Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: Культура http://monitor.cn.ua/ Інформ-агенція «Чернігівський монітор» http://monitor.cn.ua/i/sm-logo.png Чернігівський монітор http://monitor.cn.ua/ У Новгороді-Сіверському відкрилася виставка "Символ твоєї свободи" http://monitor.cn.ua/ua/culture/70545 Експозиція розміщена в Новгород-Сіверському історико-культурному музеї-заповіднику «Слово о полку Ігоревім». В офіційному відкритті виставки, яке відбулося 21 березня взяли участь Новгород-Сіверський міський голова Олег Бондаренко, представник Українського інституту національної пам’яті в області Сергій Бутко, місцеві науковці, учнівська молодь та громадськість. Культура article Sat, 23 Mar 2019 09:20:00 +0200
Експозиція складається з інформаційно-просвітницьких стендів, які створив авторський колектив науковців з Українського інституту національної пам’яті. Цей проект відображає історію Державного Герба України, зокрема, дає можливість простежити еволюцію цього державного символу від часів Русі до сьогодення. Виставка присвячена роботам Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна, Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та інших.

– Своєю кропіткою працею, в тому числі, над створенням подібних тематичних виставок науковці Українського інституту національної пам’яті  дають можливість кожному бажаючому доторкнутися до живої криниці історії нашого народу та символів його державності, – зазначив Олег Бондаренко.

Екскурсію для учасників заходу провів Сергій Бутко. Він також подарував музею книгу «Усвідомлення Голодомору 1932-1933 рр.: Чернігівщина», яку написав разом з іншим працівником Українського інституту національної пам’яті Сергієм Горобцем.

Виставка «Символ твоєї свободи» працюватиме на другому поверсі у приміщенні музею-заповідника на території Спасо-Преображенського монастиря упродовж тижня. Її організатори запрошують усіх бажаючих ознайомитися з експозицією та доторкнутися до глибокого коріння нашої духовності і державності.

 
За інформацією Новгород-сіверської міської ради

]]>
Нагороджені міжнародною медаллю Івана Мазепи за 2019 рік http://monitor.cn.ua/ua/culture/70529 Почесною нагородою Міжнародної літературно-мистецької Академії України – міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи (рішення №13) нещодавно відзначені: Культура article Fri, 22 Mar 2019 15:01:20 +0200

1. Письменниця Тетяна Сидоренко (м. Ніжин) – за значну творчу діяльність;

2. Генеральний секретар Асоціації індійських письменників, поет Ашис Санйал (Індія, Бангладеш) – за творчий доробок бенгальською мовою (більше 120-ти книжок) та визначну творчу і громадську діяльність, а також – популяризацію української літератури в Індії та Бангладеші;

3. Перекладач Віра Річ (Англія) (посмертно) – за визначний внесок у популяризацію української літератури у Великобританії.

Міжнародна патріотична медаль Івана Мазепи заснована в 2016 році Міжнародною літературно-мистецькою Академією України для відзначення письменників, митців, науковців, перекладачів, журналістів, громадських діячів, меценатів з України та зарубіжжя за визначну патріотичну діяльність, спрямовану на підтримку незалежності нашої держави, активну пропаганду української культури, літератури, мистецтва, книговидання, видатних діячів України у світі.

Серед нагороджених патріотичною медаллю Івана Мазепи – зокрема, відомі українські письменники – Юрій Мушкетик, Валерій Шевчук, Леонід Горлач, Рауль Чілачава, Ігор Качуровський, Богдан Бойчук, Володимир Шовкошитний, Станіслав Бондаренко, Анна Багряна; літературознавці Євген Баран і Михайлина Коцюбинська; письменники, перекладачі Войцех Пестка (Польща), Димитр Христов (Болгарія); Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді Андрій Шевченко.

Щиро вітаємо Вас, шановні добротворці, з високою відзнакою і зичимо всіх гараздів!

Сергій Дзюба, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України

]]>
“Сіверські музичні вечори”: Гайдн, Шостакович і Рахманінов http://monitor.cn.ua/ua/culture/70515 Гайдн, Шостакович і Рахманінов звучали зі сцени Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм у другий фестивальний день ХІХ “Сіверських музичних вечорів”. Культура article Fri, 22 Mar 2019 08:30:00 +0200
Концерт для труби з оркестром мі-бемоль мажор Йозефа Гайдна представили глядачам Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” під диригуванням Андрія Шевчуковського та соліст Національної опери України, заслужений артист України трубач Володимир Сніцаренко — лауреат багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Цей концерт, написаний у 1796 році, — рідкісний приклад твору для такого раритетного інструменту як труба з клапанним механізмом. “Твір, написаний для клапанної труби, складніший, ніж для сучасної, - каже Володимир Сніцаренко. - В усьому світі цей концерт Гайдна вважається “конкурсним”: у конкурсі до симфонічного оркестру він є обов’язковим твором — це певна планка майстерності”.

Разом з відомою чернігівською піаністкою, солісткою оркестру “Філармонія” Ольгою Шадріною Володимир Сніцаренко виконав Концерт №1 для фортепіано та труби з оркестром Дмитра Шостаковича. Цей твір, завершений у 1933 році, був експериментом композитора, який поєднав інструменти у необароковому стилі. Шостакович привніс у свій твір і особливі нотки, відзначені музикознавцями: по-перше, партії труби іноді є сардонічними відповідями на фортепіанні пасажі, по-друге, сам концерт іноді пародіює відомі музичні твори, в тому числі “Апасіонату” Бетховена, народні мелодії і навіть твори самого Шостаковича. “Так, цей концерт трохи “хуліганістий”, - підтверджує Володимир Сніцаренко, - Шостакович, мабуть, проявив в ньому власний характер. Але концерт дуже красивий, і його виконання — завжди задоволення”. Ользі Шадріній і Володимиру Сніцаренку “зігратися” було легко. “Це дуже творчий процес”, - каже пані Ольга.

З 2001 року співпрацює з оркестром “Філармонія” знаменитий піаніст Вадим Руденко. І вже 18 разів він брав участь у фестивалі “Сіверські музичні вечори”! На переконання художнього керівника фестивалю — головного диригента оркестру Миколи Сукача, творче зростання колективу залежало саме від Вадима Руденка. “Для мене особисто велике щастя грати з цим геніальним музикантом”, - каже Микола Сукач. Вадим Руденко — лауреат великої кількості конкурсів, в тому числі “Концертино Прага”, Міжнародних конкурсів імені бельгійської королеви Єлизавети, імені Паломи О’Ши (Іспанія), імені Дж.Б. Віотті (Італія), імені Петра Чайковського і імені Станіслава Ріхтера (Росія).

У репертуарі виконавця твори Баха, Моцарта, Шуберта, Шопена, Брамса... Але особливе місце в його творчості займає Сергій Рахманінов. У другий день ХІХ “Сіверських музичних вечорів” Вадим Руденко разом з Академічним симфонічним оркестром “Філармонія” представив увазі публіки рахманіновський Концерт для фортепіано з оркестром №2 до мінор. Цей концерт вперше прозвучав у 1901 році і нині є одним з найпопулярніших творів у світовій фортепіанній літературі.

Музика Сергія Рахманінова звучатиме і в третій фестивальний день “Сіверських музичних вечорів”: вже цієї суботи, 23 березня, на сцені обласного філармонійного центру — опера в концертному виконанні “Алеко”. Представлятимуть її солісти і хор Оперної студії Національної музичної академії України разом з Академічним симфонічним оркестром “Філармонія”, яким диригуватиме заслужений діяч мистецтв України Андрій Савчук.


Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Бандурист, майстер з виготовлення музичних інструментів Олександр Корнієвський http://monitor.cn.ua/ua/culture/70487 21 березня 1889-го в селі Данилівка Менського району на Чернігівщині народився Олександр Самійлович Корнієвський, бандурист, майстер з виготовлення музичних інструментів. Культура article Thu, 21 Mar 2019 08:39:00 +0200 Походив із простої селянської родини, нащадків запорозьких козаків. Парубком грав на скрипці на весіллях і святах. Але одного разу почув гру мандрівного кобзаря і на все життя захопився бандурою.

Закінчив ремісниче училище в Мені. Працював столяром-червонодеревником, славився майстерно виготовленими бандурами. Першим із майстрів створив хроматичну концертну бандуру: добавив поміж струнами півтонові приструнки, значно збільшив кількість струн, придумав на струнах демпфер-перемикач. У 1913-му відзначений бронзовою медаллю на Всеросійській кустарно-промисловій виставці в Києві.

Під час Першої світової війни давав платні концерти, зібрані кошти передавав у фонд поранених. На думку деяких дослідників, брав активну участь в Українській революції, хоча сам кобзар у своїх спогадах цей період ретельно обминав.

За радянської влади мешкав у Корюківці. Через загрозу арешту (мав багато замовлень на виготовлення бандур, тож його діяльність почала привертати  увагу представників каральних органів), в 1929-му виїхав до Лохвиці. Однак був ув’язнений на 10 років за доносом у 1937-му. Як згадував Олександр Корнієвський: «…думали: я великий злочинець, а не розуміли, що був засланий тільки за те, що я робив бандури й, таким чином, підтримував українську культуру, і в той час усі тюрми забивали таким людьми, які мріяли про Україну…».

Покарання відбував у таборах на Далекому Сході. Тим часом донька Віра загинула в блокадному Ленінграді, дружина Олександра спалена нацистами в 1943-му в Корюківці.

Після звільнення деякий час мешкав у Сибіру, в 1962-му повернувся в Корюківку.

Репертуар Олександра Самійловича налічував близько 160 творів. Майже все своє життя присвятив виготовленню музичних інструментів –скрипок, гітар, мандолін, балалайок, лір, арф. Але головним його доробком стали понад 180 бандур, які користувалися великим попитом серед самодіяльних і професійних виконавців. Кожен інструмент не повторював попереднього і являв собою справжній витвір мистецтва. Бандури Корнієвського стали зразком для серійного виробництва бандур на Чернігівській фабриці музичних інструментів, а нині експонуються в музеях України, Канади, Австралії та інших країн.

Помер 31 січня 1988-го в Корюківці на Чернігівщині, на 99-му році життя.


Сергій Горобець, Український інститут національної пам’яті

]]>
У Ніжині відкрилася виставка художника з Луганщини Єгора Дулина http://monitor.cn.ua/ua/culture/70486 В галереї "Ala Prima" (навпроти міського ліцею) відбулося відкриття виставки "Весняний протяг" талановитого художника Єгора Дуліна. Культура article Thu, 21 Mar 2019 08:04:00 +0200

33-річний Єгор Дулін народився у місті Лисичанськ Луганської області.

Початкову освіту здобув у тамтешньому коледжі культури і мистецтв.

Закінчив однойменний університет та Харківську Академію дизайну. Член спілки художників України.

У своїх роботах застосовує пастозну техніку, творить, винятково, олійними фарбами.

До Ніжина художник-імпресіоніст завітав вперше - на запросини Ніжинської Гільдія митців, зокрема художниці Юлії Петренко та Ніни Кущенко.

Виставка проходить у рамках всеукраїнського турне ( картини художника вже бачили у Вінниці та Житомирі, далі буде Ужгород, Івано-Франківськ).

До Ніжина Єгор привіз виставку з 63-ти картин - це роботи за останніх два роки. На полотнах - пейзажі України, натюрморти.

Працює художник в техніці "Ala Prima":за один сеанс. За плечима у митця персональні, спільні та міжнародні виставки. Його картини є у приватних колекціях України, Франції, Австрії, Бельгії, Польщі та Греції. У своїх роботах акцент робить на колір та його поєднання.

Виставка у Ніжині триватиме протягом місяця (роботи можна купити).

фото Тетяни Марченко

Ніжинська міська газета "Вісті"

]]>
В обласному центрі презентували книгу про усвідомлення Голодомору на Чернігівщині http://monitor.cn.ua/ua/culture/70478 18 березня у Чернігові в центральній міській бібліотеці імені Михайла Коцюбинського проведено презентацію нової книги Сергія Горобця та Сергія Бутка «Усвідомлення Голодомору 1932-1933 рр.: Чернігівщина». Культура article Wed, 20 Mar 2019 21:43:58 +0200 Ініціатором заходу була бібліотека, яку підтримав Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту. Саме учні 1-го та 2-го курсів, викладачі цього навчального закладу взяли участь у зустрічі з авторами – співробітниками Українського інституту національної пам’яті.

«Чи відомо Вам, де в Чернігові встановлено пам’ятник жертвам Голодомору? Відповідь на це питання проста – його немає. Чому так сталося – про це йдеться в новій книзі. Книга унікальна тим, що порушує болючі питання. Чому українці «забули» про смерті людей від голоду? Що таке «роїщенський синдром» і закон «про п’ять колосків»? Які наслідки геноциду – Голодомору Україна відчуває зараз і які з них будуть переслідувати країну в майбутньому? Що то за діагноз «постгеноцидне суспільство»? Як лікуватися кожному і лікувати суспільну пам’ять?» – наголосила Ольга Гайова, завідувачка відділом обслуговування бібліотеки, відкриваючи представлення нового видання.

«Сьогодні відомо, що на Чернігівщині менше ніж за рік внаслідок Голодомору загинуло майже стільки ж людей, скільки за всю Другу світову війну» – відмітив історик Сергій Горобець.

Він підкреслив: «Маємо констатувати таку собі підміну понять: як не було масової загибелі людей, то не було і голоду. Це досить розповсюджений стереотип у нашому регіоні, який, по суті, маскує масштаби злочину, розмиває трагізм тодішніх реалій. Насправді, на Чернігівщині голод був повсюдно і у вкрай важких формах».

Сергій Бутко повідомив, що наочним проявом хвороби під назвою «постгеноцидне суспільство» є ситуація в Чернігівській міській громаді. Він констатував: «У виданому в 2008 р. томі «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Чернігівська область» у розділі «Мартиролог» на сторінках 647-711 оприлюднені прізвища 3529 мешканців Чернігова, які загинули від голоду. Попри всі рішення, вказівки та обіцянки, до цього часу місцева керівна, політико-економічна еліта та громада міста не спромоглися вшанувати пам’ять цих жертв комуністичного режиму меморіальним знаком. Для них це виявилося НЕ актуальним, а слова про пам’ять – формальний ритуал… Тоді як вчителі та викладачі жаліються, що дітям нема куди покласти квіти і вклонитися. Не говорячи вже про те, що такі меморіальні знаки в столиці Чернігівщини символізують шану й пам’ять жертвам усього регіону».

Історики наголосили, що знання історії Голодомору, як і інших російсько-комуністичних злочинів, теж є інструментом і зброєю для сучасного українського суспільства та його держави у вирішенні актуальних проблем сьогодення, успішного відбиття російської агресії.

Під час завершення заходу автори передали примірник своєї книги колективу Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту.

 
Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України

]]>
Відкрилися ХІХ “Сіверські музичні вечори” http://monitor.cn.ua/ua/culture/70462 Дев’ятнадцятий рік поспіль на кілька весняних днів Чернігів стає музичною столицею України. Культура article Wed, 20 Mar 2019 08:12:00 +0200
На сцені Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм урочисто відкрився ХІХ фестиваль “Сіверські музичні вечори”, який традиційно збирає зірок світової класичної музики. Незмінний художній керівник фестивалю — головний диригент Академічного симфонічного оркестру “Філармонія”, заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач.

У перший фестивальний вечір зі сцени філармонійного центру у виконанні Академічного симфонічного оркестру “Філармонія” під управлінням Миколи Сукача прозвучали Концерт для скрипки та віолончелі з оркестром ля мінор Йоганнеса Брамса та Симфонія №1 «З моєї Батьківщини» Сергія Борткевича. Солісти — американська скрипачка Соломія Івахів та голландський віолончеліст Йоахім Ейландер.

Уродженка Львова Соломія Івахів нині викладає в Університеті Коннектикуту, Лонджі Бард Коледжі (Кембрідж, Массачусетс), є арт-директором Серії МАТІ Українського Інтитуту Америки. Гастролює по всьому світу: США, Японія, Китай, Туреччина, Словаччина... Mузикознавці відзначають її високу технічну майстерність у поєднанні з винятковою музикальністю виконання, зазначаючи: “Натхненна гра Соломії захоплює насиченим багатством кольорів, глибиною інтерпретації, елегантністю та художньою вишуканістю”.

Йоахім Ейландер - професор Нідерландської академії струнного квартету Амстердамської консерваторії. Гастрольна географія віолончеліста також вражає: США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Словенія, Швейцарія.
Концерт для скрипки та віолончелі з оркестром ля мінор Брамса, написаний у 1887 році, критики, завдяки взаємопов’язноcті всіх музичних тем, називають досконалим з точки зору композиції. Музика сповнена чудовими мелодіями, а сольні партії скрипки і віолончелі за фактурою — ніби дві руки піаніста.

Після виступу запрошені учасники фестивалю поділилися своїми враженнями. «Фантастична атмосфера, чудовий маестро, прекрасний оркестр, теплий прийом публіки. Було дуже приємно виступати», - каже Йоахім Ейландер. Соломія Івахів, що вже має досвід виступів з оркестром “Філармонія”, додає: «Нам було дуже приємно виступити з Академічним симфонічним оркестром – він має свій характер, свою виразність. Микола Сукач – музикант, яким Чернігів має гордитися. Він тонкий і знаючий професіонал. Тому, якщо він запросить, ми обов’язково ще раз приїдемо».

Симфонія №1 «З моєї Батьківщини» Борткевича — твір знаковий, адже у 2001 році його повернув музичному світові саме Микола Сукач. “17 років тому саме на цій сцені вперше прозвучала ця симфонія після 50 років забуття”, - сказав маестро під час відкриття фестивалю. В свою чергу критики відзначають: “Це музика українського митця, який хотів виявити у творі тугу за Батьківщиною... Музика Першої симфонії Борткевича справляє справді неймовірне враження”. Після виконання під час фестивалю цього твору глядачі аплодували музикантам оркестру «Філармонія» стоячи!

“Сіверські музичні вечори-2019” тривають, і вже 20 березня зі сцени обласного філармонійного центру прозвучать Концерт для труби з оркестром мі-бемоль мажор Йозефа Гайдна, Концерт №1 для фортепіано та труби з оркестром Дмитра Шостаковича і Концерт для фортепіано з оркестром №2 до мінор Сергія Рахманінова. Не пропустіть!


Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Відбулася презентація книг Миколи Будлянського http://monitor.cn.ua/ua/culture/70405 14 березня на засіданні клубу "Краєзнавець" відбулась презентація збірки поезій "Смак пізнього яблука" та книга документально-публіцистичних нарисів "Орлівка. За батьківськими заповітами" письменника та журналіста Миколи Будлянського. Культура article Mon, 18 Mar 2019 08:30:00 +0200  
Представив поетичну творчість чернігівського журналіста Миколи Будлянського президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, письменник та журналіст, головний редактор газети "Чернігівщина" Сергій Дзюба. Він привітав поета з виходом нової збірки та вручив почесну відзнаку – міжнародну літературну премію імені Григорія Сковороди "Сад божественних пісень". Лауреатом цієї ж престижної премії за визначну благодійну та громадську діяльність на благо України став науковець, підприємець, меценат Володимир Хоменко.
 
Читали вірші з нової збірки та щиро вітали поета колеги – журналіст, колишній очільник Держкомтелерадіо України Юрій Плаксюк, відповідальний секретар Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів України Ольга Чернякова, поетеса Надія Галковська, а також учениця Олишівської (Чернігівського району) школи Наталія Костюк. Вишуканим музичним подарунком порадували присутніх чарівні співачки Інна та Тетяна Чабан. Сергій Дзюба також вручив сестрам Чабан почесну відзнаку – дипломи лауреатів Міжнародної премії авторської пісні імені Василя Симоненка.
 
