Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: Публикации http://monitor.cn.ua/ Інформ-агенція «Чернігівський монітор» http://monitor.cn.ua/i/sm-logo.png Чернігівський монітор http://monitor.cn.ua/ Вулиця політики: хто з партій найбільше витратив на зовнішню рекламу в області http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/82545 Фактично, як розповідають у агенціях, які надають послуги у галузі реклами та поліграфії, послуга розміщення її на зовнішніх носіях - вже більше місяця популярна. Публикации article Thu, 01 Oct 2020 13:00:51 +0300 Усі рекламні конструкції у місцях, де високий людський трафік,  розібрані аж до кінця жовтня, до того ж, навіть за ціну, яка майже у півтора рази перевищує звичайну комерційну оренду.

Про це одразу попереджують оператори ринку, якщо ви раптом схочете орендувати таку площину для власних потреб. Вільні борди у крупних містах Чернігівщини будуть тільки… наприкінці осені. Ми спробували порахувати - скільки ж коштує вулична реклама партійним бюджетам? Хто найбільше витратився на борди у Чернігівській області?

Упродовж кількох тижнів ми їздили Чернігівщиною і рахували. Найпопулярніші напрямки та локації розміщення зовнішньої реклами - класичних бордів розміром 6 на 3 метри - кілька: міста обласного значення (Чернігів, Ніжин, Прилуки, а також Бахмач) та київська траса М-01.

Офіційних даних щодо точної загальної кількості рекламних конструкцій у межах Чернігівської області немає. Не знають її достеменно і оператори ринку. Але методом візуального підрахунку, плюс опитування фахівців, вдалося встановити - таких споруд у регіоні орієнтовно 700 - 800. Близько половини з них зосереджені у Чернігові, у його передмісті та на трасі М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі.

Ціна питання

З чого складається ціна оренди? Окрім, власне, самої площини орендарю доведеться витратитися на друк, поклеювання та оренду. Найдешевше друкувати політичну поліграфію у Києві, якщо оптові замовлення, то можна вкластися і по 350 грн (+ ПДВ) на 1 площину. Якщо замовляти поліграфію у Чернігові - то вийде дорожче: десь по 500 грн/ шт. Розклеювання теж варіюється - від 500 до 1200 грн, в залежності від локації та терміновості замовлення. Власне оренда - її ціна варіюється у межах 6500 -7500 грн (плюс ПДВ) (такі дані називає один з найпоширеніших чернігівських операторів “Реклама та друк”, який входить до загальнонаціональної мережі “РТМ Україна”). Ціна оренди також залежить від локації.

Борди у області - трохи дешевші. Козелець та київська траса - 6500-7000 грн, у Прилуках - 6500- 7500 грн, Бахмачі - 5500 грн. Інша агенція у приватній розмові називає суму витрат на оренду рекламного носія дорожче - 7500-8500 грн (Чернігів). Можливо замовити також і так звані сіті-скроли (там, де реклама змінюється кожні 10-20 секунд) - 4500 грн. Або замовити на місяць великий телеекран (таких у Чернігові три) - за 15000 грн.   

Тож, якщо ці всі суми скласти докупи, то виходить, що тільки у Чернігові оренда та виготовлення і розміщення 1 носія зовнішньої реклами у “сезон” коштує 7350 - 10000 грн. У області в середньому, близько 7000 грн. А у політичних партій таких носіїв десятки, якщо не сотні!

То хто ж витратився найбільше?

Якщо оцінювати ті партії, які за попередніми оцінками соціологів долають 5%-й бар’єр, то за нашими власними підрахунками лідером у розміщенні зовнішньої реклами є політична партія “Рідний дім”. Її агітація розташована як у містах обласного значення, так і на київській трасі. Зустрічаються зразки у межах найближчих до Чернігова громад, а також у прикордонному колишньому райцентрі Ріпки.  

Зовнішньою рекламою партії охоплені всі 22 районних центри разом з обласним (якщо не брати до уваги адмінреформу і рахувати 22 населені пункти як саме райцентри), крупні ОТГ, та ділянки міжнародних трас, яких через Чернігівську область проходять дві - М-01 та М-02 (Кіпті-Глухів-Бачівськ). У Чернігові “Рідний дім” - абсолютний лідер по розміщенню на всіх видах носіїв: не лише на бордах, а й на призмах, сіті-лайтах, скролах. Тільки ці всі опції дозволяють говорити про сотню рекламних місць агітації і це лише в Чернігові. Приблизний бюджет на рекламу у політсили - понад мільйон грн в обласному центрі та трохи більше 600 тисяч на носіях по області.

Друга за популярністю на вуличних рекламних носіях партія - це “Слуга народу”. Партія воліє рекламувати тільки одного кандидата - Юрія Тарасовця та за межами обласного центру обходиться без персоналізованої реклами, обмежуючись своїм слоганом “Україна - це ти” або його локальним варіантом. Витрати на рекламу на бордах варіюються у межах 1 млн грн.

Третя за обсягами політсила - “Наш Край”. “Господарники та професіонали” мають фактично, близький до обсягів “Слуги народу” результат - до 1 млн грн. Теж представлені у всіх колишніх районних центрах, є агітація і на ділянках міжнародних трас.

Четверта партія - “Європейська солідарність”. Однак тут є нюанси - один з кандидатів політсили, зокрема, претендентка на посаду міського голови Чернігова екс-депутатка Чернігівської міської ради Марина Рейко завдяки своєму бізнесу і наближеності до бізнес-групи “ВЕНА” має власні рекламні площини. Тож, якщо приплюсувати сюди і ці показники разом з регіональними, то результат “ЄС” - близько 0,5 млн грн.

Партія “За майбутнє” найменше від своїх політичних опонентів витратила на вуличну рекламу. За нашими орієнтовними підрахунками, це, ймовірно близько 200 тис грн.

https://www.unn.com.ua/uk/publication/1894730-vulitsya-politiki-khto-z-partiy-naybilshe-vitrativ-na-zovnishnyu-reklamu-v-oblasti

]]>
Мер, "дім", інстаграм. Як чернігівські медіа розпочали виборчу кампанію http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/82506 Хто з кандидатів уже піариться в медіа, які з видань працюватимуть на владу й опозицію та де розгорнеться найбрудніша боротьба між учасниками місцевих виборів? Сайт «Вибори і ЗМІ» продовжує цикл матеріалів про перебіг місцевої виборчої кампанії 2020 року в регіональних і місцевих медіа. Публикации article Tue, 29 Sep 2020 18:15:01 +0300 Ми вже писали про ситуацію на Кіровоградщині, у Кривому Розі, на Полтавщині, у вільній частині Луганської області, на Миколаївщині, у Запоріжжі та Сумах. На черзі Чернігівщина. Тут, щоб залишитися на посаді, міський голова готовий залучити навіть інстаблогерів — а журналісти охоче працюють для нього «підставками для мікрофонів».

Два чернігівські телеканали з літа їздять за міським головою та його партією в «турне» областю. Місцеві «слуги» відволікалися від піару партії на внутрішню суперечку. Кандидатка в міські голови від «Європейської солідарності» випускає журнал, який слугував їй і на минулих виборах. У різних районних та міських газетах з’явилися однакові матеріали. Це лише окремі епізоди передвиборної чернігівської медіареальності.

Улюблені мікрофони мера

Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко як нардеп-регіонал голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року, а в мери 2015 року балотувався вже від «Блоку Петра Порошенка». Навесні він створив власну партію «Рідний дім», яку веде до обласної та міської рад. Усе літо мер катався областю з концертами та презентаціями партії, а з ним два телеканали — приватний «Дитинець» та комунальний «Новий Чернігів», які не випускають критичних матеріалів про міську владу.

«Дитинець» пов’язують з Атрошенком — власник телеканалу мав спільний бізнес із його родиною. Сюжети про мера чи «Рідний дім» виходять ледь не щодня: ось «Атрошенко розчулився під час візиту на свій колишній округ», ось мер відкриває скейтпарк, ось ранкова пробіжка «Рідного дому», ось Атрошенко з банерами та кульками партії спілкується з містянами, а ось «у Добрянці вірять у зміни на краще» на презентації партії.

Скріншот із ютуб-каналу «Дитинця»

У сюжетах «Дитинця» трапляється критика опонентів мера. Наприкінці серпня вийшов сюжет, де четверо депутатів міськради оголошують про те, що йдуть від «ЄС» до партії мера, «єдиної партії, яка ставить перед собою не політичні цілі, а продовження змін у Чернігові», говорить журналіст. Причина переходу — депутати вважають, що кандидатка в мери від «ЄС» далека від цінностей партії. У вересні вийшов сюжет «Невідомі захопили чуже майно заради розміщення політичної реклами» з великим планом білборда кандидата в мери від «Слуги народу». Сюжети комунального телеканалу «Новий Чернігів» схожі на сюжети колег з «Дитинця»: впродовж літа багато новин про презентації та концерти партії мера.

Скріншот із ютуб-каналу «Нового Чернігова». Новини про презентації партії чинного мера виходили майже з кожного населеного пункту, де партія бувала

Схоже, що саме ці два телеканали забезпечуватимуть основний піар Атрошенка, висвітлюючи роботу чинного міського голови, а не «кандидата». З місцевих телеканалів на замовлення не працює лише чернігівська філія Суспільного.

Спецвипуск для міського голови та газети для всіх

Чернігівська газета «Весть» наприкінці серпня підготувала «спецвипуск» у стилістиці видання про роботу міської влади. Звичайний наклад газети — 5 тисяч. «Спецвипуск» — 30 тисяч. Примірники, вочевидь, потрапили до поштових скриньок без передплати.

Статті «спецвипуску» вихваляють владу. У матеріалі «Почему изменился Чернигов?» журналістка пише: опоненти мера Атрошенка вважають успіхи мера заслугою децентралізації, а не команди «Рідного дому» (хоч партія з’явилася цьогоріч). Щоб дізнатися, чи це правда, авторка звертається по єдиний коментар до заступника міського голови. Заступник починає так: «Это полный бред». Далі пояснює: справа не в децентралізації, а в «політичній волі». У «спецвипуску» є опитування, як і у звичайному номері. Запитують, що містянам сподобалося на тижні в Чернігові. Люди згадують скейтпарк, новий садочок, автостоянку на пляжі, спортивні майданчики, дороги і тротуари — усе те, чим команда мера хизується на плакатах.

Стаття «спецвипуску», у якій журналістки газети «Весть» обговорюють концерти Атрошенка. Згадують, що його хоч уже й штрафували за порушення карантину, але «мер нічого, несе людям свято».

Зазвичай у газеті «Весть» виходять матеріали про різні партії. У випуску від 4 вересня є три публікації про «Наш край». Того ж тижня ці статті вийшли одночасно і в іншій міській газеті «Семь дней» — жодних змін, але додали інше фото й позначку «позиція» (так у цій газеті маркують рекламу) та забули виділити жирним одне запитання в інтерв’ю.

Газета «Весть» і «Семь дней» від 4 вересня — однакові матеріали про чернігівський осередок партії «Наш край». Один із цих матеріалів також вийшов в інтернет-виданні «Челайн» та в їхній газеті, їх пов’язують із «Нашим краєм»

Ці дві популярні в Чернігові газети публікували матеріали про різні політсили, не маючи до когось особливої прихильності. Та ж ситуація з новинними сайтами 0462.ua та gorod.cn, які разом із газетою «Семь дней» входять до «Чернігівської медіагрупи».

Зате міський голова та його команда часто з’являються на сторінках газети «Деснянська правда» та в її пресцентрі. Після роздержавлення видання пов’язують з бізнесменом та депутатом облради Валерієм Кулічем, бізнес-партнером Атрошенка.

Майже однакові статті про начальника управління культури в Чернігові, який разом із чинним мером з’являється на заходах його партії. На першому фото — газета «Весть», на другому — «Деснянська правда». Скріншоти з фейсбуку начальника управління

Також у перших вересневих номерах майже всіх чернігівських «районок» від 3 та 4 вересня вийшли однакові матеріали про партію чинного мера: для однієї частини області «Рідний дім» хвалить колишній нардеп Анатолій Євлахов, для іншої — бізнесмен та депутат облради Віктор Кияновський. Різні маркери, які вказують на рекламу, здебільшого є, але слова «реклама» уникають.

Ця стаття одночасно вийшла в частині чернігівських «районок»

Журналісти для всіх

Два інтернет-видання «ПіК» та «Час Чернігівський» віднедавна пов’язують з Андрієм Прокопенком, головою Чернігівської облдержадміністрації, який на парламентських виборах керував одеським штабом «Слуги народу». Нині брав участь у підготовці чернігівського осередку до місцевих виборів, про що говорив в інтерв’ю «UA: Чернігів», але 12 вересня заявив, що йому не дають впливати на список кандидатів, тому він подав у відставку.

Після призначення Прокопенка, видання почали часто дублювати новини із сайту облдержадміністрації та фейсбук-сторінки голови.

Раніше керівником видання «ПіК» був чернігівський журналіст Павло Пущенко, проте в січні він повідомив, що покинув проєкт. Зараз щонайменше двох журналістів, які працюють для «ПіК», помічають на зйомках відеоновин для Чернігівської ОДА.

Наприклад, журналістка Альона Середа знімає сюжети для «ПіК», але одночасно її вважають прессекретаркою Прокопенка. У її сюжеті для «ПіК» бізнесмен розповідає про своє підприємство, але згадує, що завжди підтримував президента Зеленського й залюбки піде під «прапорами партії президента» на місцеві.

У виданні «ПіК» виходять інтерв’ю з чернігівським ректором-депутатом ідепутаткою та головною лікаркою міської поліклініки, які нещодавно перейшли до «слуг». А ще — компліментарні матеріали без маркувань про те, як «відомі чернігівці» відгукуються про чернігівський осередок «Слуги народу» (спойлер — чудово відгукуються, бо йдуть на місцеві зі «слугами») чи про конференцію чернігівських «слуг». Останній матеріал із позначкою «реклама» та перетасованими абзацами вийшов у локальному інтернет-виданні «Сусіди.Сity» (мережа локальних медіа «Або»).

Головне фото інтерв’ю видання «ПіК» з очільницею міської дитячої поліклініки та депутаткою «Нашого краю», яка перейшла до новоствореної фракції «СН» у міській раді

«ПіК» долучився й до внутрішнього конфлікту між головою облдержадміністрації Прокопенком і нардепом та очільником обласного осередку «слуг» Павлом Халімоном. Спершу видання, посилаючись на свої джерела, повідомило, що Халімон збирає підписи депутатів облради за відставку Прокопенка. Причина — він буцімто занедбав дитячий санаторій. Згодом «ПіК» опублікував матеріал «“Злив” партії? Чи в курсі Зеленський?», де натякав, що нардеп Халімон не проводить жодних активностей партії (мовляв, навіть конференцію готували мажоритарники та голова ОДА) і «зливає» вибори чинному меру, й, можливо, перейшов у «суто комерційну площину». Потім видання протягом кількох матеріалів про санаторій захищало Прокопенка, мовляв про санаторій депутати згадали аж під кінець каденції.

Вочевидь, зв’язок видання з головою ОДА, який сприяє «слугам», не завжди на користь партії влади. Невідомо, якою буде робота редакції, якщо Прокопенко піде з команди.

«Час Чернігівський» розміщував матеріали про «Слугу народу» з позначкою «імідж». Натомість видання причетне до реклами у фейсбуку постів голови облдержадміністрації Прокопенка. Дописи голови та відео під саундтрек фільму «Слуга народу» рекламувала спільнота «Підслухано Чернігів». В інформації про того, хто оплатив рекламу, вказали пошту «Часу Чернігівського». Вказаний поруч номер телефону належить Аллі Луценко. Жінка з таким іменем та прізвищем працює «фахівцем з інтерв’ювання» в департаменті інформаційної діяльності Чернігівської ОДА. Керівник «Часу Чернігівського» тоді сказав, що рекламу запустили власним коштом, щоби залучити підписників.

Також «Час Чернігівський» рекламував відеосюжет Альони Середи (ймовірно, працює на «ПіК» та в команді губернатора) про Прокопенка «Один день із губернатором». Тоді Прокопенко сказав, що Середа на стажуванні в ОДА. Водночас керівник «Часу Чернігівського» говорив, що сюжет здався авторці вартим реклами (тобто працювала вона і там).

Ці інтернет-видання на місцевих виборах можуть продовжити інформаційну підтримку «Слуги народу» та самого Прокопенка.

Особистий журнал

Марина Рейко, кандидатка в міські голови від «Європейської солідарності», пов’язана з великим чернігівським гіпермаркетом «Вена» та є редакторкою журналу «Эспрессо по-черниговски», який поширюють містом безкоштовно.

У журналі друкують рекламу чернігівського торгівельно-розважального центру (проєкт «Вени») та самого гіпермаркету. Проте на перших сторінках виходять авторські статті, колонки чи розслідування Марини Рейко. Журнал уже кілька разів використовували під час виборів.

У 2011 році «Эспрессо по-черниговски» стало друкованим органом об’єднання «Громадська думка» (йшла на місцеві під назвою «Громадська солідарність»), яке пов’язують із «Веною», а під час виборів у журналі була агітація. Тоді Марина Рейко стала депутаткою міськради від «Громадянської солідарності».

На торішніх парламентських виборах у цьому ж журналі Марина Рейко агітувала за себе як кандидатку в народні депутатки на чернігівському окрузі № 206. Її фото з гаслом «Йду драконити раду» було не лише на білбордах, але й в «Эспрессо по-черниговски».

Ще в серпневому номері на звороті розмістили гасло чернігівських «слуг», але у вересневому це місце зайняла картинка з банерів «ЄС». Мова статей теж змінилася з російської на українську.

У вересневому «Эспрессо по-черниговски» на обкладинці з’явилося фото Рейко. На перших сторінках розмістили статтю кандидатки про компанії, які постійно отримують тендери на роботи в Чернігові чи скульптури за 5 мільйонів, з претензіями в бік міської влади та текст – умовний план дій Рейко. У матеріалі «ЄС Команда професіоналів» розмістили фото членів чернігівського осередку та їхні пояснення, чому вони з цією партією. Вочевидь, у жовтневому номері будуть подібні статті.

«До» та «після» приєднання до «ЄС». Вереснева та серпнева обкладинки «Эспрессо по-черниговски»

Де шукати «Наш край»

Інтернет-видання «Челайн» та їхню ж газету «Голос Чернігівщини. Челайн» пов’язують із «Нашим краєм», ця партія з’являється тут і тоді, коли до виборів ще далеко. На сайті виходять матеріали про різні партії, які маркують як «імідж» чи «актуально», проте найбільше таких текстів про «Наш край» (тут, тут, тут, тут, тут, тут). Є тут і те саме інтерв’ю представника «Нашого краю», яке вийшло одночасно у двох чернігівських газетах «Весть» і «Семь дней».

Матеріали про «Наш край» не завжди маркують у газеті «Голос Чернігівщини. Челайн». Як-от про політичні амбіції лідера чернігівської команди — у газеті це «тема номера». Або ж стаття в номері від 10 вересня «“Наш край”: партія господарників і професіоналів іде на вибори» — на першій сторінці це «тема номера», а позначка «актуально», якою маркують рекламу, з’являється лише в продовженні на четвертій сторінці.

Затишшя «Батьківщини», Ляшко «для районок»

Інтернет-видання «Високий вал» пов’язують із місцевою «Батьківщиною», проте нині на сайті не так багато матеріалів про партію. Є трохи про загальну підготовку «Батьківщини» до місцевих із серпня (немарковані) та саму Юлію Тимошенко з липня (маркування «позиція»). Ймовірно, окрім «Високого валу» партія користуватиметься можливостями пропіаритися в районних та обласних газетах, тим паче в області «Батьківщина» має більшу підтримку, ніж у місті.

Така ж ситуація з чернігівськими «радикалами» — вони публікують рекламу в тих самих газетах, маючи кращу підтримку в області.

Через загибель нардепа з округу № 208 на Чернігівщині Олег Ляшко отримав шанс повернутися до парламенту. Він оголосив, що йтиме на довибори і вже встиг покататися округом у компанії Юлії Тимошенко. Однакові матеріали про те, як Ляшко вибиває зарплати для вихователів з Менського району (входить до округу № 208), розмістили в перших вересневих номерах п’яти районних газет. Матеріали відрізняються хіба позначками, за якими ховають рекламу.

Одна й та сама стаття про Ляшка вийшла в усіх районках округу №208 на Чернігівщині

Нові медійні проєкти

Влітку в Чернігові з’явилося кілька нових медійних проєктів. Власну програму на ютубі запустила журналістка Альона Макаренко, яка працювала у виданні «Челайн», потім — на «UA: Чернігів», після була прессекретаркою голови чернігівської ОДА Прокопенка, звідки згодом пішла.

Її авторський проєкт «Бліц» — короткі інтерв’ю «з відомими людьми про політичне життя Чернігова та області». Нині журналістка оприлюднила сім випусків. Гостями трьох були люди, причетні до партії мера «Рідний дім». Гість першого випуску — сам мер Владислав Атрошенко. Наступним був лівий активіст Михайло Чаплига, завсідник каналів Медведчука, який представляється політичним аналітиком і часом критикує «Слугу народу» (а до виборів 2019 відверто заявляв, що бореться проти Порошенка). Потім — Сергій Гривко, нардеп від «Слуги народу» із Чернігова. Третій гість — чернігівський історик Володимир Пилипенко. Після нього — депутат облради та бізнесмен Віктор Кияновський, який теж розповідав і про партнерство з «Рідним домом», а журналістка зауважали, що вважає їхнє об’єднання формує в області потужну команду. Далі були кандидат у мери Чернігова від «Слуги народу» Юрій Тарасовець і начальник управління культури та туризму міськради, кандидат у депутати міськради від «Рідного дому» Олександр Шевчук. Саме про Кияновського, Атрошенка та «Рідний дім» у вересні одночасно розмістили матеріали щонайменше шість чернігівських «районок».

Скріншоти із першого випуску авторського відеопроєкту «Бліц» — коротке інтерв’ю з чинним мером та очільником власної партії

Авторський блог «Чернігівський політклуб» влітку запустив Олександр Рись, який представляється політичним оглядачем. Його блог — щотижневе десятихвилинне відео про місцеву політику. Автор висуває припущення та прогнози щодо дій партій на місцевих виборах, часом з гумором та іронією. У вересні вийшло перше інтерв’ю в межах блогу з кандидатом від «слуг» — забудовником Юрієм Тарасовцем. Як сказав сам Олександр Рись, витрати на виготовлення відеоінтерв’ю (у тому числі роботу оператора й інтерв’юера) оплачує гість.

Наостанок — інстаблогери

Чернігівський мер спробував підійти до молодшої аудиторії через інстаграм та проєкт «#діалогзмером». Шість чернігівських інстаблогерів записали спільне відео з Владиславом Атрошенком, мовляв, хочуть поставити йому запитання. На своїх сторінках блогери запропонували підписникам написати запитання до міського голови, щоби вони озвучили їх на зустрічі. Зустріч відбулася під банерами партії «Рідного дому» та скінчилася спільними фото в інстаграмі й постами вдячності, навіть «якщо зустріч організували через майбутні вибори», як написала одна з блогерок.

Віра Курико

https://vybory.detector.media/2020/09/29/mer-dim-instahram-yak-chernihivski-media-rozpochaly-vyborchu-kampaniyu/?fbclid=IwAR3pQa9pfmxYLqNjG-nj8mrANVhG5pFprlbXT7dhzKwEsk2Pt2tOkaTruro

]]>
Як депутати Чернігівської міської ради звітували протягом чотирьох років каденції http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/81916 Тільки четверо депутатів Чернігівської міської ради протягом трьох років звітували про свою діяльність. Публикации article Tue, 01 Sep 2020 18:12:28 +0300 Хто з обранців робив це систематично, а хто поставився до цього питання невідповідально та як виборцю оцінити роботу депутата напередодні місцевих виборів, – Досліджувала Громадська організація "Агенція міських ініціатив".

Вже восени повноваження депутатів Чернігівської міської ради цього скликання завершуються. Переважна частина обранців знову буде балотуватися на виборах до місцевих рад, про що свідчить їх активізація напередодні старту виборчої кампанії. Однак для того, щоб зрозуміти, чи варті підтримки нинішні місцеві депутати, необхідно знати, як же вони представляли інтереси громади попередні п’ять років. Інформацію про це також можна знайти у звітах депутатів.

Для чого депутатам звітувати?
По-перше, цього вимагає Закон України “Про статус депутатів місцевих рад”, де у статті 16 написано, що депутати місцевої ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов’язані звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу.

Окрім того, Регламентом Чернігівської міської ради передбачено проведення звітування депутатами за свою діяльність перед виборцями з 1 січня по 15 лютого наступного за звітним року.

По-друге, підзвітність депутата перед громадою пов’язана з тим, що він є представником своїх виборців в органі місцевого самоврядування, тобто інституції, через яку громада управляє справами локального масштабу за допомогою депутатів. Саме тому звітування депутата перед громадою - це ще й елементарний прояв поваги до виборців.

