаційне утримання штучних споруд на автодорогах загального користування Чернігівщини у 2017 році http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/60092 Штучні споруди – важливий елемент дорожньої інфраструктури, і разом з тим, є місцями концентрації ДТП. Тому ремонту та утриманню мостів та шляхопроводів приділяється значна увага. Публикации article Tue, 02 Jan 2018 08:24:05 +0200 Мережа автодоріг загального користування Чернігівської області налічує 502 мости та шляхопроводи, 5024 водопропускні труби. 397 штучних споруд потребують проведення  капітального ремонту та реконструкції.

У зв’язку з обмеженнями у виділенні коштів на проведення реконструкції, капітального або поточного середнього ремонту мостів, Служба автомобільних доріг у Чернігівській області з метою збереження штучних споруд та недопущення розвитку дефектів на них, залучає кошти експлуатаційного утримання на проведення аварійних робіт.

Цього року були проведені ремонтні роботи на 70 штучних спорудах: з них 64 – на дорогах загальнодержавного значення, 6 – місцевого.

У 2017 р. за рахунок експлуатаційного утримання виконувались наступні роботи на штучних спорудах та автомобільних дорогах загального користування Чернігівської області:
- заміна деформаційних швів, відновлення захисних шарів покриття з влаштуванням тонкошарового асфальтобетонного покриття, захисних шарів по типу «мультимак»;
- ліквідація ямковості на покритті штучних споруд та підходах;
- фарбування та ремонт металевого та залізобетонного бар’єрного огородження на штучних спорудах та підходах;
- фарбування та ремонт тросового огородження на штучних спорудах та підходах;
- фарбування перильного металевого та залізобетонного огородження на штучних спорудах;
- ремонт тротуарів;
- ряд інших сезонних експлуатаційних робіт (очищення покриття від льоду та снігу, нанесеного ґрунту, закриття та відкриття отворів труб перед та після зимового періоду, очищення отворів труб та мостів, очищення русла від рослинності та інші).
 
Серед виконаних робіт на автомобільних шляхах міжнародного значення, зокрема, на трасі М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, - на 9-му кілометрі на шляхопроводі здійснено ремонт покриття на мосту та підходів, пофарбовано  перильне та бар’єрне огородження. Також на Південному під’їзді проведені ремонтні робити на мості через суходіл (км 0+198) – ремонт тротуарів, установка перильного та ремонт бар’єрного огородження, а також на мості через річку Десна (км 12+298) – ремонт покриття на мосту та на підходах, фарбування перильного огородження, ремонт тротуарів та бордюрів.
 
На 136-му кілометрі здійснено бетонування укосів мосту через річку Десна.
 
На 131-му кілометрі на шляхопроводі виконано влаштування водоскидних лотків.
 
На 213-му кілометрі на мосту через струмок здійснено ремонт покриття та підходів, пофарбовано перильне та бар’єрне огородження.
 
Усього на трасі М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі проведені ремонтні роботи 12 об’єктів.

Серед виконаних робіт на автомобільній дорозі міжнародного значення М-02 Кіпті – Глухів – Бачівськ: на 16-му км – міст через канал, на 42-му – міст через р.Смолянка, на 52-му та 107-му – шляхопроводи через залізницю, на 127- міст через р.Сейм. Загалом проведені ремонтні роботи на дев'яти об'єктах.
 
Серед проведених робіт на автомобільних шляхах національного значення, Н-07 Київ-Суми-Юнакіївка – ремонт  5 об’єктів, Н-27 Чернігів-Мена-Сосниця-Грем’яч – 2.
Зокрема, на дорозі Н-07 Київ – Суми – Юнаківка - на 133-му кілометрі на шляхопроводі здійснено ремонт покриття на мосту та підходах, а також фарбування перильного та бар’єрного огородження.
 
На автошляхах регіонального значення проведені ремонтні роботи на семи об’єктах. Зокрема, на дорозі Р-67 Чернігів – Ніжин – Прилуки – Пирятин, на 33-му км на мосту через канал здійснено ремонт покриття та підходів, фарбування перильного та бар’єрного огородження.
 
На дорогах територіального значення Чернігівської області проведені ремонтні роботи на трьох десятках об’єктів. Серед виконаного на автошляхах територіального значення, на дорозі Т-25-06 Чернігів – Любеч – Славутич на 10-му км здійснено ремонт покриття мосту та підходи, встановлено металеве бар’єрне огородження.
 
На автомобільній дорозі Т-25-18 КПП «Хрінівка» – Сновськ – Березна на 64-му кілометрі здійснено ремонт покриття на мосту та підходах, фарбування перильного та бар’єрного огородження.
 
На автомобільній дорозі Т-25-26 Ніжин – Бобровиця – Нова Басань на 11-му км проведено ремонт штучної споруди. Технологія - влаштування монолітної бетонної плити.
 
А також виконано ремонт підходів до мосту.
 
На дорогах місцевого значення ремонті роботи проведені на шести об’єктах. Серед виконаних робіт -  на автошляху С-250826 Короп-Лиса Гора (км 0+653) у Коропі над озером Карпівка здійснено ремонт настилу дерев’яного наплавного мосту довжиною 24 метри.

]]>
Рейтинг соціально-економічного розвитку регіонів за січень-вересень: показники Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/59787 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України здійснило оцінку результативності реалізації державної регіональної політики за 9 місяців цього року. Публикации article Mon, 18 Dec 2017 16:06:37 +0200 Враховано 25 показників, що характеризують ситуацію за 6 напрямами в різних сферах соціально-економічного розвитку регіонів.

Чернігівська область займає 2 місце за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» — результат покращено на 2 позиції у порівнянні з першим півріччям.

Позитивні тенденції:

— зростання на 78,3% до початку року обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку області (1 місце); показник по Україні –– на 5,9%;

— збільшення індексу капітальних інвестицій на 35,9% (5 місце), по Україні — на 20,7 %;

— обсяг прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу населення наростаючим підсумком з початку інвестування — 417,5 долара США (9 місце), по Україні — 934,5 долара США.



За іншими п’ятьма напрямами область займає місця в середині другої десятки рейтингу.

Так, у сфері «Економічна ефективність» — 16 позиція (перше півріччя цього року — 17 місце).

Зріс індекс обсягу сільськогосподарського виробництва: 105,2% (7 місце), по Україні — 99,3 %.

Обсяг виробництва продукції сільського господарства у розрахунку на одну особу сільського населення (у постійних цінах) — 17992 гривні (8 місце), загальноукраїнський показник — 13872 гривні.



За напрямом «Фінансова самодостатність» область посіла 18 місце.

Зокрема, доходи місцевих бюджетів (без трансфертів) зросли на 40,6% (10-11 місця), в середньому по Україні цей показник збільшився на 35,4%.

Обсяг доходів місцевих бюджетів, що припадає на одного мешканця області, склав 3,1 тисячі гривень — 14 місце серед регіонів.



За напрямом «Ефективність ринку праці» Чернігівщина на 16 місці.

9 місце — за показником «Сума заборгованості з виплати заробітної плати у % до фонду оплати праці» (1,3%), тоді як у середньому по Україні — 4,3%.

За рівнем зайнятості населення у віці 15–70 років — на 11 місці (55,8%), за індексом реальної зарплати — на 15-му (+21,6 %), при цьому по Україні — +18,8 %.

16-18 місця область займає за рівнем безробіття за Методологією Міжнародної організації праці (11,3%).



За напрямом «Розвиток інфраструктури» за 9 місяців 2017 року Чернігівщина піднялась на 3 щаблі, зайнявши 16 місце.

Позитивом є зростання на 49,6%обсягу прийнятого в експлуатацію житла (7-8 місця).



За напрямом «Відновлювана енергетика та енергоефективність» область на 15 позиції.

Частка оснащення багатоквартирних житлових будинків побудинковими приладами обліку теплової енергії зросла до 73,4% (15 місце).

Частка домогосподарств, які уклали кредитні договори в рамках механізмів підтримки заходів з енергоефективності в житловому секторі за рахунок коштів державного бюджету (у тому числі зі співфінансуванням з місцевих бюджетів), становить 1,15% — 5 місце.

За матеріалами Департаменту економічного розвитку
Чернігівської облдержадміністрації

]]>
Чернігівщина - серед лідерів децентралізації http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/59678 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України здійснило черговий Моніторинг процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування. Публикации article Thu, 14 Dec 2017 13:10:25 +0200 Відповідно до його результатів, за динамікою формування об’єднаних територіальних громад Чернігівська область посідає третю сходинку рейтингу. На сьогодні тут утворено 37 ОТГ, у які об’єдналися 297 громад з числа тих, що існували раніше.

Загалом же в Україні протягом 2015 – 2017 років в результаті об’єднання 3118 громад вже сформувалися 665 ОТГ. На їх території проживає 5,7 мільйона жителів — 13,4% загальної кількості населення. У середньому по країні в одній ОТГ проживає понад 8,5 тисячі людей.

У ході моніторингу було проаналізовано також зміни у фінансуванні громад, стан укладення договорів міжмуніципального співробітництва, хід децентралізації у сферах освіти та охорони здоров’я тощо.

]]>
Чернігів – 2017: розвиток та оновлення міста http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/59629 Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко звітуватиме про роботу в 2017 році. Публикации article Tue, 12 Dec 2017 21:09:23 +0200 Чернігів – 2017: розвиток та оновлення міста
   

БЮДЖЕТ МІСТА

За 10 місяців 2017 року загальний обсяг бюджету міста Чернігова за доходами досяг рівня 2,6 млрд грн. Обсяги надходжень аналогічного періоду минулого року збільшено на 796 млн грн або на 44,9 %. Збільшувались як обсяги власних надходжень (у 1,3 рази або на 277,2 млн грн), так і офіційні трансферти (у 1,6 рази або на 518,8 млн грн) з державного та обласного бюджетів.

За 10 місяців 2017 року до загального фонду міського бюджету міста Чернігова мобілізовано 1 079,3 млн грн власних та закріплених надходжень. Слід зазначити, що власні надходження за 10 місяців 2017 року перевищили річні надходження за минулий 2016 рік на 80,2 млн гривень. До кінця року очікується отримати до загального фонду міського бюджету майже 1,3 млрд гривень, що значно перевищить фактичні показники минулого року (на 295,6 млн гривень).

Наповнення міської скарбниці напряму залежить від якісного адміністрування податків та зборів, зокрема, місцевих податків. З цією метою постійно міською радою проводяться заходи:

    щодо контролю за своєчасністю і повнотою сплати податків, погашенням заборгованості із заробітної плати та аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств щодо своєчасної виплати заробітної плати у розмірах, не нижчих встановленого законодавством рівня;
    щодо припинення права користування земельними ділянками у випадку систематичної несплати земельного податку або орендної плати за земельні ділянки м. Чернігова;
    щодо укладання договорів із фактичними землекористувачами та нарахування збитків за періоди фактичного використання земельними ділянками.

Новим напрямком видатків з 2016 року є фінансування професійно-технічних навчальних закладів. На утримання 7-ми ПТНЗ м. Чернігова у 2016 році бюджет міста витратив 56,8 млн грн своїх власних доходів. З 1 вересня 2017 року відбулось об’єднання двох ПТНЗ. У 2017 році ці витрати будуть становити 70 млн гривень. Проте, до цього часу лишається неврегульованим питання щодо власності професійно-технічних навчальних закладів, що уповільнює процес оптимізації мережі вище вказаних закладів. Ці заклади знаходяться у власності держави, а витрати покладено на рівень міста.

Незважаючи на всі труднощі, які виникають під час виконання міського бюджету міста Чернігова, як і в минулому році, так і поточному році забезпечується вчасно виплата заробітної плати, здійснюється оплата комунальних платежів. Немає затримки із виплатою відпускних педагогічним працівникам при виході у відпустку у літній період.

У проекті міського бюджету на 2018 рік обсяг бюджету розвитку складає 480,4 млн грн, чим забезпечений ріст до початкового плану 2017 року у 1,8 рази.

Уточнений план бюджету розвитку міста Чернігова на 2017 рік перевищив 700 млн гривень.

 

ЕКОНОМІКА

Основою розвитку кожної територіальної громади є економіка. Для нашого міста пріоритетом є підтримка малого та середнього бізнесу.

У місті Чернігові розроблена та діє Програма підтримки малого та середнього підприємництва у м. Чернігові на 2017-2020 роки, затверджена рішенням міської ради від 30 листопада 2017 року № 13/VII - 3.

Для стимулювання місцевого бізнесу, в рамках Програми запроваджено компенсаторні механізми:

     ставка земельного податку для земель промисловості, транспорту та будівництва – 1 % від нормативно-грошової оцінки (з у рахуванням  пільги 1/3 на поточний рік);
    граничний розмір пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста для будівель промислового призначення - 0,01%;
    ставка єдиного податку для фізичних осіб-підприємців ІІ групи - 15 %
    відшкодовується до 50,0 тис грн витрат підприємств – експортерів за участь у виставково-ярмаркових заходах за кордоном.

В поточному році було реалізовано наступні заходи:

    бізнес-місія «Бізнес з Польщею: розвиток виробничої кооперації»  підприємців міста до м. Познань;
    соціальна акція «Чернігів, купуй рідне!» (розміщено сіті-лайти, розроблено спеціалізований знак, телепередачі «Вільний мікрофон – Чому я купую рідне», випуск телепередачі «Срібна гривня-історії успіху підприємств Чернігова».

 

 ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

У місті розроблена та діє Програма підвищення енергоефективності в бюджетних установах м. Чернігова на 2017-2027 роки. Бюджет Програми на 2017 рік 53,4 млн грн. Станом на 01.12.2017 у рамках Програми освоєно коштів на суму 30 млн грн, до кінця року планується майже 100% використання бюджету Програми на цей рік.     

Впроваджено наступні енергоощадні заходи:

    замінено 7,2 тис. м2  віконних та дверних конструкцій у 25 бюджетних закладах;
    виконуються роботи з встановлення LED-світильників у 65 навчальних закладах міста;
    проведено заміну 1600 однополюсних вимикачів у навчальних закладах міста та 359 у міській лікарні № 2;
    виконуються роботи з усунення перетоків води в системах холодного та гарячого водозабезпечення семи дошкільних навчальних закладів;
    встановлено лічильники холодної та гарячої води (27 одиниці) у бюджетних закладах міста;
    модернізовано системи опалення в Чернігівській міській лікарні № 2 та пологовому будинку.

За рахунок капітальних видатків міського бюджету у 2017 році завершено реконструкцію покрівель з їх утепленням у 6-ти бюджетних закладах, проведено капітальний ремонт системи опалення у КП «Міський палац культури».

Завершується впровадження енергоефективної реновації ЗНЗ № 11 (виконані роботи з реконструкції покрівлі, системи вентиляції басейну, утеплено фасади, встановлено ІТП) та реалізація проекту з енергоефективної реновації ЗНЗ № 35 (проведено реконструкцію покрівлі, утеплено фасади будівлі та встановлені енергозберігаючі віконні блоки).

В рамках співпраці з НЕФКО укладено  кредитну  та грантову угоду щодо залучення коштів на реалізацію проекту «Підвищення енергоефективності ЗОШ №5 та системи вуличного освітлення м. Чернігова». Вартість проекту майже 19 млн грн (667 тис. євро, з яких 200 тис. євро - грант). Проведено тендерні процедури щодо закупівлі робіт. Укладено договір підряду з проведення енергоефективної реновації ЗОШ №5.

Триває робота щодо залучення коштів Європейського інвестиційного банку на реалізацію проекту «Термомодернізація будівель бюджетних закладів м.Чернігова». Успішно пройшли три етапи відбору та включені до остаточного попереднього переліку проектів, що можуть бути реалізовані у спільному з ЄІБ проекті «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України». Вартість проекту – 8 млн євро.

Економія бюджетних коштів за результатами 9 місяців 2017 року вже складає 2 млн грн.

 

РОЗВИТОК ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

 В місті діють 93 навчальних заклади міста (заклади загальної середньої освіти – 34, вечірні (змінні) школи – 1, навчально-реабілітаційні центри – 2, заклади дошкільної освіти – 53, заклади позашкільної освіти – 3 (Центр туристсько-оздоровчої та виховної роботи з дітьми та молоддю та 2 дитячо-юнацькі спортивні школи). Крім того, з 2017 року фінансуються 6 закладів професійно-технічної освіти в місті.

Загалом на розвиток навчальних закладів міста бюджет територіальної громади виділив:

    у 2015 році – 13,3 млн. грн;
    у 2016 році – 24,3 млн. грн;
    у 2017 році – 95,5 млн. грн, з них на капітальні ремонти – 89,2 млн грн.

Керівникам дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів заборонено ініціювати збір коштів на проведення поточних та капітальних ремонтів в закладах, а також спрямовувати на це кошти отримані в якості благодійної допомоги від батьків вихованців дошкільних навчальних закладів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Таким чином, на покриття благодійних внесків з міського бюджету було виділено 6,25 млн грн.

В поточному році реалізовані такі проекти та заходи:

У жовтні 2016 року було прийнято міську цільову Програму розвитку освіти м. Чернігова «Освіта в житті нашого міста на 2017-2021 роки», на реалізацію якої було виділено фінансування в сумі 953 600 грн:

    відкриття центрів розвитку дитини на базі ДНЗ № 68, 72 (210 000 грн);
    придбання обладнання у медичні кабінети ДНЗ (150 000 грн);
    пожежний інвентар ДНЗ (74 000 грн);
    проведення масових заходів у Центрі ТОВРДМ (55 000 грн);
    зміцнення матеріально-технічної бази ПМПК (100 000 грн);
    виплата стипендій Чернігівської міської ради кращим учням (173 600 грн);
    стимулювання педагогічних працівників, які результативно працюють з обдарованими учнями (10% і 30% до посадового окладу).

На сесії міської ради 17.08.2017 було прийнято рішення про створення комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр № 1» Чернігівської міської ради. Метою створення ІРЦ є забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, у тому числі у закладах професійно-технічної освіти.

З 1 вересня 2017 року у закладах загальної середньої освіти функціонує 24 інклюзивні класи, у яких навчаються 39 дітей з особливими освітніми потребами та 4 інклюзивні групи, де виховувалося 5 дітей з особливими освітніми потребами (у ДНЗ № 32, 37,52).

У 2017 році відкрито 4 шкільні медіатеки сучасного типу за соціальною програмою та за підтримки Благодійного фонду дружини Президента України Марини Порошенко у ліцеї № 15, ЗНЗ № 27, 30 (дві). Загальна вартість – 1 107 754 грн.

З метою заохочення вчителів, які мають високі результати навчальної діяльності та підготували призерів ІV етапу Всеукраїнських олімпіад з базових навчальних предметів, здійснюється доплата в розмірі 30% посадового окладу 25 педагогам та в розмірі 10% - 20 вчителям, які підготували переможців Всеукраїнських олімпіад з базових навчальних предметів, конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України, призерів змагань.

У 2017 році вперше запроваджено виплату стипендій Чернігівської міської ради кращим учням. 47 обдарованих учнів ЗНЗ щомісячно отримують стипендії Чернігівської міської ради у розмірі 500 та 300 грн.

Відповідно до Програми комп’ютеризації закладів та установ освіти міста Чернігова на 2016-2020 роки відбувається поетапне оснащення закладів освіти сучасними засобами інформаційних технологій, підключення закладів до швидкісної мережі Інтернет за новітніми технологіями.

Усього закуплено 147 комп’ютерів . Загальна вартість – 1 655 970 грн.

Закуплено 59 проектори ACER P1186. Вартість – 547 599 грн.

Встановлено 8 лінгафонних кабінетів у школах з поглибленим вивченням іноземних мов.

Оновлено обладнання у кабінетах фізики. Зокрема, лабораторних комплектів «Електрика і магнетизм» (320 шт.), наборів демонстраційних «Електродинаміка» (32 шт., крім 2-х початкових шкіл). Загальна вартість – 2 956 446 грн.

Для дітей з вадами слуху НРЦ №1 закуплено спец. навчально-корекційне обладнання з програмним забезпеченням «Світ звуків» на суму 134 400 грн.

Для НРЦ № 2 придбано спеціальне спортивне обладнання: тренажер, стіл масажний, бігова доріжка, коврики для йоги, комплект для розвитку корекції і опорно-рухового апарату на суму 135 730 грн.

Центру туристсько-оздоровчої та виховної роботи з дітьми та молоддю було виділено 55 000 грн. на забезпечення проведення масових заходів у царині національно-патріотичного виховання та туризму.


РОЗВИТОК МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ

Мережа закладів охорони здоров'я міської ради складається з 4 міських лікарень та пологового будинку, 2 дитячих поліклінік, 2 стоматологічних поліклінік (для дорослих і дітей). Загальна кількість працюючих у галузі складає 4642 особи, з них лікарів 866 осіб, середнього медичного персоналу 1899 осіб.

Проекти і заходи, які реалізовані у поточному році:

За звітний період здійснено придбання діагностичної апаратури (рентгенологічної, лабораторної, ультразвукової та кардіологічної), лікувальної (хірургічної, офтальмологічної, стоматологічної). Були виділені кошти у розмірі 27 666,8 тис. грн.

