Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: Культура http://monitor.cn.ua/ Інформ-агенція «Чернігівський монітор» http://monitor.cn.ua/i/sm-logo.png Чернігівський монітор http://monitor.cn.ua/ Чернігівський обласний філармонійний центр - у проєкті "Філармонійний маратон" на Українському Радіо "Культура" http://monitor.cn.ua/ua/culture/81395 Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм взяв участь в проєкті "Філармонійний маратон", який започаткованийна Українському радіо «Культура». Культура article Fri, 07 Aug 2020 12:50:37 +0300 Маратон триває з 1 липня цього року і в межах програми "Музична сієста"презентує усі 23 філармонії країни.

В прямому етері— унікальні факти з історії українських філармоній, музика у виконанні солістів і колективів, а також жива розмова в ефірі з очільниками філармоній та художніми керівниками.

Під час етеру 6 серпня, ведуча київської студії Українського Радіо "Культура"Ірина Пашинська спілкувалася з генеральним директором - керівником художнім обласного філармонійного центру, заслуженим діячем мистецтв України Сергієм Теребуном, з художнім керівником та головним диригентом Академічного симфонічного оркестру “Філармонія” обласного філармонійного центру, заслуженим діячем мистецтв України Миколою Сукачем, з  художнім керівником та головним диригентом Академічного ансамблю пісні і танцю “Сіверські клейноди” обласного філармонійного центру, заслуженимдіячем мистецтв України Сергієм Вовком, з художнім керівником та головним диригентом Академічного камерного хору ім. Д. Бортнянського обласного філармонійного центруІваном Богдановим та з головним режисером обласного філармонійного центру Дмитром Обєдніковим.

"Філармонійний маратон" — це подарунок усім поціновувачам класики, джазу, фольку та ретро від музичної редакції Радіо Культура", — прокоментував головний редактор музичної редакції Радіо Культура й куратор проєкту Олександр Пірієв.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Цього року на Чернігівщині відзначатимуть 125-річчя Григорія Верьовки http://monitor.cn.ua/ua/culture/81330 Про це стало відомо під час наради, яку проводив заступник голови Чернігівської ОДА Андрій Подорван. У засіданні взяли участь депутат обласної ради Василь Леоненко, в.о. директора Департаменту культури і туризму, національностей та релігій ОДА Павло Веселов, генеральний директор-керівник художнього Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм Сергій Теребун, Березнянський селищний голова Ольга Романченко, голова Менської РДА Євген Соловйов та інші представники Менського району. Культура article Tue, 04 Aug 2020 13:31:07 +0300 - У 1995 році у Березні вперше в сільській місцевості створили Співоче поле для проведення культурно-мистецьких заходів та популяризації української пісні і танцю. В такий спосіб мешканці селища увічнили пам'ять про свого земляка - Григорія Верьовку, - зазначив Андрій Подорван.

Потім була перерва у проведенні фестивалів і "ожило" співоче поле у 2017 року на Чернігівщині, коли відродилася традиція у третю неділю вересня проводити обласне свято української пісні і танцю імені Григорія Верьовки.

Сьогодні, коли кожне місто, селище або село шукає свою культурну "родзинку" та прагне розвивати туристичну сферу, у селища Березна є можливість популяризувати музичну спадщину свого земляка - Григорія Верьовки. Відомий композитор, диригент, музичний педагог - він унікальна постать в історії української музичної культури ХХ століття. А хор Верьовки - це найбільший український професійний хоровий колектив, справжній голос України.

- Одним із популярних напрямків розвитку туризму є фестивалі та розважальні заходи. Обласне свято української пісні і танцю імені Григорія Верьовки - це можливість для жителів невеличкого селища заявити про себе, зустрічаючи гостей та учасників заходу. При творчому підході постать композитора може стати тією самою унікальністю, яка зацікавить туристів, а також допомагатиме у розвитку території, - зазначив заступник голови облдержадміністрації. І додав, що в першу чергу свято має бути цікавим для людей, а не бути формальним заходом.

Учасники наради обговорили план обласного фестивалю, виокремили проблемні питання та визначили шляхи їх вирішення.

Готуючись до свята, у селищі привели до ладу пам'ятник митцю, замінили тротуарні доріжки та зробили музичну клумбу у вигляді нотного стану.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

]]>
Завершується прийом матеріалів на обласний конкурс рукописів місцевих авторів http://monitor.cn.ua/ua/culture/81300 На Чернігівщині наближається до завершення прийом матеріалів на обласний конкурс рукописів місцевих авторів 2020 року. Кінцевий термін подання заявки на участь - 9 серпня. Культура article Mon, 03 Aug 2020 10:53:40 +0300 За результатами конкурсу комісія з питань підтримки місцевого книговидання, що діє при Чернігівській ОДА,обере твори, які будуть випущені у світ цього року коштом обласного бюджету.
Обрані рукописи вийдуть друком без жодної оплати з боку авторів та надалі надійдуть до бібліотек області та інших зацікавлених установ.

Для участі запрошуємо подати до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації:
• заяву визначеної форми про винесення рукопису на конкурс;
• завершений рукопис твору в електронному вигляді;
• мотиваційний лист з обґрунтуванням доцільності випуску рукопису бюджетним коштом(обсягом до 2000 знаків / 1 аркуш А4) в електронному вигляді;
• анотацію на рукопис та короткі відомості про автора (авторський колектив, упорядників) в електронному вигляді;
• для творів наукового спрямування — дві фахові рецензії.

Заява про участь у конкурсі та рецензії на наукові твори мають бути засвідчені особистими підписами — і подаються або у паперовому вигляді, або в електронному за умови накладення кваліфікованого електронного підпису.

Умови конкурсу детально описані у відповідному Положенні.
Документи для участі подаються до Департаменту у будь-який зручний спосіб.
Департамент знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 7 (вхід з боку скверу ім. Попудренка). Прийом документів здійснює Валерій Сорокін, секретар комісії з питань підтримки місцевого книговидання (кабінет № 2; тел.: (0462) 67-86-94; е-пошта: sorokin_did@cg.gov.ua).

Рішення про те, які саме рукописи будуть включені до цьогорічного плану, комісія ухвалить під час засідання, що відбудеться у другій декаді вересня.

На конкурс не приймаються заявки від авторів, книги яких вже були видані за його результатами у 2016–2019 роках, заявки щодо випуску навчальних, рекламних, періодичних видань, а також видань, які передбачають одноразове використання (книжки-розмальовки тощо).

Довідково

Конкурс рукописів покликаний відкрити широкій громадськості кращі зразки творчості авторів Чернігівщини, які не мають перспективи комерційного випуску, але залишаються суспільно важливими та потенційно запитуваними аудиторією.
Конкурс  проводиться у рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер області на 2016–2020 роки, затвердженої рішенням двадцять восьмої сесії Чернігівської обласної ради шостого скликання 10 вересня 2015 року.

]]>
"Jazz-куліса vol.XIV": Джаз-бенд "Bissquit" і Анастасія Міляєва http://monitor.cn.ua/ua/culture/81296 Першого серпня затишний дворик філармонійного центру. «Jazz-Куліса vol.XIV» джаз-бенду «BissQuit» за участі Анастасії Міляєвої - перший концерт у філармонійному центрі після введення обмежувальних заходів, пов’язаних з карантином. Культура article Mon, 03 Aug 2020 09:42:02 +0300 Так, глядач скучив за живим спілкуванням з артистом. Так, артист ще більше скучив за живим спілкуванням з глядачем, для якого він, власне, і творить.

Глядачі сприйняли «Jazz-Кулісу vol.XIV» із захватом. І «винні» в цьому не тільки «посткарантинні» фактори. Кожний концерт у рамках творчого проєкту «Jazz-Куліса» - це завжди експеримент на межі, це завжди діалог на рівних артистів з глядачами в одному сценічному просторі. «У серії концертів «Jazz-Куліса» ми відштовхуємося від того, яку б музику хотілося грати саме нам, - підкреслює куратор проєкту, кандидат мистецтвознавства Дмитро Теребун. - «Jazz-Куліса» - це наша творча лабораторія, творча комунікація. Це наші експерименти, це наш пошук. І кожен музикант «BissQuit» причетний до цього пошуку».

Чотирнадцята «Jazz-Куліса» стала мистецькою подією. Музиканти «BissQuit» Дмитро Теребун (бас, контрабас), Нікіта Гірня (саксофони, кларнет), Володимир Балаба (труба), Олександр Воробйов (клавішні), Сергій Галамага (гітара), Артем Рей (ударні) залучили до співпраці молоду за віком, але вже добре знану чернігівцями співачку Анастасію Міляєву – дуже талановиту і перспективну вокалістку. «На початку літа мене запросили до цього проєкту, - каже Анастасія. – Так, джаз співати складно. Але якщо ти відчуваєш його, якщо тобі подобається ця музика, то хочеться передати ці відчуття глядачеві».

У програму «Jazz-Куліса vol.XIV» увійшли вже відомі шанувальникам колективу авторські композиції його учасників, а також авторські обробки сучасних джазових творів. Майстерність настільки вразила слухачів, що музикантів не відпустили зі сцени без виконання на біс.

Провів програму Олександр Лаптій. Сценічне рішення забезпечив Артем Сиворакша, світло — Олександр Єрмаков, а звук — Сергій Сорокін.

Прес-центр обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Реставрація пам’яток культурної спадщини — у фокусі нашої політики розвитку туристичної та культурної сфери, - голова Чернігівської ОДА http://monitor.cn.ua/ua/culture/81244 У ході нещодавньої онлайн - наради за участі Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка обговорювалась тема реставрації пам’яток культурної спадщини. Питання особливо актуальне для Чернігівщини. На території області розташовано багато об’єктів, що мають надзвичайно велику історичну та культурну цінність. Культура article Fri, 31 Jul 2020 09:20:00 +0300 За дорученням голови Чернігівської ОДА Андрія Прокопенка Департамент туризму та культури підготував список пам'яток історико-культурної спадщини Чернігівської області. Серед них і садиба Дараганів у Козельці.

— Садиба Дараганів — пам’ятка архітектури національного значення «Покорщина», яка десятки років знаходиться у незадовільному стані. Облдержадміністрація неодноразово порушувала питання відродження цієї садиби, — повідомив Андрій Прокопенко. — На рівні області затверджено Програму реставрації пам’яток архітектури національного значення на 2020-2022 роки. Вона включає відновлення пам’яток архітектури національного значення.

Зокрема, до переліку об’єктів увійшли:
    Тріумфальна арка у Новгород-Сіверському.
    Георгіївська церква у Седневі.
    Іванівська церква в Ніжині.
    Палац з двома флігелями у селищі Качанівка.
    Головний будинок, кам’яниця та флігель у садибі «Покорщина» у Козельці.

Голова ОДА поінформував, що на реставрацію цих об’єктів програмою передбачено виділити 30 мільйонів гривень. Ці об’єкти в перспективі можуть стати потужними культурними атракціями і приваблювати туристичні потоки.

Довідково: «Покорщина» є унікальним ансамблем другої половини ХVIII ст. Вважається єдиною дерев’яною садибою козацько-старшинського типу на лівобережній Україні, що вціліла донині. Розташована на околиці Козельця, в парковій зоні на березі річки Остер. Складається з головного будинку, флігеля та кам’яниці. Колись належала козацькому старшинському роду Дараганів.

Наталія Розумовська (мати останнього гетьмана України Кирила Розумовського) придбала садибу для прийому у 1744 році невістки – російської імператриці Єлизавети. Пізніше Розумиха передала її у спадок доньці Вірі (дружині київського полковника Юхима Дарагана).

]]>
Туризм це постійний бізнес-процес та перспективна галузь економіки http://monitor.cn.ua/ua/culture/81232 Про це говорили 28 липня, на експертній зустрічі у пресцентрі "Чернігівський вибір». В обговоренні взяли участь представники влади, експерти в сфері індустрії гостинності й туризму. Культура article Thu, 30 Jul 2020 12:13:12 +0300 - На сьогодні туризм може стати одним з пріоритетних напрямків розвитку області. Адже Чернігівщина має великий історичний потенціал та багату культурну спадщину. Це можна з користю використати, коли в умовах поширення пандемії коронавірусу, багато українців обирають саме внутрішній туризм, - зазначив Юрій Паперний, модератор обговорення.

Учасники обговорення дійшли висновку, що туризм — це галузь, яка при раціональному вкладанні коштів приносить прибуток. Але, для того, щоб ця сфера стала драйвером для економічного розвитку крім культурних, заповідних чи релігійних об'єктів, важливо враховувати транспортну розв'язки, наявність готельно-ресторанних послуг та зручний сервіс.

- Чернігівська облдержадміністрація активно сприяє організації та розвитку туристичної сфери, популяризує область серед українських туристів та іноземців. Працює оновлений туристичний портал Чернігівщини https://chernihivregion.travel/pro-oblast, де зібрана інформація про цікаві місця області. У рамках державної програми «туристичні магніти» відзнято 5 відеопрезентацій про найбільші туристичні об’єкти. На наше запрошення іноземні блогери створили відео, у якому розповідають про Чернігівщину своїм підписникам, - розповів Павло Веселов, в.о. директора Департаменту культури і туризму Чернігівської ОДА.

За його словами, департамент розробив контент-план та працює з пошуковими системами. Інформацію про туристичні об’єкти Чернігівщини розмістили на порталі Zruchno.travel, який є популярним серед шукачів мандрів.  А хештеги #мандруйУкраїною, #мандруйЧернігівщиною стають все більш популярними серед користувачів соціальних мереж.

Але історико-культурні пам’ятки Чернігівщини, як і більшість в Україні, вимагають значних грошей. Саме тому На рівні області затверджено Програму реставрації пам’яток архітектури національного значення на 2020-2022 роки. Вона включає відновлення пам’яток архітектури національного значення.
Зокрема, до переліку об’єктів увійшли: тріумфальна арка у Новгород-Сіверському, Георгіївська церква у Седневі, Іванівська церква в Ніжині, Палац з двома флігелями у селищі Качанівка, головний будинок, кам’яниця та флігель у садибі «Покорщина» у Козельці.

– Практично всі історичні пам’ятки потребують великих фінансових вкладень, – повідомив Павло Веселов.