Важливо, що невиконання депутатом зобов’язань звітувати перед виборцями є підставою для відкликання депутата. Це закріплює стаття 37 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”.

Як депутати звітували протягом 4 років каденції
“Агенція міських ініціатив” проаналізувала сайт Чернігівської міської ради на предмет наявності персональних звітів обранців. Більшість із місцевих депутатів не звітувала взагалі, й тільки 4 депутатів звітували щорічно протягом трьох років: Віктор Тарасов (фракція «Демальянс»), Ірина Березинець (фракція Радикальної партії Олега Ляшка), Сергій Вакуленко та Володимир Козир (фракція «Наш край»). Їх звіти є за 2017, 2018 та 2019 роки. Натомість інформація щодо звітування за 2016 рік на сайті по всім депутатам відсутня.

Також за 3 роки замість 4 є колективний звіт фракції “Об’єднання “Самопоміч” - за 2016, 2018 та 2019 роки.

Двічі звітувався Вячеслав Летута (фракція «Блок Петра Порошенка») та позафракційний депутат Сергій Кирієнко – за 2017 та 2019 роки. Звіт за один рік подав Андрій Дериземля (фракція «Блок Петра Порошенка»), Лариса Кадіна (фракція «Батьківщина») – за 2017 рік. А Олександр Тимошенко (фракція «Об’єднання Самопоміч») та Роман Старіков (фракція «Блок Петра Порошенка») прозвітувались тільки за 2019 рік.

Віталій Козирев (фракція «Об’єднання Самопоміч») став депутатом лише у 2020 році, тому звітів про його роботу на сайті ради ще немає.

Тобто за 2017 рік відзвітували 8 депутатів: Лариса Кадіна, Вячесла Летута, Андрій Дериземля, Віктор Тарасов, Сергій Вакуленко, Володимир Козир, Ірина Березинець  та Сергій Кирієнко. За 2018 рік – всього 4 депутатів: Сергій Вакуленко, Володимир Козир, Віктор Тарасов та Ірина Березинець.

Лідером за кількістю звітів став 2019 рік, адже в цьому році за депутатську діяльність відзвітували аж 9 депутатів Чернігівської міської ради: Ірина Березинець, Сергій Вакуленко, Віктор Іванченко, Володимир Козир, Вячеслав Летута, Роман Старіков, Віктор Тарасов, Олександр Тимошенко, Сергій Кирієнко.

Серед них тільки троє провели публічне звітування, тобто на відкритій зустрічі з громадянами, - Олександр Тимошенко, Сергій Вакуленко та Володимир Козир.

Всього в Чернігівській міській раді налічується 42 депутати.

Чи будуть депутати звітувати за п‘ятий рік повноважень?
Регламентом Чернігівської міської ради передбачено проведення звітування депутатами про діяльність на останній рік повноважень ради не пізніше як за тридцять днів до дня проведення наступних місцевих виборів.

А отже, таке звітування є обов'язком для кожного депутата перед громадою, бо так працює механізм відповідальності делегованої демократії.

Про що депутати розказують в своїх звітах?
Факт оприлюднення звіту депутатом не завжди свідчить про те, що він містить достатньо інформації – як з точки зору закону, так і з точки зору інтересу виборця. Тому важливо звертати увагу на змістовне наповнення звіту.

Закон вимагає, щоб звіт депутата містив такі відомості:
    про його діяльність у раді та в її органах, до яких його обрано,
    про його роботу у виборчому окрузі,
    про прийняті радою та її органами рішення, про хід їх виконання,
    про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень ради, її органів,
    про виконання доручень виборців свого виборчого округу.

Дев’ять представників міської громади, які оприлюднили текстові звіти на офіційному сайті Чернігівської міської ради за результатами четвертого року повноважень, переважно інформують у них виборців про кількість прийнятих людей на особистих прийомах, про виконану роботу у виборчому окрузі, який представляє депутат, виконання доручень виборців, про кількість підготовлених депутатських запитів та звернень.

Разом з тим, депутати майже не згадують про свою роботу під час пленарних засідань, засідань постійних комісій, хід виконання рішень ради та свою участь в обговоренні, прийнятті та організації виконання рішень ради та її органів. Звіти переважно лаконічні, містять лише цифри та загальні тези про те, на що була спрямована діяльність депутата. У звітах переважно не зазначається, як прийняті радою рішення були реалізовані на практиці, як вони вплинули на розвиток міста, якою була особиста участь депутата у прийнятті тих чи інших рішень (участь у голосуваннях). Також депутати не звітують про використання коштів депутатського фонду.

І наостанок
Попереду місцеві вибори. Сподіваємося, що депутати Чернігівської міської ради зможуть підбити підсумки своєї роботи за п’ятий рік повноважень, а ми як виборці будемо мати можливість ознайомитися з такими звітами перед безпосереднім голосуванням на виборчих дільницях.
Тож вивчаймо звіти депутатів і робімо вибір свідомо!

За додатковою інформацією звертайтесь:
Громадська організація «Агенція міських ініціатив»
goami.info@gmail.com

https://attestation.in.ua/article/365?fbclid=IwAR34uItmLOZETrdXZbUK5y0BHZl6L0UKY7m5jWDN-u6ASoI90_S2Fc0OHQ0

]]>
Як захистити своїх співробітників та жителів громад від коронавірусної хвороби? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/81708 Роз'яснення до ухваленої Урядом постанови № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території зі значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Публикации article Fri, 21 Aug 2020 14:25:30 +0300 Якими є рекомендації для органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування?

Встановлено початок робочого часу:
- о 8-й годині в органах виконавчої влади, інших державних органах та органах місцевого самоврядування
- о 10-й годині в органах соціального захисту населення та територіальних органах Пенсійного фонду України
- о 10-й годині або пізніше для суб’єктів господарювання, які провадять свою діяльність за визначеним переліком видів економічної діяльності

Уряд також рекомендує:
- на період дії карантину з метою обмеження скупчення осіб в транспорті та на шляхах прямування на роботу/з роботи застосування за можливості гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників та дистанційну (надомну) роботу (див. п. 39 Постанови)
- встановлення відстані у прикасовій та касовій зонах закладів торгівлі між особами (за винятком покупця і продавця) не менше ніж 1,5 метра та/або наявність між ними відповідних захисних екранів
- дотримання відстані не менше ніж 1,5 метра між відвідувачами, які очікують дозволу на вхід до приміщень

Державним адміністраціям доручено опрацювати разом з органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання питання щодо можливості запровадження на період дії карантину графіків роботи підприємств, установ, організацій, які передбачатимуть різний час початку та закінчення їх роботи залежно від територіального розташування, галузевої належності, специфіки виконання робіт чи надання послуг.

Також органам місцевого самоврядування рекомендується розробити (скорегувати) маршрути руху громадського транспорту з урахуванням змінених графіків роботи підприємств, установ, організацій для забезпечення створення можливості переміщення працівників на роботу/з роботи.

]]>
ЦВК сформувала 22 виборчі комісії на Чернігівщині, найбільше керівних посад – у “Слуги народу” http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/81524 ЦВК утворила 22 виборчі комісії в Чернігівській області. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала склад цих комісій на предмет партійності та гендеру представників керівного складу. Публикации article Thu, 13 Aug 2020 13:24:41 +0300 Найбільшу кількість керівних посад отримали представники партії “Слуга народу”.

10 серпня ЦВК утворила 16 міських, 5 районних та одну обласна територіальну виборчу комісію прийняла на території Чернігівщини. Причиною такого поділу стало рішення Кабінету Міністрів України від 12 червня цього року щодо нових адміністративних центрів.

ОПОРА підготувала аналіз політичного та гендерного представництва керівного складу в територіальних виборчих комісіях. Так, виявилось, що кількість жінок в утворених комісіях складає: серед голів ТВК – 81.82%, заступників – 77.27%, секретарів – 78.26%. Натомість чоловіків суттєво менше лише 18.18% серед голів, 22.73% заступників й 21.74% секретарів.

Серед голів ТВК переважають представники наступних партій:“Слуга народу” – 54.55%, ВО “Батьківщина” – 13.64%, “Солідарність жінок України” та “За життя” – 9.09%, “За майбутнє”, “Голос” й Соціалістична партія України – 4.55%.

Серед заступників: “Голос” – 26.09%; “За життя” та ВО “Батьківщина” – 13.04%; “Слуга народу”, “Рідний Дім”, “Європейська Солідарність” та Радикальна партія Олега Ляшка – 8.70%; “Солідарність жінок України”, “Команда Андрія Балоги”та Соціалістична партія України – 4.35%.

Щодо секретарів: “За життя” – 27.27%, “Голос” та “За майбутнє” – 18.18%, “Слуга народу” й“Солідарність жінок України” – 9.09%, “Команда Андрія Балоги”, “Рідний Дім”, “Європейська Солідарність” та Партія пенсіонерів України – 4.55%.

Згідно з пунктом 1 статті 32 Виборчого кодексув Україні утворюються і діють передбачені цим Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та цим Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Виборчого кодексу перше засідання виборчої комісії скликається не пізніш як на другий день після дня її утворення. Тож,12 серпня– крайній термін, коли комісії мали провести свої перші засідання, та розпочати свою роботу.

Наталія Висіканець, координаторка спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Чернігівській області

]]>
Партійне будівництво на Чернігівщині – враховуючі адмінреформу http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/81401 Місцеві вибори – найкращий час для партійної розбудови. Особливо враховуючи, що процедура створення фракцій у районних радах – незворотній процес. Публикации article Fri, 07 Aug 2020 14:23:00 +0300 На сьогодні, якщо аналізувати доступні офіційні джерела, особливо реєстри Мінюсту, скласти реальну картину щодо керівництва партійних осередків практично неможливо. Навіть їх загальна кількість «за межею похибки». А, враховуючі політичних мігрантів, деякі з яких за останні роки встигли змінити не один партійний проект, персональне орієнтування, взагалі, на грані фантастики.

Партійному керівництву Чернігівщини, скоріш за все, можна не враховувати сучасну політичну мапу області, а будувати стратегію і, головне, тактику виборчих перегонів, враховуючи вже окреслене адмінреформою та виборчим кодексом політичне майбутнє регіону.

По-перше, не створювати вертикаль штабів на базі існуючих районних організацій. Доцільніше вже зараз активізувати процес створення осередків у територіальних громадах. Штаб -  це тимчасове і технологічне явище. Багато хто його буде використовувати на «освоєння коштів» та вводити в оману вище керівництво про власну «вагомість». Контроль реальності справ – кількість членів первинної парторганізації (наприклад, з майбутніх кандидатів, членів комісій та спостерігачів). Є члени – є зовнішне дофінансування.

Друге, терміново переорієнтувати Чернігівський, Ніжинський, Прилуцький, Корюківський та Новгород-Сіверський осередки, підсилюючи їхна роботу в межах новоутворених районів. Насамперед проводячи районні партійні конференції по висуванню кандидатів в громадах, містах обласного значення та райрадах. Юридично оформлювати, як вимагають партдокументи та керівні органи, але реально проводити, охоплюючи саме нові райони. А вже після цього – обласні конференції.

Найбільшу партійну активність потрібно розгорнути насамперед у громадах з кількістю виборців більше десяти тисяч. Це ОТГ з адміністративними центрами у Чернігові, Ніжині, Прилуках, Козельці, Ріпках, Городні, Сновську, Мені, Куликівці, Носівці, Бобровиці, Сухополовій, Варві, Ічні, Бахмачі, Борзні, Коропі, Сосниці, Корюківці, Семенівці та Новгород-Сіверському.

Щоб не було хаосу – окремо створюється штаб, якщо будуть висуватися кандидати по 208 округу. Низова ланка керування – територіальна громада. Ось тут старий районний розподіл доцільно використовувати для налагодження роботи громадських приймалень кандидатів, як осередків насамперед агітаційної роботи.

Зрозуміло, що така «перебудова» не вигідна старим партійним структурам, де все вже стало і традиційно, але на мою думку, час потребує нових організаційних рішень, враховуючи майбутнє, а не минуле.

Паперний Юрій

]]>
Чернігівщина напередодні формування виборчих команд: чи буде довіра? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/81328 Не просто аналізувати процеси виборчої кампанії в регіоні, коли багато хто вважає, що тільки він має повну та ексклюзивну інформацію «хто, з ким і як». Публикации article Tue, 04 Aug 2020 12:25:58 +0300 Насправді, остаточне формування виборчих команд закінчиться за кілька годин до подачі виборчих списків до територіальних комісій. Як показує досвід, «рокіровки» ще будуть, бо основні баталії, «хто зверху» ще попереду.

Спочатку кандидатам у депутати різних рівнів доцільно прорахувати, хоча б орієнтовно, потенційні відсотки обраних політичних сил на день виборів в обраному регіоні.
А це не так і легко, наприклад, голосування на останніх  парламентських виборах значно відрізнялося по округам. У 2019 році у 205 окрузі безперечно лідирували представники партій «Слуга народу», та «Батьківщини», у 206 – «Слуга народу», «За життя» та «Батьківщина», у 207 – «Слуга народу», у 208 – «Наш край», «Батьківщина» та Радикальна партія, у 209 – «Слуга народу» та «Батьківщина», у 210 – «Наш край», «Батьківщина» та «Слуга народу».
Можна зробити припущення, що висуваючись від цих політичних сил кандидати майже не ризикують, балотуючись у ради різних рівнів.
З іншими політичними силами не все так і гаразд. Тут потрібно враховувати рівень майбутньої ради. Чим нижче – тим більше враховувати, чи буде набрано 5 відсотків обраної партії на цієї території.

Партійні аспекти потрібно враховувати кандидатам, які балотуються до обласної та п’яти районних рад, а також у Чернігові, Ніжині, Прилуках, Козельці, Ріпках, Городні, Сновську, Мені, Куликівці, Носівці, Бобровиці, Сухополові, Варві, Ічні, Бахмачі, Борзні, Коропі, Сосниці, Корюківці, Семенівці та Новгород-Сіверському.

Ось тут головним стає людський фактор. Найбільш впливові кандидати в територіальні громади, районні ради та обласну раду – це насамперед головний ресурс і гарантія зростання рейтингу політичних сил.
Саме зараз такі кандидати більше потрібні партіям, ніж навпаки.
Головними вимогами при обранні саме політичної сили стають такі фактори:
- загальноукраїнський та місцевий рейтинг,
- реальна мережа осередків (постійно діючий людський ресурс),
- фінансова спроможність лідерів та донорів,
- низький негатив щодо майбутніх колег у списку (враховуючи власний).
Останній критерій може допомогти комусь особисто піднятися у виборчому списку, але більше заважає загальному рейтингу політичної сили.

Саме реальний розрахунок можливостей потенційного кандидата дозволить йому саме вимагати належне місце у партійному списку. Або «світа та апарат» у своїх інтригах здвине так, що мало не буде. А рівень поваги від керівника знати потрібно, щоб не маніпулювали у переговорах та не занижували у загальному списку…
Саме реальний розрахунок власних можливостей дозволяє зрозуміти, скільки виборчих квот можна отримати.
Ніхто не відміняв «мікрокоманди» всередині партійних списків. Але це вже робота технологів.

З відносно новими політичними проектами та тими, хто не був у лідерах в області все набагато складніше.
Наприклад, не заперечую, що в Чернігові та, навіть, на обласному рівні «Рідний дім» здолає необхідні відсотки. Але на рівні районів та окремих територіальних громад багато чого вже не буде залежати від партійного керівництва. А регіональні списки можуть і сюрпризи приготувати: бажаючих голосувати «за» може бути набагато менше ніж очікувалося. Це стосується і Європейської солідарності, і Аграрної партії, і кількох ще більш «порогових» в регіоні політичних проектів.

Загроза і законодавче закріплення імперативного мандату: депутат місцевої ради, який був обраний у раду за списком політичної партії, може бути відкликаний. Зокрема, якщо його діяльність не відповідає програмі партії чи її осередку, якщо такий депутат не увійшов до фракції місцевої організації партії або був виключений з такої фракції також має велике значення для формування партійних списків. Тобто за допомогою імперативного мандату доволі легко можна позбавитися неугодного депутата, який не подобається керівництву. 
Також мають значення рівень довіри до слів керівництва, впевненості у виконанні обіцянок, та гарантії щодо відсутності «кидалова» через рік депутатів, які були «паровозами» і забезпечили перемогу списку.

Ще однією тенденцією у підборі партіями кадрів може стати їх новизна.
Ті, хто зараз при владі, депутати різних рівнів та голови територіальних громад своєю діяльністю не тільки отримали прихильників, але і збільшили коло опонентів і, навіть непримиримих борців з ними.
Розрахувати потенційні результати виборчої кампанії в цьому випадку буде набагато важче, особливо, якщо «старі кадри» впевнені в перемозі і бажають найбільших преференцій. В цьому випадку дуже важко визначитися і потрібно проводити місцеві соціологічні дослідження.

Обрання потрібної кандидату партії – дуже важливе стратегічне питання виборчої кампанії. І воно зараз одне з самих актуальних.

Паперний Юрій
 

]]>
Прилуки очолили рейтинг найкращих громад Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/81070 Фондом "Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу" сформовано черговий рейтинг інституційної спроможності і сталого розвитку малих та середніх громад України. Публикации article Wed, 22 Jul 2020 11:43:15 +0300 Наразі опубліковано кращі двадцятки громад по регіонам, а вже найближчим часом буде опубліковано рейтинг найкращих 200 громад України.

Презентовано 20 найкращих громад Чернігівської області станом на 01.07.2020.

Рейтинг враховує 40 критеріальних показників та відображає інвестиційну привабливість громад у 2020 році.

Оцінено по області 58 громад.

Оцінено по Україні 1540 громад.

]]>
208 округ: суспільно-політичні настрої http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/80976 Результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 4-11 липня 2020 року серед мешканців одномандатного виборчого округу №208, продемонстрували, що респонденти краще оцінюють місцевий стан справ, аніж загальну ситуацію в області, чи країні. Публикации article Fri, 17 Jul 2020 15:12:17 +0300 Так, лише 16% вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 65% – протилежної думки. 25% оцінюють стан справ у області як правильний, 52% – як неправильний. Натомість 36% мешканців округу вважають, що справи у їхніх населених пунктах йдуть правильно, 50% – протилежної думки. Молодші та більш заможні респонденти дають більш оптимістичну оцінку на всіх рівнях.

•    Військовий конфлікт на Сході країни (59%) та відсутність роботи, безробіття (50%) очолюють рейтинг проблем загальнодержавного значення серед опитаних. Попри це, респондентів на загальнодержавному рівні хвилюють епідемія коронавірусу COVID-2019 (30%), низький рівень зарплат та пенсій (23%), хабарництво і корупція у владі (23%), неможливість отримати якісне медичне обслуговування (21%). Особисто для себе опитані вважають найбільшою проблемою низький рівень зарплат та пенсій (40%). Відсутність роботи особисто турбує 35%, війна на Сході – 29%, неякісна медицина – 22%, епідемія коронавірусу COVID-2019 – 17%, підвищення тарифів на комунальні послуги – 16%, хабарництво і корупція у владі та підвищення цін на основні товари – по 14%.

•    Серед місцевих проблем мешканці округу найбільше хвилюються через відсутність роботи (51%) та низький рівень зарплат в регіоні (40%). Неякісне медичне обслуговування турбує 33%, поганий стан доріг – 28%, бідність – 26%, вимирання сіл – 24%, розкрадання земель – 20%, занепад промисловості – 17%, наркоманія, алкоголізм та занепад сільського господарства – по 14%.

•    Близько 40% не змогли оцінити роботу Чернігівської обласної державної адміністрації та Чернігівської обласної ради. Третина опитаних висловила задоволеність їхньою діяльністю, стільки ж – не задоволені.

•    44% опитаних задоволені діяльністю Президента Зеленського, 45% – не задоволені. Діяльністю Прем’єр-міністра Д.Шмигаля не задоволені – 43%, задоволені – 17%, не змогли оцінити – 42%. Роботою Верховної Ради не задоволені – 75%, задоволені – лише 13%.

•    Серед основних сфер життя респонденти відносно краще оцінили роботу освітніх закладів (шкіл та дитсадків) – близько 50% задоволені їхньою роботою, близько третини – не задоволені. Станом екології задоволені 40%, не задоволені – 56%, безпечністю життя та боротьбою зі злочинністю задоволені 37%, не задоволені – 55%, розвитком сільського господарства задоволені 32%, не задоволені – 63%, соціальним захистом населення задоволені – 29%, не задоволені – 59%, підтримкою молодих сімей задоволені 23%, не задоволені – 58%, боротьбою з корупцією на місцевому рівні задоволені лише 13%, не задоволені – 64%. Найбільше невдоволення мешканці округу висловили щодо стану доріг (не задоволені – 73%, задоволені – 26%), медицини (76% та 20% відповідно), та створенням нових робочих місць (85% та 10%).

•    Якістю електропостачання задоволені 82%, не задоволені – 17%, газопостачанням – 64% та 28% відповідно. Якістю питної води задоволені 62%, не задоволені – 36%.

•    Серед місцевих політиків найкраще ставлення у респондентів до О.Ляшка (49% – позитивне, 23% – нейтральне, 27% – негативне). До А.Богдана  позитивно ставляться 6%, нейтрально – 26%, негативно – 19%, не знають його – 50%. Інших політиків не знають більше 75% опитаних.

•    У рейтингу політичних сил на виборах до Верховної ради лідером є Радикальна партія Олега Ляшка, за яку готові проголосувати 27,6% тих, хто визначився і має намір прийти на вибори. Партію «Слуга народу» підтримують 19,0%, партію «Батьківщина» – 16,0%, партію «Опозиційна платформа – За життя» – 8,4%, партію «Європейська солідарність» – 6,5%,  партію «Сила і честь» – 4,6%, партію «Наш край» – 4,0%, партію «Рідний дім» – 3,2%.Рейтинг інших політичних сил – нижче 3%. Тих, хто не визначився, – близько 25%.

•    Серед кандидатів на проміжних виборах народного депутата у виборчому окрузі  лідером є Олег Ляшко, якого підтримують 65,1% тих, хто визначився і взяв би участь голосуванні. Рейтинг інших кандидатів значно нижчий. Так, А.Панченка підтримали б 9,3% опитаних, А.Усенка – 5,9%, А.Богдана – 4,5%, В.Ткаченка – 4,5%, А.Гунька – 1,1%. Тих, хто не визначився, – 26-27%.

•    55% опитаних вважають, що Верховна рада повинна складатися з досвідчених депутатів, 25% переконані, що народними депутатами повинні ставати т.зв «нові обличчя».  20% не визначилися із відповіддю.

•    62% зазначили, що обираючи народного депутата вони б скоріше проголосували за кандидата, який більше уваги приділяє вирішенню господарських справ безпосередньо в окрузі. Лише 19% підтримали б кандидата, що приділяв би більше уваги вирішенню державних справ.

•    61% готові підтримати кандидата, що вже має досвід роботи в політиці, лише 16% мають намір підтримати кандидата без такого досвіду.

•    37% могли б проголосувати за кандидата, що підтримує курс президента Зеленського, 26% – за опозиціонера, для 37% ці фактори не є значимими. 36% підтримали б кандидата, представника конкретної партії, 21% – кандидата самовисуванця, для 47% ці фактори є незначимими.


Аудиторія: мешканці одномандатного виборчого округу №208 (Чернігівська область)  від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком та статтю. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%.  Терміни проведення дослідження: 4-11 липня 2020 р.

 

]]>
Чернігів посів перше місце в Рейтингу доступності міст України "Тостер" http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/80889 Чернігів став новим лідером у Рейтингу доступності міст України "Тостер". Про це оголошено на офіційній Fb-сторінці проєкту. Публикации article Mon, 13 Jul 2020 12:34:42 +0300 Рейтинг доступності українських міст «Тостер» — це авторитетний в Україні проєкт громадської організації Доступно.UA, який піднімає питання безбар’єрності громадського простору. Команда проекту досліджує її на практиці та порівнює результати, а також дає рекомендації для подальшого вдосконалення.

Нещодавно в оновленому рейтингу саме Чернігів посів перше місце, витіснивши Вінницю, з результатом у 19,46% доступності.

Плюси нашого міста, відзначені експертами з безбар’єрності міського середовища:
     інфраструктура (переходи, пониження, велодоріжки, тактильна плитка, тротуари),
     пристосованість ЦНАП,
     громадський транспорт,
     громадські вбиральні.

Разом з тим, команда проєкту вважає за потрібне покращення безбар’єрності:
    у міській раді,
    на автовокзалі,
    у безпеці на дорозі,
    у відділах поліції та ДРАЦС.