У місті Чернігові діють 3 міські програми у галузі охорони здоров’я:

    «Програма профілактики і лікування артеріальної гіпертензії, попередження смертності та інвалідності населення внаслідок серцево-судинних захворювань на 2017-2019 роки у місті Чернігові» - профінансовано із місцевого бюджету - 121,85 тис. грн.
    «Цільова соціальна програма протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2016-2018 роки у місті Чернігові» - з міського бюджету профінансовано 122,2 тис. грн.
    Державна цільова програма «Цукровий діабет» - додатково до державної субвенції у сумі 5169,8 тис. грн передбачені кошти з місцевого бюджету у сумі 7850,0 тис. грн, з яких  профінансовано 4750,9 тис. грн.

Завдяки виділеним із  міського бюджету коштам у сумі 733,0 тис. грн на придбання туберкуліну для дітей (2016 – 462,9 тис. грн), зріс показник охоплення дитячого населення туберкулінодіагностикою (680,5 на 1000 дітей, що підлягали обстеженню, проти 674,8 за аналогічний період минулого року, коли проведення обстежень проводилось переважно за кошти батьків).  

Забезпечення медикаментами пільгових категорій громадян для амбулаторного лікування. Відповідно до кошторису на 2017 рік за рахунок коштів міського бюджету передбачено 2448,0 тис. грн (2016 – 2436,0 тис. грн).

Продовжується робота щодо подальшого розвитку первинної медико-санітарної допомоги. У закладах охорони здоров’я міської ради збільшилась до 96 кількість дільниць загальної практики-сімейної медицини.

Особливою увагою охоплені сім’ї загиблих (під наглядом лікарів 56 родин) та сім’ї учасників АТО. У 2016 році рішенням міської ради були виділені кошти у сумі 84 тис. грн для 42 сімей загиблих для вирішення питання забезпечення медикаментами за пільговими рецептами. У міській стоматологічній поліклініці Чернігівської міської ради у поточному році отримано від благодійників кошти у сумі 109,3 тис. грн для зубопротезування учасників АТО, з яких використано на зазначені цілі 101,05 тис. грн для 34 учасників АТО.

 

РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ТА ТУРИЗМУ

Продовжувалась робота щодо модернізації закладів культури, зміцнення їх матеріально-технічної бази.

В оновленому форматі проведено 47 масштабних загальноміських заходів, серед яких найбільш значні: новорічно-різдвяні свята, відкриття туристичного сезону та заходи з відзначення Дня міста, в рамках якого відбулося урочисте відкриття скверу ім. Б. Хмельницького. В рамках зазначених заходів було проведено фестивалі, фестивалі-конкурси, у тому числі концерти за участю зірок української та зарубіжної естради. Серед них варто відзначити:

    фестиваль «ДЕРУН ФЕСТ»,
    мистецький проект «Старовинна музика в стародавньому місті»,
    театральний фестиваль під відкритим небом «Під маскою легенд»,
    акція «Всеукраїнський велодень 2017 у м. Чернігові» (в рамках відзначення Дня Європи), в якій взяли участь понад 2000 учасників;
    фестиваль-конкурс «Чернігів the best» та інші.

Серед нових заходів в рамках культурного обміну між містами України було проведено Дні Одеси в Чернігові та Дні Чернігова в Одесі.

До найбільш значних реалізованих проектів та заходів можна віднести:

    встановлення на Красній площі сучасної відкритої льодової ковзанки зі штучним льодом сезонної експлуатації для масового катання і тренувань, загальною вартістю 3 млн. 901 тис. 550 грн. Попередньо КП «ЦПКіВ» було проведено тендерну закупівлю ковзанки через систему публічних закупівель «ProZorro».
    здійснено розробку дизайн-концепціїМузею історії Чернігова. Провідна ідея – створення музейної експозиції з активним мультимедійним комплексом, який органічно вписується в історичний контекст пам’ятки архітектури – колишньої поштової станції.
    з вересня 2017 року ведуться планові роботи з розроблення проектної документації стосовно будівництва об’єктів «Реконструкція Літнього театру КП «Центральний парк культури та відпочинку» ЧМР в м. Чернігові» та «Реконструкція Атракціонного містечка КП «Центральний парк культури та відпочинку» ЧМР в м. Чернігові».

Проведено маштабні ремонтні роботи в Міському палаці культури, відремонтовано покрівлю філії комунального клубного закладу «Палац культури і художньої творчості для дітей  та юнацтва» та бібліотека-філія №5 (вул. Тичини, 45,47).

В бібліотеках центральної бібліотечної системи, міській школі мистецтв, у Палаці культури художньої творчості дітей, юнацтва та молоді проводяться заходи щодо енергозбереження та модернізації приміщень.

В цілому для закладів культури придбано музінструментів та звукопідсилюючої апаратури на 668,7 тис. грн, серед яких високоякісний кабінетний рояль «YAMAHA» для Чернігівської міської школи мистецтв.

 

СПОРТ, МОЛОДІЖНА ТА СІМЕЙНА ПОЛІТИКА

У м. Чернігові проживає понад 110 тис. молодих людей у віці 14–35 років, що складає третину населення міста та майже третину всієї молоді Чернігівської області. В місті мешкає понад 70 тис. дітей та неповнолітніх віком до 18 років.

Після прийняття Чернігівською міською радою рішення від 27 жовтня 2016 р. 12/VII-10 «Про Програму «Молодь міста Чернігова» на 2017-2020 роки»  вперше було  прийнято Програму з фінансовою основою для її виконання.

Асигнування з міського бюджету на реалізацію соціальних програм та заходів щодо молоді, дітей, сім'ї та жінок з 2016 року збільшилося у 2,5 рази.

Проведено низку міських молодіжних заходів, серед яких: відкритий чемпіонат інтелектуальних ігор, змагання з футболу, волейболу, серед представників молодіжних організацій та органів студентського самоврядування, Міжнародного Дня студентів, «круглі столи» та семінари на різні теми. У рамках святкування Дня молоді щороку в місті проводились: міжнародний фестиваль молодіжного гумору «Хрущ live», відновлено фестиваль громадських організацій та фестиваль «Студреспубліка», ХІІ табір молодіжного активу «Перехрестя-ЮНЬ-2017».

Соціально значимим є комплекс заходів до Міжнародного дня захисту дітей. Починаючи з 2014 року, фінансування з міського бюджету даних заходів збільшилось у 10 разів.

З міського бюджету на проведення оздоровчої кампанії в 2017 році виділено 3663,7 тис. грн. (майже на 500 тис. грн більше, ніж у минулому році).

Місцеву оздоровчу базу влітку цього року складали:

    Чернігівський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Зелений гай».
    Відділення дитячого оздоровлення санаторного типу «Дружба» Чернігівської міської лікарні № 1 Чернігівської міської ради .
    34 пришкільні табори.

Усього на місцевій оздоровчій базі отримали послуги оздоровлення та відпочинку понад 3000 дітей.

Два роки триває системна робота по оптимізації діяльності спортивних шкіл міста. Було прийнято рішення створити в місті три комунальні позашкільні навчальні заклади дитячо-юнацькі спортивні школи "Україна", "Фортуна", "Авангард" з повним збереженням чисельності учнівського і тренерського складу та матеріально-технічної бази. В листопаді поточного року, рішенням сесії міської ради, освітянські спортивні школи були підпорядковані управлінню у справах сім’ї, молоді та спорту міської ради.


МІСЬКИЙ ПЛЯЖ "ЗОЛОТИЙ БЕРЕГ"

В рамках реконструкції виконані наступні роботи:

- на господарському майданчику №1 улаштувано 228 м. п. огорожi та встановлено блок-модуль охорони;

- на господарському майданчику №2 улаштувано 85 м п. огорожi, встановлено адміністративний модуль, камери схову та 4 контейнери для сміття;

-  2 вхідні групи;

- облаштовано зону Wi-Fi;

- встановлено дитячий майданчик (фортеця, 2 гойдалки, рукохід, 4 лави та урни, 149 м2 доріжок). Для безпечного перебування дітей на дитячих майданчиках встановленні камери  відео спостереження;

- облаштовано літню естраду (тротуарне покриття майданчика, стільці для глядачів, лави, урни, газон 720 м2, огорожа 95 м.п.)

- облаштовано спортивні майданчики (футбольне поле 1800 м2, майданчик для пляжного футболу 864 м2, 3 майданчики для пляжного волейболу по 460 м2, майданчик для баскетболу 714 м2, майданчик для настільного тенісу 72 м2, санітарний модуль, роздягальня)

- облаштовано майданчик для людей з обмеженими фізичними можливостями (гойдалка, ігровий комплекс, пісочниця, лавки, урни , огорожа)

- облаштовано 2 майданчики для паління (лави, урни, мощення 159,5 м2)

- встановлено тренажери - 5 шт;

- облаштовано 2 майданчики під модульні кафе;

- придбано пляжеприбиральну машину “Каваллучіо” вартістю 295 тис. грн. За її допомогою забезпечується якісне очищення пляжного піску на рівні європейських стандартів;

- встановлено трансформаторну підстанцію потужністю 100 КВт, яка забезпечила підключення до електропостачання різноманітних об’єктів пляжної інфраструктури, що в свою чергу розширило спектр послуг для відпочиваючих.

 У 2017 році проведено благоустрій головних та найпопулярніших серед населення зон відпочинку біля води: "Ялівщина", "Брянськ", човнова станція, за пішохідним мостом, "Лісковиця".


ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСТА

Металоконструкції з термочашами та півчаші на стовпах прикрасили місто на Алеї Героїв, Красній площі, на Валу, в сквері Попудренка, на бульварі по пр-ту Миру, на пр-ті Миру (Гомельський в’їзд, Силікатний завод), на зелених зонах біля Палацу урочистих подій, по вул. Пушкіна, на перехресті вул. Кільцевої та вул. Бєлова, на перехресті пр. Перемоги та вул. Міхнюка, на площі Привокзальній, на зеленій зоні по вул. Рокоссовського  та 1-го Травня, на Київському та на Михайло-Коцюбинському в’їзді, в парку ім. Богдана Хмельницького. Всього встановлено по місту 752 термочаші.

Окрасою міста стали 409,4 тис. м2 реконструйованих та новостворених газонів в  парку Богдана Хмельницького, на бульварі від Красної площі до проспекту Перемоги. 


ВУЛИЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Ми позиціонуємо Чернігів як європейське місто. Освітлення – одна з його ознак.

Проводиться утримання:

- 589,6 км мереж зовнішнього освітлення, 5262 опор, 16001 світильників;

- замінено 2049 ламп, 219 світильників, 142 пускорегулюючої апаратури світильників, 32 опор, 3,6 км повітряних та 1,5 км кабельних ліній.

 

ЗУПИНКИ ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

На сьогоднішній день існуючі зупинкові комплекси морально та естетично застарілі,  не є функціональними та часто виконані в різному архітектурному стилі.

Станом на 05.12.2017 року в місті встановлено 74 нові, сучасні зупинкові комплекси європейського зразка, які виготовлені місцевим виробником. До кінця року буде встановлено всього 100 нових зупинок.

Біля готелю «Україна», на тролейбусній та автобусній зупинках, встановлено 2 інформаційних табло з прогнозуванням часу прибуття транспорту. До кінця року в місті планується встановити ще 5 інформаційних табло.


БЕЗПЕЧНЕ МІСТО

З метою забезпечення громадського порядку, захисту об’єктів інфраструктури міста, в рамках Програми «Безпечне місто Чернігів на 2016-2017 роки» встановлено 53 камери відеоспостереження, 5 серверів для зберігання та обробки інформації та інше обладнання для роботи з системою. 

Тривають роботи щодо встановлення камер відеоспостереження в підземному переході біля готелю «Україна».

 

ДІЯЛЬНІСТЬ ОСББ

На теперішній час у 77 багатоквартирних житлових будинках функціонують ОСББ. З них 38 створені в 2016 році.

В рамках «Програми сприяння створенню ОСББ та підтримки будинків ОСББ та ЖБК на 2016-2018 роки» 16 об’єднань взяли участь у фінансуванні заходів з капітального ремонту житлових будинків.

    ОСББ «Святомиколаївське» - ремонт теплопункту та покрівлі;
    ОСББ «ЖК-82» - ремонт ліфта;
    ОСББ «Фаворит- Ш.4» - ремонт під'їздів та інженерних мереж;
    ОСББ «ФАВОРИТ-Ш.2» - ремонт під'їздів та інженерних мереж;
    ОСББ «Пілот-41» - ремонт під'їздів, освітлення та відмостки, входи до підвалів; ОСББ «Берізка» - ремонт покрівлі;
    ОСББ «Наддесення» - ремонт покрівлі;
    ОСББ «ФАВОРИТ-І.Б.48» - ремонт під'їздів;
    ОСББ «ФАВОРИТ-ПОПУДРЕНКА 12Б» - ремонт під'їздів;
    ОСББ «ФАВОРИТ-Ш.8»- ремонт під'їздів;
    ОСББ «ФАВОРИТ-Ш.3» - ремонт під'їздів;
    ОСББ «ФАВОРИТ-І.Б.46» - ремонт під'їздів;
    ОСББ «ЦЕНТР-Ч» - ремонт покрівлі, заміна вікон;
    ОСББ «ЖК-82» - заміна вікон;
    ОСББ «Гоголівське-3» - проводиться ремонт покрівлі, фасаду;
    ОСББ «Наш дім-2016» - проводиться ремонт фасаду;
    ОСББ «Сокіл-11» - проводиться ремонт покрівлі, герметизація швів на загальну суму - 7 375,0 тис. грн, з них: 6000,0 тис. грн - міський бюджет та залучені кошти ОСББ - 1 375,0 тис. грн.

Виконані роботи по капітальному ремонту 33 ліфтів, до кінця року буде виконано ще 35.


ОБЛАШТУВАННЯ ТА ВІДКРИТТЯ ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ СОЦІАЛЬНИХ РЯДІВ ПО ВУЛ. РЕМІСНИЧІЙ 48а

Створено 130 соціальних торгових місць, облаштовані місця для підприємців. Розпочато роботи з електрифікації ринку, забезпечено охорону та виконано благоустрій. Територія для торговельної діяльності громадян офіційно відкрита з 1 листопада 2017 р.


ДОРОЖНЄ ГОСПОДАРСТВО

В місті нараховується 551 вулиця. Загальна протяжність їх складає 359,3 км. Значна їх кількість потребує ремонту, бо їх покриття не відповідає діючим нормативам.

За звітний період, на 60-ти вулицях міста виконано поточний ремонт проїзної частини, загальною площею 30,0 тис.м2, з них струменевим методом відремонтовано19,6 тис.м2.

На 8-ми вулицях приватного сектору міста, де було відсутнє асфальтне покриття, проведено грейдування з підсипкою асфальтобетонної крихти. А саме: вул. Кругова, вул. Довга, вул. Кочерги, вул. Корольова, вул. Севастопольська, вул. Низова, вул. Володимира Глинського, вул. Геологічна, загальною площею 28,4 тис. м2. Виконання складає 80% від запланованого.

Для покращення експлуатаційного стану ділянок доріг вул. Пушкіна, вул. Преображенська, вул. Івана Мазепи, вул. Шевченка, вул. Гетьмана Полуботка, пр. Миру, вул. Рокоссовського, вул. Берегова виконано капітальний ремонт асфальтобетонного покриття площею 95,4 тис. м2 із запланованих – 111,4 тис. м2, що складає 85% виконання. Замінено 20,7 тис. м.п бортового каменю із запланованих 24,7 тис. м.п.

Для забезпечення безпечного руху пішоходів, капітально відремонтовано асфальтобетоне покриття ділянок тротуарів площею 16,7 тис. м2із запланованих – 56,6 тис. м2 (30% виконання). Враховуючи чисельні звернення мешканців міста та депутатів щодо облаштування тротуарів тротуарною плиткою, на теперішній час змінено проектне рішення, тому роботи будуть продовжені після коригування проектно-кошторисних документацій.

З метою поліпшення транспортно-експлуатаційного стану доріг та проїздів у житловій забудові по вул. Козацька,  вул. Рокоссовського, вул. Льотна, вул. Ю. Мезенцева, пр. Миру, вул. Івана Мазепи, вул. П’ятницька, вул. Освіти, вул. Всіхсвятська, вул. Ремзаводська, вул. Кошового виконано капітальний ремонт проїздів площею 30,4 тис. м2, що складає 100% від запланованого та облаштовано тротуарів площею 5,1 тис. м2, складає 100% від запланованого.

Для покращення експлуатаційного стану доріг приватного сектору, а саме вул. Смирнова, вул. Заводська, вул. Шевчука, вул. Бланка, вул. Невського, вул. Харківська, пров. Лермонтова, вул. Подусівка, пров. Ушакова, вул. Нова,  вул. 1-а Набережна, вул. Крайня, виконано капітальний ремонт покриття площею 21,5 тис. м2, а саме 100% від запланованогота облаштовано 950,0 м2тротуарів.

В рамках Програми розвитку інженерно-транспортної інфраструктури приватного сектору міста Чернігова на 2016-2020 роки, за рахунок співфінансування, проведено:

-  будівництво вуличного каналізаційного колектора по вул. Авіаторів протяжністю 290,0 пм загальною вартістю 468,7 тис. грн, з них кошти ОСН склали 90,1 тис. грн;

-  капітальний ремонт проїзної частини вул. Ривкіна в житловому районі «Півці» (ОСН – вуличний комітет «Мікрорайон Півці») площею 3220,0 м2 загальною вартістю 764,8 тис. грн., з них кошти ОСН склали 152,3 тис. грн;

-  капітальний ремонт ділянки дороги по вул. Поліська (ОСН – вуличний комітет вулиці Поліської (буд. № 13-32), Поліський Яр (буд. № 1-5 )) площею 1267,0 м2 загальною вартістю 368,2 тис. грн, з них кошти ОСН склали 69,4 тис. грн.

Для забезпечення безпеки руху з метою подальшої популяризації велосипедного руху та здорового способу життя було влаштовано 5,2 км велодоріжок із запланованих 11,0 км, що складає 47% виконання.

Після поточного та капітального ремонтів вулиць проведені роботи з відновлення 42,6 км ліній дорожньої розмітки та регульовані і нерегульовані пішохідні переходи, стоп-лінії площею 2,2 тис. м2. З них пластикова дорожня розмітка ліній нанесена довжиною 1,0 км.

Виконувалися роботи по утриманню:

    2,2 млн м2 міських територій, з них: 1,8 млн м2 вулиць, проспектів та площ; 0,4 млн м2тротуарів;
    63 км мереж зливової каналізації;
    4 підземні переходи.

Для забезпечення стабільного функціонування зливової каналізації на вулично-дорожній мережі міста у поточному році здійснювалися заходи по утриманню очисних споруд та зливової каналізації, проводилося гідродинамічне очищення 1,4 км мереж зливової каналізації по вул. Бєлова, вул. Рокоссовського, вул. Всіхсвятська, вул. Незалежності, перехрестя Мазепи – Любецька, пр. Перемоги, вул. Красносільського, виконувався ремонт 23 зливоприймальних та 6 оглядових колодязів.

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ РЕГУЛЮВАННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ

Виконано:

    будівництво 1-го світлофорного об’єкту (перехрестя вул. Київська-вул. Мстиславська);
    капітальний ремонт 4-ох світлофорних об’єктів(перехрестя вул. Рокоссовського - вул. Доценка, вул. Рокоссовського - Всіхсвятська, вул. Любецька - вул. Івана Мазепи, пр. Перемоги - вул. Мстиславська);
    До кінця 2017 року буде завершено капітальний ремонт ще 9-ти світлофорних об’єктів;
    поточний ремонт 4-ох світлофорних об’єктів, 135 дорожніх знаків;
    утримання 61 світлофорного об'єкту; 6,0 тис. дорожніх знаків; 14,6 км пішохідного огородження та 27 пристроїв примусового зниження швидкості.

 

ПУНКТ ТИМЧАСОВОГО УТРИМАННЯ ТВАРИН

Завершено роботи по будівництву пункту тимчасового утримання тварин по вул. Любченка (вул. Володимира Дрозда), а саме:

    збудована будівля карантину для тварин із котельною (площею 126,06 м.кв.) та адмінбудівля із прибудовою (площа 168,51 м. кв);
    виконані всі роботи по зовнішнім мережам електропостачання, водопостачання та водовідведення;
    виконано будівельні роботи по спорудах для утримання тварин (три вольєри для групового утримання тварин площею по 343,7 кв.м кожний та навіс-ізолятор площею 51,32 кв. м).

Проведено роботи по благоустрою території з влаштуванням огорожі, облаштуванням проїздів. Проводяться внутрішні та зовнішні оздоблювальні роботи.


ГІДРОСПОРУДА

Для підвищення надійності конструкції споруди та забезпечення її функціонування для проведення періодичних санітарних попусків води та для попередження затоплення заплави річки повеневими водами, завершено роботи з реконструкції гідротехнічної споруди на річці Стрижень по вул. Героїв Чорнобиля (загальна кошторисна вартість робіт – 9,757 млн грн).


КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО

Управлінням капітального будівництва були завершені роботи по наступних об’єктах:

    відповідно до реалізації цільової Програми з реконструкції (відновлення) покрівель житлових будинків міста Чернігова на 2014-2018 роки по зазначеній вище Програмі були освоєні кошти в сумі 7,32 млн грн, та виконані роботи на 17 покрівлях;
    реконструкція покрівлі прального комбінату пологового будинку по вул. 1-го Травня;
    реконструкція даху будівлі по вул. Гетьмана Полуботка, 8;
    реконструкція відділення медичних профілактичних оглядів дитячої поліклініки № 1 Чернігівської міської ради по вул. Пирогова, 15;
    реконструкція третього поліклінічного відділення Чернігівської лікарні №1 Чернігівської міської ради по просп. Миру, 44;
    реконструкція нежитлового приміщення з заміною вікон та внутрішнього спорядження по вул. Кирпоноса, 9;
    реконструкція нежитлової будівлі по вул. Шевченка, 51-а, яка знаходиться в комунальній власності;
    капітальний ремонт будівлі із заміною вікон та зовнішніх і внутрішніх дверей ліцею № 15 по вул. Козацькій, 4б;
    капітальний ремонт будівлі із заміною вікон та зовнішніх і внутрішніх дверей дошкільного навчального закладу № 30 по вул. Козацькій, 4.

 Всього виконано робіт на суму 44,0 млн грн.

Ведуться роботи  з капітального ремонту та реконструкції закладів освіти, культури, охорони здоров’я та інших.

Завершені роботи з реконструкції скверу Богдана Хмельницького, де побудована ЛЕП-0,4 для зовнішнього освітлення скверу, відновлені газони, побудовані декоративні фонтани та підведені інженерні мережі до них.

Реконструйований підземний перехід та сходи підземного переходу на перехресті проспекту Перемоги та проспекту Миру.

Розпочаті роботи з реконструкції бульвару по проспекту Миру від вул. Преображенської до Красної площі у м. Чернігові: декоративні фонтани.

Заклади охорони здоров’я 

    замінені вікна на енергоефективні в приміщенні поліклінічного відділення № 3 міської лікарні № 1 та проведений капітальний ремонт внутрішніх мереж каналізації, водопроводу та ливневої каналізації 9-ти поверхового палатного корпусу міської лікарні № 1
    у міській лікарні № 2 відремонтовані ліфти, зроблений капітальний ремонт даху головного корпусу  та проведений капітальний ремонт асфальтобетонного покриття;
    замінені вікна на енергоефективні та проведений капітальний ремонт покрівлі поліклінічного відділення міської лікарні № 3;
    проведений ремонт та гідротехнічне очищення системи опалення лікарні № 4;
    відремонтовані приміщення операційної № 1 та № 2 пологового будинку;
    відремонтований басейн дитячої поліклініки № 2 та продовжується ремонт будівлі дитячої поліклініки № 2;
    ведеться капітальний ремонт приміщень будівлі під сімейну амбулаторію Чернігівської міської лікарні № 1.

 Крім того, ведеться реконструкція дезінфекційної камери міської лікарні № 1, реконструкція неврологічного корпусу міської лікарні № 4 та реконструкція 1-го поверху 3-го поліклінічного відділення Чернігівської міської лікарні № 1 з метою підвищення ефективності роботи реєстратури, шляхом впровадження інформаційних систем управління та реконструкція адміністративно-господарської частини Чернігівської міської лікарні № 1 міської ради.

Спорт та культура

     відремонтована будівля ККЗ «Палацу культури художньої творчості дітей, юнацтва та молоді»;
    проведений капітальний ремонт покрівлі бібліотеки-філії №5 Чернігівської міської комунальної централізованої бібліотечної системи та філії «Комунальний клубний заклад палацу культури художньої творчості»;
    проведений капітальний ремонт інженерних мереж з улаштуванням пожежної, охоронної сигналізації, оповіщення та відеонагляду всієї будівлі та системи внутрішнього опалення з заміною радіаторів в КП «Міський Палац культури»;
    ведеться реконструкція спортивних майданчиків по вул. Льотна. 8.

 Станом на 1 листопада 2017 року освоєно 88,4 млн грн.

 

ВОДОКАНАЛ

З метою надання безперервних послуг з водопостачання мешканцям міста Чернігова, зменшення втрат води, КП «Чернігівводоканал» у 2017 році виконані роботи по заміні аварійних водоводів, по яким вода подається від насосних станцій у розподільчу водопровідну мережу, довжиною 950 м на суму 12,1 млн грн. Завершені роботи по заміні водопроводу по вул. Гагаріна, проведена реконструкція водопроводу по вул. Гончій, по вул. Гетьмана Полуботка, по вул. Олександра Молодчого.

Виконувались роботи з оснащення багатоквартирних будинків засобами обліку холодної води. У 2017 році встановлено 209 лічильників холодної води (у 3,5 рази більше, ніж у 2016) на суму 4811,7 тис. грн.

За рахунок коштів міського бюджету впроваджується «Програма встановлення засобів обліку гарячого та холодного водопостачання мешканцям Чернігова на 2017-2020 роки». Ця Програма розроблена з метою підтримки соціально незахищених верств населення. У 2017 році планується встановити 4000 шт. квартирних лічильників холодної та гарячої води.

Незважаючи на наявні проблеми, слід зазначити, що показники фінансового-господарської діяльності підприємства помітно покращилися. Про це, в першу чергу, свідчить фінансовий результат від операційної діяльності.

У 2016 році підприємству вдалося подолати багаторічну тенденцію збиткової діяльності та отримати 29,6 млн грн прибутку без урахування курсових різниць. Прибуток підприємства за 9 місяців поточного року вже перевищив річний показник за минулий рік та склав 48,6 млн грн без урахування курсових різниць.


ТРАНСПОРТ


ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТ

Транспортна проблема міста є однією з нагальних та потребуючих невідкладного вирішення.

З грудня 2016 року 10 нових низькопідлогових тролейбусів, отриманих від ПрАТ  «Чернігівський автозавод» в результаті проведення тендерних процедур, вийшло на маршрути міста.

Станом на 1 листопада 2017 року КП «Чернігівське тролейбусне управління» отримало від постачальника 5 одиниць тролейбусів ЕТАЛОН Т12110, які вже обслуговують маршрути міста. Варто зауважити, що ціна однієї транспортної одиниці - одна з найменших в Україні і складає майже 4 млн грн.

В грудні 2016 року, після будівництва тролейбусної лінії по вул. Козацькій, був відкритий новий маршрут комунального транспорту - №11, який створив надійне та оптимальне транспортне сполучення між мікрорайонами Масани-Рокоссовського-Бобровиця.

15 червня 2017 року в тролейбусній мережі організовано новий маршрут – № 9 «2-га міська лікарня – ЗАЗ», що об’єднав колишні тролейбусні лінії № 2 та № 9.

Для мешканців мікрорайону ЗАЗ, нарешті, з’явилась можливість скористатись прямим маршрутом громадського транспорту, щоб дістатись до таких територій, як Красний міст, Центральний парк культури та відпочинку, стадіон ім. Ю. Гагаріна. Мешканці мікрорайону, прилеглого до вулиць Рокоссовського і Шевченка, отримали у користування ще один маршрут масового соціального виду транспорту.

Обладнання міського транспорту системою внутрішнього та зовнішнього озвучення зупинок.

У процесі виконання Програми реалізації громадського бюджету (бюджету участі) у місті Чернігові на 2016-2020 роки у 2016 році одним з переможців визначено проект № 52 «Соціальна підтримка та реабілітація інвалідів по зору у м. Чернігові», який містить завдання обладнання міського транспорту системою внутрішнього та зовнішнього озвучення зупинок.

Управлінням транспорту та зв’язку укладено угоду з виконавцем робіт по встановленню обладнання для інформування пасажирів на 34 тролейбуси КП «Чернігівське тролейбусне управління».

 

ОНОВЛЕННЯ РУХОМОГО СКЛАДУ АВТОБУСІВ

Перевізниками виконуються інвестиційні зобов’язання з оновлення рухомого складу - з квітня до листопада 2017 року здійснено заміну 23 застарілих транспортних засобів на автобусних маршрутах міста.

Впровадження системи GPS-моніторингу пасажирського транспорту.

На виконання пріоритетних заходів Програми економічного розвитку міста Чернігова на 2017 рік 10 березня 2017 року проведено конкурс з визначення суб'єкта господарювання для надання послуг GPS–моніторингу в м. Чернігові та оголошено переможця ТОВ «Дозор», м. Житомир, з яким укладено договір.

Влітку завершився процес обладнання транспортних засобів, що обслуговують маршрутну мережу міста, GPS-трекерами. За допомогою системи GPS – моніторингу транспорту пасажири отримують вичерпну інформацію про міський пасажирський транспорт зі смартфонів та стаціонарних ПК: місце знаходження рухомого складу, у тому числі пристосованого для перевезення людей з обмеженими фізичними можливостями, час прибуття на зупинку, час роботи на маршруті.

 

ПІЛЬГОВІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Щорічно міська влада вирішує питання відшкодування перевізникам витрат, пов’язаних з перевезеннями пасажирів пільгових категорій.

Затверджено Програму компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян в міському електро- та автомобільному транспорті загального користування на 2017 та 2018 роки. Загальна сума відшкодування на 2018 рік - 80 млн грн.

Міською радою прийнято Програму компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян у залізничному транспорті приміського сполучення на 2017 та 2018 роки. Загальна сума відшкодування на 2018 рік – 600 тис. грн.


НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ ГРОМАДЯНАМ М. ЧЕРНІГОВА

Центр надання адміністративних послуг на сьогодні є найбільш потужним серед центрів надання адміністративних послуг, виконує функції регіонального по обслуговуванню мешканців Чернігова та області.

В Центрі створено зручні умови для отримання повної інформації, заповнення відповідних документів, консультування суб’єктів звернень з питань надання адміністративних послуг тощо. Подання заяв та отримання результатів надання адміністративних послуг здійснюється за автоматизованою системою керування чергою з функцією попереднього запису на прийом. Це дозволяє суб’єкту звернення самостійно визначити дату та час отримання послуг шляхом особистого звернення до Центру або за допомогою он-лайн сервісу після реєстрації на офіційному порталі. Заявники повідомляються про можливість отримання результату надання адміністративних послуг у спосіб, визначений ними під час подання заяви – засобами телекомунікації (телефон, телефакс, Інтернет, засоби мобільного зв’язку) або поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Інформування населення з питань отримання адміністративних послуг в Центрі відбувається через портал адміністративних послуг у місті Чернігові admincher.gov.ua  та офіційну сторінку в соціальній мережі Facebook.

Загальна кількість адміністративних послуг, що надається через Центр, на сьогодні складає 209, із них 80 (38%) адміністративні послуги надаються Чернігівською міською радою та її виконавчими органами, 34 (16%) - департаментами та управліннями Чернігівської обласної державної адміністрації та 95(46  %) – територіальними органами центральних органів виконавчої влади.

В цілому по Україні більше 90% ЦНАП мають доступ до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і лише 3 та 8 % мають доступ до Єдиного державного демографічного реєстру та Державного земельного кадастру.

Фактично 69 ЦНАП (10%) не мають підключення до жодного із реєстрів. Центр надання адміністративних послуг м. Чернігова підключений до чотирьох основних державних реєстрів.

Згідно з вимогами діючого законодавства  не всі адміністративні послуги є платними. Із 209 адміністративних послуг, що фактично надаються в ЦНАП, тільки 21 є платною.

З 3 квітня 2017 року запроваджено надання адміністративних послуг з надання відомостей про склад сім'ї та/або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб та з видачі довідки про реєстрацію місця проживання на віддалених робочих місцях адміністраторів за адресами комунальних підприємств Чернігівської міської ради: «Деснянське», «Новозаводське», «ЖЕК 10», «ЖЕК 13». Проведені необхідні роботи по утворенню та облаштуванню 10 віддалених робочих місць адміністраторів.

З 2018 рокув ЦНАП міста Чернігова, через запис в електронну чергу в режимі онлайн, можна буде подати документи і отриматиукраїнський або закордонний паспорт.


УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНИМ МАЙНОМ ГРОМАДИ

Проведена інвентаризація об’єктів нерухомого майна. У результаті чого було виготовлено 191 технічний паспорт на об’єкти нерухомості та 130 од. правовстановлюючих документів.

Затверджені Переліки об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації у 2017 році. Позиція досить проста - місто має відмовитися від неліквідного майна та продати його якомога швидше, щоб не нести витрат на його утримання. У порівнянні з надходженнями від приватизації до міського бюджету за відповідний період 2016 року (456,9 тис. грн) надходження зросли на 4051,2 тис. грн. Станом на 01.12.2017 року – 4875,5 тис. грн.

З метою приведення розміру орендної плати за користування комунальним майном до ринкового рівню та збільшення надходжень від оренди рішенням Чернігівської міської ради від 26 січня 2017 року  № 15/VII-11до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду, внесені зміни, якими, зокрема:
    змінені розміри орендних ставок за окремими напрямками використання нерухомого майна комунальної власності;
    проведено зонування території м. Чернігова, встановлені коефіціенти та розміри мінімальної орендної плати за 1 кв.м в залежності від розташування об’єкта оренди.

У результаті цього надходження до міського бюджету від орендної плати з лютого 2017 року збільшилося на 65,9 тис. грн щомісячно. Порівняно з 2016 роком надходження до міського бюджету зросли на 12,2%.

З метою більшої зручності користувачів у підрозділі «Комунальна власність», розділу «Про місто» сайту Чернігівської міської ради розміщена мапа м. Чернігова, на якій відмічені об’єкти комунальної власності, які пропонуються для передачі в оренду або підлягають приватизації, з інформацією про об’єкт та можливістю перегляду його фотографій.

За результатами проведених незалежних оцінок цілісних майнових комплексів (ЦМК) та збільшення  орендних ставок надходження до міського бюджету з листопада 2016 року від оренди ЦМК збільшені на 396,3 тис. грн щомісяця.


ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ

План надходжень у 2017 році від плати за землю було затверджено на рівні 167,41 млн грн. Рішеннями міської ради внесені зміни до плану надходжень від плати за землю, їх збільшено до 196,41 млн грн.

Таким чином, зміни до плану надходжень за січень-жовтень 2017 року затверджено у сумі  166,2 млн грн, виконано на 102,% (171,09 млн грн).

Однією з основних проблем у сфері земельних відносин є використання землі за відсутності повної або часткової сплати земельних платежів.

 З метою забезпечення надходження до міського бюджету коштів від сплати за землю, у 2017 році було відновлено роботу Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власниками землі та землекористувачам.

Рішеннями виконавчого комітету Чернігівської міської ради затверджено 17 актів із визначення розміру завдання територіальній громаді міста збитків на суму 8,3 млн грн.

Для вирішення питань сплати, завданих міській раді збитків при використанні земельних ділянок без оформлення відповідних документів, виконавчі органи вживають вичерпних заходів досудового врегулювання спорів (завчасно інформують про необхідність укладення та поновлення договорів, попереджають про розгляд відповідною комісією питань нарахування збитків).

Самостійно сплачено до бюджету юридичними та фізичними особами більше 1 млн грн.

У процесі судового розгляду перебувають 3 справи щодо оскарження юридичними особами рішення виконавчого комітету яким затверджено акти комісії на загальну суму понад 3 млн грн.

В опрацюванні комісії, спільно з органами фіскальної служби області, на даний час перебувають 28 матеріалів по суб’єктах, якими не було своєчасно поновлено договори оренди земельних ділянок.

Проводиться робота по створенню муніципальної публічної карти міста, бази даних земельних ділянок, які міститимуть інформацію про власників та землекористувачів, підстави набуття права на землю, площу, кадастрові номери та іншу інформацію.

Працюємо над забезпеченням учасників АТО земельними ділянками.

Станом на сьогоднішній день протягом зазначеного періоду рішеннями Чернігівської міської ради надано 198 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам – учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО для індивідуального дачного будівництва.

З листопада 2016 року по листопад 2017 року членам сімей загиблих надано 10 дозволів, затверджено та передано у власність 4 земельні ділянки.


КП «Муніципальна варта»

Вправаджуємо передовий досвід міст України, щодо участі територіальних громад в забезпеченні порядку на відповідних теріторіях.

 Новостворене КП «Муніципальна варта» Чернігівської міської ради активно діє в напрямку контролю за виконанням правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях м. Чернігова, забезпечення виконання законодавства в сфері екологічної безпеки, боротьба зі стихійної торгівлею, робота з профілактики правопорушень.

Протягом 2017 року демонтовано 62 незаконно встановлених тимчасових металевих гаражі, складено 226 протоколів про адміністративне правопорушення, відпрацьовано 149 заявок, що надійшли через кол-центр.


МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Важливою складовою діяльності міської ради є розвиток міжнародної співпраці.

Місто Чернігів має 8 міст-партнерів.

Загалом, за звітний період, було прийнято більше 40 закордонних делегацій. Місто відвідали представники Латвії, Ізраїлю, Японії, Польщі, Білорусі, Австрії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Греції  і т.д. Більше 20 офіційних делегацій представників міської ради були направлені за кордон, а саме: в Польщу, Латвію, Німеччину, Францію, Великобританію, Грецію.

Результативною була співпраця міської влади з Республікою Латвією та інвесторами - представниками латвійського бізнесу. Був побудований та відкритий у вересні місяці сучасний хлібозавод «Рижський хліб». Інвестиції в економіку міста склали майже 3 млн євро.

Спільно з німецькою стороною був реалізований проект «Пакет швидкого запуску Україна». В рамках зазначеного проекту міста Меммінген та Чернігів отримали грант в розмірі 50 тис. євро на 2017 рік для фінансування проекту «Професійні освітні партнерства». У листопаді 10 представників освіти м. Чернігова відвідали Меммінген з метою встановлення ділових контактів, удосконалення навичок викладання німецької мови, вивчення механізмів управління німецьких шкіл та ознайомлення з енергоефективністю на енергозбереженням в закладах освіти міста Меммінгена.


БЮДЖЕТ УЧАСТІ

У жовтні місяці 2017 року відбулися підсумки голосування за проектами, поданими мешканцями міста Чернігова в рамках Програми реалізації громадського бюджету (бюджету участі) у місті Чернігові на 2016-2020 роки,  затвердженої рішенням Чернігівської міської ради від 28 грудня 2015 року № 2/VII-5. Участь у голосуванні приймали 87 проектів, 19 з яких стали переможцями конкурсу, у тому числі: за великими проектами – 7 проектів на загальну суму 7 179 1 тис. грн; за малими проектами – 12 проектів на загальну суму 2 363 тис гривень. Реалізація зазначених проектів відбудеться у 2018 році. На разі здійснюється реалізація проектів – переможців 2016 року.

 

ПРОГРАМА НАРОДЖУВАНОСТІ, МОЛОДІЖНЕ КРЕДИТУВАННЯ

Одним з важливих напрямів є робота по покращенню демографічної ситуації.

З метою забезпечення необхідних умов для ефективного здійснення соціального захисту громадян, сприяння сім'ям, надання матеріальної підтримки громадянам міста при народженні дитини, створення умов безпечного материнства, удосконалення планування сім’ї, збереження репродуктивного здоров’я населення, покращення демографічних процесів у місті, 21 вересня 2017 року на 23 сесії Чернігівської міської ради затверджено Програму підтримки народжуваності у місті Чернігові на 2017-2022 роки.

Станом на 04 грудня 2017 року вже прийнято рішенням виконавчим комітетом міської ради про виплату 139 чернігівським родинам одноразової матеріальної допомоги при народженні дитини на загальну суму 1,1 млн грн.

На разі очікується прийняття рішення щодо виплати одноразової матеріальної допомоги при народженні дитини 47 сім’ям на загальну суму 400 тис. гривень.

Також затверджено міську програму молодіжного житлового кредитування в місті Чернігові на 2018-2022 роки, яка спрямована на подолання тенденції до стрімкого скорочення населення, створення додаткових умов для забезпечення молоді житлом, активізації інвестиційної діяльності у сфері іпотечного кредитування та житлового будівництва для молодих сімей і одиноких молодих громадян.

]]>
Про проблеми збирання ТПВ через сміттєпроводи інформував ЧНТУ http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/59628 Чернігівським національним технологічним університеті було проведено інформування населення щодо проблем збирання твердих побутових відходів із застосуванням сміттєпроводів. Публикации article Tue, 12 Dec 2017 15:42:30 +0200 Проект передбачав розповсюдження друкованих матеріалів – плакатів та листівок – з інформацією про проблеми, що виникають при збиранні твердих побутових відходів із застосуванням сміттєпроводів.

Також було проведено опитування, для з`ясування рівня поінформованості чернігівців в питаннях екології, визначення ступеню обізнаності жителів багатоповерхівок, у яких функціонують сміттєпроводи, щодо проблем збирання твердих побутових відходів.

Було опитано 2270 чернігівців різного віку. Ймовірність похибки в результатах опитування не перевищує показник у 2%.

46% респондентів відзначили незадовільний стан сміттєпроводів у своїх будинках. 45% опитаних висловилися «за» «консервацію» сміттєпроводів ще 15% проявили нейтральну позицію.

Загалом, 55% анкетованих жителів багатоповерхівок повідомили, що знають про проблеми, з якими пов`язана робота сміттєпроводів.

У вибірці тих, хто висловився «за» закриття сміттєпроводів, показник обізнаності досягає 70%. Тобто, чим більше люди знають про проблеми збирання ТПВ із застосуванням сміттєпроводів, то з більшим розумінням ставляться до їх «консервування».