Справжній ажіотаж у Куликівському районі та й по всій області викликав вихід у світ наступної книги Миколи Будлянського – документально-публіцистичних нарисів "Орлівка. За батьківськими заповітами". Це розповідь не тільки про історію та сучасність села у з такою звучною назвою, а і про долі його жителів. На презентацію завітало багато гостей з Куликівського та Чернігівського районів, чернігівські науковці, краєзнавці, журналісти. В обговоренні видання взяли участь голова Куликівської ОТГ Наталія Халімон, заступник голови Чернігівської райадміністрації, очільник краєзнавців району Андрій Курданов, земляки-орлівці Михайло Глушко, Олександр Тригубенко, Любов Таценко та багато інших. Було неодноразово наголошено, що ініціатором та натхненником, безпосереднім учасником народження книги "Орлівка. За батьківськими заповітами" став Володимир Хоменко – людина надзвичайно цілеспрямована, віддана своїй рідній землі. Саме завдяки його організаторському таланту та сприянню лише у 2018 р. побачило світ 11 книжок.
 
Уродженець с. Орлівка, талановитий підприємець, інвестор, кандидат сільськогосподарських наук, меценат Володимир Хоменко розповів про нелегкий шлях створення книги, цікаві сторінки історії рідного села, з великою повагою згадав старше покоління своїх земляків та виразив впевненість у гарному та щасливому майбутньому Чернігівщини та України в цілому.
 
Підбив підсумки засідання клубу "Краєзнавець", його президент, голова правління Чернігівської обласної організації Національної Спілки краєзнавців України, професор Олександр Коваленко.
 
Під час заходу демонструвалась книжково-інформаційна виставка "Мало любити свій рідний край, його треба ще й знати" (М. Рильський)".

]]>
Про події на Чернігівщині зі сторінок архівних газет http://monitor.cn.ua/ua/culture/70360 В обласному центрі презентували тематичні добірки архівних газетних публікацій про події в регіоні у 1917–1941 роках. Культура article Sat, 16 Mar 2019 10:01:50 +0200

Цифрові копії газетних публікацій преззентував голова Чернігівського районного осередку Національної спілки краєзнавців України Андрій Курданов. Ці матеріали зведено до понад 70 файлів на різні теми: електрика, театр, літаки, залізниця, Ліга часу, омолодження, музеї, пам’ятки, герої праці, бібліотеки, медицина, освіта, цікаві вислови та інші.

Відтепер файли з архівними документами доступні загалу. Вони знаходяться в обласній універсальній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка та центральній міській імені М.М. Коцюбинського.

]]>
Військові музики влаштували флешмоб до Дня українського добровольця http://monitor.cn.ua/ua/culture/70346 В Чернігові, на сцені торгово-розважального центру «Голлівуд» артисти Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України подарували містянам, з нагоди Дня українського добровольця, музичний флешмоб. Культура article Fri, 15 Mar 2019 16:17:17 +0200

Цим виступом вони вшанували мужність і патріотизм українських добровольців, які стали на захист батьківщини у нелегкий час.
   
 – Наш колектив, в місці найбільшого скупчення людей, порадував наших глядачів найкращим репертуаром військових та патріотичних пісень, які ми підготували в якості привітання українським добровольцям і робимо ми це з великим задоволенням, — зазначив начальник Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України Ігор Кішман.
   
Усі присутні отримали чимало позитивних емоціях і бурхливими оплесками вітали кожну пісню військових вокалістів.
    
     
Підполковник Ігор Березинський

]]>
“Весняні фантазії” солістів капели бандуристів http://monitor.cn.ua/ua/culture/70342 Весна вже остаточно відвоювала свої позиції у холодів. І не тільки в природі. Програма “Весняні фантазії” солістів Капели бандуристів імені Остапа Вересая Лілії Козлової і лауреата обласної премії імені Леоніда Глібова Сергія Сидоренка стала справжнім весняним подарунком для глядачів, які прийшли на їх сольний концерт до обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм 14 березня. Культура article Fri, 15 Mar 2019 13:52:05 +0200
Творчий проект “Парад солістів капели бандуристів” був започаткований ще три роки тому. За словами головного хормейстера капели, заслуженого працівника культури України Миколи Борща, такий проект для солістів — це творче зростання, а зростання солістів — це зростання колективу в цілому.

Нині всім зрозуміло, що бандура — не просто старовинний народний інструмент. Це інструмент сучасний, популярний, різностильовий. Що й дозволяє солістам Капели бандуристів працювати в різних жанрах. Саме тому у програмі “Весняні фантазії” прозвучали і такі популярні українські пісні як, наприклад, “Журавка” Олександра Білаша, “Стояла я і слухала весну” Кирила Стеценка на вірші Лесі Українки, “О, соловію” Ярослава Барнича, “Весна шаліє над Десною” художнього керівника та головного диригента капели, заслуженої артистки України Раїси Борщ на слова Дмитра Іванова, і, водночас, світова естрадна класика - “Кохання — це ти!” Сальваторе Адамо, “Besame Mucho” Консуели Торрес, безсмертне “Адажіо” Томазо Альбіоні та багато інших творів.

Підготовка програми - важка робота. “Цей концерт — це недоспані ночі, - згадує Микола Борщ. - Підбирали твори, робили аранжування, оркестровки, працювали над вокалом... Та й драматургію вибудовували — щоб все йшло “по висхідній”.

“Сольний концерт для соліста капели — це певним чином можливість самореалізуватися, показати слухачеві свою особисту роботу, та й, зрештою, проявити себе, - каже Сергій Сидоренко”. “Капела бандуристів імені Остапа Вересая — колектив дуже різноплановий, - додає Лілія Козлова. - У нашому репертуарі є й хорові твори, і сольні, і інструментальні. Сольний концерт для нас з Сергієм — це новий рівень. Такий концерт — це і приємно, і важко (адже ми представили багато нових творів), і, чесно кажучи, перед концертом було трохи страшно — як публіка сприйме нашу програму”.

А глядач сприйняв першу сольну програму Лілії Козлової і Сергія Сидоренка щирими оваціями! Артисти завершили концерт тільки після того, як виконали кілька творів на біс.


Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
У Чернігові відкрили виставку "Донбас": переPROчитання образу" http://monitor.cn.ua/ua/culture/70332 Експозицію в Обласному молодіжному центрі 14 березня презентував один із її співавторів Ігор Каретніков, співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, уродженець Донецька. Культура article Fri, 15 Mar 2019 09:38:53 +0200
Захід організований до Дня українського добровольця. У відкритті виставки взяли участь директор Департаменту сім’ї, молоді та спорту Чернігівської облдержадміністрації Ніна Лемеш, представник Українського інституту національної пам’яті в області Сергій Бутко, громадськість, військовослужбовці Чернігівського гарнізону, учнівська та студентська молодь.

Експозиція, підготовлена Українським інститутом національної пам’яті, містить маловідомі матеріали з фондів Центрального Державного архіву громадських об’єднань України, Галузевого Державного архіву СБУ, а також документи з Державного архіву Донецької області.

– Ми створили виставку, яка є спробою подолання нав’язуваного російською пропагандою уявлення про Донбас як «особливого» антиукраїнського регіону. Зібрані цікаві факти з історії заселення краю мають показати його як цивілізаційно-культурне перехрестя, простір, який завжди був привабливим для людини, – зазначив Ігор Каретніков.

Стенди експозиції покликані популяризувати історію краю та сприяти зміцненню національної єдності, утвердженню патріотизму, відновленню і збереженню національної пам’яті, розвитку національної свідомості. Проект є надзвичайно важливим для формування в українському публічному просторі візії Донбасу як невід’єдної частини України, без реінтеграції якої неможливі ані консолідація української політичної нації, ані Соборна Держава.

Виставка діятиме в Обласному молодіжному центрі (м. Чернігів, вул. Магістратська, 3) до 27 березня. А потім упродовж року по черзі експонуватиметься в усіх районних центрах області.

]]>
Марина Маккей: “Моя історія” http://monitor.cn.ua/ua/culture/70314 Чи кожен здатен розповісти свою історію — навіть простими словами? Завдання не з легких. А в піснях?.. Культура article Thu, 14 Mar 2019 12:33:28 +0200
Свою історію заспівала глядачам солістка обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів Марина Маккей. Її сольний концерт “Моя історія” очікувано зібрав повний зал філармонійного центру 13 березня 2019 року.

Все в цьому проекті нетривіальне. Задум його і полягав у тому, щоб розповісти історію сильної жінки, яка долає перепони і йде до мети з гордо піднятою головою. Розповісти по-своєму, пропустивши кожен біль через себе. «Цей концерт – концерт-сповідь, концерт, який віддзеркалює душу Марини Маккей, - підкреслює режисер програми Дмитро Обєдніков. – Він сповнений моментів надзвичайно інтимних, надзвичайно особистих…»
Пісні з репертуару “Океану Ельзи”, Мірей Матьє, “Дзідзьо”, Марії Чайковської, “Скрябіна”, Анни Трубецької, Шер, Едіт Піаф та інших виконавців стали для Марини Маккей способом розповісти свою історію.

Допомогли їй друзі — режисер Дмитро Обєдніков, заслужені артисти України Володимир Гришин та Сергій Сулімовський, а також Макс Пузан, Інна Василенко, Світлана Примак, Яна Корольова, артисти балету “Екватор”, музиканти джаз-бенду “BissQuit”...

У концерті прозвучали не лише пісні. Певний тон програмі задавали вірші Сергія Жадана та Марії Матіос — визнаних майстрів сучасної української літератури. І кожен виступ ілюструвався футажем — відео, спеціально підготовленим для програми “Моя історія”, а також фрагментами інтерв’ю співачки.

Пісня (з великої літери!), лірика і візуальний ряд, помножені на неповторний голос — такою побачив глядач “Історію” Марини Маккей. В своєму інтерв’ю артистка каже: “Я не кинула ту справу, якою хотіла займатися. Я – співачка, солістка філармонійного центру. Я витримала випробування. Зараз в мене все чудово – сім’я, діти… І я сподіваюся, що так буде і надалі».


Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Євген Нищук: "Саме з культурних осередків починається відродження в цілому інфраструктури краю" http://monitor.cn.ua/ua/culture/70250 Зі станом розвитку культурної сфери області ознайомився Міністр культури України Євген Нищук. Наприкінці минулого тижня під час робочої поїздки на Чернігівщину він відвідав цілий ряд закладів та об’єктів культурної спадщини. Культура article Mon, 11 Mar 2019 15:32:15 +0200
Маршрут був досить насиченим: музей «Чернігівщина - подорож крізь віки» (село Калитянське Козелецького району), районний будинок культури у Козельці (тут працює 17 клубних формувань) та місцевий Музей історії ткацтва Чернігівщини, Свято-Миколаївська церква (споруджена у 1781-1784 роках, нині знаходиться у стані реставрації), заклади культури Кіптівської ОТГ.

Євген Нищук, Міністр культури України: «Приємним відкриттям стала одержимість працею на ниві мистецтва та патріотизм працівників галузі культури Чернігівщини. Це робота і приватних підприємців, і державних закладів. Це показово, коли люди розуміють, що необхідно інвестувати в культурну складову, яка приваблює туристів.

Дуже радий, що в створених територіальних громадах усвідомлюють: навколо культурного життя можна об’єднати, можна робити ту атмосферу, яка зупинить відтік, особливо молодих людей, за межі свого краю.

Я не втомлююсь звертатися до голів держадміністрацій, ОТГ, що саме з культурних осередків починається відродження в цілому інфраструктури, соціальних об’єктів».

Безпосередньо в Чернігові Міністр поспілкувався з колективом обласного художнього музею імені Григорія Галагана, оглянув у закладі оновлені експозиції, виставку сучасного мистецтва, а також роботи Олега Дробоцького, присвячені героїчним сторінкам оборони українськими військовими Донецького аеропорту. Також Євген Нищук побував у заповіднику «Чернігів стародавній» та в обласному центрі народної творчості.


За матеріалами Міністерства культури України

]]>
Романтична історія про знайомство через Інтернет і "караоке-шоу "Вільний мікрофон" http://monitor.cn.ua/ua/culture/70235 Безперечно, однією з найяскравіших естрадних подій перших днів весни на Чернігівщині сталисвяткові весняні концерти«Караоке-шоу «Вільний мікрофон» за участю колективу концертних виконавців Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Культура article Mon, 11 Mar 2019 09:03:00 +0200
Протягом трьох вечорів – з 6 по 8 березня - артисти філармонійного центру влаштували музичне шоу (режисер Дмитро Обєдніков), в якому розіграли романтичну історію (автор сценарію Світлана Бунзяк)про перше побачення закоханих у караоке-ресторані.

За сюжетом, дві молоді паризнайомляться через інтернет і вирішують продовжити спілкування вже безпосередньо. Однак, через те, що знайомство відбулося «в сліпу», під час першого побачення у них виникає низка непорозумінь і кумедних ситуацій. І все тому, що дівчата, які прийшли на зустріч до своїх залицяльників, виявилися близнючками…

В театралізованому музичному дійстві, що кожного разу збирало аншлаг глядачів, були задіяні: заслужені артисти України Володимир Гришин та Сергій Сулімовський, заслужена артистка естрадного мистецтва УкраїниНіна Коцур, заслужений працівник культури України Світлана Пилипенко. А також - лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів Марина Маккей, Ольга Печко, Марина Коваленко, Інна Василенко, Світлана Примак, Максим Пузан, В'ячеслав Мацвійко, Яна Корольова, Анна і Дар'я Михневичи, Катерина Іващенко, Олександр Лузан, Сергій Сидоренко таБогдан Лазаренко. В постановці також взяв участьТеатр танцю "Екватор"(хореограф-постановник Катерина Велика, балетмейстер Віктор Войников). Звукове забезпечення здійснював Володимир Попов, художники - Артем Сиворакша та Ірина Хрикіна. Світло - Олександр Єрмаков.


Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Відбувся Міжнародний поетично-музичний відеоміст Україна–Латвія + Чернігів–Вентспілс "Нас єднає Кобзареве слово" http://monitor.cn.ua/ua/culture/70198 Бо пам'ятайте, що на цій планеті, відколи сотворив її пан Бог, ще не було епохи для поетів, але були поети для епох! Ліна Костенко Культура article Sat, 09 Mar 2019 13:35:52 +0200
Напередодні дня народження Великого Кобзаря у Чернігівській ОУНБ ім. В. Г. Короленка відбувся Міжнародний поетично-музичний відеоміст Україна–Латвія + Чернігів–Вентспілс "Нас єднає Кобзареве слово".
 
На початку заходу ведучі Олена Журман та Наталія Утиро привітали присутніх та латвійських друзів, а артисти капели бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм під керівництвом Миколи Борща виконали пісню "Думи мої, думи мої" на вірш Т. Г. Шевченка.
 
З вітальним словом до латиських колег звернулася директорка Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка І. М. Аліференко.
 
Поезії Т. Г. Шевченка читали ліцеїсти Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді: Анна Павлюк продекламувала вірш "Н. Маркевичу", присвячений відомому історику, першому українському енциклопедисту Миколі Маркевичу; Іван Жарий прочитав уривок з поеми "Гайдамаки"; Ігор Молібог – "Не нарікаю". Курсант Академії Державної пенітенціарної служби України Дмитро Крят продекламував вірш "Ликері", присвячений нареченій поета – Ликерії Іванівні Полусмаковій. Учениця 6 класу Чернігівської загальноосвітньої школи № 28 Дар'я Смагла прочитала баладу "Русалка".
 
Вірші читали користувачі Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка та гості Головної бібліотеки м. Вентспілс.
 
Учасники відеомосту чудово провели час.
 
Організатори заходу: Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленка, Головна бібліотека м. Вентспілс (Ventspilsbibliotēka) Латвійська Республіка; за підтримки Почесного консульства Латвійської Республіки в Чернігові та області, зокрема Почесного консула Олени Вишнякової, Культурно просвітницького центру LatviArt.

]]>
Нова директорка Чернігівської бібліотечної системи http://monitor.cn.ua/ua/culture/70197 Чернігівська міська рада призначила на посаду директора Чернігівської централізованої бібліотечної системи (міської бібліотеки ім. М. Коцюбинського) Людмилу Василівну Зіневич. Культура article Sat, 09 Mar 2019 11:35:05 +0200 Багаторічна директорка бібліотеки Ніна Іванівна Власенко пішла з посади у зв’язку із закінченням контракту і виходом на пенсію, але вона, як досвідчений фахівець, і далі працює в закладі.

Людмила Зіневич пройшла конкурсний відбір на посаду, і з нею було підписано контракт. До складу системи входять центральна бібліотека, що на вулиці ім. Кирпоноса, а також більше десяти бібліотек-філій по місту.

Тисячі чернігівців охоче користуються послугами бібліотеки. В останні роки, окрім традиційної послуги книгообміну, бібліотека значно розширила функції. Тут діють численні клуби за інтересами, проводяться презентації, творчі зустрічі з цікавими людьми, конкурси, діє комп’ютерний центр.

Людмила Зіневич — філолог, кандидат філологічних наук, перед цим працювала доцентом, викладачем української мови і культури в Національному технологічному університеті. Добре відома своєю громадською діяльністю. Вона є координатором і викладачем Безкоштовних курсів української мови, які користуються все більшою популярністю. При курсах також діє виїзний університет — організовуються екскурсійні поїздки по визначних місцях області і України. Також пані Людмила згуртувала коло патріотів, прихильників народного мистецтва у спільноту «Українська світлиця», де теж проходять цікаві зустрічі, спілкування.

На новій посаді директорка вже організувала кілька цікавих заходів, зокрема, круглий стіл у Міжнародний день рідної мови, за участю представників української, білоруської і чуваської громадських організацій.

]]>
Музичні привітання всім жінкам Чернігова пролунали зі сцени Міського палацу культури http://monitor.cn.ua/ua/culture/70188 На концерті з нагоди Міжнародного жіночого дня, який відбувся в Міському палаці культури Чернігова, глядацька зала була заповнена. Культура article Sat, 09 Mar 2019 10:08:46 +0200
Щирими оплесками глядачі зустрічали чернігівських артистів – як відомих професійних виконавців, так і аматорів. Своє мистецтво глядачам і в їх особі всім жінкам Чернігова  учні Чернігівської музичної школи №1 імені Стефана Вільконського (група «Домісолька», лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів Дмитро Троян і Павло Ребенок), викладачі музичних шкіл Чернігова (ансамбль «ФНІМА», інструментальний ансамбль викладачів музичної школи №1, естрадний ансамбль викладачів цієї ж школи, автор і виконавець Руслана Лісова в супроводі інструментального ансамблю викладачів музичної школи №2 імені Євгена Богословського). А також – студент Чернігівського музичного коледжу імені Левка Ревуцького Микола Морозов, вихованці зразкової спортивно-циркової студії «Тріумф» Міського палацу культури: Марія Скорина та Денис Телелейко, Таміла Приходько та Софія Лобуренко, народний художній колектив «Театр танцю «Слов’яни», Олена Михайлова та шоу-балет «Ярмарок», солісти Міського палацу культури Євген Мацак та Сергій Макашов.


Прес-служба Чернігівської міської ради

]]>
Відбулося вручення обласної літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова лауреатам 2019 року http://monitor.cn.ua/ua/culture/70185 5 березня у читальному залі Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка в рамках засідання клубу "Краєзнавець" традиційно відбулось вручення обласної літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова лауреатам 2019 року. Культура article Sat, 09 Mar 2019 09:19:45 +0200
Напередодні урочистої події творча громадськість міста та працівники бібліотеки вшанували пам'ять відомого українського письменника, поета, байкаря, громадського діяча Леоніда Івановича Глібова (1827 – 1893) і поклали квіти на його могилу поблизу Троїцько-Іллінського монастиря.
 