Прес-служба Чернігівської міської ради

]]>
Рейтинг губернаторів. Голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко теж заробив позитивну суму балів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/80345 Підсумки за перший квартал 2020 року. Інформує видання "Ділова столиця". Публикации article Tue, 16 Jun 2020 19:34:37 +0300 11. Прокопенко піднявся на будівництві

Голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко теж заробив позитивну суму балів (13). Його область стала лідером за динамікою будівництва, показавши в першому кварталі зростання на 22,9% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а за підсумками чотирьох місяців - зростання на 38,3% (тоді як в середньому по Україні зафіксовано, навпаки, спад на 5,5% і 8,7% відповідно). Це було забезпечено зростанням робіт на будівництві інженерних споруд в 2,7 рази, нежитлових будівель - на 24%, житла - на 3,3%. Понад дві третини (66,8%) усієї будівельної продукції вироблено в процесі реконструкції та технічного переоснащення об'єктів, більше п'ятої частини (20,5%) - в ході капітальних і поточних ремонтів, решту (12,7%) - в ході поточного будівництва .

Також в першому кварталі Чернігівщина увійшла в число двох регіонів з найбільшим скороченням смертності населення і в четвірку лідерів за динамікою експорту товарів і послуг.

Однак в той же час область опинилася в четвірці аутсайдерів по динаміці нефінансових послуг (падіння на 10,1% в ринкових цінах) і по середньомісячній зарплаті, в п'ятірці найгірших по динаміці роздрібної торгівлі та по загальній площі нового житла на тисячу жителів, в шістці гірших по динаміці штатних працівників (скорочення на 2,2%).

]]>
Хто з депутатів Чернігівської міської ради пройшов "атестацію": підсумки 4-го року повноважень http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79969 Аналітики ГО “Агенція міських ініціатив”, в рамках громадської кампанії “Атестація депутатів місцевих рад” провели презентацію аналізу роботи депутатів Чернігівської міської ради у 2019 році. Публикации article Thu, 28 May 2020 15:11:47 +0300 Для того, щоб показати, наскільки ефективними були депутати, в межах ініціативи був проведений щомісячний моніторинг діяльності депутатів за методологією, яка включала три компоненти: відкритість, доброчесність та підзвітність. Протягом року аналітики ГО “Агенція міських ініціатив” проводили моніторинг та оцінювали роботу депутатів. Оцінки зводяться за п’ятибальною шкалою. Окрім того, роботу депутатів міськради оцінили місцеві експерти – редактори видань, журналісти, представники громадських організацій та політичні оглядачі. Вони визначили трьох кращих, на їх погляд, та трьох гірших депутатів зі складу міської ради.

Депутатів Чернігівської міської ради “атестують” уже вдруге. Загалом, окрім Чернігова кампанія “Атестація депутатів місцевих рад” працює ще у 13-ти обласних центрах та місті Київ.

Тож, за результатами атестації «5-ку» (відмінно) не отримав жоден депутат Чернігівської міської ради, «4-ка» стала найвищим балом оцінки і отримали її лише 6 з 42 депутатів – Ірина Березинець, Віктор Іванченко, Сергій Вакуленко, Вячеслав Летута, Віктор Тарасов та Олександр Тимошенко. До речі, це на 5 депутатів більше, ніж було в минулому році.

Натомість цього разу всього 5 депутатів отримали оцінку «3»: Сергій Воробйов, Регіна Гусак, Володимир Козир, Сергій Кирієнко та Роман Старіков. Ці депутати показали згідно аналізу задовільний рівень роботи в раді.

Кількість «двійок» та «одиниць» залишилась майже на тому ж рівні, що й було в минулому році. Робота більше половини представників депутатського корпусу (62%) була оцінені як незадовільна: Віктор Акименко, Олександр Антонов, Іван Бакшун, Віктор Бистров, Василь Білогура, Павло Вовк, Андрій Дериземля, Світлана Живенко, Володимир Зуб, Лариса Кадіна, Сергій Кирієнко, Володимир Коваленко, Ярослав Ковтун, Інна Левченко, Ірина Любухіна, Наталія Малець, Микола Носко, Вікторія Овчаренко, Наталія Осіковська, Сергій Римаренко, Богдан Ткаченко, Григорій Федорець, Наталія Хольченкова, Максим Черненок, Олег Шеремет, Жанна Шерстюк, Ганна Якубова.

П’ятеро депутатів отримали оцінку «1»: Ігор Желдак, Андрій Заїка, Микола Миргородський, Олександр Соколов та Олександр Тарасовець. Це означає, що ці депутати не виконують напряму свої обов’язки щодо здійснення прийому виборців, відвідування постійних комісій та сесій, а також не реалізують відповідно свої повноваження, як депутат.

Відтак у порівнянні з результатами оцінювання роботи депутатів за третій рік повноважень, протягом четвертого року повноважень значно більше представників міської громади у раді отримали «4» бали, в той час як кількість оцінок «1» та «2» майже не змінилась.

Окремо було проведено експертне оцінювання місцевих депутатів, за результатами якого в лідери найкращих депутатів увійшли – Регіна Гусак (73% голосів), Олександр Тимошенко (36% голосів) та Віктор Тарасов (32% голосів). Найгіршими за думкою експертів виявились теж три депутати Микола Миргородський, Олександр Соколов та Павло Вовк.

Щодо звітування депутатів Чернігівської міської ради, то тут спостерігається позитивна тенденція, яка й вплинула позитивно на загальну оцінку. В порівнянні з минулим роком в 2019 році спостерігається більша кількість депутатів, які почали звітуватись перед виборцями, в тому числі й під час організованих публічних зустрічей. За депутатську діяльність 2019 року відзвітувалось 9 депутатів Чернігівської міської ради: Ірина Березинець, Сергій Вакуленко, Віктор Іванченко, Володимир Козир, Вячеслав Летута, Роман Старіков, Віктор Тарасов, Олександр Тимошенко. Серед них тільки троє провели публічне звітування – Сергій Вакуленко, Володимир Козир та Олександр Тимошенко. Також всі депутати мають розміщений звіт на офіційному сайті Чернігівської міської ради у відкритому доступі.

Натомість негативною тенденцією залишається те, що більшість депутатів Чернігівської міської ради все-таки нехтують вимогою щодо звітування та не публікують свої звіти на сайті міськради, щоб всі виборці могли з ним ознайомитись.

Також, варто зазначити, що троє депутатів Чернігівської міської ради пропустили понад половину сесій ради - Володимир Зуб, Андрій Заїка та Микола Миргородський. Згідно з законодавством, це є причиною для їх відкликання. Натомість більше половини депутатів (64% серед усіх депутатів) відвідали більше 90% пленарних засідань, що є позитивною тенденцією в порівнянні з минулим роком.

Що стосується відвідуваності депутатських постійних комісій, то тут спостерігається дещо гірша тенденція. Тільки 43% від усіх депутатів відвідали понад 90% засідань постійної комісії. І чотири депутатів не відвідали жодного засідання комісії: Андрій Заїка, Володимир Зуб, Микола Миргородський та Олександр Соколов. І тільки 2 депутати відвідали менше 50% засідань постійних комісій.

Втім підсумовуючи, можна зазначити, що загальні тенденції показників відкритості, прозорості, доброчесності та підзвітності, отримані в результаті дослідження роботи депутатів Чернігівської міської ради протягом четвертого року повноважень, демонструють позитивну динаміку, у порівнянні із результатами третього року повноважень ради.

]]>
Перший рік президенства Володимира Зеленського: розвиток Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79794 Рік, як Володимир Зеленський став Президентом України. Що змінилось за цей час? Публикации article Wed, 20 May 2020 09:58:04 +0300 1️. Боротьба з коронавірусом

В останні місяці значну частину зусиль довелось спрямувати на недопущення поширення епідемії коронавірусу в області. Завдяки вчасно прийнятим в області протиепідемічним заходам, а також високій свідомості людей, які дотримувались карантину, станом на 20 травня маємо один з найнижчих ❗️ рівнів захворювання на коронавірусну інфекцію в Україні. Так, лабораторно підтверджено 114 випадків гострої респіраторної хвороби COVID-19. 42 пацієнти вже одужали.

Область одна з перших закупила спеціальне обладнання для діагностування коронавірусної інфекції. Вже з кінця березня ПЛР-тестування проводиться безпосередньо в Чернігівському обласному лабораторному центрі МОЗ України. Тестуємо медиків, працівників лабораторної служби, які працюють у вогнищах спалаху інфекції, всіх хворих на пневмонію. Це значно знижує рівень поширення вірусу.

У квітні прийнято «Програму діагностики та лікування COVID-19 на території Чернігівської області, інфекції, викликаної COVID-19» із загальним обсягом – 117 мільйонів гривень.

Усі працівники, які були задіяні у наданні медичної допомоги хворим на коронавірус, отримали ❗️ 300%-ві виплати за березень.


2️. Економіка та сільське господарство

Затверджено Стратегію регіонального розвитку Чернігівщини на період до 2027 року
Визначено 5 стратегічних цілей: розвиток людського потенціалу, комфортні та безпечні умови для життя, підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки, прискорений інноваційний розвиток пріоритетних сфер економічної діяльності, посилення спроможності громадянського суспільства.

Чернігівщина увійшла до переліку шести кращих областей за динамікою соціально-економічного розвитку
За підсумками 2019 року за рейтингом Мінрегіону Чернігівщина піднялась на 4 позиції та посіла 15 місце серед регіонів.

Чернігівщина – стабільно у трійці лідерів із впровадження реформи децентралізації
13 травня Уряд затвердив Перспективний план формування територій громад Чернігівщини, відповідно до якого в області буде 57 ОТГ(замість 22 районів). Документ пройшов детальне обговорення з регіональними відділеннями асоціацій органів місцевого самоврядування, експертними організаціями, депутатами різних рівнів, громадами.

Лідер – за темпами будівництва
Чернігівська область – одна з лідерів за темпами росту будівництва❗️ За підсумками І кварталу 2020 року – перша позиція. Підприємства області виконали будівельних робіт майже на 23% більше, ніж за відповідний період 2019-го. За обсягом – 16 місце (у 2019 році – 22).

Президентська програма «Велике будівництво»
У рамках національної програми на Чернігівщині цьогоріч буде збудовано чи реконструйовано 15 об’єктів (5 шкіл, 5 садочків, 5 спортивних об’єктів). Роботи тривають на 7 об’єктах, два – вже у стадії завершення.

Також заплановано реконструкцію 9 приймальних відділень опорних лікарень та капітальний ремонт доріг та мостів.

Реалізація інфраструктурних проєктів

У 2019 році на поліпшення інфраструктури міст, сіл та селищ області використано 747 мільйонів гривень з державного бюджету, а також забезпечено співфінансування за місцеві кошти. За рахунок цього здійснено будівництво, реконструкція чи капітальний ремонт 620 об’єктів. Також реалізовані 350 проєктів по закупівлі комплектів обладнання і спецтехніки та 111 проєктів по встановленню спортивних та дитячих майданчиків.

У 2019 році на розбудову дорожньої інфраструктури спрямовано 1,5 мільярда гривень. 1,12 мільярда – з державного бюджету, 380 мільйонів – місцеві кошти.
Цьогоріч на будівництво доріг області передбачено більш ніж два мільярди гривень – рекордний обсяг фінансування за останні роки.


3️. У галузі містобудування та архітектури


Вперше затверджено обласну Програму реставрації пам’яток архітектури національного значення на території Чернігівської області на 2020-2022 роки, яка дає старт реставрації 7 важливих для області історичних пам’яток, серед них - Георгіївська церква у Седневі, Качанівський палац, Тріумфальна арка у Новгороді-Сіверському тощо.

В грудні 2019 року запрацював геопортал містобудівного кадастру Чернігівської області, де розміщено 148 наборів даних (інформаційних шарів) структурованих по 26 категоріям. Це революційний крок, який допомагає громадам та інвесторам планувати економічний  розвиток населених пунктів.


4️ .Підтримка (розвиток) бізнесу

Чернігівщина посідає 1 місце в Україні в підсумковому Рейтингу дотримання місцевими органами виконавчої влади вимог та принципів державної регуляторної політики.

У співпраці з проєктом FORBIZ реалізовано один із перших розвиткових проєктів в Україні, – на базі Агенції регіонального розвитку відкрито Центр підтримки підприємництва, інновацій та стартапів Чернігівської області.

За підтримки Офісу розвитку малого і середнього підприємництва при Мінекономіки та проекту FORBIZ Чернігівщина стала однією із чотирьох областей України, де впроваджено пілотний проєкт запуску мережі інформаційних пунктів підприємця на базі ЦНАПів.

За І квартал цього року надходження до місцевих бюджетів від діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва порівняно з відповідним періодом 2019 року зросли на 11,1% і становили 723,2 мільйона гривень (близько половини всіх податкових надходжень).


5️. Зростання експорту

Область продовжує нарощувати обсяги експорту. У січні-березні цього року підприємства області експортували товарів на 139,2 мільйона доларів США більше, ніж імпортували.

Відбувається торгівля з партнерами із 104 країн світу. Обсяг торговельних операцій перевищив 306,8 мільйона доларів США.
При цьому експорт товарів склав 223 мільйони (на 14,8% більше минулорічного відповідника)❗️

Порівняно з минулим роком на третину більше стали продавати готових продуктів харчування, майже в половину більше — текстильних матеріалів, у 2,4 разу — паперу та картону, у 2,7 — жирів та олій, у 1,9 — деревини та виробів з неї. Також зріс експорт зернових культур та продуктів рослинного походження.


6️. Сільське господарство

Чернігівщина – третя серед областей за урожаєм зернових за підсумками 2019 року.
Урожай – 5 мільйонів тонн – рекордний для Чернігівщини. Рівень урожайності – 65,3 центнера з гектара – на 16,2 центнера з гектара вищий, ніж у середньому по Україні. маємо 5 позицію.

Зріс експорт зерна: у 2019 році область експортувала на 379 мільйонів доларів – на майже 18% більше у порівнянні з 2018 роком.

У виробничу інфраструктуру аграрного комплексу інвестовано майже 700 мільйонів гривень. Зокрема, введено в дію 10 об’єктів, ще 15 знаходяться на на різних стадіях будівництва/реконструкції.

Середня зарплата робітників сільського господарства області – 9840 гривень – майже на 13% перевищила минулорічний загальноукраїнський показник.


7️. Оренда землі


У 2019 році збільшено надходження до місцевих бюджетів від орендної плати за землю на 815,3 тисячі гривень.

Орендна плата власникам земельних часток (паїв) зросла на 0,2 мільярда і склала у 2019 році 1,8 мільярда.

В травні 2020 року внесено зміни до Програми використання та охорони земель Чернігівської області на 2011-2020 роки. Це дозволить провести інвентаризацію земель державної власності несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів (площа 10,4 тисячі гектарів). Таким чином буде створена повноцінна база даних про земельні ділянки на паперових та електронних носіях. Це дасть можливість максимально контролювати використання земель.


8️. Інвестиції

За підсумками 2019 року інвестовано 8,7 мільярда гривень капітальних інвестицій, обсяг іноземних інвестицій – 442,9 мільйона доларів США
У 2019 році реалізовано 29 інвестиційних проєктів, ще 11 – у І кварталі поточного року.


9️. У фінансовій сфері

У 2019 році в порівнянні з 2018 роком обсяг отриманих місцевими бюджетами області власних доходів збільшився на 819,0 млн грн (+14,2%).

За підсумками січня-квітня 2020 року доходи зведеного бюджету області (без урахування трансфертів) зросли в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 123,4 млн грн або на 6,2%.


10. Нові робочі місця

У 2019 році створено 5526 нових робочих місць.
За 2 місяці 2020 року – приріст 1239 робочих місць.


1️1. У сфері ЖКГ та інфраструктури


Сумарна потужність об’єктів з виробництва електричної енергії, виробленої з альтернативних та відновлюваних джерел, за підсумками 2019 становила 14,2 МВт, що на 5,6 МВт, або на 65,1%, більше показника 2018 року.

За підсумками чотирьох місяців 2020 року потужність об’єктів з виробництва електричної енергії збільшилась вдвічі і наразі становить 28,8 МВт, що на 20,5 МВт, або майже у 3,5 рази, більше показника відповідного періоду 2019 року.

У 2019 році ОСББ області отримали 652 кредити на 53 млн грн.
Кількість ОСББ – учасників Урядової програми на території Чернігівської області  збільшилась майже у 2 рази, більш ніж у 3 рази зріс обсяг залучених ними коштів на енергоефективні заходи.

30 котелень бюджетної сфери області модернізовано, що дозволить скоротити використання природного газу на 0,7 млн м3.


12. У сфері культури і туризму

У 2019 році фінансова підтримка галузі культура зросла на 22,4% у порівнянні з 2018 роком.

Проведено ремонті роботи в обласній бібліотеці ім. Короленка, у меморіальної будівлі М.М.Коцюбинського, на об’єктах Менського зоопарку. Створено нову експозицію в обласному історико-меморіальному музеї-заповіднику П.Куліша «Ганнина Пустинь». Триває реставрація обласного філармонійного центру. Цього року розпочнуться ремонтні роботи у художньому музеї ім. Г.Галагана, Чернігівській обласній бібліотеці для юнацтва.

Для мотивації творчості започатковано 2 премії імені видатних митців Чернігівщини – Л.Ревуцького та Г.Верьовки.

Цього року у мистецьких школах додалось 300 учнів  (+3,4% до кількості 2018-2019 н.р.).

За 2019 рік туристичні об’єкти області відвідало 1,1 млн осіб (2018 – 1,05 млн), а суб’єктами туристичної діяльності сплачено на 38% більше коштів до бюджеті всіх рівнів.


1️3. У галузі молодіжної політики, сім’ї та спорту

Вперше в історії області розпочала діяти штатна спортивна команда резервного спорту Чернігівської області. Спортсмени віком до 23 років, які показують найкращі результати, отримують щомісячну зарплатню. Вже підписано перші 11 контрактів зі спортсменами із семи літніх олімпійських видів спорту.

Для підготовки кандидатів на участь в літніх Олімпійських іграх (Японія) Олени Костевич (стрільба кульова) та Андрія Пономаря (велосипедний спорт), а також чотирьох претендентів на участь у Паралімпійських іграх з обласного бюджету виділено додаткове фінансування.

На кінець 2019 року в області було побудовано 25 нових міні-футбольних і мультифункціональних спортивних майданчиків зі штучним покриттям.


14. У сфері екології та природних ресурсів

У травні 2020 році створено 5 нових об’єктів природно-заповідного фонду.
Чернігівщина займає перше місце в Україні за кількістю об’єктів природно-заповідного фонду.

Розроблено та прийнято Програму протидії незаконним рубкам лісів і діяльності нелегальних деревообробних пунктів у Чернігівській області на 2020-2024 роки. Для її реалізації залучено громадськість.

На Чернігівщині запроваджено електронний облік деревини в комунальних лісгоспах та приватних підприємствах.

В області почали роботу із захисту від розорювання прибережних захисних смугах. Започатковані виїзди мобільних груп для виявлення фактів аких порушень. За результатами виїздів вже відкрито кримінальні провадження проти порушників вимог Водного кодексу України та Земельного кодексу України.


15. У галузі освіти

У 2019 році відкрито 5 закладів дошкільної освіти (2018 році – 2), у дитсадках розпочали працювати 5 додаткових груп (2018 – 4). Таким чином додатково у садках створено 681 місце для дошкільнят (2018 – 434).

Для підвозу учнів придбано 16 шкільних автобусів, з них 2 спеціальних.

16. Для захисту дітей

За 2019-2020 року в області створено 6 дитячих будинків сімейного типу для 31 вихованця.


17. У галузі охорони здоров’я

В області визначено 9 опорних лікарень, розпочато робота по облаштуванню у кожній з них приймальних відділень-відділень екстреної медичної допомоги із відповідним оснащенням на рівні світових зразків.

Для оновлення матеріально-технічної бази медичних закладів у 2019-2020 році витрачено 310 млн грн. Серед знакових - реконструкція будівлі променевої терапії КНП «Чернігівський обласний медичний центр сучасної онкології», інфекційне відділення Чернігівської обласної дитячої лікарні.

У Чернігівській обласній лікарні відкрито відділення інтервенційної кардіології.

В обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф створено телемедичний центр, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги забезпечено сучасними засобами радіозв'язку.

У 2019 році безпрецедентне поповнення парку медичного автотранспорту: +60 спецавтомобілів.
 
Андрій Прокопенко, голова Чернігівської ОДА

]]>
Політичні партії Чернігівської області: активність у соціальних мережах http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79783 У квітні високу активність у соціальних мережах проявляли три партії, ще три – мають незначну кількість дописів. Найбільше постів були присвячені святам, пожежам, які поширилися Чернігівщиною у квітні, і звісно, допомозі у боротьбі з поширенням COVID-19. Публикации article Tue, 19 May 2020 19:25:43 +0300  

Партії рідко поширюють інформацію щодо діяльності  депутатів у регіоні. Найчастішими були репости зі сторінок центральних офісів партій про роботу їх лідерів або партії загалом. Політична реклама в регіоні не активна - тільки на початку травня дві партії рекламували свої дописи у Facebook.

У  регіоні зареєстровано 378 осередків політичних партій. Під час парламентських виборів 2019 року у всіх шести округах перемогу отримала партія «Слуга народу» — її підтримка в області становить 44,26%. На сьогоднішній момент партія, згідно з проведеним дослідженням,  не має сформованої партійної структури на місцях. Під час позачергових виборів у 2014 році перемогу в багатомандатному виборчому окрузі отримала партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність». У 2019 році підтримка цієї партії  становить лише 5,84%, що відповідає 5 позиції в рейтингу. Згідно з результатами позачергових виборів народних депутатів України найбільшу підтримку, окрім партії «Слуга народу», отримали Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка, «Опозиційна платформа – За життя», політична партія «Європейська Солідарність, політична партія «Сила і Честь», політична партія «Голос», Аграрна партія України. У десятку партій входить «Українська стратегія Гройсмана» та політична партія «Опозиційний блок». Не всі з цих партій проявляють високу активність у соціальних мережах.

 

Активність партій в соціальних мережах

Обласна партія «Слуга народу» має сторінку в Facebook, сторінка в Instagram не активна з липня 2019 року, як і Telegram-канал. Змістовне наповнення сторінки стосується в основному національних питань, публікуються відеозвернення президента Володимира Зеленського. Жодного посту з прив’язкою до Чернігівщини й проблем регіону за період моніторингу не було.  Загалом сторінка має 6909 підписників, 4 власних дописи та 23 репости.

 

Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» має дві активні сторінки в соціальній мережі Facebook (обласна та міська організації партії) та в Instagram. Такі ж сторінки має й припартійна молодіжна громадська  організація «Батьківщина молода». За період моніторингу партія інформувала через соціальні мережі про новини та роботу районних осередків партії, благодійну допомогу у зв’язку з пандемією Covid-19, негативну позицію щодо відкриття ринку землі. Можна відмітити, що популяризується лідер партії Юлії Тимошенко, значна частина постів інформує про її брифінги й участь в політичних шоу на різних телеканалах. Загалом за період моніторингу на цих сторінках  було зроблено 149 власних дописів, 83 репости. Сторінки мають 5452 вподобань. Дописи в Instagram переглядають 259 читачів.

 

Радикальна партія Олега Ляшка хоч і належить до партій, яким імпонують електоральні настрої мешканців Чернігівської області, але не використовує соціальні мережі для спілкування з виборцями в повній мірі. Такий висновок можна зробити за кількістю дописів на сторінці партії в області у Facebook. За період моніторингу там опубліковано лише один допис. Сторінка має 446 підписників.

 

 

Опозиційна платформа «За життя» має власну сторінку у Facebook, а також сторінку припартійного медіа та блогера. Загалом сторінка партії в області доволі активна,  в основному популяризує діяльність партії. Але є низка дописів, що стосуються міста Чернігова та області. Наприклад, звернення голови організації партії Віталія Гольця щодо адміністративно-територіальної реформи, допис та стрім про роздачу пасок перед Великоднем малозабезпеченим, продуктові набори перед 9 травня, одноразових масок мешканцям населених пунктів області тощо. Окремо зазначимо, що на сторінці публікуються свіжі випуски припартійної газети «Чернігівщина – за життя».

Політична партія «Європейська солідарність» активно використовує сторінку партії з регіональною прив’язкою у Facebook, а також Telegram-канал. Обидва канали соціальних мереж містять дописи як щодо національних питань, у тому числі брифінги й стріми лідера партії Петра Порошенка, так і з регіональною прив’язкою. Щодо місцевої тематики - то це адміністративно-територіальний устрій  Чернігівщини, комплекти продуктових наборів для малозабезпечених від Фонду Петра Порошенка (для тих, хто раніше зареєструвався на сайті v2020.org.ua, як указано в дописі) та політичної партії «ЄС», про допомогу медикам Чернігівщини від Фонду Петра Порошенка та  корпорації Roshen, репости зі сторінки центрального офісу про діяльність партії,  благодійну допомогу Roshen у боротьбі з пандемією Covid-19, тощо. Варто зазначити, що у травні кількість дописів зросла. За період моніторингу на сторінці в Facebook опубліковано 28 власних дописів, зроблено 27 репостів, вподобали сторінку 1101 підписник. Telegram-канал має 69 дописів власних, 139 репостів.