Обговорити результати втілення проекту зібралися працівники ЧНТУ, були запрошені голови ОСББ, представники ЖЕКів та УЖКГ, представники громадськості.
Під час обговорення голови ОСББ поділилися досвідом «консервування» сміттєпроводів у своїх будинках. Вони відзначили, що процес збирання ТПВ через сміттєпроводи супроводжується цілим переліком проблем, і єдиний «плюс» такої системи – можливість викинути сміття, не виходячи з будинку – не нівелює всіх «мінусів».

Так, жителі будинків по вул. Незалежності, 74 (ОСББ «Незалежність 74») та вул. Доценка, 26 (ОСББ «ЖК-82») уже давно вирішили припинити користуватися сміттєпроводом, натомість ТПВ збираються безпосередньо до сміттєвих баків. Це дозволило позбутися від неприємного запаху в будинку, проблем, пов`язаних із засміченням сміттєпроводу, дошкульних гризунів і комах.

Світлана Чікірісова, начальник відділу екології УЖКГ ЧМР, підкреслила, що для повномасштабного вирішення питання поводження з ТПВ на законодавчому рівні ухвалена стратегія управління відходами. Перший етап розвитку системи управління відходами передбачає законодавчі зміни. Але необхідна й трансформація ставлення людей до питань поводження з відходами, розуміння усіма жителями важливості особистої участі кожного громадянина у цьому процесі та усвідомлення відповідальності за свою поведінку.

]]>
Як часто користуються комунальні підприємства Чернігова ProZorro? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/59488 Система ProZorro в Україні стартувала з 1 серпня 2016 року. За цей час до неї приєдналися всі комунальні підприємства міста. Із січня 2016 року до сьогодні в системі місцеві КП провели 1,5 тисяч процедур на 557,39 млн. грн. очікуваної вартості. Публикации article Fri, 08 Dec 2017 10:41:11 +0200 Завдяки ProZorro та новій системі закупівель вдалося зекономити 19,48 млн. грн. Однак, чи все так добре? Де ховаються кошти, які продовжують розподілятисьу ручному режимі? Які КП найменше працюють уProZorro й чому? Читайте нижче.

ProZorroза час свого існування має в базі 1,3 млн. процедур. Серед них можна знайти й ті, що проводили чернігівські комунальні підприємства.
Нагадаємо, що в Чернігові створено 18 комунальних підприємств. Усі вони приєдналися до системи закупівель ProZorro. Однак використовують її по-різному.

Хто найбільше коштів показав у ProZorro?
Найбільше коштів на закупівлі за останні 11 місяців витратило КП«АТП-2528» – 174,9 млн. грн., за ним монополіст «Водоканал»із його 148,3 млн. грн. Закриває трійку ЧТУ з сумою 102,9 млн. грн. Хоча кошти, які показали підприємства в системі, в цілому не показник доброякісного та ефективного використання ресурсів. Багато із тендерів – це, так звані, допороги.
Це ті закупівлі, запланована сума яких не перевищує 200 тисяч для товарів та послуг й 1,5 млн. грн. для робіт. Такі закупівлі не регулюються Законом України «Про публічні закупівлі».

І що? Про допорогові закупівлі.
Допороговихпроцедур найбільше провів чернігівський Водоканал – 554 процедури на 72,2 млн. грн. Друге місце в такому своєрідному рейтингу займає «АТП-2528» з сумою в 8 млн, закриває трійку лідерів «ЖЕК-10» з його 124 процедурами на 11 млн. грн.
Самі собою допорогові процедури не мають нічого поганого. Не все можна об’єднати в надпорогову суму й провести великий тендер. Разом із тим, «допорогами» часто маніпулюють. Наприклад, один об’єкт оформляють як кілька менших сумою до 200 тисяч чи 1,5 млн. грн. Причиною цьому стають особливості законодавства, специфіка побудови об’єктів чи небажання проводити тендери.

Звіти про укладені угоди – наше фсьо!
Найбільше цікавості завжди викликають звіти про укладені угоди. Фактично це угоди, що бути підписані напряму з постачальником послуг чи робіт. Кошти за такими звітами,умовно кажучи, розподіляються в ручному режимі. Підприємство самостійно визначає з ким буде підписувати договір.
Найбільшою популярністю звіти про укладені угоди користуються у КП, що займаються благоустроєм нашого міста. Так КП «Новозаводське» –уклало 73% звітів від усіх процедур за рік, «ЖЕК-13» – 75%,КП «АТП-2528» – 77% , «ЖЕК-10» – 82%, КП «Деснянське» – 86%.
Валентин Куц, начальник Управління житлово-комунального господарства пояснює це тим, що специфікація робіт таких КП не дозволяє об’єднувати кілька типових об’єктів у 1 великий тендер.

Допорогові ремонти доріг
Ще з травня минулого року ремонти доріг та внутрішньобудинкових проїздів у Чернігові виконується час від часу Комунальним шляхо-будівним підприємством й 3 ФОПами: Мкртчяном Володею Данієловичем, ОганисяномУсикомПаргеновичем та АркашяномСурікомХачіковичем. Цього року до цього списку додалася ще й МкртчянЛусікЗареєвна, що має прямий стосунок до Володі Данієловича – живуть за 1 адресою, мають такі ж контактні дані та роблять ремонти доріг 
Аналітичний модуль ProZorro показує, що в 2017 році провели 61 тендер з ремонту доріг в місті. Із них близько 50 були розподілені між ФОПами, що перераховані вище. 15 млн. грн. пішли з рахунків казначейства через «ЖЕК-10», «ЖЕК-13» та Управління ЖКГ фізичним-особам підприємцям.
Цікаво, що всі тендери пройшли по процедурі звітування про укладені угоди – фактично були розподілені навіть без мінімального конкурсу чи спроби його провести.

ProZorro поки не для нас.
Найменше системою ProZorro користуються 3 чернігівські комунальні підприємства:«Шкільне», яке оформило 4 процедури на 123 тисячі, «Чернігівбудінвест» – 8 процедур на 308 тисяч, «Новий Чернігів» – 6 процедур на 911 тисяч.

Замість висновку
Це був короткий зріз інформації по системі ProZorro за 11 місяців цього року по діяльності комунальних підприємств міста. Не варто забувати, що ми з Вами власники цих підприємств. Ми з Вами фінансуємо їх з наших податків. Ми з Вами маємо право знати куди витрачають наші кошти наші підприємства.
Та навіть більше того постає питання наскільки ми довіряємо людям, що очолюють наші підприємства? Й що з цим робити? Поки це досить риторичні запитання, але на них варто шукати відповідь.

 
Чернігівська обласна ГО ЦПСА

]]>
Децентралізація влади та реформування органів місцевого самоврядування в державі - основа подальшої європейської інтеграції України http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/59451 Тези звітної доповіді голови обласної ради Ігоря Вдовенко "Про роботу обласної ради за період з грудня 2016 по грудень 2017 року". Публикации article Thu, 07 Dec 2017 08:16:13 +0200 Протягом звітного періоду основними пріоритетами у діяльності обласної ради були забезпечення ефективного соціально-економічного розвитку Чернігівщини, реформування системи органів місцевого самоврядування, підвищення рівня добробуту громадян.

Ключові вектори діяльності керівництва та депутатського корпусу обласної ради були спрямовані на:

-затвердження і контроль за виконанням обласного бюджету та регіональних програм галузевого розвитку Чернігівщини;

-створення належних умов і сприяння процесу реформування місцевого самоврядування і децентралізації влади;

-зростання ролі обласної і місцевих рад у вирішенні актуальних питань життєдіяльностітериторіальних громад;

-надання фінансово-матеріальної допомоги Чернігівським військовим підрозділам, які перебувають в зоні АТО, та родинам полеглих за Батьківщину воїнів;

-ефективне управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області;

-налагодження взаємовигідної міжнародної співпраці із польськими, словацькими, латвійськими, естонськими та іншими зарубіжними партнерами;

-зміцнення співпраці між органами місцевого самоврядування та виконавчою   владою з основоположних завдань розвитку області;

-підвищення кваліфікації   кадрів   органів  самоврядування області;

- інші невідкладні  питання забезпечення життєдіяльності області.

Звітний період часом був непростий в економічному і суспільному аспектах, ускладнений військовими діями на сході України, які тривають вже четвертий рік, гальмуванням окремих реформ, зростанням рівня інфляції.

Однак спільними зусиллями вдалося забезпечити виконання першочергових завдань соціально-економічного розвитку області, утримати стабільний рівень суспільно-політичної ситуації. 

Протягом звітного періоду за участю та ініціативи обласної ради відбулося немало знакових подій. Зокрема:

- презентація нового українсько-німецького проекту Фонду Ганса Зайделя «Сталий розвиток об'єднаних громад Чернігівської області»;

 -Міжнародна конференція «Сприяючи енергоефективності в Україні: кращий досвід із Словаччини» в рамках проекту «Розбудова спроможностей для реформування енергетичного сектору в Україні»;

 -Форум місцевої демократії в Україні з реформування державного управлінняза участю європейських експертів;

 -Підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо сталого розвитку з Програмою розвитку ООН;

- Форум працівників органів місцевого самоврядування Люблінського та Підкарпатського воєводств Республіки Польща і Чернігівської області на  тему «Як працює місцеве самоврядування в Польщі: консультації для України»;

- Форум «Діалог задля децентралізації на Чернігівщині», організований Координатором проектів ОБСЄ в Україні;

 -офіційні переговори про співпрацю  з делегацією Великопольського воєводства Республіки Польща щодо налагодження співпраці між ОТГ Чернігівщини та польськими гмінами, а також реалізації спільних освітніх проектів;

- підписання Територіальної угоди про регулювання основних соціально-економічних принципів і трудових відносин на 2017 – 2020 роки між органами влади, роботодавцями, підприємцями та профспілками.

Протягом звітного періоду голова обласної ради та його заступники брали участь та відстоювали інтереси області на важливих всеукраїнських і міжнародних ділових та офіційних заходах. В тому числі, на:

-конференції Програми Євросоюзу «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні»;

-Третьому Європейському конгресі місцевого самоврядування в Польщі;

-Шостому Конгресі ініціатив Східної Європи;

-Сьомому Міжнародному форумі «Дні польського бізнесу в Україні», багатьох інших міжнародних та всеукраїнських заходах.

Також офіційна делегація керівництва представницького органу Чернігівщини брала участь в засіданнях Ради регіонального розвитку і тематичних парламентських слуханнях, у роботі Правління та З’їзду Української асоціації районних та обласних рад, де голову обласної ради обрано керівником постійної комісії Асоціації з питань науки та освіти.

  За участі та сприяння обласної ради у звітному періоді розпочали роботу:

-Комплексний центр медико-соціальної реабілітації інвалідів з вадами фізичного розвитку ГО «Інтеграція»;

- Українсько-Азербайджанський культурно-освітній центр;

  - Чорнобильський культурно-інформаційний центр Чернігівщини;

   - Агенція регіонального розвитку Чернігівської області;

  - модернізований Центр надання адміністративних послуг Кіптівської об’єднаної територіальної громади;

  - обласний антирейдерський штаб протидії захоплень в аграрній сфері.

У числі пріоритетів  своєї діяльності обласна рада обрала забезпечення сталого соціально-економічного розвитку територіальних громад.

З цією метою депутати спрямували свою роботи на якісну розробку та контроль за виконанням галузевих програм розвитку та ефективне наповнення обласного і місцевих бюджетів.

Вирішенню цих завдань сприяло зміцнення співпраці між органами місцевого самоврядування та виконавчою владою.    

У звітний період на чотирьох сесійних засіданнях депутати розглянули майже 270 актуальних питань забезпечення стабільної життєдіяльності області. В тому числі  прийняли 19 галузевих програм. Серед  найбільш значущих:

 - Програма економічного і соціального розвитку області на 2017 рік, де згідно із стратегічними завданнями  визначено пріоритетні та основні заходи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на звітний період.

У числі важливих і Програма фінансування у 2017 році робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, яка діє в рамках проведення експерименту з розвитку автомобільних доріг із бюджетом в 225 млн. грн.  

Ці кошти спрямовано на будівництво та капітальний ремонт понад 70 км доріг: Ріпки-Городня-Сновськ-Корюківка-Семенівка; Борзна-Ічня-Прилуки; Корюківка-Сахутівка-Мена; Козелець-Бобровиця, низки інших.

Важливим було і виконання Програми охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області на 2014-2020 роки, на заходи якоїпередбачено понад 30 млн. грн.

На виконання обласної Програми підтримки індивідуального житлового будівництва та розвитку особистого селянського господарства «Власний дім» було  направлено 4,4 млн. грн.  Завдяки цьому, вигідними пільговими кредитами скористалися майже сто сільських забудовників у тому числі і воїнів АТО.

За рахунок Програми передачі нетелей багатодітним сім’ям, які проживають у сільській місцевості області, 35 родин отримали худобу на суму понад 1 млн. грн.

У поточному році за Програмою сприяння виконанню повноважень депутатами обласної ради в  бюджеті виділено 6,4 млн. грн для вирішення проблемних питань громад та виборців, тобто по 100 тисяч грн на кожного депутата. Кошти використані на розвиток соціальної сфери населених пунктів, благоустрій територій, надання адресної матеріальної допомоги громадянам.

Програмою стимулювання до запровадження енергоефективних заходів населення, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів Чернігівщини на 2016-2017 роки передбачено щорічне відшкодування  позичальникам 10% річних за кредитами.

Помітно покращилося матеріально-технічне забезпечення Головного управління національної поліції в області завдяки прийнятій обласною радою Програми профілактики правопорушень у Чернігівській області на 2016-2020 роки.  

Всього ж у поточному році з обласного бюджету фінансується 31 регіональна програма на загальну суму 331 млн. 395 тис. грн.

Керівництво та депутатський корпус ради займали активну позицію в розв’язанні проблемних питань життєдіяльності Чернігівщини і на загальнодержавному рівні. У звітному  періоді  на адресу Президента, Уряду та Верховної Ради України було направлено 22 Звернення обласної ради, на частину з яких надані конкретні та обґрунтовані відповіді і роз’яснення.

Високою активністю у забезпеченні виконання повноважень обласної ради у звітному періоді відзначилась діяльність усіх десяти постійних комісій обласної ради.

Загалом відбулося 64 їх засідання, з яких - 3 виїзні та 2 спільні. У ході роботи постійних комісій розглянуто понад 300 важливих для області питань. Як результат, підготовлено і внесено на пленарні засідання 62 проекти рішень та 9 Звернень обласної ради, прийнято 176 рекомендацій та 2 експертних висновки щодо поліпшення ситуації в різних сферах життєдіяльності області.

Звітний період засвідчив активну позицію депутатів обласної ради щодо відстоювання інтересів своїх виборців. Народні обранці подали понад 60 депутатських запитів до органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, установ та організацій області.

Сприяло вирішенню нагальних проблем на місцях і проведення Єдиного дня депутата, завдяки якому на розгляд у відповідні інстанції були направлені десятки гострих і актуальних питань, що потребують негайного вирішення і реагування.

Позитивну роль у налагодженні ефективної роботи обласної ради відіграв і її виконавчий апарат, який забезпечив організаційний, правовий та інформаційний супровід діяльності представницького органу, здійснював ефективну взаємодію з Апаратом Верховної Ради України, органами місцевого самоврядування та державної виконавчої влади області, громадськими і політичними організаціями, представниками ЗМІ.

Враховуючи те, що в умовах децентралізації та реформи місцевого самоврядування функції та повноваження місцевих рад значно розширюються, на базі обласного Центру підвищення кваліфікації кадрів було проведено навчання майже трьох тисяч представників органів місцевого самоврядування області. Зокрема, всі новообрані голови громад, старости та члени виконкомів ОТГ.

Одним із ефективних інструментів розв’язання нагальних питань у звітному періоді було створення і діяльність робочих груп обласної ради.

За результатами їх напрацювань прийнято Звернення до Верховної Ради України  щодо надання статусу учасника бойових дій бійцям, які в перші дні ведення АТО добровільно пішли захищати Батьківщину, а також помітно збільшено розмір виплати одноразової матеріальної допомоги.

Крім того, за підсумками засідань робочої групи з питань безпеки громадян та недопущення надзвичайних ситуацій на території військових складів боєприпасів Чернігівської області було підготовлено відповідне Звернення до Міністерства оборони України, на яке від Генерального штабу Збройних Сил України отримано ґрунтовну відповідь і детальні роз’яснення.

Також у звітному році плідно працювали робочі групи з вивчення ситуації у психотерапевтичному відділенні КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» та з підготовки номінаційного досьє для включення культурної спадщини Чернігівщини до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Забезпеченню консолідації зусиль та взаємодії рад всіх рівнів у вирішенні місцевих питань сприяла діяльність обласної Асоціації «Ради Чернігівщини», в якій представлені обласна, всі районні та міські ради міст обласного значення. У звітний період члени Асоціації разом із керівниками об’єднаних територіальних громад в ході ознайомчого візиту на Закарпаття мали змогу дізнатися, чим сьогодні живуть місцеві громади і як працюють їх колеги в умовах реформування.

Чернігівська обласна рада з самого початку процесу децентралізації в країні займає активну позицію щодо підтримки заходів Уряду, спрямованих на реформування місцевого самоврядування.

Сьогодні Чернігівщина займає третє місце в загальнодержавному рейтингу за темпами створення об’єднаних територіальних громад. На теренах області функціонує 33 ОТГ, до складу яких увійшла майже половина місцевих рад  Придесення. До перших 5 ОТГ, утворених у 2015 році, в 2016 році додалося 11, а протягом звітного періоду – ще 17. Із врахуванням наступних виборів, що відбудуться  24 грудня  поточного року, їх буде вже 37.

Все більш помітними і суттєвими є позитивні результати бюджетної децентралізації, що стала міцною основою для стимулювання громад до об’єднання та підвищення їх фінансової спроможності. Порівняно з відповідним періодом 2016 року доходна частина бюджетів об’єднаних територіальних громад загалом зросла майже на півмільярда грн (у 3,2 рази), у тому числі за власними доходами – на 186 млн. грн (у 2,2 рази). А це – гроші на розбудову інфраструктури, будівництво та ремонт доріг, модернізацію соціальних закладів, підвищення рівня добробуту жителів ОТГ.

У числі пріоритетних напрямків роботи у звітному періоді було і відпрацювання дієвих підходів до ефективного використання природних ресурсів Чернігівщини.

Обласна рада за поданням постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та природних ресурсів розглянула 7 клопотань на отримання спеціальних дозволів на користування надрами. З них погодила отримання спеціальних дозволів на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку питних підземних вод лише для трьох підприємств. Також погоджено видобування торфу для ДП «Чернігівторф».

Насиченою була і діяльність обласної ради у сфері регулювання земельних відносин. Прийнято більше 20 рішень щодо розробки, погодження землевпорядної документації,  припинення та надання у користування земельних ділянок комунальним підприємствам, установам та організаціям.

У звітному році велику увагу було приділено вирішенню питань лісокористування та забезпечення лісосировиною деревообробників. Прийняті рішення щодо погодження низки клопотань постійним лісокористувачам стосовно приведення поділу лісів на категорії на території області. Депутатами затверджено Положення про лісову охорону агролісогосподарських спеціалізованих підприємств КП «Чернігівоблагроліс» обласної ради. Прийнятий нормативний документ надав працівникам підприємства повноваження з охорони лісових насаджень на підвідомчій території.

У звітний період обласна рада приділяла першочергову увагу вирішенню питань охорони навколишнього природного середовища. Дбаючи про поліпшення екологічного стану області, депутати підтримували, визначені рішеннями обласної ради, пропозиції щодо створення/розширення територій та об’єктів природно-заповідного фонду Чернігівщини.

Народні обранці результативно працювали над підготовкою Переліків видатків обласного фонду охорони навколишнього природного  середовища. Окремо цим питанням опікується робоча група з планування природоохоронних заходів обласного фонду, до складу якої увійшли представники всіх політичних сил, обраних до обласної ради.

Одним із пріоритетних напрямів роботи представницького органу Придесення у звітний проміжок часу було питання управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

На сьогодні комунальне господарство Чернігівщини налічує 154 заклади та підприємства, що здійснюють свою діяльність у сферах освіти, охорони здоров’я, культури й соціального захисту, а також підприємницького господарювання. Крім того, обласна рада володіє корпоративними правами у статутних капіталах публічного акціонерного товариства «Редакційно-видавничий комплекс «Десна» - 51 % акцій та Регіонального фонду підтримки підприємництва по Чернігівській області, де частка у статутному капіталі складає 33%.

Зважаючи на економічну та юридичну сутність комунальної власності як матеріальної бази місцевого самоврядування, постійно вишукуються шляхи, розробляються та впроваджуються нові підходи й методи в управлінні майном.

У поточному році були прийняті рішення, які  дозволили змінити підходи в питаннях оцінки майна комунальної власності області, що передається в оренду, усунути чинники, які негативно впливали на процес оцінювання. Наразі оцінка майна здійснюється із застосуванням ринкових важелів.

У свою чергу, обласний бюджет від цього щорічно додатково отримуватиме сотні тисяч гривень.

Чернігівська обласна рада є засновником 28 комунальних комерційних підприємств. Якщо в 2016 році обсяги виробленої ними продукції (наданих послуг, товарообігу) склали 647,0млн.грн, то ще кращі результати вони мають за дев’ять місяців цього року, адже виробничі здобутки аналогічного періоду перевершено на 25,6 млн. грн., а до обласного бюджету вже надійшло  майже 5 млн. грн.