Потребує поліпшення транспортне сполучення між Чернігівською областю та іншими регіонами. В області працюють над відновленням доріг, в тому числі і місцевих, в рамках програми «Велике будівництво», оновлюють туристичні знаки на автошляхах державного значення.

Анна Романова, виконавча директорка Асоціації гостинності України, підкреслила, що цього року держава як ніколи сприяє розвитку туризму в Україні. Про це свідчить програма «туристичні магніти», яку у червні  цього року анонсував Президент України Володимир Зеленський.

 – Звичайно, туризм – це не тільки об’єкти або історично-культурні пам’ятки, це завжди комплекс заходів. Також важливою складовою є інформаційна та промо- компанія, – прокоментувала Анна Романова. І додала, що збільшенню потоку туристів сприятиме нещодавно підписаний Президентом безвіз із Китаєм.

Ще одним, на її думку, перспективним туристичним напрямком для регіону може стати медичний туризм: вже третій рік поспіль Чернігівський онкоцентр входить до Міжнародної асоціації медичного туризму.

На думку Юрія Ткача, директора Чернігівського обласного художнього музею імені Г. Галагана, одним із напрямків розвитку музеїв є конференц-туризм. Тому зараз у очолюваному ним закладі ремонтують залу на 100 місць та оформлюють її в історичному стилі. Також декілька меншого розміру оформлюють у сучасному стилі.

Усі присутні погодились з думкою, що необхідно проводити статистичний збір інформації про туристів, таким чином визначати ефективність програми розвитку туризму регіону. Для прикладу, у Львові  запроваджено Туристичний барометр.

Отже, Чернігівська область може бути цікавою для туристів, як місцевих так і гостей нашої країни. Для розвитку туристичної галузі та індустрії гостинності важливою стає співпраця влади, бізнесу та громади. Адже, туристичні послуги – це можливість для створення нових  робочих місць, запуску нових проектів та розвиток гастро-культурно-мистецьких ініціатив.

Пресцентр "Чернігівський вибір"

]]>
"Старий Чернігів": у гостях у "морського вовка" http://monitor.cn.ua/ua/culture/81207 Кажуть, що колишніх моряків не буває. Справжнього «морського вовка» завжди можна пізнати за ходою, манерою поведінки й голосом. Навіть якщо він мешкає у такому віддаленому від моря місті як Чернігів. Але справжній флотський офіцер завжди знайде спосіб нагадати і собі, й іншим про такі улюблені водні простори. Культура article Wed, 29 Jul 2020 13:08:12 +0300 Мешканцям нашого міста мабуть добре знайомий незвичного вигляду будинок на вулиці Хлібопекарській. Двоповерховий особняк збудували у 1906 році. Про це свідчить дата на фронтоні. А от про господаря будинку дізнаємося із викарбуваних на іншому фронтоні ініціалів. Ним був почесний громадянин Чернігова Григорій Кузьмич Остапенко. До речі, зі списку домовласників Чернігова 1908 року дізнаємося, що власницею будинку записана дружина полковника, Олександра Яківна. Постать досить непересічна, навіть для тих бурхливих часів. Полковник, учасник російсько-японської війни (він брав участь в обороні Порт-Артура).

Також розповідають, що Григорій Остапенко був адьютантом в одного з адміралів Тихоокеанської ескадри. Вийшовши у відставку, флотський офіцер оселився у нашому сухопутному Чернігові, але про море забути не зміг. Саме з цієї ностальгії і народився незвичайний будинок.

За задумом власника, його нове помешкання мало нагадувати військовий корабель. Відразу від входу у будинок починаються вузькі гвинтові сходи в гору. А у балконних перилах можна помітити ковані дверцята. Задум власника був вартий справжнього «морського вовка». Тільки уявіть – виходите ви на балкон, як на палубу корабля, відчиняєте дверцята і скидаєте вниз трап, тобто вірьовчану драбину. А гості саме цією драбиною і піднімаються на борт вашого корабля. Згори гвинтовими сходами вже можна спуститися до залу.

Щоправда, не знаю наскільки зручно було тогочасним панянкам у довгих сукнях таким незвичним чином ходити в гості до відставного полковника Остапенка. Можливо, для них робили виключення і вони могли поважно заходити через двері. Але гвинтовими сходами панянки таки повинні були підніматися. І не лише сто років тому. А й у не такому вже далекому минулому. Справа в тому, що в будинку-кораблі вже в радянські часи досить тривалий час розміщувався міський РАГС. Тож наречені у довгих сукнях та на високих підборах мабуть змогли повною мірою оцінити оригінальність першого власника будинку.
Зараз, вже понад 20 років, у цьому красивому старовинному будиночку розміщується обласне товариство «Просвіта».

Олена Терещенко, Громадська ініціатива «Збережи старий Чернігів»

]]>
Владислав Атрошенко: Питання колеса огляду поки що знімається з порядку денного, але візуалізацію розробляють http://monitor.cn.ua/ua/culture/81199 Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко на щотижневій розширеній нараді в міській раді сьогодні, 28 липня, прокоментував питання стосовно встановлення колеса огляду в центральній частині міста. Культура article Wed, 29 Jul 2020 09:24:15 +0300 Про це мова йшла також на його зустрічі із місцевими істориками, археологами, представником Катерининської церкви та громадськими активістами, яких цікавить це питання. Проходила вона у приміщенні Туристичного інформаційного центру вчора. 

- Наразі питання стосовно колеса огляду ми знімаємо з порядку денного. Я хочу всіх заспокоїти. Особливо тих, хто намагається маніпулювати цим питанням. Коли немає чого сказати, ідучи на вибори, то люди намагаються казати хоч щось. Тож тут ми в принципі ставимо кому. І раніше я чітко говорив: без думки істориків, без думки археологів, представників церкви ми взагалі нікуди не рухаємося. Ми розробимо візуалізацію - вже дали технічне завдання і витратили на це кошти, тож пізніше презентуємо її, коли вона буде готова, - підкреслив Владислав Атрошенко на нараді.

Міський голова вважає, що технічне завдання повинне включати ще два важливих моменти. Перше – для порівняння, колесо огляду треба змоделювати на карті міста в декількох локаціях: на перехресті пр.Миру та вул.Єлецької, на місці демонтованого Дворянського зібрання, на ділянці за РАГСом, а також, можливо, на території бульвару навпроти готелю «Україна».

Друге – у технічне завдання необхідно включити візуалізацію краєвиду на Катерининську церкву з київського в’їзду, щоби впевнитися, проглядається звідти колесо чи ні.

Під час зустрічі у Чернігівському ТІЦ були вислухані думки усіх присутніх щодо місцерозташування колеса огляду. Зокрема, директор Навчально–наукового Інституту історії та соціогуманітарних дисциплін ім.О.М.Лазаревського Олександр Коваленко зауважив, що колесо огляду місту потрібне, оскільки воно привабить туристів, але запропонована ділянка на виїзді з міста – не дуже вдала. І поява такого великого об’єкта на центральній алеї, яка є буферною зоною національно-історико-архітектурного заповідника є не зовсім доречною. За його словами, у цьому переконані місцеві історики, археологи та екскурсоводи. На їх думку, гарною локацією для оглядового колеса є, зокрема, міський парк культури та відпочинку. І саме на цій локації з висоти пташиного польоту відкриватиметься цікавіший краєвид. Присутні також пропонували й інші локації та наголошували, що при будівництві такого об’єкту важливо враховувати історичну та археологічну значимість міста.

Міський голова зауважив, що жодних дій проти міста він не буде робити, і ніякої шкоди історичній частині міста теж ніхто не робитиме. Крім того, у цьому питанні ніхто нікуди не поспішає. Наразі місто його вивчає, і тільки після детальної комп’ютерної візуалізації робитимуться наступні кроки.

Владислав Атрошенко вважає: якщо розглядати інші локації, то тут потрібно дивитися комплексно, зокрема, враховувати стан всієї прилеглої інфраструктури. Колесо огляду у парку культури та відпочинку не буде тим, до якого дійде "історичний" турист, підкреслив він.

- Ще раз хочу заспокоїти всіх: ніхто проти волі чернігівців нічого робити не буде. Це і мені як міському голові не потрібно. Тому не варто витрачати дорогоцінний час і «танцювати» навколо цього питання. Оскільки є технічне завдання, про яке домовлялися, ми доробимо всю роботу, подивимося, вивчимо і потім прийматимемо рішення, - зазначив він під час наради.

На зустрічі з громадськістю міський голова запропонував до проведення місцевих виборів це питання поки відкласти. Зокрема, для того, щоб прибрати будь-які маніпуляції.

- Будь-які маніпуляції нам не потрібні. Нам треба об’єднувати суспільство. І я хочу його об’єднати та сказати, що, якщо щось у місті буде робитися, то однозначно для того, щоб місто виграло. А якщо виграє місто - значить виграє і міський голова. Якщо ми не знайдемо тут консенсусу, то я не піду на той шлях, - сказав він. – Ми хочемо створити якусь родзинку міста, адже наше місто історичне та цікаве для туриста.

Прес-служба Чернігівської міської ради

]]>
#SummerMood на Малій сцені http://monitor.cn.ua/ua/culture/81166 Щоб почати робочий тиждень добре - потрібно зарядитися позитивними емоціями ще на вихідних. Культура article Mon, 27 Jul 2020 11:51:37 +0300 Тож, артисти Міського палацу культури дарували чернігівцям та гостям міста свою музику, пісні і приязну атмосферу ще у неділю 26 липня: на концерті #SummerMood, який відбувся на Малій сцені на Алеї Героїв.

Для вас виступали - Муніципальний духовий оркестр #ChernigivBand під керівництвом Костянтина Тумаша, солісти Діна Лобур, Марія Шумар, Алла Гаркуша, Анжеліка Гальчук, Катя Ковтун та Євген Мацак.

За пультом - незмінний Володимир Борис.
 
Міський палац культури

]]>
Конкурс "7 історико-архітектурних споруд Прилук" http://monitor.cn.ua/ua/culture/81164 З ініціативи Прилуцького краєзнавчого музею ім. В.І.Маслова розпочався конкурс «7 історико-архітектурних споруд Прилук». Культура article Mon, 27 Jul 2020 11:38:15 +0300 Визначення 7-х найкращих споруд відбуватиметься шляхом голосування, яке проходитиме на сторінці краєзнавчого музею у фейсбуці – ви можете ставити лайки під фото будівель, яким ви віддаєте перевагу, а також завдяки анкетуванню серед громадян, що відбуватиметься щосереди та щовихідних (субота або неділя по черзі) біля пам’ятника Т. Г. Шевченку.

На конкурс представлено 27 споруд ХVІІІ – ХХ століть серед яких потрібно вибрати 7 найцікавіших для вас в історичному плані та з естетичної точки зору.

Інформування (відеосюжети та статті) про будівлі можна буде віднайти у ЗМІ та на сторінці музею у фейсбуці https://www.facebook.com.

Результати конкурсу буде оголошено на День міста.

]]>
Обласний конкурс рукописів місцевих авторів Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/culture/81149 Конкурс визначить, які твори літераторів та науковців Чернігівщини будуть видані у поточному році коштом обласного бюджету та розповсюджені серед бібліотек області. Культура article Mon, 27 Jul 2020 08:23:00 +0300 Прийом матеріалів на конкурс починається 11 липня та триватиме до 9 серпня включно.

Для участі запрошуємо подати до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації:
    заяву визначеної форми про винесення рукопису на конкурс;
    завершений рукопис твору в електронному вигляді;
    мотиваційний лист з обґрунтуванням доцільності випуску рукопису бюджетним коштом (обсягом до 2000 знаків / 1 аркуш А4) в електронному вигляді;
    анотацію на рукопис та короткі відомості про автора (авторський колектив, упорядників) в електронному вигляді;
    для творів наукового спрямування — дві фахові рецензії.

Заява про участь у конкурсі та рецензії на наукові твори мають бути засвідчені особистими підписами — і подаються або у паперовому вигляді, або в електронному за умови накладення кваліфікованого електронного підпису.

Умови конкурсу детально описані у відповідному Положенні.

Пакет матеріалів для участі можна передати до Департаменту у будь-який зручний спосіб. Департамент знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 7 (вхід з боку скверу ім. Попудренка). Прийом документів здійснює Валерій Сорокін, секретар комісії з питань підтримки місцевого книговидання (кабінет № 2; тел.: (0462) 67-86-94; е-пошта: sorokin_did@cg.gov.ua).

Комісія з питань підтримки місцевого книговидання ознайомиться з поданими рукописами та у вересні обере ті, що вийдуть у світ за кошти обласного бюджету.

Виплата гонорарів чи іншої винагороди авторам не передбачена.

На конкурс не приймаються заявки від авторів, книги яких вже були видані за результатами цього конкурсу у 2016–2019 роках, заявки щодо випуску навчальних (підручники, посібники), рекламних, періодичних видань, а також видань, які передбачають одноразове використання (книжки-розмальовки тощо).

Конкурс рукописів місцевих авторів покликаний відкрити широкій громадськості кращі зразки творчості авторів Чернігівщини, які не мають перспективи комерційного випуску, але водночас залишаються суспільно важливими та потенційно запитуваними читацькою аудиторією.

Конкурс  проводиться у рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер області на 2016–2020 роки, затвердженої рішенням двадцять восьмої сесії Чернігівської обласної ради шостого скликання 10 вересня 2015 року.

]]>
Відродження та підтримка пам’яток культурної спадщини є важливим напрямком http://monitor.cn.ua/ua/culture/81109 Регіональна політика у сферах культури та туризму новий адміністративно-територіальний устрій на рівні громад і районів – два ключових питання, які обговорювались на селекторній нараді за участі Міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова та Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка. Культура article Fri, 24 Jul 2020 09:07:04 +0300 В онлайн-конференції взяли участь голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко, перший заступник голови ОДА Віталій Загайний, фахівці профільних департаментів облдержадміністрації.

Нині в Україні триває процес формування стратегічних цілей та пріоритетів на 2021-2027 роки. Стратегічне бачення і візія регіональної політики спрямовані на забезпечення сталого розвитку та розкриття внутрішнього потенціалу громад. Серед пріоритетів - забезпечення комфортного проживання і підвищення якості життя громадян. Культурна сфера в цих процесах є однією з ключових.