Голова журі конкурсу, заслужений працівник культури України, головний редактор журналу "Літературний Чернігів", письменник Михась Ткач представив цьогорічних лауреатів.

Ними стали: поетеса, радіожурналістка Валентина Громова за книгу поезії "Автобіографія душі"; письменник, правозахисник, генерал-атаман Українського козацтва Дмитро Шупта за збірки віршів "Курінський морок" та "Міні-міни"; письменниця Валентина Мастєрова за книгу прози "На тому боці"; кандидат історичних наук, заслужений працівник освіти України Тамара Демченко та кандидат історичних наук, доцент, завідувачка кафедри права та соціально-гуманітарних дисциплін Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій Світлана Іваницька (знайомство з якою відбулося у вигляді скайп-конференції) за упорядкування книги "Сергій Єфремов: публіцистика в "Книгарі" доби війни та революції (1917-1920)"; артист капели бандуристів ім. Остапа Вересая обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм Сергій Сидоренко за талановите художнє читання у концертах капели творів М. Коцюбинського, О. Довженка, М. Шаповала та професійне виконання народних пісень.
 
Лауреатів щиро вітали директор бібліотеки Інна Аліференко, голова громадської організації "Спілка жінок Чернігівщини" Ірина Дорожкіна, письменник, журналіст, редактор обласної газети "Чернігівщина", президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба та ін.
 
Святковим подарунком всім присутнім стали українські пісні у виконанні капели бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм (художній керівник – заслужена артистка України Раїса Борщ, хормейстер – заслужений працівник культури України Микола Борщ). Справжньою ж родзинкою концерту безперечно була пісня "Стоїть гора високая…" на слова незабутнього Леоніда Глібова, яка викликала бурю емоцій гостей свята!
 
Захід супроводжувала відео-компіляція, що ознайомила присутніх з головними віхами життя і творчості Леоніда Глібова та відеопрезентація про лауреатів обласної літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова за 2019 р., а також книжково-ілюстративна виставка "Літературні крила Чернігівщини", яку представила модератор заходу, бібліотекар відділу краєзнавства Олена Дорохова.

]]>
Книга Миколи Сукача та ХІХ фестиваль http://monitor.cn.ua/ua/culture/70172 6 березня у прес-центрі «Чиста політика» відбулася прес-конференція з нагоди відкриття XIX Міжнародного фестивалю класичної музики «Сіверські музичні вечори» та виходу у світ дебютної художньо-біографічної книги про життя та творчість незаслужено забутого українського композитора Сергія Борткевича. Культура article Thu, 07 Mar 2019 10:44:00 +0200
 Розпочав захід заступник генерального директора Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм Олександр Соломаха, який привітав присутніх, представив спікерів та повідав, що прес-конференція відбувається з приводу двох приємних подій – відкриття Міжнародного фестивалю класичної музики та виходу гарної книги (передмову до якої написав пан Олександр), за що окрема подяка Ігорю Слезко.

 Детальніше про означені події розповів художній керівник та головний диригент оркестру «Філармонія», заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Чернігова Микола Васильович Сукач:

 – Рано вранці спало на думку передивитися усі буклети 18 попередніх фестивалів, після чого відчув гордість за велетенський труд та велике сузір’я видатних митців, що були на цих фестивалях. А ХІХ фестиваль, що розпочинається 17 березня, можна назвати підсумковим, бо він присвячений 20-річчю нашого оркестру. Тому й програма його незвична, де головною постаттю стане видатний піаніст сучасності Вадим Руденко, який був на усіх 18 фестивалях і зробив неоціненний внесок у розвиток культури Чернігівщини. Вадим має творчу свободу й безмежні природні можливості (подібний дар має лише Аркадій Володось), але постійно мусить обслуговувати відомі оркестри і лише в Чернігові він може грати вільно за власним бажанням. Я знаю Вадима, як патріота і сподіваюся, що його приїзд не відмінять.

 Але тут є ще й інша проблема – нашому філармонійному центрові бракує гарного концертного роялю, бо в 95 концертних залах світу користуються роялями «Steiway» (Гамбург). У нас тимчасово був в оренді старенький «Steiway» із Київської консерваторії, але змушені були його повернути. В результаті ми втратили можливість запрошувати до нас відомих піаністів, бо лише Вадим Руденко ще погоджується грати на нашому древньому роялі «Естонія».

 До речі, вартість роялю «Steiway» складає близько 150 тис. євро, які знайти непросто, але раніше було бажання у відомого службовця й політика Євгена Марчука та бізнесмена й політика Віталія Гайдука знайти спонсорську допомогу і вже навіть хотіли обирати інструмент у Гамбурзі, але мрія не здійснилася.   

 Стосовно ж концертної програми ХІХ Міжнародного фестивалю «Сіверські музичні вечори», то тут будуть як відомі, так і нові виконавці, а на закритті фестивалю виконають «Німецький реквієм» Й.Брамса разом з уславленою хоровою капелою «Думка», як це було на першому аналогічному фестивалі 26.04.1999р. 

 Також Микола Сукач подякував голові Чернігівської ОДА за те, що його колеги отримали надбавку в 50% до зарплати завдяки статутсу оркестру «академічний». Але при цьому відчувається брак кваліфікованих музикантів, яких немає можливості запросити до Чернігова, бо ніде їх оселити – в гуртожитку невистачає місць, а готелі коштують дорого.

 Далі Микола Васильович презентував власну дебютну художньо-біографічну книгу про життя та творчість забутого українського композитора Сергія Борткевича:

 – Приємно тримати в руках свою книгу, хоча й розумію, що я не письменник, але ж привід для написання книги є шляхетним, бо після того, як я вперше виконав твір Борткевича, у мене всередині постійно звучала його мелодія.

 Згодом ми дізналися про шанувальника творчості Борткевича – індійця з Канади Багвана Тадані, який спеціально вивчив німецьку мову та поїхав до Відня для пошуку творів композитора. Саме у цього шанувальника ми придбали манускрипти 2 симфоній, а потім з’явилися ще двоє шанувальників – Мелком Баллан з Британії та Валтер Калктман з Нідерландів, які теж відшукували твори та біографію Борткевича.

 Після того ж, як я виконав концерт 15 травня 2001 року у Колонному залі ім.Лисенка разом із першою симфонією Борткевича «З моєї Батьківщини» та надіслав їм відеозаписи, то у нас виникла група шанувальників і пропагувальників музики Борткевича – вони шукали ноти, а я їх виконував.

 Хочеться сподіватися, що поступово втрачені твори композитора буде знайдено – у приватних колекціях, на аукціонах (як це вже було на аукціоні у Нью-Йорку) чи в архівах вітчизняних закладів мистецтва.

 Також я переклав 270 листів Сергія Борткевича, після чого мій друг відомий драматург порадив написати книгу про Борткевича, і я її написав, додавши (наче в партитуру) ще 24 дієві особи, що оточували героя протягом життя. При цьому згадав і певні містичні події, пов’язані з Борткевичем, що супроводжували мене особисто, тому маю впевненість, що якісь комунікаційні канали в часі існують, адже музика – це своєрідне спілкування з самим композитором та періодом його життя.

 Додам, що мені вдалося знайти могилу Борткевича у Відні (яка вважалася у нас зруйнованою) та відвідати його квартиру, яка ледве не була знищена бомбардуванням під час війни.

 Врешті, завдяки наполегливості та енергійності Олександра Соломахи і допомозі Ігоря Слезко вдалося лише за місяць видати таку гарну книгу накладом в 400 примірників. 

 Директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА Ігор Слезко зауважив, що не вважає свою роль у виданні книги надвеликою, адже видання таких творів і повернення забутих імен українців – це їхня місія, бо біографія Сергія Ботквеча – це трагедія тодішньої української інтелігенції, яка змушена була емігрувати за кордон, тому вони з радістю відгукнулися на пропозицію та видали книгу на кошти обласної програми розвитку інформаційної та видавничої сфер.

 По завершенні заходу Микола Сукач подарував усім присутнім свою книгу, після чого кожен зміг поспілкуватися з автором за чаєм чи кавою.

 
Довідково:

 Сергій Едуардович Борткевич (28 лютого 1877, Благодатне – 25 жовтня 1952 Відень) – видатний український композитор польського походження, піаніст, педагог.
 Син поляка Едварда Борткевича, поміщіка та власника винокурного заводу у селі Благодатне біля Мерефи на Харківщині.
 Музичну освіту отримав у Лейпцизькій консерваторії в учня Ференца Ліста Альфреда Рейзенауера. Учень Анатолія Лядова. З 1902 виступав з концертами, гастролював за кордоном. У 1904-1914 рр. викладав у консерваторії Клінворта-Шарвенка у Берліні. В цей час зробив свої перші композиторські кроки. Свій перший фортепіанний концерт Борткевич знищив після його прем’єри. Другий твір не був опублікований, а твір № 3 був опублікований Данієлем Ратером 1906р. в Лейпцигу.
 1914 р. на початку Першої світової війни був висланий з Німеччини і повернувся до рідного Харкова. Після приходу до влади більшовиків був заарештований моряками, як представник «буржуазії». Сімейні заводи та батьківський будинок за адресою вул. Сумська, 28, що служив композиторові домівкою понад 40 років, були націоналізовані, маєток пограбований. У листопаді 1920р. заради безпеки сім’ї був змушений виїхати у Константинополь, маючи при собі лише валізу з нотами та 20 доларів (~1,5 млн. карбованців). З 1922р. мешкав у Відні, де помер 1952 року.
 Творчий доробок Сергія Борткевича становить 74 твори, 15 з яких досі вважаються втраченими. Багато творів були віднайдені, зокрема, завдяки зусиллям Мелкома Баллана (Велика Британія), доктора філософії Бомбейського університету Багвана Тадані (Канада) та Валтера Калктмана (Голландія).
 З політичних причин творчість Сергія Борткевича була майже невідомою в СРСР. Однак, починаючи з 2000 року, поступово набуває широкого визнання в Україні завдяки диригентові та прихильникові Борткевича Миколі Сукачу і створеному ним симфонічному оркестрові «Філармонія».
 Через характер музичних творів композитора називають «останнім романтиком» та «українським Рахманіновим».



Прес-центр “Чиста політика”

]]>
Маленьким про великого Тараса http://monitor.cn.ua/ua/culture/70150 205-та Шевченківська весна ступила на нашу землю. З нагоди ювілею Т.Г. Шевченка у Чернігівській обласній бібліотеці для дітей організована книжкова-експозиція «Маленьким про Великого Тараса». Це спільний проект дітей та бібліотекарів. Культура article Wed, 06 Mar 2019 13:45:15 +0200
До оформлення експозиції долучились учні ЗОШ №25. Їхня «Кобзарева буквиця» є окрасою виставки. Цікавим доповненням є фрагмент українського тину, обрамленого вишитим рушником, що символізує традиційну українську оселю.

На виставці представлені книги, з яких юні шанувальники шевченкового слова дізнаються, що означає ім’я Тарас? Яких птахів любив поет і часто писав про них? Де знаходиться єдиний у світі музей присвячений збірці «Кобзар»?

Протягом тижня у бібліотеці проводилась низка заходів: шевченківські читання «Я «Кобзарика» читаю», хвилинки поезії «Вшановуєм тебе, Тарасе!», літературна година «У серці України - Шевченкові місця», на яку завітали вихованці ГПД ліцею №22.

Багато цікавого дізналися про дитинство юного Тараса, як з маленького хлопчика, котрий ріс у неволі, виріс великий Кобзар, чиє ім’я знають у світі. Особливо дітей вразили цікаві факти про Тараса Шевченка. Наприклад, український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку «Кобзар». Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстка безсмертника.

Поетичне слово Шевченка звучить у різних куточках світу – один лише «Заповіт» перекладено на 147 мов.

Творчість Шевченка увібрала в себе живу душу українського народу. Минають роки, століття, а непереборна сила шевченкового слова й донині жива.


Чернігівська обласна бібліотека для дітей

]]>
"Романтичне в нестудійному" у бібліотеці Короленка http://monitor.cn.ua/ua/culture/70125 4 березня в конференц-залі Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка відбулося відкриття виставки світлин "Романтичне в нестудійному" чернігівського фотографа, члена фотоклубу "Прекрасне поруч" Наталії Василинчук Культура article Tue, 05 Mar 2019 14:46:54 +0200 Фотограф народилася на Чернігівщині у 1963 році. Закінчила Чернігівську середню школу № 3 та Київський медичний інститут ім. О. О. Богомольця. Працює в Чернігівській обласній дитячій лікарні. У сім'ї всі лікарі: батько, мати, чоловік і син.

Фотографією почала захоплюватися багато років тому, коли батько на день народження подарував фотоапарат "Зеніт TTL". Перші кроки у фотографуванні робила разом з чоловіком. П'ять років відвідує фотоклуб "Прекрасне поруч". Учасниця чернігівських міських та міжнародних фотовиставок. Відбулися дві персональні виставки світлин: "Метуть сніги – я виглядаю весну" і "Трояндовий рай".

  Полюбляє фотографувати квіти, пейзажі, портрети, захоплюється романтичними сюжетами.

  На виставці "Романтичне в нестудійному" представлено 24 світлини в жанрі портрет. На більшості з них можна побачити відомих, творчих особистостей Чернігівщини: актора Молодіжного театру Олексія Биша, соліста філармонійного центру Володимира Гришина, піаніста Геннадія Дем'янчука, фотохудожників Віктора Кошмала, Юрія Хромушина та Валерія Кругерського, фотографа Василя Катімана, колекціонера Валентина Шура, зооволонтера Марину Постол та ін.

  Схвально відгукнулися про виставку фотохудожник, член ЧОО НСФХУ Віктор Кошмал та заслужений журналіст України, член ЧОО НСФХУ Юрій Хромушин, котрі є керівниками та наставниками клубу "Прекрасне поруч". Вони висловили щире захоплення й гордість за художній ріст своєї підопічної та побажали їй творчих звершень і нових висот.

  Гість із Білорусі, засновник розподіленої галереї "Фотомистецтво" (Мінськ), фотохудожник Костянтин Мельник розкрив таємницю творчих планів авторки: пані Наталія має надію зробити виставку світлин, присвячену важкій праці чернігівських лікарів-хірургів. Білоруський фотохудожник, проводячи свою відпустку саме в одному з найдавніших міст України та Східної Європи – Чернігові, відмітив, що в місті кипить мистецьке життя, що не може не тішити.

  Завітала на вернісаж і чернігівська поетеса, художниця, член НАОХ "Деснянська палітра" Тетяна Тимошенко. Вона подарувала авторці проникливу, чуттєву поезію, в кожному рядку якої звучала весна, шуміли морські хвилі, що бились об піщаний берег, та звеличувалась Жінка – тендітна та сильна водночас. Несподіванкою став вірш, присвячений особисто фото "графині".

  До привітань приєдналися рідні, друзі та знайомі пані Наталії. Теплі слова привітань прозвучали від працівників художнього музею Ірини Ральченко та Олени Ісаченко, психолога та керівника клубу "Натхнення" Валентини Шеховцової та багатьох інших шанувальників творчості й легкої, доброзичливої вдачі Наталії Василинчук. Але особливо проникливим був виступ батька, що викликав сльози авторки. Вона пригадала, як із самого дитинства батьки прививали їй любов до мистецтва, і саме тато привів її у світ фотографії.

Гарним музичним супроводом вернісажу стала чарівна музика дуету "Флейта-Гітара" Віктора та Люсі Максимових.

  Наталія Василинчук подякувала гостям за допомогу, привітання та підтримку її творчості. "Всім зичу, перш за все, здоров'я та весняного сонячного настрою. Радійте життю та не чекайте, що хтось прийде і створить свято – творіть його самі!".

]]>
Ігор Вдовенко: В умовах військової агресії на сході окрім військової протидії першочергового значення набуває підтримка культурно-мистецького та інформаційного простору України http://monitor.cn.ua/ua/culture/70123 Відбулась надзвичайно тепла і душевна зустріч голови обласної ради Ігоря Вдовенка із учасниками проекту «Перша кобза Чернігівщини дітям і захисникам Луганщини». Культура article Tue, 05 Mar 2019 09:15:00 +0200
Аби поділитися своїми враженнями від подорожі на схід України та роздумами щодо розвитку культурного співробітництва до найвищого представницького органу Чернігівщини завітали заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ з морально-психологічного забезпечення, генерал- майор Олександр Голоднюк, полковник, начальник групи цивільно-військового співробітництва командування Сухопутних військ ЗСУ Руслан Мирошниченко, відомий кобзар-лірник, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, народний артист України Василь Нечепа,голова Семенівської районної ради Василь Малкович, голова Талалаївської районної ради Юрій Дзюбан, волонтери Віталій Салімон та Сергій Максименко.

Наприкінці січня цього року делегація Чернігівщини у складі військовослужбовців Сухопутних військ ЗСУ, представників органів місцевого самоврядування та волонтерів на чолі зі знаним митцем Василем Нечепою відвідали прифронтові Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Новодружеськ із культурно-просвітницькою місією. Наші земляки зустрілися із викладачами та учнями Новодружеської дитячої школи мистецтв, дитячих музичних шкіл Лисичанська та ОКЗ «Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф’єва». Колективу останнього Василь Малкович та Юрій Дзюбан за сприяння обласної ради вручили символічний подарунок – бандуру. Під час творчого марафону також відбулась низка концертів Василя Нечепи, зокрема у фронтових Трьохізбенці та Кримському.

Олександр Голоднюк розповів про те, як розпочиналося знайомство та зароджувалася співпраця творчих колективів Чернігівщини, зокрема Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України, та жителів Луганщини, а також якою була реакція місцевого населення на виступи чернігівських артистів. Військовослужбовець подякував усім присутнім за допомогу в організації візиту представників Чернігівщини на схід України та за дорученням керівництва вручив відзнаки Командування Сухопутних військ ЗСУ голові обласної ради Ігорю Вдовенку, голові Семенівської районної ради Василю Малковичу, голові Талалївської районної ради Юрію Дзюбану, волонтерам Віталію Салімону та Сергію Максименку.

У свою чергу Ігор Вдовенко зауважив, що всебічна допомога і сприяння сіверським воїнам та членам їх родин була і є одним із важливих напрямів в роботі обласної ради. Свідченням цього є прийняття низки обласних програм, спрямованих на соціальну підтримку учасників АТОООС, членів їх сімей, бійців-добровольців у Чернігівській області, покращення матеріально-технічного забезпечення заходів територіальної оборони, військових частин та правоохоронних органів, які дислокуються на території Придесення. Крім того, у жовтні минулого року рішенням обласної ради створено Центр комплексної реабілітації та обслуговування учасників бойових дій, членів їх родин та сімей загиблих.

Разом із тим у рамках реалізації програми сприяння виконанню повноважень депутатами Чернігівської обласної ради протягом минулого року була надана адресна матеріальна допомога низці громадян області, серед яких учасники АТО, на загальну суму 1712,3 тис грн.

Неодноразово комунальні підприємства обласної ради, зокрема дочірні агролісогосподарські підприємств КП «Чернігівоблагроліс», сприяли виділенню благодійної допомоги у вигляді пиломатеріалів та дров Державному науково-дослідному інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, відділу прикордонної служби «Грем’яч», Менському, Новгород-Сіверському військовим комісаріатам, підрозділам УДСНС тощо.