Політична партія «Наш край» має власну сторінку у Facebook 2842 підписниками, припартійне медіа, благодійний фонд та припартійного блогера. Левова частка дописів на сторінці присвячена діяльності депутатів міської та обласної ради від політичної сили «Наш край» щодо викриття корупційних схем, оснащення бібліотек, виділення коштів на забезпечення медичних закладів, залучення коштів на боротьбу з коронавірусом тощо. Також поширюється інформація щодо благодійної діяльності - фонду «Наш край» та депутата-мажоритарника Валерія Давиденка (медичні маски, продуктові набори тощо). Також у квітні на цій сторінці була популярною інформація щодо лісових пожеж та адміністративно-територіального поділу. А також економічні наслідки карантину та способи виходу з економічної кризи.

Всеукраїнське об’єднання «Свобода» залучає дуже активно як сторінку обласної організації партії, так і тих міст області, у яких партія має підтримку. Загальна кількість підписників на сторінці партії в області – 7831. Дописи стосуються діяльності партії, багато з них – просто картинки із патріотичними гаслами та тезами. Також велика кількість мемів, пов’язаних із сучасною владою. Популяризуються дописи зі стрімом лідера партії Олега Тягнибока. У квітні актуальною темою були продаж землі, негативні наслідки карантину для економіки, пожежі на Чернігівщині та в Україні загалом.

Аграрна партія України має два канали у соціальній мережі Facebook – групу та сторінку із загальною кількістю підписників – 4277. Інформація в постах  стосується діяльності депутатів обласної та міської рад, а також актуальних питань держави – карантину (у тому числі допомога медикам захисними костюмами та масками), продажу землі, спалювання трави тощо. Велика кількість дописів-привітань із різними святами, у тому числі партійних іменинників.

«Партія Шарія» в Чернігівській  області має Facebook сторінку, групу, Instagram сторінку та телеграм-канал. Загальна кількість підписників чотирьох каналів соціальних мереж – 557. Тематика дописів різна: боротьба представників партії зі стихійними звалищами міста, допомога медичним працівникам щодо довозу на роботу й назад. 20 квітня відбувся стрім представників партії в Чернігівській області щодо карантину, планів на майбутнє та як подати свою кандидатуру на місцеві вибори.  Також партія відкрила освітній курс «ЯШАРЮ» з різних напрямків: тайм-менеджмент, робота мрії, емоційний інтелект тощо.

У квітні-травні  активізувалася політична партія «Сила і Честь». Свідченням цього є конференція політичної сили, яка відбулася 11 травня з нагоди призначення голови осередку партії в Чернігівській області Олександра Голованя. Загалом же дописи на сторінці пов’язані з діяльністю партії, лідера Ігоря Смєшка та голови Чернігівського осередку партії, а саме економічні ризики у зв’язку з карантином, заяви з критикою уряду щодо атомної енергетики тощо. Також публікувалися поради щодо захисту від коронавірусу з вайбер-каналу, верифікованого МОЗ. На період моніторингу на сторінку підписалися 1267 користувачів, станом на 12 травня – 1925, що свідчить про активну діяльність партії із залучення аудиторії та підготовку до місцевих виборів, про яку неодноразово заявляли у дописах на сторінці.

Робити висновки щодо активності політичних партій на основі моніторингу сторінок у соціальних мережах складно, адже кожна політична сила має свою мережу – це блогери, припартійні медіа, благодійні фонди, громадські організації, просто прихильники партії, які поширюють інформацію про їх діяльність. Щодо Youtube-каналів, то в Чернігівській області жодна політсила не використовує їх для популяризації власної діяльності.

Що стосується політичної  реклами, то в міжвиборчий період її дуже мало. Так наприклад 5 травня сторінка «Європейська Солідарність – Чернігівщина» запустила рекламу, яка не є політичною. Згідно з даними Бібліотеки реклами на Facebook реклама на сторінці ПП «Сила і Честь» Чернігівщина  активна з 12 травня 2020 року. Сума, витрачена на неї, менше 100 доларів. Аудиторія, на яку таргетувалася реклама – в основному жінки від 35 до 65 років. Оплата за цю рекламу була здійснена Олександром Голованем керівником регіонального представництва політичної партії. Батьківщина Чернігівщина останній рекламний пост датовано 2 липня 2019 року, сума витрачена на політичну рекламу в останній період дорівнює 0. Решта партій теж не витрачають кошти на політичну рекламу в міжвиборчий час.

 

За додатковою інформацією звертайтеся:

Висіканець Наталія, обласна координаторка спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами в Чернігівській області

]]>
Соціально-економічне становище Чернігівської області в січні-березні 2020 року http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79580 Повідомлення Головного управління статистики у Чернігівській області. Публикации article Fri, 08 May 2020 11:32:02 +0300 НАСЕЛЕННЯ. Чисельність наявного населення в області, за оцінкою, на 1 березня 2020 р. становила 989,2 тис.осіб. Упродовж січня–лютого 2020 р. кількість жителів Чернігівщини зменшилася на 2085 осіб.
Порівняно із січнем–лютим 2019 р. обсяг природного скорочення зменшився на 725 осіб.
Упродовж  січня–лютого 2020 р. народилися 1030 малюків. Кількість померлих склала 3065 осіб.

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ.  У січні–лютому 2020 р. середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) порівняно із січнем–лютим 2019 р. зросла на 17,6% й становила 8509 грн.
Індекс реальної заробітної плати в січні–лютому 2020 р. порівняно з відповідним періодом 2019 р. становив 114%.

СПОЖИВЧІ ЦІНИ. Індекс споживчих цін (індекс інфляції)у січні–березні 2020 р. в областістановив 101%, в Україні –100,7%.
Ціни на продуктихарчування та безалкогольнінапоїв області за січень–березеньзросли на 1%. Тютюновівироби стали дорожчими на 6,4%.
Природний газподешевшав на 13,1%, паливо та мастила – на 8,7%.
Вартість місцевого телефонного зв'язку зросла на 17%, поштовихпослуг – на 12,5%, Інтернету – на 11,6%.
Проїзд у залізничному пасажирському транспорті подорожчав на 4,3%.

ПРОМИСЛОВІСТЬ. У січні–березні 2020 р. порівняно із січнем–березнем 2019 р. індекс промислової продукції становив 95,7%. 
У добувній промисловості і розробленні кар’єрів обсяги промислового виробництва склали 99,1%, у переробній промисловості – 95,3%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 92,2%.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. Індекс сільськогосподарської продукції в січні–березні 2020 р., за розрахунками, становив 98,8%до січня–березня 2019р., у т.ч. в підприємствах – 102,9%, господарствах населення – 93,9%.

БУДІВНИЦТВО. Усічні–березні 2020 р.підприємствами області вироблено будівельної продукції на суму 339,2 млн.грн. Індекс будівельної продукції в січні–березні 2020 р. порівняно із січнем–березнем 2019 р. становив 122,9%.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ. У січні–лютому 2020р. експорт товарів становив 152,9 млн.дол. США, імпорт – 52,4 млн.дол. Порівняно із січнем–лютим 2019 р. експорт збільшився на 17,6% (на 22,9 млн.дол.), імпорт зменшився на 13,1% (на 7,9 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 100,5 млн.дол. (у січні–лютому 2019р. також позитивне – 69,6 млн.дол.).

ВНУТРІШНЯ ТОРГІВЛЯ. Оборот роздрібної торгівлі,який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–березні 2020 р. становив 4883,9 млн.грн, що в порівнянних цінах на 8,5% більше від обсягу січня–березня 2019 р.

ТРАНСПОРТ. У січні–березні 2020 р. вантажообіг підприємств транспорту становив 228,6 млн.ткм, або 99,2% від обсягу січня–березня 2019 р. Підприємствами транспорту перевезено 369,2 тис.твантажів, що становить 79,6% від обсягу січня–березня 2019 р.
У січні–березні 2020 р. усіма видами транспорту виконано пасажирообіг в обсязі 136,7 млн.пас.км, послугами пасажирського транспорту скористалися 15,9 млн пасажирів, що становить, відповідно, 80,2% та 82,8% від обсягу січня–березня 2019 р.

]]>
Депутатські фракції Чернігівської міської та облрад напередодні місцевих виборів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79495 Чернігівська міська та облради демонструють завидну стабільність та сталість політичних структур. З моменту початку каденції у кожній з них відбулось лише по кілька замін депутатів. Такі результати аналізу Громадянської мережі ОПОРА. Публикации article Mon, 04 May 2020 13:47:57 +0300 Чергові вибори депутатів місцевих рад сільських, селищних та міських голів відбулися 25 жовтня 2015 року. На цих виборах було сформовано органи місцевого самоврядування. Вибори відбувались відповідно до Закону України «Про місцеві вибори», який був прийнятий 14 липня 2015 року та замінив Закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».


Зміни у складі фракцій Чернігівської міської ради

За підсумками цих виборів 2015 року в Чернігівській області Чернігівська міська рада отримала 42 депутатів, які утворили 7 депутатських фракцій. Найбільшою за кількісним складом фракцією, стала фракція політичної партії «Наш край», до якої увійшло 12 депутатів, двоє з яких жінки. Дев’ять  депутатів увійшло до фракції партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», серед яких три жінки. Депутатська фракція політичної партії Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» була сформована з семи депутатів, серед яких дві жінки. П’ятеро депутатів увійшли до фракції політичної партії «Об’єднання «Самопоміч»». По три особи налічують фракції Чернігівської місцевої організації Радикальної партії Олега Ляшка (варто зазначити, що це суто жіноча фракція) територіальної організації політичної партії «Опозиційний блок» (в її складі одна жінка) та фракція політичної партії «Демократичний альянс».

Станом на 1 квітня 2020 року в міській раді залишається сім фракцій, які були утворені на початку скликання, проте в деяких з них змінився склад.

Фракція політичної партії «Наш край» втратила двох депутатів. 23 грудня 2019 року Наталія Хольченкова та Вікторія Овчаренко вийшли з фракції, залишились позафракційними, а в подальшому увійшли до депутатської групи «За Чернігів!».

Зміни відбулись і у фракції політичної партії «Об’єднання «Самопоміч»». 11 грудня 2017 року Вадим Соколюк склав повноваження депутата міської ради 7 скликання. Це рішення було пов’язано з обранням його на посаду менеджера Суспільного телебачення Чернігівської області. На його місце 31 січня 2018 року прийшов Сергій Римаренко, який в свою чергу склав депутатський мандат 4 листопада 2019 року, зазначивши що залишає посаду з особистих причин. 11 грудня 2019 року вакантне місце зайняв Дмитро Койдан. 27 лютого 2020 року у фракції відбулась ще одна зміна. 12 червня 2018 року Андрія Заїку було виключено з фракції «Об’єднання «Самопоміч»», він залишався позафракційним, а склав депутатські повноваження 13 січня 2020 року. Замість нього депутатський мандат отримав Віталій Козирев. 

«Демократичний альянс» теж зазнав змін. Спочатку 31 березня 2017 року Ігор Андрійченко склав депутатський мандат, його замінив Сергій Кириєнко. А вже 25 вересня 2018 року останній був виключений з фракції політичної партії «Демократичний альянс» та залишається позафракційним. Причиною виключення, як зазначено на офіційній сторінці партії та у ЗМІ, стало невиконання партійних рішень та порушення Етичного кодексу партії.

Крім того, в Чернігівській міській раді була також спроба відкликання депутата з формулюванням «за народної ініціативи». Партія «Об'єднання «Самопоміч» повідомила на своїй сторінці у Фейсбуку про проведення 24 жовтня  2018 року зборів за відкликання депутата міської ради Андрія Заїки. Одним із приводів на користь відкликання депутата, однопартійці називали те, що він зайнята людина й через те, що є найманим робітником, на жаль, не має змоги приділяти достатньо часу депутатській діяльності. За час свого депутатства він пропустив майже всі комісії. Але не було достатньої кількості людей для створення ініціативної групи і перша спроба виявилась невдалою.  12 червня 2018 року його  було виключено з фракції «Об’єднання «Самопоміч»», він залишався позафракційним, склав депутатські повноваження з особистих причин 13 січня 2020 року.


Зміни у складі фракцій Чернігівської обласної ради

У ході виборів 2015 року до Чернігівської обласної ради увійшло 64 депутати, які утворили сім фракцій. Фракція політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» отримала 12 мандатів, один з яких посіла жінка. Депутатська фракція Аграрної партії України налічує дев’ять осіб, фракція політичної партії «Наш край» складається з одинадцяти депутатів, серед яких чотири жінки. Фракція політичної партії «УКРОП» отримала в результаті виборів п’ять представників в обласній раді, серед них одна жінка. Фракція партії «Опозиційний блок» налічує чотирьох осіб, серед яких одна жінка. Депутатська фракція Радикальної партії Олега Ляшка складається з восьми чоловіків та чотирьох жінок. Представники Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» сформували фракцію, до якої увійшла одна жінка та 10 чоловіків.

Станом на 1 квітня 2020 року в обласній раді залишились усі сім фракцій. Депутати створили міжфракційну депутатську групу «Депутатський контроль», до якої увійшли представники ВО «Батьківщина» та «УКРОП». Депутатська група «Чернігівщина – рідний дім», у складі якої представники фракції політичної партії «БПП «Солідарність». Депутатську групу «За розвиток освіти Чернігівщини» очолила Алла Ковтун, яка 26 червня 2019 року за особистою заявою вийшла зі складу депутатської фракції Радикальної партії та залишилась позафракційною. Причини такого рішення у своїй заяві вона не пояснила. До складу  депутатської групи крім неї входять представники фракцій «УКРОП», ВО «Батьківщина», «Наш край» та Радикальна партія Олега Ляшка. Також в облраді представлена депутатська група «Вірю в Чернігівщину», до складу якої увійшли представники фракцій «Наш край», «Опозиційний блок» та позафракційні.

За час роботи Чернігівської обласної ради депутатські повноваження слали двоє депутатів. Андрій Прокопенко, представник фракції «Наш край», за рішенням обласної ради №4-9/VII від 17.05.2017. За словами самого Андрія Прокопенка, це рішення далось йому нелегко, і було пов’язано з проблемою суміщати ведення бізнесу та виконанням депутатських обов’язків. Другим депутатом, який склав свої повноваження достроково став Артур Зінов’єв, який відмовився коментувати причини такого рішення, він також був представником фракції «Наш край».

Загалом міська та обласна ради демонструють завидну стабільність та сталість політичних структур.

https://www.oporaua.org/news/vybory/patrii/19852-deputatski-fraktsiyi-chernigivskoyi-miskoyi-ta-oblasnoyi-rad-naperedodni-mistsevikh-viboriv?fbclid=IwAR1cIWLnM0U0eqN8r2VmBhS5Lse3yPqhk4s87zr1x26xc6tGQDJskum1TMQ

]]>
До 25 річниці відкриття Батурина археологами http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79336 Батуринська археологічна експедиція – це викладачі та студенти Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства ім. О. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Шевченка. Публикации article Sat, 25 Apr 2020 11:02:24 +0300 У різні роки до них доєднувалися студенти Брянського державного університету імені І. Петровського (1995–1997 рр.), Сумського державного педагогічного університету імені А. Макаренка (2005–2011 рр.), Ніжинського державного педагогічного університету імені М. Гоголя (2007–2013 рр.), Глухівського національного педагогічного університету імені О. Довженка (з 2012 р.), співробітники Інституту археології НАН України.

Окремо варто відмітити, що від 2001 р., коли до дослідження Батурина долучилися канадські спеціалісти з археології, історії і архітектури середньовічної та модерної України на чолі з Зеноном Когутом та Володимиром Мезенцевим – експедиція стала міжнародною. 

У перший рік досліджень в експедиції взяло участь 30 дослідників, а от у найбільший пік (2007–2009 рр.) їх число коливалося від 120 до 200 осіб.

Право на проведення досліджень дає «Відкритий лист», який видається Інститутом археології НАН України на рік. Всі 25 років досліджень Батурина НЕЗМІННО отримував цей дозвіл Юрій Ситий. За безпосередньої участі Ю.Ситого було обстежено майже ввесь регіон Батуринського Посейм’я, що тривалий час було суцільною «білою плямою» на археологічній карті України.

Учасниками Батуринської експедиції були відомі на сьогодні українські вчені: Олександр Коваленко, Володимир Коваленко, Олександр Моця, Юрій Ситий, Vyacheslav Skorokhod
Володимир Мезенцев,
Зенон Когут
Людмила Ясновская
Юрий Коваленко
Игорь Кондратьев
Oleksandr Tereshchenko
Роман Луценко.

Після завершення польових археологічних досліджень, які тривають в Батурині впродовж серпня, щорічно проводяться необхідні роботи з консервації відкритих об’єктів або відтворення ландшафту, що існував до початку розкопок. І починається кабінетна, наукова робота тривалістю в декілька місяців – опрацьовується весь отриманий в ході польових досліджень матеріал, здійснюється написання наукового звіту про проведені робити, заміри, описи та складання точних списків археологічних знахідок.

І лише після цього Відкритий лист (до 31 грудня поточного року) разом зі звітом про проведені археологічні дослідження передається до установи, яка його видала, а саме – до Інститут археології НАН України.

За роки археологічних розкопок в Батурині до Національного заповідника «Гетьманська столиця» було передано двадцять три «Наукових звітів про археологічні дослідження» та тисячі безцінних індивідуальних археологічних знахідок та фрагментів кераміки, які розкривають історію міста.

Національний заповідник «Гетьманська столиця»

]]>
З4-ті роковини Чорнобильської аварії та Чернігівщина http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79327 На Чернігівщині від Чорнобильської аварії постраждало за офіційними та експертними даними від 14,6 до майже 16 тисяч людей. Публикации article Sat, 25 Apr 2020 09:11:14 +0300 Чорнобильська аварія — найбільша в історії людства техногенна катастрофа, яка стала наслідком панування комуністичного тоталітарного режиму.

Уніч на 26 квітня 1986-го два вибухи під час експерименту зруйнували 4-й реактор атомної електростанції, які потужністю мали еквівалент 300 Хіросим. В атмосферу потрапила хмара радіоактивного пилу — 11 тонн ядерного палива. Вітром радіоактивні речовини дісталися на територію Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

Найбільше постраждали Україна, Білорусь і Росія.

Від радіації, за оцінками незалежних експертів, померло 500 тисяч людей. У перші дні після початку катастрофи отримали значні дози опромінення 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії. З них в Україні — 2,6 млн. людей, які проживали на території 200 тис. кв. км у 2293 містах, селищах і селах.

На Чернігівщині від Чорнобильської аварії постраждало за офіційними та експертними даними від 14,6 до майже 16 тисяч людей. В зону радіаційного забруднення офіційно потрапили 244 населених пункти, в яких проживало понад 650 тисяч жителів. Реально постраждала вся область.

Майже 15 тисяч мешканців Чернігово-Сіверщини, яких відомо поіменно, рятували світ від смертельної загрози. Нагадаємо, що всього взяло участь у ліквідації ядерної аварії та будівництві саркофагу 600 тисяч осіб.

Треба також із вдячністю згадати тисячі й тисячі чернігівців, які своєю працею на заводах, підприємствах, в організаціях та установах області зробили вагомий внесок у перемозі над ядерним лихом. Так, на чернігівському заводі «Жовтневий молот» («Ремзавод») виготовляли пристрої для скидання піску та інших речовин із військових гелікоптерів для гасіння ядерної пожежі… До речі, ці гвинтокрилі пожежники базувалися під обласним центром.

Ліквідатори та всі, хто забезпечував їхню боротьбу, здійснили геройський подвиг в ім'я життя нинішніх і прийдешніх поколінь. Серед них варто згадати про Володимира Миколайовича Шашенка, одного іздвохзагиблихбезпосередньопід час аварії 26 квітня 1986-го.
Він народився 21 квітня 1951-го у селі Щуча Гребля Бахмацького району Чернігівської області. В 1970 році закінчив Конотопський індустріальний технікум. З серпня 1980-го працював на Чорнобильській атомній електростанції. Був налагоджувальником контрольно-вимірювальних приладів та автоматики 5-го, 6-го розрядів цеху налагоджування та випробувань. 2 квітня 1984-го перейшов працювати на підприємство «Смоленськатоменергоналагодження».

На Чорнобильську АЕС Володимир Шашенок був направлений для участі у випробуваннях на четвертому енергоблоці. В ніч на 26 квітня 1986-го знаходився у приміщенні деаераторної етажерки, де здійснював контроль параметрів систем та устаткування енергоблока. В результаті руйнування будівельних конструкцій під час вибуху він отримав чисельні поранення та опіки. Вже вдень 26 квітня 1986-го у тридцятипятирічному віці помер від опромінення.

Сергій Бутко, Український інститут національної пам’яті

]]>
Суспільно-політичні настрої мешканців Чернігова http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/79021 Аудиторія: мешканці м.Чернігів від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI. Помилка не більше 3,1%. Терміни проведення: 3-7 квітня 2020. Публикации article Thu, 09 Apr 2020 13:44:22 +0300 • Результати опитування, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг” протягом 3-7квітня2020 року серед мешканців Чернігова, продемонстрували, що абсолютна більшість опитаних (83%) бачать реальною загрозу розповсюдження коронавірусу в Україні.

• 59% респондентів бачать реальною загрозу поширення коронавірусу у Чернігові, 27% – не бачать. 44% – вважають реальною загрозу коронавірусу особисто для себе та для їхніх родин,45% – протилежної думки.

• 59% зазначили, що мали роботу до запровадження карантину. Серед них, 28% зазначили, що продовжують працювати в звичному режимі після запровадження обмежень. 16% – працюють дистанційно, 13% – знаходяться у відпустці за власним бажанням і лише 2% – втратили роботу.

• Попри карантин,20% опитаних зазначили, що виходять з дому декілька разів на день, 32% – один раз на день. Водночас 42% заявили, що виходять лише раз на кілька днів, 6% – взагалі намагають не виходити. Частіше про високий рівень обмежень виходу з дому зазначали жінки та найстарші опитані.

• 53% зазначили, що мають захисні маски в достатній кількості, 40% – мають але недостатньо, 7% – не мають взагалі. Серед тих, хто має маски в достатній кількості, –70% одягають їх часто, 19% – інколи, 11% – не одягають взагалі. Серед тих, то має їх недостатньо, – 58% одягають їх часто, 29% – інколи, 14% – не користуються. Частіше захисні засоби використовують жінки, молодші та найстарші респонденти.

• 91% підтримуютьзапровадження вимоги обов’язкового носіння маски в громадських місцях. 82% – підтримують рішення Уряду про продовження карантину до 24 квітня (14% – проти), 70% – не заперечують щодо обмежень на відвідування парків, лісосмуг, прибережних зон на час карантину (26% – проти).

• 58% опитаних вважають запроваджені владою заходи щодо боротьби з коронавірусом оптимальними. 21% стверджують, що вони є занадто м’якими. 12% переконані, що заходи є надто жорсткими.

• 47% опитаних вважають реакцію президента В.Зеленського на загрозу розповсюдження коронавірусу в Україні ефективною, 30% – дають протилежні оцінки.Щодо ефективності дій Прем’єр-міністра Д.Шмигаля, то 48% опитаних було важко відповісти на це питання. 28% – оцінили його дії як ефективні, 26% – як неефективні. Щодо Міністерства внутрішніх справ, то 35% вважають дії цієї інституції ефективними, 26% – неефективними, 38% – не змогли оцінити. Стосовно Міністерства охорони здоров’я, – 33% вважають дії відомства ефективними, 41% – неефективними, 26% – не змогли відповісти.

• Дії міського голови Чернігова В.Атрошенка стосовно реагування на загрозу коронавірусу 73% опитаних вважають ефективними, лише 10% – протилежної думки.

• 73% опитаних зазначили, що нічого не знають про діяльність народного депутата, обраного від їхнього виборчого округу. Задоволені його роботою – 13%, не задоволені – 10%.

• Лідером електоральних симпатій на виборах до міської ради є партія В.Атрошенка “Рідний дім”. Її підтримують 40,3% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 19% таких опитаних проголосували б за партію “Слуга народу”, по 8,6% – партії “Батьківщина” та “Європейська солідарність”, 7,8% – партію “Опозиційна платформа – За життя”. Рейтинг інших політичних сил – менше 4%. Не визначилися із вибором близько 40% опитаних.

• Абсолютним лідером серед кандидатів на посаду міського голови Чернігова є Владислав Атрошенко. Його за умови проведення виборів найближчим часом підтримали б більше 90% тих, хто визначився із вибором та має намір взяти участь у голосуванні. Рейтинги інших кандидатів – менше 2%. Не визначилися з вибором – близько 15% опитаних.

]]>
Фінансові результати громад Чернігівщини за 2019 рік http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/78681 Експерти Програми "U-LEAD з Європою" проаналізували фінансові результати 806 об’єднаних територіальних громад за підсумками 2019 року в розрізі областей. Публикации article Mon, 23 Mar 2020 09:51:35 +0200 Серед інших були проаналізовані фінансові показники 39 ОТГ Чернігівської області, створених впродовж 2015-2018 років.