На сьогодні Уряд розробив проєкт нової державної стратегії на 2021-2027, де значну увагу приділено саме розвитку мережі культурних послуг, питанню їх фінансування, а також розвитку креативних індустрій в регіонах. Документ планують затвердити на черговому засіданні Кабміну.

В ході наради учасникам презентували нову стратегію. За словами Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, її реалізація дозволить охопити три пріоритетні напрямки – створення центрів культурних послуг, реставрація пам’яток культурної спадщини і туристичні магніти України.

Урядовці закликали голів ОДА до співпраці для успішної реалізації стратегії. Акцентували увагу на необхідності модернізації культурної інфраструктури. Результатом таких перетворень мають стати своєрідні публічні простори в громадах. Метою роботи таких центрів має бути не тільки фінансування споживання, а й можливості залучати населення до різних культурних практик і на цьому заробляти додаткові кошти для місцевих бюджетів.

- На території області поки що маємо один поліфункціональний заклад культури – у Кіптівській ОТГ. На його базі працюють будинок культури, публічна бібліотека, Центр надання адміністративних послуг, Центр надання соціальних послуг. Плануємо і далі розвивати таку ефективну модель закладів культури для задоволення потреб територіальних громад, в тому числі і молоді, - зазначив голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко.

Відродження та підтримка пам’яток культурної спадщини також є важливим напрямком. Окрім формування національної свідомості та ідентичності, ці об’єкти слугуватимуть потужними культурними атракціями, які б приваблювали туристичні потоки.

–  Чернігівщина має надзвичайно велику кількість пам’яток культурної спадщини, - каже Андрій Прокопенко. – На рівні області затверджено Програму реставрації пам’яток архітектури національного значення на 2020-2022 роки. Туди увійшли - 7 пам’яток архітектури національного значення – Новгород-Сіверська тріумфальна брама, Георгіївська церква у Седневі, Іванівська церква в Ніжині, Палац з двома флігелями у селищі Качанівка, головний будинок, кам’яниця та Флігель у садибі «Покорщина» у Козельці. На реставрацію цих об’єктів програмою передбачено виділити 30 мільйонів гривень.

Один з пріоритетних напрямків регіональної політики у сфері культури Чернігівщини - розвиток туристичних магнітів. На сьогодні їх п’ять -  Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Парк природи «Беремицьке» у Міжрічинському регіональному ландшафтному парку; Національний історико-культурний заповідник «Качанівка»; Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім». По кожному підготовлено інформацію про необхідні покращення та доопрацювання на короткострокову та довготривалу перспективу.

На основі визначених туристичних магнітів регіону розроблені туристичні маршрути на вікенд (два дні), 5 днів та 10 днів.

–  Розвинена інфраструктура навколо пам’яток – це потужний стимул для приваблення туристів. Водночас, щоб досягти мети потрібно працювати над залученням додаткового фінансування, формувати пропозиції, дбати про безпечне комфортне середовище. В результаті це принесе громадам дивіденди у вигляді нових робочих місць, надходжень до бюджетів тощо, – зауважив Андрій Прокопенко.

Зазначимо, що в Україні існує мережа з понад 34 тисяч культурних закладів (музеї, бібліотеки, тощо), з них чверть знаходяться в населених пунктах, де проживає менше ніж 250 жителів. Менш як 40% цих закладів знаходиться в хорошому стані.

В Україні зареєстровано 130 тисяч історично-культурних пам'яток, з них 7% внесені до Державного реєстру пам'яток України.

Ключовим проєктом наступного року буде модернізація культурної інфраструктури. Результатом таких перетворень будуть нові комфортні публічні простори в громадах.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

]]>
Театрально-поетичний вечір пройшов у бібліотеці ім. М. Коцюбинського http://monitor.cn.ua/ua/culture/80994 Збірку віршів поетеси зі Львівщини Світлани Антонишин представили у бібліотеці ім. М. Коцюбинського. Сама авторка через важку хворобу не змогла бути присутньою на презентації. Культура article Sat, 18 Jul 2020 11:45:57 +0300 Нову збірку представляла письменниця Валентина Мастєрова, завдяки якій збірка й побачила світ. «Світлана мені надиктовувала ці вірші по телефону, бо вона не може їх сама записати, вона майже нічого не бачить, а я їх набирала у себе на комп’ютері», – розповіла Валентина Мастєрова.

Дивовижну силу духу мужньої жінки, перелиту у вірші, всі присутні змогли відчути завдяки актрисі та режисеру Ринаті Гафуровій. Представлена нею моно-вистава за збіркою поезій «На білому камені» пройняла присутніх до сліз.

«Я дуже вдячна авторці Світлані Антонишин, – зазначила Рината Гафурова. – Цю поезію я змогла відчути ніби свої власні переживання».

Збірку на білому камені гармонійно доповнили чудові графічні ілюстрації чернігівської художниці Наталії Дзюб.

Чернігівська міська ЦБС

]]>
Письменниця Валентина Мастєрова представили свій новий роман "Тобі скажу" http://monitor.cn.ua/ua/culture/80977 Роман «Тобі скажу» переносить читача в далеке XI століття, коли рідну землю та честь боронили мечем, і не лише від ворогів, а часто й від підступних родичів. Культура article Fri, 17 Jul 2020 16:54:08 +0300 Головний герой роману – чернігівський князь Олег Святославич, названий у давньоруських джерелах «Гориславичем», за те, що він нібито сіяв розбрат на руській землі. Але насправді все було зовсім не так. Зі сторінок роману перед нами постає справжній лицар без страху й докору. А от деякі «герої», як наприклад, князь Володимир Мономах, насправді виявляються не такими вже й героїчними. Розповісти історичну правду,  – саме таку мету ставила собі Валентина Мастєрова, працюючи на романом.

«Є теми, які обираєш не ти, а які обирають тебе, – розповідає Валентина Мастєрова. – От прийшов князь Олег і став переді мною. У мене в голові звучали цілі фрагменти тексту. Сиджу й чую, хропуть коні, йдуть степом. Тоді я зрозуміла, що ця тема мене вже не полишить».

Хоча «Тобі скажу» – роман про наше героїчне минуле, неабияка увага в ньому приділена темі кохання, змальованій дуже вишукано, в романтичному ключі.

Створюючи роман, Валентина Мастєрова опрацювала величезну кількість історичних джерел та наукових праць, що дало змогу в повній мірі передати колорит тієї далекої епохи.
Гості презентації на власні побачили «живу історію». У презентації взяв участь представник клубу історичної реконструкції «Чернігівська земля» Олег Ярошенко в образі давньоруського дружинника XI століття. Він продемонстрував зразки реконструйованої зброї та обладунків тих часів та розповів про те, як вони створюються.

Чернігівська міська ЦБС

]]>
Армійський живопис від деснянських майстрів http://monitor.cn.ua/ua/culture/80944 В селищі Десна Чернігівської області вже тривалий час військовослужбовці 169 навчального центру Сергій Дроб’язко та Віктор Хромінський малюють панно – малюнки на поверхні стін, заповнені живописом. Культура article Thu, 16 Jul 2020 08:50:25 +0300 Місцевий будинок офіцерів, парки військових частин, танкодром, полігон та інші місця прикрашають панно живописців на військову та історичну тематику.

Декомунізація по-«деснянські» і таємниці військових художників

Багато таких робіт тут вже були  зроблені ще в радянський період і військові їх просто перероблювали.
  -  Коли потрапив служити в Десну одразу ж з’явилося таке бажання прикрасити тут все, адже це – кузня військових кадрів і все повинно бути, на мою думку, в найкращому вигляді. Багато тут було місць, де розпис на радянську тематику вже існував, зокрема був червоноармієць в будьонівці, а я зробив з нього українського козака та інші аналогічні малюнки. Також  я досить часто малював танки і безпосередньо самих воїнів-танкістів. На в’їзді у військове містечко – теж моя робота. Малюю я на металі або бетоні. Дуже важливо, що нашим військовим це подобається. Багато з них, коли звільняються – обов’язково фотографуються на їхньому фоні. Гарантія, що вони збережуть свій вигляд 25 років, а можливо і більше, адже ми використовуємо не масляні фарби, а акрил. Акрилові фарби дуже дороговартісні і малюємо ми акриловим розчинником з ґрунтовкою. Такі панно не бояться атмосферних перепадів, зовсім не вигорають на сонці да і взагалі  хочеться робити все на совість, щоб запам’яталось людям. Організаційно допомагають нам в цьому питанні як командування навчального центру так і друзі-художники, - розповів  військовослужбовець 169 навчального центру Сергій Дроб’язко.
Починав Сергій з різьблення по дереву і пластику. Вже під час проходження військової служби на кораблі він виконав дуже багато аматорських робіт. До армії він багато вчився у талановитих художників, навіть інколи йому доводилося малювати аби заробити на життя.
  -  Був в житті випадок, коли на Андріївському узвозі розмалювали будинок, щоб привернути увагу мешканців. Я того часу близько 12 років там працював та продавав картини і багато чого взяв собі на озброєння. Зараз є у мене в частині  досить потужна матеріальна база - майстерня для живопису. Водночас, я малюю різноманітні картини і розмальовую акрилом прапори в такому патріотичному стилі, зокрема прапори з сучасною військовою технікою, Шевченком і його напутніми словами тощо. Досить  часто до нас приїжджають вітчизняні та іноземні гості і така картина або прапор  завжди є гідним подарунком, - пригадав Сергій.

Живопис  для дітей та місцевих мешканців

Допомагають прикрашати живописці дитячі садочки та місцеві навчальні заклади селища.
  -  Нещодавно я малював в класах нашої місцевої гімназії панно на навчальну тематику, зокрема це історія України, фізика та інші предмети. Розмір там був десь 2 метри заввишки і 40 метрів в довжину класу. Професійно розпочинав цим займатися ще з 1982 року, деякий час навчався в Київському художньо-промисловому технікумі, але вже після року навчання покинув та пішов служити. Наразі малюю різноманітні картини, портрети, панно на будь-яку тематику – особливо хочеться дарувати це людям. Також останнім часом викладаю на землі з цегли, каменю та граніту шеврони у військових частинах, - розповів військовослужбовець 169 навчального центру Віктор Хромінський.

Всесвітні моделі танків та бойові традиції деснянців

Великим аматорським захопленням Віктора Хромінського є виготовлення макетів вітчизняних та іноземних танків від першої світової війни до сучасності. Їх він постійно демонструє військовослужбовцям та місцевим мешканцям селища на виставках, що проводить до державних та військово-професійних свят.
  -  Хочу продовжувати робити макети цих танків, дуже багато їх зараз з’явилося і хочеться продовжувати працювати в цьому напрямку, - зазначив Віктор Хромінський.
Водночас військові майстри  живопису роблять власноруч і кімнати бойових традицій у військових частинах 169 навчального центру.
     -  Робимо це також на стіні. Державні символи, військова історія, сучасність українського війська, життєдіяльність та техніка підрозділу, нагороди військових та інше зображаємо там, - підкреслив  Віктор Хромінський.
-  Там ми прикрасили все у національному стилі, щоб такі кімнати були місцем відпочинку та релаксації наших військових.  В першу чергу робимо для них таку красу. Не забуваємо і про полеглих наших бійців, завжди робимо куточок загиблих воїнів як згадку про них, - зауважив Сергій Дроб’язко.
На майбутнє живописці планують малювати мурали в самому селищі Десна – це монументальний живопис на весь будинок в українському стилі.
   
Ігор Березинський, спеціальний кореспондент (м.Чернігів) Інформагентства МО України АрміяInform

]]>
Як виконується рішення обласної ради "Про обласну Програму підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини на 2016-2020 роки" http://monitor.cn.ua/ua/culture/80900 Оголошено про проведення конкурсу рукописів місцевих авторів 2020 року. Таке рішення прийняла комісія з питань підтримки місцевого книговидання, що діє при обласній державній адміністрації. Культура article Tue, 14 Jul 2020 08:49:50 +0300 У звіті про роботу зазначеної комісії та результати виконання заходу «Випуск книг місцевих авторів» обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини на 2016–2020 роки у 2019 році та плани на 2020 рік Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної держадміністрації повідомляє, що цього року, у зв'язку із карантинними обмеженнями та кадровими змінами засідання комісії з питань підтримки місцевого книговидання відбулося пізніше, ніж це робилося зазвичай.

Таким чином, проведення конкурсу рукописів місцевих авторів також посувається у часі. Тим не менше, як і щороку, комісія має встигнути зібрати конкурсні рукописи, ознайомитися з ними та затвердити видавничий план, а Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА — забезпечити його виконання до кінця поточного року.

У 2019 році в рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини на 2016–2020 роки коштом обласного бюджету вийшли в світ 10 видань сукупним накладом 2700 примірників.

Основним способом відбору творів для друку в рамках Програми є обласний конкурс рукописів місцевих авторів. У 2019 році прийом матеріалів на конкурс тривав з 1 квітня до 8 травня, всього надійшла 31 заявка. Рішенням комісії з питань підтримки місцевого книговидання 9 рукописів за результатами конкурсу були включені до видавничого плану для випуску друком бюджетним коштом.

Департаментом забезпечено випуск друком усіх 9 цих рукописів (сумарний наклад — 2200 примірників):

1. «За годину до раю», авторка — Лілія Черненко, літературно-художнє видання (повість), 300 примірників;

2. «Кришталевий птах», авторка — Тетяна Винник; літературно-художнє видання (повістина для дітей), 300 примірників;

3. «Народна культура Чернігівського району (традиція та сучасний стан побутування)», колектив авторів (редакційна колегія — Олександра Бріцина, Олександр Васянович, Катерина Литвин, Ростислав Омеляшко, Аліна Ярова), науково-популярне видання (збірка статей з етнології, фольклористики та мистецтвознавства), 300 примірників;

4. «І лелека не звиє гніздо...», авторка — Валентина Барабанова; громадсько-політичне видання (збірка публіцистичних творів), 200 примірників;

5. «Селекція літер», автор — Іван Баран, літературно-художнє видання (збірка віршів), 200 примірників;

6. «Право на щастя, або Роздуми сучасної жінки», авторка — Наталія Коса, літературно-художнє видання (збірка поетичних та прозових творів), 200 примірників;

7. «Про те, як надворі дощ моросить», автор — Володимир Кравченко, літературно-художнє видання (збірка віршів), 200 примірників;

8. «Хроніки втраченого шансу: шлях суверенної демократії», автор — Сєргєй Карась, літературно-художнє видання (повість), 300 примірників;

9. «На інтимнім фронті тиші не буває», автор — Василь Щербонос, літературно-художнє видання (збірка поетичних творів), 200 примірників.