- В умовах військової агресії на сході окрім військової протидії першочергового значення набуває підтримка культурно-мистецького та інформаційного простору України, - зауважив Ігор Вдовенко та принагідно подякував усім, хто долучився до реалізації важливого патріотично-мистецького проекту та запевнив у тому, що обласна рада готова сприяти продовженню співпраці з Луганщиною.

У рамках зустрічі присутні мали змогу переглянути відео, де відображені найяскравіші і найбільш емоційні миттєвості подорожі мистецького десанту Придесення на Луганщину.

Під час спілкування була висловлена пропозиція запросити вихованців музичних шкіл Луганської області відвідати Чернігівщину та познайомитись із діяльністю місцевих закладів культури. Крім того учасники зустрічі обговорили перспективи подальших візитів митців і творчих виконавців Придесення на схід України.

Кульмінаційним моментом заходу стали поетичні рядки, написані Юрієм Дзюбаном за підсумками візиту на Луганщину, які автор натхненно зачитав присутнім, а також емоційне виконання українських пісень Василем Нечепою у мелодійному супроводі бандури.


Відділ інформаційного забезпечення та зв'язків з громадськістю виконавчого апарату Чернігівської обласної ради

]]>
У бібліотеці Короленка експонується інформаційно-ілюстрована виставка "Вибори Президента України 2019 року" http://monitor.cn.ua/ua/culture/70118 Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. ст. 103 Конституції України Культура article Tue, 05 Mar 2019 08:37:00 +0200
31 березня 2019 року згідно із затвердженим Центральною виборчою комісією України календарним планом виборів відбудуться чергові вибори Президента України. Правовою основою виборів є Закон України "Про вибори Президента України" від 7 листопада 2017 року.

Невід'ємне право громадянина демократичної держави – вільно обирати владу. Неодмінний обов'язок демократичної держави – забезпечити своїм громадянам можливість реалізувати виборче право. Україна зробила європейський вибір демократичного розвитку.

Громадяни України очікують впровадження європейських принципів діяльності органів влади та цивілізованих норм політичної культури.

У Центрі правової інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (просп. Миру, 41, 2-й поверх) експонується інформаційно-ілюстрована виставка "Вибори Президента України 2019 року".
 
Представлені на виставці друковані матеріали допоможуть підвищити обізнаність громадян України щодо:
  - загальної інформації про вибори;
  - списків виборців та перевірки наявності виборця у них;
  - виборчих програм кандидатів у президенти;
  - особливостей закону;
  - організації виборчого процесу;
  - відповідальності за порушення виборчого законодавства;
  - особливостей роботи з виборцями.

]]>
"Musica incognita" знову на сцені філармонійного центру http://monitor.cn.ua/ua/culture/70116 Творчий експеримент, що вперше у квітні минулого року було реалізовано Академічним камерним хором імені Д. Бортнянського на сцені Чернігівського обласного філармонійного центру, виявив свою життєздатність і продовжує завойовувати симпатії у глядача. Культура article Tue, 05 Mar 2019 08:19:00 +0200
Відбувся черговий показ дивовижного музичного спектаклю-містерії «Musicaincognita», що став можливим завдячуючи творчому союзу автора ідеї дійства, художньому керівнику та головному диригенту хору Івану Богданову, режисеру-постановнику Дмитру Обєднікову та сценографісту Артему Сиворакші.

Протягом року від прем’єри спектакль утретє демонструвався глядачу і утретє зібрав аншлаг. Шанувальникам хорового співу була представлена програма,сформована з духовних творів анонімних авторів стародавніх епох. Серед них - католицькі гімни, давньоруський духовний спів, композиції епохи бароко, інші твори, точна ідентифікація яких ускладнена. Хор імені Д.Бортнянського виконував композиції старослов’янською, латинською, німецькою, англійською і навіть грузинською мовами.

Про що містерія? Як такого сюжету, в класичному розумінні, у дійства немає. Глядач стає свідком, а, подекуди, і учасником містичного обряду сутність якого Іваном Богдановим уміщена в одній фразі: «Про те, що всі струмки повертають до своїх витоків». Завдання, яке традиційно ставить творча група спектаклю перед хором – не знайти готові відповіді для публіки, а змусити її саму шукати відповіді на складні питання.

Коментуючи перебіг спектаклю, художній керівник та головний диригент Академічний камерний хор імені Д. Бортнянського Чернігівського обласного філармонійного центруІван Богдановподякував кожному, хто став частиною містерії "MusicaIncognita". - Ми відчували ваше тепло. У фіналі, коли вдалося подивитися в ваші обличчя, я побачив в них співпереживання і розуміння. Я відчув, що "Світло у темряву світить, і темрява не здолає його". Дякую всім знайомим і незнайомим. Радий за те, що моє місто розвивається в естетичному, духовному, експериментальному плані, - резюмував пан Іван.

Крім Чернігова, в минулому році спектакль вже демонструвався у Києві. А днями його побачать ще і в білоруському Гомелі, куди 5 березня Хор Ім. Д.Бортнянського вирушає на гастролі.


Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
На Афоні знайшли записи про батьків святителя Феодосія Чернігівського http://monitor.cn.ua/ua/culture/70094 Через двісті років після смерті. Ієрей Микита та Марія – досі ці імена згадувались як імена батьків святителя Феодосія Чернігівського тільки на основі сновидіння київського старця Олексія Голосіївського. Культура article Mon, 04 Mar 2019 09:38:42 +0200
Старцю уві сні явився святитель Феодосій і попросив помолитися за його батьків, назвавши їх – ієрей Микита та Марія. До сьогодні у дослідників було чимало сумнівів: чи можна довіряти таким «джерелам» і вносити до біографії святителя імена батьків лише на підставі сновидіння, нехай і такого шанованого старця, як Олексій Голосіївський? Через 200 років після смерті Феодосія – 18-го лютого, в день вшанування його пам’яті, дослідник афонської спадщини з Чернігівщини Сергій Шумило знайшов на Святій Горі імена батьків Феодосія, записані ним власноруч.

На Святій горі Афон в архіві одного з монастирів досліднику з Чернігівщини пощастило знайти поминальний запис, здійснений нашим видатним релігійно-культурним діячем XVII століття святителем Феодосієм (Углицьким) Чернігівським.

Як стверджує директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило, який, власне, і знайшов та опублікував запис, він зроблений у 1695 році, за рік до смерті Феодосія. Зроблений запис Феодосієм власноруч. У ньому – не лише імена батьків, але й багатьох родичів. У поминальному записі афонського пом’янника записані такі родичі: Іоанн, ієромонах Никон, Василій, Тетяна та архімандрит Іоанн.

«Найцікавіше, – каже Сергій Шумило, – що, як засвідчено в багатьох вітчизняних джерелах, на момент канонізації святителя Феодосія, у 1896 році, імена його батьків не були відомі і тому ніде в житії не були названі. Вперше ці імена були внесені до житія після 1896 року на підставі видіння київського старця Олексія Голосіївського, – продовжує дослідник. – Старцю уві сні явився святитель Феодосій і попросив помолитись за його батьків, назвавши їхні імена: ієрей Микита та Марія. Тож видіння старця було правдиве».

Так, уперше за 200 років після смерті Феодосія стали відомі імена його батьків. Було чимало сумнівів, чи можна довіряти таким «джерелам» і вносити до біографії святителя імена батьків лише на підставі сновидіння, нехай і такого шанованого старця, як Олексій Голосіївський.

До речі, у згаданому афонському пом’яннику робили записи на вічний спомин представники української козацької старшини та церковні діячі, які здійснювали пожертви на Святу Гору Афон в XVII-XVIІI століттях. Чернігівський архієпископ Феодосій якраз і був одним із таких жертводавців. Серед жертводавців тут також числяться знамениті чернігівські козацькі полковники Борковський, Лизогуб, Полуботок та інші.

Сергій Шумило переконаний, що недарма натрапив на таку знахідку, до того ж у день вшанування святителя Феодосія Чернігівського. Дослідник афонської спадщини продовжує працювати над збором унікальних матеріалів козацько-афонського рукопису XVII-XVIІI століть. На основі зібраних фактів Сергій Шумило планує видати книгу, яку презентує в Україні.


Віталій Назаренко. Фото Сергія Шумила

]]>
Міжнародна премія авторської пісні імені Василя Симоненка за 2019 рік http://monitor.cn.ua/ua/culture/70084 Названі лауреати Міжнародної премії авторської пісні імені Василя Симоненка за 2019 рік. Це – дует авторської пісні Інна та Тетяна Чабан із Чернігова; а також поет Дмитро Шупта (Одеса) і композитор Петро Лойтра (Кіровоградська область). Культура article Mon, 04 Mar 2019 08:16:52 +0200 Дует авторської пісні Інну й Тетяну Чабан відзначено за чудову пісню «Пречистії зорі» (музику на вірші Лесі Українки створила Тетяна Чабан). Сестри Інна і Тетяна – вже відомі українські співачки, лауреати Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», багатьох міжнародних та всеукраїнських фестивалів і конкурсів. У їх репертуарі – пісні на вірші Олени Теліги, Ліни Костенко, сучасних українських та зарубіжних поетів. Причому Тетяна Чабан пише не лише музику, а й вірші.
Поета Дмитра Шупту та композитора Петра Лойтру нагороджено за пісню «Козачата», яку виконує юний Юрій Ліпін. Разом вони створили цикл патріотичних пісень, котрі нині звучать у виконанні українських співаків.

Дмитро Шупта – знаний український поет, правозахисник, громадський діяч; він – член Національної спілки письменників України та Міжнародної літературно-мистецької Академії України; і генерал-отаман Українського Козацтва, героїчний борець за незалежну Україну в радянські тоталітарні часи, соратник Василя Стуса; лауреат міжнародних і всеукраїнських премій.

Петро Лойтра – відомий український композитор, автор та виконавець багатьох популярних пісень, лауреат всеукраїнських фестивалів і конкурсів, міжнародних та всеукраїнських премій; член Міжнародної літературно-мистецької Академії України.

Міжнародну премію авторської пісні ім. Василя Симоненка заснували громадські організації з Волині («Чумацький віз») і Придесення («Криниця») з метою популяризації в Україні і за кордоном справді талановитих сучасних українських пісень, які поєднують прекрасну, глибоку, милозвучну поезію та гарну, оригінальну мелодію, яка легко запам’ятовується.

З 1 січня 2019 р. засновником цієї почесної нагороди стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує письменників, вчених і науковців із 55 країн світу. 


Сергій Дзюба, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, голова журі

]]>
Відбулось відкриття виставки живопису Олега Дробоцького http://monitor.cn.ua/ua/culture/70053 1 березня в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відбулось відкриття виставки живопису Олега Дробоцького за мотивами фотографій Сергія Лойка «Аеропорт». Культура article Sat, 02 Mar 2019 17:21:21 +0200
Під час заходу виступили Любов Белінсон - заступник директора Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, начальник управління культури, національностей, релігій та економічних питань та Дмитро Никоненко – радник голови Чернігівської обласної ради. Олег Дробоцький та Іванна Єрейська розповіли про представлені на виставці роботи.

Окремо дякуємо за участь в музичній частині заходу захиснику Донецького аеропорту Володимиру Семішкину та гітаристу Олександру Вороніну (м. Миколаїв), Павлу Пузану та Інні Присєкайло з театру «Феєрія», Громадський Організації «Єдина Родина Чернігівщини», організатору виставки Іванні Єрейській.

Виставка Олега Дробоцького «Аеропорт» це спроба мовою пензля розповісти про трагічні сторінки оборони Донецького аеропорту. «Люди встояли – не витримав бетон». Це найбільш влучна фраза, яка характеризує 242 дні оборони. Всі ці дні українські військові трималися до останнього, аж поки не впали останні бетонні опори конструкцій терміналу. 242 дні перемог та втрат, жахливих та трагічних подій, 242 дні, після яких історія аеропорту не закінчилася. Для багатьох цей подвиг став сучасним прикладом незламності духу українських військовослужбовців. Кіборги та Донецький аеропорт стали символом стійкості та мужності українського народу.

Саме таке мистецтво змушує задуматись, відчути те, що відчував солдат на полі бою. Ці роботи підштовхують глядача до аналізу ситуації, важливо щоб ці події не повторилися у майбутньому. Твори художник навмисне виконує у темних кольорах, бо війна – це не яскраві фарби, це морок, біль та сльози.

Такі виставки є вшануванням подвигу героїв – захисників Донецького аеропорту і виховують на їх прикладі покоління українських патріотів.


Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана

]]>
Лауреати Міжнародної літературно-мистецької премії "Світ Пограниччя" за 2019 рік http://monitor.cn.ua/ua/culture/70043 Ця почесна відзнака заснована 2015 року громадськими організаціями «Пам’ять без кордонів» та «Чумацький віз» – із метою відзначення українських і зарубіжних письменників, науковців, перекладачів, митців та людей, які сприяють розвитку національних мистецтв і взаємному обміну культурними цінностями, роблячи їх загальнолюдським набутком. Культура article Sat, 02 Mar 2019 10:13:34 +0200 З 2018 р. засновники цієї нагороди – Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує письменників, перекладачів і науковців із 55 країн, та громадська організація «Чумацький віз».

Серед лауреатів попередніх років – українські письменники, перекладачі Михайло Слабошпицький, Анна Багряна, Тетяна Дзюба, Іван Корсак, Сергій Дзюба, Віктор Мельник, Олег Гончаренко (Україна); письменники Димитр Христов (Болгарія), Кшиштоф Савіцкі та Войцех Пестка (Польща), Анатолій Аврутін (Білорусь), Пауль Полідор (Румунія), Михайло Блехман (Канада), Бенедикт Дирліх, Олена Ананьєва (Німеччина), Мілан Грабал, Петр Каліна, Ріта Кіндлерова (Чехія), Роллан Сейсенбаєв, Галимкаір Мутанов (Казахстан).

Отже, цьогорічними лауреатами стали:

1. Грузинський та український поет, перекладач, доктор філологічних наук, професор, академік Рауль Чілачава (м. Київ) – за визначний внесок в українську та світову літературу;
2. Письменник,  перекладач та журналіст Леонід Горлач (м. Київ) –  за визначний внесок в українську літературу;
3. Письменник, перекладач Михась Пазняков (м. Мінськ, Білорусь) – за визначну творчу діяльність, майстерні переклади білоруською мовою віршів українських поетів, а також популяризацію їх у Білорусі;
4. Письменник, перекладач, художник, фотохудожник Ярослав Савчин (Прикарпаття) – за переклади віршів видатного білоруського поета Михася Пазнякова українською мовою та участь у міжнародних літературних проектах;
5. Письменниця, перекладач Тетяна Сидоренко (м. Ніжин Чернігівської обл.) – за роман «Ольга, дружина Пікассо»;
6. Меценат, депутат Чернігівської обласної ради Віктор Кияновський (м. Ічня Чернігівської обл.) – за визначну благодійну і громадську діяльність.  


Наталія Граніч, письменниця, голова журі

]]>
Академічний народний хор запросив до весни http://monitor.cn.ua/ua/culture/70042 Запальними піснями та танцями, як це водиться в Україні, разом з глядачами проводжав зиму та зустрічав весну Академічний народного хор (художній керівник та головний диригент, заслужений діяч мистецтв України Володимир Коцур). Культура article Sat, 02 Mar 2019 09:51:59 +0200
28 лютого зі сцени Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм лунали веснянки, народні пісні, оркестрові номери та вокально-хореографічні композиції в обробці Анатолія Пашкевича, Володимира Коцура, Тетяни Олійник та Віктора Захарченка. Оркестровка - Лариси Падій та Олега Ніколаєнка. Танцювальні номери представив театр танцю “ЕКВАТОР” (хореографія Віктора Войникова).

Як розповів художній керівник та головний диригент хору Володимир Коцур, до концертної програми увійшли як нові номери, так і постановки із золотого фонду Академічного народного хору, якому у цьому році виповнюється 35 років. Глядачі були приємно вражені виконанням пісенних і танцювальних номерів, сюжетним наповненням програми та режисерськими знахідками.
- Джерело народної творчості неосяжне, адже нашій культурі тисячі років. Ми ж ставимо собі за мету передати її енергетику, її життєвий заряд майбутнім поколінням: діти, онуки, правнуки мають, в тому числі - і від нас, отримати у спадок українську пісню, український танець, українську музику. В принципі, це завдання кожного народного колективу.
Ми завжди починаємо і закінчуємо свій виступ з пісень, які прославляють нашу землю, наш нарід, -  розповів Володимир Коцур.

За його словами, в представленій програмі немало творів авторів, які зробили просто неоціненний внесок в розвиток національної культури. Йдеться про такі імена як Петро Процько (засновник Академічного народного хору Чернігівського обласного філармонійного центру), Анатолій Іванов, Олександр Садник, Анатолій Пашкевич... - Їх твори знають і співають по всій Україна і далеко за її межами. Наприклад, пісні Анатолія Пашкевича “Мамина вишня”, “Степом, степом...” Вони писалися саме для Чернігівського народного хору. Звичайно ж, нам хотілося б зберегти всі ці постановки в пам'яті людей і ми це робимо, – наголошує керівник хору.

Музично-театралізована зустріч весни на головній концертній сцені Чернігова завершилася. Та глядачі ще довго стоячи аплодисментами дякували артистам за подароване свято народного мистецтва. А це значить, що у Академічного народного хору попереду буде багато зустрічей з улюбленою публікою і ще немало цікавих проектів.


Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Відбулася презентація книги Сергія Павленка "Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених" http://monitor.cn.ua/ua/culture/70016 27 лютого в рамках засідання клубу "Краєзнавець" у читальній залі Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка з нагоди 380-річчя від дня народження гетьмана України І. С. Мазепи відбулася презентація книги чернігівського історика та журналіста Сергія Павленка "Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених". Культура article Fri, 01 Mar 2019 12:02:49 +0200  
Сенсаційні відкриття автора Сергія Павленка нових прижиттєвих зображень гетьмана України Івана Мазепи (1639–1709) та його наближених, безумовно, є непересічною сторінкою в історії країни та цілого світу. Іконографія портретів володаря булави, який був героєм багатьох літературних і художніх творів європейських авторів свого часу, багатомовна, але не досить достовірна через упередженість як до самого гетьмана, так і до його образу.
 
У книзі автор розповідає про атрибуцію в основному зображень Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. За даними фахівця, відшукати портрети саме Івана Мазепи серед тисячі інших зображень було непросто, але свої можливі знахідки він порівнював з уже відомими портретами та гравюрами гетьмана як в українському, так і в європейському мистецтві й літературі.
 
В обговоренні надзвичайно ґрунтовної та цікавої праці відомого краєзнавця, мазепознавця, шеф-редактора журналу "Сіверянський літопис", заслуженого журналіста України Сергія Павленка взяли участь рецензенти видання – кандидат мистецтвознавства Анатолій Адруг, доктор історичних наук Сергій Леп'явко, а також старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського, кандидат історичних наук Ігор Ситий, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній", кандидат історичних наук Ольга Травкіна, відомий український художник-скульптор, автор пам'ятника Івану Мазепі у Чернігові Геннадій Єршов.
 
З черговим творчим досягненням, виходом книги, яка вже потрапила до сімки кращих видань України у своїй категорії рейтингу "Книжка року 2018", щиро та сердечно привітала автора директор Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка Інна Аліференко.
 
Щиру зацікавленість присутніх викликала книжково-ілюстративна виставка "Гетьман Іван Мазепа: історична особа та художній образ", яку до заходу підготували працівники відділу краєзнавства бібліотеки.
 