Як зазначили аналітики, розрахунок показників здійснювали на основі восьми індикаторів, які в певній мірі характеризують фінансові аспекти діяльності об’єднаних територіальних громад.
Серед них показники доходів загального фонду, видатків на утримання апарату управління та капітальних видатків в розрахунку на одного мешканця громади, а також коефіцієнти дотаційності бюджетів, співвідношення видатків на утримання апарату управління із фінансовими ресурсами ОТГ, питомої ваги заробітної плати у видатках загального фонду бюджету ОТГ та частки капітальних видатків у загальному обсязі видатків.

Отже, за рівнем доходів загального фонду в трійці лідерів Варвинська, Гончарівська та Деснянська об’єднані територіальні громади – на 1 мешканця тут мають 8901,3 грн, 8377,5 грн та 7583,1 грн відповідно. Середній показник доходів загального фонду на 1 мешканця ОТГ Чернігівської області становить 4812 грн.

За рівнем витрат, знову ж таки в розрахунку на 1 мешканця, перше місце займає Варвинська ОТГ (9496,1 грн), друге – Ніжинська ОТГ (8577,1 грн) і третє – Плисківська ОТГ (8143,0 грн).

За даними моніторингу Гончарівська, Варвинська та Деснянська громади є серед найбагатших громад. Тут частка вилучення (реверсна дотація) становить 19,1%, 15,6% та 13,6% відповідно. Без вилучення та дотацій працювали у 2019 році Батуринська, Мринська, Вертіївська, Комарівська, Бобровицька, Михайло-Коцюбинська, Талалаївська, Новгород-Сіверська, Ічнянська та Козелецька громади.

Серед ОТГ Чернігівщини налічується 14 ОТГ, у яких видатки на управління не перевищують 20% від обсягу фінансових ресурсів. Найбільша питома вага управлінських видатків становить 49,9%, а найменша – 12,8%.

Найбільший відсоток капітальних видатків у загальних витратах мають Батуринська громада – 40,5%, Іванівська ОТГ – 30,7%, Вертіївська ОТГ – 27%, Корюківська – 24,1% та Гончарівська – 22,7%. Обсяги капітальних видатків відображають спроможність ОТГ забезпечувати соціально-економічний розвиток, можливості для реалізації проектів інфраструктурного розвитку, створення матеріальних активів або отримання відповідного соціального ефекту.

Експерти зазначили, що дані моніторингу є інформацією, яка відображає стан речей на відповідну дату, відображають окремі, найбільш суттєві напрямки фінансово-бюджетної діяльності громад, дають можливість порівнювати окремі параметри ОТГ.

Для всебічної об’єктивної оцінки необхідно здійснювати більш глибокий аналіз фінансових показників конкретних громад, виявляти причинно-наслідкові зв’язки між рівнем розвитку соціальної та промислової інфраструктури, підприємницьким та ресурсним потенціалом території, демографічними чинниками і т.п. Також слід враховувати і нематеріальні активи громади.

Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» підтримує децентралізацію та регіональну політику в Україні, реалізується за участі ряду донорів та спільно фінансується Європейським Союзом та його державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.

Чернігівський регіональний офіс Програми «U-LEAD з Європою»

]]>
Рейтинг українських міст з найдорожчою “комуналкою”. У топ-10 входить і Чернігів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/78170 У рейтингу розраховані нормативні витрати на комунальні послуги однієї сім’ї з трьох осіб, які проживають в квартирі площею 50 кв м. У квартирі є: гаряча/холодна вода, тепло, електроенергія і газ, але відсутні лічильники. Публикации article Thu, 27 Feb 2020 18:29:16 +0200 Реальні цифри найімовірніше відрізняються від абсолютних результатів, оскільки у кожного домогосподарства завдяки різним лічильників індивідуальне споживання.

З урахуванням всіх платежів, сім’я з трьох осіб, які проживають в Дніпрі без лічильників, може заплатити за комуналку 3466 грн.

Друге місце – Кропивницький, де без тарифу на утримання будинку і поставку гарячої води, фінальний платіж – 3 379,13 грн, далі йдуть Суми – 3350 грн.

У топ-10 також входять: Рівне (3335 грн), Луцьк (3266 грн), Тернопіль (3288 грн), Чернігів (3242 грн), Київ (3 145 грн), Маріуполь (3 040 грн), а також Харків (3035 грн) і Миколаїв (3018 грн).

Найменше платять в Ужгороді, де без тарифу за опалення і постачання гарячої води, комуналка – 854,5 грн.

Трохи більше в Чернівцях – 1 840,8 грн (без платежу за утримання будинку та поставку гарячої води) і Херсоні – 2331,9 грн (без тарифу на тепло і поставку гарячої води)

Однак, як зазначається, реальні комунальні платежі в Ужгороді, по заявою місцевих жителів, в зимовий період складають 1500-2000 грн.

Основна витрата йде за газ і електроенергію, так як городяни активно використовують бойлери та котли.

У кожного міста різні тарифи на комунальні послуги, які залежать від різних факторів, включаючи стан інфраструктури, щільності населення і його розташування; виключення – вартість електроенергії і ціна на газ, які для населення підпадають під пільгову категорію.

Фінальний платіж за розподіл газу в рейтингу визначили за спеціальною формулою НКРЕКУ. Решта тарифів кардинально відрізняються.

За даними Мінрегіону, в Києві один куб холодної води коштує майже 23 грн, тоді як в Кропивницькому – понад 37 грн. Гаряча вода в столиці обходиться в 107,4 грн (якщо в квартирі є сушка для рушників), а, наприклад, в Луцьку – 118,7 грн/кубометр.

Найбільша стаття витрат – опалення. У столиці один Гкал тепла (з лічильником) коштує 1654,4 грн, а але в тому ж Кропивницькому – більше 2137 грн. Відрізняється і плата за утримання будинків.

У розрахунках використовувалися такі дані: тарифи, опубліковані Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальний послуг (НКРЕКП); тарифи, опубліковані Міністерством розвитку загальний і територій; розрахунки Нафтогаз України за газ на січень. Всі тарифи – з ПДВ.

]]>
Названо самих ініціативних голів ОДА. Прокопенко - у топ-3 http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/77984 Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з інтернет-виданням "Апостроф" підготували "Рейтинг ініціативності голів ОДА". Публикации article Thu, 20 Feb 2020 07:57:26 +0200 Даний рейтинг відображає фактичну діяльність керівника ОДА на займаній ним посаді, дозволяє проаналізувати пріоритети в діяльності керівника ОДА, рівень співпраці з обласною радою, а також реакцію на ініціативи голови ОДА з боку місцевих ЗМІ.

 У рейтинг були включені голови ОДА, які переюувають на посаді не менш, ніж 3 місяці. У зв'язку з цим в рейтинг увійшли 13 керівників ОДА. Перше місце в рейтингу займає керівник Вінницької ОДА Владислав Скальський. За період з початку його призначення (18 вересня 2019) на цю посаду налічується 159 ініціатив, що означає, що Скальський продукував більше 42 активностей за різними напрямками на місяць.

На другому місці рейтингу розташовується колишній керівник Івано-Франківської ОДА та чинний віце-прем'єр-міністр і міністр розвитку громад і територій України Денис Шмигаль. В абсолютних значеннях кількість його ініціатив більша, ніж у Скальського, їх налічується 215. Але середнє число ініціатив за місяць все ж менше - їх було майже 38 (37,9). Проте, такий результат дозволив як Скальському, так і Шмигалю залишити найближчих "переслідувачів" далеко позаду.

Лідерів рейтингу замикає топ-3 ініціативних губернаторів Андрій Прокопенко, який не так давно, з 31 жовтня, очолює Чернігівську облдержадміністрацію. В середньому, Прокопенко був учасником 22 (21,9) активностей підконтрольної йому ОДА в місяць.

Справжнім "чемпіоном" в антирейтингу є керівник Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв, який був призначений ще 11 липня 2019. Другим претендентом на звільнення є керівник Рівненської ОДА Віталій Коваль. Третім знизу за ініціативністю став голова Тернопільської ОДА Ігор Сопель, який був призначений на цю посаду 31 жовтня 2019 року, але наразі так і не зміг відзначитися докладанням значних зусиль в розвиток очолюваного ним регіону.

]]>
Аналіз стану роботи суду по розгляду звернень громадян за 2019 рік http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/77616 Протягом 2019 року на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшло 16 звернень, з них 8 письмових звернень і 8 звернень від громадян в усній формі. Публикации article Wed, 05 Feb 2020 10:57:29 +0200 Протягом 2019 року на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду  надійшло 16 звернень, з них 8 письмових звернень (7 від фізичних осіб, 1 від юридичної особи) і 8 звернень від громадян в усній формі на особистому прийомі громадян керівництвом суду.

За аналогічний період 2018 року на розгляд до суду надійшло 17 звернень, з них 9 письмових звернень (7 від фізичних осіб, 1 від юридичної особи, 1 від громадської організації) і 8 звернень від громадян в усній формі на особистому прийомі громадян головою суду.

До однієї з дієвих форм забезпечення реалізації конституційного права громадян на звернення слід віднести проведення особистого прийому громадян керівництвом суду. Питання, які порушувались заявниками на особистому прийомі керівництва суду, стосувалися роз’яснення практики розгляду справ, порядку працевлаштування в суді, укладання публічних договорів, оскарження розрахунків пенсійних виплат військкоматів, перерозподілу справ, порядку звернення до суду з приводу перерахунку пенсії, питання захисту прав осіб, які постраждали внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС. У зв’язку з наданням вичерпних роз’яснень керівництвом суду під час особистого прийому громадян письмові звернення до розгляду не подавались.

Серед письмових звернень, що надійшли до суду протягом 2019 року, було 6 заяв та 2 скарги. Питання, що порушувались у заявах та скаргах, стосувалися неправильного оформлення вихідної кореспонденції; не вирішення питання по заявленому клопотанню у справі; порушення кримінальної справи проти керівництва Івано-Франківської області; скасування рішення про відмову в перетині державного кордону України іноземцю або особі без громадянства та відшкодування шкоди; функціонування підсистеми “Електронний суд”; роз’яснення порядку відновлення свідоцтва про народження; невидачі справи для ознайомлення; неправильного зазначення адреси для листування та невчасного отримання кореспонденції. На всі письмові звернення було надано відповіді.

]]>
Чернігівщина в рейтингу соціально-економічного розвитку регіонів піднялася на 6 позицій http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/76755 Міністерство розвитку громад та територій України оприлюднило результати моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів України за підсумками дев’яти місяців 2019 року. Публикации article Mon, 23 Dec 2019 15:00:44 +0200 Оцінка здійснена за 26 показниками, що характеризують ситуацію за шести напрямами у різних сферах соціально-економічного розвитку регіонів.

За загальним рейтингом область посіла 15 місце серед регіонів. У порівнянні з відповідним періодом минулого року піднялася на 6 позицій.

Маємо 11 місце за напрямом «Відновлювана енергетика та енергоефективність» (у порівняні із січнем-вереснем 2018 року покращено на 6 пунктів):
    6 місце – за часткою бюджетних установ, з якими укладено енергосервісні договори;
    12-те – за часткою сумарної потужності котелень на альтернативних видах палива в регіоні;
    13-те – за часткою домогосподарств, які уклали кредитні договори
    в рамках механізмів підтримки заходів з енергоефективності в житловому секторі за рахунок коштів державного бюджету;
    15 місце – за часткою оснащення багатоквартирних житлових будинків побудинковими приладами обліку теплової енергії.

За напрямом «Економічна ефективність» область посіла 12 місце, піднявшись на два щаблі.

2 місце – за індексом будівельних робіт (в 1,6 разу більше порівняно з минулим роком), 9-12 – за індексом споживчих цін (103,3%), 11 – за обсягом виробництва продукції сільського господарства на 1 особу (20,188 тисячі гривень).

13 місце область має за напрямом «Ефективність ринку праці» (рейтинговий показник покращений на три позиції).

Такий результат отримано завдяки:
    7-8 місцям по сумі заборгованості з виплати заробітної плати у % до фонду оплати праці;
    10-11 – за показником «Рівень зайнятості населення у віці 15–70 років
    (за Методологією Міжнародної організації праці)» (58,3%);
    12 – за індексом реальної зарплати (109,3%);
    20 місцю за рівнем безробіття населення у віці 15–70 років (за Методологією Міжнародної організації праці)» (10,5%).

За напрямом «Фінансова самодостатність» область посіла 14 місце (втратила дві позиції порівняно з минулорічним показником).

Маємо 11-12 місця за темпом зростання доходів місцевих бюджетів (117,9 %), 13-15 місця по доходам місцевих бюджетів на 1 особу (4,4 тисячі гривень, загальноукраїнський показник – 5,3 тисячі гривень), 16 місце – за темпом зростання податкового боргу.

]]>
У рейтингу найкомфортніших міст Чернігів – один з перших http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/76383 З’явилося нове дослідження щодо комфортності українських міст. У 2019 році найкомфортнішим містом України вп'яте поспіль стала Вінниця, на другому місці – Луцьк. Публикации article Sat, 07 Dec 2019 13:57:14 +0200 Дослідження проводила соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Міжнародного республіканського інституту International Republican Institute (IRI).

Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко поділився історією успіху Чернігова під час панельної дискусії "5 років динаміки муніципального розвитку", де презентували результати 5-го опитування IRI "Рейтинги міст України", де Чернігів у топ 5 серед обласних центрів. Він підкреслив: "Починали з позицій в двадцятці. Це результат, але рости є куди!"

Однакову кількість балів  набрали Луцьк, Івано-Франківськ, Чернігів, Хмельницький і Харків.

Найкомфортніші міста України:
Вінниця – 3,4 бали;
Луцьк – 3,1;
Івано-Франківськ – 3,1;
Чернігів – 3,1;
Хмельницький – 3,1;
Харків – 3,1;
Маріуполь – 3,0;
Тернопіль – 3,0;
Львів – 2,9;
Черкаси – 2,9;
Житомир – 2,9;
Кропивницький – 2,9.

]]>
Близько 417,7тис. га сільгоспугідь можуть отримати громади Чернігівської області після старту ринку землі http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/75681 Держава контролює в Чернігівській області майже втричі більше землі, ніж громади – 417,7 тис. га та 186,3 тис. га відповідно, повідомляють в Держгеокадастрі. Публикации article Sat, 09 Nov 2019 10:57:38 +0200 Згідно проектів земельної реформи, запропонованих урядом та парламентським комітетом з питань аграрної політики, державна земля має бути передана в управління громад.  Адже земля – це місцевий ресурс, і розпоряджатися ним мають територіальні об’єднання. Крім того, є європейський принцип – повноваження органів місцевого самоврядування базового рівня мають розповсюджуватися на всю територію держави.

Після інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності було виявлено, що громади контролюють 2,2 млн га сільгоспугідь, а держава - 7,3 млн. га. В лідерах Полтавська, де держава володіє 476.3 млн га, Одеська - 459.3 млн. га та Чернігівська - 417.7.
Ці цифри постійно зменшуються. За неповні чотири роки обсяги державних земель зменшилися на 10%, з 10,5 млн га до 9,4 млн. га. 
Нагадаємо, що після набрання чинності у 2002 році Земельного кодексу у підпорядкуванні місцевих громад залишилося лише близько 12% території України – це землі, що розташовані здебільшого у межах населених пунктів. А от 88% земель (це ті, що за межами населених пунктів) є вотчиною органів державної влади – Держгеокадастру, районних та обласних державних адміністрацій та Кабінету Міністрів.

До 1 січня 2013 року функції щодо розпорядження значною частиною державних земель були у органів місцевої державної влади (РДА), а потім їх «тимчасово» передали до органів управління земельними ресурсами, які мали здаватися в оренду. Причому згідно з «Публічним звітом Держгеокадастру за 2017 рік» результатом передачі цим відомством в оренду земельних ділянок с/г призначення є 118,7 млн грн. при тому, що на утримання Держгеокадастру в той рік було витрачено близько 1 млрд грн.

З початку 2018 року йде процес передачі землі громадам – за рік 646 громад отримали майже 1,5 млн гектарів землі. Але, на думку експертів, процес йде надто повільно, та на практиці громади стикаються з великою кількістю проблем та обмежень.

]]>
Порушення, які допускають замовники в публічних закупівлях в Чернігівській області та їх наслідки http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/75416 Договорів майже на 4 мільйони гривень було розірвано за результатом громадського моніторингу публічних закупівель в Чернігівській області, що проводився представниками Центру політичних студій та аналітики. Публикации article Mon, 28 Oct 2019 10:42:49 +0200 Ще на початку 2018 року розпочав свою роботу проект “Центру політичних студій та аналітики” (м.Чернігів), що проводився в партнерстві Центром “Ейдос”( м.Київ). Однією із цілей якого було виявлення порушень в сфері публічних закупівель, які проводять розпорядники бюджетних коштів в Чернігівській області. За цей період представниками організації було надіслано понад півсотні звернень до контролюючих органів щодо можливих порушень законодавства, а також безпосередньо до самих замовників, які здійснювали закупівлі.

Так, за результатами громадського моніторингу публічних закупівель порушення, які  допускали замовники області можна розділити на декілька основних видів.

Ділення  предмету закупівлі на частини для уникнення проведення процедури відкритих торгів, коли замовники ділили однаковий предмет на суми менше 200 тис.грн  або 1,5 млн. грн для робіт на декілька закупівель (іноді кількість таких закупівель досягала 15 частин). Так, ст.2 Закону “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) встановлює, що замовник не має права ділити предмет закупівлі з метою уникнення процедури відкритих торгів. Дане порушення було виявлено у 87 закупівлях, особливо багато таких порушень було зафіксовано у 2018 році, у 2019 кількість таких порушень значно зменшилась через більш активне реагування органів Державної аудиторської служби.

Також серед частих порушень були  відсутність специфікацій до оприлюднених у системі “Прозоро” договорів. Так в Законі визначено, що договір про закупівлю оприлюднюється замовником протягом двох календарних днів з дня його укладення. Оскільки специфікація до договору є його невід'ємною частиною, вона оприлюднюється разом із договором. Відсутність специфікації не дає можливості визначити детальні характеристики товару/послуги/роботи, які придбав Замовник. Але деякі замовники очевидно не бажають дотримуватися принципу “прозорості” у своїй діяльності.

Неправомірні вимоги до учасників або переможців торгів. До найтиповіших порушень цього виду відносилися вимоги надати переможцем закупівлі інформацію, яка міститься у відкритих державних реєстрах. Оскільки на сьогоднішній день більшість даних про корупційні правопорушення містяться у відкритих державних реєстрах, замовник не має права вимагати документального підтвердження такої інформації - такі вимоги встановлює 2 частина статті 22 Закону.

Також до даного виду порушень відносилися вимоги надати учасникам інформацію торгів з публікацією англійською мовою цінову пропозицію в складі тендерної пропозиції . Що не передбачено даною процедурою закупівлі, оскільки ціна учасників повинна бути відкриватися лише на початок аукціону.

Порушення при складанні форм документів. Сюди відносилися відсутність накладеного електронного цифрового підпису при подачі оголошення про закупівлю замовником, відсутність у тендерній документації вказівок на джерело фінансування та строк розрахунків, неправильно визначені строки проведення аукціону.

Порушення при складанні тендерної документації: відсутність вказівки еквівалент, розбіжності в очікуваній вартості предмета у самому оголошенні та в документації, не визначений строк дії тендерної пропозиції.

Неправильно визначений предмет закупівлі. І хоча згідно законодавства замовник сам визначає предмет закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника, така маніпуляція часто використовується замовниками з метою приховати свою закупівлю від “небажаних” учасників. Також часто замовники під одним кодом товару  закупають різні групи товарів, що зменшує кількість потенційних учасників закупівлі. Або коли предмет закупівлі визначався таким чином, що не давав можливості потенційним учасникам визначити що закуповується. Наприклад під визначення предметом закупівлі “фурнітура різна” закупалися шкільні меблі у Ніжині.

В деяких випадках також зустрічаються порушення коли замовник проводив закупівлю через укладення прямого договору не дивлячись на те, що її вартість була вищої ніж встановлено законом. Такі випадки хоч і не були частими, але показують, що за 3 роки дії закону про публічні закупівлі не всі замовники знають навіть його основи.

Також в  Козелецькому районі при закупівлях харчування для шкіл та садочків було виявлено антиконкурентні узгоджені дії між учасниками торгів.

Результатом виявлених порушень  ДАСУ за зверненнями представників організації, за наслідками яких 9 договорів було розірвано, 11 закупівель було відмінено у зв'язку з неможливістю усунути порушення, по 9 закупівлям було внесено зміни до тендерної документації. Крім того 4 замовника самостійно внесли зміни до ТД в закупівлі після звернення до них.

Також учасники, які здійснювали антиконкурентні узгоджені дії, були оштрафовані Антимонопольним кабінетом України на 10 тис. грн.

Результати моніторингу показують, що серед основних порушень, які допускають замовники при здійсненні закупівель в Чернігівській області, є як серйозні порушення законодавства, так і порушення, які допущені внаслідок незнання законодавства та невміння правильно підготувати тендерне документацію. Але в обох випадках це призводить до негативних результатів, а саме подовження строків закупівлі, розірвання договорів і т.д.  В кінцевому результаті від цього в більшості страждає громада. Адже від якісного проведення закупівлі залежить чи буде громада забезпечена необхідними товарами, послугами та чи якісно і вчасно будуть виконані певні роботи.

]]>
Як працюють народні депутати від Чернігівської області у парламенті http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/75071 UA:Чернігів вирішив дослідити, як працюють народні депутати від Чернігівської області у парламенті. Публикации article Sun, 13 Oct 2019 11:07:00 +0300 Чернігівську область у Верховній Раді ІХ скликання представляють 9 народних депутатів: 6 обрано у мажоритарних округах, 3 пройшли до парламенту за партійними списками.

Депутати-мажоритарники:


Олег Семінський, округ 205
Фракція партії «Слуга народу».
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Антон Поляков, округ 206
Фракція партії «Слуга народу».
Член Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Максим Зуєв, округ 207
Фракція партії «Слуга народу».
Голова підкомітету з питань поштового зв’язку Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

Валерій Давиденко, округ 208
Позафракційний.
Член Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Член міжпарламентської комісії зі співробітництва Верховної Ради України та Національних Зборів Республіки Білорусь.

Валерій Зуб, округ 209
Фракція партії «Слуга народу».
Голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Борис Приходько, округ 210
Позафракційний.
Член Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

 
Депутати, які пройшли за партійними списками:

Павло Халімон

Фракція партії «Слуга народу».
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Сергій Гривко
Фракція партії «Слуга народу».
Член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Валерій Дубіль

Фракція політичної партії ВО "Батьківщина".
Перший заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань технічного регулювання та стандартизації у сфері охорони здоров’я Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

 

Як депутати відвідували пленарні засідання з 29 серпня 2019 року по 11 жовтня 2019 року

Перед початком пленарного засідання народний депутат повинен зареєструватися. Існує два види реєстрації. Під час письмової реєстрації депутат ставить особистий підпис, пред’явивши при цьому посвідчення. Електронна реєстрація відбувається безпосередньо в сесійній залі – депутат реєструється в системі «Рада» особистою карткою.

Варто зазначити, що дані письмової та електронної реєстрації у чернігівський депутатів різняться. Так за даними електронної реєстрації найбільше засідань пропустив Олег Семінський – 5. По 3 засідання пропустили Валерій Зуб та Сергій Гривко, по 2 – Павло Халімон та Валерій Дубіль. У «відмінниках» - Антон Поляков, Максим Зуєв, Валерій Давиденко та Борис Приходько. Щодо письмової реєстрації, то виходить на всіх засіданнях були присутні 7 депутатів (а не 4, як при електронній). Співпадають дані письмової та електронної реєстрації лише у Валерія Зуба.

Наскільки активними були депутати під час пленарних засідань

Наступним пунктом наших досліджень була активність депутатів. Ми дослідили, кільки разів вони виступали та які депутатські запити встигли подати.

Так серед депутатів найактивнішим був Антон Поляков – він виступав 4 рази з місця. Три його виступи стосувались змін до законів про застосування касових апаратів, ще один виступ був пов’язаний зі змінами до закону про запобігання корупції. Валерій Давиденко виступав тричі. Один виступ пов’язаний з бюджетом на 2020 рік, два інших – про об’єкти державної власності, що не підлягають приватизації.

Щодо депутатських запитів, то тільки 2 депутата скористалися такою можливістю. Так Борис Приходько надіслав запит до Кабінету міністрів «щодо завершення процесу створення Новобасанської об’єднаної територіальної громади Борбовицького району Чернігівської області». А Сергій Гривко – до Міністерства внутрішніх справ «щодо належного розслідування побиття вільного журналіста Ігоря Стаха».   