Загальна вартість макетування і випуску друком цих 9 книг — 72,9 тис. грн.

Віддруковані книги передані до бібліотек, навчальних закладів, громадських організацій та творчих спілок Чернігівщини. Повістю «Хроніки втраченого шансу: шлях суверенної демократії» зацікавилися також бібліотеки Донецької та Хмельницької областей.

Окрім того, у червні 2019 року в позаконкурсному порядку видано ще одну суспільно значиму книгу — збірку «Герої Сіверського краю. Книга пам'яті Чернігівської області» (том І (2014–2015 роки)), створену за ініціативи ГО «Єдина родина Чернігівщини». Наклад видання склав 500 примірників.

Загальна сума, витрачена на випуск друком усіх 10 видань у 2019 році — 162,8 тис. грн.

Повністю виконати видавничий план і заощадити 35 тис. грн із суми, передбаченої кошторисом на минулий рік, вдалося завдяки проведенню відкритих торгів на виготовлення книг через систему Прозорро.

Цього ж року на книговидання у кошторисі закладено 268 тис. грн.

Комісія з питань підтримки місцевого книговидання, що діє при обласній державній адміністрації, оголошує про проведення конкурсу рукописів місцевих авторів 2020 року. Таке рішення члени комісії ухвалили 10 липня.

Конкурс визначить, які твори літераторів та науковців Чернігівщини будуть видані у поточному році коштом обласного бюджету та розповсюджені серед бібліотек області. Він проводиться у рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер області на 2016–2020 роки.

Прийом матеріалів на конкурс розпочався з 11 липня та триватиме до 9 серпня поточного року включно.

З умовами конкурсу кожен бажаючий може ознайомитися за посиланням http://cg.gov.ua/index.php?id=394376&tp=page

За повідомленням Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

]]>
Духовий оркестр філармонійного центру - у “XVIII Європараді духових оркестрів у Центрі Європи” http://monitor.cn.ua/ua/culture/80891 Вірус COVID-19 вніс суттєві корективи у повсякденний спосіб життя як окремих людей, так і цілих колективів. Не став виключенням і Духовий оркестр Чернігівського обласного філармонійного центру (художній керівник та головний диригент - заслужений діяч мистецтв України Анатолій Ткачук). Культура article Mon, 13 Jul 2020 14:09:41 +0300 Участь музикантів у фестивалі “XVIII Європарад духових оркестрів у Центрі Європи”, що традиційно проходить у польському місті Суховоля, планувався давно. Оркестр ретельно до нього готувався і репетирував спеціальну показову програму. Однак, всі плани змінила епідемія і обмежувальні карантинні заходи. Вже скоро стало зрозумілим, що проведення фестивалю під великим питанням. Принаймні - що стосується участі в ньому іноземних гостей. Проте, господарі заходу з цим не хотіли миритися. Вони вирішили не відкликати запрошення для іноземців і запропонували їм виступити у дійстві дистанційно за допомогою онлайн-зв’язку.

“Це був новий і незвичний для нашого колективу досвід, - розповідає художній керівник та головний диригент Духового оркестру Анатолій Ткачук. - Є багато технічних та організаційних тонкощів, які потрібно було врахувати, щоб гідно виступити. Але загалом все відбулося добре”.

“XVIII Європарад духових оркестрів у Центрі Європи” проходив 11 - 12 липня 2020 року у невеличкому польському містечку Суховоля, що в Підляському воєводстві. У перший фестивальний день відбулася пряма трансляція з міського парку Суховолі, де виступали місцеві колективи. Глядачі, які слідкували за дійством дистанційно через онлайн-мовлення в соціальних мережах, переглянули ретроспективний показ фрагментів з минулорічних фестивалів, стали свідками онлайн-включень з керівниками духових оркестрів та подивилися зведений виступ всіх учасників фестивалю. У спільному виконанні оркестрів прозвучала композиція “Ума Турман” (автори - Андрій Гурлів та Йозеф Трогман).

Наступного дня, з обіду - щогодини, у соціальних мережах польські друзі транслювали записи виступів колективів, які вони отримали завчасно. Таким чином, для любителів духової музики виступили:
- Зразковий оркестр музичної школи м. Поріччя (Гродненский район, Республіка Білорусь). Диригент - Валерій Сак.
- Духовий оркестр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Диригент - Анатолій Ткачук.
- Оркестр духових інструментів та ударних "Юнга", м. Новоросійськ (Росія). Диригент - Павло Мараров.
- Духовий оркестр OSP. м. Ґробля (Польща). Диригент - Єжи Чацко.
- Група випускників духового оркестру м. Суховоли.
- Молодіжний духовий оркестр м. Суховоли. Диригент - Ярослав Щебер.

Під час онлайн-трансляції чернігівські музиканти продемонстрували глядачам
запис виконання твору Євгена Філіпова "Українські візерунки".

З відео-звітом (записом онлайн-трансляції) "XVIII Європараду духових оркестрів у Центрі Європи" можна ознайомитися за посиланнями у соціальних мережах:
https://www.youtube.com/channel/UCc1XNoZZiBR070zSr8eD82w/
та у https://www.facebook.com/luksgoksitsuchowola/

Прес-центр обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Оголошено обласний конкурс рукописів місцевих авторів Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/culture/80848 Комісія з питань підтримки місцевого книговидання, що діє при обласній державній адміністрації, оголошує про проведення конкурсу рукописів місцевих авторів 2020 року. Таке рішення члени комісії ухвалили 10 липня. Культура article Sat, 11 Jul 2020 13:23:32 +0300 Конкурс визначить, які твори літераторів та науковців Чернігівщини будуть видані у поточному році коштом обласного бюджету та розповсюджені серед бібліотек області. Він  проводиться у рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер області на 2016–2020 роки.

Прийом матеріалів на конкурс починається 11 липня та триватиме до 9 серпня включно.

Для участі запрошуємо подати до Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації:
    заяву визначеної форми про винесення рукопису на конкурс;
    завершений рукопис твору в електронному вигляді;
    мотиваційний лист з обґрунтуванням доцільності випуску рукопису бюджетним коштом (обсягом до 2000 знаків / 1 аркуш А4) в електронному вигляді;
    анотацію на рукопис та короткі відомості про автора (авторський колектив, упорядників) в електронному вигляді;
    для творів наукового спрямування — дві фахові рецензії.

Заява про участь у конкурсі та рецензії на наукові твори мають бути засвідчені особистими підписами — і подаються або у паперовому вигляді, або в електронному за умови накладення кваліфікованого електронного підпису.

Пакет матеріалів для участі можна передати до Департаменту у будь-який зручний спосіб. Департамент знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 7 (вхід з боку скверу ім. Попудренка). Прийом документів здійснює Валерій Сорокін, секретар комісії з питань підтримки місцевого книговидання (кабінет № 2; тел.: (0462) 67-86-94; е-пошта: sorokin_did@cg.gov.ua).

Комісія з питань підтримки місцевого книговидання ознайомиться з поданими рукописами та у вересні обере ті, що вийдуть у світ за кошти обласного бюджету.

Згодом надруковані примірники надійдуть до бібліотек та навчальних закладів області, інших зацікавлених установ для задоволення потреб читачів Чернігівщини, розповсюджуватимуться під час презентаційних заходів. Видані книги також будуть розміщені в електронному вигляді на вебсайті Чернігівської ОДА.

Виплата гонорарів чи іншої винагороди авторам не передбачена.

На конкурс не приймаються заявки від авторів, книги яких вже були видані за результатами цього конкурсу у 2016–2019 роках, заявки щодо випуску навчальних (підручники, посібники), рекламних, періодичних видань, а також видань, які передбачають одноразове використання (книжки-розмальовки тощо).

Конкурс рукописів місцевих авторів покликаний відкрити широкій громадськості кращі зразки творчості авторів Чернігівщини, які не мають перспективи комерційного випуску, але водночас залишаються суспільно важливими та потенційно запитуваними читацькою аудиторією.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

]]>
Кращі книги року визначені http://monitor.cn.ua/ua/culture/80777 Компетентне журі визначило переможців обласного літературного конкурсу «Книга року-2019». Цьогоріч на конкурс була номінована 21 книга 19 авторів. Культура article Wed, 08 Jul 2020 11:17:14 +0300 З них лауреатами стали 16 книжок 16 авторів. Компетентне журі, яке складалося з письменників, співробітників сфери культури, журналістів визначило переможців у восьми номінаціях.

У «Біографічній прозі» перше місце розділили Віталій Корж «Еківоки» та Олексій Брик «Дороги життя». У номінації «Наукові видання» :
1 місце - Олександр Ясенчук «600 біографій. Генерали, старшини, козаки»
1 місце і звання «Книга року 2019» - Володимир Руденок та Тетяна Новик «Антонієві печери Чернігівського Троїцько – Іллінського монастиря».

В номінації «Краєзнавчі видання» 1 місце посів Олександр Ляшев зі своїм дослідженням з локальної історії «Московсько- радянські репресії на Чернігівщині: Село Роїще».
У номінації «Фотоальбом-путівник» перше місце посіла книга Андрія Майковського «Храми Чернігово -Сіверщини. Фотоальбом для мандрівників».

У номінації «Поетичні збірки» місця розподілилися таким чином:
1 місце - Ліна Ланська «Смарагдова скрижаль» та «Бурштиновий рай»
2 місце - Ганна Демиденко «Сповідь душі»
3 місце - Микола Фурс «Роки мої, мов журавлі» та Олександр Штань «Хоч не сталось – було»

У номінації «Збірки поезії та прози» перше місце цього року вирішили не присуджувати, друге розділили Наталія Коса з книгою «Право на щастя, або роздуми сучасної жінки» та Любов Борисенко зі своєю збіркою «Ранкова кава в альтанці…» .

Серед авторів дитячої літератури місця розподілилися таким чином:
1 місце - Євдокія Тютюнник «Іменини цибулини»
2 місце - Валентина Михайленко «Смілий»
3 місце - Володимир Сенцовський «П’ять пелюсток бузкового квіту».

У номінації «Видавець року» відзначили чернігівське видавництво «Десна поліграф».
Нагадаємо, що вперше кращі книги в Чернігові визначили 1999 року, тоді участь у конкурсі взяло 9 авторів.

Чернігівська міська централізована бібліотечна система

]]>
Цвіт папороті шукали в бібліотечному саду http://monitor.cn.ua/ua/culture/80763 Напередодні свята Івана Купала у бібліотеці ім. М. Коцюбинського пройшов літературно-містичний вечір. Культура article Tue, 07 Jul 2020 17:12:27 +0300 Молоді чернігівські письменники та вже знані літератори  зібралися у бібліотечному саду, аби поділитися своєю творчістю.

Серед учасників  вечора – багато випускників літературної школи «Цвіт папороті», яка проходила в Чернігові минулого літа з 1 по 7 липня. За цей рік молоді письменники встигли творчо вирости та представили на суд слухачів оригінальні зразки поезії та прози.

Директор Чернігівської міської ЦБС та координатор літературної школи «Цвіт папороті» Людмила Зіневич висловила сподівання, що подібні зустрічі у бібліотечному саду стануть доброю традицією, оскільки дають змогу молодим письменникам ознайомити містян зі своєю творчістю.

Участь у вечорі також взяли відомі чернігівські барди Наталія Потапчук та Петро Антоненко.

Чернігівська міська ЦБС

]]>
Встановлений рекорд "Найбільше танцююче коло" http://monitor.cn.ua/ua/culture/80733 У сквері імені Б.Хмельницького був встановлений рекорд "Найбільше танцююче коло" від ГО "Чернігівський відділ Союзу українок", яке зібрало 82 людини. Культура article Mon, 06 Jul 2020 11:42:50 +0300 Тримаючись за стрічки і маленькі і дорослі танцювали навколо великого фонтану у сквері, а далі прикріпили стрічка на дерево бажань.

Танок проводився під обрядові пісні від Союзу українок.

Рекорд Чернігова

]]>
100 років виповнилось Сосницькому краєзнавчому музею http://monitor.cn.ua/ua/culture/80708 Будинок в якому зараз знаходиться Сосницький краєзнавчий музей ім. Ю.С.Виноградського, був побудований лікарем Щербаковим у 1870 році. З 1890 року належав князю Волконському. В 1899 році він був капітально відремонтований, про що свідчать дата на металевій прикрасі при вході у будинок. Останнім кому належав будинок – це був лікар П.В.Ольденборгер. Культура article Sat, 04 Jul 2020 13:58:00 +0300 1 липня 1920 року рішенням повітового комітету в ньому відкрили музей. Засновником музею став Ю.С.Виноградський – юрист за професією, а за покликанням – історик. Спочатку – це був історико-археологічний музей, а з 1947 року став краєзнавчим. Музей має 2 відділи, які розміщені в 6 залах. Відділ природи побудований на матеріалах, що характеризують особливості будови краю, рельєфу, грунту, рослинного та тваринного світу Сосниччини.

«Гортаючи папки його записів, щораз захоплюєшся високим і фаховим, неупередженим рівнем висновків, віддаленістю від політичної кон’юнктури і акуратністю у використанні першоджерел, посиланні на них, — каже директор Сосницького краєзнавчого музею Віталій Супрун. — Розкішна колекція, яка, безумовно, є гордістю його краєзнавчого музею, результатом послідовних і багаторічних досліджень засновника.

На святкування, аби привітати музей з ювілеєм, завітали представники місцевої влади, колеги та друзі з усієї України. Всі виступаючі у вітальному слові згадували події, які передували появі музею, згадували свої історії з дитинства, які пов’язані з музеєм, бажали закладу процвітання та подальшого розвитку.

]]>
Геннадій Обушний представив свій науково-фантастичний роман http://monitor.cn.ua/ua/culture/80700 Про етику освоєння космосу та майбутні взаємовідносини з інопланетними цивілізаціями говорили у бібліотеці ім. М. Коцюбинського. Тут пройшла презентація науково-фантастичного роману Геннадія Обушного «Екст». Культура article Sat, 04 Jul 2020 10:01:41 +0300 Чернігівцям Геннадій Обушний більше відомий як військовий волонтер та один із організаторів фестивалю «Коровель», який протягом 12 років проходив у с. Шестовиця. Роман «Екст» – яскравий письменницький дебют пана Геннадія.