]]>
Suena Español від хору ім. Бортнянського, Андрія Маслакова та Клаудії Родрігес Гарсія http://monitor.cn.ua/ua/culture/70013 Та «Suenaespañol», що у перекладі з іспанської звучить як «іспанські мотиви», - назва концертної програми, яка 27 лютого 2019 року була виконана в колонній залі Національної філармонії для киян і гостей столиці. Культура article Fri, 01 Mar 2019 09:51:11 +0200
Спільний проект, з яким на початку лютого чернігівці вже мали змогу познайомитися, представили  Академічний камерний хор імені Д. Бортнянського Чернігівського обласного філармонійного центру (художній керівник та головний диригент Іван Богданов), бас-баритон, соліст Національної філармонії та Національної опери України Андрій Маслаков і головний хормейстера Гаванської опери Клаудія Родрігес Гарсія (Республіка Куба).

Прозвучали твори класиків латиноамериканської та іспанської музики ЕлісіоГренета, Тома Жобіма, АcтораП'яццоли, ГаспараФернандеса та інших.

Відвідувачі концерту із зимового Києва неначе перенеслись на гаряче кубинське узбережжя, де завжди панує літо, звучать романтичної пісні гуахіра, балади пунто чи запальні ритми афро-кубинської музики. Артисти на стільки позитивом зарядити публіку, що, здавалося, аплодисменти, якими вдячний глядач проводжав артистів після завершення концерту, він також вітав теплу весну і прощався із холодною зимою. Позаяк, іспанські мотиви багатьом навіяли саме такі містичні відчуття.


Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
У Катерининській церкві Чернігова буде ікона на честь героїв http://monitor.cn.ua/ua/culture/69990 Особливу ікону, присвячену полеглим у російсько-українській війні бійцям із Чернігівщини, невдовзі розмістять у головному чернігівському храмі Православної церкви України – соборі святої великомучениці Катерини. Культура article Thu, 28 Feb 2019 11:10:02 +0200 Для цього буде виготовлений дерев’яний різьблений кіот. Про результати роботи і задуми розповідають заступник голови козацької православної громади Катерининської церкви Андрій Лісовий і благодійник проекту – голова фонду “Свята Покрова”, в.о. голови Держгеокадастру України Олександр Колотілін. 53278877_2350751635202121_5858746768006578176_n Олександр Колотілін і Андрій Лісовий Навколо Катерининки гуртуються патріоти – Приводом для ідеї встановити кіот стали трагічні події, – розповідає Андрій Лісовий. – Усвідомлення, що шанувати героїв маємо з особливими почестями, прийшло після відспівувань у храмі перших полеглих. Ікона на честь героїв має розташовуватися на особливому місці – поруч з іконостасом. Родини загиблих бійців хотіли для цього збирати кошти, але козацька громада вирішила: так неправильно, тут мають бути інші джерела фінансування. За роки війни козацький кафедральний собор святої Катерини перетворився на духовний центр для військових. Навколо нього гуртуються добровольці, службовці армії, поліції, рятувальники – всі ті, хто захищає країну від негараздів. Взаємодія з військовими тісна: біля цієї церкви дають присягу призовники, звідси їх проводжають у військо. Поліціанти також давали присягу тут. На думку пана Андрія, державні службовці, судді, прокурори також мають давати присягу на вірність народу України в церкві, перед Богом. – Мені не відомо, щоб іще десь в Україні була церква з таким унікальним статутом, як у нас, і з такою історією. У цьому наша сила, – наголошує Андрій Лісовий. Перших полеглих у війні відспівали в козацькій церкві влітку 2014 року. Люди проводжали їх в останню путь, ставши на коліно, схиливши голови і державні прапори. І де, як не в козацькій, військовій церкві мають звучати імена синів України, які віддали життя за її волю і незалежність? – Ікона Покрови захисників українського війська унікальна, але створена в традиції українського барокового іконопису, – розповідає настоятель храму святої великомучениці Катерини отець Роман. – Її задумали парафіяни і священики храму, з благословення владики Євстратія замовили майстрам-іконописцям. На іконі, крім Богородиці, зображені архістратиг Михаїл, воїни княжих часів, гетьмани Мазепа, Сагайдачний, Виговський, воїнство небесне. Їхні мечі опущені вниз – це символ того, що наші воїни є миротворцями, які захищають свою землю. Також зображений пам’ятний хрест із написом «Герої не вмирають», синьо-жовтий прапор і вишка Донецького аеропорту. Ікона освячена на Покрову 2018 року. Повний список імен полеглих у російсько-українській війні бійців із Чернігівщини розмістять у Яцевому. Мармурову плиту з іменами героїв помістять у нещодавно збудованій каплиці, поряд із похованнями чернігівських воїнів. Парафіяни і священики церкви опікуються бійцями на фронті, підтримуючи їх словом і ділом. Приміром, отець Євген – військовий капелан – із 2014 року донині здійснив близько 200 поїздок із гуманітарною допомогою на Донбас. Десятки тонн необхідних речей (бензопил, генераторів, буржуйок, теплих речей, взуття) і харчів від парафіян доставив нашим захисникам. Героям – найвище пошанування – Переконання, що пам’ять героїв, загиблих за Україну, має бути увічнена, виникло в результаті постійного спілкування з сім’ями загиблих, переживання їхнього болю, – ділиться Олександр Колотілін. – Із 2014 року забезпечення бійців АТО і сімей загиблих воїнів земельними ділянками є одним з головних пріоритетів в моїй роботі в Держгеокадастрі. Чернігівщина – один із регіонів, де найбільше приділено уваги цьому питанню, найбільше воїнів отримали земельні наділи. Фактично все моє професійне життя пов’язане з Чернігівщиною, – продовжує Олександр. – Шість років працював у Козелецькому районі і два з половиною – в обласному центрі. Тоді й став відвідувати Катерининську церкву, почав цікавитися її історією, познайомився з козацькою громадою. 53352463_397670050791959_6784478950925008896_nОлександрові припала до душі унікальна Катерининка і він вирішив неодмінно допомогти громаді церкви. – У моїй роботі з атовцями завжди є духовна складова, тому і поєдналися мої погляди і громади Катерининської церкви. Ми спільні в бажанні підтримати родини полеглих воїнів і учасників бойових дій. – розповідає Олександр. – Нині ми замовили кіот для унікальної і неповторної ікони. Його виготовляють майстри з Рівного, які робили й іконостас. У березні він має бути готовий. У ході спільної роботи над створенням кіоту прийшло усвідомлення, що подібних військових храмів у країні немає – останній військовий собор у Києві радянська влада знищила в 1934 році. Відродження традицій козацтва і козацької святині, розбудова військового духовного центру знайшла підтримку і нині йде наповнення цієї ідеї змістом. Це має відбутися завдяки об’єднанню зусиль небайдужих людей, завдяки допомозі меценатів. – Військового храму в такому розумінні, яке ми закладаємо в Катерининці, у країні немає, – наголошує Олександр Колотілін. – Приклади храмів, де шанують дух воїнства, є в різних куточках світу, і українська нація, яка століттями бореться за незалежність, теж повинна мати такий храм. Духовний центр у Катерининці, який передбачає об’єднання зусиль Церкви і військових, ветеранів, волонтерів, усього суспільства, має стати взірцевим. Катерининка – унікальне явище Історичні джерела свідчать: Катерининська церква збудована в стилі козацького бароко за заповітом чернігівського полковника Якова Лизогуба після походу козацького війська під керівництвом його як наказного гетьмана України під Азов 1696 року. В заповіті сказано: «На відзнаку мужності козаків побудувати церкву». Тож храм був військовим від початку. Коли почалися бойові дії на сході, а в церкві почали відспівувати загиблих героїв, церковна громада започаткувала синодик – пам’ятну книгу, в яку заносяться імена полеглих за незалежність України воїнів. У 2014 році козацька громада звернулася до міської влади з ініціативою поховання та увічнення пам’яті чернігівських воїнів на центральній алеї міського цвинтаря. У 2015 році виповнилося 300 років освячення церкви: козацька громада випустила нагороду, її вручають тим, хто не лише зробив внесок у розвиток церкви, а й держави. Перші нагороди отримали волонтери і добровольці. Нещодавно нагороджували жінок, які борються на внутрішньому фронті – безкоштовно проводять у Чернігові курси української мови. КОМЕНТАРІ – Кілька років тому ми звернулися до Андрія Лісового за підтримкою – щоб зробити конверти і значки з портретами наших хлопців, – і він сказав нам про необхідність увічнити їхню пам’ять у церкві. «Родина воїна» підтримала цю ідею. Дуже хочемо, щоб у Катеринці були вшановані всі наші хлопці, з усієї області, незалежно від того, де хто служив і яке звання мав. До Чернігова з усієї області приїжджають жити вдови з дітками, мами воїнів, тому ми не розділяємо чернігівців і нечернігівців – підтримуємо всіх. Родина воїна» створена в грудні 2014 року, її діяльність спрямована на молодь. Організація допомагає не лише сиротам: із волонтерами ходимо по школах і розповідаємо про наших хлопців, про Майдан. От коли в храмі буде спеціальна ікона – люди пам’ятатимуть, що були такі хлопці, які пішли захищати нас усіх. 52956978_290110798323035_7247017168875814912_n Голова правління ГО «Родина воїна» Людмила Бруй і заступник голови правління ГО «Родина воїна» Олена Запека * * * – Катерининська церква від початку була козацькою, тому її можна трактувати як пам’ятник українському воїнству в період 17-18 сторіччя. І коли з 2014 року тут почали відспівувати наших хлопців – відбувся зв’язок з історією. Адже боротьба за волю України триває століттями і кожного разу породжує нових воїнів. Із початку війни було ясно, що якийсь варіант ушанування героїв саме в церкві буде. Першим кроком було започаткування синодика, де записані імена героїв. Катерининка – місце пам’яті українського воїнства, тому для міського пам’ятника героям найкраще підходить простір саме біля цієї церкви. Меморіал воїнам має бути там, де стоїть пам’ятник борцям за волю України. Архітектор і скульптор із окупованої ворогом Горлівки Петро Антип пропонує хорошу ідею: курган із вирізаним сектором (на третину діаметру кургану), а внутрішні стіни оформлені каменем із барельєфами і прізвищами воїнів. Це підкреслює, що Чернігів – місто, де багато курганів, якими вшановували воїнів. Цей курган буде перегукуватися з курганами на Болдиній горі та з Чорною могилою. Тоді Катерининка з меморіалом буде цілісним комплексом. 52769412_351215185484923_1702270546437210112_n Доктор історичних наук Сергій Леп’явко * * * – Катерининська церква постала, як познака військової звитяги чернігівських козаків при взятті Азова. Гадаю, невипадково навколо неї було стільки протистоянь – історія вміє говорити символами. Глядіть, ще й тепер чернігівці зіграють знову важливу роль при новому звільненні Азова – Азовського примор’я – від нового ворога. Цей храм повинен стати храмом ушанування воїнів, адже саме ця церква проводжала у вічність майже всіх земляків-воїнів, що загинули на Донбасі. Треба думати про перетворення цієї церкви в храм військової доблесті й нашої пошани. Початок покладено: там уже є ікона кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського, є герби Війська Запорозького, гетьмана Івана Мазепи, полковників Лизогубів, є пом’яник сучасних героїв. Буде кіот із новою іконою – буде продовження. 52762351_321162405271101_6281608378724646912_n Кореспондент газети «Голос України, просвітянин, письменник Василь Чепурний А як у світі? Практично в кожній країні є своя воїнська святиня – місце, куди приходять, щоб ушанувати пам’ять воїнів і видатних діячів минулого. У Великобританії – це Вестмінстерське абатство, у Франції – Собор Дому інвалідів, в Японії – храм Ясукуні, у США – Арлінгтонське кладовище. Ясукуні – храм для вшанування загиблих героїв. Він збудований у 1868 році. Спочатку там ушановували тільки загиблих у громадянській війні, а згодом храм став місцем поклоніння всім полеглим під військовими знаменами. При вході написано: «Тут покояться ті, хто приніс найвищу жертву в ім’я Батьківщини». Роль головних розпорядників на урочистостях виконують генерали і адмірали, охорону несуть підрозділи військової жандармерії. Орім храмових будівель, тут є статуї, музей воєнної історії, на вході в який написано: «Подивіться правду про те, як Японія відродила себе. Ви будете охоплені почуттями, які захочете передати молодшому поколінню, яке не пережило трагедії війни». Вестмінстерське абатство – місце поховання й коронування монархів Великобританії. Із 1920 року тут розміщується могила Невідомого солдата, присвячена полеглим у Першій світовій війні. Сюди покладають вінки всі керівники держав, які здійснюють офіційні візити до Великобританії. Поховання серед королів невпізнаного британського солдата, який представляє сотні тисяч загиблих солдатів – знак найвищого їх пошанування. У 1947 р. тут було створено меморіал загиблим британським пілотам і їхнім союзникам із різних країн. А ще пізніше в каплиці були поховані головнокомандувач винищувальної авіації та засновник британських військово-повітряних сил. Джерело: обласний тижневик “ГАРТ”

Джерело: https://cheline.com.ua/news/society/u-katerininskij-tserkvi-chernigova-bude-ikona-na-chest-geroyiv-164380
© Чeline | cheline.com.ua/

Для цього буде виготовлений дерев’яний різьблений кіот. Про результати роботи і задуми розповідають заступник голови козацької православної громади Катерининської церкви Андрій Лісовий і благодійник проекту – голова фонду “Свята Покрова”, в.о. голови Держгеокадастру України Олександр Колотілін. 53278877_2350751635202121_5858746768006578176_n Олександр Колотілін і Андрій Лісовий Навколо Катерининки гуртуються патріоти – Приводом для ідеї встановити кіот стали трагічні події, – розповідає Андрій Лісовий. – Усвідомлення, що шанувати героїв маємо з особливими почестями, прийшло після відспівувань у храмі перших полеглих. Ікона на честь героїв має розташовуватися на особливому місці – поруч з іконостасом. Родини загиблих бійців хотіли для цього збирати кошти, але козацька громада вирішила: так неправильно, тут мають бути інші джерела фінансування. За роки війни козацький кафедральний собор святої Катерини перетворився на духовний центр для військових. Навколо нього гуртуються добровольці, службовці армії, поліції, рятувальники – всі ті, хто захищає країну від негараздів. Взаємодія з військовими тісна: біля цієї церкви дають присягу призовники, звідси їх проводжають у військо. Поліціанти також давали присягу тут. На думку пана Андрія, державні службовці, судді, прокурори також мають давати присягу на вірність народу України в церкві, перед Богом. – Мені не відомо, щоб іще десь в Україні була церква з таким унікальним статутом, як у нас, і з такою історією. У цьому наша сила, – наголошує Андрій Лісовий. Перших полеглих у війні відспівали в козацькій церкві влітку 2014 року. Люди проводжали їх в останню путь, ставши на коліно, схиливши голови і державні прапори. І де, як не в козацькій, військовій церкві мають звучати імена синів України, які віддали життя за її волю і незалежність? – Ікона Покрови захисників українського війська унікальна, але створена в традиції українського барокового іконопису, – розповідає настоятель храму святої великомучениці Катерини отець Роман. – Її задумали парафіяни і священики храму, з благословення владики Євстратія замовили майстрам-іконописцям. На іконі, крім Богородиці, зображені архістратиг Михаїл, воїни княжих часів, гетьмани Мазепа, Сагайдачний, Виговський, воїнство небесне. Їхні мечі опущені вниз – це символ того, що наші воїни є миротворцями, які захищають свою землю. Також зображений пам’ятний хрест із написом «Герої не вмирають», синьо-жовтий прапор і вишка Донецького аеропорту. Ікона освячена на Покрову 2018 року. Повний список імен полеглих у російсько-українській війні бійців із Чернігівщини розмістять у Яцевому. Мармурову плиту з іменами героїв помістять у нещодавно збудованій каплиці, поряд із похованнями чернігівських воїнів. Парафіяни і священики церкви опікуються бійцями на фронті, підтримуючи їх словом і ділом. Приміром, отець Євген – військовий капелан – із 2014 року донині здійснив близько 200 поїздок із гуманітарною допомогою на Донбас. Десятки тонн необхідних речей (бензопил, генераторів, буржуйок, теплих речей, взуття) і харчів від парафіян доставив нашим захисникам. Героям – найвище пошанування – Переконання, що пам’ять героїв, загиблих за Україну, має бути увічнена, виникло в результаті постійного спілкування з сім’ями загиблих, переживання їхнього болю, – ділиться Олександр Колотілін. – Із 2014 року забезпечення бійців АТО і сімей загиблих воїнів земельними ділянками є одним з головних пріоритетів в моїй роботі в Держгеокадастрі. Чернігівщина – один із регіонів, де найбільше приділено уваги цьому питанню, найбільше воїнів отримали земельні наділи. Фактично все моє професійне життя пов’язане з Чернігівщиною, – продовжує Олександр. – Шість років працював у Козелецькому районі і два з половиною – в обласному центрі. Тоді й став відвідувати Катерининську церкву, почав цікавитися її історією, познайомився з козацькою громадою. 53352463_397670050791959_6784478950925008896_nОлександрові припала до душі унікальна Катерининка і він вирішив неодмінно допомогти громаді церкви. – У моїй роботі з атовцями завжди є духовна складова, тому і поєдналися мої погляди і громади Катерининської церкви. Ми спільні в бажанні підтримати родини полеглих воїнів і учасників бойових дій. – розповідає Олександр. – Нині ми замовили кіот для унікальної і неповторної ікони. Його виготовляють майстри з Рівного, які робили й іконостас. У березні він має бути готовий. У ході спільної роботи над створенням кіоту прийшло усвідомлення, що подібних військових храмів у країні немає – останній військовий собор у Києві радянська влада знищила в 1934 році. Відродження традицій козацтва і козацької святині, розбудова військового духовного центру знайшла підтримку і нині йде наповнення цієї ідеї змістом. Це має відбутися завдяки об’єднанню зусиль небайдужих людей, завдяки допомозі меценатів. – Військового храму в такому розумінні, яке ми закладаємо в Катерининці, у країні немає, – наголошує Олександр Колотілін. – Приклади храмів, де шанують дух воїнства, є в різних куточках світу, і українська нація, яка століттями бореться за незалежність, теж повинна мати такий храм. Духовний центр у Катерининці, який передбачає об’єднання зусиль Церкви і військових, ветеранів, волонтерів, усього суспільства, має стати взірцевим. Катерининка – унікальне явище Історичні джерела свідчать: Катерининська церква збудована в стилі козацького бароко за заповітом чернігівського полковника Якова Лизогуба після походу козацького війська під керівництвом його як наказного гетьмана України під Азов 1696 року. В заповіті сказано: «На відзнаку мужності козаків побудувати церкву». Тож храм був військовим від початку. Коли почалися бойові дії на сході, а в церкві почали відспівувати загиблих героїв, церковна громада започаткувала синодик – пам’ятну книгу, в яку заносяться імена полеглих за незалежність України воїнів. У 2014 році козацька громада звернулася до міської влади з ініціативою поховання та увічнення пам’яті чернігівських воїнів на центральній алеї міського цвинтаря. У 2015 році виповнилося 300 років освячення церкви: козацька громада випустила нагороду, її вручають тим, хто не лише зробив внесок у розвиток церкви, а й держави. Перші нагороди отримали волонтери і добровольці. Нещодавно нагороджували жінок, які борються на внутрішньому фронті – безкоштовно проводять у Чернігові курси української мови. КОМЕНТАРІ – Кілька років тому ми звернулися до Андрія Лісового за підтримкою – щоб зробити конверти і значки з портретами наших хлопців, – і він сказав нам про необхідність увічнити їхню пам’ять у церкві. «Родина воїна» підтримала цю ідею. Дуже хочемо, щоб у Катеринці були вшановані всі наші хлопці, з усієї області, незалежно від того, де хто служив і яке звання мав. До Чернігова з усієї області приїжджають жити вдови з дітками, мами воїнів, тому ми не розділяємо чернігівців і нечернігівців – підтримуємо всіх. Родина воїна» створена в грудні 2014 року, її діяльність спрямована на молодь. Організація допомагає не лише сиротам: із волонтерами ходимо по школах і розповідаємо про наших хлопців, про Майдан. От коли в храмі буде спеціальна ікона – люди пам’ятатимуть, що були такі хлопці, які пішли захищати нас усіх. 52956978_290110798323035_7247017168875814912_n Голова правління ГО «Родина воїна» Людмила Бруй і заступник голови правління ГО «Родина воїна» Олена Запека * * * – Катерининська церква від початку була козацькою, тому її можна трактувати як пам’ятник українському воїнству в період 17-18 сторіччя. І коли з 2014 року тут почали відспівувати наших хлопців – відбувся зв’язок з історією. Адже боротьба за волю України триває століттями і кожного разу породжує нових воїнів. Із початку війни було ясно, що якийсь варіант ушанування героїв саме в церкві буде. Першим кроком було започаткування синодика, де записані імена героїв. Катерининка – місце пам’яті українського воїнства, тому для міського пам’ятника героям найкраще підходить простір саме біля цієї церкви. Меморіал воїнам має бути там, де стоїть пам’ятник борцям за волю України. Архітектор і скульптор із окупованої ворогом Горлівки Петро Антип пропонує хорошу ідею: курган із вирізаним сектором (на третину діаметру кургану), а внутрішні стіни оформлені каменем із барельєфами і прізвищами воїнів. Це підкреслює, що Чернігів – місто, де багато курганів, якими вшановували воїнів. Цей курган буде перегукуватися з курганами на Болдиній горі та з Чорною могилою. Тоді Катерининка з меморіалом буде цілісним комплексом. 52769412_351215185484923_1702270546437210112_n Доктор історичних наук Сергій Леп’явко * * * – Катерининська церква постала, як познака військової звитяги чернігівських козаків при взятті Азова. Гадаю, невипадково навколо неї було стільки протистоянь – історія вміє говорити символами. Глядіть, ще й тепер чернігівці зіграють знову важливу роль при новому звільненні Азова – Азовського примор’я – від нового ворога. Цей храм повинен стати храмом ушанування воїнів, адже саме ця церква проводжала у вічність майже всіх земляків-воїнів, що загинули на Донбасі. Треба думати про перетворення цієї церкви в храм військової доблесті й нашої пошани. Початок покладено: там уже є ікона кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського, є герби Війська Запорозького, гетьмана Івана Мазепи, полковників Лизогубів, є пом’яник сучасних героїв. Буде кіот із новою іконою – буде продовження. 52762351_321162405271101_6281608378724646912_n Кореспондент газети «Голос України, просвітянин, письменник Василь Чепурний А як у світі? Практично в кожній країні є своя воїнська святиня – місце, куди приходять, щоб ушанувати пам’ять воїнів і видатних діячів минулого. У Великобританії – це Вестмінстерське абатство, у Франції – Собор Дому інвалідів, в Японії – храм Ясукуні, у США – Арлінгтонське кладовище. Ясукуні – храм для вшанування загиблих героїв. Він збудований у 1868 році. Спочатку там ушановували тільки загиблих у громадянській війні, а згодом храм став місцем поклоніння всім полеглим під військовими знаменами. При вході написано: «Тут покояться ті, хто приніс найвищу жертву в ім’я Батьківщини». Роль головних розпорядників на урочистостях виконують генерали і адмірали, охорону несуть підрозділи військової жандармерії. Орім храмових будівель, тут є статуї, музей воєнної історії, на вході в який написано: «Подивіться правду про те, як Японія відродила себе. Ви будете охоплені почуттями, які захочете передати молодшому поколінню, яке не пережило трагедії війни». Вестмінстерське абатство – місце поховання й коронування монархів Великобританії. Із 1920 року тут розміщується могила Невідомого солдата, присвячена полеглим у Першій світовій війні. Сюди покладають вінки всі керівники держав, які здійснюють офіційні візити до Великобританії. Поховання серед королів невпізнаного британського солдата, який представляє сотні тисяч загиблих солдатів – знак найвищого їх пошанування. У 1947 р. тут було створено меморіал загиблим британським пілотам і їхнім союзникам із різних країн. А ще пізніше в каплиці були поховані головнокомандувач винищувальної авіації та засновник британських військово-повітряних сил. Джерело: обласний тижневик “ГАРТ”