Незважаючи на невеликий термін роботи Верховної Ради ІХ скликання, народні депутати встигли подати як нові законопроекти, так і поправки до вже існуючих. Всього депутати подали 36 законопроектів. Найбільше з усіх - 13 - подав депутат Валерій Дубіль. По 6 законопроектів подали Валерій Давиденко та Сергій Гривко, 5 – Павло Халімон, 3 – Антон Поляков, 2 – Олег Семінський та 1 – Максим Зуєв. Подані законопроекти належать до різних сфер – від збільшення допомоги при народженні дитини (Валерій Дубіль) до посилення контролю за обігом алкогольних напоїв (Антон Поляков). Жодних законопроектів не подали ще два депутати – Валерій Зуб та Борис Приходько.

Як голосували депутати


Окрему увагу ми звернули на голосування депутатів за ті чи інші законопроекти. Ми відібрали 4 законопроекти, голосування за які викликало резонанс у суспільстві. Це законопроект про зняття депутатської недоторканості, про імпічмент президента та 2 законопроекти 1053-1 і 1073 (про застосування касових апаратів та детінізацію розрахунків у сфері торгівлі), які викликали протести підприємців.  Ми помітили, що всі депутати з фракції «Слуга народу» голосували однаково за всі законопроекти, окрім Максима Зуєва, який не голосував за закон 1073. Однаково голосували і позафракційні Валерій Давиденко та Борис Приходько - обидва підтримали депутатську недоторканість, та утримались при голосування за імпічмент і два підприємницькі законопроекти. Щодо Валерія Дубіля, то він підтримав законрпоект про недоторканість депутатів, утримався від імпічменту президента, був відсутній під час голосування за касові апарати та голосував проти детінізації розрахунків у сфері торгівлі. 

Помічники

Також ми проаналізували, скільки помічників мають народні обранці. Найбільше помічників у Олега Семінського – 17. 2 – на постійній основі, 1 – за сумісництвом та 14 - на громадських засадах. На другому місці – Валерій Дубіль. Він має 4 помічника на постійніій основі та 8 на громадських засадах. 10 помічників має Валерій Зуб, з яких 3 – постійних та 7 громадських. 5 помічників має Антон Поляков, з них 4 – постійні та 1 на громадських засадах. По три помічника у Максима Зуєва та Павла Халімона. По одному на постійних засадах мають Валерій Давиденко та Сергій Гривко. І зовсім немає помічників у Бориса Приходька.

Більше про діяльність народних депутатів, які представляють Чернігівську область у Верховній Раді, дивіться у програмі «Виборчий округ» на телеканалі UA:Чернігів. До 100 днів діяльності Верховної Ради ІХ скликання ми готуємо  цикл програм, до участі в яких і запрошуємо народних обранців.

Ірина Мельник

]]>
60% голів ОТГ та сільських рад підтримують запровадження обігу земель - Міністерство економіки http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/74832 Міністерством економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства було проведене опитування серед голів ОТГ та сільських рад, яке показало підтримку запровадження обігу земель на рівні 59,7%. Публикации article Wed, 02 Oct 2019 13:03:22 +0300 Коли наступного року стартуватиме обіг земель сільськогосподарського призначення, влада та люди на місцях мають бути готові до цього та впевнені в своєму майбутньому, переконані в уряді.

Для цього Міністерством економічного розвитку, торгівлі та сільськогогосподарства було проведене опитування серед голів ОТГ та сільських рад, яке мало на меті визначити думки місцевої влади, виявити найбільш важливі питання, які необхідно передбачити в законодавстві для забезпечення інтересів громад  та дізнатися, якої підтримки потребують регіони для інформування жителів громад про питання обігу земель.

Опитування голів ОТГ та сільських рад показало підтримку запровадження обігу земель на рівні 59,7%. В ньому взяли участь 4849 респонденти, 81% з яких сільські ради, 12,8% -  ОТГ, 4,3% - селища міського типу, 1,5% - міста.

За результатами опитування 15% респондентів підтримують запровадження обігу земель, а 45% - підтримують за виконання певних умов, 40% - не підтримують.

Найбільший рівень підтримки земельна реформа отримала у трьох областях – Чернівецькій (84%), Рівненській (75%), Волинській (69%). Найбільша кількість сільрад та ОТГ, де  виступили за впровадження земельного ринку, у Львівській (242) Вінницькій (241) та Київській областях (227).

На питання щодо позитивного ефекту, який голови очікують для своїй громади від впровадження обігу земель, більшість відповіла, що це наповнення бюджетів та розвиток громади, ефективне використання землі, істотне збільшення вартості земельних ділянок. Також це облік земельних ділянок, можливість реалізувати своє право приватної власності, недопущення деградації землі внаслідок неякісного обробітку.

]]>
Як відбуваються ментальні зміни місцевого самоврядування http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/74721 Результати реформи децентралізації на сьогодні очевидні: вони вже можуть бути виміряні не лише кількістю створених ОТГ, але й кількісними та якісними перетвореннями на місцях. Публикации article Fri, 27 Sep 2019 16:32:02 +0300 «Про вміння та готовність приймати відповідальні рішення свідчать реальні дії представників органів місцевого самоврядування», – переконана Людмила Чабак, радниця з питань децентралізації Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою». Вона проаналізувала ці зміни і підготувала аналітичний матеріал стосовно ментальних змін місцевого самоврядування.

Є ще одні зміни – зміни світоглядні, ментальні. Це зміни у свідомості представників місцевих рад та їх виконавчих комітетів. І мова йде не тільки про керівників ОТГ (хоча щодо них зміни помітні в першу чергу), але й щодо керівників середньої ланки органів місцевого самоврядування нових громад та й, загалом, щодо рядових спеціалістів.

Зміна перша: у сфері почуття відповідальності

Керівництво органу місцевого самоврядування об’єднаної територіальної громади, в переважній більшості, готове брати на себе відповідальність за прийняття іноді непопулярних рішень. До того ж, готове здійснювати надані в рамках Закону повноваження. На практиці це, втілюється в реалізації як власних повноважень: наприклад, управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами тощо, так і здійсненні ряду делегованих державою повноважень, зокрема, забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти і медичного обслуговування на відповідній території, здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв'язку та багато іншого.

Зміни не відбуваються відразу. Стосовно багатьох об’єднаних територіальних громад вони стають відчутними лише через рік-два їх роботи. Однак, для того, аби ці зміни відбулися, ефективна робота має початися відразу після об’єднання.

Відповідальність можна розглядати в кількох площинах, в площині розуміння результатів прийняття чи неприйняття рішень, вміння не перекладати відповідальність на інших та не уникати відповідальності.

Зміна друга - розвиток стратегічного мислення. Керівники органів місцевого самоврядування змушені вчитися мислити стратегічно, припускати ризики та вміти передбачати наслідки своїх дій не лише для себе, але для громади загалом. «Думати на перспективу» - це стає своєрідним кредо успішних голів об’єднаних територіальних громад.

Зміна третя - подолання страху прийняття рішення. Особливо яскраво зміна у підходах до прийняття рішень відчувається у порівнянні з необ'єднаними громадами. Взяти на себе відповідальність за прийняття доленосного (чи навіть і проміжного) у процесі добровільного об'єднання рішення - часто надзвичайно складно для органів місцевого самоврядування, зокрема, голів територіальних громад старого зразка. Іноді страх прийняття рішення відчувається буквально на фізичному рівні.

Власне ті, хто змогли побороти цей страх, не чіпляючись за примарно стабільні посади, ризикнути з об’єднанням, першими отримали шанс та можливості для втілення реформи в практичній площині, розвитку своєї території.

Зміна четверта: відчувати себе господарем. Громада – свого роду дім, оселя. І справжній господар чітко знає, що в тому помешканні потребує ремонту, оновлення, заміни. А отже, розвиток території в об’єднаних громадах пов’язаний не лише з появою певних коштів, але й зі змінами на рівні мислення, усвідомлення того, що ні район ні держава не розв'язують питання благоустрою, не посилить туристичну привабливість, не залучить реального інвестора.

Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування

]]>
Проект держбюджету-2020: ТОП-3 проблем для громад Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/74689 Асоціація міст України направила в парламент пропозиції до Держбюджету на 2020 рік та зауваження до законопроєкту про внесення змін у Бюджетний кодекс. Публикации article Thu, 26 Sep 2019 10:40:41 +0300 АМУ як представник органів місцевого самоврядування наполягає на врахуванні пропозицій до проєктів законів України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №2000 та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» №2144 під час їх розгляду у парламенті. Проаналізувавши їх, аналітичний центр Асоціації дійшов висновку, що наступного року громади матимуть втрати та скорочення джерел доходів в обсязі 13,1 млн грн. Окрім того, не будуть забезпечені делеговані повноваження - видатки на освіту та охорону здоров'я (71, 5 млрд грн). Також місцеві бюджети втратять 55,6 млрд грн внаслідок рішень органів державної влади.

Аналізуючи проект держбюджету-2020 на прикладі громад Чернігівщини, маємо наступні ТОП-3 проблеми.


1. Освітня субвенція.

Для місцевих бюджетів Чернігівської області обсяг освітньої субвенції передбачений законопроєктом «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (№ 2000 від 15.09.2019) (далі Законопроєкт) становить 1932,2 млн грн (2019 рік – 1745,6 млн грн). Тобто зростання обсягу субвенції планується лише на рівні 10,7 %, що не покриває навіть збільшення мінімальної заробітної плати на 13,2 %. Враховуючи підвищення заробітної плати педагогічним працівникам (постанова КМУ від 10 липня 2019 року № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки» (зростання в середньому на 35%)), обсяг освітньої субвенції на 2020 рік для повного забезпечення повноважень, делегованих державою у галузі освіти, повинен складати не менше 2356,6 млн грн.

2. Додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я


Така дотація передбачена для Чернігівської області у розмірі 253,8 млн грн, у той же час у 2019 році він становить 532,8 млн грн. У 2020 році розмір цієї дотації з метою належного забезпечення переданих з державного бюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я  має складати не менше 640 млн грн.
Тим більше, й досі не запроваджено запропонований Асоціацією міст України прозорий формульний розподіл такої дотації між бюджетами місцевого самоврядування. Адже діючий механізм розподілу є необ’єктивний та корупційновразливий. На сьогодні левова частка цієї дотації перерозподіляється на користь обласного бюджету - 64,8 % (або 345,25 млн грн по Чернігівській області). І це в той час як питома вага видатків на освіту і охорону здоров’я загального фонду обласних бюджетів в структурі загального обсягу асигнувань всіх місцевих бюджетів України за відповідними галузями складає лише 11%.

3. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад


У законопроекті передбачено обсяг субвенції на формування інфраструктури всіх ОТГ України у розмірі 2,1 млрд грн (2019 рік – 2,1 млрд грн). Загалом за рік по країні зросла кількість створених ОТГ. Якщо в 2019 році на прямих міжбюджетних відносинах перебуває 806 ОТГ, то законопроект передбачає, що з 1 січня 2020 року їх буде 859. Отже в 2020 році ОТГ можуть отримати менше коштів на розвиток інфраструктури. Крім того, обсяг у 2,1 млрд грн, що пропонується для ОТГ у 2020 році, не враховує інфляційні процеси. Це означає, що громади України (і Чернігівщини в тому числі) у наступному році імовірно матимуть нижчі фінансові можливості для придбання спецтехніки чи проведення робіт з будівництва і реконструкції об’єктів комунальної власності.

Відсутність у місцевих бюджетів реальних фінансових ресурсів на виконання власних та делегованих повноважень призведе до зменшення обсягу та зниження якості соціальних та комунальних послуг населенню, скорочення видатків на оновлення інфраструктури та розвиткові проєкти.

Тому в законопроєкті «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Асоціація міст України пропонує
:
Збільшити фінансування Програми державних гарантій медичного обслуговування населення на 31,9 млрд грн.
Збільшити розмір додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я на 12,1 млрд грн.
Передбачити додаткову субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам в розмірі 14,6 млрд грн на підвищення заробітної плати педагогічним працівникам дошкільної, позашкільної, професійно-технічної освіти.
Визначити обсяг субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження у сумі 0,4 млрд грн.
Списати заборгованість за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку у 2009-2014 роках.

]]>
Протягом пів року оголошено 24120 закупівель з очікуваною вартістю 7,8 млрд. грн. http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/74517 Моніторинг закупівель Чернігівської області. Публикации article Wed, 18 Sep 2019 12:46:11 +0300 Поточна сума договорів – 4,5 млрд. грн.

1382 закупівлі (5,7% від загальної кількості закупівель) – медичні, загальна очікувана вартість яких становить 262,3 млн грн.

У звітному періоді успішно завершились закупівлі на суму 154,5млн. грн., загальна економія коштів у яких становить 5%.
Середній рівень учасників на торгах становить 1,8. Більша частина оголошених закупівель проведена за конкурентними процедурами – 856, де 66% - допорогові закупівлі.

Місцеві ради Чернігівської області при використанні допорогових  закупівель економлять від 10 до 17% коштів.
 
Ці дані свідчать про використання більшістю замовників системи електронних закупівель з метою заощадження бюджетних коштів за результатами проведення закупівель.

Звітний період – 6 місяців поточного року.

Моніторинг здійснювала представниця ГО «Інститут аналітики та адвокації» Олена Дмитренко.

]]>
Основні тенденції імпортно-експортних операцій в зоні діяльності Чернігівської митниці за 8 місяців http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/74174 Станом на 1 вересня в зоні діяльності Чернігівської митниці перебуває на обліку 5424 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Публикации article Wed, 04 Sep 2019 11:15:08 +0300 Із загальної кількості узятих на облік суб’єктів ЗЕД фактично здійснювало зовнішньоекономічну діяльність 2 966 суб’єктів господарювання, що становить 55 відс від їх загальної кількості та на 2 268 суб’єктів (у 4 рази) більше ніж у відповідному періоді минулого року.

Крім того, зовнішньоторговельні операції здійснювали 337 суб’єктів ЗЕД, які знаходяться на обліку в інших митницях, що на 40 суб’єктів більше ніж у 2018 році.

Загальна кількість суб’єктів ЗЕД, що проводили операції в зоні діяльності митниці становила 3 303 суб’єктів, що на 2 308 суб’єктів (у 3 рази) більше порівняно з 2018 роком.

За питомою вагою зовнішньоторговельного обігу товарів в зоні діяльності митниці можна виділити наступні підприємства: ПрАТ “А/Т Тютюнова компанія “В.А.Т-Прилуки”, ПрАТ “Слов’янські шпалери-КФТП”, ТОВ з II “БНХ Україна”, ДСП “Чорнобильська АЕС”, ТОВ “Алітоні”, ТОВ “Агропартнер”.

Загальний зовнішньоторговельний баланс експортно-імпортних операцій Чернігівської області (за фактурною вартістю товарів) з початку року складає 22 967,97 млн грн, з них експорт складає 7 709,91 млн грн та імпорт 15 258,06 млн грн, що за вартісними та ваговими показниками більше на 3відс (679,86 млн грн та 50,91 тис т) ніж за відповідний період минулого року.

На ряду із збільшенням обсягів імпортних операцій за вартісними показниками на 2 відс та зменшення за ваговими показниками – на 8 відс протягом звітного періоду також спостерігається тенденція збільшення обсягів експорту за вартісними показниками на 6 відс та ваговими показниками на 52 відсотки.

Слід відзначити також зменшення обсягів оподаткованого імпорту у поточному році, який складає 13 468,68 млн грн, на 6 відс за митною вартістю та на 11 відс у ваговому показнику у порівнянні з минулим роком.

Основними торгівельними країнами-партнерами при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб’єктами ЗЕД:
– з оподаткованого імпорту є Білорусь (39 відс), Великобританія (9 відс), Швейцарія (6 відс), Польща (6 відс) та Німеччина (5 відс);
– з загального експорту є Азербайджан (15 відс), Білорусь (12 відс), Румунія (7 відс), Польща (5 відс) та Казахстан (4 відс).
Найбільшу питому вагу зовнішньоторговельного обігу імпорту становлять: міндобрива, вироби з чорних металів та алюмінію, вугілля, тютюн.
Основу експорту товарів складають: сигарети з фільтром, шпалери, кукурудза, лісоматеріали, заготовки верхньої частини взуття, соєві боби, тютюні.
Протягом звітного періоду 2019 року через митний кордон України:
– прослідувало громадян 2 184 тис осіб, що на 14 відс менше ніж у відповідному періоді 2018 року;
– пропущено транспортних засобів 606 тис од., що на 3 відс менше ніж у відповідному періоді 2018 року;
– пропущено вантажів 4 311 тис т, що на 58 відс більше ніж у відповідному періоді 2018 року.

Автомобільні пункти пропуску здійснюють пропуск переважної більшості вантажів, транспортних засобів та громадян, інформує Сектор комунікацій ГУ ДФС у Чернігівській області.

]]>
НА ЧЕРНІГІВЩИНІ ЗМІН ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ НЕ БУДЕ… ЯКЩО ВОНИ ЗРОБЛЯТЬ ВИСНОВКИ http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/74148 Відсьогодні можна розраховувати політичні вектори розвитку і України, в цілому, і окремих її регіонів. Бліцкригу стосовно місцевої влади, скоріш за все не передбачається. Щоб реорганізувати владу на місцях потрібні час для коригування законодавства і люди для виконання політичної волі. Публикации article Mon, 02 Sep 2019 22:31:50 +0300

Дії головного центру впливу

Президент України Володимир Зеленський доручив Уряду та Верховній Раді України завершити основну реформу – реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Ключові завдання Глава держави озвучив під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, Кабінету Міністрів, правоохоронних органів 2 вересня.
Серед завдань:
• невідкладне завершення процесу децентралізації, в тому числі внесення змін до Конституції України щодо передачі реальної влади, фінансів та ресурсів на місця
• визначити остаточні правила формування державного адміністративно-територіального устрою;
• закріпити межі кожної адміністративно-територіальної одиниці;
• завершити об’єднання територіальних громад;
• реформувати місцеві органи виконавчої влади, які, серед іншого, будуть контролювати законність рішень новоутворених органів місцевого самоврядування;
• провести місцеві вибори на новій територіальній основі.
Президент України доручив завершити децентралізацію та провести місцеві вибори на новій територіальній основі, а для цього потрібен час. Тому і термін для втілення цих завдань окреслено – 2019-2020 роки.
Якщо цей процес буде конституційно пришвидшено, то час «Ч» – весна 2020 року. Якщо ні – відповідно до чинної Конституції – восени 2020 року.

Який політичний розклад можна чекати в регіоні?

Вже зараз навіть не потрібно прогнозувати кого призначать на посаду голови облдержадміністрації. Якщо проводити аналогію з процесом призначення прем’єр-міністра, то скоріше за все це буде представник президентської партії, який гарно зарекомендував себе під час виборчих кампаній 2019. Ймовірно це не буде креатура когось з діючих народних обранців. Від президентської фракції Чернігівщину представляють не дуже досвідчені політики, а з інших парламентських (або прем’єрських) кіл представник, якщо і буде висунутий, то лише як тимчасова фігура.
На місцевому рівні йому буде складно не потрапити під вплив однієї з груп, а це буде гальмувати час на виконання поставлених завдань, або навіть стане напряму дискредитувати чинну владу.
А головних завдань перед новопризначеним представником президента, на мою думку, буде два:
      І. Системна і ефективна реалізація реформ в регіоні.
      ІІ. Підготовка і проведення місцевих виборів так, щоб сформувати місцеве підґрунтя центральної влади.

І якщо президентську та парламентську електоральні атаки практично було неможливо стримувати, то місцеві вибори для провладної команди будуть значно важчими.

21 квітня з 530 тисяч виборців Чернігівської області кандидата Зеленського підтримали 139 тисяч, або 26 відсотків виборців, і він впевнено переміг у всіх округах.

На парламентських виборах його представники перемогли в чотирьох з шести округів і обрані третиною виборців і з невеликим відривом від опонентів.

Місцеві вибори будуть набагато складнішими для діючої влади. Перемогти потрібно буде на виборах до обласної ради, щоб отримати хоча б невелику, але переважну більшість і у територіальних громадах.

Участь багатьох депутатів місцевих рад Чернігівщини в парламентських перегонах показала, що вони впевнено впливові й гарантовано потрапляють в облраду. Згадаємо Валерія Куліча, Юрія Власенко, Геннадія Примакова. Можливо, Анатолій Євлaхов, Олександр Кодолa та їх представники не залишаться осторонь.

Місцевих представників партійних списків Радикальної партії, Батьківщини та Аграрної партії також потрібно враховувати. Багато хто з експертів не виключає участі "головного радикала" у місцевих виборчих баталіях у своєму базовому регіоні.

Якщо ми переглянемо результати парламентських виборів за партійною складовою, то впевнену кількість голосів в Чернігівській області набрали, окрім президентської, такі політичні сили:
політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина",
ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА",
Політична партія "Європейська Солідарність",
Політична партія "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ",
Політична Партія "ГОЛОС",
ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "СИЛА І ЧЕСТЬ".

На рівні територіальних громад ситуація ще цікавіша.

З одного боку, багато хто з чинних голів ОТГ може вчасно «позеленіти», але їм буде потрібна значна кількість місцевих депутатів. Не про яке самовисування вже не можна буде говорити: партійна залежність буде значною і обов’язковою, тиск також.

Дехто з голів територіальних громад та депутатів активно і давно працюють під партійними прапорами «Нашого краю», Батьківщини, Аграрної партії та радикалів. Навряд чи вони відійдуть від вже встановленої партійної лінії. Такі дії не схвалять ті, хто їх обирав.

Чимала група голів дотримується балансу позапартійності й намагаються згуртуватися. Згадаємо різноманітні асоціації, як місцеві, так і філії загальноукраїнських: Асоціація об’єднаних територіальних громад, Всеукраїнська Асоціація сільський селищних рад, Асоціація міст України, місцева асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад Чернігівщини».

На сьогодні запустити власний партійний проект в регіоні непросто – може не вистачити  часу, навіть якщо його розкручувати, наприклад, лише в обласному центрі. Тим більше, що при розгортанні ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ" та її територіальних осередків буде залучена велика чисельність політично активних громадян, насамперед молоді.

На сьогодні час та можливість підготуватися до місцевих виборів ще є


Головний ресурс – людський – його можна швидко втратити, якщо не утримувати вже зараз. І, навпаки – збільшити за рахунок охочих брати участь в управлінні місцевими виборчими органами різного рівня.

Другий за важливістю – інформаційний. Виборець повинен постійно чути про роботу і досягнення місцевих політиків. Це – соціальні мережі, електронні та друковані ЗМІ, особливо для незадоволених владою. Але тут акцент на системній роботі, на формуванні власного виборця, а на не величезних накладах в останню хвилину.

Третій – фінансовий. Щоб там не казали про «мережі», але їх ефективність на рівні «мікроменеджменту» доволі висока, а виборців, готових "посприяти", багато.

І ще один ресурс, як не парадоксально – ідеологічний, побудований на сформованих цінностях, ідеях та бажанні бути частиною спільноти. З ним перемагати важко, але формувати власну електоральну нішу дуже ефективно.

Юрій Паперний

 

]]>
Комунальні підприємства не хочуть звітувати про використання публічних коштів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/74046 “Центром політичних студій та аналітики” був проведений моніторинг на порталі E-data інформації, яку оприлюднюють комунальні підприємства Чернігівської, Ніжинської, Прилуцької, Новгород-Сіверської міських рад та Чернігівської обласної ради. Публикации article Thu, 29 Aug 2019 10:35:35 +0300 Чернігівська міська рада -  23 комунальних підприємства:
- 3-и підприємства не зареєстровані та не мають особистих кабінетів на E-data(Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система, КП "Ветеринарно-стерилізаційний центр "Крок до тварин", КП "Туристичний інформаційний центр")
- в 14-ти підприємствах відсутні договори на порталі за попередній 2018 рік, з яких 9 не мають жодного  оприлюдненого звіту про укладені договори
- в 13-ти підприємствах відсутня будь яка звітність про використані кошти за 2018 рік, з яких 9 підприємств не мають жодного звіту.
- в 5-ти підприємствах не оприлюднюють укладені договори та не звітуються про використання публічних коштів, але мають договори вартістю більше 1 млн грн:
➢ КП “Чернігівське тролейбусне управління”;
➢ КП «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування»
➢ КП „ЖЕК-10”
➢ КП «Новозаводське»
➢ КП «Деснянське»

Хочеться відмітити підприємства які звітуються на порталі E-dataв повному обсязі це:
★ КП «Муніципальна варта»
★ КП «Чернігівводоканал»
★ КП «Міський Палац культури»
★ КП «Міськсвітло»
★ КП «Телерадіоагентство «Новий Чернігів»
★ Комунальна установа "Інклюзивно-ресурсний центр №1" Чернігівської міської ради

Чернігівська обласна рада - 13 комунальних підприємств:
- 9 підприємств не зареєстровані на порталі  E-data
- 13-ть підприємств не мають жодного укладеного договору на порталі
- в 13-ти підприємствах відсутня будь яка звітність про використані кошти
- 4 підприємства зареєстровані, але не оприлюднено жодної інформації на порталі

Ніжинська міська рада - 11 комунальних підприємств:
- 3 підприємства не зареєстровані на порталі  E-data(КП "Відділ архітектурно- технічного планування та проектування", КП "Госпрозрахунковий відділ капітального будівництва", КП "Міський фонд підтримки підприємництва")
- 6-ть підприємств не мають жодного  укладеного договору на порталі
- в 9-ти підприємствах відсутня будь яка звітність про використані кошти за 2018 рік, з яких 8 підприємств не мають жодного звіту
Лише 2 підприємства оприлюднюють і договори, і звіти:
- КП "Виробниче управління комунального господарства"
- КП Служба єдиного замовника"
   
Прилуцька міська рада - 8 комунальних підприємств:
- 1 підприємство не зареєстровано на порталі  E-data(КП Санаторій «Берізка»)
- в 6-ти підприємствах відсутні договори на порталі за попередній 2018 рік, з яких 4 не мають жодного  оприлюдненого звіту про укладені договори
- в 9-ти підприємствах відсутня будь яка звітність про використані кошти за 2018 рік, з яких 8 підприємств не мають жодного звіту
Лише КП «Послуга» оприлюднює договори і звіти
Новгород-Сіверська міська рада - 1 комунальнє підприємство:
- 1 підприємство зареєстровано, але не оприлюднено жодної інформації на порталі

Виявилось, що дуже багато комунальних підприємств, у всіх перевірених радах не виконують законодавство в повному обсязі, повідомляє ГО «Центр політичних студій та аналітики».