Суттєвим досягненням є те, що на капітальні інвестиції комунальними підприємствами у поточному році спрямовано 14,5 млн. грн, що на 8,1 млн. грн більше від запланованого фінансового  показника.

Важливим у роботі ради є і питання орендних відносин. Тут ведеться послідовна політика, спрямована на залучення до оренди майна комунальної власності області більш широкого кола претендентів, зокрема з ринкового середовища. 

З урахуванням ситуації, що склалась на ринку нерухомого майна, обласна рада у травні поточного року затвердила нову Методику розрахунку орендної плати за оренду майна комунальної власності Чернігівщини. Закладені в ній методологічні підходи кардинально змінили правила нарахування орендних платежів, які існували до цього, що буде сприяти протидії зловживанням у цій сфері господарювання.

Вчасне удосконалення і врегулювання орендних відносин уже має конкретну позитивну віддачу. За підсумками дев’яти місяців 2017 року надходження орендних платежів становили 7,1млн. грн, що на 515 тис. грн або на чверть більше показника аналогічного періоду 2016 року.

У звітному періоді зроблені реальні кроки та відпрацьована стратегія щодо запровадження системи електронних аукціонів, на яких відкрито виборюватиметься право оренди майна комунальної власності області. Крім того, найближчим часом розпочнуть функціонувати електронні реєстри: «Облік майна», «Комунальні підприємства» та «Оренда», де кожен бажаючий зможе отримати повну і детальну інформацію щодо майна комунальної власності області, в тому числі про роботу комунальних підприємств.

Не залишаються поза увагою представницького органу і питання відчуження комунального майна області.

У даний час управлінням комунального майна обласної ради  здійснюються заходи, пов’язані з підготовкою до продажу окремих майнових комплексів, що   сприятиме надходженню додаткових фінансових ресурсів до обласного бюджету.       

Депутатський корпус спрямовує свою діяльність на сприяння військовим частинам та правоохоронним органам, що дислокуються на території Чернігівської області, у якісному виконанні ними завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави, підтримує захисників Чернігівщини та їх родини.

Свідченням цього є прийнята обласною радою у серпні 2017 року Програма соціальної підтримки учасників антитерористичної операції, членів їх сімей та бійців-добровольців у Чернігівській області на 2017-2018 роки. Вона передбачає надання допомогимешканцям області, які перебували або служать у складі добровольчих формувань, що були утворені для захисту незалежності та територіальної цілісності України, але в подальшому не увійшли до складу Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань.

На виконання цього рішення у поточному році з обласного бюджету  спрямовано майже 300 тис. гривень.

У звітний період під контролем депутатів також перебувала Програма фінансової підтримки членів сімей загиблих учасників антитерористичної операції, завдяки якій 141 особам відшкодовані кошти у розмір 2 млн. 820 тис. грн на спорудження надгробка на могилі померлих родичів.

Обласною радою затверджено програму матеріально-технічного забезпечення  військових частин та правоохоронних органів, які беруть участь в антитерористичній операції та дислокуються на території Чернігівської області фінансування якої протягом поточного року було збільшено  з 1 мільйону 500 тисяч  до  2 мільйонів 60 тисяч гривень. Це дозволило закупити необхідне обладнання, запасні частини та комплектуючі до автомобільної техніки, речове майно, будівельні матеріали, а також здійснити перевезення до військових частин, зони проведення антитерористичної операції і в зворотному напрямку близько 3700 військовослужбовців Чернігівщини.

Також, протягом звітного періоду комунальним підприємством обласної ради «Чернігівоблагроліс» надавалась благодійна допомога військовим частинам, учасникам АТО  у вигляді лісопродукції загальним обсягом 196 кубічних метрів на загальну суму 214 тис. грн.

Приділялась особлива увага і здійсненню правового забезпечення діяльності обласної ради, проведенню юридичної експертизи проектів рішень, а також роботі над внесенням пропозицій до законопроектів.

Обласна рада відстоювала і захищала права та інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та законність прийняття власних рішень в судовому порядку.

Так, за звітний період в судах різних інстанцій було загалом розглянуто близько двадцяти судових справ,  за результатами  яких майже в усіх випадках підтверджено законність позиції обласної ради.

Обласна рада також  займає активну позицію з питань законотворчої діяльності.

Неодноразово, в рамках цієї роботи, напрацьовувались та вносились до Верховної Ради України,  Кабінету Міністрів України, Української асоціації районних та обласних рад пропозиції щодо вдосконалення діючого законодавства, зауваження та пропозиції до низки законопроектів, інших нормативних актів.

На виконання Закону України «Про запобігання корупції», обласною радою розроблена та прийнята Антикорупційна програма Чернігівської обласної ради на 2017 рік. Цей документ пройшов відповідні погодження у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК).

З метою підвищення рівня знань в сфері запобігання корупції працівники виконавчого апарату обласної ради  постійно беруть участь у семінарах і тренінгах з цих питань, що проводяться спеціалістами НАЗК.

 У своїй  діяльності обласна рада постійно  приділяла серйозну увагу дотриманню вимог Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про доступ до публічної інформації».

З початку поточного року до обласної ради надійшло 314 звернень громадян, в тому числі безпосередньо до голови обласної ради звернулося 217 громадян. На особистому прийомі керівництва обласної ради побувало 176 відвідувачів.

У тематичній структурі звернень більшість займають питання соціального захисту населення. Жителів області турбували рівень пенсійного забезпечення, отримання соціальних виплат та субсидій, забезпечення інвалідів автотранспортом, надання пільг особам, які мають на це право.

У звітний період одним із важливих напрямків роботи була інформаційна політика обласної ради. Вона була спрямована на поглиблення прозорості і публічності її діяльності, реалізацію заходів щодо зміцнення безпеки в медіа просторі в умовах військової та інформаційної агресії проти України.

Ефективне функціонування системи публічного доступу громадян до інформаційних ресурсів обласної ради забезпечував офіційний веб-портал обласної ради.

Дієвими інструментами прозорості депутатської діяльності є оприлюднення протоколів засідань постійних комісій та їх рекомендацій, відкриті протоколи всіх сесій та інформація про результати поіменного голосування депутатів у день проведення пленарного засідання.

Протягом звітного періоду обласна рада показала себе відповідальною, професійною та злагодженою командою небайдужих до долі рідного краю людей, які здатні консолідуватися в ім’я добробуту всіх жителів Чернігівщини, щоб спільними зусиллями вирішувати нагальні проблеми та протистояти будь-яким викликам.

Серед пріоритетних завдань представницького органу Чернігівщини на майбутнє – контроль і максимальне сприяння виконанню затверджених комплексних програм у різних галузях господарювання, подальша підтримка проведення децентралізації влади і передачі управлінських та фінансових ініціатив місцевим радам для забезпечення сталого економічного розвитку Придесення.
 

]]>
В Україні назвали 20 найпрогресивніших мерів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/59098 Міські голови Ужгорода, Чернігова, Глухова та Ірпеня потрапили до "Рейтингу українських мерів-інноваторів". Про це повідомляють організатори проекту – "Українська правда" та Міжнародний саміт мерів. Публикации article Thu, 23 Nov 2017 20:30:39 +0200 Відзначається, що упродовж 2 тижнів професійне журі та пересічні українці пропонували кандидатури мерів, які працюють над змінами та впроваджують інновації в своїх містах.

У результаті надійшло 400 заявок, з яких професійне журі обрало топ-20 мерів.

Зокрема, у 20-ку мерів-інноваторів потрапили: Богдан Андріїв (Ужгород), Владислав Атрошенко (Чернігів), Анатолій Белей (Броди), Юрій Бова (Тростянець), Вадим Бойченко (Маріуполь), Володимир Гаразд (Долина), Володимир Карплюк (Ірпінь), Олексій Каспрук (Чернівці), Тарас Кучма (Дрогобич), Віталій Луков (Вознесенськ).

А також Руслан Марцінків (Івано-Франківськ), Володимир Миколаєнко (Херсон), Сергій Моргунов (Вінниця), Сергій Надал (Тернопіль), Олександр Симчишин (Хмельницький), Ігор Слюзар (Коломия), Сергій Соломаха (Миргород), Сергій Сухомлин (Житомир), Мішель Терещенко (Глухів) та Володимир Хомко (Рівне).

Зазначається, що на першому етапі голосування враховувалися виключно інноваційність мера і впроваджені ним практики. Критерії оцінки відповідали світовим аналогам рейтингу European Capital of Innovation та стосувалися нововведень в усіх сферах життя мешканців міста: міське планування, громадські послуги, культура, охорона здоров’я, екологія, безпека та охорона, комунікація, підприємництво, стартап-екосистема, бренд міста.

Під час другого етапу члени журі оцінять також прозорість, незаангажованість, чесність та репутацію мера серед жителів міста.

28-29 листопада на Міжнародному саміті мерів, організованому у Києві фондом Western NIS Enterprise Fund, стануть відомі імена 5 фіналістів, яких обере професійне журі.

"Перший етап відбору стосувався виключно інновацій, впроваджених мерами. У другому етапі, для формування рейтингу топ-5, ми розглянемо критерії, які стосуються прозорості, репутації, у тому числі на основі матеріалів у медіа-полі", - пояснила головний редактор УП Севгіль Мусаєва.

З 29 листопада до 22 грудня на сайті "Української правди" проходитиме народне голосування, яке і визначить найпрогресивнішого мера.

Відзначається, що до рейтингу ввійшли мери міст із населенням до 500 000 осіб, що використовують креативні та новаторські рішення для вирішення локальних задач.

Їхня діяльність була проаналізована за 10 критеріями, які відповідають світовим аналогам рейтингу (European Capital of Innovation).


http://www.pravda.com.ua/news/2017/11/23/7163074/

]]>
Визначили основні кроки впровадження медичної реформи http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/59014 Міністерство охорони здоров’я провело нараду з представниками регіональних департаментів щодо впровадження медичної реформи в Україні. Зустріч минула у форматі взаємних консультацій розробників реформи і фахівців. Публикации article Mon, 20 Nov 2017 08:37:28 +0200 Ключовими темами наради були перші основні кроки впровадження реформи: автономізація медичних закладів, розвиток системи eHealth, запуск Національної служби здоров’я України.

Нарада «Формування системи охорони здоров’я в Україні у 2018 році: первинна медична допомога, нові фінансові механізми, створення національної служби здоров’я, організація медичної допомоги матерям і дітям у контексті реформи» організована за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Заступник міністра Павло Ковтонюк презентував основні компоненти реформи та представив на узгодження фахової спільноти конкретизований план імплементації реформи із зазначенням часу старту всіх етапів. Після того, як відбулося обговорення, план буде представлено прем’єр-міністру і після узгодження – на засіданні Кабміну та широкій спільноті.

Ієн Петт, старший радник з питань систем охорони здоров'я при Представництві Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) розповів про підходи до реформи охорони здоров'я в інших країнах. Він наголосив, що найважливіше – це орієнтованість на пацієнта. Також система охорони здоров’я може ефективно працювати лише за умови, що її працівники будуть почуватися вповні соціально захищеними, добре виконуючи свою роботу.

Єжи Міллер, радник в.о. міністра охорони здоров’я, поділився досвідом реформування системи охорони здоров’я в Польщі. Там подібну систему ухвалили в 1999 році. На відміну від України, реформували одразу всі рівні надання медичної допомоги. Зараз держава мінімально втручається в роботу лікарів – здорова конкуренція змушує їх працювати найкраще, аби мати високий дохід. Національна служба здоров’я так само розподіляє кошти, які надходять з бюджету. Електронна система, яка охоплює всю країну, дозволяє аналізувати рівень захворюваності в країні і планувати відповідні державні програми.

НСЗУ: план створення і формат

Національна служба охорони здоров’я – один із ключових елементів медичної реформи. саме вона буде розпорядником коштів і заключатиме договори із закладами охорони здоров’я. Олексій Єгорченков та Ірина Коваленко з Ernst &Young представили графік та основні етапи його створення. Вони розповіли, що робота з розробки необхідної документації та процесів триває вже рік, і коли законодавчо буде можливо розпочати створення, це відбудеться достатньо швидко. Важливим моментом буде обрання голови НСЗУ, адже це – відповідальна посада, від якої значною мірою залежатиме прозорість виконання реформи. Обиратимуть голову на конкурсній основі. Нагадаємо, що саме із НСЗУ медичний заклад або лікар-ФОП заключатиме договір і потім стежитиме за його виконанням.

Сільська медицина

Нещодавно Парламент ухвалив законопроект №7117, який має підвищити доступність та якість медичного обслуговування у сільській місцевості. Згідно з ним, цього року на сільську медицину виділено 4 млрд грн. з бюджету, а наступного – ще 1 млрд. Лев Парцхаладзе, заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, представив типовий проект сільської амбулаторії. Такий зараз розробляють і передадуть громадам, які будуть розбудовувати свою мережу закладів первинної медико-санітарної допомоги. Наявність проекту заощадить близько 10% коштів на будівництво. Він наголосив, що за підрахунками, звести нову будівлю переважно дешевше, ніж відремонтувати стару в незадовільному стані. Окрім того, це однозначно ефективніше – у новому проекті враховані найсучасніші енергозберігаючі технології. Лев Парцхаладзе запитав думки фахівців щодо проекту, і отримав відгуки вже в залі, а також закликав надсилати їх у міністерство, доки проект перебуває в розробці.

Олександр Жигінас, проектний менеджер реформи охорони здоров'я офісу реформ Кабінету Міністрів України, додав, що МОЗУ разом із Мінрегіонбудом працює над методикою запитів, згідно з якими будуть розподілені кошти на сільську медицину.

Автономізація медичних закладів

Для того, щоб підписати угоду з НСЗУ, медичний заклад має бути реорганізований з бюджетної установи в комунальне некомерційне підприємство. Отже, автономізація є неодмінною передумовою входу закладу первинної медико-санітарної допомоги в реформу. Олена Хітрова, юристка Харківської експертної групи підтримки медреформи, нагадала основні дії, які керівництво має виконати для зміни закладом статусу.

Експертка розповіла про зміни, внесені у цей механізм у червні цього року. Скасовано необхідність оцінки майна, розрахунків з кредиторами, звільнення працівників треба лише при неможливості переведення, а керівник має призначатися за конкурсом. Гострим питанням для фахівців є спрощення умов ліцензування. Олена Хітрова анонсувала, що МОЗ працює зараз над їх розробкою і найближчим часом їх справді буде спрощено.

На численних робочих зустрічах представники регіональних департаментів ставили практичні запитання по впровадженню реформи, наводили приклади з практики підготовки до реформування. На частину питань були дані відповіді, інші МОЗУ неодмінно опрацює і візьме до уваги при розробці відповідних механізмів та підзаконних актів.


Управління охорони здоров'я Чернігівської міської ради

]]>
Моніторинг теленовин Чернігова http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/58847 Якщо вірити чернігівським телеканалам, то в місті без участі Сергія Березенка майже не відбувається нічого хорошого. Публикации article Tue, 14 Nov 2017 08:04:17 +0200 Аналіз телебачення Чернігова, проведений «Детектор медіа» 21-25 серпня, показав, що місцеві телеканали допускають у своїх новинах від 19% («Новий Чернігів») до 22% («Дитинець») матеріалів із ознаками «замовності». А от дотримання журналістських стандартів у Чернігові досить високе, середня оцінка телеканалів становить 4.64 бали із шести.

«Новий Чернігів»: Як піарити Березенка без участі Березенка
Телеканал «Новий Чернігів» для точності варто було б перейменувати на «Благодійність Сергія Березенка». Протягом одного тижня депутату від «БПП» тут присвятили три сюжети. Це можна пояснити тим, що ЗМІ належить міській владі Чернігова, а мером міста є висуванець від «БПП» Владислав Атрошенко.
Піар Березенка на «Новому Чернігові» настільки потужний, що руйнує закони часу та простору й не передбачає ні присутності нардепа, ні актуальних подій.

23 серпня, наприклад, журналісти вирішили розповісти про травневі події: «Поліклінічне відділення першої міської лікарні має типову для таких закладів реєстратуру - віконця, перегородки, попередній запис до лікаря. Але тут з нетерпінням чекають реалізації проекту "Поліклініка без черг", презентація якої пройшла у травні цього року. Представляли новий проект чернігівцям, народний депутат України Сергій Березенко з розробниками».

Що сталося, аби говорити про це зараз, на телеканалі не пояснюють, а перший же коментар сюжету ще раз нагадує, який значний внесок депутат зробив у проект: «Сергій Іванович вийшов з такою пропозицією на базі третього поліклінічного відділення, ось таку сучасну реєстратуру», - розповідає Владислав Кухар, начальник управління охорони здоров'я Чернігівської міської ради.

Завершується цей матеріал ще однією історією від новинарів про подію, яка поки не сталася, але до якої долучився Березенко: «За сприяння народного депутата Сергія Березенка, міській лікарні №1 виділені кошти на ремонт адміністративного корпусу та дезінфекційної камери. Ці проекти вже пройшли експертизи. В закладі чекають на початок робіт».

25 серпня журналісти розповідають про актуальну новину: "Діти за здоровий спосіб життя", - під таким гаслом у центрі соціально-психологічної реабілітації дітей фінішували веселі старти для малечі...», але якимось чином і вона зводиться до одразу трьох хвалебних коментарів на адресу Березенка.

Людмила Зеленько, начальниця служби у справах дітей Чернігівської ОДА, називає двох людей, які допомагають будинкам сімейного типу виховання: Сергія Березенко та Миколу Кулебу, уповноваженого Президента з прав дитини. Але «Новий Чернігів» далі хвалить лише одного: «Закладом неабияк опікується народний депутат України Сергій Березенко. Він неодноразово протягом року перераховував свою заробітну плату на рахунок Центру, сприяв проведенню ремонтів у дитячих кімнатах та фінансував відпочинок дітей».

І немов цього мало, далі всю допомогу закладу перераховує його директор Анатолій Писанка: «Я хотів би подякувати Сергію Івановичу - це дійсно людина з великої букви [...] постійно турбується про нас. Він організував для наших дітей [...] екскурсію на річку Десна, це "Казбек", от. Звичайно, за цей період, він, ось от це туалетна кімната, яка зроблена у хлопців - це за його кошти. Він нам перерахував майже 100 тисяч коштів налічними».

І все ж у Сергій Березенка є конкурент. Адже «Новий Чернігів» пропіарив ще одного депутата, члена «Волі Народу» Максима Микитася. Він подарував дітям надію. «Надія прийти 1 вересня до школи у чистому взутті та проїхатися дорогою на роликах у цих дітлахів все ж таки є. Вона з’явилася після візиту до села народного депутата України Максима Микитася», - розповідають журналісти про ремонт сільської дороги.

Звісно, лобіювання інтересів громад - це добре. Але постійний піар на, власне, одному з прямих обов’язків депутатів, - це дивно. Особливо, враховуючи, що розповідають, здебільшого, про одну людину.
«Дитинець»: Пам’ятаємо про подвиги героїв та Сергія Березенка
«Дитинець» - це ще один телеканал, що контролюється міським головою Чернігова й піарить Сергія Березенка.

Тут глядачів тримали в курсі благодійності народного обранця 25 серпня: «Три роки тому вони [бійці 13 батальйону територіальної оборони, - MS] встановили український прапор на Станиці Луганської [...] За ті бої частина військовиків отримали державні нагороди. Проте, це далеко не всі, кого хотіли б відзначити побратими. Тож до третьої річниці розробили і виготовили недержавні нагороди за оборону Станиці Луганської. [...] Фінансову допомогу на недержавну нагороду отримали від народного депутата».

Далі коментує «представник» Сергія Березенка Андрій Дериземля: «Дійсно, це великий подвиг. На жаль, не всі зможуть отримати державні нагороди. Саме є ініціативна група, яка зверталася до народного депутата Сергія Івановича Березенка. Він підтримав цю ідею».

Окремо хочеться відзначити, що чомусь майже всі коментатори називають нардепа на ім’я та по-батькові, хоча йому тільки тридцять три роки, зараз XXI століття й говорять про нього, зазвичай, старші чоловіки. Прояв народної любові?




Громадська організація "Детектор медіа"

]]>
Мінеральна вода - як вибрати найкращу? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/58549 Як не помилитися, вибираючи мінеральну воду, розповіла начальник науково-виробничої лабораторії з випробування харчової продукції та продовольчої сировини ДП «Чернігівстандартметрологія» Наталія Коновець. Публикации article Thu, 02 Nov 2017 13:44:13 +0200
Яку воду можна вживати щодня

Українське законодавство визначає мінеральну воду як таку, що має мінералізацію більше, ніж 1 грам на кубічний дециметр. Якщо менше — це вже природна столова або ж просто питна вода.

Столова лікувальна вода має рівень мінералізації від 1,0 до 8,0 г/куб. дм. Її можна застосовувати як лікувальний напій за призначенням лікаря або як столовий напій, але не щодня.
Лікувальна вода (мінералізація понад 8,0 г/куб. дм) не годиться для тамування спраги. Її можна застосовувати лише за призначенням лікаря і в прописаній ним кількості. Така вода чинить потужний вплив на організм.