Джерело: https://cheline.com.ua/news/society/u-katerininskij-tserkvi-chernigova-bude-ikona-na-chest-geroyiv-164380
© Чeline | cheline.com.ua

Для цього буде виготовлений дерев’яний різьблений кіот. Про результати роботи і задуми розповідають заступник голови козацької православної громади Катерининської церкви Андрій Лісовий і благодійник проекту – голова фонду “Свята Покрова”, в.о. голови Держгеокадастру України Олександр Колотілін. 53278877_2350751635202121_5858746768006578176_n Олександр Колотілін і Андрій Лісовий Навколо Катерининки гуртуються патріоти – Приводом для ідеї встановити кіот стали трагічні події, – розповідає Андрій Лісовий. – Усвідомлення, що шанувати героїв маємо з особливими почестями, прийшло після відспівувань у храмі перших полеглих. Ікона на честь героїв має розташовуватися на особливому місці – поруч з іконостасом. Родини загиблих бійців хотіли для цього збирати кошти, але козацька громада вирішила: так неправильно, тут мають бути інші джерела фінансування. За роки війни козацький кафедральний собор святої Катерини перетворився на духовний центр для військових. Навколо нього гуртуються добровольці, службовці армії, поліції, рятувальники – всі ті, хто захищає країну від негараздів. Взаємодія з військовими тісна: біля цієї церкви дають присягу призовники, звідси їх проводжають у військо. Поліціанти також давали присягу тут. На думку пана Андрія, державні службовці, судді, прокурори також мають давати присягу на вірність народу України в церкві, перед Богом. – Мені не відомо, щоб іще десь в Україні була церква з таким унікальним статутом, як у нас, і з такою історією. У цьому наша сила, – наголошує Андрій Лісовий. Перших полеглих у війні відспівали в козацькій церкві влітку 2014 року. Люди проводжали їх в останню путь, ставши на коліно, схиливши голови і державні прапори. І де, як не в козацькій, військовій церкві мають звучати імена синів України, які віддали життя за її волю і незалежність? – Ікона Покрови захисників українського війська унікальна, але створена в традиції українського барокового іконопису, – розповідає настоятель храму святої великомучениці Катерини отець Роман. – Її задумали парафіяни і священики храму, з благословення владики Євстратія замовили майстрам-іконописцям. На іконі, крім Богородиці, зображені архістратиг Михаїл, воїни княжих часів, гетьмани Мазепа, Сагайдачний, Виговський, воїнство небесне. Їхні мечі опущені вниз – це символ того, що наші воїни є миротворцями, які захищають свою землю. Також зображений пам’ятний хрест із написом «Герої не вмирають», синьо-жовтий прапор і вишка Донецького аеропорту. Ікона освячена на Покрову 2018 року. Повний список імен полеглих у російсько-українській війні бійців із Чернігівщини розмістять у Яцевому. Мармурову плиту з іменами героїв помістять у нещодавно збудованій каплиці, поряд із похованнями чернігівських воїнів. Парафіяни і священики церкви опікуються бійцями на фронті, підтримуючи їх словом і ділом. Приміром, отець Євген – військовий капелан – із 2014 року донині здійснив близько 200 поїздок із гуманітарною допомогою на Донбас. Десятки тонн необхідних речей (бензопил, генераторів, буржуйок, теплих речей, взуття) і харчів від парафіян доставив нашим захисникам. Героям – найвище пошанування – Переконання, що пам’ять героїв, загиблих за Україну, має бути увічнена, виникло в результаті постійного спілкування з сім’ями загиблих, переживання їхнього болю, – ділиться Олександр Колотілін. – Із 2014 року забезпечення бійців АТО і сімей загиблих воїнів земельними ділянками є одним з головних пріоритетів в моїй роботі в Держгеокадастрі. Чернігівщина – один із регіонів, де найбільше приділено уваги цьому питанню, найбільше воїнів отримали земельні наділи. Фактично все моє професійне життя пов’язане з Чернігівщиною, – продовжує Олександр. – Шість років працював у Козелецькому районі і два з половиною – в обласному центрі. Тоді й став відвідувати Катерининську церкву, почав цікавитися її історією, познайомився з козацькою громадою. 53352463_397670050791959_6784478950925008896_nОлександрові припала до душі унікальна Катерининка і він вирішив неодмінно допомогти громаді церкви. – У моїй роботі з атовцями завжди є духовна складова, тому і поєдналися мої погляди і громади Катерининської церкви. Ми спільні в бажанні підтримати родини полеглих воїнів і учасників бойових дій. – розповідає Олександр. – Нині ми замовили кіот для унікальної і неповторної ікони. Його виготовляють майстри з Рівного, які робили й іконостас. У березні він має бути готовий. У ході спільної роботи над створенням кіоту прийшло усвідомлення, що подібних військових храмів у країні немає – останній військовий собор у Києві радянська влада знищила в 1934 році. Відродження традицій козацтва і козацької святині, розбудова військового духовного центру знайшла підтримку і нині йде наповнення цієї ідеї змістом. Це має відбутися завдяки об’єднанню зусиль небайдужих людей, завдяки допомозі меценатів. – Військового храму в такому розумінні, яке ми закладаємо в Катерининці, у країні немає, – наголошує Олександр Колотілін. – Приклади храмів, де шанують дух воїнства, є в різних куточках світу, і українська нація, яка століттями бореться за незалежність, теж повинна мати такий храм. Духовний центр у Катерининці, який передбачає об’єднання зусиль Церкви і військових, ветеранів, волонтерів, усього суспільства, має стати взірцевим. Катерининка – унікальне явище Історичні джерела свідчать: Катерининська церква збудована в стилі козацького бароко за заповітом чернігівського полковника Якова Лизогуба після походу козацького війська під керівництвом його як наказного гетьмана України під Азов 1696 року. В заповіті сказано: «На відзнаку мужності козаків побудувати церкву». Тож храм був військовим від початку. Коли почалися бойові дії на сході, а в церкві почали відспівувати загиблих героїв, церковна громада започаткувала синодик – пам’ятну книгу, в яку заносяться імена полеглих за незалежність України воїнів. У 2014 році козацька громада звернулася до міської влади з ініціативою поховання та увічнення пам’яті чернігівських воїнів на центральній алеї міського цвинтаря.

Джерело: https://cheline.com.ua/news/society/u-katerininskij-tserkvi-chernigova-bude-ikona-na-chest-geroyiv-164380
© Чeline | cheline.com.ua/

Для цього буде виготовлений дерев’яний різьблений кіот. Про результати роботи і задуми розповідають заступник голови козацької православної громади Катерининської церкви Андрій Лісовий і благодійник проекту – голова фонду “Свята Покрова”, в.о. голови Держгеокадастру України Олександр Колотілін.

 

У Катерининській церкві Чернігова буде ікона на честь героїв

Олександр Колотілін і Андрій Лісовий

Навколо Катерининки гуртуються патріоти

Приводом для ідеї встановити кіот стали трагічні події, – розповідає Андрій Лісовий. – Усвідомлення, що шанувати героїв маємо з особливими почестями, прийшло після відспівувань у храмі перших полеглих. Ікона на честь героїв має розташовуватися на особливому місці – поруч з іконостасом. Родини загиблих бійців хотіли для цього збирати кошти, але козацька громада вирішила: так неправильно, тут мають бути інші джерела фінансування.

За роки війни козацький кафедральний собор святої Катерини перетворився на духовний центр для військових. Навколо нього гуртуються добровольці, службовці армії, поліції, рятувальники – всі ті, хто захищає країну від негараздів.

Взаємодія з військовими тісна: біля цієї церкви дають присягу призовники, звідси їх проводжають у військо. Поліціанти також давали присягу тут. На думку пана Андрія, державні службовці, судді, прокурори також мають давати присягу на вірність народу України в церкві, перед Богом.

Мені не відомо, щоб іще десь в Україні була церква з таким унікальним статутом, як у нас, і з такою історією. У цьому наша сила, – наголошує Андрій Лісовий.

Перших полеглих у війні відспівали в козацькій церкві влітку 2014 року. Люди проводжали їх в останню путь, ставши на коліно, схиливши голови і державні прапори. І де, як не в козацькій, військовій церкві мають звучати імена синів України, які віддали життя за її волю і незалежність?

Ікона Покрови захисників українського війська унікальна, але створена в традиції українського барокового іконопису, – розповідає настоятель храму святої великомучениці Катерини отець Роман. – Її задумали парафіяни і священики храму, з благословення владики Євстратія замовили майстрам-іконописцям. На іконі, крім Богородиці, зображені архістратиг Михаїл, воїни княжих часів, гетьмани Мазепа, Сагайдачний, Виговський, воїнство небесне. Їхні мечі опущені вниз – це символ того, що наші воїни є миротворцями, які захищають свою землю. Також зображений пам’ятний хрест із написом «Герої не вмирають», синьо-жовтий прапор і вишка Донецького аеропорту. Ікона освячена на Покрову 2018 року.

Повний список імен полеглих у російсько-українській війні бійців із Чернігівщини розмістять у Яцевому. Мармурову плиту з іменами героїв помістять у нещодавно збудованій каплиці, поряд із похованнями чернігівських воїнів.

Парафіяни і священики церкви опікуються бійцями на фронті, підтримуючи їх словом і ділом. Приміром, отець Євген – військовий капелан – із 2014 року донині здійснив близько 200 поїздок із гуманітарною допомогою на Донбас. Десятки тонн необхідних речей (бензопил, генераторів, буржуйок, теплих речей, взуття) і харчів від парафіян доставив нашим захисникам.

Героям – найвище пошанування

Переконання, що пам’ять героїв, загиблих за Україну, має бути увічнена, виникло в результаті постійного спілкування з сім’ями загиблих, переживання їхнього болю, – ділиться Олександр Колотілін. – Із 2014 року забезпечення бійців АТО і сімей загиблих воїнів земельними ділянками є одним з головних пріоритетів в моїй роботі в Держгеокадастрі. Чернігівщина – один із регіонів, де найбільше приділено уваги цьому питанню, найбільше воїнів отримали земельні наділи.

Фактично все моє професійне життя пов’язане з Чернігівщиною, – продовжує Олександр. – Шість років працював у Козелецькому районі і два з половиною – в обласному центрі. Тоді й став відвідувати Катерининську церкву, почав цікавитися її історією, познайомився з козацькою громадою.

У Катерининській церкві Чернігова буде ікона на честь героївОлександрові припала до душі унікальна Катерининка і він вирішив неодмінно допомогти громаді церкви.

У моїй роботі з атовцями завжди є духовна складова, тому і поєдналися мої погляди і громади Катерининської церкви. Ми спільні в бажанні підтримати родини полеглих воїнів і учасників бойових дій. – розповідає Олександр. – Нині ми замовили кіот для унікальної і неповторної ікони. Його виготовляють майстри з Рівного, які робили й іконостас. У березні він має бути готовий.

У ході спільної роботи над створенням кіоту прийшло усвідомлення, що подібних військових храмів у країні немає – останній військовий собор у Києві радянська влада знищила в 1934 році.

Відродження традицій козацтва і козацької святині, розбудова військового духовного центру знайшла підтримку і нині йде наповнення цієї ідеї змістом. Це має відбутися завдяки об’єднанню зусиль небайдужих людей, завдяки допомозі меценатів.

Військового храму в такому розумінні, яке ми закладаємо в Катерининці, у країні немає, – наголошує Олександр Колотілін. – Приклади храмів, де шанують дух воїнства, є в різних куточках світу, і українська нація, яка століттями бореться за незалежність, теж повинна мати такий храм. Духовний центр у Катерининці, який передбачає об’єднання зусиль Церкви і військових, ветеранів, волонтерів, усього суспільства, має стати взірцевим.

Катерининка – унікальне явище

Історичні джерела свідчать: Катерининська церква збудована в стилі козацького бароко за заповітом чернігівського полковника Якова Лизогуба після походу козацького війська під керівництвом його як наказного гетьмана України під Азов 1696 року. В заповіті сказано: «На відзнаку мужності козаків побудувати церкву». Тож храм був військовим від початку. Коли почалися бойові дії на сході, а в церкві почали відспівувати загиблих героїв, церковна громада започаткувала синодик – пам’ятну книгу, в яку заносяться імена полеглих за незалежність України воїнів. У 2014 році козацька громада звернулася до міської влади з ініціативою поховання та увічнення пам’яті чернігівських воїнів на центральній алеї міського цвинтаря.

У 2015 році виповнилося 300 років освячення церкви: козацька громада випустила нагороду, її вручають тим, хто не лише зробив внесок у розвиток церкви, а й держави. Перші нагороди отримали волонтери і добровольці. Нещодавно нагороджували жінок, які борються на внутрішньому фронті – безкоштовно проводять у Чернігові курси української мови.

КОМЕНТАРІ

– Кілька років тому ми звернулися до Андрія Лісового за підтримкою – щоб зробити конверти і значки з портретами наших хлопців, – і він сказав нам про необхідність увічнити їхню пам’ять у церкві. «Родина воїна» підтримала цю ідею. Дуже хочемо, щоб у Катеринці були вшановані всі наші хлопці, з усієї області, незалежно від того, де хто служив і яке звання мав. До Чернігова з усієї області приїжджають жити вдови з дітками, мами воїнів, тому ми не розділяємо чернігівців і нечернігівців – підтримуємо всіх.

Родина воїна» створена в грудні 2014 року, її діяльність спрямована на молодь. Організація допомагає не лише сиротам: із волонтерами ходимо по школах і розповідаємо про наших хлопців, про Майдан. От коли в храмі буде спеціальна ікона – люди пам’ятатимуть, що були такі хлопці, які пішли захищати нас усіх.

У Катерининській церкві Чернігова буде ікона на честь героїв

Голова правління ГО «Родина воїна» Людмила Бруй і заступник голови правління ГО «Родина воїна» Олена Запека

* * *

– Катерининська церква від початку була козацькою, тому її можна трактувати як пам’ятник українському воїнству в період 17-18 сторіччя. І коли з 2014 року тут почали відспівувати наших хлопців – відбувся зв’язок з історією. Адже боротьба за волю України триває століттями і кожного разу породжує нових воїнів. Із початку війни було ясно, що якийсь варіант ушанування героїв саме в церкві буде. Першим кроком було започаткування синодика, де записані імена героїв. Катерининка – місце пам’яті українського воїнства, тому для міського пам’ятника героям найкраще підходить простір саме біля цієї церкви. Меморіал воїнам має бути там, де стоїть пам’ятник борцям за волю України. Архітектор і скульптор із окупованої ворогом Горлівки Петро Антип пропонує хорошу ідею: курган із вирізаним сектором (на третину діаметру кургану), а внутрішні стіни оформлені каменем із барельєфами і прізвищами воїнів. Це підкреслює, що Чернігів – місто, де багато курганів, якими вшановували воїнів. Цей курган буде перегукуватися з курганами на Болдиній горі та з Чорною могилою. Тоді Катерининка з меморіалом буде цілісним комплексом.