«Це книга про життя. Про життя як окремої людини, так і цілих цивілізацій», – говорить Геннадій Обушний. У творі піднімаються складні проблеми цивілізаційного масштабу: стосунки земної та інопланетних цивілізацій, розкол людства на три абсолютно непримиренних цивілізації, виживання у непристосованих, здавалося б, до життя умовах. І головне: на яких, врешті-решт, принципах варто будувати цивілізацію, яка б дійсно могла стати суспільством майбутнього.

Незважаючи на те, що зараз на піку популярності жанр фентезі, Геннадій Обушний не випадково звернувся саме до наукової фантастики. «Фентезі – це така собі казочка, щоб мозок відпочив. А наукова фантастика змушує замислитися, вимагає від читача певного рівня підготовки. Я не люблю необґрунтованих припущень, тому віддав перевагу саме науковій фантастиці», – говорить Геннадій Обушний.

Книгу органічно доповнюють майстерні ілюстрації чернігівського художника Василя Юдіна. Роман «Екст» побачив світ у київському видавництві «Друге дихання».

Презентація відбулася в рамках обласного літературного  конкурсу «Книга року-2020». Із романом «Екст» усі охочі зможуть ознайомитися у бібліотеці ім. М. Коцюбинського.

Олена Терещенко, Чернігівська міська ЦБС

]]>
У Прилуках відкрито кімнату-експозицію Олега Кошового http://monitor.cn.ua/ua/culture/80683 Карантин вносить свої обмеження в роботу кожного закладу, кожної організації, да і в життя кожної людини. Але не залежно ні від чого хочеться працювати і щось творити. Культура article Fri, 03 Jul 2020 13:01:20 +0300 Ось, як і завжди музейні працівники підійшли з творчим натхненням до ремонтних робіт і оформлення одного із залів у філії Олега Кошового.

На сьогодні до постаті Кошового відношення неоднозначне. Питання щодо його особистості залишається досить спірним, але як там не було б, саме в цьому будиночку на початку ХХ ст. жила сім'я Кошових, саме в цьому будинку народився Олег Кошовий.

Тепер після реконструкції одна з кімнат філії передає подих побуту прилучан першої половини ХХ ст., знайомить з сім`єю Кошових та самим Олегом.

Поки що це можна побачити на світлинах, а після карантину Прилуцький краєзнавчий музей Маслова чекає всіх бажаючих на відвідування.

]]>
У Чернігові отримали свої сертифікати перші випускники та випускниці школи гідів http://monitor.cn.ua/ua/culture/80653 У Чернігівському ТІЦ 30 червня відбувся перший випуск "Школи гідів", започаткованої управлінням культури та туризму міської ради в грудні 2019 року з метою підготовки і надання якісних послуг екскурсантам та туристам нашого міста. Культура article Thu, 02 Jul 2020 08:39:00 +0300 11 нових гідів тепер будуть відкривати його для туристів. Нові чернігівські гіди переважно люди з різних професій, які захоплюються історією рідного міста.

Всі випускники та випускниці чернігівської школи гідів першими в Україні отримали сертифікати Національної організації туризму на відповідність міжнародному європейському стандарту.

Прес-служба Чернігівської міської ради

]]>
Проєкт колеса огляду в Чернігові викликав дискусії http://monitor.cn.ua/ua/culture/80623 Атракціон дозволить туристам оглядати головні чернігівські пам’ятки з 35-метрової висоти, але може завадити включенню історичного ландшафту міста до списків ЮНЕСКО. Культура article Tue, 30 Jun 2020 18:55:23 +0300 Ділянку землі площею 0,65 га під будівництво 35-метрового колеса огляду виділила Чернігівська міська рада в історичній зоні міста, на перехресті проспекту Миру та вулиці Єлецької, поблизу Катерининської церкви. Як повідомляє прес-служба міськради, за таке рішення у п’ятницю проголосували 26 депутатів.

Ідею збудувати колесо огляду, висота якого буде лише на кілька метрів нижчою за висоту Катерининської церкви, запропонував чернігівський міський голова Владислав Атрошенко. На його думку, новий атракціон підвищить туристичну привабливість Чернігова.

"Колесо огляду буде родзинкою нашого міста, саме для туриста вихідного дня. До нас приїжджає багато таких відвідувачів. І саме центральна частина міста найбільш цікава з точки зору потоку людей. Ми за допомогою квадрокоптера подивилися на вид, який відкривається. Саме в цій точці він найкращий, тому що турист зможе побачити відразу і церкви, і центральну алею, і площу, і світломузичні фонтани", – зазначив Владислав Атрошенко.

Також він пояснив, що кошти міського бюджету на побудову та утримання атракції витрачатися не будуть, натомість місто оголосить конкурс серед потенційних інвесторів. Також він запевнив, що будівництву передуватиме публічне обговорення проєкту.

Жвава дискусія навколо цієї ідеї виникла серед депутатів міськради ще під час розгляду в сесійній залі. Згодом до обговорення підключилася чернігівська громадскість.

"Розташування колеса у тому місці, що озвучено, порушить усі можливі і неможливі пам’яткоохоронні норми України. І, до речі, не лише України. Перехрестя проспекту Миру і Єлецької вулиці знаходиться у охоронній зоні і там не можна нічого будувати без попередніх розкопок", – наголосив на своїй сторінці у Facebook відомий чернігівський іторик Володимир Пилипенко.

Він також нагадав, що пам’ятки Чернігова подані до попереднього списку світової спадщини ЮНЕСКО, а оскільки колесо не вписується у історичний ландшафт міста, це будівництво може викликати міжнародний резонанс.

]]>
Пройшов вечір патріотичного кіно просто неба http://monitor.cn.ua/ua/culture/80557 У бібліотеці ім. М. Коцюбинського пройшов вечір патріотичного кіно просто неба. Усі бажаючі мали змогу переглянути фільм «Пекельна хоругва». Культура article Fri, 26 Jun 2020 12:11:15 +0300 Це дебютна робота українського кінорежисера Михайла Кострова за сценарієм відомого українського казкаря і сценариста Сашка Лірника.

Фільм переносить глядача у часи Запорізької Січі - часи вольності українських козаків, які відчайдушно і сміливо захищали рідну Україну та не боялися ні чортів, ні смерті, були сміливими й мужніми. Кінострічка вирізняється іскрометним українським гумором та соковитою мовою.

«Пекельна хоругва» – фільм для сімейного перегляду, який буде цікавим як дітям, так і дорослим. «Ця стрічка має об’єднуючу роль для родини, – наголосила одна з глядачок під час обговорення фільму. – Я привела своїх двох синів і ми отримали величезне задоволення».

Після перегляду фільму директор Чернігівської міської ЦБС Людмила Зіневич запропонувала пригадати українські фразеологізми, які прозвучали в стрічці. Найуважніші глядачі отримали призи – книжки.

Чернігівська міська централізована бібліотечна система

]]>
Проєкт "Код нації в НКС. Обласний перелік елементів" "Весільний обряд – на калачі". Бахмач http://monitor.cn.ua/ua/culture/80534 Здавна традиції весільного дійства передавали в родині від старших молодшим. Це збереження національного вбрання на весіллі, дотримання всіх елементів підготовки до нього. Багато молоді зараз прагне провести весілля за народною традицією і давніми звичаями, та на жаль, не знає, як це зробити. Культура article Thu, 25 Jun 2020 10:48:13 +0300 Важливу роль у передачі знань про елемент та його популяризацію відіграють і аматорські гуртки відповідного напрямку в клубних закладах, на яких вчать передавати колорит пісень та елементи обрядових дійств, проведення ярмарків, на яких можна залучити до участі в обрядах глядачів.

Передача елементів весільного обряду, записаного в с. Бахмачі, проводиться шляхом організації виїзних концертів, на базі народного аматорського фольклорно-обрядового ансамблю «Криниці» під керівництвом Антоніни Цибань створено підготовчу групу колективу, це 12 дітей, яким на заняттях передаються елементи вивчення обрядових дійств, розучуються народні пісні, придбані сценічні костюми.

Дитячий колектив бере участь у концертних виступах разом учасниками фольклорного ансамблю та автентичної групи.
Сучасний варіант вільця і шишок у с. Бахмачі, був започаткований на весіллі дітей учасника народного аматорського фольклорно-обрядового ансамблю «Криниці» Олександра Лукового в 2017 р.

На фото зображене дерево, на якому розміщують шишки, а потім дружки запрошують гостей до цього дерева, вони вітають молодих, беруть шишку з дерева та дарують подарунки.

Щороку у с.Піски Бахмацького району проводиться Всеукраїнський фестиваль «Відродження українського села, його духовності й культури», на якому місцевий народний аматорський фольклорно-обрядовий ансамбль «Берегиня» представляє фрагмент весільного обрядового дійства, що відбувається в різний період його підготовки.

Так в 2018 р. це були обряди «Віддавала мати дочку» та «Перезва» (другий день весільного дійства в села.)
Традиція весільних обрядів збережена і на території сусідніх сіл району: Піски, Курінь, Стрільники, Обмачево, м. Батурині.

Подібні елементи є також у Борзнянському, Коропському, Ніжинському, Талалаївському районах Чернігівської області, що межують з Бахмацьким.

Елемент «Весільний обряд – на калачі»в 2019 р. увійшов до Обласного переліку.
 
Обласний центр народної творчості

]]>
Гаряче музичне літо у Чернігові відкрили артисти Міського палацу культури http://monitor.cn.ua/ua/culture/80476 Стартував гарячий вікенд у п‘ятницю 19 червня з довгоочікуваної події - повернення улюблених багатьма чернігівцями Літніх музичних вечорів. Захід одразу став сенсацією і от чому. Культура article Mon, 22 Jun 2020 15:34:39 +0300 Директор Міського палацу культури Ірина Должикова пояснює:
- Ми намагалися поєднати всі складові: безпеку та яскравий контент. Глядачів розсадили з урахуванням соціальної відстані, неодноразово зверталися до них з проханням вдягати захисні маски. І люди нас послухали! Тож і наші артисти на знак вдячності старалися: тільки найкращі пісні, танці, музика! На відео на наших сторінках у соцмережах видно, як глядачі танцювали, аплодували. Байдужих не було!

20 червня був певний виклик, оскільки через грозу та бурхливу зливу другий Літній музичний вечір опинився під загрозою зриву. Але музика та пісні і тут врятували становище! Для чернігівців виступали наші справжні зірки: солісти Алла Гаркуша, Анжеліка Гальчук, Володимир Михайлов, Євген Мацак, Марія Шумар, Діна Лобур, фолк-гурт «Калита», юна співачка Катя Ковтун, балет Міського палацу культури.

Свято музики і танців продовжилося у неділю 21 червня на Малій Сцені на Алеї Героїв. Тільки цього разу до «зоряного десанту» артистів МПК долучився і муніципальний оркестр ChernigivBand зі своїми кращими ліричними хітами - попурі українських пісень композиторів та авторів Володимира Івасюка, Юрія Рибчинського, Олега Винника, Миколи Мозгового і багатьох інших. А ще, ось так музично, наші виконавці привітали усіх тат Чернігова з їхнім святом - Днем Батька. Зокрема, у виконанні Діни Лобур пролунала пісня «Не плач, тату».

]]>
Журналісти пишуть вірші http://monitor.cn.ua/ua/culture/80412 До Дня журналіста «акул пера і мікрофона» привітали непростою і дуже ошатною книжкою, до якої увійшли… вірші журналістів. Культура article Fri, 19 Jun 2020 11:16:31 +0300 Книга ця названа символічно – «Сонячне і дощове». Автор ідеї і меценат – Сергій Народенко, головний редактор обласної газети «Вісник Ч», заслужений журналіст України. Сергій Петрович говорить, що це був також і подарунок для себе самого. Він іще в юності писав вірші… Але от у своєму «Віснику»  принципово жодного вірша не надрукував. Бо все має бути на своєму місці. Віршам –  віршове, газеті – газетне…

Упорядниця антології Наталія Авер’янова – теж журналістка. Саме вона знайшла всіх авторів поезій і все у книжці «розставила по місцях».

На презентацію прийшов і Сергій Народенко, і чимало авторів книги, серед яких практично всі – журналісти. Це Олексій Маслов, Анатолій і Євдокія Тютюнники, Віктор Кирієнко, Яків Ковалець, Василь Щербонос, Ольга Чернякова, Андрій Тіток, Іван Кужільний. Світлана Сусленко… Від «Деснянської правди» – Валентина Науменко й Людмила Пархоменко, чиї поезії також є в антології. Відкрила захід директорка ТОВ «Чернігівська Десняська правда» Христина Лаврищева. Вона презентувала нові інформаційні продукти – DP HUB  та пресцентр і представила їх керівниць Яну Горбик та Поліну Могінську.

А потім почалося невимушене спілкування. Сергій Народенко розповів, як у нього народилася ідея видати таку книгу.
Журналісти пригадували історії зі свого журналістського життя, котрі іноді ставали прообразами віршів, читали свої поезії… І всі говорили щире спасибі Сергієві Народенку за подаровану радість – побачити свої вірші надрукованими.

Ольга Чернякова зауважила, що із 59 авторів – понад 30 членів НСЖУ. А ще сказала, що дуже зворушливо, що тут є вірші тих журналістів, хто уже пішов у засвіти…

Загалом презентація перетворилася на цікаву журналістську тусовку!

]]>
Тест на державність: Музей рідкісної книги у Ніжині подає приклад іншим http://monitor.cn.ua/ua/culture/80402 Нарешті це сталося! По двох роках роботи проекту «Тест на державність» нам пощастило відвідати заклад, який блискуче пройшов це випробування. Культура article Fri, 19 Jun 2020 09:31:18 +0300 Непересічна подія відбулася у Ніжині, в Музеї рідкісної книги Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Впродовж екскурсії ми почули факти з історії української та європейської книжкової культури без жодних імперських штампів та радянських ідеологем.