Читаємо етикетку: штучна чи природна

Будь-яка натуральна, недистильована вода містить цілий комплекс солей і мінералів. Їхні склад та кількість залежать від багатьох чинників: складу ґрунту, глибини видобутку, розташування. В Україні близько півтисячі джерел мінеральних вод.

Природною називається мінеральна вода, видобута безпосередньо з землі. При цьому вона може бути джерельною — за тієї умови, якщо хімічний склад рідини збігається зі складом води джерела, і якщо вода розлита не далі ніж за 50 метрів від місця видобутку.

Джерельна вода може бути очищена фільтрами: механічними та піщаними. Зазвичай якогось глибокого спеціального очищення видобута з підземного джерела вода не потребує, ніяких зайвих мікроорганізмів чи хвороботворних бактерій вона не містить.

Зовсім інша річ, якщо йдеться про штучно мінералізований продукт. Це звичайна вода «з крану».

Спочатку вона проходить глибоке очищення, а потім штучно насичується мікроелементами. Так можна створити воду будь-якого мінерального складу, але вона буде програвати натуральній, оскільки не містить природної корисної мікрофлори. Це просто розчин солей, вживати який щодня небажано.

Мінеральні води Чернігівщини


Нашій області пощастило — мінерально-сировинний потенціал у неї достатньо великий. У двох підземних родовищах досліджені мінеральні води, а ще 20 містять прісну воду.

Зокрема, мінеральну воду видобувають в урочищі Остреч, що поблизу міста Мена. За своїм складом вона аналогічна кримським мінеральним водам.

Друге джерело видобутку — на території санаторію «Десна», село Ладинка. За своїми властивостями місцева мінеральна вода ідентична до вод знаних курортів Єсентуки та Стара Роса.

Мінеральні води Чернігівщини належать до мало мінералізованих (2-5 г/л) лікувально-питних.

Якісна чи ні?

Щоб убезпечити себе від купівлі неякісного продукту, варто уважно прочитати надпис на етикетці. Там має бути вказаний нормативний документ, за яким виготовляється мінералка.

Під час вибору товару зверніть увагу, чи це природний мінеральний продукт або ж штучно мінералізований. Який рівень мінералізації має вода? Якщо високий, краще вживати її за призначенням лікаря.

Крім того, вода має показання і обмеження до споживання. Їх також обов’язково вказують на маркуванні.

]]>
Організація системи органів влади на Чернігівщині у період панування комуністичного тоталітарного режиму http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/58290 Комуністичний режим утворював та реорганізував органи влади в Україні для збереження та зміцнення свого панування, підкорення, пограбування та експлуатації населення, ліквідації результатів і досягнень Української революції 1917-1921 років. Публикации article Mon, 23 Oct 2017 10:11:08 +0300 17 квітня 1919 року І Чернігівський губернський з’їзд рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів обрав губернський виконком. Комітет відстежував політичний та економічний стан у губернії, стежив за виконанням продрозкладки, а згодом – продподатку, в регіоні, процесом націоналізації.

Впродовж 1919-1920 років передавав свої повноваження тимчасовому губернському військово-революційному комітету. Ліквідований згідно з постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету (далі – ВУЦВК) від 3 червня 1925 року.

На місцях впродовж лютого-березня 1919 року створені аналогічні виконкоми повітових та волосних рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Ліквідовані в 1923 та 1924 роках відповідно.

Впродовж 1923-1925 років Чернігівську губернію ліквідовано. Натомість виникла трирівнева система «центр – округ – район». На кінець 1925 року існували Чернігівський, Глухівський, Ніжинський та Конотопський округи, які поділялися на 54 райони.

Станом на 17 грудня 1926 року площа Чернігівщини складала 37767 кв. км, населення – 2218 тис. чол. Відповідно до постанови ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ» від 31 січня 1923 року утворені виконавчі комітети окружних рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.

З початком проведення політики тотального закріпачення селянства (1929 рік), яку влада цинічно називала «колективізацією», що супроводжувалася безпрецедентними масовими репресіями і пограбуваннями прошарку економічно і політично найбільш активної його частини (комуністи називали цей злочин «розкуркуленням») виникла проблема реорганізації органів влади з метою прискорення формування тоталітарного режиму.

Для керівництва СРСР небезпечним сигналом стали масові селянські повстання у відповідь на політику закріпачення. У 1930 році в Україні було 4 тисячі повстань, у яких взяли участь 1,4 млн. селян, у тому числі і на Чернігівщині.

Саме тому на початку 1930-х років була здійснена спроба перейти на дворівневу систему управління «центр – район» з ліквідацією окружної ланки і зміцненням районної. Внаслідок цього на території Чернігівщини існували 47 районів. Але у 1932 році через труднощі в управлінні повернулися до трирівневої системи. Проміжною ланкою стали області.

Таким чином влада намагалася посилити адміністративну складову, адже невеликі за площею території контролювати легше. За результатами досліджень українського історика Романа Подкура з’ясовано, що територіальні межі та поділ на райони нових областей відповідали раніше створеній системі місцевих органів комуністичної державної безпеки (ОДПУ).

Відповідно до рішення ВУЦВК від 15 жовтня 1932 року утворено Чернігівську область. До її складу входило 36 районів.

Утворення у лютому 1932 року в підрадянській Україні перших 5 областей, а далі наприкінці того ж року також і Чернігівської, стало одним із елементів підготовки Голодомору-геноциду Українського народу 1932-1933 років. Нагадаємо, що менше ніж за один рік за підрахунками істориків демографічні втрати новоствореної області від комуністичного голодовбивства склали понад 360 тис. людей, з цих жертв дотепер поіменно встановлено тільки понад 36 тис. осіб (порівняємо – у вересні 1941 – вересні 1943 років під час нацистської окупації Чернігівщини вбито понад 127 тис. людей).

У 1935 році на території області було утворено ще 20 районів. Станом на 1937 рік область мала найбільшу кількість районів за весь період свого існування – 55. У 1939 році утворено Сумську область, до якої зі складу Чернігівської області відійшло 17 районів.

Надалі в Чернігівській області продовжувалися процеси ліквідації, утворення або відновлення районів, що існували раніше. У 1959 році область складалася з 31 району, а у 1966 році – з 22 районів та трьох міст обласного значення (Чернігів, Ніжин та Прилуки).

Станом на 1989 рік на території Чернігівської області діяли облвиконком, 24 районних, 15 міських, 29 селищних та 478 сільських виконкомів.

Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року ознаменувало крах тоталітарного комуністичного режиму.

 

За матеріалами видання «Бойко В., Казіміров Д., Леп’явко С. Владні інституції Чернігово-Сіверщини: ілюстрована історія / В. Бойко, Д. Казіміров, С. Леп’явко / Сіверський центр післядипломної освіти, Сіверський інститут регіональних досліджень, Український інститут національної пам’яті. – Чернігів: Сіверський центр післядипломної освіти, 2014» та Українського інституту національної пам’яті

]]>
Вакцинація - найефективніший засіб для захисту організму від грипу http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/58168 З приходом осені починається черговий підйом захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції. Публикации article Wed, 18 Oct 2017 10:37:35 +0300
Статистика за минулий сезон

В сезоні захворюваності на грип та ГРВІ 2016-2017 років (з 17.10.2016 року по 21.05.2017 року) перехворіло 6,2 млн. населення України, з них 65,6% становили діти віком до 17 років. Показник захворюваності – 14616,2 на 100 тисяч населення, що на 1,7% менше минулого епідсезону. Найвищий відсоток захворілих на грип та ГРВІ відмічався серед населення Київської області та м. Києва, де перехворіло відповідно 27,0% та 24,0% населення, найнижчий – в Закарпатській та Тернопільській областях (9,5% та 9,8% відповідно). В епідсезоні 2016-2017 років зареєстровано 31 летальний випадок, в тому числі 7 серед дітей віком до 17 років. Найбільше летальних випадків зареєстровано в Львівській (8 осіб) та Закарпатській (4 особи) областях. Серед померлих значна доля випадків припала на 2 вікові групи (30-64 роки та старше 65 років) – 95,8% від кількості дорослих та 74,2% від загальної кількості померлих. Такий феномен нерідко спостерігається, коли в циркуляції переважають віруси грипу типу А(Н3N2). Серед померлих жінки становили 51,6%, чоловіки – 48,4%. На розвиток ускладнень, в тому числі летальних наслідків впливають наявні хронічні захворювання. Серед померлих 34% мали ішемічну хворобу серця, 23% - діабет, 3% - захворювання легень та інше. Жоден із померлих не щеплений проти грипу.
       
В сезоні 2016-2017 років вакциновано всього 106683 особи, що становить 0,3% від загальної кількості населення України, це забезпечує лише індивідуальний захист від грипу. Серед всіх щеплених 19% склали діти. Із загальної кількості осіб із груп епідеміологічного та медичного ризиків (8,6 млн.) було вакциновано лише 0,9%. Найбільше вакциновано населення в Дніпропетровській області, найменше – в Чернігівській.


Чи потрібно робити щеплення від грипу?

Питання, чи потрібно вакцинуватися проти грипу, стає актуальним щоосені, з початком холодного сезону. Адже грип може спровокувати загострення хронічних захворювань організму і викликати ускладнення, серед яких найбільш частим є пневмонія. Вірус грипу може стати причиною порушення функції нирок та ускладнень серцево-судинної системи. Багато лікарів вважають, що цих смертей можна було б уникнути в разі своєчасної вакцинації. Першими жертвами грипу стають, як правило, діти, особи похилого віку та особи з хронічними захворюваннями тому, що їх імунна система не завжди готова протистояти хворобі.

Вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.  Відповідно до наказу МОЗ України від 06.11.2015 року  № 732 «Про затвердження нормативно-правових актів з питань організації та проведення санітарно-протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню грипу та гострих респіраторних інфекцій», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2016 року за № 115/28245, з метою мінімізації несприятливих наслідків захворювання та попередження розповсюдження вірусу грипу проводяться щеплення щороку у вересні – листопаді, в першу чергу серед осіб груп ризику, які підлягають щепленню проти грипу. Особливо важливою вакцинація є для представників груп ризику, оскільки вона значно збільшує шанси цих людей відвернути смертельні наслідки хвороби.
  
Так, згідно наказу МОЗ України від 11.08.2014 року  № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2014 року за № 1237/26014, щеплення для профілактики грипу є рекомендованими та проводяться за епідемічними показаннями. Епідемічні показання - показання до проведення активної імунопрофілактики, що не передбачена вакцинацією за віком, у разі виникнення несприятливої епідемічної ситуації або загрози її виникнення, а також при можливому ризику інфікування у випадку контакту особи з джерелом інфекції. 

Для профілактики грипу щепленню підлягають: 
•    групи епідемічного ризику (висока можливість інфікування грипом): діти загальноосвітніх закладів
•    персонал медичних закладів
•    персонал дошкільних, середніх та інших навчальних закладів, інтернатів, будинків дитини та будинків для громадян похилого віку тощо
•    робітники сфери послуг, торгівлі, транспорту, військові, а також особи, що перебувають у контакті з великою кількістю людей
•    персонал підприємств, установ, організацій (з метою запобігання спалахам інфекційних хвороб)
•    особи, які доглядають хворих на грип удома
•    особи віком понад 60 років; жінки, які планують вагітність, під час епідемії грипу
•    вагітні
•    та  групи медичного ризику (високий ризик клінічних ускладнень грипу): особи з хронічними захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем, нирок, порушенням обміну речовин
•    особи віком понад 60 років
•    особи, що перебувають у спеціалізованих колективах (інтернатах, будинках для осіб похилого віку, будинках дитини тощо).
       
В епідемічний сезон 2017 – 2018 років ВООЗ рекомендувало включити до складу грипозних вакцин наступні штами.
          – A/Michigan/45/2015(H1N1)pdm09 - подібний вірус,
          – A/Hong Kong /4801/2014(H3N2) подібний вірус,
вірус B/Brisbane/60/2008.

За інформацією на офіційному сайті МОЗ України для профілактики грипу в епідемічному сезоні 2017-2018 років в Україні затвердили оновлений штамовий склад 4 вакцин зі штамами вірусу, актуальними для цього сезону. Вакцини, перереєстровані в Україні на епідемічний сезон 2017–2018, відповідно до рекомендації ВООЗ, включають штами Michigan, Hong Kong та Brisbane.


Перереєстрацію пройшли такі вакцини:

- ІНФЛУВАК® (INFLUVAC®) ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ГРИПУ, ПОВЕРХНЕВИЙ АНТИГЕН, ІНАКТИВОВАНА сезону 2017/2018 містить поверхневі антигени вірусу грипу наступних штамів: //A/Michigan/45/2015(H1N1)pdm09–подібний//(A/Singapore/GP1908/2015, IVR-180) ////A/Hong Kong/4801/2014 (H3N2) – подібний//(A/Hong Kong/4801/2014, NYMC X-263B) ////B/Brisbane/60/2008 – подібний//(B/Brisbane/60/2008, wild type), виробник Абботт Біолоджікалз Б.В., Нідерланди;
   - ІНФЛУЕНЗА ВАКСІН містить інактивовані спліт-віріони таких штамів: А/Michigan/45/2015 (H1N1)pdm09, подібний вірус; A/Hong Kong/4801/2014 (H3N2),подібний вірус; B/Brisbane/60/2008, подібний вірус, виробник Хуалан Біолоджікал Бактерін Ко., Лтд., Китай;
   - ДЖІСІ ФЛЮ / GC FLU ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ГРИПУ (РОЗЩЕПЛЕНИЙ ВІРІОН, ІНАКТИВОВАНИЙ) 1 попередньо наповнений шприц 0,5 мл містить очищені інактивовані віруси грипу://очищений інактивований вірусний антиген грипу Типу A [A/Singapore/GP1908/2015 подібний вірусу IVR-180 (H1N1)]; //очищений інактивований вірусний антиген грипу Типу A [A/Hong Kong/4801/2014 подібний вірусу NYMC X-263B (H3N2)]; //очищений інактивований вірусний антиген грипу Типу B [B/Brisbane/60/2008]; 1 попередньо наповнений шприц 0,25 мл містить очищені інактивовані віруси грипу://очищений інактивований вірусний антиген грипу Типу A [A/Singapore/GP1908/2015 подібний вірусу IVR-180 (H1N1)]; //очищений інактивований вірусний антиген грипу Типу A [A/Hong Kong/4801/2014 подібний вірусу NYMC X-263B (H3N2)]; //очищений інактивований вірусний антиген грипу Типу B [B/Brisbane/60/2008]), виробник Грін Кросс Корпорейшн, Корея;
   - ВАКСІГРИП / VAXIGRIP СПЛІТ-ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ГРИПУ ІНАКТИВОВАНА РІДКА в попередньо заповнених шприцах з прикріпленою голкою; по 5 мл (одна імунізуюча доза вакцини для дорослих (0,5 мл) містить діючі речовини: Інактивований спліт-вірус грипу наступних штамів://A/Michigan/45/2015 (H1N1)pdm09 – подібний (A/Michigan/45/2015, NYMC X-275) //A/Hong Kong/4801/2014 (H3N2) - подібний (A/Hong Kong/4801/2014, NYMC X-263B) //B/Brisbane/60/2008 - подібний (B/Brisbane/60/2008, дикий тип)/ /Одна імунізуюча доза вакцини для дітей (0,25 мл) містить діючі речовини: Інактивований спліт-вірус грипу наступних штамів://A/Michigan/45/2015 (H1N1)pdm09 – подібний (A/Michigan/45/2015, NYMC X-275 //A/Hong Kong/4801/2014 (H3N2) - подібний (A/Hong Kong/4801/2014, NYMC X-263B) //B/Brisbane/60/2008 - подібний (B/Brisbane/60/2008, дикий тип), виробник Санофі Пастер, Франція.


Як працює вакцина?

Процедура вакцинації полягає в тому, що людині вводять невелику дозу вірусу, яка змушує організм  боротися з ним, внаслідок чого виробляються антитіла. Іншими словами імунну систему знайомлять з можливою хворобою, яка ретельно вивчається і починається підготовка на випадок захворювання. Антитіла живуть в організмі протягом 6-8 місяців, і якщо в цей проміжок людина підхоплює інфекцію, то імунітет починає активно знищувати агресивні клітини.
      
Перевагами щеплення є відсутність захворювання на грип взагалі або легка форма перебігу, тобто без будь-яких ускладнень. Фахівці  стверджують, що щеплення не здатне на всі 100% захистити від захворювання, але у багато разів полегшить його перебіг. Сьогодні вірус грипу має таку особливість, як мутація, постійно виникаючи і проявляючись у різних формах. Як правило, боротися з будь-якими вірусними інфекціями допомагає хороший імунітет, що характеризується наявністю в організмі великої кількості антитіл, які вчасно спрацьовують і борються з вірусом. Варто відзначити, що саме щеплення сприяє створенню такого захисту і блоку.
        
Вакцину можна замовити в аптечних закладах. Будь-яка вакцина, в тому числі і проти грипу, вимагає відповідних умов зберігання, транспортування і використання. А тому щеплення проти грипу проводять тільки спеціально призначені для цього медичні працівники після огляду лікаря і в спеціально призначених місцях, а саме в кабінетах щеплень Ріпкинської, Любецької та Добрянської амбулаторій загальної практики сімейної медицини КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги».
      
Пам’ятайте, що заощадивши на вакцинації, ви ризикуєте витратити в десятки разів  більше на лікування грипу, особливо, якщо виникнуть різноманітні ускладнення.

   
Додаткові способи профілактики грипу та ГРВІ

У крайньому випадку у разі відсутності коштів для придбання вакцини рекомендується уже зараз розпочинати прийом вітамінів, у першу чергу вітамінів А, В, С. Оптимальне їх співвідношення є в препаратах Ревіт, Декамевіт, Гексаніт, Ундевіт, Джунглі, Супрадін та ін. Також бажано вживати так звані адаптогени рослинного походження, які підвищують стійкість організму до інфекцій. Це такі препарати, як настоянка лимонника, ехінацеї, екстракт елеутерококу, імунал. У період підвищення захворювань ГРВІ слід застосовувати оксалінову мазь, інтерферон, Ремантадін, Грипферон, Протефлезид, гомеопатичні препарати, звісно, порадившись із лікарем. Корисно вживати мед, малину, смородину, цибулю та інші засоби  народної медицини.
     
Часто інфікований вірусом грипу на початковій стадії захворювання з останніх сил намагається побороти інфекцію, продовжує виходити на роботу, переносячи недугу «на ногах». У цей час він заражає своїх колег по роботі, адже робоче місце – ідеальне для поширення вірусу. Процес цей подібний до ланцюгової реакції, і протягом 2-3 днів грип уражає приблизно 10-40% працівників. Тому при перших симптомах грипу – підвищення температури тіла, біль в горлі, суглобах, м'язах, надмірна сльозотеча, кашель – негайно звертайтесь до лікаря. 
            
За статистикою, щороку більше двох мільйонів чоловік у світі помирає від грипу та його ускладнень. Від своєчасного звернення в багатьох випадках залежить успіх лікування.
 

]]>
Що робити з районами, які повністю реформувались в ОТГ? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/57864 Процес укрупнення адміністративно-територіальних одиниць базового рівня впливає на трансформації територіального устрою і субрегіонального рівня. Публикации article Thu, 05 Oct 2017 11:11:50 +0300 Це потребує зміни системи органів влади на районному рівні. Про це наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко у рамках обговорення у профільному парламентському комітеті.

Він зауважив, що у районах, де ОТГ утворено в межах усієї території, відбувається дублювання повноважень органів місцевого самоврядування ОТГ, районних рад та РДА. «Там одночасно функціонують райдержадміністрація та райрада із відповідними видатками на їх утримання, а також виконавчі органи ОТГ із визначеними законодавством повноваженнями та фінансуванням.

Відповідні райради, як правило, приймають рішення щодо грошової оцінки землі та перерозподілу трансфертів із держбюджету. Райдержадміністрації також позбавлені переважної більшості повноважень, які за законом виконуються виконавчими органами ради ОТГ», – зазначив Зубко. Він навів приклад Старосинявського району, що на Хмельниччині, де громади об’єдналися за принципом: один район – одна ОТГ, у якому обсяги видатків на утримання апарату РДА сягають видатків із районного бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення (8,1 млн грн).

На думку Геннадія Зубка, такий стан речей спричиняє дублювання повноважень районної ради і РДА із органами місцевого самоврядування ОТГ, надмірні витрати на утримання апарату РДА, зниження якості надання послуг у зв’язку із зменшенням фінансування районного бюджету в частині освітньої та медичної субвенцій. «Дуалізм влади на рівні місцевого самоврядування негативно впливає на процеси розподілу комунального майна між ОТГ і районом, ускладнює юрисдикцію органів виконавчої влади на території ОТГ, що утворені в межах різних районів», – наголосив Зубко.

За його словами, відповідно до Конституції, утворення, ліквідація, а також встановлення і зміна меж районів є повноваженнями Верховної Ради. «Відтак, саме народні депутати мають прийняти рішення щодо вирішення порушеного питання.

Наразі існує чотири варіанти подальших дій Верховної Ради.

Перший — змінити адміністративно-територіальний устрій районного рівня в межах усієї країни або території окремих областей.
Другий — ліквідувати окремі райони, у яких всі територіальні громади об’єдналися.
Третій – законодавчо врегулювати та достроково припинити повноваження райрад у районах, де всі громади об’єдналися в одну ОТГ.
Четвертий – утворити новий район шляхом об‘єднання в один район територій двох і більше суміжних районів (законопроект № 6636)», – підкреслив Геннадій Зубко.