]]>
Чому 5 тон чернігівських батарейок не утилізовані? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/73860 Відпрацьовані батарейки потрібно не лише збирати, а й утилізовувати правильним способом. Публикации article Mon, 19 Aug 2019 09:54:16 +0300 Про ситуацію зі збором батарейок у Чернігові

Останні чотири з половиною роки у Чернігові активно пропагується збір відпрацьованих батарейок. Цим займається ГО «Еко місто» та інші організації та ініціативи.

На сьогодні містяни зібрали більше 300 тисяч батарейок, а це близько п’яти тон. До початку 2019-го, розфасовані в п’ятилітрові пластикові пляшки, батарейки зберігалися в промисловому складі. Це приміщення ековолонтерамблагодійники надавали безкоштовно. На прохання волонтерів на початку серпня всі батарейки перевезли в приміщення ЖЕКу-13.

Зараз «Еко Місто» чекає доки Управління ЖКГ зі своїм відділом екології оголосять тендер і знайдуть підрядника. Він має або відправити батарейки на переробку на європейські заводи, або зберігати їх до вирішення питання з утилізацією.

«Майже 99% усіх батарейок, що знаходяться в нас, зібрали школярі. Багато з них знають про ту шкоду, яку несуть викинуті в сміттярку батарейки. Протягом вересня в нас буде новий «EcoBattle» й наступна хвиля зборів відпрацьованих елементів живлення», ‒ розповів Сергій Безбородько, голова правління «Еко Місто».

У цілому в Україну завозять щорічно приблизно три тисячі тон батарейок + ще 50-100% з чорного ранка. Із них тільки 1% збирається на переробку. Про це пише в себе на сайті ініціатива «Батарейки, здавайтеся».

По Чернігову відсоток зборів вищий й складає близько 1/5 від загальної кількості.


Чому батарейки шкідливі й мають бути зібрані окремо?


Батарейки належать до корозійного й отруйного типу відходів. Розкладаються до 200 років.Вони містять у своєму складі ртуть, кадмій, свинець, олово, нікель, цинк, магній та інші хімічні елементи й сполуки. Найгірше в цих речовинах те, що вони накопичуються в організмі людини й починають шкідливо на нього діяти лише з часом.

Свинець накопичується в нирках, кістках, спричинює нервові розлади, захворювання мозку.Нікель і цинк спричинюють дерматити.Кадмій ‒це токсичний для легенів та нирок мікроелемент.Ртуть може вплинути на зір, слух, призвести до захворювань органів дихання, рухового апарату.Луги зумовлюють опіки слизових оболонок і шкіри.

Наприклад, срібно-цинкові акумулятори використовують у медичних пристроях та іншій малогабаритній техніці, наручних годинниках, дитячих іграшках. Такі акумулятори містять ртуть. Вона з часом починає роз’їдати стінки батарейки та протікати.
Частіше всього використані батарейки потрапляють на сміттєзвалища. Там на них діє світло, вода й такі елементи живлення швидко руйнуються. Речовини, які є в їхньому складі, випаровуються та вимиваються, потрапляючи до ґрунтів та води.

У 2018 році ініціатива «Батарейки, здавайтеся!» провела наукове дослідження разом із Львівською Політехнікою. Вони хотіли визначити який вплив має батарейка на навколишнє середовище й науково підтвердити досліди. Учені довели, що одна відпрацьована «пальчикова» батарейка забруднює 400 л води або 16 м² ґрунту.


Як питання переробки батарейок вирішити на національному рівні?


Найкращий варіант, який має на сьогодні світова практика, ‒ переробка відпрацьованих батарейок. На жаль, зараз це в Україні неможливо. Причин цьому кілька.

В Україні немає сортувальних ліній та заводів, що мають ліцензію на технологічно безпечну схему переробки батарейок. Хто має платити за таку утилізацію? Є позиція, що за переробку повинні відповідати експортери та продавці (принцип розширеної відповідальності). Про виробників мова не йде, оскільки Україна не має заводів, які б виготовляли батарейки.

Третім чинником, що впливає на поточний стан справ, є українське законодавство про управління відходами. У 2016-2017 роках розробляли проект закону «Про батарейки, батареї і акумулятори» в межах проекту Twinning. Він повинен був поступово наблизити українське законодавство щодо управління відходами до стандартів Європейського Союзу згідно з Угодою про асоціацію з ЄС.

У лютому цього року прийняли Національну стратегію поводження з відходами до 2030 року та Національний план управління відходами до 2030 року. Зараз усі чекають на прийняття рамкового закону «Про управління відходами».

«2 липня проект закону «Про управління відходами» зареєстрували у Верховній Раді, але тепер, у зв’язку із завершенням повноважень парламенту попереднього скликання, його прийняття відтерміновується на невизначений час – у зв’язку зі зміною влади, процедуру доведеться проходити «з нуля», ‒ повідомляють автори на сайті Українського кризового медіа-центру.

«Принцип розширеної відповідальності виробника також закладений рамковому законі. Він вводиться для певних сегментів продуктів – упаковка, в якій продають товар, відходи електричного/електронного обладнання, батарейки, батареї та акумулятори. <…> Як ми всі знаємо, електричне, електронне обладнання, батарейки, акумулятори визнані небезпечними відходами. Тобто вони потребують особливого дбайливого й уважного ставлення», ‒ розповіла 26 липня Наталія Зайцева, експертка Офісу підтримки та впровадження реформ Мінрегіонбуду України, на круглому столі під час проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства в Києві.
 


Що робити сьогодні з батарейками в Чернігові?


Збирати й зберігати до того моменту, коли утилізація батарейок стане доступною. В ідеальній ситуації для ефективної переробки батарейок їх потрібно розсортувати по типах, відповідно до способуобробки. Це знижує вартість й підвищує ступінь утилізації.
Потрібно забезпечити для батарейок місце, де на них не діятиме сонячне проміння та перепади температури.

Відпрацьовані елементи живлення з часом течуть. Коли в них зруйнується оболонка, переробити їх та дістати той же марганець чи цинк буде неможливо. У процесі корозії мікроелементи в батарейці виділяють газ. Тож проведення тендеру Управлінням ЖКГ міськради вкрай необхідне.

До речі, з 1 січня 2018 року в Україні набрав чинності закон про обов’язкове сортування сміття. Порушників чекає штраф від 340 до 1360 гривень за несортоване сміття. Тож тепер причин викидати батарейки в смітник стало ще менше.

]]>
Рейтинг громад Чернігівської області http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/73397 Фондом "Регіональний центр економічних досляджень та підтримки бізнесу" проведене аналітичне дослідження рівня інституційної спроможності та сталого енергетичного розвитку малих та середніх громад України. Публикации article Sat, 27 Jul 2019 12:19:08 +0300 Формування "Всеукраїнського рейтингу інституційної спроможності і сталого розвитку громад" складене на основі 33 критерійних показників і відображає інвестиційну привабливість громад.

]]>
Витрати населення Чернігівської області у 2018 році http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/72912 За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, сукупні витрати середньостатистичної сім’ї області у 2018 р. становили 9159 грн за місяць, що на чверть більше, ніж у 2017 р. Публикации article Fri, 05 Jul 2019 08:06:07 +0300 У середньому на одного члена домогосподарства цей показник склав 4795 грн в області та 3938 грн в Україні.

Майже половину сукупних витрат (47%) родини Чернігівщини направляли на харчування (включаючи харчування поза домом). В Україні частка таких витрат становила 49%, найбільшою вона була в Одеській області – 57%.

На придбання непродовольчих товарів та оплату послуг припадало 38% сукупних витрат домогосподарства. Зокрема, на купівлю одягу й взуття домогосподарства щомісячно спрямовували 6% сімейного бюджету, на охорону здоров’я та транспорт – по 4%, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла – 3 %, на зв’язок, відпочинок і культуру – по 2%. 

Частка витрат на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми пільг та субсидій) чернігівців склала 13%. В Україні ця частка становила 14%, а в регіонах вона коливалася від 17% у Київській області до 9% на Закарпатті, підрахувало Головне управління статистики у Чернігівській області.

]]>
Чи прорвуться жінки Чернігівщини у парламент? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/72880 Саме таке питання виникло у автора цих рядків після розмови з однією керівницею жіночого руху в нашій області. Публикации article Wed, 03 Jul 2019 22:56:53 +0300 Гендерні квоти (англ. Gender quota) – це стратегія державної гендерної політики у формі позитивних дій, що має на меті збільшення кількості жінок на владних позиціях для достатнього представництва у владі.
В Україні, попри офіційно декларовану рівність і тривалу боротьбу правозахисних організацій, квоти досі реально не впроваджені.

61% опитаних українців підтримали б впровадження гендерних квот для збільшення представництва жінок у Верховній Раді, а 22% висловилися проти - йдеться в останньому соціологічному опитуванні Info Sapiens, яке оприлюднили напередодні 8 березня цього року.

Підтримує більшість, але як насправді голосують…

Чи буде ця виборча парламентська кампанія успішною для жінок-кандидаток? Спробуємо зробити прогноз.

95 кандидатів-мажоритарників зареєстровані ЦВК в шести округах Чернігівської області. Серед них – 11 жінок. Тобто – лише 11,57%.
А зараз поговоримо про політичну якість кандидаток.


Найбільше жінок серед кандидаток у 205 окрузі

П’ятеро жінок змагатимуться проти одна одної та десяти чоловіків. Поговоримо про наших кандидаток.

Бабичева Людмила Геннадіївна  народилася 14 квітня 1977 року в смт Радуль Ріпкинського району Чернігівської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, фізична особа – підприємець, член ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СИЛА І ЧЕСТЬ", проживає в місті Чернігові, судимість відсутня, суб’єкт висування – ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "СИЛА І ЧЕСТЬ".
   
Живенко Світлана Віталіївна народилася 19 листопада 1967 року в місті Мукачево Закарпатської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, директор, будівельна компанія "СВ надійний партнер", член Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК", проживає в місті Чернігові, судимість відсутня, суб’єкт висування – Політична партія "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК".

Куліш Ольга Андріївна народилася 3 листопада 1950 року в селі Велика Дівиця Прилуцького району Чернігівської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта середня спеціальна, касир, ФОП Ушакова Т.О., безпартійнa, проживає в місті Чернігові, судимість відсутня, самовисування.

Родикова Марія Вадимівна народилася 1 серпня 1988 року в місті Чернігові, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, заступник голови, Деснянська районна у місті Чернігові рада, член ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "НАШ КРАЙ", проживає в місті Чернігові, судимість відсутня, суб’єкт висування – ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "НАШ КРАЙ".

Шерстюк Жанна Володимирівна народилася 3 липня 1983 року в селі Трудове Ріпкинського району Чернігівської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, адвокат, член ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА", проживає в місті Чернігові, судимість відсутня, суб’єкт висування – ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА".

Найбільш досвідчена серед кандидаток цього округу – Світлана Живенко.
Найбільш незрозуміла, на мою думку, Ольга Куліш, яка дуже нагадує «технічного кандидата» ймовірно проти одного з лідерів перегонів в 205 окрузі – Валерія Куліча.

Певна резонансна скандальність присутня у пані Людмили Бабичевої, що пов’язано з її сімейними зв’язками. Але, як кажуть, для політика все добре, окрім некрологу. Саме ця кандидатка – найбільше підтримується своїми партійними структурами поміж інших жінок-кандидаток в області.


206 округ – найбільш креативна кандидатка

Це – Рейко Марина Миколаївна. Народилася 28 вересня 1983 року в селищі Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, менеджер адміністративної діяльності, ТОВ "СМЕНА", безпартійнa, проживає в місті Чернігові, судимість відсутня, самовисування.

Її помітили зразу. Та й важко не помітити – навіть спеціальна сторінка у соціальних мережах має назву – «Марина Рейко - Йду драконити Раду».
Вона не соромиться, що працює проти іншого кандидата, діючого нардепа – Максима Микитася. «206 округ - це місце, де я народилась, вчилась в школі, там живе моя мама і рідня. І мене реально обурило, що хтось знову приведе до ради мажоритарщика Микитася. І я вирішила сплутати карти - і стала самовисуванцем по 206 округу. Це було емоційне рішення», - пише вона на своїй сторінці у Фейсбуці.

Багато емоцій на сторінці, грамотні головні лінії… Але одне питання – хто фінансує кампанію? Родичі? Інші кандидати? Людина, що позиціонує себе, як борець з корупцією, повинна дати відповідь на це запитання. Щоб їй повірили. Адже менеджер адміністративної діяльності ТОВ "СМЕНА" – це геть не та посада, яка дозволяє заробити на результативну виборчу кампанію до парламенту. А пояснення «чоловік – дуже забезпечена людина, власник торгових центрів та магазинів» породжує більше запитань, ніж відповідей. І щодо корупційних зловживань також.


207 округ – «газова олігархіня» йде у парламент?

В цьому окрузі балотується Ярова Алла Артурівна. Народилася 9 жовтня 1967 року в місті Ленінськ, Казахстан, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, голова правління, АТ "Чернігівгаз", безпартійнa, проживає в селі Комань Новгород-Сіверського району Чернігівської області, судимість відсутня, самовисування.

Цікавим став той факт, що людина, яка керує АТ "Чернігівгаз" більше десяти років, проживає в селі Комань Новгород-Сіверського району.
Якщо доходи пані Рейко викликають подив та запитання, то в цьому випадку запитань нема. Алла Ярова і за посадою, і за статками може собі дозволити брати участь у виборах. Але залишається питання – навіщо? Деякі експерти висловлюють гіпотезу, що ці «рухи» з прицілом на місцеві вибори.

Зараз у 207 окрузі розгорнулася епохальна битва між Євлаховим та Рибаковим. І, можливо пані Алла, як і дехто з чоловіків, сподівається, що третій може непомітно прокласти дорогу до перемоги, як це було не один раз і на Чернігівщині.

Головні мінуси її кампанії, на мою думку, доволі низька впізнаваність та негативна реакція виборців на газові тарифи.

 
208 округ – «розбавляючи картинку»

В цьому окрузі також один кандидат-жінка - Веремієнко Оксана Віталіївна.
Народилася 27 квітня 1982 року в місті Борзна Чернігівської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, економіст, Борзнянська райспоживспілка, член Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК", проживає в місті Борзна Борзнянського району Чернігівської області, судимість відсутня, суб’єкт висування – Політична партія "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК".
Людина з кадрового резерву обласного керівника Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК" Анатолія Мирошниченко.

Головна причина участі в виборчої кампанії скоріше за все підвищення рейтингу партії, яка її висунула. Серйозного результату не передбачається, але мета буде досягнута.

209 округ – «йдуть не на результат, а тому що так комусь потрібно»
В цьому окрузі дівчат двоє проти сімнадцяти чоловіків.

Зубицька Любов Миколаївна  народилася 15 квітня 1983 року в місті Бровари Київської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, голова, адвокатське об’єднання "АЛЬЯНС КОНСАЛТИНГ ГРУП", безпартійнa, проживає в місті Києві, судимість відсутня, самовисування.
Вона входить у правління благодійної організації "Благодійний фонд Івана Куровського". Пані адвокатеса, скоріше за все, бере участь у виборчий кампанії «на запрошення» впливових місцевих політиків без сподівання на будь-який реальний результат.

Ковтун Алла Юріївна народилася 18 лютого 1972 року в місті Ніжин Чернігівської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, доцент кафедри загальної та практичної психології, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, безпартійнa, проживає в місті Ніжин Чернігівської області, судимість відсутня, самовисування.
Пані Ковтун пише, що вона безпартійна, але на минулих виборах стала депутатом обласної ради від Радикальної партії Олега Ляшка. І на сьогодні на офіційному ресурсі обради вказано, її партійність: член Радикальної партії Олега Ляшка.
Цікавим є той факт, що саме ця партія висунула кандидатом на цьому окрузі зовсім іншу людину.
Викладачу кафедри загальної та практичної психології, яка читає такі навчальні дисципліни як: «Психологія сім’ї», «Психологія сімейних стосунків та основи сексології», «Зоопсихологія», «Порівняльна психологія» буде мабуть цікаво застосовувати теорію в практичній політичній діяльності.


210 округ – «партія сказала – треба!»

Також лише одна кандидат-жінка – Шинкаренко Олена Михайлівна.   
Вона народилася 25 вересня 1989 року в місті Прилуки Чернігівської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, помічник-консультант народного депутата України, член ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА", проживає в місті Прилуки Чернігівської області, судимість відсутня, суб’єкт висування – ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА".

Це вже креатура голови обласної організації партії, шостого номеру партійного списку – Олега Авер’янова.
Також була обрана до обласної ради за виборчим списком Чернігівської обласної організації Радикальної партії Олега Ляшка. Член постійної комісії обласної ради з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму.

Від РПЛ вже другий раз йде в нардепи – у 2014 була у списку за номером 197. І цього разу партія сказала – потрібно бути кандидатом, і звісно – не на результат.
 


Для того, щоб зрозуміти мету кожної з кандидаток на крісло у парламенті, потрібно набагато більше інформації, особистих інтерв’ю та спілкування. Але навіть такий невеликий аналіз коротких біографій з сайту ЦВК свідчить про те, що кожна мажоритарниця має своє завдання, мету та чіткий план дій.

Навіть такий невеликий аналіз жінок-кандидаів до Верховної ради від Чернігівської області по мажоритарним округам  показує, що всі вони не будуть реально працювати на перемогу і кожна в цієї виборної кампанії має власні цілі.

Юрій Паперний
 

]]>
Структура населення Чернігівщини характеризується стабільною перевагою представниць жіночої статі http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/72686 На 1 січня 2019 року в Чернігівській області проживало 543,6 тис. жінок та 453,6 тис. чоловіків. Публикации article Tue, 25 Jun 2019 08:25:42 +0300 Структура населення області за статтю характеризується стабільною перевагою представниць жіночої статі (55% відзагальної чисельності населення).

У розрахунку на кожну тисячу чоловічого населення припадає
1199 жінок (у міських поселеннях – 1196, у сільській місцевості – 1204).Найбільший статевий дисбаланс зафіксовано в місті Прилуки (на тисячу чоловіків налічується1253 жінки), найменший – у Сосницькому(1136) та Н.-Сіверському (1146) районах.

Для різних вікових груп співвідношення чоловіків і жінок неоднакове. У молодших вікових групах (0–14 років)переважають юнаки.Їх у розрахунку на 1000 дівчат налічується 1045. У віці15–64 роки вже більше представниць жіночої статі: на кожних 1000 жінок припадає 939 чоловіків.

А серед жителів поважного вікуна 1000 жінок у віці 65 років і старшенараховується лише
460 чоловіків.
   
Чоловіки молодші за жінок. Їхній середній вік у минулому році становив 40,2 року, жінок – 46,6 року, підрахувало Головне управління статистики у Чернігівській області.

]]>
Чернігівська область тримає лідерство з децентралізації http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/72396 Чернігівщина – друга в рейтингу областей за результатами моніторингу процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування. Публикации article Tue, 11 Jun 2019 13:10:16 +0300 Такий моніторинг щомісячно здійснює Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Так, Чернігівщина – перша за кількістю районів, на території яких створені ОТГ. Наразі в області не залишилося жодного адміністративного району, де не функціонують об’єднані громади.

Також область – лідер за показником приєднання громад до міст обласного значення (Ніжина та Новгорода-Сіверського).

Четверта позиція – за кількістю населення, охопленого ОТГ. П’ята – за територією, покритою об’єднаними громадами. Тринадцята – за кількістю ОТГ з чисельністю менше 5 тисяч осіб.

]]>
У Чернігові найбільшу кількість санкційних сайтів блокує Київстар http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/72002 Популярні російські платформи “ВКонтакте”, “Одноклассники” та інші блокують усі протестовані місцеві провайдери. Публикации article Sat, 25 May 2019 14:57:56 +0300 Про це свідчать результати тестувань інтернет-блокувань та аналізу даних, проведених у березні 2019 року Лабораторією цифрової безпеки у місті Чернігові за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення OONI.

Загалом тестувалися три основні інтернет-провайдери міста , які блокують 247, 145 і 68 санкційних сайтів відповідно. Найбільшу кількість ресурсів блокує інтернет-провайдер «Київстар».

Популярні російські платформи «Однокассники», «ВКонтакте», Mail.ru, «Кинопоиск», yandex.ru які входять в ТОП найвідвідуваніших сайтів серед українців, блокують усі протестовані інтернет-провайдери Чернігова.  У Чернігові найбільшу кількість санкційних сайтів блокує Київстар.

Загалом у березні 2019 року Лабораторія цифрової безпеки перевірила 264 сайтив 22 містах України (за винятком Києва), 162 сайти в ОРДЛО, а також  90 сайтів в анексованому Криму. Загалом тестувалися 70 провайдерів за допомогою OONI (OpenObservatoryofNetworkInterference) при підтримці OTF (OpenTechnologyFund).

]]>
Рейтинг університетів України за показниками SciVerse Scopus 2019 року http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/71456 У квітні 2019 року сайтом Освіта.ua здійснено наукометричний моніторинг суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus, на підставі якого складено рейтинг українських закладів вищої освіти. Публикации article Tue, 30 Apr 2019 10:52:23 +0300 Результати рейтингу вищих навчальних закладів України у 2019 році базуються на показниках бази даних SciVerse Scopus, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються навчальним закладом або його співробітниками. База даних SciVerse Scopus постійно індексує понад 20 тисяч наукових журналів та сотні книжкових серій України.


Станом на квітень 2019 року до бази даних Scopus включено 166 заклади вищої освіти України, що на 4 навчальних заклади більше ніж у квітні 2018 року.

У рейтинговій таблиці вищі навчальні заклади України ранжовані за індексом Гірша — кількісним показником, що базується на кількості наукових публікацій і кількості їх цитувань.

Згідно з даними рейтингу, найвищий індекс Гірша серед університетів України мають Київський національний університет ім. Шевченка — 89 (84 у рейтингу 2018 року), Харківський національний університет ім. Каразіна — 70 (65) та Чернівецький національний університет ім. Федьковича — 61 (54), що посунув з третьої сходинки Львівський національний університет ім. Франка — 60 (55).

Як і у минулому році, п’яту сходинку посів Одеський національний університет ім. Мечникова 60 (53).

Також не змінили свої позиції у порівнянні з минулим роком НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» із показником 54 (49), Донецький національний медичний університет із індексом 46 (43) та Дніпропетровський національний університет ім. Гончара із показником 43 (40), що посіли відповідно шосте, сьоме та восьме місце.

На дев’яту сходинку піднявся НТУ «Харківський політехнічний інститут», що має у своєму активі 43 пункта за індексом Гірша.

Замикає першу десятку Національний університет «Львівська політехніка» із індексом Гірша 42.

Чернігівський національний технологічний університет  має індекс  Гірша 43

160 - Ніжинський державний університет імені Миколи


Рейтинг складено сайтом Освіта.ua (дані актуальні станом на 17 квітня 2019 року). У рейтинг включені тільки навчальні заклади, що мають у Scopus окремі Affiliation ID в офіційному переліку та які відповідають на пошуковий запит «Ukraine» в полі пошуку «Affilation Search». У список не включені навчальні заклади, що мають значення індекса Гірша менше «1».