Автор експозиції і тексту до неї – історик, директор музею Олександр Морозов. 2008 року, одразу після призначення на посаду, він ініціював рішучі зміни в чинній експозиції. І за короткий час на місці Шолохова та Горького у вітринах постали рідкісні книги та рукописи, які перетворили музей в один із найцікавіших та найзмістовніших в Україні.

Історія бібліотеки почалася 1820 року, коли у Ніжині відкрили Гімназію вищих наук, а при ній – книгозбірню. До початку ХХ століття у фондах було зібрано багатотисячну колекцію манускриптів і стародруків. Але у 30-х роках більшовики вилучили з бібліотеки і вивезли до Києва 10 тисяч рідкісних видань. Навіщо?

Олександр Морозов пояснює: «У 30-х роках комуністична влада проголосила курс на створення нової людини – інтернаціоналіста. Для реалізації такого плану комуністам треба було відірвати народ від історичного коріння. Саме з цією метою з провінції вивозили стародруки. Доступитися до них у Києві могли лише ліцензовані вчені, які під наглядом партії писали історію «как положено».

Але книгозбірня була дуже багатою і – попри такі значущі втрати – у фондах лишилася достатня кількість раритетних видань, якими 2008 року і було сформовано чинну музейну експозицію.

У своєму короткому огляді ми зупинимося лише на малій дещиці експонатів, класифікувавши їх за допомогою префікса «НАЙ».

НАЙдавніші українські рукописи представлені копіями Остромирового Євангелія (1056 рік) та Збірника Святослава (1076 рік). Оригінали цих манускриптів нині перебувають в Росії і зараховані там до російського «культурного наследия».

Але Олександр Морозов представляє книги як найдавніші українські пам’ятки старослов’янської мови адже «обидва рукописи створені у Києві і яскраво репрезентують київську книжкову культуру 11-го століття». Щодо Ізборника Святослава, то виявляється його досліджував Іван Франко і результатом дослідження стала літературознавча праця, де автор означив рукопис як «першу видатну літературну пам’ятку з визначним національним українським характером».

НАЙперший рукопис канонічного тексту українською мовою представлений факсимільним виданням «Пересопницьке Євангеліє» (1556 рік). Історію створення рукопису Олександр Морозов пояснює у контексті загальноєвропейського культурного руху: «Це був період становлення національної самосвідомості різних народів, коли формувалися національні мови і державні кордони. 1522 року вийшла перша у світі Біблія національною (німецькою) мовою. А вже у 1556-му в Пересопницькому монастирі на Волині – перший переклад Євангелія українською мовою». (До речі, перший переклад Євангелія російською з’явився аж 1822 року). «На оригіналі рукопису є автограф Мазепи – 1701 року гетьман подарував безцінний манускрипт Преображенському собору в Переяславі. Пересопницьке Євангеліє є державним символом України. На ньому присягають президенти України».

​НАЙнесподіванішу реакцію Московського патріарха Іоакима спричинила книга «Вінець Христов» (1688 рік) намісника Києво-Печерської лаври Антонія Радивиловського. Прочитавши її, патріарх вкрай розлютився, розпорядився вилучити видання з усіх бібліотек та монастирів і привселюдно спалити.

Що ж так обурило московського святійшого у збірці проповідей про життя згідно з Божими настановами? – Українська мова! (Дивовижно стабільна причина зненависті, яка крізь віки об’єднує московських архіпастирів із комуністичними диктаторами та чинною російською владою – ред.). 1688 року за наказом патріарха у величезних багаттях на вулицях Москви спалили «Вінець Христов» Антонія Радивиловського, разом з ним понищили також твори видатних українських богословів – Петра Могили, Лазаря Барановича та Інокентія Ґізеля.

І відтоді було заборонено друкувати книги українською мовою.

В експозиції Музею рідкісної книги державного університету імені Гоголя представлений оригінальний примірник «Вінця Христова», який вийшов 1688 року у лаврській типографії коштом гетьмана Івана Мазепи.

​НАЙпопулярніше видання, український бестселер 17–18 століть – «Житія Святих» (Четьї-Мінеї) Димитрія Ростовського. Це перший на східнослов’янських землях біографічний словник видатних людей минулого. В експозиції представлений оригінал 4-го тому. Олександр Морозов розповідає про автора – українського письменника Данила Туптала, сина козацького сотника, одного з найбільших інтелектуалів і культурних діячів мазепинської доби. Туптало був довіреною особою гетьманів Самойловича та Мазепи, ігуменом найбільших українських монастирів. Як і сотні інших освічених українців, він був відірваний від українського коріння і примусово пересаджений на російський ґрунт, коли православна церква за Петра I стала знаряддям державної політики.

Данило Туптало, як автор «Житія святих», на півтора століття став найвідомішим у Російській імперії киянином. Але вже під іншим ім’ям – Димитрій Ростовський.

Представлений в експозиції 4-й том «Житія» надрукований у лаврській типографії. Олександр Морозов демонструє останню сторінку видання з інформацією, що книга видана коштом гетьмана Мазепи. Але прізвище «Мазепа» ретельно затерте сажею: «В імперії був наказ ретельно нищити все, що пов’язане з Мазепою».

​НАЙвідомішим студентом Ніжинської гімназії вищих наук, а отже і користувачем бібліотеки – був Микола Гоголь. В експозиції представлено кілька цікавих видань різного часу. Але на особливу увагу заслуговує презентація цього всесвітньо відомого автора, як українського письменника.

«Шевченко, Куліш, а пізніше і Драгоманов послідовно вважали Гоголя українським письменником, що писав російською мовою».

«Усією своєю суттю Гоголь – наш, український, – почули ми посилання на професора Василя Яременка, – і в його творах сконцентровано могутню духовну силу, величезну енергію, яка вічно працюватиме на Україну».

У цьому місці екскурсії ми хотіли заперечити шановному директору. Бо ж яким чином Гоголь може працювати на Україну, якщо Міносвіти не так давно означило його чужоземним автором??? І через це українські школярі вивчають «Ніч перед Різдвом» у курсі програми зарубіжної літератури.

Отже. Незаперечно, що задля просвіти саме трударям освітнього міністерства варто якнайшвидше відвідати Ніжинський музей.

А загалом цю експозицію ми радимо усім, як надзвичайно цікаву, змістовну і – головне – з ключем розуміння: що то означає працювати на Україну.

Ірина Костенко, Марина Остапенко, журналісти

]]>
"Короновані словом" літератори Чернігівщини. ВІДЕО http://monitor.cn.ua/ua/culture/80365 Чернігівська міська ЦБС Культура article Wed, 17 Jun 2020 13:10:14 +0300

http://www.youtube.com/watch?v=OW_puuEMHWI

]]>
Відбулося засідання комісії з присудження обласної літературно-мистецької премії ім. М.М.Коцюбинського за 2020 рік http://monitor.cn.ua/ua/culture/80274 У облдержадміністрації відбулося засідання комісії з присудження обласної літературно-мистецької премії ім. М.М.Коцюбинського за 2020 р. Культура article Sat, 13 Jun 2020 09:16:20 +0300 Унаслідок засідання комісії було вирішено затвердити кандидатів на здобуття цьогорічної премії у 6 номінаціях.

Номінації:

"ПОЕЗІЯ": Ольга Батьковська – поетеса, членкиня НСПУ (м. Бахмач).
Висунута Чернігівською організацією Національної спілки письменників України за книгу поезії «Домінанта».

"ПРОЗА": 1.Віталій Божок – письменник, журналіст, член НСПУ та НСЖУ (м. Корюківка).
Висунутий Корюківською ГО «Свобода слова нового століття» за книгу «Афганська жара».
2. Петро Нестеренко – письменник, журналіст, член НСПУ та НСЖУ (м. Суми).
Висунутий колективом Сумської універсальної наукової бібліотеки за книгу «Колесо фортуни».
3. Григорій Гусейнов – письменник, журналіст, член НСПУ та НСЖУ (м. Київ).
Висунутий видавництвом «Ярославів вал» за книгу «Вітер зі Сходу».

"НАРОДОЗНАВСТВО": 1. Світлана Іваницька – доктор історичних наук, доцент Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій (м. Запоріжжя).
Висунута правлінням Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України за книгу
«Єфремов С. Personaliа: Публіцистика 1899-1917 років» у 2-х томах.
2. Катерина Лісовенко – педагог, письменниця
(м. Київ).
Висунута ГО «Товариство «Чернігівське земляцтво» за книгу «Затоплена Придніпровська цивілізація. Історія. Людські долі».

"ДЕКОРАТИВНЕ ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО": Оксана Корнієнко – художниця, членкиня Національної спілки художників України (м. Чернігів)
Висунута Чернігівською обласною організацією Національної спілки художників України за цикл робіт «Мандри UA ».

"ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО": 1. Інна Сергієнко – артистка вищої категорії Чернігівського обласного молодіжного театру.
(м. Чернігів).
Висунута трудовим колективом Чернігівського обласного молодіжного театру за втілення образу жінки - матері, сестри, нареченої, подруги у виставі «Прощена неділя» та серію проведених благодійних заходів у м. Прилуки та м. Чернігові з цією виставою.
2. Микола Буравський – головний режисер Київського академічного театру українського фольклору «Берегиня», народний артист України (м. Київ).
Висунутий колективом театрально-концертного закладу культури «Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня» за музичну постановку вистави «Тіні забутих предків» за повістю М.Коцюбинського.

"МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО": Сергій Теребун – генеральний директор, художній керівник Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм (м. Чернігів)
Висунутий художньою радою ОККВП «Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм» за значний особистий внесок у розвиток та популяризацію музичного мистецтва Чернігівщини.

]]>
Під час карантину у дитячій бібліотеці Сновська оновили приміщення http://monitor.cn.ua/ua/culture/80212 Під час тривалого карантину працівники дитячої бібліотеки у Сновській громаді вирішили не гаяти часу, а використати його з користю. А тому взялися за оновлення приміщення, аби зробити простір комфортнішим для відвідувачів. Культура article Wed, 10 Jun 2020 11:11:16 +0300 Спершу у стінах бібліотеки облаштували туалетну кімнату, адже до цього вбиральня знаходилася на подвір’ї.

Далі взялися за ремонт коридору, роздягальні та читальної зали. Нині у приміщенні переклеїли шпалери, лампи замінили на енергозберігаючі.

Сучасного вигляду набула читальна зала. В ній з’явилися нове килимове покриття, комплект різнокольорових пуфиків, різні настільні ігри, новий комплект ляльок, бо віднедавна тут показують і лялькові вистави. Все це придбали за кошти місцевого бюджету.

]]>
Вітаємо режисерку Чернігівського драмтеатру Анастасію Кузик з перемогою на фестивалі "AndriyivskyFest" http://monitor.cn.ua/ua/culture/80196 Днями завершився новий фестивальний форум – Український формат Міжнародного театрального фестивалю камерних вистав AndriyivskyFest 2019-2020, що відбувся завдяки підтримці проекту Національною спілкою театральних діячів України «Нема провінції в культурі». Культура article Tue, 09 Jun 2020 15:59:42 +0300 Шевченківці з радістю дізналися, що за рішенням журі фестивалю ВІДЗНАКУ «ЗА РЕЖИСЕРСЬКИЙ ДЕБЮТ» отримала Анастасія Кузик, режисер-постановник Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка, за виставу «Невчасно» за п’єсою Лани Ра.

Анастасія Кузик з 2017 року працює у Чернігівському облмуздрамтеатрі ім. Т.Г.Шевченка на посаді артистки драми. У листопаді 2018 року на «Білій сцені» відбулась прем’єра поставленої нею вистави «Невчасно» за п’єсою Лани Ра, яка була схвально сприйнята глядацькою аудиторією і включена до діючого репертуару театру. А на початку 2019 року Анастасія Кузик стала володаркою гранту Президента України для створення і реалізації творчих проектів у галузі театрального мистецтва – на постановку вистави «Наймичка» за однойменною п’єсою І.Карпенка-Карого на базі Чернігівського облмуздрамтеатру ім. Т.Г.Шевченка, прем’єра якої відбулась у грудні 2019 року.

Щиро вітаємо молодого талановитого режисера Анастасію Кузик з отриманою відзнакою «За режисерський дебют» на престижному фестивальному форумі та зичимо вагомих творчих здобутків на чернігівській сцені і нових перемог на театральних фестивалях і конкурсах.

]]>
"Прилуки в часі" http://monitor.cn.ua/ua/culture/80118 Прилуки – одне з найдревніших міст України, що розкинулося на мальовничих берегах тихоплинної річки Удай. Воно має багату, славну, героїчну та водночас трагічну історію. Цьогоріч місту виповнюється 935 років. Культура article Thu, 04 Jun 2020 12:36:30 +0300 З нагоди дня народження міста на майданчику біля Прилуцького краєзнавчого музею імені В.І.Маслова відкрито фотовиставку під відкритим небом - "Прилуки в часі".

На виставці демонструються цікаві світлини історії Прилук кінця ХІХ – початку ХХІ століть. На фото можно побачити старі вулички, чудової архітектури будинки та пам’ятники нашого міста.

Виставка працює з 10:00 до 15:00 і буде тривати до кінця тижня за відповідних погодних умов.

За інф. Прилуцького краєзнавчого музею ім.В.І.Маслова

]]>
Школярам – про філармонійний центр http://monitor.cn.ua/ua/culture/80095 Група школярів чернігівської школи «МудрАнгелики» - це вже хор? Виявляється, хор, якщо є буквально п’ять хвилин часу і досвідчений педагог. Культура article Wed, 03 Jun 2020 11:27:24 +0300 2 червня в гостях у філармонійного центру – чернігівські школярі. Все, як має бути під час карантину: дистанціювання, засоби індивідуального захисту.

Познайомив дітлахів з тим, як працює філармонійний центр, де проходять репетиції колективів художній керівник та головний диригент Академічного камерного хору ім. Д.Бортнянського Іван Богданов. Загальне знайомство – і відразу до справи: у репетиційній залі камерного хору пан Іван разом із школярами із простих речень буквально за кілька хвилин створювали невеличкі хорові композиції.

Побували вихованці школи і у затишному дворику філармонійного центру, де проходять джазові концерти, і на великій сцені. Дітям було цікаво все – від того, як працює сценічне обладнання до особливостей роботи артистів.
«Це наша своєрідна дитяча акція до Дня захисту дітей, що відзначався вчора, - каже Іван Богданов. – Можна сказати, що ми йдемо європейським шляхом, адже в європейських мистецьких закладах прийнято робити спеціальні «відкриті дні» для дітей».