Він повідомив, що зміна адміністративно-територіального устрою сприятиме ефективності використання бюджетних коштів, скорочення апарату, створення госпітальних округів тощо.

Довідково:
Станом на 01.10.2017 р. створено 614 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), з яких у 201 ОТГ 29 жовтня ц.р. відбудуться перші місцеві вибори. За прогнозними оцінками Мінрегіону, до кінця 2017 р. буде утворено понад 660 ОТГ, що об’єднають більше 3 тис. громад (27,1% від загальної кількості громад, що функціонували на 01.01.2015 р.) та близько 4 млн. населення (~ 14% від загальної кількості населення України).
Станом на 01.10.2017 р. з 490 районів України: у 308 районах відбулося добровільне об’єднання тергромад – утворено 614 ОТГ; у 103 районах відбулося об’єднання більше 50% тергромад району; у 5 районах 5 областей об’єдналися усі тергромади району (Апостолівський Дніпропетровської, Оріхівський Запорізької, Горностаївський Херсонської, Летичівський Хмельницької, Куликівський Чернігівської); у 9 районах 8 областей — одна ОТГ утворена в межах усієї території району (Лиманська Донецької області, Народицька Житомирської, Великобілозерська, Чернігівська Запорізької, Біловодська Луганської, Подільська Одеської, Коломацька Харківської, Старосинявська Хмельницької, Сновська Чернігівської); у 4 районах 3 областей у межах району залишилися тільки по 1 тергромаді, що не увійшли до ОТГ (Брусилівський Житомирської, Золочівський Харківської, Куликівський, Срібнянський Чернігівської).
29 ОТГ 19 областей утворено в межах території 2-х або 3-х районів (Лука-Мелешківська, Краснопільська, Росошанська, Гніванська – ОТГ Вінницької області; Оваднівська, Городищенська Волинської, Любимівська Дніпропетровської, Глибочицька, Оліївська – Житомирської; Новобогданівська – Запорізької; Брошнів-Осадська- Івано-Франківської; Фурсівська – Київської; Помічнянська – Кіровоградської; Нижньодуванська – Луганської; Воютицька – Львівської; Маяківська, Цебриківська, Знам’янська – Одеської; Новогалещинська, Сенчанська – Полтавської; Демидівська – Рівненської; Верхньосироватська – Сумської; Хоростківська, Зборівська – Тернопільської; Любимівська – Херсонської; Грицівська – Хмельницької; Зорівська – Черкаської; Холминська, Олишівська – Чернігівської).

]]>
Чернігів на шляху до європейської енергоефективності: повільно і не системно http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/57819 Чернігів не можна назвати зразковим містом України по впровадженню заходів з енергоефективності. Публикации article Tue, 03 Oct 2017 15:56:44 +0300 Тут питання до пріоритетів, які ставить керівництво міста, куди витрачати кошти – чи на оновлення зовнішнього вигляду центральної частини міста або ж на енергоефективні заходи і програми.

Постійне зростання вартості енергоресурсів примушує як звичайних громадян, так і керівників міст, думати про впровадження заходів  з енергоефективності та скорочення видатків у цій сфері.

За прогнозами аналітиків матимемо і надалі постійне зростання цін на природний газ, електричну та теплову енергію. Така тенденція ще більше загострює питання підвищення енергоефективності будівель та раціонального споживання енергоносіїв.

Згідно офіційних даних, починаючи з 2010 року видатки чернігівського міського бюджету на оплату енергоносіїв виросли у 2,3 рази.

В Чернігівській міській раді визнають, що   майже всі проекти з енергозбереження, що реалізувались протягом останнього десятиріччя, не були комплексними. Такі проекти дозволяли  отримати певні економічні показники, але повністю не реалізували наявний потенціал енергозбереження будівель.
За офіційними даними Чернігівської міської ради, протягом останніх років  на впровадження енергоощадних заходів у місті з міського бюджету витрачено понад 34 млн. грн., залучено 3 млн. грн. кредитних коштів та майже 2,5 млн. грн. грантів.

Починаючи з 2010 року реалізувалися програми енергозбереження в галузях освіти, охорони здоров’я, культури. У рамках програм реалізовано ряд заходів, серед яких: заміна вікон та дверей на енергоефективні, проведення гідрохімічного очищення мереж опалення, облаштування індивідуальних теплових пунктів, утеплення огороджуючих конструкцій будівель тощо. Програмами було охоплено 77 навчальних закладів міста, шість – культури, вісім - охорони здоров’я.

Чернігівська міська рада співпрацювала з проектами українсько-німецького співробітництва GІZ, Агенства США з міжнародного розвитку USAID та міжнародними фінансовими організаціями: НЕФКО, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, іншими.
 У бюджетній сфері було також  впроваджено щоденний моніторинг фактичного споживання енергоносіїв, який дозволяє зменшити факти безпідставних перевитрат енергетичних ресурсів та виявити наявний потенціал енергозбереження у бюджетних будівлях.


Які  програми енергоефективності реалізуються в Чернігові
 
Чернігів пройшов непростий шлях до впровадження елементів  енергоефективної політики.

У травні 2011 року місто стало підписантом Європейської ініціативи «Угода Мерів», яка передбачає, що муніципалітет бере на себе зобов’язання досягти  скорочення  викидів  СО2 більш як на 20%, зменшення використання викопних енергоресурсів більш як на 20%,  збільшити не менш як на 20% існуючу частку відновних енергоресурсів в енергобалансі міста.

Проте тодішнє керівництво міста досить формально підійшло до впровадження заходів передбачених угодою.

 В 2015 році  керівник проекту «Угода Мерів - Схід» Святослав Павлюк заявив, що  членство Чернігова в «Угоді Мерів» було призупинено на невизначений термін. Причина банальна - членство призупинено через те, що в місті протягом двох років не змогли скласти «План дій сталого енергетичного розвитку Чернігова». Отримавши нищівну критику, колишнє  керівництво міста в двомісячний термін, залучившись підтримкою   Інституту місцевого розвитку,  розробило План дій сталого енергетичного розвитку.

І вже   у червні 2015 року міська рада затвердила План дій зі сталого енергетичного розвитку міста Чернігова на 2015-2023 роки (SEAP), який включав  більше 70 проектних пропозицій вартістю 1,4 млрд. грн. Заходи SEAP охоплюють сфери тепло та водопостачання, освітлення, сектора міського транспорту, житлових та бюджетних будівель. Внаслідок впровадження повного комплексу заходів з енергозбереження, які передбаченні SEAP, планується до 2023 року зменшити викиди СО2 на 297 тис. тонн та скоротити споживання енергоносіїв в місті на 750,8 ГВт. год.

В ухваленій в кінці 2016 року Стратегії розвитку Чернігова на 2017 – 2020 роки серед оперативних цілей є пункт «Підвищення рівня енергоефективності». Він передбачає підвищення ефективності використання енергоносіїв, підвищення енергоефективності будинків, створення стимулів та умов для переходу економіки на раціональне використання та економне витрачання енергоресурсів. Послідовне переведення джерел теплової енергії на альтернативні види енергії  та впровадження сучасних технологій для  підвищення якості роботи зовнішнього освітлення.

Але це все стратегічні плани і загальні бачення. Як же на практиці сьогодні реалізується енергоефективна стратегія?

В місті ухвалені кілька програм на виконання стратегічних цілей.
Одна з них - програма відшкодування кредитів, отриманих ОСББ, ЖБК на впровадження заходів з енергозбереження у житловому фонді м. Чернігова на 2016–2019 роки.

Метою Програми є створення ефективного механізму стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів в побуті шляхом відшкодування з міського бюджету частини суми за кредитами, одержаними ОСББ, ЖБК на реалізацію енергозберігаючих заходів. Передбачається, що це зробить більш доступними кредити для жителів міста, що сприятиме створенню ОСББ, більш масовому впровадженню енергозберігаючих заходів в побуті, і в кінцевому результаті призведе до зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів, витрат населення на їх оплату та поліпшення екологічної ситуації у місті.

Програмою передбачено оплата з міського бюджету 40 відсотків від розміру суми тіла кредиту на придбання енергоефективного обладнання та/або матеріалів необхідних для виконання заходів з енергозбереження багатоквартирних будинків   (але не більше 14 тис. грн. з розрахунку на одну квартиру багатоквартирного житлового будинку за одним кредитним договором). Вартість робіт відшкодуванню не підлягає.

Загалом на чотири роки програма передбачає фінансування з міського бюджету на суму 20 млн грн., тобто по 5 млн. щороку.

Програмою також визначений чіткий перелік напрямів, що підпадають під фінансування:
•    облаштування індивідуальних теплових пунктів (ІТП);
•    встановлення регуляторів теплового потоку за погодними умовами та відповідного додаткового обладнання;
•    встановлення вузлів обліку води (гарячої та холодної) та теплової енергії та відповідного додаткового обладнання;
•    заміна вікон на енергоефективні з двокамерними енергоефективними склопакетами (з енергозберігаючим склом) для місць загального користування (під’їздів, підвалів, технічних приміщень, горищ);
•    проведення робіт з теплоізоляції зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів;
•    модернізація систем освітлення місць загального користування (у тому числі заміна електропроводки, ламп та патронів до них, встановлення автоматичних вимикачів).

Також на початку 2017 року міська рада Чернігова затвердила Програму підвищення енергоефективності в бюджетних установах м. Чернігова на 2017-2027 роки.
Згідно даних наведених в програмі, середня енергозатратність бюджетних будівель м. Чернігова становить 187,1 кВт*год/м2 при тому, що європейські норми становлять 40-70 кВт*год/м2.

Програма охоплює 100 закладів та установ, що утримуються з міського бюджету (73 освіти, 9 охорони здоров'я, 9 культури, 7 адміністративних та 2 спортивні клуби).
 
У структурі видатків чернігівського  бюджету  на оплату за спожиті енергоресурси 65% займають заклади освіти, саме тут можна отримати найбільшу економію при впровадженні енергоефективних заходів.
Реалізація Програми розрахована на 11 років. 

У перший рік реалізації Програми заплановано запровадження енергоефективних заходів, які, на думку спеціалістів міськради, принесуть максимальний ефект і, як результат, економію бюджетних коштів, які будуть у подальшому спрямовані на реалізацію заходів у наступні роки. Так, заплановано проведення модернізації мереж внутрішнього освітлення у всіх закладах бюджетної сфери міста (заміна ламп розжарювання на LED-світильники); заміну вікон та дверей на енергоефективні; впровадження заходів направлених на технічне покращення систем опалення; встановлення сучасних теплообмінників; усунення перетоків у системі гарячого та холодного водозабезпечення; встановлення комерційних обліків споживання енергоносіїв.

 Наступні чотири роки передбачається реконструкція покрівель з утепленням. Останні п’ять років дії програми передбачено  завершення комплексу заходів з енергоефективної реновації. Щороку ряд будівель будуть комплексно модернізовані (заплановано виконання останнього етапу робіт - заміна вікон та дверей, утеплення фасадів будівель та підвалів). Таким чином, в міській раді очікують, що  починаючи з п’ятого року реалізації Програми щороку щонайменше 10 будівель бюджетної сфери будуть комплексно модернізовані.

Після реалізації Програми в міській раді очікують  зменшення споживання будівлями бюджетної сфери міста теплової енергії на 29,4 %, природного газу - на 17 %, електричної енергії - на 27,6% . Що матиме в результаті річне скорочення бюджетних видатків на оплату за спожиті енергоресурси   30,1 млн. грн (у діючих цінах);
 Обсяг коштів, необхідних для фінансування заходів Програми, у діючих цінах складає 552 602,150 тис грн. (18,4 млн. Євро).

Передумови енергетичного розвитку міст

Варто відзначити, що Україна має низку міжнародних зобов’язань в енергетичній сфері. В тому числі і в рамках Угоди про асоціацією з ЄС. Так, окрема 338 стаття п’ятого розділу Угоди передбачає імплементацію енергетичних стратегій та політик, модернізацію та посилення наявної енергетичної інфраструктури, сприяння енергоефективності та енергозбереженню, розвиток та підтримка відновлювальної енергетики з урахуванням принципів економічної доцільності та охорони навколишнього середовища тощо.

За словами Андрія Кирчіва, виконавчого директора Асоціації «Енергоефективні міста України», в Україні 137 міст активних підписантів Угоди мерів. Тобто тих, які, як і Чернігів,  спроміглися підготувати План дій для сталого енергетичного розвитку.

«На рівні міст в енергетичній сфері відбувається дуже багато позитивних зрушень. Особливо зараз, коли справді запрацювала децентралізація, коли бюджети міст можуть скористатися власними бюджетами розвитку. Міста можуть стати справжніми господарями на свої територіях ввівши систему енергоменеджменту, ввівши власну енергетичну політику.», - зазначає Кирчів. 
В той же час,  за словами експерта Асоціації «Енергоефективні міста України» основи сталості енергетичного  розвитку міст є наступними:
•    Муніципальна стратегія сталого енергетичного розвитку
•    Запровадження повного обліку ресурсоспоживання
•    Енергетичний менеджмент та моніторинг
•    Комплексний підхід до енергоефективної реновації
•    Розбудова компетентного локального потенціалу
•    Привабливий інвестиційний клімат
•    Інформаційно-просвітницька робота для зміни ставлення громадян до споживання енергетичних та інших вичерпних ресурсів.

Якщо рекомендації експерта накласти на ситуацію з енергоефективними заходами в місті Чернігові, описаних вище в матеріалі, то побачимо, що вони виконуються лише частково і далеко не в повному обсязі. 


Павло Пущенко

]]>
15 найкрасивіших залізничних вокзалів України. 2 - на Чернігівщині http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/57785 Ворота міста. Так зазвичай називають вокзали. Публикации article Mon, 02 Oct 2017 11:08:02 +0300 Адже часто саме залізнична станція – це перше, що бачать гості, які приїздять на екскурсію, у справах чи до родичів у місто. Інколи вокзал можна побачити тільки мигцем, з вікна потяга, прямуючи до зовсім іншого міста. Та краса чи оригінальність споруди можуть залишитися у пам’яті надовго.
В Україні – вдосталь вокзалів, які були зведені більш ніж 100 років тому.
Багато і таких, що постали кілька років тому, та в оригінальності не поступаються спорудам з історією.
 
Дніпровський вокзал

Залізнична станція Жмеринка
 
Куп’янськ-Вузловий вокзал
 
Залізнична станція Кривого Рогу
 
Вокзал у Козятині
 
Київський залізничний вокзал
 
Луцький вокзал

Львівський залізничний вокзал
 
Ніжинська станція

Ніжинській залізничній станції – 148 років! Саме таку дату тут відсвяткують у грудні 2016 року. Коли станцію зводили, то не обійшлося без курйозу. Вокзал збудували за 5 кілометрів від міста. Звісно, це неабияк обтяжувало пасажирів. Подейкують, що таке розташування стало покаранням для міста. Адже місцеві не захотіли давати хабар керівництву російської залізниці. Та з часом станція тільки розросталася. Пасажиропотік збільшувався щороку. Вже у 1919 році через станцію Ніжин було перевезено 90 тисяч осіб. Друга світова стала як для Ніжина, так і для вокзалу, трагічною сторінкою. Під час бомбардування німцями на станції загинуло близько 3 тисяч осіб.

Востаннє реконструкцію на вокзалі здійснювали у 1999 році. І нині станція у Ніжині не втрачає своїх позицій і вважається однією з найважливіших на залізничних магістралях України.

Де знаходиться: вулиця Вокзальна, 8, місто Ніжин, Чернігівська область.

Одеська залізнична станція
 
Ужгородський вокзал
 
Харківський залізничний вокзал
 
Чернівецька залізнична станція
 
Чернігівський вокзал

Ще одна будівля з розряду казкових. Адже на вигляд – як ляльковий будиночок. Місцеві переповідають, що споруду вокзалу було зведено за ескізами німецького військовополоненого Ганса (прізвище не збереглося). Після закінчення війни чоловік не повернувся на батьківщину до Мюнхена, бо його сім’ю було вбито. Тож він оселився у Чернігові.
У 1999 році станцію реконструювали. Тоді ж вокзал і отримав статус пам’ятки архітектури.

Де знаходиться: проспект Перемоги, 1, місто Чернігів, Чернігівська область.
 
Станція Шепетівка


http://www.uaua.world/3246/

]]>
Чернігівщина третя за темпами об’єднання громад у рейтингу Мінрегіону http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/57550 За результатами дослідження станом на 8 вересня Чернігівська область посіла третій щабель за темпами формування ОТГ. Публикации article Fri, 22 Sep 2017 17:48:56 +0300 У серпні цього року  Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України започаткувало щомісячний моніторинг процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування, який, крім досягнень реформи, дає змогу визначити її слабкі місця, побачити, якої підтримки, підсилення яких напрямків роботи потребують органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації.



Ознайомитися з моніторингом можна ТУТ.

За останній місяць в Україні ще понад 160 сільських селищних, міських рад наблизилися до фінальних стадій об’єднання, більше 40 утворених ОТГ вже очікують від Центральної виборчої комісії призначення перших виборів.

– Місцеві лідери зрозуміли, що зволікання з об’єднанням — це не лише втрата часу, ресурсів і можливостей, це також втрата довіри виборців. Так, об’єднання – не панацея, децентралізація дає достатньо інших механізмів вирішувати місцеві питання. Але якщо мова йде про розвиток, а не латання дір, про перехід на новий рівень управління територіями, а не намагання працювати по-старому, то альтернатив об’єднанню немає. І доки цей процес добровільний, не скористатися цим можуть лише недалекоглядні керівники громад, — прокоментував  перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеслав Негода.


За повідомленням Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України

]]>
Чергові проміжні результати Чернігівщини в реалізації реформи http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/57226 Дістались вже до другого місця в загальноукраїнському рейтингу. Отже, що маємо за статистичними параметрами? Публикации article Mon, 11 Sep 2017 07:49:46 +0300 Утворено 35 об'єднаних територіальних громад.
5 - в 2015 році
11- в 2016 році
19 - в 2017.

З тих, що цьогорічні :
в 3-х обрані нові представницькі органи,
в 14-ти перші вибори відбудуться 29 жовтня,
одна громада - Варвинська селищна два дні тому в суді відстояла свої рішення про об'єднання і тепер чекатиме призначення виборів, ймовірно, в грудні;
ще одна - Городнянська міська теж днями завершила об'єднання і теж в очікуванні виборів.

Ми тут дещо порахували (параметри 33-х громад):
47 % місцевих рад об'єднались (267 з 569)
46 % території області займають ОТГ ( 14,41 тис.км.кв з 31,9 тис.км.кв)
33,32 % населення - в ОТГ (344 333 осіб з 1033,4 млн.)
З 33- громад:
міських - 9
селищних - 15
сільських - 9

Лише в одному районі - Новгород-Сіверському не створено жодної об'єднаної громади.

Є в нас і район-громада - Сновська.

Є 2 громади з кількох суміжних районів - Холминська (Корюківський та Семенівський) та Олишівська (Чернігівський та Куликівський).
Найменша по чисельності - Макіївська- 1600 осіб. Найбільша - Менська - 27842.

Половина з 16 громад, що вже мають прямі міжбюджетні відносини з державою, є самодостатніми, не потребують дотації від держави, з них три - Гончарівська, Деснянська та Корюківська самі дотують державу.

Серед чернігівських громад є та, в якої найбільший в Україні обсяг реверсної дотації державі відносно власних доходів - це Гончарівська громада, що віддає до державного бюджету понад 50 % своїх доходів.


Кудрик Ірина
 

]]>
Чернігівська область - аутсайдер у рейтингу областей України по комфортності ведення бізнесу http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/57175 Такі результати рейтингу «Легкість ведення бізнесу. Regional Doing Business», розробниками якого є Офіс ефективного регулювання (BRDO) та Спілка Українських Підприємців (СУП). Публикации article Fri, 08 Sep 2017 11:18:20 +0300 Чернігівська область отримала 81 бал з 171 можливого.

Також, «пасуть задніх» Луганська та Херсонська області.

У п’ятірку лідерів увійшли: Сумська область, яка отримала найвищий бал за найкращий діловий клімат – 107. За нею йде Львівська – 103 бали. По 101-му балу набрали Івано-Франківська та  Кіровоградська. Тернопільська область завершує п’ятірку лідерів – 100 балів.

Щоб оцінити наскільки легко та зручно вести бізнес в регіонах України, експерти BRDO адаптували методологію Світового банку та опитали сотні вітчизняних підприємців. За основу дослідження було взято чотири напрямки взаємодії підприємців із владою, а саме: сплата місцевих податків; одержання дозволів на будівництво; оформлення земельної ділянки під об’єкт нерухомості; приєднання до електромережі.

«На Херсонщині ви будете одержувати дозволи на будівництво в середньому 147 днів, у той час як на Одещині – лише 68 днів. Такі фактори не створюють сприятливі умови для інвестицій, а інколи і прямо перетворюється у знак «стоп» для підприємців. Ми розробили рекомендації для виправлення, як таких ситуацій, так і низки інших проблем, які були виявлені в ході дослідження. Сподіваюсь, що регіони дослухаються», – зазначив голова BRDO Олексій Гончарук.