У Катерининській церкві Чернігова буде ікона на честь героїв

Доктор історичних наук Сергій Леп’явко

* * *

– Катерининська церква постала, як познака військової звитяги чернігівських козаків при взятті Азова. Гадаю, невипадково навколо неї було стільки протистоянь – історія вміє говорити символами. Глядіть, ще й тепер чернігівці зіграють знову важливу роль при новому звільненні Азова – Азовського примор’я – від нового ворога. Цей храм повинен стати храмом ушанування воїнів, адже саме ця церква проводжала у вічність майже всіх земляків-воїнів, що загинули на Донбасі. Треба думати про перетворення цієї церкви в храм військової доблесті й нашої пошани. Початок покладено: там уже є ікона кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського, є герби Війська Запорозького, гетьмана Івана Мазепи, полковників Лизогубів, є пом’яник сучасних героїв. Буде кіот із новою іконою – буде продовження.

У Катерининській церкві Чернігова буде ікона на честь героїв

Кореспондент газети «Голос України, просвітянин, письменник Василь Чепурний

А як у світі?

Практично в кожній країні є своя воїнська святиня – місце, куди приходять, щоб ушанувати пам’ять воїнів і видатних діячів минулого. У Великобританії – це Вестмінстерське абатство, у Франції – Собор Дому інвалідів, в Японії – храм Ясукуні, у США – Арлінгтонське кладовище.

Ясукуні – храм для вшанування загиблих героїв. Він збудований у 1868 році. Спочатку там ушановували тільки загиблих у громадянській війні, а згодом храм став місцем поклоніння всім полеглим під військовими знаменами. При вході написано: «Тут покояться ті, хто приніс найвищу жертву в ім’я Батьківщини». Роль головних розпорядників на урочистостях виконують генерали і адмірали, охорону несуть підрозділи військової жандармерії.

Орім храмових будівель, тут є статуї, музей воєнної історії, на вході в який написано: «Подивіться правду про те, як Японія відродила себе. Ви будете охоплені почуттями, які захочете передати молодшому поколінню, яке не пережило трагедії війни».

Вестмінстерське абатство – місце поховання й коронування монархів Великобританії. Із 1920 року тут розміщується могила Невідомого солдата, присвячена полеглим у Першій світовій війні. Сюди покладають вінки всі керівники держав, які здійснюють офіційні візити до Великобританії.

Поховання серед королів невпізнаного британського солдата, який представляє сотні тисяч загиблих солдатів – знак найвищого їх пошанування.

 

У 1947 р. тут було створено меморіал загиблим британським пілотам і їхнім союзникам із різних країн. А ще пізніше в каплиці були поховані головнокомандувач винищувальної авіації та засновник британських військово-повітряних сил.

За інформацією обласного тижневика ГАРТ від 28.02.2019

]]>
Презентовано книгу Олега Бадалова "Раїса Решетнюк: митець, просвітниця, суспільний діяч" http://monitor.cn.ua/ua/culture/69963 Біографічну книгу спогадів про заслужену артистку України, багаторічного виконавця Чернігівського обласного філармонійного центруРаїсу Іванівну Решетнюк 26 лютого презентовано у літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського. Культура article Wed, 27 Feb 2019 07:35:17 +0200

Автор книги і близький друг пані Раїси Олег Бадалов присвятив свій твір пам’яті артистці, яка залишила світ п’ять років тому.Як розповів письменник, в назві своїх спогадів -«Раїса Решетнюк: митець, просвітниця, суспільний діяч» - він сконцентрував, фактично, усі основні грані життєвих пріоритетів Раїси Іванівни. Адже вона була і прекрасною майстринею художнього слова, і народним обранцем в Чернігівській міській раді, активісткою чернігівської «Просвіти»,засновницею та багаторічним керівником Чернігівського відділу «Союзу українок», правозахисницею і просто вірним другом та педагогом-наставницею. А ще, люди добре її пам’ятають як натхненницю і організаторку масових українських народних обрядових свят, чимало яких саме завдячуючи її старанням були відроджені і продовжують жити.

За своє насичене подіями життя Раїса Решетнюкпізнала як славу і визнання, так і нерозуміння від багатьох можновладців. Під різними надуманими приводами її неодноразово намагалися звільнити з роботи, або влаштовували перепони в реалізації багатьох суспільно-важливих проектів. Проте, незважаючи ні на що, пані Раїса продовжувала йти обраним нею шляхом – служити людям і Україні. І за свою подвижницьку діяльність ще за життя їїбуло нагороджено званням заслуженої артистки України та відзначено преміями ім. Михайла Коцюбинського, Олекси Десняка та Софії Русової. До слова, саме значну частину своїх зусиль Раїса Решетнюкспрямовувала якраз на відродження імені та спадщини нашої видатної землячки, педагога і державного діяча доби Української Народної Республіки Софії Русової.

У презентації книги Олега Бадалова «Раїса Решетнюк: митець, просвітниця, суспільний діяч» взяли участь друзі та колеги артистки, а також учні чернігівських шкіл.Вони переглянули фото-слайди про життєвий шлях Раїси Решетнюк та прослухали записи на яких артистка читає вірші.

У мистецькій частині заходу виступила артистка розмовного жанру Чернігівського обласного філармонійного центру Олена Белеванцева, яка нині продовжує справу РаїсиРешетнюк. Пані Олена є матір’ю старшого солдата 13-го батальйону ЗСУ Володимира Близнюка, який загинув 6 вересня 2014 р. в російсько-українській війні…


Довідково про автора книги:

Олег Бадалов здобував освіту у Ніжинському державному педагогічному інститут імені Гоголя та в Харківському державному інституті мистецтв ім. Котляревського. Працював концертмейстером у Чернігівському обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм, вів викладацьку роботу. У 2010-2013 р.р. проводив ґрунтовне дослідження стану хорової культури Чернігівщини, що публікувалося у наукових виданнях України, Російської Федерації, Республіки Білорусь. Має чимало монографій, присвячених вивченню життєвого і творчого шляху визначних представників музичного мистецтва та педагогіки.

У 2014 році О.Бадалов захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня «кандидат мистецтвознавства» у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтва. Того ж року Бадалову було присвоєно педагогічне звання «старший вчитель».



Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Гершвін у “Вокальному абонементі” http://monitor.cn.ua/ua/culture/69919 120-річчю від дня народження Джорджа Гершвіна була присвячена програма, яку 24 лютого презентували глядачам солісти Національної філармонії України заслужена артистка України Єлизавета Ліпітюк та лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів Сергій Бортник. Культура article Mon, 25 Feb 2019 11:21:38 +0200
Програма, яка цілком складається з творів великого американського композитора, була представлена на сцені Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм в рамках проекту “Вокальний абонемент”.

Єлизавета Ліпітюк і Сергій Бортник — виконавці дуже різнопланові. Обидва — випускники Національної музичної академії ім. П.І.Чайковського. Репертуар Єлизавети Ліпітюк включає, зокрема, твори Йоганна Себастьяна Баха, Ріхарда Штрауса, Франца Шуберта, Жоржа Бізе, а також українських композиторів. Сергій Бортник відомий виконанням партій в операх Джузеппе Верді, Петра Чайковського, Гаетано Доніцетті, в кантатно-ораторіальних творах Антоніна Дворжака, Йоганна Себастьяна Баха, Людвіга ван Бетховена, Йозефа Гайдна та інших видатних композиторів.

Єлизавета Ліпітюк і Сергій Бортник разом з концертмейстером — заслуженим діячем мистецтв України В’ячеславом Полянським підготували цикл програм "Американські спіричуелси та пісні з мюзиклів". В цьому контексті особливе місце займає програма, складена з творів американця з українським корінням — Джорджа Гершвіна.

За словами автора і ведучого проекту “Вокальний абонемент” — заслуженого діяча мистецтв України, мистецтвознавця Олега Васюти, музика Джорджа Гершвіна йде від легкого жанру, від народної творчості афроамериканців, але, разом з тим, одягнута в класичні одежі.

Зі сцени обласного філармонійного центру у виконанні Єлизавети Ліпітюк, Сергія Бортника та В’ячеслава Полянського прозвучали такі знамениті композиції як «Somebody Loves Me», «Embraceable You», «But Not for Me», «I Got Rhythm», «’S Wonderful», теми з «Блакитної рапсодії» (тут імпровізація В’ячеслава Полянського народжувалася просто на очах глядачів) та інші твори Гершвіна.


Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру

]]>
“Із любов’ю до belcanto” http://monitor.cn.ua/ua/culture/69909 Оновлену музично-літературну програму під назвою “Із любов’ю до belcanto”, яка складається із арій та романсів зі світової, в тому числі української класики, а також власних вокальних та інструментальних творів, поезій представив на сцені Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм відомий український тенор Юрій Захожий-Катренко у супроводі концертмейстера Ольги Дениско. Культура article Mon, 25 Feb 2019 09:44:10 +0200

Ім’я співака добре відоме чернігівським поціновувачам вокального мистецтва.

Юрій Захожий-Катренко — провідник “гарного співу” (а саме так перекладається з італійської слово “belcanto”), стилю, характерного для оперного мистецтва XVII-XIX століть, що потребує від виконавця бездоганної наспівності, віртуозної колоратури, легкості і вишуканості.
Чернігівська публіка аплодисментами оцінила бельканто Юрія Захожого-Катренка.

Участь у творчому вечері взяв заслужений артист України Олексій Биш, а також соліст філармонійного центру, лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів Андрій Рекун — у його виконанні прозвучали авторські твори Юрія Захожого-Катренка.


Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру

]]>
Презентація у Мінську найкращої драматичної вистави року http://monitor.cn.ua/ua/culture/69832 Вистава Чернігівського академічного облмуздрамтеатру ім. Т.Г.Шевченка «Вій. Культура article Fri, 22 Feb 2019 08:12:00 +0200

Докудрама» Наталі Ворожбит, поставлена режисером, заслуженим артистом України Андрієм Бакіровим, яка у 2018 році стала лауреатом Премії імені Леся Курбаса та переможцем у номінації «За найкращу драматичну виставу» Першого Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА», 17 січня цього року була успішно презентована мінському глядачеві.

Після блискучого показу на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка у березні минулого року та урочистого вручення у листопаді Національної театральної Премії Першого Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА» вистава вирушила подорожувати театральними підмостками кращих українських театрів. Талановитій грі чернігівських артистів гаряче аплодували глядачі Харкова і Полтави, Києва і Херсона, Дніпра і Одеси…

Наприкінці минулого року творчий склад Чернігівського театру був запрошений до Мінська саме з виставою «Вій. Докудрама», яка рішенням Міжнародного журі Першого Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА» була визнана найкращою драматичною виставою в Україні. І шевченківці не розчарували очікувань білоруської публіки, що була вражена захоплюючим сценічним дійством, створеним завдяки органічному поєднанню оригінальних режисерських рішень, сучасних засобів театрального втілення з натхненою високопрофесійною грою акторського ансамблю. Бурхливі овації після завершення спектаклю були нагородою виконавцям від схвильованих глядачів, які стоячи вшановували чернігівських акторів.

А схвальні відгуки театральних критиків та присутніх на виставі представників ЗМІ стали додатковим підтвердженням високої професійної майстерності творчого складу театру.

]]>
Лауреати премії імені Леоніда Глібова за 2019 рік http://monitor.cn.ua/ua/culture/69807 Цю премію заснували МГО літературна спілка "Чернігів" та редколегія журналу "Літературний Чернігів" 2002 року. Культура article Thu, 21 Feb 2019 08:29:22 +0200 Авторів відзначають за кращі твори (видані не пізніше як за три попередні роки) в день народження Леоніда Глібова у таких номінаціях: «Поезія», «Проза», «Літературознавство», «Краєзнавство», «Мистецтво», «Гумор», «Благодійна і громадська діяльність».
   
Серед лауреатів минулих років – письменники  Василь Слапчук, Тетяна і Сергій Дзюби, Анна Багряна, Станіслав Маринчик, Володимир Сапон, Петро Сорока, Олексій Брик, Олександр Забарний, Віталій Леус, Ніна Ткаченко, Василь Буденний, Іван Корсак, Людмила Пархоменко, Микола Максимець, Олена Мамчич, Микола Будлянський, перекладач Володимир Фриз; директор музею М. Коцюбинського Ігор Коцюбинський; науковці, професори Володимир Кузьменко, Григорій Самойленко;  дослідник козацької доби Сергій Павленко; Чернігівський академічний народний хор (художній керівник – Володимир Коцур), Капела бандуристів імені Остапа Вересая (художній керівник – Раїса Борщ, хормейстер – Микола Борщ);  фотожурналісти Ігор Волосянкін, Мар’яна Харді;  громадський діяч та меценат Віктор Кияновський; співаки Володимир Гришин і Тетяна Олійник; актор Олексій Биш, режисер Віталій Гольцов.    
 
Щойно відбулося засідання журі, яке й назвало цьогорічних лауреатів. 

Ними стали:

1. Письменниця Валентина Мастєрова (Чернігівська обл., Козелецький  район, с. Красилівка) – за книгу прози «На тому боці»;

2. Письменник та правозахисник, генерал-отаман Українського козацтва, мужній соратник Василя Стуса Дмитро Шупта (м. Одеса) – за збірки віршів «Курінський морок» та «Міні-міни»;

3. Поетеса, журналістка Валентина Громова (м. Чернігів) – за збірку віршів «Автобіографія душі»;
   
4. Кандидат історичних наук, доцент, зав. кафедри права і соціально-гуманітарних дисциплін Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій Світлана Іваницька (м. Запоріжжя); кандидат історичних наук, заслужений працівник освіти України Тамара Демченко (м. Чернігів) – за упорядкування книги «Сергій Єфремов: публіцистика в «Книгарі» доби війни та революцій (1917-1920);
   
5. Артист капели бандуристів імені Остапа Вересая обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм Сергій Сидоренко (м. Чернігів) – за талановите художнє читання у концертах капели (як ведучий)  творів М. Коцюбинського, О. Довженка, М. Шаповала та професійне виконання народних пісень.    
   
Урочисте пошанування лауреатів відбудеться  5 березня о 15 годині в обласній науковій бібліотеці імені В. Короленка.
   

Михась Ткач, голова журі, заслужений  працівник культури України 

]]>
Відбулася зустріч поетичного бібліопростору "А+" http://monitor.cn.ua/ua/culture/69806 Коли чуємо слово "казка", то очікуємо на щось несподіване, чарівне. У такому дусі дива 16 лютого у конференц-залі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка відбулася зустріч поетичного бібліопростору "А+" "Зимова казка для дорослих". Культура article Thu, 21 Feb 2019 08:12:19 +0200

Чудовий зимовий пейзаж, який панував на екрані, вдало поєднався з тендітною мелодією "Ніжність" та з перших хвилин занурив присутніх у тематичну атмосферу заходу.
 
Ведуча поетичного бібліопростору, головний бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук Наталія Утиро, провела з присутніми інтерв'ювання, яке дало можливість почути різні думки та подискутувати. Запитання стосувалися поезії, життя, ставлення до різних проблем, наприклад: що б Ви запитали у Ліни Костенко? з ким із поетів Ви б хотіли поговорити про життя?
 
Свої вірші зачитали: Володимир Кравченко, Лариса Дущак, Олена Мамчич, Юрій Слєсаренко, Євген Моргун, Світлана Камишна, Ірина Кулаковська, Світлана Даниш, Віра Тищенко, Наталія Коса, Тетяна Тимошенко. Світлана Даниш доповнила казкові поезії чудовим виконанням музичних творів на синтезаторі.
 
Протягом зустрічі учасники грали у гру "Три цитати": потрібно було вгадати якому автору належить певна цитата. Затишну поетичну атмосферу створювало чаювання.
 
Всі учасники поетичного бібліопростору "А+" отримали гарні враження.

]]>
Екологічний кінозал в бібліотеці http://monitor.cn.ua/ua/culture/69800 Відвідувачі відділу обслуговування учнів 5 – 9 класів Чернігівської обласної бібліотеки для дітей сьогодні стали глядачами екологічного кінозалу «Твоя допомога потрібна природі». Культура article Wed, 20 Feb 2019 15:22:34 +0200
Надзвичайні враження вони отримали від перегляду частини фільму «Дім» французького режисера Яна Артюса-Бертрана. Чудовий документальний фільм про Землю демонструє красу планети і наслідки руйнувань, здійснені діяльністю людини. Шрами, спричинені промисловим виробництвом, наслідками воєн, екологічних катастроф, розкривають глядачу реальну ситуацію на планеті.

Співзвучні темам фільму, яскраві й пізнавальні книги читального залу привернули увагу до природи та її захисту.


Чернігівська обласна бібліотека для дітей

]]>
Туризм - одна з пріоритетних сфер розвитку Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/culture/69792 У Плані перспективного розвитку Чернігівської області на 2019-2021 роки туризм є одним з п’яти пріоритетів. Культура article Wed, 20 Feb 2019 09:32:07 +0200

У цій сфері на Чернігівщині вже зроблено чимало. І ще є багато задумів, як область зробити більш туристично привабливою.

Про це, зокрема, говорили під час підсумкової колегії Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації.

Деякі цифри за 2018 рік: туристичні об’єкти області відвідало понад 1 мільйон екскурсантів, майже на 35% збільшились надходження від туристичного збору до місцевих бюджетів області і склали близько 600 тисяч гривень. Позитив для розвитку галузі – ремонт значних ділянок доріг області (понад 40 кілометрів шляхів державного значення та 45 – місцевого, у тому числі під’їзди до туристичних об’єктів).

Дієва робота з розвитку туристичної сфери та залучення інвестицій ведеться спільно з Міністерством економічного розвитку та торгівлі України. Наразі розробляється грантовий проект «Удосконалення системи інформування туристів – запорука подальшого розвитку та економічного зростання Чернігівщини».

Чернігівщина долучена до міжнародного проекту «Від партнерства місцевих музеїв до широкого культурного співробітництва». Зокрема, минулоріч на музейному форумі «Місцеві музеї: нові форми та інновації» було презентовано понад 30 музеїв та заповідників Гомельської, Чернігівської областей, інших регіонів України та Білорусі. В результаті створено транскордонний музейний кластер, до якого увійшли п'ять білоруських і п'ять українських музеїв.

– Україна обрала проєвропейський напрям розвитку. І наглядно демонструє це, реформуючи чи не кожну галузь, у тому числі й сферу культури та туризму. Розвиваючи туризм, ми стаємо зрозумілішими і привабливішими для світу. Ми маємо гарні перспективи залучення інвестицій і розвитку. Наразі ведеться робота, щоб історичні пам’ятки Чернігова були включені до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ми активно співпрацюємо із білоруськими колегами. Серед наших здобутків — реалізація проекту «Дніпровський паром», що об’єднав музеї Гомельської та Чернігівської областей туристичним маршрутом. Ми налагоджуємо культурно-економічні зв’язки з різними країнами світу, — зазначила заступник голови Чернігівської ОДА Наталія Романова. — Багато вже реалізовано. Проте попереду складна і цікава робота: зробити Чернігівщину одним з найбільш туристично затребуваних регіонів.

 
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

]]>
Композитор, педагог, мистецтвознавець, музичний і громадський діяч Лев Ревуцький (130 років від дня народження) http://monitor.cn.ua/ua/culture/69783 20 лютого 1889-го в селі Іржавець Прилуцького повіту Полтавської губернії (сучасна Чернігівська область) народився Лев (Левко) Миколайович Ревуцький, композитор, педагог, мистецтвознавець, музичний і громадський діяч. Культура article Wed, 20 Feb 2019 08:11:28 +0200 Мав абсолютний слух, за що його жартома прозвали Камертоном. У 4 роки вивчив ноти, за рік почав навчатися грі на фортепіано. Закінчив Музично-драматичну школу Миколи Лисенка в Києві, навчався в Київській консерваторії та Київському університеті.