]]>
Чернігівщина впевнено тримається у п’ятірці лідерів за темпами проведення децентралізації http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/71038 Житомирська, Запорізька, Дніпропетровська, Чернігівська, Хмельницька області продовжують очолювати рейтинг областей щодо формування спроможних громад. Публикации article Thu, 11 Apr 2019 13:47:47 +0300
Про це свідчать дані чергового щомісячного Моніторингу процесу децентралізації та реформування місцевого самоврядування (ЗАВАНТАЖИТИ), підготовленого Мінрегіоном.

В Україні станом на 10 квітня створено 888 об’єднаних територіальних громад із населенням понад 9 мільйонів людей. Серед них – і 24 міста обласного значення, які об’єдналися із сусідніми сільськими та селищними радами. П’ятірка регіонів-лідерів у реалізації завдань децентралізації залишається незмінною.

У відомстві повідомили, що не всі об’єднані громади працюють в умовах децентралізації. 45 ОТГ, в яких перші місцеві вибори не відбулися в минулому році внаслідок зовнішньої військової агресії (в 10 областях діяв воєнний стан), досі очікують рішення Центральної виборчої комісії про призначення виборів. Кількість тих, хто чекає на рішення ЦВК, поповнилася ще 37 новоствореними ОТГ.

- Процес об’єднання громад рухається. Люди зацікавлені у тому, щоб їхні громади розвивалися. Але результативність такого процесу залежить в тому числі і від Центральної виборчої комісії. Сподіваємося, що найближчим часом ці громади отримають змогу провести перші місцеві вибори. Потрібно розуміти, що на них дивляться й інші, які поки обговорюють можливість створення громад. Якщо призначення виборів і надалі затягуватиметься, то є ризики уповільнення створення нових ОТГ. Цього допускати не можна, - прокоментував перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Він також зосередив увагу на тих районах, де досі не створено жодної ОТГ. Таких налічується 95, всього на один район менше, ніж в минулому місяці.

-  Маємо інформацію, що у багатьох з цих районів проходять громадські обговорення щодо створення спроможних громад. Але справа далі не йде. Не всі однаково розуміють принцип добровільності при об’єднанні громад. Очевидно, для когось він означає можливість уникнути реформи. Це помилково. В 2020 році чергові місцеві вибори мають відбутися на новій територіальній основі громад і вони відбудутьс», - сказав В’ячеслав Негода.

Нагадаємо, що добровільність у створенні об’єднаних громад заохочується державою. Такі громади отримують з державного бюджету субвенцію на розвиток інфраструктури. Обсяг субвенції щорічно розраховується за формулою, яка враховує кількість сільського населення об’єднаної громади та площу її території. Чим більша громада, тим більшим є обсяг інфраструктурної субвенції. Для об’єднаних громад ці кошти стали «підйомними». Більшість з них чи не вперше за майже 30 років відремонтували і побудували нові заклади соціальної інфраструктури, спортивні, культурні об’єкти, дороги, водогони, закупили комунальну техніку тощо.

Моніторинг відображає і результати секторальних реформ, які впроваджуються паралельно з децентралізацією.

Як відомо, на Чернігівщині функціонують 39 об’єднаних територіальних громад. Ще 6 чекають призначення виборів. Нещодавно розпорядженням голови Чернігівської облдержадміністрації затверджено висновок про відповідність Конституції та законам України проектів рішень Добрянської селищної, Горностаївської, Клубівської, Новояриловицької, Олешнянської сільських рад Ріпкинського району Чернігівської області «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Територіальні громади Добрянської селищної, Горностаївської, Клубівської, Новояриловицької, Олешнянської сільських рад Ріпкинського району Чернігівської області об’єдналися в Добрянську селищну ОТГ із центром у селищі Добрянка. Наразі це друга громада в області, яка завершує процедуру об’єднання цього року.


За повідомленням Мінрегіону

]]>
На скількі прозорі ради Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/70236 Над чим місцевим радам та депутатам працювати для самовдосконалення, підтягнути Чернігівську область у рейтингу “Прозорих рад”, говорили під час круглого столу: "Прозорі ради Чернігівщини де-юре і де-факто". Публикации article Mon, 11 Mar 2019 09:07:02 +0200 Коаліція «Прозорі Ради» дослідила рівень імплементації місцевими радами інструментів громадського контролю та участі громадян у процесі прийняття рішень. Чи закріплені вони в нормативно-правових актах, як імплементовані та на скільки придатні для користування. Дослідження проводилось в Івано-Франківській, Полтавській, Рівненській та Чернігівській областях. В Чернігівській області досліджували Чернігівську обласну раду, Чернігівську, Ніжинську та Новгород-Сіверську міські ради.
 
Аналізувались наступні  параметри:
1. Дієвий механізм запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у раді.
2. Доступ громадян на пленарні засідання ради.
3. Доступ громадян на засідання постійних депутатських комісій ради.
4. Оприлюднення результатів поіменного голосування.
5. Оприлюднення рішень сесії ради.
6. Оприлюднення рішень виконавчого комітету ради.
7. Оприлюднення протоколів, висновків та рекомендацій постійних депутатських комісій ради.
8. Оприлюднення проектів рішень ради.
9. Оприлюднення проектів рішень виконавчого комітету ради.
10. Доступний механізм ініціювання громадських слухань.
11. Доступний механізм подання та розгляду місцевої ініціативи.
12. Доступний механізм подання та розгляду електронної петиції.
13. Звітування депутатів ради перед членами територіальної громади.
14. Звітування міського голови перед членами територіальної громади.

Критеріями оцінки стали:
1) закріплення на рівні НПА - параметр прописаний, не прописаний або некоректно прописаний на рівні нормативно-правових актів, якими керується в своїй роботі рада;
2) імплементованість – параметр або не імплементований, або імплементований не належним чином (частково) відповідно до НПА та/чи Закону;
3) придатність до використання – параметр імплементовано належним чином (механізм працює) і його без будь-яких ускладнень можна використовувати.

В результаті отримали такі показники:
Новгород-Сіверська міська рада (15 місце) - рівень імплементації 34,5% (закріплення на рівні НПА – 39%; імплементованість – 32%; придатність до використання – 32%).
Чернігівська міська рада (9 місце) - рівень імплементації 62% (закріплення на рівні НПА – 89%; імплементованість – 39%; придатність до використання – 61%).
Ніжинська міська рада (6 місце) - рівень імплементації  67% (закріплення на рівні НПА –  86%; імплементованість –  68%; придатність до використання –  46%).
Чернігівська обласна рада (1 місце) - рівень імплементації 77% (закріплення на рівні НПА – 95%; імплементованість – 75%; придатність до використання – 60%).

В наслідку аналізу було виявлене наступне:
В Чернігівській міській раді – недосконало прописаний порядок запобігання конфлікту інтересів також недосконало прописано оприлюднення поіменного голосування. Не оприлюднюється час та місце звітування депутатів, ускладнений доступ до засідань постійних комісій, профільна комісія по конфлікту інтересів не надає роз’яснень, не витримується оприлюднення за 20 днів проектів рішень, неможливо визначити чи всі депутати звітували, не прописаний порядок доступу на сесію та засідання комісій. Відсутні пандуси. Неможливо ознайомитись з висновками та рекомендаціями постійних депутатських комісій, додатками та проектами рішень ради чи виконкому без завантаження документів. Та завелика кількість підписів для місцевої ініціативи тощо.

В Чернігівській обласній раді - недосконало прописаний порядок запобігання конфлікту інтересів, профільна комісія по конфлікту інтересів не надає роз’яснень. Порядок оприлюднення проектів рішень повинен відповідати ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (оприлюднювати за 20 днів). Неможливо визначити чи всі депутати звітували, депутати не передають свої річні звіти для оприлюднення. Відсутня інформація про порядок денний та доступ на засідання ради. Необхідно скачувати додатки до рішень ради, висновки та рекомендації, завелика кількість підписів для електронної петиції, неможливо ідентифікувати до якого протоколу відносяться висновки та рекомендації.

В результаті були надані конкретні рекомендації, загальний зміст яких:
* привести НПА у відповідність до чинного законодавства;
* унормувати питання по конфлікту інтересів;
* зменшити кількість підписів для петицій та ініціатив;
* забезпечити перегляд необхідних документів без завантаження файлів безпосередньо в браузері;
* забезпечити безперешкодний доступ громадян на засідання постійних депутатських комісій (виключити практику написання заяв);
* запровадити практику оприлюднення усіх звітних документів депутатської роботи;
* анонсувати дату, місце та час коли депутати будуть звітуватись перед виборцями на відкритих зустрічах тощо.

“Дякую за проведену роботу, яка допомагає нам ставати кращими. Стосовно зауважень скажу, що ми стимулюємо звітуватись наших депутатів, в той же час деякі депутати не хочуть давати особисті телефони для прямого зв’язку з громадянами. З приводу повідомлення про конфлікт інтересів розглянемо їх доцільність, порядок денний сесій ми викладаємо, при розміщенні висновків комісій можливий розрив у часі це залежить від того коли депутати опрацюють самі висновки. Також можливо зменшити мінімальну кількість підписів для петицій” - відповів на зауваження радник голови облради Дмитро Никоненко.

Начальник відділу інформаційного забезпечення та зв'язків з громадськістю виконавчого апарату обласної ради Ольга Ванжула додала, що наповнення сайту облради оптимізується, але не все залежить лише від технічних працівників, а багато чого залежить від самих депутатів.

Голова Деснянської районної у м.Чернігові ради Володимир Грецький заявив - “Всі зазначені проблеми дійсно є, а поради мають сенс, але є питання які для зміни ситуації необхідно визначити законодавчо. Можливо запровадження відеокамер на засіданнях допоможуть вдосконалюватися депутатам та радам.”

Керівник Чернігівського осередку ВГО «Комітет виборців України» Володимир Андрійченко вважає, що проблеми є в компетенції й обіцянках депутатів (які бажано систематизувати) та здатності до аналізу у виборців.

Як реєструють місцеві ради особисті кабінети для оприлюднення наборів відкритих  даних на державному порталі відкритих даних розповіла представник ГО “Центр політичних студій та аналітики” Сергієнко Тетяна:
- Нажаль на сайті https://data.gov.ua/ зареєстрований лише особистий кабінет  Ніжинської міської ради, але дані там відсутні. Представники коаліції “Прозорі ради” зверталися до Чернігівської обласної ради, Чернігівської міської ради, Новгород-Сіверській міській раді та Прилуцької міської ради з проханням зареєструвати кабінет на порталі та з проханням внести відповідні дані і оновлювати їх відповідно до діючої постанови КМУ №835. Всі ради надалі відповіді що кабінет буде створений та наповнений відповідним переліком даних, тільки Чернігівська міська рада відповіла, що дані оприлюднює на сайті міської ради. В свою чергу хочу нагадати що в Положенні до постанови чітко зазначено “4. Набори даних оприлюднюються та регулярно оновлюються розпорядником інформації на його офіційному веб-сайті та на його веб-сторінці на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.”

Представник коаліції “Прозорі ради”, виконавчий директор ГО Агенції міських ініціатив Тетяна Романова повідала про презентований нещодавно аналіз прозорості місцевих бюджетів міст України, проведений за 139 критеріями в три етапи. Вимірювання здійснювалось експертами Громадської організації «Агенція міських ініціатив» в рамках національної кампанії Громадського Партнерства «За прозорі місцеві бюджети!», під час якого було охоплено всі стадії бюджетного процесу за трьома параметрами: «Відкритість інформації», «Прозорість рішень», «Використання інноваційних практик».

Чернігів опинився на тринадцятому місці в рейтингу серед 37 міст країни з такими показниками:
●    рівень прозорості місцевих бюджетів - 41%, рівень відкритості бюджетної інформації – 49%,
●    рівень прозорості бюджетних рішень - 52%,
●    рівень застосування інноваційних практик – 19%.
Це задовільний результат, що свідчить про дотримання базового бюджетного законодавства, але є потенціал для вдосконалення й розвитку, і хочеться сподіватися на кращий рейтинг Чернігова у наступному році.

“Покращити результати міським радам можливо за рахунок впровадження інноваційних практик, а саме візуалізації бюджетних процесів. Для доступності фінансової інформації з використання публічних коштів для населення, з метою її візуалізації, ми пропонуємо місцевим радам та адміністраціям три модулі «Портал публічних фінансів», «Карту ремонтів» та «Комунальне підприємство»”- зазначила Тетяна Сергієнко, - “Стосовно ж комунальних підприємств (КП), які теж мають звітувати про свою фінансову діяльність, то наша міська рада та обласна рада вже запровадила цей модуль, що дозволяє громаді слідкувати за ефективністю господарської діяльності КП та порівняти їх між собою.”

В свою чергу Голова ГО «Центр протидії корупції та злочинності» Антон Поляков висловив щирий подив і сумнів у високих рейтингах міської ради, адже вважає з власного досвіду, що її діяльність не дуже прозора і викликає багато нарікань та має ряд недоліків (тому й варто вести відеозйомку онлайн).

Голова комітету інформації та комунікацій Громадської ради при Чернігівській ОДА В'ячеслав Родимченко запропонував перейняти Чернігову хоча б частково досвід Дрогобича, покращити можливості пошуку інформації на сайті з метою більш точного виведення необхідної документації.

Для того щоб місцевим радам Чернігівщини дійсно стати прозорими, їм треба досить плідно попрацювати.
 

]]>
Епізоотологія та епідеміологія сказу на території Чернігівської області в 2008-2018 роках http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/70021 На території області сказ реєструється в обох ландшафтно-географічних зонах - Поліссі і Лісостепу. Однак, більш інтенсивно епізоотичний процес протікає в Поліській зоні, яка займає більше 60% території області. Публикации article Fri, 01 Mar 2019 12:48:57 +0200 Сказ природного типу реєструється у всіх 22 районах. Приблизно в третині районів сформувалися стійкі природні вогнища, у яких сказ реєструється щорічно (Чернігівський, Ріпкинський, Ніжинський, Щорський, Городнянський, Менський, Козелецький, Бобровицький та ін. райони).

Слід зазначити, що захворювання на сказ тварин (диких і домашніх) з 2008 по 2018 рік реєструвались з підйомами і спадами без вираженої циклічності. З 2008 року спостерігався спад (з 159 захворювань серед тварин у 2008 році до 27 у2014 і далі - зростання до 111 у 2016 році ).

За 10 останніх років піки захворюваності тварин відмічені у 2008 році (159 випадків), у 2010 (146), у 2016 (111).

Якщо раніше (до 2008 року) сказ серед диких тварин складав 50% і більше загальної кількості тварин, що захворіли, то зараз він становить в середньому 34%, а серед домашніх і сільськогосподарських близько 66%.

Відмічається велика кількість звернень населення за антирабічною допомогою та, відповідно, велика кількість призначень антирабічного лікування. Щорічно звертається близько 3 тисяч чоловік.

Епізоотичні особливості сказу відбилися і на його епідеміології.

За період з 2008 по 2018 р. зареєстровано 2 випадки захворювання жителів Менського і Борзнянського районів.

В 2011 році померла від сказу жителька Менського району.

При епідрозслідуванні встановлено, що у минулому 2010 році у неї був контакт з невідомою твариною, яка нанесла їй подряпину в області лобу. До лікаря хвора не зверталась. Антирабічне лікування не призначалось.

В 2016 році померла від сказу жителька Борзнянського району.

Встановлено, що у 2015 році її вкусив домашній кіт, який невдовзі зник. За медичною допомогою хвора не зверталась. Антирабічне лікування не призначалось.

Звертає на себе увагу те, що випадки захворювання на сказ людей безпосередньо пов'язані з активністю епізоотичного процесу серед тварин. В 2010 і 2016 роках зареєстровано 146 і 111 хворих на сказ тварин.

]]>
Голови громад оцінили допомогу в децентралізації на Чернігівщині http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/69950 Найбільше сприяють процесу децентралізації на Чернігівщині Президент, Чернігівський ЦРМС та Мінрегіон – таку думку в ході опитування висловили більшість голів об’єднаних територіальних громад області. Публикации article Tue, 26 Feb 2019 14:49:08 +0200 На початку лютого 2019 року громадська організація «Чернігівський освітній центр «Ініціатива» провела анкетування серед  голів 44 об’єднаних територіальних громад Чернігівської області з питанням  хто їм найбільше допомагав у розбудові нового українського самоврядування.

Головам громад був запропонований перелік із 20 органів, установ та організацій, метою діяльності яких є забезпечення реалізації або сприяння реформі децентралізації в Чернігівській області. Кожен голова громади мав можливість розподілити 100 балів з-поміж вказаних інституцій  і оцінити їх за шкалою від 0 до 20.

Висловлюємо вдячність більшості  лідерів  ОТГ  за участь в опитуванні, представляємо його результати.

Тож беззаперечним локомотивом децентралізації голови громад визнають Президента України Петра Порошенка (9,29 балів). Це, очевидно,  визнання політичного впливу Президента України на реалізацію реформи, розпочатої навесні 2014 року.  

Серед всіх суб’єктів оцінювання регіонального рівня, на думку голів об’єднаних громад, лідером є Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування (8,85 балів і друге місце), директором якого є Ірина Кудрик. Як відомо, Чернігівский ЦРМС є установою, що здійснює свою діяльність в рамках Програми «U-LEAD з Європрю». У своїй діяльності Чернігівський ЦРМС безпосередньо взаємодіє і скеровується Міністерством регіонального розвитку.

Вже згадуване Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України займає третю позицію (7,75 балів).  Очолюване Віце-прем’єр-міністром України Геннадієм Зубком, є центральним органом виконавчої влади, на який покладено завдання із реалізації державної регіональної політики, частиною якої і є реформа децентралізації. 

Очолюваний Володимиром Гройсманом Кабінет міністрів  увійшов до п’ятірки лідерів рейтингу (7,63 балів). Високий результат досягнутий попри останні непопулярні кроки Кабміну, які  погіршили фінансову спроможність об’єднаних територіальних громад Чернігівщини.
 
Замикає п’ятірку лідерів Чернігівська обласна державна адміністрація (7,72 балів), головою якої наразі є Олександр Мисник. Звичайно, це оцінка скоріше попередника нинішнього голови – Валерія Куліча. А от чи  зможе змінити Олександр Мисник існуючий рівень взаємодії з головами громад - покаже час.  На виклики доведеться відповідати і при розподілі коштів державного дорожнього фонду, і при підведенні підсумків конкурсу ДФРР, і при визначенні мережі медичних закладів, що будуть збудовані за рахунок коштів державного бюджету.

Серед установ, які увійшли до десятки рейтингу -  Чернігівський  центр перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів (7,29 балів), який очолює Володимир Бойко, Чернігівське регіональне відділення Асоціації міст України (6,56 балів), керівником якого є Михайло Литвин,  Департамент фінансів Чернігівської ОДА (5,87 балів), очолюваний  Валерієм Дудком та Департамент економічного розвитку Чернігівської ОДА (5,62 балів), який очолює Олександра Хомик.
 
Також до десятки рейтингу увійшли народні депутати України, що обирались у відповідних округах Чернігівщини (6,03 балів). І хоча реалізація реформи децентралізації не відноситься до обов’язків народних депутатів України, але депутати-мажоритарники взаємодіють із місцевим самоврядуванням під час роботи в своїх округах, тому також потрапили до нашого списку оцінюваних суб’єктів.

Найвищий рівень оцінки взаємодії із новим місцевим самоврядуванням має народний депутат України по 207 округу Анатолій Євлахов (8,22 балів), друге місце посідає народний депутат України по 208 округу Валерій Давиденко (7,04 балів), третє місце ділять нардепи по 206 округу Максим Микитась (5,08 балів) та 209 округу Олександр Кодола (5,08 балів), 
Завершує перелік депутат України по 210 округу Олег Дмитренко (4,07 балів). Народний депутат України по 205 округу Сергій Березенко до рейтингу взагалі не потрапив, оскільки його 205 виборчий округ має центром місто Чернігів, яке до децентралізаційної тематики виявляє мало інтересу.

Інші інституції запропоновані для оцінювання набрали менше 5 балів та не потрапили до десятки рейтингу, тому назвати такий результат досягненням складно. Це, зокрема, Верховна Рада України, чернігівські обласна та районні ради, районні державні адміністрації, низка місцевих асоціацій рад різних рівнів.

]]>
Розвиток малого і середнього бізнесу – пріоритетний сектор економіки області http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/69861 Чернігівщина досягла значного прогресу у створенні сприятливих умов для ведення бізнесу. В рейтингу Regional Doing Business-2018 за цим показником маємо 6 місце проти 23-ї позиції у 2017 році. Публикации article Sat, 23 Feb 2019 08:56:29 +0200 Підтвердження такого результату – перевищення кількості новостворених суб’єктів підприємництва над кількістю тих, що припинили свою діяльність. В 1,5 разу більше зареєстровано юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців – майже в 1,3 разу.

Крім того, надходження до місцевих бюджетів від діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва у 2018 році склали майже 2,5 мільярда гривень – зросли в порівнянні з попереднім роком на 429,6 мільйона гривень.

Підприємці отримують підтримку з боку влади. Так, з 2014 року з обласного бюджету надано пільгові кредити на суму понад 5,2 мільйона гривень для підтримки інвестиційних проектів. Це дозволило створити та зберегти близько півтисячі робочих місць.

Аби активізувати цей сектор економіки, Чернігівщина долучається до міжнародних проектів. Так, область є пілотною в рамках проекту міжнародно-технічної допомоги FORBIZ щодо підтримки розвитку МСП, а також однією із семи областей-учасниць проекту «Підвищення конкурентоспроможності українських регіонів та розвиток польсько-українського економічного співробітництва»

– Розвиток малого та середнього бізнесу на Чернігівщині набирає обертів. Цей напрямок – один з пріоритетів Плану перспективного розвитку Чернігівщини на 2019-2021 роки, – зазначає директор Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Олександра Хомик. – Маємо амбітні ідеї – створити два дієвих інноваційних майданчики для розвитку бізнесу: Центр підтримки підприємництва, інновацій та стартапів на базі Агенції регіонального розвитку, а також Хаб соціального партнерства, підприємництва та інституційного розвитку в приміщенні Обласного молодіжного центру.

]]>
За 2018 рік скиди стічних вод у поверхневі води області надходили із 32 точкових джерел http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/69833 Загальний об’єм минулорічного скиду склав 95,5 млн.м, який за галузями економіки розподілявся так: комунальне господарство (15 суб’єктів) — 18,92 млн. м, сільське господарство (7 суб’єктів) — 18,94 млн. м?, промисловість - (10 суб’єктів) — 57,64 млн. м?. Публикации article Fri, 22 Feb 2019 08:11:00 +0200

Скид забруднених стічних вод у поверхневі водні об’єкти здійснили 10 підприємств області. Основними забруднювачами залишаються підприємства комунального господарства.

Із загального об’єму стічних вод, які потребують очищення, лише 20% були очищені на очисних спорудах (4,0 млн м), решта 80% – скинуті у поверхневі водні об’єкти як недостатньо очищені (15,6 млн. м).

Найбільшим забруднювачем являється КП «Чернігівводоканал», яке збільшило скид недостатньо очищених стічних вод порівняно з минулим роком на 1,7 млн. м. Протягом 2018 року в річку Білоус цим підприємством скинуто близько 15 млн. м стічних вод з перевищенням доведених нормативів гранично допустимого скиду по вмісту фосфатів у 1,2 рази, хлоридів – 1,1 раз.

Через застарілість та зношеність каналізаційних мереж, перевантаженість або недовантаженість обладнання, відсутність регулярних капітальних ремонтів очисні споруди не в змозі очищувати стічні води до нормативів гранично-допустимих скидів.

Така неефективна робота очисних споруд негативно впливає на гідрохімічний стан річок Чернігівщини: Удай, Іченька, Снов, Остер, Білоус, Борзенка, Вздвиж і безпосередньо річки Десна.

Більшість очисних споруд вимагають модернізації та реконструкції, на що просимо звернути увагу водокористувачів з метою недопущення забруднення водних об’єктів регіону.


Деснянське басейнове управління водних ресурсів

]]>
Чернігівська область очолила всеукраїнський рейтинг здійснення державної регуляторної політики http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/69738 Державна регуляторна служба України проаналізувала стан дотримання органами виконавчої влади 25-ти регіонів України вимог державної регуляторної політики у 2018 році. Публикации article Mon, 18 Feb 2019 11:10:36 +0200

Реалізація такої державної політики є дієвим інструментом досягнення балансу інтересів між державою, підприємцями і споживачами, запорукою зменшення бюрократичного навантаження на малий бізнес, а також забезпечення формування конкурентоздатного підприємницького-середовища.

Саме тому зусилля Чернігівської облдержадміністрації спрямовуються на зменшення втручання органів виконавчої влади у діяльність суб'єктів господарювання, усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод у розвитку бізнесу.

Як результат, у підсумковому рейтингу Чернігівська область другий рік поспіль посіла 1 місце. За даними моніторингу: минулого року підготовка проектів регуляторних актів здійснювалась виключно у відповідності з планами; подані на погодження проекти регуляторних актів відповідали принципам державної регуляторної політики; всі регуляторні акти приймалися виключно після погодження з Державною регуляторною службою України.

]]>