За словами Віце-президента Спілки українських підприємців (СУП), керуючого партнера Baker Tilly Ukraine Олександра Почкуна, регіональні органи влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати більш комфортні умови для ведення бізнесу, і тим самим мотивувати підприємців переїжджати в ці міста або створювати бізнес в них. «Сподіваюсь, рейтинг «Легкість ведення бізнесу. Regional Doing Business» стане стимулом для бізнес-міграції в країні», – підбив підсумок пан Почкун.

Висновки рейтингу «Легкість ведення бізнесу. Regional Doing Business»:

Рейтинг виявив суттєву різницю в адміністративному навантажені для великого та малого бізнесу. Для малого бізнесу процедури дорожчі та займають більше часу через відсутність досвіду та доступу до якісних юридичних послуг.

Рейтинг показав консервативний підхід до проходження адміністративних процедур зі сторони підприємців. В багатьох випадках вони «по традиції» зверталися до послуг «посередницьких»  фірм і платили гроші, не зважаючи на той факт, що адміністративну послугу можна отримати безкоштовно, іноді навіть в електронному вигляді.

Рейтинг висвітлив вузькі місця у підходах регіональної та місцевої влади до швидкості та вартості адміністративних процедур. Зокрема, підприємці вказували на затягування часу надання послуг, незважаючи на наявність технічної можливості надати послугу швидше. Це ж стосується і місцевих податків – їх ставки не знижують,  навіть, якщо податок фактично не приносить надходження до місцевого бюджету.

Рейтинг закцентував позитивний вплив рішення щодо оформлення земельних ділянок через аукціони – процедура стала більш швидкою і з меншими затратами для бізнесу

У цілому, Рейтинг виявив чималий потенціал до покращення бізнес-клімату в більшості регіонів. Однак для його реалізації  потрібен сталий діалог між бізнесом та владою, а також використання кращих європейських та світових практик.

BRDO розробив платформу regulation.gov.ua, яка містить унікальні он-лайн інструменти, та є майданчиком для ефективної взаємодії влади та бізнесу.

Ознайомитись з повною версією рейтингу «Легкість ведення бізнесу. Regional Doing Business» можна за посиланням.

]]>
Енергоефективність: плани та реальні результати на Чернігівщині http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/57082 Енергетична незалежність України — нездійсненні мрії чи нагальна необхідність відмовитися від імпорту паливно-енергетичних ресурсів, вартість яких постійно зростає? Публикации article Mon, 04 Sep 2017 12:29:06 +0300 На сьогодні держава нераціонально споживає електроенергію, тепло, воду, газ. Навчитися економити — головне завдання кожного.

 
Де дізнатися більше

Все популярнішим серед населення стає використання альтернативних джерел, так би мовити «чистої» енергії.

З 2010 року в Україні діє Державна цільова економічна програма енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2017 роки. Обсяг її фінансування — майже 345 мільярдів гривень.

Відповідно на Чернігівщині є Програма стимулювання до запровадження енергоефективних заходів населення, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів області на 2016-2017 роки (обсяг фінансування — два мільйони гривень).

Крім того, у 2014 році Уряд ухвалив Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року. Його мета — досягти 11% енергії з відновлюваних джерел у кінцевому енергоспоживанні країни до 2020 року. Для реалізації задуманого потрібно 12 мільярдів євро.

До речі, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України спільно з Інститутом відновлюваної енергетики НАН України та профільними асоціаціями розробили проект Дорожньої карти розвитку відновлюваної енергетики України на період до 2020 року. Вивчивши документ, інвестор матиме чітке розуміння про порядок впровадження «зеленого» проекту в Україні, можливі точки приєднання нових генеруючих потужностей відновлюваної електроенергетики в розподільних мережах, а також місця їх розміщення.

Голова Держенергоефективності Сергій Савчук впевнений, що для успішного розвитку «зелених» проектів кожна з областей України має чималий ресурсний потенціал: «Економити енергоресурси та споживати «чисту» енергію активно взялися в усіх областях України. Для цього в кожному регіоні є значна ресурсна база.

На місцях вирішують, який вид «чистої» енергії більш економічно доцільний. Місцева влада сама зацікавлена у тому, щоб в регіони заходив інвестор з досвідом, наприклад, щоб побудувати котельню на альтернативному паливі. В результаті створюються нові робочі місця, збільшуються надходження до бюджетів. У свою чергу, Держенергоефективності підтримує владу на місцях у цьому напрямі. Наша мета — збільшувати кількість якісних «зелених» проектів в Україні. Це — шлях до економічного зростання держави!»


Де шукати альтернативу?

Варіантів альтернативних джерел енергії безліч. Це і вирощування енергокультур, і енергія сонячного випромінювання, вітру, річок, енергія з біомаси та біогазу тощо.

Навіть побутові відходи можуть принести в цій справі користь. Наприклад, у Швеції сміття використовують для виробництва електроенергії.

Сергій Савчук: «На жаль, в Україні не відпрацьовано законодавство, яке б дало можливість збалансувати всю економіку. Адже інвестор «заходить» тоді, коли бачить, що поверне вкладені кошти хоча б за 7-9 років. При сьогоднішній платі за утилізацію сміття — окупність 15-20 років. Це критично для потенційного вкладника. Впливає і нестабільна ситуація в країні. Відтак, ми працюємо паралельно з органами місцевого самоврядування, які після децентралізації отримали значні кошти, аби на умовах державного приватного партнерства побудувати сміттєпереробні заводи».
 

Реальна можливість заощади


Механізм ЕСКО. Енергомодернізація установ будь-якої форми власності можлива і без залучення бюджетних коштів шляхом використання механізму ЕСКО. Суть енергосервісу полягає в тому, що інвестор вкладає власні кошти в термомодернізацію об’єкту. Його завдання — запровадити настільки енергоефективні заходи, щоб була найбільша економія ресурсів. Адже кошти повертаються виключно за рахунок отриманої економії на комунальних послугах.

Проте, визначитися з об’єктом для інвестування ЕСКО-компанія зможе у разі наявності відповідної інформації у базі Держенергоефективності. Наразі тут знаходиться понад 10 тисяч таких об’єктів, 946 з яких — із Чернігівської області.

До речі, минулого року в Україні із застосуванням механізму ЕСКО укладено 20 договорів у п’яти регіонах: місто Київ, Полтавська, Одеська, Черкаська та Вінницька області. Уже є позитивні результати.

«Теплі кредити». Долучитися до становлення енергонезалежної України може кожен. Діє Урядова програма з енергоефективності, за якою здійснюється часткове відшкодування кредитних коштів. Вона передбачає, що державні банки — Ощадбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк та Приватбанк — надають позику для ОСББ/ЖБК та фізичним особам. У свою чергу, держава відшкодовує 20% суми кредиту на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб та 35% — на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів (така ж компенсація надається і тим, хто отримує субсидії). Для ОСББ та ЖБК: 40% відшкодування витрат на утеплення багатоповерхівок. Якщо ж до складу ОСББ входять субсидіанти, сума відшкодування збільшується від 40% до 70%.

За інформацією Держенергоефективності, з початку дії програми «теплих кредитів» нею скористалися близько 300 тисяч домогосподарств, залучивши на енергоефективні заходи майже чотири мільярди гривень. Уряд, у свою чергу, відшкодував з держбюджету близько 1,6 мільярда гривень безповоротної державної фінансової допомоги. Цьогоріч на ці потреби виділено 730 мільйонів гривень.

Користуються Урядовою програмою і жителі Чернігівщини.

Заступник директора — начальник управління енергетики та комунального господарства Департаменту ЖКГ та ПЕК облдержадміністрації Андрій Ярош: «За час реалізації програми впродовж 2014-2016 років в області кредити отримали понад 4,2 тисячі осіб на загальну суму 59,4 мільйона гривень.

Цьогоріч у першому півріччі на Чернігівщині прокредитовано майже 1,8 тисячі осіб (27,5 мільйона гривень). З початку року позичальниками погашено 290 кредитів на суму більше 4,5 мільйона гривень. Крім того, з обласного бюджету позичальникам виплачена компенсація частини відсоткової ставки — 200 тисяч гривень, а до кінця року ще додатково буде виплачено 800 тисяч гривень».

Як взяти участь в Урядовій програмі з енергоефективності, можна дізнатися в Call-центрі Держенергоефективності за телефонами: (044) 296-71-60, 292-32-57 та e-mail: energoefect@saee.gov.ua, energoefect2@saee.gov.ua, energoefect3@saee.gov.ua.

Інформація про додаткову місцеву підтримку знаходиться на Інтерактивній карті місцевих програм здешевлення «теплих» кредитів.

Також діє безкоштовна «гаряча» лінія: 0-800-210-611.

Аби громадяни не боялися слова «кредит» та долучалися до енергоефективних програм, необхідно розповідати про переваги їх впровадження, а також наводити реальні приклади. Зокрема, детально про це можна дізнатися під час тренінгів, семінарів, «круглих столів» Громадянської мережі ОПОРА. Учасники таких заходів мають можливість отримати як поради, так і роз’яснення на свої запитання. До речі, дорослу категорію найбільше цікавлять фінансові розрахунки, дітей же хвилює вторинна переробка сміття. Координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА у Чернігівській області Наталія Висіканець наголошує, що відповідна інформаційна кампанія потрібна серед усіх верств населення — від шкільного до пенсійного віку.

Інформаційна робота проводиться і серед представників ОСББ Чернігівщини, які, на жаль, неактивно беруть участь в обласній Програмі стимулювання до запровадження енергоефективних заходів, — менше десяти об’єднань.

 
Як економить Чернігівщина?


Окрім програми «теплих кредитів», в області активно працюють і над реалізацією проектів з переведення котелень бюджетної сфери на альтернативні види палива.

За інформацією Департаменту ЖКГ та ПЕК облдержадміністрації, аби зменшити використання природного газу, минулого року на 59 об’єктах (промислові підприємства, що надають теплову енергію, теплопостачальні підприємства, бюджетні установи) проведено реконструкцію котелень. Очікуваний від цього обсяг економії природного газу складає 2,7 мільйона кубометрів на рік або понад три тисячі тонн умовного палива.

У 2016 році на 63 об’єктах проведено роботи з утеплення фасадів, заміни вікон та дверей на металопластикові. Станом на перше січня 2017-го на 875 з 3140 будівель бюджетної сфери частково проведені роботи з термомодернізації (27,9% від загальної кількості), а на 246 будівлях (7,8%) такі роботи завершено.

Варто зазначити, що на Чернігівщині постійно розширюються виробничі потужності з випуску альтернативних видів палива. Так, у 2016-му за рахунок коштів інвестора побудовано завод у Куликівці з виробництва паливних брикетів. Потужність виробництва — 2000 тонн на рік. У якості сировини використовують відходи деревообробки та сільськогосподарського виробництва. Загальна сума капіталовкладень — 15 мільйонів гривень.

Крім того, за рахунок коштів Урядової програми у приватному секторі області впродовж 2016–2017 років встановлено 25 сонячних батарей загальною потужністю 294,3 кВт. За І квартал 2017 року загальний обсяг виробництва електричної енергії такими генеруючими установками споживачів становив майже 93 тисячі кВт/год».

Значним кроком у сфері відновлювальної енергетики Чернігівщини стала реалізація двох інвестиційних проектів:

- будівництво теплової електростанції потужністю 7500 кВт, що працюватиме на біопаливі у Козелецькому районі;

- будівництво комплексу з переробки органічних відходів (цукрового жому) в біогаз для виробництва електричної та теплової енергії в селищі Линовиця Прилуцького району.

Варто зазначити, що серед найбільших реалізованих проектів минулого року — теплова електростанція потужністю 3,5 МВт (І-а черга) у Корюківці, що використовує біологічне паливо — залишки деревини, відходи лісозаготівельної та деревообробної промисловості Чернігівської області.


Трохи позитивного досвіду

Баварське село Вільдпольдсрід, населення якого складає близько 2600 осіб, є лідером серед користувачів відновлюваних джерел енергії в Німеччині. За останні 18 років місцева громада інвестувала в цілий ряд «зелених» проектів, які включають 5 МВт фотовольтаїки (використання сонячних батарей), 5 біогазових установок, 11 вітрових турбін і гідроелектростанцію. В результаті село вийшло навіть за рамки енергетичної незалежності — тут виробляється на 500% більше енергії, ніж потрібно населеному пункту.

Україні теж є чим похвалитися. Хоча шлях до повної енергонезалежності ще досить довгий, проте досягнення вже є.

Є позитивні приклади і на Чернігівщині, серед яких ПСП «Пісківське» у Бахмацькому районі. Директор підприємства Валерій Колоша використовує у своєму господарстві котел на альтернативному паливі, який працює вже чотири роки, повністю забезпечуючи всі будівлі необхідною енергією. Її отримують із соломи, листя, тирси, інших відходів. У майбутньому планують виробляти пелети. За весь час котел жодного разу не відключався: влітку використовується для підігріву води, зимою — ще й для опалення приміщень. Скільки біомаси для цього потрібно? На прикладі соломи: влітку два тюки (вага одного тюка близько 300 кілограм) в день, взимку — шість. До речі, раніше тут стояли електрокотли, які споживали в день більш ніж 120 тисяч кВт. Тепер же рахунок за електроенергію вдвічі менший. Її використовують тільки для освітлення. Собівартість котла (близько 1,4 мільйона гривень) окупилася десь за рік.

Як зазначив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, «заходи з енергоефективності — це інвестиція в майбутню економію власних коштів та енергонезалежність нашої країни». Тож економлячи власні кошти, ми економимо бюджет України, формуючи її самодостатність.

 
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

]]>
Європейський підхід утилізації сміття у Чернігові не в пріоритеті http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/56999 Проблема з утилізацією твердих побутових відходів у Чернігові гостро відчувається вже не один рік. І питання не лише в інвестиціях і проектуванні сміттєпереробних комплексів. Публикации article Fri, 01 Sep 2017 07:48:33 +0300 Питання також в культурі населення щодо поводження з відходами  та його спроможності оплатити якісну переробку сміття.

Чи бодай наблизиться колись Чернігів до європейських стандартів поводження зі сміттям залежить від стратегії, яку обере місцева влада та від загальноукраїнських чинників і законодавства.

 
Обіцяного вже років двадцять чекають


Епопея з побудовою сміттєперербного  заводу в Чернігові налічує вже майже двадцятирічну історію.
Попередній міський голова Чернігова Олександр Соколов основний акцент своєї передвиборної агітації кілька кампаній підряд робив на будівництві сміттєпереробного заводу.

За попередні десятиліття не один раз чернігівською владою декларувалися наміри здійснити обіцянку мера. Називалися іноземні кампанії, які, ніби, погодилися вирішити питання зі сміттям.
Так, ще у 2005 році  повідомлялося, що  в ході зустрічі міського голови Олександра Соколова з керівництвом компанії «Україна-Австрія» досягнуто домовленості про будівництво у Чернігові сміттєпереробного заводу.

Вже тоді головною передумовою втілення проекту в життя була необхідність  привчити городян до роздільного збирання сміття. Для цього з бюджету розвитку планували  виділити  кошти на спеціальні контейнери, які встановлюватимуться перед під’їздами будинків окремо для харчових відходів і для всіх інших. 
Попри голосні обіцянки, цей проект так і залишився на папері.

А у  2012 році тодішній мер Олександр Соколов знову обіцяв  побудувати завод за кредит від Світового банку. Орієнтовна вартість проекту мала скласти 40-50 мільйонів доларів.
Міська рада   виділяла навіть кошти на розробку бізнес-плану щодо будівництва сміттєпереробного заводу у Чернігові, але він теж не був реалізований.

В передвиборчих обіцянках нинішнього міського голови Владислава Атрошенка також звучала тема вирішення проблеми сміття через залучення інвестора та побудови сміттєпереробного заводу. І справді, наприкінці  2015 р. на сайті міськради з’явилося оголошення про пошук інвестора для побудови заводу: «Одним із пріоритетних завдань роботи Чернігівського міського голови Владислава Атрошенка є побудова сміттєпереробного заводу на території полігону в мікрорайоні Масани», - заявлялося в оголошенні. 

Ця об’ява «висить» і сьогодні на сайті ради. За цей час від нового голови пролунало вже кілька анонсів про потенційних інвесторів.

Головний претендент на реалізацію проекту –  польська кампанія   АО «Цегельски», з якою вже понад рік ведуться перемовини.  Як запевняють чернігівську сторону  під час зустрічей поляки, технологія переробки, за якою вони працюють, не передбачає попереднього сортування сміття. Натомість воно подрібнюється і нагрівається у спеціальних бойлерах, порожнини між подвійними стінками яких заповнюються розігрітою до 120°С парою. У результаті цього вбиваються всі мікроорганізми, сміття випаровує приблизно 60% вологи і зменшується за обсягом. Воно стерилізується і втрачає сморід, а також розділяється (навіть металеві предмети очищаються від фарби).

Далі, в іншому цеху, йде сортування отриманої маси. На виході отримується 8 субстанцій розділеного сміття, які вже є вторинною сировиною. Таким чином, продуктом стає близько 95% утилізованого. Зокрема, скло, метал і пластик можуть пропонуватися на спеціальні заводи, а біомаса – застосовуватися як паливо.
В той же час,  на останній сесії Чернігівської міської ради в серпні 2017 року  з міського бюджету було погоджено виділення 10 мільйонів гривень на виготовлення проектної документації на  будівництво сміттєпереробного заводу.

У зв’язку з цим міський голова Владислав Атрошенко дав розпорядження управлінню ЖКГ написати чіткий план-графік заходів по будівництву сміттєпереробного заводу. Як зазначив міський голова «в пріоритеті пошуки проектної організації світового рівня, ім’я якої стане своєрідною гарантією для інвестора, готового вкласти до 35 мільйонів євро в будівництво заводу».


Мер Чернігова: сортування місту  не потрібне
 

У нинішнього  міського голови Чернігова своє бачення вирішення проблеми зі сміттям. Владислав Атрошенко переконаний, що чернігівці не здані сортувати сміття, тому необхідно будувати сміттєпереробний завод, який би працював з несортованим сміттям.
«Проект майбутнього сміттєпереробного заводу повинен бути без обов'язкової вимоги про сортування сміття, - впевнений міський голова. – Щодо технології переробки відходів – обмежувати не хочу, головне -  аби не було сортування».

Згідно з вимогами, які ставлять переробники, населення повинно відсортовувати сміття, як мінімум, на 85%.
«Ми витратимо купу грошей на облаштування майданчиків, на контейнери - і не зможемо досягти 85%, - пояснює Владислав Атрошенко. – Це буде марна робота: приміром, буде 70%, а таке сміття не вважається сортованим».

Мер наголошує на тому, що необхідно вирішувати проблему не лише сміття, яке сьогодні збирається вмісті, але гостро стоїть питання з утилізації вже існуючих твердих  побутових відходів на міському сміттєзвалищі неподалік мікрорайону Масани, яке давно вже переповнене.


Сортування - європейська вимога, яку зобов’язалася виконувати Україна


Якщо у словах Атрошенка і можна побачити певну  логіку, то вона суперечить світовим та європейським стандартам поводження з побутовими відходами.
Директиви ЄС – 1999/31/EC та 2008/98/EC, які врегульовують поводження зі сміттям у країнах Європи, надають чітку послідовність дій, які необхідно виконувати із відходами, класифікують сміття, ставлять стратегічну мету скоротити кількість відходів, які вивозять на полігони.

Відповідно до європейських норм, придатні для повторного використання відходи повинні відправлятися на відповідні підприємства, безпечні -відвозитися на полігони ТПВ, а з небезпечними проводитимуться необхідні для знешкодження операції. При цьому на звичайні сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом (норма Директиви ЄС 1999/31/EC).

Чинний Закон України "Про відходи" не має переліку та послідовності операцій із сміттям. За таких умов доданий 2012 року пункт до статті 32 цього Закону набуває декларативного характеру.

Більше того, час, коли сортування сміття має стати обов’язковою нормою, невпинно наближається. З 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне.

Про це йдеться у статті 32 Закону України "Про відходи", до якої був доданий відповідний пункт ще у 2012 році. Проте сьогодні всі розуміють, що Україна не готова до впровадження цієї норми, тому  наразі у Верховній Раді зареєстровано шість законопроектів про сферу побутових відходів. У контексті утилізації та захоронення сміття найбільш цікавими є законопроекти 4028, 4838 і 6602, які, зокрема  пропонують відтермінувати норму про заборону захоронення неутилізованих побутових відходів із 1 січня 2018 до 1 січня 2025 року.

У той же час, згідно,  звіту  Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства "Стан сфери поводження з побутовими відходами в Україні за 2016 рік" зазначено, що минулого року лише 5,8% усього сміття у нашій країні було утилізовано: 2,71% – спалили, а 3,09% – відправили на перероблення. Також відомство повідомляє, що торік у 575 населених пунктах впроваджували роздільний збір сміття, працював один сміттєспалювальний завод і три сміттєспалювальні установки.

Очевидно, що рано чи пізно, Україна прийде до цивілізованого поводження зі побутовими відходами, яке передбачає сортування громадянами сміття. І чим раніше і чернігівська влада почне привчати громадян до відповідального ставлення до відходів, впроваджуючи відповідні міські програми, тим швидше проблема переповнених сміттєзвалищ буде вирішена.


Павло Пущенко

]]>