У 1918-му повернувся в рідний Іржавець. Працював діловодом на залізничних станціях в Ічні та Прилуках. Був заарештований ЧК як «царський офіцер» (добровольцем пішов на фронт під час Першої світової війни), засуджений до розстрілу і врятований лише завдяки старшому брату Дмитру. Навесні 1920-го Левку Ревуцькому не дозволили відкрити музичну школу в Прилуках через «класову неблагонадійність».

З 1924-го викладав в Музично-драматичному інституті імені М.В. Лисенка, Київській консерваторії. Велику популярність мали його Симфонія № 2 і Концерт для фортепіано з оркестром № 2, хоча й ганьбилися тодішніми критиками за формалізм.

 До 1941-го разом із братом перебував під постійним наглядом спеціальних органів, їх імена як «буржуазних націоналістів» проходять у ряді справ репресованих діячів української культури.

Автор багатьох музичних творів. Здійснив понад 120 обробок українських народних пісень та пісень інших народів. Започаткував нові напрями розвитку української фортепіанної музики (Соната, Прелюдії, Концерт для фортепіано). Відомий як ретельний музичний редактор творчості Миколи Лисенка.

Доктор мистецтвознавства (1941), народний артист СРСР (1944), академік Академії наук УРСР (1957), депутат Верховної Ради України ряду скликань. Хоча був людиною скромною і ніколи не вимагав до себе особливої уваги.

Як зазначає дослідниця Валентина Кузик: «Таїну «мудрої музики» Л. Ревуцького вивчало багато дослідників… Але світ музики, полишений нам Майстром, має такий неосяжний огром, що дає простір для наукового й психологічно-естетичного пошуку на століття вперед».

Помер 30 березня 1977-го в Києві, похований на Байковому кладовищі.


Сергій Горобець, Український інститут національної пам’яті

]]>
Історія твориться сьогодні http://monitor.cn.ua/ua/culture/69758 18 лютого Чернігів долучився до всеукраїнської тихої акції "Ангели пам‘яті" на вшанування Героїв Небесної Сотні. Культура article Tue, 19 Feb 2019 09:30:37 +0200

Мистецький захід проходив у Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана.

На запрошення охоче відгукнулися студенти Інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М.Лазаревського, які виготовляли і розвішували білих паперових ангелів, як символи душ Героїв Небесної Сотні та всіх людей, які віддали своє життя задля щасливого майбутнього України.

У заході взяла участь керівник обласного осередку НВР «Правий Сектор» м. Чернігів Наталія Панаско та представник «Національного корпусу» Олександр Тарнавський, які розказали студентам про події Революції Гідності.

Історія твориться сьогодні. Шануймо пам'ять героїв, які не пошкодували життя задля світлого майбутнього нашої держави.


Художній музей Галагана

]]>
У бібліотеці Короленка провели акцію "Подаруй бібліотеці книгу!" http://monitor.cn.ua/ua/culture/69736 У Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка провели унікальну акцію "Подаруй бібліотеці книгу!" присвячену Міжнародному дню дарування книг, який відзначають 14 лютого. Культура article Mon, 18 Feb 2019 11:07:40 +0200

Дарування книг – гарна традиція читачів, друзів і партнерів бібліотеки. Чернігівці жваво відгукнулись на цю подію. Принесли у подарунок бібліотеці і її читачам сучасні книжки, нові та вже прочитані.
 
 Міжнародний день дарування книг – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек. Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що у цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.
 
Користуючись нагодою, висловлюємо щиру подяку всім, хто долучається до благородної справи – дарування книг, хто підтримує цю традицію і допомагає бібліотеці збирати духовні скарби. Книга – найкращий подарунок, вона дає знання, розуміння та задоволення, тому даруйте книжки і відчувайте насолоду!

]]>
“Особливий нерв” Міцунобу Такая, Юїко Араї і оркестру “Філармонія” http://monitor.cn.ua/ua/culture/69730 Концерт для віолончелі з оркестром мі мінор, Ор.85 Едварда Елгара — твір, який входить до репертуару провідних віолончелістів світу. Його грали Жаклін дю Пре, Мстислав Ростропович, П’єр Фурньє, Лінн Харрел... Культура article Mon, 18 Feb 2019 09:08:43 +0200

На думку художнього керівника та головного диригента Академічного симфонічного оркестру “Філармонія”, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Сукача, цей концерт входить до п’ятірки найкращих концертів, написаних для віолончелі з оркестром: він не може залишити байдужими слухачів завдяки чудовій ліриці.

Цей видатний твір, якому, на думку критиків, “притаманний особливий нерв”, прозвучав на сцені Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм 16 лютого 2019 року у виконанні Академічного симфонічного оркестру “Філармонія” під диригуванням Міцунобу Такая (вже 17 років він другий диригент оркестру). Солістка — відома японська віолончелістка Юїко Араї.
 
Її називають однією з найвидатніших молодих віолончелісток Японії. Граючи на цьому інструменті з шести років, Юїко Араї відточувала виконавську майстерність у Idyllwild Arts Academy у Сполучених Штатах Америки, у німецькій Hochshule fur musik und theater, є переможцем і лауреатом таких конкурсів, зокрема, як Kanazawa Young Artists Concert Audition, Toryumon Young Artists Competition, Hiroyuki Iwaki Music Award, Johannes Brahms International Music Competition. Популярності їй додала участь у класичному The Gracieux Trio.

У другому відділенні музиканти представили увазі глядачів знамениту Симфонію №9 мі мінор “З Нового світу”, Ор.95 Антоніна Дворжака, написану композитором під впливом індіанської і афроамериканської музики.
17 лютого Концерт для віолончелі з оркестром Елгара і Симфонія №9 “З Нового світу” Дворжака у виконанні оркестру “Філармонія” прозвучать на сцені Національної філармонії України.


Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Відбувся практикум "Підтримка просування реформи місцевого самоврядування через інформаційні майданчики у Чернігівській області" http://monitor.cn.ua/ua/culture/69678 12 лютого Чернігівською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. В. Г. Короленка у співпраці з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX/Україна) в рамках проекту "Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні" (ПУЛЬС), який виконується Асоціацією міст України в партнерстві з IREX/Україна за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку був проведений практикум "Підтримка просування реформи місцевого самоврядування через інформаційні майданчики у Чернігівській області", під час якого представники відділів культури та бібліотек ОТГ навчалися ефективно взаємодіяти з місцевими засобами масової інформації, вмінню залучати нову аудиторію, інформувати про процес децентралізації та вибудовувати ефективну взаємодію з органами місцевого самоврядування. Культура article Sat, 16 Feb 2019 17:42:12 +0200
Відкрила захід начальник відділу культурного розвитку, мистецтв, навчальних закладів та економічних питань Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Ліна Артюхова, яка привітала учасників тренінгу, проаналізувала результати діяльності бібліотек області за підсумками річних звітів, побажала всім плідної роботи, а бібліотекарям – взаєморозуміння з керівниками органів місцевого самоврядування.
 
Директор Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка Інна Аліференко звернулася з вітальними словами до учасників, побажала творчого натхнення та результативного навчання.
 
Олена Костриця, модератор практикуму, привітала присутніх, познайомила з учасниками практичної частини заходу – представниками обласних засобів масової інформації, та зауважила, що співпраця зі ЗМІ – це один з напрямків роботи проекту "Пульс", а бібліотекар виступає комунікатором між владою, громадою і ЗМІ.
 
Микола Силенко, консультант з бюджетних питань Асоціації міст України, розпочав роботу із запитань про проблеми, які виникли в сільських громадах у процесі реформи децентралізації; наголосив на тому, що в селі має бути заклад, де люди зможуть отримувати об'єктивну інформацію про процеси, що відбуваються – інформаційний центр громади. Таким центром культурного розвитку на селі має стати бібліотека.
 
Консультант з питань комунікації АМУ Вероніка Рибак акцентувала увагу на важливій ролі бібліотек у процесі реформи децентралізації; порадила, як писати прес-анонси, прес- та пост-релізи, які б зацікавили ЗМІ.
 
На практичній частині заходу учасники розділилися на чотири команди за видами засобів масової інформації: друковані ЗМІ, телебачення, радіомовлення та інтернет-видання. Експертами практичної вправи виступили: Алла Копиловська – продюсер радіо "UA: Чернігів", Андрій Тіток – продюсер теленовин "UA: Чернігів", Петро Антоненко – головний редактор газети "Світ-інфо". Учасники тренінгу отримали збірник методичних рекомендацій про роботу піар-клубів бібліотек в умовах децентралізації "Моя громада – мій добробут".
 
Деякий час команди працювали зі своїми наставниками, які ділилися журналістськими секретами. Команда під керівництвом Алли Копиловської практикувалися в написанні прес-анонсу для радіо про подію, яка відбуватиметься в громаді. Андрій Тіток навчав свою команду писати прес-реліз для телебачення. Вероніка Рибак та її команда обговорювали проблеми, які варто порушувати в інтернет-ЗМІ; розмірковували над тим, як подати інформацію, аби вона зацікавити користувача. Команда Петра Антоненка вчилася готувати прес-анонси та прес-релізи для друкованих ЗМІ (розглянули як приклад інформаційний бюлетень "Мринська громада", який видає Мринська публічна бібліотека). Кожна з команд презентувала свою роботу, а експерти висловили свої зауваження. Учасники залишилися задоволені результатами спільної діяльності.
 
В другій частині заходу історіями успішної співпраці з владою, громадою та засобами масової інформації поділилися: директор Ніжинської міської ЦБС Олена Єкименко, директор Сновської ЦБС Ніна Мокросноп, директор Публічної бібліотеки Куликівської селищної ради Інна Янголь та бібліотекар Мринської публічної бібліотеки Олександр Джуломанов. Начальник відділу освіти, культури, туризму, сім'ї, молоді та спорту Іванівської ОТГ Оксана Колесник поділилася враженнями про роботу бібліотек з точки зору посадовця.
 
 

]]>
Книгу "Ієрархія національних пріоритетів" презентували у Чернігові http://monitor.cn.ua/ua/culture/69666 13 лютого, у КМЦ «Інтермеццо» (Чернігів) відбулася презентація книги публіцистики відомого журналіста та письменника Віктора Рога «Ієрархія національних пріоритетів». Культура article Sat, 16 Feb 2019 10:08:20 +0200

 
Вона складається з матеріалів, репортажів та інтерв’ю за період з 1991 по 2018 рік. Книга вийшла з ініціативи та за сприяння Організації Українських Націоналістів і добродіїв Олега Медуниці, Ростислава Мартинюка, Романа Медика, Юрія Сиротюка і інших. Зі слів автора, дана книга насамперед про українсько-російські відносини. А ще вона про Україну, про її національну перспективу, а також про національні пріоритети, про шлях становлення і розбудови нашої нації. Отже, дана книга для всіх тих, кому небайдуже сьогодення і майбутнє України.

Головну ідею Віктор Рог визначив словами: вірити, діяти, перемагати. Їх зміст полягає в тому, що потрібно вибудовувати гідну державу, визволити Україну від окупантів та обстоювати національні інтереси. Дана книга є знаковою і представляє собою опис подій і роздуми автора, викладені у хронологічному порядку. Деякі з них є пророчими, оскільки те, що було написано ним ще у 1991 році, отримало своє підтвердження у загарбницьких діях Росії, починаючи з 2014 року по теперішній час.

Багато з описаних у книзі подій, присвячено людям, які стояли біля витоків боротьби за наші національні інтереси та ідеї, а також незалежність України і формування нації. Тираж книги 1000 примірників, автор і редактор Віктор Рог, надрукована у видавництві ТОВ «Українська Видавнича Справа».

Презентація видання відбулася у формі запитання-відповідь, кожен охочий міг задати автору питання та придбати дану книгу за помірну ціну.
Наприкінці зустрічі автор анонсував вихід найближчим часом праці Михайла Колодзінського «Воєнна доктрина українських націоналістів».

]]>
“Назад у кохання”: Прем’єра до Дня закоханих http://monitor.cn.ua/ua/culture/69645 Культову трилогію “Назад у майбутнє” знають, мабуть, всі. Це пригодницька комедія про подорожі у часі Дока і його юного друга Марті. А як виглядає музична подорож у часі, в якій Док і Марті шукають відповідь на одвічне питання: “Що ж таке кохання?” Культура article Fri, 15 Feb 2019 09:37:46 +0200

Такою подорожжю стала присвячена Дню всіх закоханих концертна програма обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм “Назад у кохання” у постановці Оксани Кравчук, прем’єра якої відбулася 13 лютого 2019 року.

Док - великий вчений, але не вийшло в нього з’ясувати в наш час, що ж воно таке — кохання. Він створює нову — особливу! - машину часу і разом з помічником рушає шукати відповідь у минуле: у древність, коли вірили в магію, у часи романтизму, у недавню минувшину, де панували рок-н-рол, а згодом диско... Заглядають вони і в майбутнє.

У концертній програмі «Назад у кохання» задіяний великий колектив виконавців: заслужені артисти України Володимир Гришин і Сергій Сулімовський, лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів Ольга Печко, Марина Маккей, Марина Коваленко, В’ячеслав Мацвійко, Світлана Примак, Катерина Іващенко, Яна Корольова, Анна та Дар’я Михневич, лауреат міжнародних конкурсів Театр танцю “Екватор” - Віктор Войников, Катерина Велика, Ольга Кузьменко і Марія Лагута.

Ведучими програми — виконавцями ролей Дока і Марті стали Дмитро Обєдніков і Макс Пузан. Причому в артистів на сцені немає «своїх» чи «не своїх» концертних номерів – є творча єдність в тому, щоб разом розповісти глядачеві історію пошуків формули кохання.

У програмі звучать українські і зарубіжні хіти (останні – в тому числі в авторському перекладі Оксани Кравчук). Хореографія постановки – неповторна, її створили Віктор Войников, Катерина Велика, Макс Пузан, Олександр Коваленко. Крім того, Віктор Войников попрацював над образом кожного артиста на сцені, аби кожен концертний номер став маленькою, але повноцінною історією.

«Наш глядач дуже різний, - каже режисер-постановник програми «Назад у кохання» Оксана Кравчук. – Тому ми постаралися зробити програму різноплановою, різностильовою. Тому кожен знайде в цій програмі щось для себе».

Побувавши в різних часових просторах, Док і Марті роблять для себе висновок. Який саме? 14 лютого 2019 року «Назад у кохання» - знову на сцені обласного філармонійного центру. Прийдіть – і про все дізнаєтесь. І можливо, зробите всій висновок про те, що являє собою формула кохання.


Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Семінар для музейних працівників області http://monitor.cn.ua/ua/culture/69629 Фахівці музейної справи з усієї Чернігівщини зібралися в обласному центрі на семінар «Нормативно-правові аспекти управління музейною справою в Україні та особливості фондової роботи». Культура article Thu, 14 Feb 2019 10:38:00 +0200

Навчання-тренінг проводить головний спеціаліст відділу з питань музейної справи Міністерства культури України Леся Клименко. До роботи долучилася заступник голови Чернігівської ОДА Наталія Романова.

Заступник голови ОДА Наталія Романова: «Наша область займає одне з провідних місць в Україні по кількості музейних закладів, колекції яких нараховують понад 700 тисяч предметів. Вони презентують нашу історію та мистецтво, починаючи з найдавніших часів  до сьогодення.

Щоб передати це національне надбання наступним поколінням, маємо зберігати його на належному рівні, відповідно до діючих нормативно-правових актів, з належним рівнем охорони та правильним веденням обліково-фондової документації».

Також Наталія Романова закликала присутніх активно долучатися до реалізації ініціативи Президента України стосовно відтворення національної пам’яті. Для цього потрібні дієві заходи на місцевому рівні. Адже без відтворення історії, яка замовчувалася, не зможемо виховати почуття власної гідності, переконана заступник голови ОДА.

Варто зазначити, що Чернігівщина дійсно багата музейними закладами: 33 музеї комунальної власності, 3 національні заповідники («Гетьманська столиця», «Качанівка» та «Чернігів стародавній»), Меморіальний комплекс «Пам’яті Героїв Крут», 21 музей на громадських засадах та понад 10 приватних.

Серед значних досягнень у музейній справі — реалізація міжнародного проекту «Від партнерства місцевих музеїв до широкого культурного співробітництва» за участю Гомельської громадської організації «Білоруський зелений хрест», Історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч» та Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка (за кошти Європейського Союзу).

У рамках проекту в музейному комплексі «Древній Любеч» створені перші в регіоні фонди відкритого зберігання та інтерактивна експозиція.

Читати також: «Дніпровський паром» знову зібрав однодумців з України та Білорусі

У ході сьогоднішнього музейні працівники обговорять не тільки нормативне забезпечення сфери своєї роботи, а й проблемні питання щодо зберігання фондів.

]]>
Іспанські мотиви на сцені філармонійного центру http://monitor.cn.ua/ua/culture/69582 Ювілейний, двадцятий, вокально-хоровий абонемент Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм 10 лютого 2019 року став для шанувальниківмузичного мистецтва особливим. Культура article Tue, 12 Feb 2019 08:37:39 +0200

Адже для них звучали іспанські мотиви у виконанні Академічного камерного хору імені Д. Бортнянського Чернігівського обласного філармонійного центру (художній керівник та головний диригентІван Богданов), бас-баритона, соліста Національної філармонії та Національної опери УкраїниАндріяМаслакова, піаністки, солістки Національної філармонії УкраїниМаріїВіхляєвої, та головного хормейстера Гаванської опериКлаудії Родрігес Гарсія(Республіка Куба).

В першій частині концерту у виконанні МаріїВіхляєвої таАндріяМаслаковапрозвучали твори класиків іспанської музики- "Маха і соловей"ЕнрікеГранадосаіз циклу «Гойєски»та  сім іспанських народних пісень Мануеля де Фальї. Варто зазначити, що пані Марія та пан Андрій  раніше вже брали участь у проектах Чернігівського обласного філармонійного центру. То ж публіка їх зустрічала як давніх і бажаних друзів. Виступи музикантів неодноразово переривалися гучними аплодисментами та вигуками «Браво!».

Яскраві, динамічні твори легендарних іспаномовнихкомпозиторів у віртуозному виконанні Академічного камерного хору імені Дмитра Бортнянського стали родзинкою другої частини концерту. Знаний на всю Україну і далеко за її межами хор під диригуванням свого керівника Івана Богданова та гості філармонійного центру - головного хормейстера Гаванської опериКлаудії РодрігесГарсіїзапропонували слухачам програму із творів ЕлісіоГренета, Тома Жобіма, АcтораП'яццоли, ГаспараФернандеса та інших.

Особливий інтерес відвідувачів концерту викликав той факт, що українець АндрійМаслаков та кубинка Клаудія Родрігес Гарсія є творчим подружжям, долю яких назавжди пов’язала любов один до одного та до мистецтва.

Дякуючи за чудовий концерт, автор проекту «Вокально-хоровий абонемент» Чернігівського обласного філармонійного центру, заслужений діяч мистецтв України, мистецтвознавець Олег Васюта відзначив надзвичайно високий духовний зв’язок між митцями, їхню синергетичну силу, що дарує людям красу музики і любов до життя. Пан Олег висловив сподівання, що творче подружжя у спільних проектах з Академічним камерним хором імені Д. Бортнянськогоще не один раз радуватиме своїми виступами жителів і гостей Чернігова.


Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>