У планах – запросити школярів на репетиції концертного хору хлопчиків Академічного камерного хору ім. Д.Бортнянського. «Відома європейська практика, коли під час репетиції з оркестром чи хором диригент пояснює юним гостям, що відбувається на сцені, - розповідає Іван Богданов. – Потім, коли вони приходять на концерт, вони розуміють більше. Академічна музика – річ непроста, і треба вміти її слухати. Тоді отримуватимеш задоволення!»

Прес-центр обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
У Чернігові планують створити Бібліотечний музей книги http://monitor.cn.ua/ua/culture/79982 Для когось карантин – це період вимушеної бездіяльності, а для когось – можливість розпочати нові цікаві проєкти. Культура article Fri, 29 May 2020 10:51:28 +0300 Співробітники Чернігівської міської ЦБС уже працюють над створенням нової музейної експозиції, яку планується розмістити у бібліотеці ім. М. Коцюбинського. Це буде Бібліотечний музей книги, до фондів якого увійдуть рідкісні та цінні видання, а також книги з автографами авторів. І хоча ми поки що не Ватиканська бібліотека, але початок нової експозиції вже покладений, і з’явилися перші цікаві експонати.

На сьогодні найстарішим експонатом майбутнього музею є книга «Хімічна війна» 1924 року.

Також цікавою є ілюстрована «Одісея» Гомера, адаптована для юних читачів американською письменницею і перекладачем українського походження Енн Террі Уайт (книга побачила світ у Нью-Йорку).
 
Цінним експонатом є видання 1959 року казкової повісті відомого китайського дитячого письменника Янь Вєнь-цзина «Тан Сяо-си в Бухте кораблей, отплывающих завтра». Книга проілюстрована відомим художником Володимиром Конашевичем, молоді роки якого пройшли в Чернігові.

Також серед експонатів музею  дослідження, присвячені творчості Михайла Коцюбинського, видані у 50-х роках минулого століття, ілюстровані видання української та зарубіжної класики 50-х – 60-х років, репринтні видання тощо.

Що стосується книг з автографами, то у фондах бібліотеки зберігаються книги із дарчими написами Павла Тичини, Ірини Коцюбинської, Абрама Кацнельсона, Станіслава Реп’яха, Михайла Слабошпицького, Олександра Балабка, Надії Галковської, Сергія Дзюби та ін.

Фонди музею поповнюються виданнями з фонду бібліотеки, які будуть  виділені для цього в окремий фонд, а  також книгами, подарованими нашими читачами та гостями.

Сподіваємося, що після свого відкриття Бібліотечний музей книги стане ще однією цікавинкою не лише для відвідувачів бібліотеки, а й для туристів.

Олена Терещенко, Чернігівська міська ЦБС

]]>
Конкурс "МедіаЧе"-2020. Перші підсумки та старт онлайн-голосування http://monitor.cn.ua/ua/culture/79963 Оргкомітет конкурсу журналістських робіт "МедіаЧе" 2020 року завершив перший етап оцінювання поданих матеріалів. Культура article Thu, 28 May 2020 14:27:01 +0300 До фіналу конкурсу вийшли 12 різнопланових робіт — по три у кожній з номінацій: «Дякуємо медикам!», «Молодь Чернігівщини», «Реформи на Чернігівщині» та «Чернігівщина патріотична».

Нагадаємо, що загалом на цьогорічний «МедіаЧе» оргкомітет прийняв 78 текстових та відеоматеріалів.

Остаточних переможців конкурсу до 1 червня у кожній з тематичних номінацій визначить окреме журі, до складу якого увійшли відомі в області журналісти та експерти медіагалузі: Наталія Бушай, Ірина Гайова, Надія Дерев’янко, Сергій Народенко, Павло Пущенко, Ірина Синельник.

Окрім того, ще одного переможця з-поміж 12 фіналістів — лідера симпатій аудиторії — буде обрано шляхом відкритого онлайн-голосування. Це голосування у номінації «Чернігівщина: голос спільноти» розпочнеться за посиланням bit.ly/MediaCHE2020 о 15:00 сьогодні, 28 травня, і завершиться о 23:59 31 травня.

Перелік матеріалів, що вийшли до фіналу конкурсу «МедіаЧе» 2020 року (в алфавітному порядку)

Номінація «Дякуємо медикам!»
    стаття «Замість ФАПу – Ніна Киянець» (авторка — Лариса Галета, оприлюднено у газеті «Деснянка» 17 жовтня 2019 року);
    сюжет «У Чернігові вперше зробили комбіновану операцію на серці й легенях» (авторка — Аліна Клименко, оприлюднено в ефірі філії ПАТ НСТУ «Чернігівська регіональна дирекція» («UA: Чернігів») 6 травня 2020 року);
    випуск передачі «Точка дотику» «Чернігівщина і коронавірус, секрети захисту і життя чернігівців у Китаї» (автор — Павло Солодовник, оприлюднено у виданні «Чeline» 4 березня 2020 року).

Номінація «Молодь Чернігівщини»
    сюжет «1000 дерев висадили жителі селища Макошине, щоб врятувати озеро» (авторка — Аліна Клименко, оприлюднено в ефірі філії ПАТ НСТУ «Чернігівська регіональна дирекція» («UA: Чернігів») 30 квітня 2020 року);
    репортаж «Дерев’яне серце» (авторка — Віра Курико, оприлюднено у виданні «Reporters.» 6 травня 2019 року);
    стаття «Чернігівські слони та інші дивовижні творіння Георгія Вербицького» (авторка — Любов Сила, оприлюднено у виданні «Час Чернігівський» 25 червня 2019 року).

Номінація «Реформи на Чернігівщині»

    стаття «Лижна база, завод майбутнього і «освітні феї»: дива і мрії Городнянської громади» (автор — Павло Солодовник, оприлюднено у виданні «Чeline» 31 жовтня 2019 року);
    стаття «Ризикнути і стати першим: історія одного естонсько-українського проекту» (авторка — Наталія Іващенко, оприлюднено у виданні «Час Чернігівський» 19 серпня 2019 року);
    сюжет «Скорочення працівників та ліжкомісць: як другий етап реформи вплине на протитуберкульозний диспансер» (авторка — Дар'я Янушкевич, оприлюднено в ефірі філії ПАТ НСТУ «Чернігівська регіональна дирекція» («UA: Чернігів») 16 квітня 2020 року).

Номінація «Чернігівщина патріотична»
    репортаж «Ленін і пустота» (авторка — Віра Курико, оприлюднено у виданні «Reporters.» 19 грудня 2019 року);
    сюжет «Три покоління писанкарок» (автор — Олексій Коцебчук, оприлюднено в ефірі філії ПАТ НСТУ «Чернігівська регіональна дирекція» («UA: Чернігів») 16 квітня 2020 року);
    стаття «Холостяк з Макіївки: шиє-вишиває і в ансамблі співає…» (авторка — Сніжана Божок, оприлюднено у виданні «Che.cn.ua» 29 жовтня 2019 року).

Оргкомітет конкурсу «МедіаЧе»

]]>
Дует авторської пісні Інна і Тетяна Чабан - Лауреати Міжнародної літературно-мистецької премії імені Миколи Лисенка "Рапсодія" за 2020 рік http://monitor.cn.ua/ua/culture/79771 Міжнародна літературно-мистецька Академія України, Міжнародний Арт-центр «Klas’s Arts Center San Francisco» (США) та Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв і комунікацій (Німеччина, м. Франкфурт) назвали лауреатів Міжнародної літературно-мистецької премії імені Миколи Лисенка «Рапсодія» (Україна, Німеччина, США) за 2020 рік. Культура article Tue, 19 May 2020 08:50:57 +0300 Отже, цьогорічними лауреатами почесної нагороди стали:
1. Народний артист України, соліст Національного академічного ансамблю пісні і танцю Національної гвардії України Леонід Сандуленко (м. Київ) – за видатний внесок у вокальне мистецтво України;
2. Концертмейстер швейцарського камерного оркестру OCL (скрипка) Олександр Грицаєнко (Швейцарія, м. Лозанна) – за визначний внесок у розвиток міжнародного симфонічного мистецтва; 
3. Піаністка, заслужена артистка України, кандидат мистецтвознавства, доцент Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського Надія Яковчук (м. Київ) – за багаторічну концертну діяльність; 
4. Поет Олена Ананьєва (Німеччина), композитор Марк Штейнберг, поет, співак Йосиф Жеребкер (Ізраїль) – за створення нових пісень та балад у творчій співдружності та популяризацію української музичної культури;
5. Дует авторської пісні Інна і Тетяна Чабан (м. Чернігів) – за значну творчу діяльність та популяризацію української пісні;
6. Шеф-редактор і видавець щомісячника «Бористен» Фідель Сухоніс (м. Дніпро) – за впровадження та системність виходу рубрики «Дивосил» на шпальтах журналу «Бористен», яка на високому  художньому і професійному рівні розповідає про сьогодення і минувшину вітчизняної музичної культури, а також за багаторічне творення зазначеної рубрики в телевізійному форматі на Дніпропетровському обласному ТБ;
7. Поет Ярослав Савчин (Івано-Франківська обл.) – за цикл ліричних пісень; 
8. Поет, правозахисник, генерал-отаман Українського Козацтва, мужній соратник Василя Стуса Дмитро Шупта (м. Одеса) та композитор, педагог, генерал-хорунжий Українського Козацтва Петро Лойтра (Кіровоградська обл.) – за цикл козацьких пісень;
9. Артистка Одеської філармонії, майстер художнього слова Олена Куклова (м. Одеса) – за значну творчу діяльність.   

Ярослав Музика, голова міжнародного журі, заслужений артист України, композитор, поет, співак

]]>
Висунення кандидатів на здобуття обласної премії М.Коцюбинського – триває http://monitor.cn.ua/ua/culture/79760 Триває висунення кандидатів на здобуття обласної премії ім. М.Коцюбинського за 2020 рік. Премія існує в шести номінаціях: «Проза», «Поезія», «Народознавство», «Декоративне та образотворче мистецтво»,«Театральне мистецтво», «Музичне мистецтво». Культура article Mon, 18 May 2020 17:54:21 +0300 На розгляд Комісії з присудження премії імені М.М.Коцюбинського подаються такі документи:
- клопотання про присудження Премії;
- завірений протокол засідання відповідного колегіального органу, на якому було прийнято рішення про висунення кандидата на здобуття Премії;
- творча характеристика кандидата;
- у номінаціях «Проза», «Поезія» та «Народознавство» на розгляд Комісії приймаються творчі досягнення кандидатів на здобуття Премії у вигляді книжок у кількості 3-х примірників.

Документи приймаються Чернігівським літературно-меморіальним музеєм-заповідником М.Коцюбинського за адресою: Чернігів, вул. Коцюбинського, 3, тел. 677-409, 677-481 до 17-00 29 травня.

]]>
У Прилуках відзначають Міжнародний день музеїв http://monitor.cn.ua/ua/culture/79758 Серед музеїв України одним з найстаріших є Прилуцький краєзнавчий музей імені В.Маслова. Культура article Mon, 18 May 2020 13:38:51 +0300 В його стінах зібрані археологічні, історичні, природничі, етнографічні та мистецькі пам’ятки Прилуччини, які розповідають про багатовікову історію Приудайської землі, про її чарівну природу, про видатних українців та їх життя.

У кінці ХІХ століття на зборах повітового земства 22 вересня (4 жовтня за новим стилем) 1894 року, було одноголосно прийнято рішення про створення в Прилуках природничо-історичного музею.
У 1927 році завідуючим окружного музею стає професор Василь Іванович Маслов. Він створив у Прилуках один із найкращих на той час музеїв в Україні. Основою для створення нової експозиції послужила Галаганівська приватна музейна збірка, яка складалася із шедеврів світового мистецтва: Т.Шевченко, Л.Жемчужников, В.Штернберг, І.Соколов, К.Трутовський, О.Іванов, І.Айвазовський, Л.Лагоріо, М.Клод. А, крім того, чудова колекція старовинних українських портретів і народних картин 17-19 століть, картини західноєвропейських майстрів, ікони, збірка італійських гравюр, вази з коштовних гірських порід, колекції старовинних меблів, бронзи, килимів, козацької зброї, монет та медалі. Це далеко неповний перелік того, що зібрав і зберіг В.І.Маслов із своїми помічниками.

Вдалося зберегти музейне зібрання і в лихолітні роки 1932-1933, 1937 та буремні роки Великої Вітчизняної війни. Лише в 1953 році, коли до справи взялися «ідейні» діячі, під приводом нестачі коштів та браку приміщення, з музею було вивезено все найцінніше і найкраще до Чернігівського історичного музею.
Однак музей продовжував працювати. За цей час зібрання краєзнавчого музею поповнилися художніми творами відомих українських художників, художників-прилучан. Була зібрана колоритна колекція декоративно-ужиткового мистецтва, колекція ікон, нумізматична збірка.

Музей та краєзнавче товариство ім. В.І.Маслова стали ініціаторами випуску щомісячного періодичного видання «Скарбниця».
За свій досить таки солідний вік, музей відчув на собі довгий та нелегкий шлях становлення нашої держави. Протягом всього існування музею по всяк час виникало питання відсутності постійного приміщення під музейне зібрання.

Сьогодні, 18 травня, до Міжнародного Дня музеїв на майданчику біля пам’ятника В.І. Маслову відкрито виставку під відкритим небом «Цікаві експонати музею».

В експозиції представлені найцікавіші музейні експонати, які дотичні до різних епох становлення Прилуччини. Це і елементи археології часів зарубинецької і черняхівської культур, Київської Русі; козацький патронташ, стріли, люльки для куріння; знак Прилуцького міського голови 19ст.; унікальна кераміка 19ст., військове приладдя різних епох; медичні інструменти знаних Прилуцьких лікарів.

Виставка під відкритим небом – це майданчик для поєднання інтересів відвідувачів і музейників за умов обмежувальних заходів та унікальна можливість збагачення містян історією рідного краю.

]]>
Проєкт філармонійного центру до Дня Європи в Україні http://monitor.cn.ua/ua/culture/79746 У 2020 році європейська спільнота відзначає ювілей: 70 літ тому, у травні 1950 року, була проголошена Декларація Шумана, що поклала початок об’єднанню Європи, а від 1985 року на честь цієї події кожна третя субота травня відзначається на континенті як День Європи. Культура article Mon, 18 May 2020 08:11:47 +0300 З 2003 року День Європи офіційно святкується і в Україні – як день спільних цінностей, спільної історії всіх європейських націй. Українська культура є невід’ємною складовою культури європейської – так само, як Україна є частиною багатокультурної європейської родини. Недарма головний режисер Чернігівського обласного філармонійного центру Дмитро Обєдніков підкреслює: «Європа для мене – це Україна. Україна сучасна, Україна, де всі мають рівні можливості…»

Артистів Чернігівського філармонійного центру радо приймає публіка у Польщі і Іспанії, Австрії і Португалії, Німеччині і Греції… У кожній країні є особливі мистецькі традиції, але своїми успіхами чернігівські артисти завдячують тому, що вони розмовляють зі своїми глядачами однією мовою – мовою спільної європейської культури.

Єдина Європа для артистів – це можливість творчого обміну. «Цей день для нас – непересічне свято, - каже художній керівник та головний диригент Академічного симфонічного оркестру «Філармонія», заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач. – За 21 рік існування оркестру ми співробітничали з музикантами майже всіх країн Європи».

Багато років поспіль до Дня Європи артисти обласного філармонійного центру готували нові програми, які відображали європейські традиції сучасного українського музичного мистецтва. Через карантинні заходи, які не дозволяють безпосереднє спілкування з глядачем, 16 травня 2020 року до Дня Європи артисти філармонійного центру представили у соціальних мережах YouTube, Facebook, Instagram своєрідний мистецький марафон: протягом дня вони розповідали про те, що для них Європа, що для них європейська культура.

З 9 до 16 години співаки та музиканти дарували глядачам свої твори, записані під час попередніх концертів.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

 

 

Відео, представлене у мистецькому маратоні:

Рамунє Ходоркайте https://www.youtube.com/watch?v=WDV0ljYOq-A

Микола Сукач та Академічний симфонічний оркестр «Філармонія» https://www.youtube.com/watch?v=yvYytPKul6E

Олександр Лаптій і учасники проєкту «Litania Океану” https://www.youtube.com/watch?v=uUta35dtv0Y

Анатолій Ткачук і Духовий оркестр https://www.youtube.com/watch?v=BcS6GiPqbT0

Дмитро Теребун і Нікіта Гірня (джаз-бенд «BissQuit» https://www.youtube.com/watch?v=FhfsY4xN2LM

Іван Богданов та Академічний камерний хор ім. Д.Бортнянського https://www.youtube.com/watch?v=9tKYagnNFTk&t=4s

Сергій Вовк та Академічний ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди» https://www.youtube.com/watch?v=CM5gZiI7NSY

Дмитро Обєдніков та концертні виконавці філармонійного центру https://www.youtube.com/watch?v=yd8RzTTlsck&t=3s 

]]>
Активісти відновили межі п'яти розораних курганів http://monitor.cn.ua/ua/culture/79726 На території курганного комплексу "Безводівка" в Ічнянському районі Чернігівщини активісти відновили межі п'яти розораних аграріями курганів. Про це у Facebook повідомив голова громадського руху "Хранителі курганів" Олександр Кликавка. Культура article Sat, 16 May 2020 11:52:32 +0300 "Впродовж року на обсерваторії "Безводівка" було відновлено 5 курганів! П'ять історичних пам'яток повернуто українському народу. На мапі вони позначені оранжевими шпильками. Коли я вперше познайомився з комплексом Безводівка, могил було 13. Тепер їх 18. Але ще 150 років тому їх було 30, тому роботи по відновленню історичної спадщини ще багато", - написав він.
Активіст подякував за співпрацю департаменту культури туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, а також фермерським господарствам.

Кореспонденту Укрінформу він розповів, що відновити кургани вдалося завдяки інформаційній роботі у соцмережах, повідомленням у ЗМІ, проведеній у Чернігові пресконференції та залученню широкої громадськості до вирішення проблеми захисту пам’яток археології. Численні заяви, що були надіслані в департамент культури, поліцію, обласну прокуратуру, та дзвінки на "гарячу" урядову лінію стимулювали місцеві фермерські господарства дотриматися вимог закону "Про охорону культурної спадщини" і повернути пам’ятки українському народу.

"Ми встановили на курганах виготовлені на спонсорські кошти інформаційні таблички та поставили кілька фотопасток для фіксації можливих правопорушень на пам’ятках", - зазначив Кликавка.

За його словами, плоскі поки що кургани засіяли травою, оборали колією, а деякі обсадили деревами. Наступним кроком стане їх реставрація - досипання землі та відновлення до рівня, описаного в документах XIX сторіччя. Це буде зроблено у тісній співпраці зі спеціалістами департаменту культури Чернігівської ОДА.
Читайте також: Фермер, який розорав пам'ятки археології вартістю два мільярди, відшкодував 300 тисяч

Як повідомляв Укрінформ, всеукраїнська спільнота "Хранителі курганів" утворилась у соцмережі довкола проєкту Кликавки "Обсерваторія "Безводівка". Мета активістів - сприяти збереженню древніх курганів, які останніми роками знищуються агровиробниками.

За інформацією фахівців обласного департаменту культури, на Чернігівщині налічується майже 9 тисяч об’єктів і пам’яток культурної спадщини. З них - близько 4,7 тис. - пам’ятки археології.

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3026543-na-cernigivsini-aktivisti-vidnovili-mezi-pati-rozoranih-kurganiv.html?fbclid=IwAR1UQHGtJeuBGJ_OMfTQj23cA90X6qGxT4RMespDnut0Kcxiq8x8tzFcWH8

]]>
Книжкова виставка "Пам’ять заради майбутнього" http://monitor.cn.ua/ua/culture/79679 День пам'яті жертв політичних репресій – це своєрідний щорічний "урок пам'яті", який відзначається щороку третьої неділі травня. Культура article Thu, 14 May 2020 12:19:15 +0300 Цей день встановлено з метою вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства.

Досі точну кількість жертв тоталітарного режиму визначити неможливо.

Деякі фахівці вважають, що за період з початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже 1,5 млн осіб.

Багатьох з них було розстріляно, інші пройшли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в психіатричних лікарнях. Терор і репресії торкнулися майже всіх верств населення: вчених, політиків, військовиків, священиків, представників культури, селян.

Особливо жорстокі репресії сталінський режим і його підручні здійснювали в Україні у 30-х роках. Зокрема, у 1937-1938 рр.  в Україні було засуджено 197 617 осіб, із них на смертну кару – 122 237 громадян.

Найбільшим похованням жертв сталінських репресій в Україні вважають "Биківнянські могили. Кількість похованих у Биківнянському лісі остаточно не встановлено. На думку істориків, вона може становити від 20 до 100 тис. осіб.

Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти

]]>
Національний заповідник "Чернігів стародавній" готується до прийому відвідувачів http://monitor.cn.ua/ua/culture/79650 З 12 травня Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» розпочав роботу в обмеженому режимі (без безпосереднього прийому відвідувачів у музейні об’єкти). Культура article Wed, 13 May 2020 08:23:06 +0300 Протягом кількох днів працівники заповідника підготують музейні об’єкти, виставки та експозиції до роботи для прийому відвідувачів. Зокрема, передбачається обробка виставкових та адміністративних приміщень дезінфекційними засобами, проведення благоустрою території.

Передбачається також закупівля засобів індивідуального захисту для працівників заповідника.

Про дату відкриття музейних об’єктів Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» для відвідувачів буде повідомлено додатково.

]]>
У Чернігівській філії Суспільного видали книгу на основі радіопрограми "Проста історія з Володимиром Пилипенком" http://monitor.cn.ua/ua/culture/79637 Чернігівська філія Суспільного мовлення та історик, радіоведучий Володимир Пилипенко спільно видали книгу «Проста історія: Чернігів», в основу якої лягли радіопрограми «Проста історія з Володимиром Пилипенком», присвячені Чернігову. Культура article Tue, 12 May 2020 14:02:14 +0300 Книжку можна не лише читати, але й слухати, а також переглядати відео через розміщені у ній QR-коди з відео лекціями та з видами Чернігова, знятими з квадрокоптера. Про це під час презентації, яка в радіоефірі програми «Полудень на Чернігівській хвилі» з прямою трансляцією на ютуб-канал  сказав менеджер Чернігівської філії Суспільного Вадим Соколюк.

«Суспільне мовлення – це не лише про телебачення, не лише про радіо і, навіть, не лише про діджитал. Це майданчик, який повинен постійно генерувати нові ідеї стосовно того, яким чином поширювати контент, що ми виробляємо. Це також місце, яке мусить об`єднувати людей. Книга – це той випадок, коли ми мали змогу вигадати щось нове та об`єднати цією ідеєю багатьох цікавих та професійних людей», – сказав він.

До книги ввійшли шість інтерв`ю з істориками та археологами: скільки років Чернігову, чернігівські князі, печерні монастирі, Красна площа, родина Лизогубів та становлення радянського Чернігова.

«Це не всі теми щодо Чернігова, які були у програмі «Проста історія». Ідея створити книгу виникла влітку 2019 року, на той момент я обрав теми, які, на мою думку, можна краще проілюструвати. Визначивши теми, ми створили текстовий варіант програм та доповнили його. Тобто, у книзі більше інформації, ніж було у радійних випусках», – сказав Володимир Пилипенко.

Книга має багато ілюстрацій, частина з них – це фотографії журналіста філії Андрія Соколова. Інші ілюстрації взяли з відкритих джерел або у авторів історичних досліджень. Обкладинку книжки розробив дизайнер Дмитро Койдан.

Тираж книги складає 1000 екземплярів.

]]>
Заплановані на травень і початок літа фестивалі в Чернігові переносяться, але не скасовуються http://monitor.cn.ua/ua/culture/79506 Через карантинні заходи відкриття туристичного сезону, яке в цьому році планувалося на перші дні травня, в Чернігові не проводитимуть. Культура article Tue, 05 May 2020 08:37:30 +0300 Заплановані на травень фестивалі та інші проєкти, що мали би стартувати найближчим часом, переносяться. Деякі - на наступний рік, деякі - невизначений термін.

Швидше за все, більшість міських культурологічних проєктів («Арт авеню» на Алеї героїв, проєкт для дітей «Наш час», який проводиться в сквері  ім. Б. Хмельницького тощо) поставлені на паузу мінімум до липня.

Також свою роботу тимчасово припинили школи гідів та амбасадорів. Щоправда, останні продовжують вивчати рідне місто та розповідати про нього готуючи онлайн екскурсії, з якими можна ознайомитися на офіційних сторінках туристично-інформаційного центру (ТІЦ) та міського управління культури та туризму в соціальних мережах.

У той же час, навіть у таких складних умовах туристичний сезон-2020 у Чернігові планують. Розраховують на туристичний потік у другій половині літа й на початку осені. Очікується, що переважно це буде міжрегіональний сімейний туризм, для якого наше місто є ідеальним варіантом.

А поки що фахівці готуються до сезону організаційно. Зокрема, минулого року в Чернігові започаткували традицію проведення туристичних форумів. І цього року, не дивлячись на карантинні обмеження, 29 квітня туристичний форум теж відбувся - хоч і в онлайн-форматі. Він об’єднав він понад 100 учасників та учасниць з більш ніж 30 українських міст. Говорили про проблеми та виклики, перед якими постала туристична галузь. 6 спікерів з Києва, Вінниці, Тернополя та Дрогобича ділилися своїми ідеями та напрацюваннями.

Прес-служба Чернігівської міської ради

]]>
Стартує онлайн-конкурс дитячих малюнків "Країна моїх прав" http://monitor.cn.ua/ua/culture/79335 З 23 квітня по 5 червня Координаційний центр з надання правової допомоги проводить онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав». Культура article Sat, 25 Apr 2020 10:53:00 +0300 Учасники – діти віком до 18 років.

Взяти участь у конкурсі, подивитися дитячі роботи та проголосувати за малюнок, що найбільше сподобався, можна на офіційному сайті конкурсу http://art-konkurs.legalaid.gov.ua. 

«Тема малюнків – права дитини. Щоб подати роботу на конкурс, дитина за допомогою батьків має зареєструватися на сайті конкурсу та завантажити  фотографію або скановану копію малюнка. Коли конкурсна робота пройде модерацію, вона з’явиться на сайті для голосування», – розповів заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин.

Конкурсні роботи приймаються з 23 квітня по 20 травня.

Малювати можна олівцями, фломастерами, фарбами, виконувати роботи в авторській техніці, створити малюнок за допомогою комп’ютерної графіки тощо. Малюнки мають бути у форматі А3 або А4. Кожен учасник може подати лише одну конкурсну роботу.

Проголосувати за дитячий малюнок, що найбільше сподобався, може кожна людина – для цього потрібно авторизуватися на сайті конкурсу. Оцінювання конкурсних робіт відбудеться на сайті конкурсу в онлайн-режимі усіма учасниками голосування.

]]>
UA: ЧЕРНІГІВ завершив показ серії історичних експедицій-розслідувань "Артефакти" http://monitor.cn.ua/ua/culture/79044 Проєкт «Артефакти» виходив на телеканалі UA: ЧЕРНІГІВ з 19 січня до 5 квітня цього року. За цей час глядачі побачили 12 випусків - розслідування історичних загадок Чернігівщини. Культура article Fri, 10 Apr 2020 12:23:13 +0300 Що надихнуло Миколу Гоголя написати повість «Вій», ким був богатир Ілля Муромець, як насправді виник Чернігів, чи дивився чернігівський пам`ятник Богдану Хмельницькому на Москву?

Щоб перевірити ці та інші легенди ведучі програми - Володимир Пилипенко, Олександра Тансикбаєва та Олександр Бондар -  подорожували загадковими місцями регіону та розшукували рідкісні історичні документи.
 
Всі випуски пригодницької експедиції можна переглянути на ютуб-каналі та сайті UA: ЧЕРНІГІВ. Вони також будуть виходити в ефірі Суспільного Чернігівщини у повторі: щонеділі о 9:30 та 19:25.

]]>